Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ружа́ни (біл. Ружаны) — селище міського типу, розташоване в Пружанському районі Берестейської області Білорусі, розташований на річці Ружанка, в оточенні мальовничих пагорбів, за 140 км від Берестя, за 38 км від залізничної станції Івацевичі за 45 кілометрів північно-східніше Пружан, на перехресті доріг Пружани — Слонім і Вовковиськ — Косово.
| Транслітерація назви | Ružany | |||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 52°51′52″ пн. ш. 24°53′27″ сх. д. / 52.864444444472° пн. ш. 24.89083333336111181° сх. д.Координати: 52°51′52″ пн. ш. 24°53′27″ сх. д. / 52.864444444472° пн. ш. 24.89083333336111181° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Пружанський район | |||
| Засновано | 1552 | |||
| Перша згадка | 1552 | |||
| Магдебурзьке право | 20 червня 1637 | |||
| Населення | 3153 (2009) | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 225154 | |||
| Висота | 149 м[2] | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 211 км | |||
  Ружа́ни | ||||
  Ружа́ни Ружа́ни (Берестейська область) | ||||
 Ружани у Вікісховищі | ||||
Історія
Перша письмова згадка про Ружани (Ражани) відноситься до 1552 року, проте відомо, що до 1552 року Ружани належали магнатам Тишкевичам. У 1598 році магнат Барташ Брухальскій продав Ружани канцлеру Великого князівства Литовського Леву Івановичу Сапізі.
В документах 1606 року Ружани звуться містечком, розташованим «на великому гостинців, провідному з Слоніма до Берест і на Подлясье, яким великі посли, і торговельні люди обвиклі їздити».
У 1617 році на кошти Сапег місці старого дерев'яного побудований Троїцький костел домініканців. Відомо, що в 1617 році Лев Сапіга приймав тут королевича Владислава.
20 червня 1637 року Ружанам даровано магдебурзьке право і міський герб: на срібному полі вінок із троянд (Руж) та всередині образ Святого Казимира з хрестом і Лілією в руках на увесь зріст.
У 1644 році дідич — підканцлер литовський Казимир Лев Сапега — приймав у палаці короля Владислава IV Вазу. Як тимчасова резиденція короля тут приймалися посли і навіть готувалися ставленики на московський престол. У величезних льохах зберігалася державна скарбниця Великого князівства Литовського і арсенал.
У 1655 році Віленськая капітула, рятуючись від військ царя Алєксєя Міхайловича, помістила в ружанському палаці мощі Святого Казимира — небесного покровителя Великого князівства Литовського. У пам'ять про цю подію в 1791 році на кладовищі була зведена каплиця Св. Казимира.
У 1657 році євреїв Ружан звинуватили у вбивстві в єврейському кварталі християнської дитини. Їм загрожував погром, проти якого рішуче виступили Сапіги, проте заступництво не зупинило заворушень і керівників єврейської громади стратили.
З 1662 року єврейська громада Ружан отримала самостійний статус. Кожен рік у Ружанах обирався бургомістр, 2 або 3 радники, 3 засідателі. Ружани мали ратушу, магістрат, магістратський суд. За даними документів 1687 року, в Ружанах налічили 427 будинків і 2 базари.
У другій половині XVII століття припиняється економічний розвиток Ружан і поступово вони стають одним із найбідніших міст. У 1698 році конфедерати і шляхта повстали проти Сапіг, знищили місто.
Ружани сильно постраждали під час Північної війни (1700–1721) між Росією і Швецією. Шведський король Карл ХІІ, що просувався з військами з Литви на Волинь, зупинявся в Ружанах.
Маєток Сапег мав один з найбільших театрів у князівстві, який проіснував з 1765 по 1791 рік. Театр достатньо оснащений технічно, щоб під час вистави тричі змінювати декорації. В театрі було 60 артистів і танцівників, 40 музикантів.
На початку 1780-х років володар започаткував велике будівництво й перебудував старе укріплення в блискучий палацово-парковий комплекс. Перебудову здійснив саксонець Ян Самуель Беккер. Виник комплекс споруд з палацом, 2-ма флігелями та парадною брамою, до якої прибудували кордегардію для почесної варти. В Західному флігелі розмістили збірку картин Сапег, Східний під одним дахом мав Манеж для коней та театр. Взірцем для театральної зали узяли залу театру родини Фарнезе в Пармі(Італія).
А при палаці була бібліотека, яка за життя Сапеги Казимира Лева налічувала близько 3000 томів, для книжок якої художник Франтішек Бальцерович зробив власний екслібріс Сапег. Дивом стала звістка про збереження тієї бібліотеки. Після придушення національно-визвольного повстання поляків 1831 року, бібліотеку Сапег царат конфіскував та вивіз до Петербургу та Варшави… Отже, Ружанська бібліотека не зникла.
В 1786 році канцлер Великого князівства Литовського Олександр Сапега, який засідав в Гродненському сеймі короля Станіслава Августа Понятовського, віддав замок в оренду, а свою резиденцію переніс у . У палаці була закладена фабрика шовкових тканин, оксамиту і суконь. Крім того, тут виготовлялися карети і лаковані екіпажі. На фабриці працювало 159 робітників.
У результаті третього поділу Польщі Ружани відійшли в складі Російської імперії, Магдебурзьке право було скасовано. За участь Сапіг у повстанні проти російських військ у 1830–1831 роках володіння були конфісковані. В 1834 році палац узяв в оренду підприємець і покоях він організував текстильне виробництво. Після відкриття у Ружанах в першій половині 19 ст. 6-ти текстильних та кількох прядильних фабрик на них почали працювати багато євреїв міста та околиць. Деякі єврейські родини на орендованих ними землях займалися городництвом та садівництвом.
У 1847 році єврейське населення Ружан становило 1467 чоловік. У 1850 році біля Ружан були засновані 2 єврейських сільськогосподарських поселення. В 1863 році біля Ружан відбувся бій повсталих з царськими військами.
У 1897 році єврейське населення Ружан становило 3599 (71,7 % населення). У 1904 році була створена організація єврейської самооборони, не допустила погромів в Ружанах. У 1905–1907 роках у Ружанах активізувалася діяльність різних єврейських і російських політичних партій.
У серпні 1914 року згорів головний корпус замку. За даними на 1914 рік, містечко мало близько 7 тисяч мешканців. У 1915 році Ружани окуповані кайзерівськими німецькими військами.
В 1919–1920 та 1921–1939 роках Ружани перебували у складі Польщі. Після початку Другої світової війни й окупації Німеччиною Польщі єврейське населення Ружан значно зросло за рахунок біженців, кількість яких становить кілька тисяч. Багато з них були вислані у внутрішні райони Радянського Союзу, але частина залишилася в Ружанах. Після приєднання Ружан до БРСР у складі Радянського Союзу в 1939 році єврейські громадські установи, Філії політичних партій, навчальних закладів із викладанням на івриті були ліквідовані. Підприємці, політичні та громадські діячі, рабини були заарештовані й вислані в радянські концтабори або насильницькі переселені у віддалені кути Радянського Союзу.
24 червня 1941 року передові частини вермахту окупували Ружани. Невеличкій частини єврейського населення вдалося втекти з міста і врятуватися. А в Ружанах відразу розпочався грабіж єврейського населення. У липні 1941 р. на євреїв Ружан було накладено контрибуції (10 кг золота і 20 кг срібла). Були введені значні обмеження, а також обов'язкове носіння білої пов'язки на правому рукаві зі словом «юде».
Німецькі фашисти створили юденрат для реєстрації єврейського населення. Восени 1941 року євреї були зведені в гетто. Гітлерівці використовували їх на важких роботах. 2 листопада 1942 році гітлерівські підрозділи разом з білоруськими поліцаями оточили єврейське гетто, а полонених євреїв пішим ходом гнали в концентраційний табір в Вовковиську. Знесилених, немічних і хворих розстрілювали по дорозі. В кінці листопаду 1942 року євреї Ружан були депортовані до концтабору Треблінку. Більша кількість уцілілих євреїв після війни через Польщу виїхала до Ізраїлью та інших країн світу. У 1950-ті року в Ружанах мешкало не більше 10 євреїв. Згідно з даними перепису населення республіки Білорусь в 1998 році, в Ружанах не було зареєстровано євреїв зовсім.
На початку XIX століття в селищі мешкало 3,4 тис. населення. Протягом значної історії Ружан більшість населення були євреями. Перша згадка про ружанських євреїв — рішення зборів литовських євреїв 1623 року про підпорядкування громади Ружан до громади Брест-Литовська (Берестя).
Палацово-парковий комплекс в Ружанах руйнували двічі тільки за 20 ст. — в 1914 та 1944 роках. Палац давно втратив дах, другий поверх дуже зруйнований. До фундаментів зруйновано приміщення колишньої картинної галереї. Театральне приміщення без даху, але стіни встояли в буремні, лихі роки. Тріумфальні ворота брами та кордегардії збереглися краще, але руйнація їм краси не додає. Прийшла приємна звістка, що проектні креслення Беккера віднайдені в збірці Варшавського університету. Це подає слабку надію на відтворення найкращого палацово-паркового комплексу в Білорусі доби пізнього бароко та раннього класицизму. В колишній Польщі це був найкращий ансамбль серед подібних магнатських садиб.
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 3153 особи.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 2527 | 80,15 % |
| росіяни | 270 | 8,56 % |
| поляки | 139 | 4,41 % |
| українці | 104 | 3,30 % |
| цигани | 75 | 2,38 % |
| татари | 13 | 0,41 % |
| литовці | 8 | 0,25 % |
| національність не повідомлена | 6 | 0,19 % |
| молдовани | 2 | 0,06 % |
| дві та більше національності | 2 | 0,06 % |
| німці | 1 | 0,03 % |
| грузини | 1 | 0,03 % |
| чуваші | 1 | 0,03 % |
| греки | 1 | 0,03 % |
| удмурти | 1 | 0,03 % |
| комі-перм'яки | 1 | 0,03 % |
| національність не вказана | 1 | 0,03 % |
| Разом | 3153 | 100 % |
Підприємства
Провідними підприємствами є меблева фабрика, виробничо-харчової завод, виробничо-торговельний комбінат.
Пам'ятники архітектури
Костел Св. Трійці, церква Св. Петра та Павла, каплиця Св. Казимира на цвинтарі, зруйнований палац Сапігів, синагога.
Відомі люди
Народилися
- І. М. Пінес — відомий письменник і релігійно-сіоністський діяч
- Іцхак Шамір — прем'єр-міністр Ізраїля
- Українцев Олег Анатолійович (нар. 1976) — український вчений-правознавець
Примітки
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- GeoNames — 2005.
- У костелі XVII століття в Білорусі знайшли розбитий дзвін калуських дзвоноливарів. ФОТО
- Andrzej Rachuba. Sapieha Kazimierz Leon Sapieha (syn Leon) herbu Lis (1609—1656) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994.— T. XXXV/1, zeszyt 144.— S. 35. (пол.)
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 23 січня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
Посилання
- Ружани (Ружани Ruzhany) (рос.)
- Ружани // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Добірка фотографій та інформація (рос.)
- Цікаве посилання з історії (рос.)
- Все про Ружани (рос.)
- (англ.)
- Encyclopedia of Jewish Life (2001), p. 1101: «Rozhana».(англ.)
- Shtetl Finder (1980), p. 86: «Ruzhany».(англ.)
- Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego (1880-1902), IX, p. 852-853: "Różana". // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 852. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ruzha ni bil Ruzhany selishe miskogo tipu roztashovane v Pruzhanskomu rajoni Berestejskoyi oblasti Bilorusi roztashovanij na richci Ruzhanka v otochenni malovnichih pagorbiv za 140 km vid Berestya za 38 km vid zaliznichnoyi stanciyi Ivacevichi za 45 kilometriv pivnichno shidnishe Pruzhan na perehresti dorig Pruzhani Slonim i Vovkovisk Kosovo smt Ruzha ni bil RuzhanyTransliteraciya nazvi RuzanyGerb RuzhanOsnovni dani52 51 52 pn sh 24 53 27 sh d 52 864444444472 pn sh 24 89083333336111181 sh d 52 864444444472 24 89083333336111181 Koordinati 52 51 52 pn sh 24 53 27 sh d 52 864444444472 pn sh 24 89083333336111181 sh d 52 864444444472 24 89083333336111181Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Pruzhanskij rajonZasnovano 1552Persha zgadka 1552Magdeburzke pravo 20 chervnya 1637Naselennya 3153 2009 Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225154Visota 149 m 2 Transport vidstaniDo Minska fizichna 211 kmRuzha niRuzha niRuzha ni Berestejska oblast Ruzhani u VikishovishiIstoriyaPersha pismova zgadka pro Ruzhani Razhani vidnositsya do 1552 roku prote vidomo sho do 1552 roku Ruzhani nalezhali magnatam Tishkevicham U 1598 roci magnat Bartash Bruhalskij prodav Ruzhani kancleru Velikogo knyazivstva Litovskogo Levu Ivanovichu Sapizi V dokumentah 1606 roku Ruzhani zvutsya mistechkom roztashovanim na velikomu gostinciv providnomu z Slonima do Berest i na Podlyase yakim veliki posli i torgovelni lyudi obvikli yizditi U 1617 roci na koshti Sapeg misci starogo derev yanogo pobudovanij Troyickij kostel dominikanciv Vidomo sho v 1617 roci Lev Sapiga prijmav tut korolevicha Vladislava 20 chervnya 1637 roku Ruzhanam darovano magdeburzke pravo i miskij gerb na sribnomu poli vinok iz troyand Ruzh ta vseredini obraz Svyatogo Kazimira z hrestom i Liliyeyu v rukah na uves zrist U 1644 roci didich pidkancler litovskij Kazimir Lev Sapega prijmav u palaci korolya Vladislava IV Vazu Yak timchasova rezidenciya korolya tut prijmalisya posli i navit gotuvalisya stavleniki na moskovskij prestol U velicheznih lohah zberigalasya derzhavna skarbnicya Velikogo knyazivstva Litovskogo i arsenal U 1655 roci Vilenskaya kapitula ryatuyuchis vid vijsk carya Alyeksyeya Mihajlovicha pomistila v ruzhanskomu palaci moshi Svyatogo Kazimira nebesnogo pokrovitelya Velikogo knyazivstva Litovskogo U pam yat pro cyu podiyu v 1791 roci na kladovishi bula zvedena kaplicya Sv Kazimira U 1657 roci yevreyiv Ruzhan zvinuvatili u vbivstvi v yevrejskomu kvartali hristiyanskoyi ditini Yim zagrozhuvav pogrom proti yakogo rishuche vistupili Sapigi prote zastupnictvo ne zupinilo zavorushen i kerivnikiv yevrejskoyi gromadi stratili Z 1662 roku yevrejska gromada Ruzhan otrimala samostijnij status Kozhen rik u Ruzhanah obiravsya burgomistr 2 abo 3 radniki 3 zasidateli Ruzhani mali ratushu magistrat magistratskij sud Za danimi dokumentiv 1687 roku v Ruzhanah nalichili 427 budinkiv i 2 bazari U drugij polovini XVII stolittya pripinyayetsya ekonomichnij rozvitok Ruzhan i postupovo voni stayut odnim iz najbidnishih mist U 1698 roci konfederati i shlyahta povstali proti Sapig znishili misto Ruzhani silno postrazhdali pid chas Pivnichnoyi vijni 1700 1721 mizh Rosiyeyu i Shveciyeyu Shvedskij korol Karl HII sho prosuvavsya z vijskami z Litvi na Volin zupinyavsya v Ruzhanah Napoleon Orda Palac SapigivZrujnovanij ruzhanskij palac Mayetok Sapeg mav odin z najbilshih teatriv u knyazivstvi yakij proisnuvav z 1765 po 1791 rik Teatr dostatno osnashenij tehnichno shob pid chas vistavi trichi zminyuvati dekoraciyi V teatri bulo 60 artistiv i tancivnikiv 40 muzikantiv Na pochatku 1780 h rokiv volodar zapochatkuvav velike budivnictvo j perebuduvav stare ukriplennya v bliskuchij palacovo parkovij kompleks Perebudovu zdijsniv saksonec Yan Samuel Bekker Vinik kompleks sporud z palacom 2 ma fligelyami ta paradnoyu bramoyu do yakoyi pribuduvali kordegardiyu dlya pochesnoyi varti V Zahidnomu fligeli rozmistili zbirku kartin Sapeg Shidnij pid odnim dahom mav Manezh dlya konej ta teatr Vzircem dlya teatralnoyi zali uzyali zalu teatru rodini Farneze v Parmi Italiya A pri palaci bula biblioteka yaka za zhittya Sapegi Kazimira Leva nalichuvala blizko 3000 tomiv dlya knizhok yakoyi hudozhnik Frantishek Balcerovich zrobiv vlasnij ekslibris Sapeg Divom stala zvistka pro zberezhennya tiyeyi biblioteki Pislya pridushennya nacionalno vizvolnogo povstannya polyakiv 1831 roku biblioteku Sapeg carat konfiskuvav ta viviz do Peterburgu ta Varshavi Otzhe Ruzhanska biblioteka ne znikla V 1786 roci kancler Velikogo knyazivstva Litovskogo Oleksandr Sapega yakij zasidav v Grodnenskomu sejmi korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo viddav zamok v orendu a svoyu rezidenciyu perenis u U palaci bula zakladena fabrika shovkovih tkanin oksamitu i sukon Krim togo tut vigotovlyalisya kareti i lakovani ekipazhi Na fabrici pracyuvalo 159 robitnikiv U rezultati tretogo podilu Polshi Ruzhani vidijshli v skladi Rosijskoyi imperiyi Magdeburzke pravo bulo skasovano Za uchast Sapig u povstanni proti rosijskih vijsk u 1830 1831 rokah volodinnya buli konfiskovani V 1834 roci palac uzyav v orendu pidpriyemec i pokoyah vin organizuvav tekstilne virobnictvo Pislya vidkrittya u Ruzhanah v pershij polovini 19 st 6 ti tekstilnih ta kilkoh pryadilnih fabrik na nih pochali pracyuvati bagato yevreyiv mista ta okolic Deyaki yevrejski rodini na orendovanih nimi zemlyah zajmalisya gorodnictvom ta sadivnictvom Kaplicya Svyatogo Kazimira 1791 r Sinagoga U 1847 roci yevrejske naselennya Ruzhan stanovilo 1467 cholovik U 1850 roci bilya Ruzhan buli zasnovani 2 yevrejskih silskogospodarskih poselennya V 1863 roci bilya Ruzhan vidbuvsya bij povstalih z carskimi vijskami U 1897 roci yevrejske naselennya Ruzhan stanovilo 3599 71 7 naselennya U 1904 roci bula stvorena organizaciya yevrejskoyi samooboroni ne dopustila pogromiv v Ruzhanah U 1905 1907 rokah u Ruzhanah aktivizuvalasya diyalnist riznih yevrejskih i rosijskih politichnih partij U serpni 1914 roku zgoriv golovnij korpus zamku Za danimi na 1914 rik mistechko malo blizko 7 tisyach meshkanciv U 1915 roci Ruzhani okupovani kajzerivskimi nimeckimi vijskami V 1919 1920 ta 1921 1939 rokah Ruzhani perebuvali u skladi Polshi Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni j okupaciyi Nimechchinoyu Polshi yevrejske naselennya Ruzhan znachno zroslo za rahunok bizhenciv kilkist yakih stanovit kilka tisyach Bagato z nih buli vislani u vnutrishni rajoni Radyanskogo Soyuzu ale chastina zalishilasya v Ruzhanah Pislya priyednannya Ruzhan do BRSR u skladi Radyanskogo Soyuzu v 1939 roci yevrejski gromadski ustanovi Filiyi politichnih partij navchalnih zakladiv iz vikladannyam na ivriti buli likvidovani Pidpriyemci politichni ta gromadski diyachi rabini buli zaareshtovani j vislani v radyanski konctabori abo nasilnicki pereseleni u viddaleni kuti Radyanskogo Soyuzu 24 chervnya 1941 roku peredovi chastini vermahtu okupuvali Ruzhani Nevelichkij chastini yevrejskogo naselennya vdalosya vtekti z mista i vryatuvatisya A v Ruzhanah vidrazu rozpochavsya grabizh yevrejskogo naselennya U lipni 1941 r na yevreyiv Ruzhan bulo nakladeno kontribuciyi 10 kg zolota i 20 kg sribla Buli vvedeni znachni obmezhennya a takozh obov yazkove nosinnya biloyi pov yazki na pravomu rukavi zi slovom yude Nimecki fashisti stvorili yudenrat dlya reyestraciyi yevrejskogo naselennya Voseni 1941 roku yevreyi buli zvedeni v getto Gitlerivci vikoristovuvali yih na vazhkih robotah 2 listopada 1942 roci gitlerivski pidrozdili razom z biloruskimi policayami otochili yevrejske getto a polonenih yevreyiv pishim hodom gnali v koncentracijnij tabir v Vovkovisku Znesilenih nemichnih i hvorih rozstrilyuvali po dorozi V kinci listopadu 1942 roku yevreyi Ruzhan buli deportovani do konctaboru Treblinku Bilsha kilkist ucililih yevreyiv pislya vijni cherez Polshu viyihala do Izrayilyu ta inshih krayin svitu U 1950 ti roku v Ruzhanah meshkalo ne bilshe 10 yevreyiv Zgidno z danimi perepisu naselennya respubliki Bilorus v 1998 roci v Ruzhanah ne bulo zareyestrovano yevreyiv zovsim Na pochatku XIX stolittya v selishi meshkalo 3 4 tis naselennya Protyagom znachnoyi istoriyi Ruzhan bilshist naselennya buli yevreyami Persha zgadka pro ruzhanskih yevreyiv rishennya zboriv litovskih yevreyiv 1623 roku pro pidporyadkuvannya gromadi Ruzhan do gromadi Brest Litovska Berestya Palacovo parkovij kompleks v Ruzhanah rujnuvali dvichi tilki za 20 st v 1914 ta 1944 rokah Palac davno vtrativ dah drugij poverh duzhe zrujnovanij Do fundamentiv zrujnovano primishennya kolishnoyi kartinnoyi galereyi Teatralne primishennya bez dahu ale stini vstoyali v buremni lihi roki Triumfalni vorota brami ta kordegardiyi zbereglisya krashe ale rujnaciya yim krasi ne dodaye Prijshla priyemna zvistka sho proektni kreslennya Bekkera vidnajdeni v zbirci Varshavskogo universitetu Ce podaye slabku nadiyu na vidtvorennya najkrashogo palacovo parkovogo kompleksu v Bilorusi dobi piznogo baroko ta rannogo klasicizmu V kolishnij Polshi ce buv najkrashij ansambl sered podibnih magnatskih sadib NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya smt stanovila 3153 osobi Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotokbilorusi 2527 80 15 rosiyani 270 8 56 polyaki 139 4 41 ukrayinci 104 3 30 cigani 75 2 38 tatari 13 0 41 litovci 8 0 25 nacionalnist ne povidomlena 6 0 19 moldovani 2 0 06 dvi ta bilshe nacionalnosti 2 0 06 nimci 1 0 03 gruzini 1 0 03 chuvashi 1 0 03 greki 1 0 03 udmurti 1 0 03 komi perm yaki 1 0 03 nacionalnist ne vkazana 1 0 03 Razom 3153 100 PidpriyemstvaProvidnimi pidpriyemstvami ye mebleva fabrika virobnicho harchovoyi zavod virobnicho torgovelnij kombinat Pam yatniki arhitekturiKostel Sv Trijci cerkva Sv Petra ta Pavla kaplicya Sv Kazimira na cvintari zrujnovanij palac Sapigiv sinagoga Vidomi lyudiNarodilisya I M Pines vidomij pismennik i religijno sionistskij diyach Ichak Shamir prem yer ministr Izrayilya Ukrayincev Oleg Anatolijovich nar 1976 ukrayinskij vchenij pravoznavecPrimitkiBelarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 angl GeoNames 2005 d Track Q830106 U kosteli XVII stolittya v Bilorusi znajshli rozbitij dzvin kaluskih dzvonolivariv FOTO Andrzej Rachuba Sapieha Kazimierz Leon Sapieha syn Leon herbu Lis 1609 1656 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polskia Akademja Nauk 1994 T XXXV 1 zeszyt 144 S 35 pol Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org Procitovano 23 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl PosilannyaPortal Bilorus Ruzhani Ruzhani Ruzhany ros Ruzhani Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Dobirka fotografij ta informaciya ros Cikave posilannya z istoriyi ros Vse pro Ruzhani ros angl Encyclopedia of Jewish Life 2001 p 1101 Rozhana angl Shtetl Finder 1980 p 86 Ruzhany angl Slownik Geograficzny Krolestwa Polskiego 1880 1902 IX p 852 853 Rozana Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 852 pol