Сансовіно Якопо (італ. Jacopo Sansovino; 2 липня 1486, Флоренція — 27 листопада 1570, Венеція) — італійський художник і архітектор, центральна фігура ренесансної архітектури Венеції.
Якопо Сансовіно | |
---|---|
італ. Jacopo Sansovino італ. Jacopo Sansovino | |
Портрет Якопо Сансовіно роботи Тінторетто | |
Народження | 2 липня 1486 |
Смерть | 27 листопада 1570 (84 роки) |
Країна (підданство) | Венеційська республіка |
Вчителі | d |
Діяльність | архітектор, скульптор |
Найважливіші споруди | Палаццо Корнер, Бібліотека Св. Марка, Монетний двір — Ла Дзекка, Лоджетта |
Учні | Алессандро Вітторіа[1] |
Діти | ·d |
Якопо Сансовіно у Вікісховищі |
Біографія
Флоренція та Рим (1486—1527)
Татті, Якопо д'Антоніо, названий в народі Сансовіно, народився у Флоренції в 1486 році. З дитячих років Якопо, як завжди, почали навчати грамоти, в чому він з перших же кроків став проявляти жвавість розуму і швидкість міркування, і не пройшло багато часу, як він самостійно став займатися малюванням. Хлопчик немов бажав цим показати, що сама природа значно більше розташовувала його до цього роду діяльності, чим до словесності. Бачивши це, його мати Франческа, на яку він був дуже схожий, влаштувала йому потайки уроки малювання. Вона леліяла думку про те, що син її зробиться скульптором, якому, мабуть, призначено змагатися із славою зовсім юних ще Мікеланджело Буонарроті та Франческо Рустичі.
Тим часом через деякий час хлопчика спрямований у торгову справу. А оскільки це подобалося йому ще значно менше, ніж словесність, він словом і справою добився у свого батька Антоніо дозволу вільно займатися тим, до чого примушувала його сама природа.
У 1502 році у Флоренцію прибув Андреа Сансовіно, що прославився в Італії і в Іспанії як видатний скульптор і архітектор. До нього-то і спрямували хлопця для навчання скульптурі. Звідси і нове ім'я Якопо — Сансовіно.
Здобувши широку популярність в середовищі флорентійських художників, Якопо був запрошений до Риму Джуліано да Сангалло, архітектором папи Юлія II. Разом з ним він в 1505–1506 роках вперше вирушив до стародавнього міста. Тут Сансовіно вивчав пам'ятники старовини, реставрував античну скульптуру. Браманте, відзначивши талант Якопо, узяв його під своє заступництво. Браманте, якому хотілося, щоб папа Юлій II дізнався про Сансовіно, розпорядився замовити Якопо реставрацію деяких античних скульптур. Узявшись за цю справу, Сансовіно проявив в їх відновленні таку легкість і таке уміння, що і папа вирішив — краще зробити просто неможливо. Ця похвала настільки підхльоснула Сансовіно, що він переробився, намагаючись перевершити самого себе. До того ж в нього було слабке здоров'я. Врешті-решт, Якопо розхворівся настільки, що йому довелося для врятування життя повернутися в 1511 році у Флоренцію.
У 1518 році Сансовіно повертається до Риму. Він виконує там крім скульптурних робіт перші архітектурні, зокрема проектування церкви Сан-Джованні де Фіорентіні. У 1521 році Сансовіно навідується у Флоренцію, а літо 1523 року проводить у Венеції.
Венеція (1527—1570)
У 1527 році після захоплення Риму військами Карла V утік до Венеції, де був призначений керівником робіт в Соборі Святого Марка.
У 1529 році Сансовіно, призначений головним архітектором Республіки, здійснює службові поїздки по володіннях Венеції (заїжджає і у Флоренцію), живе в оточенні учнів і друзів, серед яких, — Тіціан і Аретіно.
Сансовіно побудував у Венеції ряд чудових споруд: (1533), Палаццо-делла-Дзекка (монетний двір) і Стару бібліотеку св. Марка (будівництво обох будівель почалося в 1536), лоджетту (декоративну трьохпролітну аркаду) біля кампаніли на площі собору (1537) і ряд інших будівель. Зумів з'єднати Римсько-флорентійські, більш класичні і строгі, будівельні навички (наприклад, активно вживане ним рустування) з живописними традиціями місцевої готики, створивши твори, видатні як в містобудівному, так і в декоративно-пластичному відношенні. Так, масштабні пропорції Дзекки, а особливо Старої бібліотеки (зведеної напроти Палацу дожів) ефектно завершили ансамбль П'яцетти ді Сан-Марко в самому центрі міста, а лоджетта (біля підніжжя тутешньої кампаніли) з'явилася зразком багатого і в той же час гармонійного скульптурно-архітектурного синтезу, включивши численні рельєфи і статуї (теж роботи Сансовіно) з алегоріями політичних тріумфів республіки.
Він додав монументальний характер старому торговому центру Венеції в районі мосту Ріальто, побудувавши велику торгово-адміністративну будівлю, відому під назвою Фаббрікке Нуове. Але особливе значення для формування архітектурної зовнішності Венеції мали містобудівні роботи Сансовіно по забудові суспільного центру міста.
До П'яцца ді Сан-Марко з боку лагуни примикає невелика площа П'яццетта ді Сан-Марко (зазвичай її називають просто «П'яццетта»), багато разів оспівана письменниками і поетами, відображена на полотнах відомими художниками. Її обрамляють будівлі Палацу дожів і бібліотеки — самого відомого творіння Сансовіно. На честь її творця бібліотеку часто називають Лібрерія Сансовініана. Урівноважена і легка архітектура бібліотеки чудово поєднується з своєрідною монументальністю Палацу дожів. Обидві будівлі перекликаються один з одним аркадами, багатим скульптурним декором, нарядними ажурними карнизами, гармонійно оформляючи «парадний вхід» у місто.
У грудні 1545 року після катастрофи на будівництві бібліотеки, коли обрушилися зведення перекриттів, Сансовіно був звільнений з державної служби, але в 1547 році його реабілітували і відновили на посаді.
Поряд з бібліотекою, з боку набережної, підноситься побудований Сансовіно Монетний двір — Дзекка. На протилежній стороні каналу відбивається у воді ряд палаців. Серед них — палаццо Корнер, побудоване Сансовіно в тридцятих роках на місці того, що згорів, стародавнішої будівлі. У палаццо Корнер делла Ка-гранде Сансовіно робить крок вперед у використанні композиційних прийомів, що склалися в процесі розробки типу італійського ренесансного палацу, стосовно особливостей венеційського побуту. Разом з Санмікеле він знаходить вражаючу монументальну форму для зовнішнього вигляду палаццо, поєднуючи ордерні розчленовування, лоджії, руст і інші елементи з об'ємно-планувальною побудовою, типовою для житла багатого венеційця.
Лоджетта у дзвіниці — одне з найкращих творінь Сансовіно. Вона прикрашена по фасаду трьома арками, витонченими колонами, статуями, рельєфами і балюстрадою. У спокійному ритмі форм і в строгих пропорціях Лоджетти звучить гармонія архітектури Високого Відродження. У обробці напрочуд красиво поєднуються різні відтінки мармуру рожеві колони, зеленуваті стіни, жовті, обрамлені білим ніші. У скульптурному фризі розташовані рельєфи, що зображають алегорії Венеції і островів Кіпру і Кандії. Бронзові статуї в нішах, роботи самого Сансовіно, представляють Мінерву, Аполлона, Меркурія і Мир, які втілюють мудрість, гармонію, властиві Венеційській Республіці, її прихильність до світу.
У Венеції майстер виконав і багато інших скульптурно-декоративних творів, зокрема бронзові двері сакрістії собору (1540-і роки), мармурову фігуру Іоанна Хрестителя в церкві , бронзову статую лікаря Т. Рангоне над входом в збудовану Сансовіно церкву (обидві — 1554), монументального Марса і Нептуна на Сходах гігантів Палацу дожів (1554–1556), надгробок дожа Ф. Вен'єра в церкві (1556–1561; всі три — мармур).
У скульптурній творчості Сансовіно живописність світлотіньового моделювання органічно поєднується з витонченою експресією образного ладу («Вакх», мармур, 1518, Національний музей, Флоренція; 4 статуї на фасаді Лоджетти у Венеції, бронза, 1540-45; статуя медика Т. Рангоне на фасаді церкви Сан-Джуліано у Венеції, бронза, 1554).
А ось що писав про творіння майстра Вазарі:
«Але найпрекрасніша, найбагатша і наймогутніша споруда Сансовіно — Монетний двір у Венеції, суцільно із заліза і каменя, оскільки в ньому немає ні шматка дерева для повної безпеки від вогню. А всередині він розділений настільки розумно і настільки зручно для обслуговування такої величезної кількості робочих, що ніде на світі немає монетного двору, що володіє розумнішим плануванням і більшою міцністю. Весь він побудований в дуже красивому рустованому ордері. Цей ордер, який до того що ще не застосовувався в цьому місті, викликав чимале здивування серед місцевих жителів. Також і в лагунах можна бачити побудовану ним церкву Санто-Спіріто — твір, повний краси та ніжності. У самій Венеції фасад церкви Сан-Джиміньяно додає всій площі особливий блиск, а Мерчерії — фасад церкви Сан-Джуліано. У церкві ж Сан-Сальвадор примітна багатюща гробниця дожа Франческо Вен'єро. Спорудив він також на мосту Ріальто через Гранд-канал нові склепінчасті ряди з таким розрахунком, що під ними майже щодня легко поміщається цілий ринок місцевих торговців і всяких інших людей, що з'їжджаються в це місто». |
У 1568 році майстер перестав займатися творчою практикою.
Сансовіно помер у Венеції в 1570 році. Тіло його з великими почестями було поховане в його власній капелі в церкві Сан-Джиміньяно.
Див. також
Примітки
- https://www.khm.at/objektdb/detail/95922/
Посилання
- Сансовіно // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- в Энциклопедия Кругосвет (рос.)
- Великие архитекторы. Сансовино [ 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Якопо Сансовино /Якопо Татти/ [ 24 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Все об Италии: Культура и искусство. Скульптура [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sansovino Yakopo ital Jacopo Sansovino 2 lipnya 1486 Florenciya 27 listopada 1570 Veneciya italijskij hudozhnik i arhitektor centralna figura renesansnoyi arhitekturi Veneciyi Yakopo Sansovinoital Jacopo Sansovino ital Jacopo SansovinoPortret Yakopo Sansovino roboti TintorettoNarodzhennya 2 lipnya 1486 1486 07 02 FlorenciyaSmert 27 listopada 1570 1570 11 27 84 roki VeneciyaKrayina piddanstvo Venecijska respublikaVchiteli dDiyalnist arhitektor skulptorNajvazhlivishi sporudi Palacco Korner Biblioteka Sv Marka Monetnij dvir La Dzekka LodzhettaUchni Alessandro Vittoria 1 Diti d Yakopo Sansovino u VikishovishiBiografiyaFlorenciya ta Rim 1486 1527 Tatti Yakopo d Antonio nazvanij v narodi Sansovino narodivsya u Florenciyi v 1486 roci Z dityachih rokiv Yakopo yak zavzhdi pochali navchati gramoti v chomu vin z pershih zhe krokiv stav proyavlyati zhvavist rozumu i shvidkist mirkuvannya i ne projshlo bagato chasu yak vin samostijno stav zajmatisya malyuvannyam Hlopchik nemov bazhav cim pokazati sho sama priroda znachno bilshe roztashovuvala jogo do cogo rodu diyalnosti chim do slovesnosti Bachivshi ce jogo mati Francheska na yaku vin buv duzhe shozhij vlashtuvala jomu potajki uroki malyuvannya Vona leliyala dumku pro te sho sin yiyi zrobitsya skulptorom yakomu mabut priznacheno zmagatisya iz slavoyu zovsim yunih she Mikelandzhelo Buonarroti ta Franchesko Rustichi Tim chasom cherez deyakij chas hlopchika spryamovanij u torgovu spravu A oskilki ce podobalosya jomu she znachno menshe nizh slovesnist vin slovom i spravoyu dobivsya u svogo batka Antonio dozvolu vilno zajmatisya tim do chogo primushuvala jogo sama priroda U 1502 roci u Florenciyu pribuv Andrea Sansovino sho proslavivsya v Italiyi i v Ispaniyi yak vidatnij skulptor i arhitektor Do nogo to i spryamuvali hlopcya dlya navchannya skulpturi Zvidsi i nove im ya Yakopo Sansovino Zdobuvshi shiroku populyarnist v seredovishi florentijskih hudozhnikiv Yakopo buv zaproshenij do Rimu Dzhuliano da Sangallo arhitektorom papi Yuliya II Razom z nim vin v 1505 1506 rokah vpershe virushiv do starodavnogo mista Tut Sansovino vivchav pam yatniki starovini restavruvav antichnu skulpturu Bramante vidznachivshi talant Yakopo uzyav jogo pid svoye zastupnictvo Bramante yakomu hotilosya shob papa Yulij II diznavsya pro Sansovino rozporyadivsya zamoviti Yakopo restavraciyu deyakih antichnih skulptur Uzyavshis za cyu spravu Sansovino proyaviv v yih vidnovlenni taku legkist i take uminnya sho i papa virishiv krashe zrobiti prosto nemozhlivo Cya pohvala nastilki pidhlosnula Sansovino sho vin pererobivsya namagayuchis perevershiti samogo sebe Do togo zh v nogo bulo slabke zdorov ya Vreshti resht Yakopo rozhvorivsya nastilki sho jomu dovelosya dlya vryatuvannya zhittya povernutisya v 1511 roci u Florenciyu U 1518 roci Sansovino povertayetsya do Rimu Vin vikonuye tam krim skulpturnih robit pershi arhitekturni zokrema proektuvannya cerkvi San Dzhovanni de Fiorentini U 1521 roci Sansovino naviduyetsya u Florenciyu a lito 1523 roku provodit u Veneciyi Veneciya 1527 1570 U 1527 roci pislya zahoplennya Rimu vijskami Karla V utik do Veneciyi de buv priznachenij kerivnikom robit v Sobori Svyatogo Marka U 1529 roci Sansovino priznachenij golovnim arhitektorom Respubliki zdijsnyuye sluzhbovi poyizdki po volodinnyah Veneciyi zayizhdzhaye i u Florenciyu zhive v otochenni uchniv i druziv sered yakih Tician i Aretino Sansovino pobuduvav u Veneciyi ryad chudovih sporud 1533 Palacco della Dzekka monetnij dvir i Staru biblioteku sv Marka budivnictvo oboh budivel pochalosya v 1536 lodzhettu dekorativnu trohprolitnu arkadu bilya kampanili na ploshi soboru 1537 i ryad inshih budivel Zumiv z yednati Rimsko florentijski bilsh klasichni i strogi budivelni navichki napriklad aktivno vzhivane nim rustuvannya z zhivopisnimi tradiciyami miscevoyi gotiki stvorivshi tvori vidatni yak v mistobudivnomu tak i v dekorativno plastichnomu vidnoshenni Tak masshtabni proporciyi Dzekki a osoblivo Staroyi biblioteki zvedenoyi naproti Palacu dozhiv efektno zavershili ansambl P yacetti di San Marko v samomu centri mista a lodzhetta bilya pidnizhzhya tuteshnoyi kampanili z yavilasya zrazkom bagatogo i v toj zhe chas garmonijnogo skulpturno arhitekturnogo sintezu vklyuchivshi chislenni relyefi i statuyi tezh roboti Sansovino z alegoriyami politichnih triumfiv respubliki Vin dodav monumentalnij harakter staromu torgovomu centru Veneciyi v rajoni mostu Rialto pobuduvavshi veliku torgovo administrativnu budivlyu vidomu pid nazvoyu Fabbrikke Nuove Ale osoblive znachennya dlya formuvannya arhitekturnoyi zovnishnosti Veneciyi mali mistobudivni roboti Sansovino po zabudovi suspilnogo centru mista Do P yacca di San Marko z boku laguni primikaye nevelika plosha P yaccetta di San Marko zazvichaj yiyi nazivayut prosto P yaccetta bagato raziv ospivana pismennikami i poetami vidobrazhena na polotnah vidomimi hudozhnikami Yiyi obramlyayut budivli Palacu dozhiv i biblioteki samogo vidomogo tvorinnya Sansovino Na chest yiyi tvorcya biblioteku chasto nazivayut Libreriya Sansoviniana Urivnovazhena i legka arhitektura biblioteki chudovo poyednuyetsya z svoyeridnoyu monumentalnistyu Palacu dozhiv Obidvi budivli pereklikayutsya odin z odnim arkadami bagatim skulpturnim dekorom naryadnimi azhurnimi karnizami garmonijno oformlyayuchi paradnij vhid u misto U grudni 1545 roku pislya katastrofi na budivnictvi biblioteki koli obrushilisya zvedennya perekrittiv Sansovino buv zvilnenij z derzhavnoyi sluzhbi ale v 1547 roci jogo reabilituvali i vidnovili na posadi Poryad z bibliotekoyu z boku naberezhnoyi pidnositsya pobudovanij Sansovino Monetnij dvir Dzekka Na protilezhnij storoni kanalu vidbivayetsya u vodi ryad palaciv Sered nih palacco Korner pobudovane Sansovino v tridcyatih rokah na misci togo sho zgoriv starodavnishoyi budivli U palacco Korner della Ka grande Sansovino robit krok vpered u vikoristanni kompozicijnih prijomiv sho sklalisya v procesi rozrobki tipu italijskogo renesansnogo palacu stosovno osoblivostej venecijskogo pobutu Razom z Sanmikele vin znahodit vrazhayuchu monumentalnu formu dlya zovnishnogo viglyadu palacco poyednuyuchi orderni rozchlenovuvannya lodzhiyi rust i inshi elementi z ob yemno planuvalnoyu pobudovoyu tipovoyu dlya zhitla bagatogo venecijcya Lodzhetta bilya kampanili Soboru Svyatogo Marka Lodzhetta u dzvinici odne z najkrashih tvorin Sansovino Vona prikrashena po fasadu troma arkami vitonchenimi kolonami statuyami relyefami i balyustradoyu U spokijnomu ritmi form i v strogih proporciyah Lodzhetti zvuchit garmoniya arhitekturi Visokogo Vidrodzhennya U obrobci naprochud krasivo poyednuyutsya rizni vidtinki marmuru rozhevi koloni zelenuvati stini zhovti obramleni bilim nishi U skulpturnomu frizi roztashovani relyefi sho zobrazhayut alegoriyi Veneciyi i ostroviv Kipru i Kandiyi Bronzovi statuyi v nishah roboti samogo Sansovino predstavlyayut Minervu Apollona Merkuriya i Mir yaki vtilyuyut mudrist garmoniyu vlastivi Venecijskij Respublici yiyi prihilnist do svitu U Veneciyi majster vikonav i bagato inshih skulpturno dekorativnih tvoriv zokrema bronzovi dveri sakristiyi soboru 1540 i roki marmurovu figuru Ioanna Hrestitelya v cerkvi bronzovu statuyu likarya T Rangone nad vhodom v zbudovanu Sansovino cerkvu obidvi 1554 monumentalnogo Marsa i Neptuna na Shodah gigantiv Palacu dozhiv 1554 1556 nadgrobok dozha F Ven yera v cerkvi 1556 1561 vsi tri marmur U skulpturnij tvorchosti Sansovino zhivopisnist svitlotinovogo modelyuvannya organichno poyednuyetsya z vitonchenoyu ekspresiyeyu obraznogo ladu Vakh marmur 1518 Nacionalnij muzej Florenciya 4 statuyi na fasadi Lodzhetti u Veneciyi bronza 1540 45 statuya medika T Rangone na fasadi cerkvi San Dzhuliano u Veneciyi bronza 1554 A os sho pisav pro tvorinnya majstra Vazari Ale najprekrasnisha najbagatsha i najmogutnisha sporuda Sansovino Monetnij dvir u Veneciyi sucilno iz zaliza i kamenya oskilki v nomu nemaye ni shmatka dereva dlya povnoyi bezpeki vid vognyu A vseredini vin rozdilenij nastilki rozumno i nastilki zruchno dlya obslugovuvannya takoyi velicheznoyi kilkosti robochih sho nide na sviti nemaye monetnogo dvoru sho volodiye rozumnishim planuvannyam i bilshoyu micnistyu Ves vin pobudovanij v duzhe krasivomu rustovanomu orderi Cej order yakij do togo sho she ne zastosovuvavsya v comu misti viklikav chimale zdivuvannya sered miscevih zhiteliv Takozh i v lagunah mozhna bachiti pobudovanu nim cerkvu Santo Spirito tvir povnij krasi ta nizhnosti U samij Veneciyi fasad cerkvi San Dzhiminyano dodaye vsij ploshi osoblivij blisk a Mercheriyi fasad cerkvi San Dzhuliano U cerkvi zh San Salvador primitna bagatyusha grobnicya dozha Franchesko Ven yero Sporudiv vin takozh na mostu Rialto cherez Grand kanal novi sklepinchasti ryadi z takim rozrahunkom sho pid nimi majzhe shodnya legko pomishayetsya cilij rinok miscevih torgovciv i vsyakih inshih lyudej sho z yizhdzhayutsya v ce misto U 1568 roci majster perestav zajmatisya tvorchoyu praktikoyu Sansovino pomer u Veneciyi v 1570 roci Tilo jogo z velikimi pochestyami bulo pohovane v jogo vlasnij kapeli v cerkvi San Dzhiminyano Div takozhVidrodzhennya Venecijska shkola Alessandro VittoriaPrimitkihttps www khm at objektdb detail 95922 PosilannyaSansovino Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 v Enciklopediya Krugosvet ros Velikie arhitektory Sansovino 30 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros Yakopo Sansovino Yakopo Tatti 24 serpnya 2007 u Wayback Machine ros Vse ob Italii Kultura i iskusstvo Skulptura 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine