Глухий губно-зубний фрикативний — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — f, а відповідний символ X-SAMPA — f.
Глухий губно-зубний фрикативний | |
---|---|
f | |
Номер МФА | 128 |
Кодування | |
HTML (десяткове) | f |
Юнікод (hex) | U+0066 |
X-SAMPA | f |
f | |
[en] |
Назва
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикатив
- Глухий губно-зубний (лабіодентальний) фрикативний
- Глухий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiceless labiodental fricative)
- Глухий лабіо-дентальний фрикативний
Властивості
Властивості «глухого губно-зубного фрикативного»:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова
В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф. Уживається переважно в словах іншомовного походження. Іншим слов'янським мовам також первісно невластивий, у деяких розвинувся пізніше зі звуків і звукосполучень «хв», «хп», «в». У праіндоєвропейській мові був відсутній, у давньогрецькій виник з праіндоєвроп. *bʰ (який у слов'янських мовах дав /b/), у латинській — також з *bʰ, у деяких випадках — з *dʰ. У германських мовах походить від праіндоєвроп. *p (що залишився незмінним у слов'янських).
Приклади
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
---|---|---|---|---|---|
Абхазька мова | [fə] | 'блискавка' | Див. | ||
Адигейська | [tfə] | 'п'ять' | Відповідає [xʷ] у кабардинській і прачеркеській | ||
Албанська | faqe | [facɛ] | 'щока' | ||
Англійська | Всі діалекти | fill | [fɪl] | 'наповнення' | Див. |
Кокні | think | [fɪŋk] | 'думаю' | Особливість говірки соціальної групи, окремий випадок , коли мовці вимовляють його замість нормативного θ. Див. [en] | |
Багато які британські міські діалекти | |||||
У мовленні багатьох молодих | |||||
Характерна | Зазвичай наприкінці слів. | ||||
Арабська | Стандартна | ظرف | [ðˤɑrf] | 'оболонка' | Див. |
Баскська | [fin] | 'тонкий' | |||
Валійська | [fɔn] | 'палиця' | Див. | ||
В'єтнамська | pháo | [faːw˧ˀ˥] | 'феєрверк-вертушка' | Див. | |
Вірменска | Східновірменська | ֆուտբոլ | [fut̪bol] | 'футбол' | |
Галісійська | faísca | [faˈiska] | 'іскра' | ||
Гінді | साफ़ | [sɑːf] | 'чистий' | Див. | |
[fat] | 'дути' | ||||
Грецька | φύση (fysī) | [ˈfisi] | 'єство' | Див. | |
Гуджараті | /faļ | [fəɭ] | 'плід' | Див. | |
Еве | [éflé̃] | 'виплювує' | |||
Західнофризька | fol | [foɫ] | 'повний' | ||
Іврит | סופר | [so̞fe̞ʁ] | 'письменник' | Див. | |
Іспанська | fantasma | [fã̈n̪ˈt̪äzmä] | 'привид' | Див. | |
Італійська | [fän̪ˈt̪äzmä] | 'привид' | Див. | ||
Кабардинська | [fəz] | 'жінка' | Відповідає [ʂʷ] в адигейській і прачеркеській | ||
Кабільська | [afus] | 'рука' | |||
Каталонська | [ˈfazə] | 'фаза' | Див. | ||
Китайська | Кантонська | 佛/fat6 | [fɐt˨] | 'Будда' | Див. |
Мандаринська | 飛 fēi | [feɪ̯˥] | 'літати' | Див. | |
Коптська | ϥⲧⲟⲟⲩ | [ftow] | 'чотири' | ||
Македонська мова | фонетика | [fɔnetika] | 'фонетика' | Див. | |
Малайська | [feri] | 'пором' | |||
Мальтійська | fenek | [fenek] | 'кріль' | ||
Нідерландська | [fits] | 'велосипед' | Див. | ||
Німецька | fade | [ˈfaːdə] | 'прісний' | Див. Німецька фонетика | |
Норвезька | [filtɛɾ] | 'фільтр' | Див. | ||
Носу | / | [fu˧] | 'печеня' | ||
Пенджабі | ਫ਼ੌਜੀ | [fɔːd͡ʒi] | 'солдат' | ||
Польська | futro | [ˈfut̪rɔ] | 'хутро' | Див. Польська фонетика | |
Португальська | fogo | [ˈfoɡʊ] | 'вогонь' | Див. Португальська фонетика | |
Російська | [ɐrfɐˈɡrafʲɪjə] | 'орфографія' | Протиставляється пом'якшеному варіанту («фь»). Див. | ||
Румунська | foc | [fo̞k] | 'вогонь' | Див. | |
cafe | [kafɘ] | 'кава' | Вживається здебільшого в запозиченнях з іспанської | ||
Словацька | fúkať | [ˈfuːkac] | 'хукати' | ||
Сомалі | feex | [fɛħ] | 'бородавка' | Див. | |
Турецька | saf | [säf] | 'чистий' | Див. | |
Угорська | figyel | [fiɟɛl] | 'звертає увагу' | Див. | |
Українська | Фастів | [ˈfɑ.sʲciu̯] | 'Фастів' | Див. Українська фонетика | |
Урду | صاف | [sɑːf] | 'чистий' | Див. | |
Французька | [fäbyˈløːz̪] | 'казковий' | Див. | ||
Чеська | foukat | [ˈfoʊ̯kat] | 'хукати' | Див. | |
Чеченська | / faks | [faks] | 'факс' | ||
Шведська | fisk | [ˈfɪsk] | 'риба' | Див. |
Примітки
- Wells, (1982), с. 328.
- Altendorf, (1999), с. 7.
- Clark та Trousdale, (2010), с. 309.
- Britain, (2005), с. 1005.
- Wood, (2003), с. 50.
- Gordon та Maclagan, (2008), с. 74.
- Bowerman, (2004), с. 939.
- Thelwall (1990:37)
- Thompson (1959:458–461)
- Dum-Tragut (2009:18)
- Ladefoged (2005:156)
- Martínez-Celdrán et al. (2003:255)
- Carbonell & Llisterri (1992:53)
- Gussenhoven (1992:45)
- Jassem (2003:103)
- Cruz-Ferreira (1995:91)
- Padgett (2003:42)
- Online : [1]
- Merrill (2008:109)
- Fougeron & Smith (1993:73)
Джерела
- Altendorf, Ulrike; Watt, Dominik (2004), The dialects in the South of England: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 181—196, ISBN
- Bowerman, Sean (2004), White South African English: phonology, у Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive (ред.), A handbook of varieties of English, т. 1: Phonology, Mouton de Gruyter, с. 931—942, ISBN
- Britain, David (2005), Innovation diffusion: "Estuary English" and local dialect differentiation: The survival of Fenland Englishes, Linguistics, 43 (5): 995—1022
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
- Clark, Lynn; Trousdale, Graeme (2010), A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation: Evidence from th-fronting in Central Scotland, у Geeraerts, Dirk; Kristiansen, Gitte; Peirsman, Yves (ред.), Advances in Cognitive Linguistics, Berlin: Walter de Gruyter, ISBN
- Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
- Gordon, Elizabeth; Maclagan, Margaret (2008), Regional and social differences in New Zealand: Phonology, у Burridge, Kate; Kortmann, Bernd (ред.), Varieties of English, т. 3: The Pacific and Australasia, Berlin: Walter de Gruyter, с. 64—76, ISBN
- Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), , Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 19 травня 2016
- Merrill, Elizabeth (2008), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 19 травня 2016
- Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
- Thelwall, Robin (1990), Illustrations of the IPA: Arabic, Journal of the International Phonetic Association, 20 (2): 37—41, doi:10.1017/S0025100300004266
- Wells, John C. (1982), Accents of English, т. 2: The British Isles, Cambridge: Cambridge University Press, ISBN
- Wood, Elizabeth (2003), TH-fronting: The substitution of f/v for θ/ð in New Zealand English, New Zealand English Journal, 17: 50—56
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gluhij gubno zubnij frikativnij tip prigolosnogo zvuka sho isnuye v deyakih lyudskih movah Simvol Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu dlya cogo zvuka f a vidpovidnij simvol X SAMPA f Gluhij gubno zubnij frikativnijfNomer MFA128KoduvannyaHTML desyatkove amp 102 Yunikod hex U 0066X SAMPAff en NazvaGluhij gubno zubnij labiodentalnij frikativ Gluhij gubno zubnij labiodentalnij frikativnij Gluhij labio dentalnij frikativ angl voiceless labiodental fricative Gluhij labio dentalnij frikativnijVlastivostiVlastivosti gluhogo gubno zubnogo frikativnogo Tip fonaciyi gluha tobto cej zvuk vimovlyayetsya bez vibraciyi golosovih zv yazok Sposib tvorennya frikativnij tobto odin artikulyator nablizhayetsya do inshogo utvoryuyuchi vuzku shilinu sho sprichinyaye turbulentnist Misce tvorennya gubno zubne tobto vin artikulyuyetsya nizhnoyu guboyu proti verhnih zubiv Ce rotovij prigolosnij tobto povitrya vihodit kriz rot Ce centralnij prigolosnij tobto povitrya prohodit nad centralnoyu chastinoyu yazika a ne po bokah Mehanizm peredachi povitrya egresivnij legenevij tobto pid chas artikulyaciyi povitrya vishtovhuyetsya kriz golosovij trakt z legeniv a ne z gortani chi z rota Ukrayinska movaV ukrayinskij movi cej zvuk peredayetsya na pismi literoyu f Uzhivayetsya perevazhno v slovah inshomovnogo pohodzhennya Inshim slov yanskim movam takozh pervisno nevlastivij u deyakih rozvinuvsya piznishe zi zvukiv i zvukospoluchen hv hp v U praindoyevropejskij movi buv vidsutnij u davnogreckij vinik z praindoyevrop bʰ yakij u slov yanskih movah dav b u latinskij takozh z bʰ u deyakih vipadkah z dʰ U germanskih movah pohodit vid praindoyevrop p sho zalishivsya nezminnim u slov yanskih Div takozh Fonetika praindoyevropejskoyi moviPrikladiMova Slovo MFA Znachennya Primitki Abhazka mova fe bliskavka Div Adigejska tfe d i p yat Vidpovidaye xʷ u kabardinskij i pracherkeskij Albanska faqe facɛ shoka Anglijska Vsi dialekti fill fɪl napovnennya Div Kokni think fɪŋk dumayu Osoblivist govirki socialnoyi grupi okremij vipadok koli movci vimovlyayut jogo zamist normativnogo 8 Div en Bagato yaki britanski miski dialekti U movlenni bagatoh molodih Harakterna Zazvichaj naprikinci sliv Arabska Standartna ظرف dˤɑrf obolonka Div Baskska fin tonkij Valijska fɔn palicya Div V yetnamska phao faːw ˀ feyerverk vertushka Div Virmenska Shidnovirmenska ֆուտբոլ fut bol d i futbol Galisijska faisca faˈiska iskra Gindi स फ sɑːf chistij Div fat duti Grecka fysh fysi ˈfisi yestvo Div Gudzharati fal feɭ plid Div Eve efle viplyuvuye Zahidnofrizka fol foɫ povnij Ivrit סופר so fe ʁ pismennik Div Ispanska fantasma fa n ˈt azma privid Div Italijska fan ˈt azma privid Div Kabardinska fez zhinka Vidpovidaye ʂʷ v adigejskij i pracherkeskij Kabilska afus ruka Katalonska ˈfaze faza Div Kitajska Kantonska 佛 fat6 fɐt Budda Div Mandarinska 飛 fei feɪ litati Div Koptska ϥⲧⲟⲟⲩ ftow chotiri Makedonska mova fonetika fɔnetika fonetika Div Malajska feri porom Maltijska fenek fenek kril Niderlandska fits velosiped Div Nimecka fade ˈfaːde prisnij Div Nimecka fonetika Norvezka filtɛɾ filtr Div Nosu fu pechenya Pendzhabi ਫ ਜ fɔːd ʒi soldat Polska futro ˈfut rɔ d i hutro Div Polska fonetika Portugalska fogo ˈfoɡʊ vogon Div Portugalska fonetika Rosijska ɐrfɐˈɡrafʲɪje orfografiya Protistavlyayetsya pom yakshenomu variantu f Div Rumunska foc fo k vogon Div cafe kafɘ kava Vzhivayetsya zdebilshogo v zapozichennyah z ispanskoyi Slovacka fukat ˈfuːkac hukati Somali feex fɛħ borodavka Div Turecka saf saf chistij Div Ugorska figyel fiɟɛl zvertaye uvagu Div Ukrayinska Fastiv ˈfɑ sʲciu Fastiv Div Ukrayinska fonetika Urdu صاف sɑːf chistij Div Francuzka fabyˈloːz kazkovij Div Cheska foukat ˈfoʊ kat hukati Div Chechenska faks faks faks Shvedska fisk ˈfɪsk riba Div PrimitkiWells 1982 s 328 Altendorf 1999 s 7 Clark ta Trousdale 2010 s 309 Britain 2005 s 1005 Wood 2003 s 50 Gordon ta Maclagan 2008 s 74 Bowerman 2004 s 939 Thelwall 1990 37 Thompson 1959 458 461 Dum Tragut 2009 18 Ladefoged 2005 156 Martinez Celdran et al 2003 255 Carbonell amp Llisterri 1992 53 Gussenhoven 1992 45 Jassem 2003 103 Cruz Ferreira 1995 91 Padgett 2003 42 Online 1 Merrill 2008 109 Fougeron amp Smith 1993 73 DzherelaAltendorf Ulrike Watt Dominik 2004 The dialects in the South of England phonology u Schneider Edgar W Burridge Kate Kortmann Bernd Mesthrie Rajend Upton Clive red A handbook of varieties of English t 1 Phonology Mouton de Gruyter s 181 196 ISBN 3 11 017532 0 Bowerman Sean 2004 White South African English phonology u Schneider Edgar W Burridge Kate Kortmann Bernd Mesthrie Rajend Upton Clive red A handbook of varieties of English t 1 Phonology Mouton de Gruyter s 931 942 ISBN 3 11 017532 0 Britain David 2005 Innovation diffusion Estuary English and local dialect differentiation The survival of Fenland Englishes Linguistics 43 5 995 1022 Carbonell Joan F Llisterri Joaquim 1992 Catalan Journal of the International Phonetic Association 22 1 2 53 56 doi 10 1017 S0025100300004618 Clark Lynn Trousdale Graeme 2010 A cognitive approach to quantitative sociolinguistic variation Evidence from th fronting in Central Scotland u Geeraerts Dirk Kristiansen Gitte Peirsman Yves red Advances in Cognitive Linguistics Berlin Walter de Gruyter ISBN 978 3 11 022645 4 Cruz Ferreira Madalena 1995 European Portuguese Journal of the International Phonetic Association 25 2 90 94 doi 10 1017 S0025100300005223 Dum Tragut Jasmine 2009 Armenian Modern Eastern Armenian Amsterdam John Benjamins Publishing Company Fougeron Cecile Smith Caroline L 1993 Illustrations of the IPA French Journal of the International Phonetic Association 23 2 73 76 doi 10 1017 S0025100300004874 Gordon Elizabeth Maclagan Margaret 2008 Regional and social differences in New Zealand Phonology u Burridge Kate Kortmann Bernd red Varieties of English t 3 The Pacific and Australasia Berlin Walter de Gruyter s 64 76 ISBN 3110208415 Gussenhoven Carlos 1992 Dutch Journal of the International Phonetic Association 22 2 45 47 doi 10 1017 S002510030000459X Jassem Wiktor 2003 Polish Journal of the International Phonetic Association 33 1 103 107 doi 10 1017 S0025100303001191 Ladefoged Peter 2005 Vowels and Consonants vid Second Blackwell Martinez Celdran Eugenio Fernandez Planas Ana Ma Carrera Sabate Josefina 2003 Journal of the International Phonetic Association 33 2 255 259 doi 10 1017 S0025100303001373 arhiv originalu za 8 bereznya 2021 procitovano 19 travnya 2016 Merrill Elizabeth 2008 PDF Journal of the International Phonetic Association 38 1 107 114 doi 10 1017 S0025100308003344 arhiv originalu PDF za 16 grudnya 2019 procitovano 19 travnya 2016 Padgett Jaye 2003 Contrast and Post Velar Fronting in Russian Natural Language amp Linguistic Theory 21 1 39 87 doi 10 1023 A 1021879906505 Rogers Derek d Arcangeli Luciana 2004 Italian Journal of the International Phonetic Association 34 1 117 121 doi 10 1017 S0025100304001628 Thompson Laurence 1959 Saigon phonemics Language 35 3 454 476 doi 10 2307 411232 JSTOR 411232 Thelwall Robin 1990 Illustrations of the IPA Arabic Journal of the International Phonetic Association 20 2 37 41 doi 10 1017 S0025100300004266 Wells John C 1982 Accents of English t 2 The British Isles Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 24224 X Wood Elizabeth 2003 TH fronting The substitution of f v for 8 d in New Zealand English New Zealand English Journal 17 50 56