Мальтійська абетка заснована на латинській абетці з додаванням деяких літер з діакритичними знаками та диграфами. Вона використовується для написання мальтійської мови, яка розвинулась від одного з вимерлих діалектів сицилійської арабської мови внаслідок 800 років незалежного розвитку. Абетка містить 30 букв: 24 приголосних і 6 голосних (а, е, і, о, у, іе).
Великі літери | А | Б | Ċ | Д | E | F | Ġ | G | Għ | H | Ħ | I | Ie | J | К | L | M | N | О | P | Q | R | S | Т | U | V | W | X | Ż | Z |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Малі літери | a | b | ċ | d | е | f | ġ | g | għ | h | ħ | i | ie | j | k | l | m | п | о | p | q | r | s | t | u | v | w | x | ż | z |
Існує два типи мальтійських приголосних:
- Konsonanti xemxin (сонячні літери): ċ d n r s t x ż z
- Konsonanti qamrin (місячні літери): b f ġ g għ h ħ j k l m p q v w
В алфавітній послідовності c тотожне або k (перед a, o, u або приголосним або як остання літера слова) або z (перед e або i). Буква y тотожна i.
Старіші версії абетки
До стандартизації мальтійської абетки існувало кілька способів написання звуків, властивих мальтійській мові, а саме ⟨ċ⟩, ⟨ġ⟩, ⟨għ⟩, ⟨ħ⟩, ⟨w⟩, ⟨x⟩ та ⟨ż⟩.
/t͡ʃ/ раніше писався як ⟨c⟩ (перед ⟨e⟩ та ⟨i⟩, на італійський лад). Велла використовував ⟨ç⟩ як /t͡ʃ/. ⟨ç⟩ можна зустріти в книжках протягом 19 століття. Замість того, щоб використовувати c із седілою, ⟨ç⟩, Панцавечіа використовував c з огонеком ⟨c̨⟩. Коротка граматика мальтійської мови використовує ⟨ch⟩ для /t͡ʃ/ на англійський лад. Лише в 1866 році почали використовувати ⟨ċ⟩.
/d͡ʒ/ and /g/, які тепер пишуться відповідно через ⟨ġ⟩ та ⟨g⟩, раніше плутали. Коли вони були розрізнені, /g/ писався як ⟨gk⟩, ⟨g⟩, ⟨gh⟩ та (за Вассаллі) як дзеркальний арабсько-сирійський ґімель що нагадував бокову літеру V. V. З іншого боку, /d͡ʒ/ було більш поширеним, пишеться як ⟨g⟩ або ⟨j⟩ на англійський лад. Велла використовував ⟨g⟩ з дієрезисом, ⟨g̈⟩, але в 1843 році скоротив її до однієї крапки, започаткувавши сучасну ⟨ġ⟩.
До середини 19 століття два звуки, які зливалися в /ˤː/, були диференційовані. Вони по-різному представлялися як ⟨gh⟩, ⟨ġh⟩, ⟨gh´⟩, ⟨gh˙⟩ та з двома літерами, не представленими в Юнікоді (вони нагадували перевернуте U). Панцавечіа використав спеціально розроблений шрифт із фігурним ⟨gh⟩. У Короткій граматиці мальтійської мови використовується ⟨a⟩ з надрядковим арабським ʿ (⟨ع⟩) для відображення /ˤː/. Саме ⟨għ⟩ вперше використано в Nuova guida alla conversazione italiana, inglese e maltese.
Буква ⟨ħ⟩ мала найбільше варіацій до того, як була стандартизована в 1866 році. Вона по-різному писалася як ⟨ch⟩ і як ⟨h⟩ з різними діакритичними знаками або фігурними модифікаціями. Деякі з цих символів використовувалися для [ħ], а деякі для [x]. Жодного з них немає в Юнікоді. ⟨ħ⟩ вперше використано в 1900 році, хоча велика ⟨Ħ⟩ використовувалася раніше (у 1845 році), де його відповідником у нижньому регістрі була h з крапкою.
/w/ писалась як ⟨w⟩, ⟨u⟩ чи як модифікована u (не внесена до Юнікоду).
Звуки /ʃ/, /ʒ/ (зараз позначаються як ⟨x⟩) традиційно записувалися як ⟨sc⟩ або ⟨x⟩. Вассаллі винайшов спеціальний символ, схожий на ⟨Ɯ⟩, але ширший, а Панцавечіа використав лігатуру ⟨sc⟩ для представлення цих звуків на італійський лад.
/t͡s/ та /d͡z/ (зараз ⟨z⟩) раніше плутались із /z/ (зараз ⟨ż⟩). Коли їх розділили, /t͡s/ and /d͡z/ писались як ⟨ts⟩, ⟨z⟩, ⟨ʒ⟩ і навіть ⟨ż⟩. З іншої сторони, /z/ писалось ⟨ż⟩, ⟨ds⟩, ⟨ts⟩, ⟨ʒ⟩ and ⟨z⟩.
До 1900 р. /k/ писалась як ⟨k⟩, а також ⟨c⟩, ⟨ch⟩ і ⟨q⟩ (у словах, що походять від італійської та латинської мов).
Робота Вассаллі 1796 року містила кілька нових літер для позначення звуків мальтійської мови, серед яких впровадження кількох спеціальних літер, а також використання кирилиці г, ч, ш та з. Його абетку викладено повністю з сучасними еквівалентами, де відомі: А, а = а
B, b = b
T, t = t
D, d = d
E, e = e
F, f = f
[ V, або сирійсько-арабський ґімель, відкритий праворуч] = g
[Ч], ɥ = ċ
H, h = h
ȣ
Ө, ө
Y, y = j
Г = ġ
З, з
U = ħ
I, i = i
J, j = j
K, k = k
[I з накладеною літерою c]
L, l = l
M, m = m
N, n = n
О, о = о
P, p = p
R, r = r
S, s = s
Ɯ, ɯ = x
V, v = v
U, u = u
W, w = w
Z, z = z
Ʒ, ʒ = ż
Æ, æ = е
П'ять голосних з наголосом також використовуються для позначення складу, який має бути наголошеним: Àà, Èè, Ìì, Òò і Ùù.
Примітки
- Borg and Azzopardi-Alexander, 1997 (1997). Maltese. Routledge. с. xiii. ISBN .
In fact, Maltese displays some areal traits typical of Maghrebine Arabic, although over the past 800 years of independent evolution it has drifted apart from Tunisian Arabic
- Brincat, 2005. Maltese - an unusual formula.
Originally Maltese was an Arabic dialect but it was immediately exposed to Latinisation because the Normans conquered the islands in 1090, while Christianisation, which was complete by 1250, cut off the dialect from contact with Classical Arabic. Consequently Maltese developed on its own, slowly but steadily absorbing new words from Sicilian and Italian according to the needs of the developing community.
- So who are the 'real' Maltese. 14 September 2014.
The kind of Arabic used in the Maltese language is most likely derived from the language spoken by those that repopulated the island from Sicily in the early second millennium; it is known as Siculo-Arab. The Maltese are mostly descendants of these people.
Джерела
- (it) Giovan Pietro Francesco Agius de Soldanis, Della lingua punica presentemente usata da maltesi, per Generoso Salomoni alla Piazza di S. Ignazio. Si vendono на Мальті, 1750 рік
- (it) Antonio Emanuele Caruana, Sull'origine della Lingua Maltese, Malta, Tipografia C. Busuttil, 1896
- (it) Giovanni Battista Falzon, Dizionario Maltese-Italiano-Inglese, G. Muscat, 1845 (1 ed.), 1882</link> (2 вид.)
- (it) Джузеппе Нікола Летард, Nuova guida alla conversazione italiana, inglese e maltese ad uso delle scuole, Malta, 1866-75
- (it) Fortunato Panzavecchia, Grammatica della Lingua Maltese, M. Weiss, Мальта, 1845
- (it) Michele Antonio Vassalli, Grammatica della lingua Maltese, 2 ed. , Мальта, 1827 рік
- (it) Мікеле Антоніо Вассаллі, Lexicon Melitense-Latino-Italum, Roma, Fulgonius, 1796
- (it) Франческо Велла, Osservazioni sull'alfabeto maltese, 1840
- (it) Франческа Морандо, Il-lingwa Maltija. Origine, storia, comparazione linguistica e aspetti morfologici, Prefazione di Joseph M. Brincat, Palermo, Edizioni La Zisa, 2017,
- (en) С. Мамо, Англо-мальтійський словник, Мальта, А. Аквіліна, 1885
- (en) Коротка граматика мальтійської мови, Мальта, 1845 р
- (en) К. Ф. Шлінц, Погляди на вдосконалення мальтійської мови, Мальта, 1838 р.
- (en) Франческо Велла, Мальтійська граматика для використання англійською мовою, Глаукус Масі, Легорн, 1831 р.
- (en) Francesco Vella, Dizionario portatile delle lingue Maltese Italiana, Inglese. пт. 1, Ліворно, 1843
- (en) Джозеф Аквіліна, Навчіть себе мальтійську, English University Press, 1965
- (en) Джеффрі Халл, «Мовне питання Мальти: тематичне дослідження культурного імперіалізму», Said International, Валлетта, 1993 р.
- (mt) Vicenzo Busuttil, Diziunariu mill Inglis ghall Malti, 2 частини, NC Cortis & Sons, Мальта, 1900
Посилання
- L-Użu tal-Malti fil-Kompjuter (manwal)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maltijska abetka zasnovana na latinskij abetci z dodavannyam deyakih liter z diakritichnimi znakami ta digrafami Vona vikoristovuyetsya dlya napisannya maltijskoyi movi yaka rozvinulas vid odnogo z vimerlih dialektiv sicilijskoyi arabskoyi movi vnaslidok 800 rokiv nezalezhnogo rozvitku Abetka mistit 30 bukv 24 prigolosnih i 6 golosnih a e i o u ie Veliki literi A B Ċ D E F Ġ G Għ H Ħ I Ie J K L M N O P Q R S T U V W X Z Z Mali literi a b ċ d e f ġ g għ h ħ i ie j k l m p o p q r s t u v w x z z Isnuye dva tipi maltijskih prigolosnih Konsonanti xemxin sonyachni literi ċ d n r s t x z z Konsonanti qamrin misyachni literi b f ġ g għ h ħ j k l m p q v w V alfavitnij poslidovnosti c totozhne abo k pered a o u abo prigolosnim abo yak ostannya litera slova abo z pered e abo i Bukva y totozhna i Starishi versiyi abetkiAbetka Vassalli 1788 Abetka Pancavechia 1845 Do standartizaciyi maltijskoyi abetki isnuvalo kilka sposobiv napisannya zvukiv vlastivih maltijskij movi a same ċ ġ għ ħ w x ta z t ʃ ranishe pisavsya yak c pered e ta i na italijskij lad Vella vikoristovuvav c yak t ʃ c mozhna zustriti v knizhkah protyagom 19 stolittya Zamist togo shob vikoristovuvati c iz sediloyu c Pancavechia vikoristovuvav c z ogonekom c Korotka gramatika maltijskoyi movi vikoristovuye ch dlya t ʃ na anglijskij lad Lishe v 1866 roci pochali vikoristovuvati ċ d ʒ and g yaki teper pishutsya vidpovidno cherez ġ ta g ranishe plutali Koli voni buli rozrizneni g pisavsya yak gk g gh ta za Vassalli yak dzerkalnij arabsko sirijskij gimel sho nagaduvav bokovu literu V V Z inshogo boku d ʒ bulo bilsh poshirenim pishetsya yak g abo j na anglijskij lad Vella vikoristovuvav g z diyerezisom g ale v 1843 roci skorotiv yiyi do odniyeyi krapki zapochatkuvavshi suchasnu ġ Do seredini 19 stolittya dva zvuki yaki zlivalisya v ˤː buli diferencijovani Voni po riznomu predstavlyalisya yak gh ġh gh gh ta z dvoma literami ne predstavlenimi v Yunikodi voni nagaduvali perevernute U Pancavechia vikoristav specialno rozroblenij shrift iz figurnim gh U Korotkij gramatici maltijskoyi movi vikoristovuyetsya a z nadryadkovim arabskim ʿ ع dlya vidobrazhennya ˤː Same għ vpershe vikoristano v Nuova guida alla conversazione italiana inglese e maltese Bukva ħ mala najbilshe variacij do togo yak bula standartizovana v 1866 roci Vona po riznomu pisalasya yak ch i yak h z riznimi diakritichnimi znakami abo figurnimi modifikaciyami Deyaki z cih simvoliv vikoristovuvalisya dlya ħ a deyaki dlya x Zhodnogo z nih nemaye v Yunikodi ħ vpershe vikoristano v 1900 roci hocha velika Ħ vikoristovuvalasya ranishe u 1845 roci de jogo vidpovidnikom u nizhnomu registri bula h z krapkoyu w pisalas yak w u chi yak modifikovana u ne vnesena do Yunikodu Zvuki ʃ ʒ zaraz poznachayutsya yak x tradicijno zapisuvalisya yak sc abo x Vassalli vinajshov specialnij simvol shozhij na Ɯ ale shirshij a Pancavechia vikoristav ligaturu sc dlya predstavlennya cih zvukiv na italijskij lad t s ta d z zaraz z ranishe plutalis iz z zaraz z Koli yih rozdilili t s and d z pisalis yak ts z ʒ i navit z Z inshoyi storoni z pisalos z ds ts ʒ and z Do 1900 r k pisalas yak k a takozh c ch i q u slovah sho pohodyat vid italijskoyi ta latinskoyi mov Robota Vassalli 1796 roku mistila kilka novih liter dlya poznachennya zvukiv maltijskoyi movi sered yakih vprovadzhennya kilkoh specialnih liter a takozh vikoristannya kirilici g ch sh ta z Jogo abetku vikladeno povnistyu z suchasnimi ekvivalentami de vidomi A a a B b b T t t D d d E e e F f f V abo sirijsko arabskij gimel vidkritij pravoruch g Ch ɥ ċ H h h ȣ Ө o Y y j G ġ Z z U ħ I i i J j j K k k I z nakladenoyu literoyu c L l l M m m N n n O o o P p p R r r S s s Ɯ ɯ x V v v U u u W w w Z z z Ʒ ʒ z AE ae e P yat golosnih z nagolosom takozh vikoristovuyutsya dlya poznachennya skladu yakij maye buti nagoloshenim Aa Ee Ii Oo i Uu PrimitkiBorg and Azzopardi Alexander 1997 1997 Maltese Routledge s xiii ISBN 0 415 02243 6 In fact Maltese displays some areal traits typical of Maghrebine Arabic although over the past 800 years of independent evolution it has drifted apart from Tunisian Arabic Brincat 2005 Maltese an unusual formula Originally Maltese was an Arabic dialect but it was immediately exposed to Latinisation because the Normans conquered the islands in 1090 while Christianisation which was complete by 1250 cut off the dialect from contact with Classical Arabic Consequently Maltese developed on its own slowly but steadily absorbing new words from Sicilian and Italian according to the needs of the developing community So who are the real Maltese 14 September 2014 The kind of Arabic used in the Maltese language is most likely derived from the language spoken by those that repopulated the island from Sicily in the early second millennium it is known as Siculo Arab The Maltese are mostly descendants of these people Dzherela it Giovan Pietro Francesco Agius de Soldanis Della lingua punica presentemente usata da maltesi per Generoso Salomoni alla Piazza di S Ignazio Si vendono na Malti 1750 rik it Antonio Emanuele Caruana Sull origine della Lingua Maltese Malta Tipografia C Busuttil 1896 it Giovanni Battista Falzon Dizionario Maltese Italiano Inglese G Muscat 1845 1 ed 1882 lt link gt 2 vid it Dzhuzeppe Nikola Letard Nuova guida alla conversazione italiana inglese e maltese ad uso delle scuole Malta 1866 75 it Fortunato Panzavecchia Grammatica della Lingua Maltese M Weiss Malta 1845 it Michele Antonio Vassalli Grammatica della lingua Maltese 2 ed Malta 1827 rik it Mikele Antonio Vassalli Lexicon Melitense Latino Italum Roma Fulgonius 1796 it Franchesko Vella Osservazioni sull alfabeto maltese 1840 it Francheska Morando Il lingwa Maltija Origine storia comparazione linguistica e aspetti morfologici Prefazione di Joseph M Brincat Palermo Edizioni La Zisa 2017 ISBN 978 88 9911 339 1 en S Mamo Anglo maltijskij slovnik Malta A Akvilina 1885 en Korotka gramatika maltijskoyi movi Malta 1845 r en K F Shlinc Poglyadi na vdoskonalennya maltijskoyi movi Malta 1838 r en Franchesko Vella Maltijska gramatika dlya vikoristannya anglijskoyu movoyu Glaukus Masi Legorn 1831 r en Francesco Vella Dizionario portatile delle lingue Maltese Italiana Inglese pt 1 Livorno 1843 en Dzhozef Akvilina Navchit sebe maltijsku English University Press 1965 en Dzheffri Hall Movne pitannya Malti tematichne doslidzhennya kulturnogo imperializmu Said International Valletta 1993 r mt Vicenzo Busuttil Diziunariu mill Inglis ghall Malti 2 chastini NC Cortis amp Sons Malta 1900PosilannyaL Uzu tal Malti fil Kompjuter manwal