Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Театр Фарнезе італ Teatro Farnese один з перших критих театрів Італії доби бароко в місті Парма Театр Фарнезе 44 48 16 п

Театр Фарнезе

Театр Фарнезе

Театр Фарнезе (італ. Teatro Farnese) — один з перших критих театрів Італії доби бароко в місті Парма.

Театр Фарнезе
image
44°48′16″ пн. ш. 10°19′33″ сх. д. / 44.80469444447177807° пн. ш. 10.32583333336077835° сх. д. / 44.80469444447177807; 10.32583333336077835Координати: 44°48′16″ пн. ш. 10°19′33″ сх. д. / 44.80469444447177807° пн. ш. 10.32583333336077835° сх. д. / 44.80469444447177807; 10.32583333336077835
Країна image Італія[1][2][3]
Місто
Парма[1][2][4]
Адреса
piazzale della Pilotta, 15
Архітектор d
 Архітектурний стиль d
Тип театр[1][3], музей[1], d[4], d[5], d[5], d[6]
Статус спадщини d[2]
Оф. відкриття 1628[7]
complessopilotta.it/teatro-farnese​(італ.)
gallerianazionale.it/teatrofarnese​(італ.)
Ідентифікатори і посилання
image
 034027955
EUTA theatre ID 376
image Театр Фарнезе у Вікісховищі
image
Театр Фарнезе, сучасний вигляд після реставрацій, 2008 р.

Історія

Виникнення

image
Середньовічний , Парма.

Приводом для облаштування театру став запланований візит в Мілан великого герцога Тосканського Козімо ІІ на поклоніння Св. Карло Борромео, щойно канонізованого католицькою церквою у 1610 р. Козімо ІІ мав зупинитись в Пармі на шляху до Мілану. Привітати вельможного гостя в театрі і забажав володар Парми і П’яченци — Рануччо Фарнезе. Свята мали проходити в старому палаці Пілотта.

Особливості театру і архітектор

image
Худ. Чезаре Аретузі. Рануччо Фарнезе, замовник театру .

Театр не мав окремого приміщення, його облаштували на першому поверсі в палаці Пілотта. Це була зала для проведення лицарських турнірів і зберігання зброї і обладунків. Сам палац був залишками давньої оборонної споруди з дещо хаотичним розплануванням. Тим ефектнішим виглядав інтер'єр нового театру — з використанням аркад, амфітеатру глядацької зали на зразок античних. Зала палацу мала 87 метрів довжини, 32 м завширшки і 22 м заввишки.

Облаштування театру реалізував інженер і архітектор Джованні Батіста Алеотті (1546–1636), роботи закінчили у 1618 р. Архітектора і раніше залучали до облаштування свят і побудови невеликих театральних приміщень (театр Марфіса, театр Інтрепід). Театр Фарнезе в Пармі став найбільшим серед театральних споруд Алеотті, і, ймовірно, його найвдалішим твором. Це перший значний припалацовий театр в Європі аристократичного спрямування.

Театр присвятили давньоримській богині війни Беллоні, пам'ятаючи, що приміщення призначалося для турнірів, і музам. В глядацькій залі могли розміститися 3.000 осіб. Аркади і амфітеатр вироблені з дерева (використані ялини з місцевості Фріулі), а зверху потиньковані і розфарбовані під мармур.

Скульптури в театрі теж імітували мармур — солом'яні опудала вкривали товстим шаром гіпсу, який старанно формували зовні. До створення інтер'єру залучили найкращих майстрів, що були в Пармі

  • Ліонелло Спада
  • Джованні Батіста Тротті
  • Сісто Бадалоччі
  • Антоніо Бертойя тощо.

Випадкове використання

image
К.Монтеверді, портрет роботи Бернардо Строцці

Козімо ІІ захворів і відмовився від подорожі в Мілан. Так театр Фарнезе не став місцем вітань і свят на честь герцога. Майже 10 років він стояв пусткою, але його не руйнували. Перше значне свято відбулося лише у 1628 р. з приводу весілля сина Рануччо Фарнезе — Одоардо і Маргарити Медичі, дочки Козімо ІІ. В театрі дали виставу на текст Клаудіо Акілліні, музику написав композитор Клаудіо Монтеверді. Аби розважити гостей, підлогу залили водою і утворили морську баталію. У зв'язку з великими коштами на проведення придворних свят, їх проводили нечасто і останнє відбулося у 1732 р., лише восьмий раз з року побудови театру.

Впливи

Незважаючи на нечасте використання, театр Фарнезе в Пармі став родзинкою палацу. Він був зразком для побудови інших припалацових театрів. Найдальший з театрів, що копіював його залу, був припалацовий театр магнатів Сапег в Білорусі в містечку Ружани (нині зруйнований).

В 20 столітті

В роки 2-ї світової війни під час бомбардувань Парми військами союзників антигітлерівської коаліції, палац і театр були пошкоджені 13 травня 1944 р.

Відновлення і реставрація театру відбулися у 1956-1960 рр. Адже були збережені оригінальні креслення архітектора Алеотті. Зараз театр Фарнезе є частиною музейного закладу ().

Посилання

  •  — сайт міністерства культури Італії про театр Фарнезе

Див. також

Джерела

  • Paolo Donati, Descrizione del gran teatro farnesiano di Parma e notizie storiche sul medesimo. Blanchon, Parma, 1817.
  • Pietro de Lama, Descrizione del Teatro Farnese di Parma. Pubblicato da A. Nobili, Bologna, 1818.
  • Bruno Adorni, L'architettura farnesiana a Parma 1545–1630. Battei, Parma, 1974, pp. 70-78.
  • Vittorio Gandolfi, Il Teatro Farnese di Parma. Battei, Parma, 1980;.
  • Adriano Cavicchi e Marzio Dall'Acqua, Il Teatro Farnese di Parma. Orchestra Sinfonica dell'Emilia-Romagna «Arturo Toscanini», Parma, 1986.
  • Gianni Capelli, Il Teatro Farnese di Parma. Architettura, scene, spettacoli. Public Promo Service, Parma, 1990.
  • Luca Ronconi e altri, Lo spettacolo e la meraviglia. Il Teatro Farnese di Parma e la festa barocca. Nuova ERI, Torino, 1992.
  • Jadranka Bentini, Il Teatro Farnese: caratteristiche e trasformazioni, in Il Palazzo della Pilotta a Parma. Dai servizi della corte alle moderne istituzioni culturali, a cura di Lucia Fornari Schianchi. Franco Maria Ricci, 1996. pp. 113–123.
  • Milena Fornari, Il Teatro Farnese: decorazione e spazio barocco in La pittura in Emilia e in Romagna. Il Seicento, II. Milano, 1993, pp. 92-101.
  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. dati.beniculturali.it — 2014.
    d:Track:Q52897564
  3. http://dati.emilia-romagna.it/id/ibc/IT-ER-T-385
  4. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
    d:Track:Q111911432d:Track:Q214195
  5. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
    d:Track:Q112194636d:Track:Q214195
  6. ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2019.
    d:Track:Q113511370d:Track:Q214195
  7. Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
    d:Track:Q12021673d:Track:Q43003820

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Teatr Farneze ital Teatro Farnese odin z pershih kritih teatriv Italiyi dobi baroko v misti Parma Teatr Farneze 44 48 16 pn sh 10 19 33 sh d 44 80469444447177807 pn sh 10 32583333336077835 sh d 44 80469444447177807 10 32583333336077835 Koordinati 44 48 16 pn sh 10 19 33 sh d 44 80469444447177807 pn sh 10 32583333336077835 sh d 44 80469444447177807 10 32583333336077835 Krayina Italiya 1 2 3 Misto Parma 1 2 4 Adresa piazzale della Pilotta 15Arhitektor d Arhitekturnij stil dTip teatr 1 3 muzej 1 d 4 d 5 d 5 d 6 Status spadshini d 2 Of vidkrittya 1628 7 complessopilotta it teatro farnese ital gallerianazionale it teatrofarnese ital Identifikatori i posilannya034027955EUTA theatre ID 376 Teatr Farneze u Vikishovishi Teatr Farneze suchasnij viglyad pislya restavracij 2008 r IstoriyaViniknennya Serednovichnij Parma Privodom dlya oblashtuvannya teatru stav zaplanovanij vizit v Milan velikogo gercoga Toskanskogo Kozimo II na pokloninnya Sv Karlo Borromeo shojno kanonizovanogo katolickoyu cerkvoyu u 1610 r Kozimo II mav zupinitis v Parmi na shlyahu do Milanu Privitati velmozhnogo gostya v teatri i zabazhav volodar Parmi i P yachenci Ranuchcho Farneze Svyata mali prohoditi v staromu palaci Pilotta Osoblivosti teatru i arhitektor Hud Chezare Aretuzi Ranuchcho Farneze zamovnik teatru Teatr ne mav okremogo primishennya jogo oblashtuvali na pershomu poversi v palaci Pilotta Ce bula zala dlya provedennya licarskih turniriv i zberigannya zbroyi i obladunkiv Sam palac buv zalishkami davnoyi oboronnoyi sporudi z desho haotichnim rozplanuvannyam Tim efektnishim viglyadav inter yer novogo teatru z vikoristannyam arkad amfiteatru glyadackoyi zali na zrazok antichnih Zala palacu mala 87 metriv dovzhini 32 m zavshirshki i 22 m zavvishki Oblashtuvannya teatru realizuvav inzhener i arhitektor Dzhovanni Batista Aleotti 1546 1636 roboti zakinchili u 1618 r Arhitektora i ranishe zaluchali do oblashtuvannya svyat i pobudovi nevelikih teatralnih primishen teatr Marfisa teatr Intrepid Teatr Farneze v Parmi stav najbilshim sered teatralnih sporud Aleotti i jmovirno jogo najvdalishim tvorom Ce pershij znachnij pripalacovij teatr v Yevropi aristokratichnogo spryamuvannya Teatr prisvyatili davnorimskij bogini vijni Belloni pam yatayuchi sho primishennya priznachalosya dlya turniriv i muzam V glyadackij zali mogli rozmistitisya 3 000 osib Arkadi i amfiteatr virobleni z dereva vikoristani yalini z miscevosti Friuli a zverhu potinkovani i rozfarbovani pid marmur Skulpturi v teatri tezh imituvali marmur solom yani opudala vkrivali tovstim sharom gipsu yakij staranno formuvali zovni Do stvorennya inter yeru zaluchili najkrashih majstriv sho buli v Parmi Lionello Spada Dzhovanni Batista Trotti Sisto Badalochchi Antonio Bertojya tosho Vipadkove vikoristannya K Monteverdi portret roboti Bernardo Strocci Kozimo II zahvoriv i vidmovivsya vid podorozhi v Milan Tak teatr Farneze ne stav miscem vitan i svyat na chest gercoga Majzhe 10 rokiv vin stoyav pustkoyu ale jogo ne rujnuvali Pershe znachne svyato vidbulosya lishe u 1628 r z privodu vesillya sina Ranuchcho Farneze Odoardo i Margariti Medichi dochki Kozimo II V teatri dali vistavu na tekst Klaudio Akillini muziku napisav kompozitor Klaudio Monteverdi Abi rozvazhiti gostej pidlogu zalili vodoyu i utvorili morsku bataliyu U zv yazku z velikimi koshtami na provedennya pridvornih svyat yih provodili nechasto i ostannye vidbulosya u 1732 r lishe vosmij raz z roku pobudovi teatru Vplivi Nezvazhayuchi na nechaste vikoristannya teatr Farneze v Parmi stav rodzinkoyu palacu Vin buv zrazkom dlya pobudovi inshih pripalacovih teatriv Najdalshij z teatriv sho kopiyuvav jogo zalu buv pripalacovij teatr magnativ Sapeg v Bilorusi v mistechku Ruzhani nini zrujnovanij V 20 stolitti V roki 2 yi svitovoyi vijni pid chas bombarduvan Parmi vijskami soyuznikiv antigitlerivskoyi koaliciyi palac i teatr buli poshkodzheni 13 travnya 1944 r Vidnovlennya i restavraciya teatru vidbulisya u 1956 1960 rr Adzhe buli zberezheni originalni kreslennya arhitektora Aleotti Zaraz teatr Farneze ye chastinoyu muzejnogo zakladu Posilannya sajt ministerstva kulturi Italiyi pro teatr FarnezeDiv takozhPortal Mistectvo Portal Teatr Teatr Olimpiko Teatr SabbionetaDzherelaPaolo Donati Descrizione del gran teatro farnesiano di Parma e notizie storiche sul medesimo Blanchon Parma 1817 Pietro de Lama Descrizione del Teatro Farnese di Parma Pubblicato da A Nobili Bologna 1818 Bruno Adorni L architettura farnesiana a Parma 1545 1630 Battei Parma 1974 pp 70 78 Vittorio Gandolfi Il Teatro Farnese di Parma Battei Parma 1980 Adriano Cavicchi e Marzio Dall Acqua Il Teatro Farnese di Parma Orchestra Sinfonica dell Emilia Romagna Arturo Toscanini Parma 1986 Gianni Capelli Il Teatro Farnese di Parma Architettura scene spettacoli Public Promo Service Parma 1990 Luca Ronconi e altri Lo spettacolo e la meraviglia Il Teatro Farnese di Parma e la festa barocca Nuova ERI Torino 1992 Jadranka Bentini Il Teatro Farnese caratteristiche e trasformazioni in Il Palazzo della Pilotta a Parma Dai servizi della corte alle moderne istituzioni culturali a cura di Lucia Fornari Schianchi Franco Maria Ricci 1996 pp 113 123 ISBN 88 216 0930 8 Milena Fornari Il Teatro Farnese decorazione e spazio barocco in La pittura in Emilia e in Romagna Il Seicento II Milano 1993 pp 92 101 archINFORM 1994 d Track Q265049 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564 http dati emilia romagna it id ibc IT ER T 385 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2021 d Track Q111911432d Track Q214195 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2013 d Track Q112194636d Track Q214195 ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari 2019 d Track Q113511370d Track Q214195 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820

Дата публікації:
Топ