Сицилійська арабська мова (араб. اللَّهْجَة الْعَرَبِيَّة الصِّقِلِّيَّة, трансліт. al-lahja l-ʿarabiyya ṣ-ṣiqilliyya) — різновиди арабської, котрою говорили в Сицилійському еміраті (під владою якого також була Мальта) з IX столітті, що залишалась у вжитку при норманах, та остаточно занепала у XIII столітті. Вона виокремилась з арабської мови після завоювання Сицилії Аббасидським халіфатом у IX столітті, та після у XI столітті стала занепадати.
Сицилійська арабська | |
---|---|
العربية الصقلية | |
Поширена в | Сицилійський емірат (IX—XIII ст.) |
Місце | вимерла |
Писемність | Арабське письмо |
Класифікація | Афразійські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | sqr |
Сицилійська арабська — вимерла мова, зафіксована лише на письмі в IX—XIII століттях у Сицилії. Однак, сучасна мальтійська мова, що належить до семітських, вважається її єдиним нащадком. Вважається, що мальтійська походить від одного з діалектів сицилійської арабської, що за останні 800 років еволюціонувала під впливом романських мов-суперстратів. На відміну від мальтійської, сучасна сицилійська мова, що належить до гілки романських мов, майже не має впливу сицилійської арабської — у сицилійській зафіксовано приблизно 300 слів, що з неї походять.
Історія
Поява у Сицилії
Впродовж VII—VIII століть, Сицилія потерпала від набігів з Тунісу. Завоювання візантійської Сицилії арабами-мусульманами було повільним і поступовим. Сицилія вважалась прикордонням, навіть коли у 962 році пала Таорміна, та завоювання завершилось. Навіть після арабських завоювань на острові залишались у вжитку романські мови ([en]), та середньогрецька мова. Сицилійською арабською переважно розмовляли сицилійські мусульмани. Проте, по засновницькому статуту церкви Санта-Марія-дель-Амміральйо (написаному грецькою та арабською), можна судити, що сицилійська арабська була рідною і для сицилійських (у цьому випадку — палермських) православних християн.
Сицилія під владою норманів
Коли нормани почали завоювання Сицилії, острів був поділений на дві основні нелатиномовні лінгвістичні групи:
- Носїі арабської, переважно у Палермо, Аґрідженто, Бутері, Енні та Ното;
- Носії грецької, переважно у Мессіні, Таорміні, Чефалу, Катанії та Сиракузі.
У 1086 році, нормани домоглися обернення у християнство останнього значущого правителя з династії Кальбітів у Енні, Ібн Хамуда. Після цього, та внаслідок прийняття норманами багатьох арабських звичаїв управління, утворилась християнська сицилійська арабська мова. За норманів, канцелярія працювала арабською мовою, грецькою мовою та латиною.
Nuzhat al-mushtāq fi'khtirāq al-āfāq (араб. نزهة المشتاق في اختراق الآفاق, досл. «Книга приємних подорожей у далекі землі»), більш відома, як (досл. з латини «Книга Рожера») — опис світу та карта світу, створена арабським географом Мухаммадом аль-Ідрісі у 1154 році. Аль-Ідрісі п'ятнадцять років працював над коментарями та ілюстраціями до карти при дворі норманського короля Рожера II, що замовив її приблизно у 1138 році[].
Занепад після 1200
Після завоювань, і арабська, і грецька використовувались місцевими правителями, та зокрема у фіскальній адміністрації короля, що керувала підпорядкованими королю землями та людьми в Сицилії та Калабрії. Видані нею документи — одні з головних та найважливіших джерел для опису арабської мови у Сицилії. Однак, коли до влади у 1194 році замість норманів прийшли Гогенштауфени, арабська перестала використовуватись в урядових справах. В XIII столітті, Гогенштауфени виселили мусульман, що залишились, у Лучеру та північну Африку. Через вигнання, лишились лише ті носії сицилійської арабської, що були християнами.
Коли Сицилія опинилась під владою арагонців, при владі на острові стали дворяни-каталонці, за яких єдиною офіційною мовою була латина. Офіційні записи грецькою та арабською перестали з'являтись до початку XIV століття.
простежується у частині лексики сицилійської мови. Більшість слів арабського походження стосуються сільського господарства або дотичних тем.
Мальтійська мова
Мова, якою зараз розмовляють у Мальті та яка походить з сицилійської арабської зветься мальтійською. Майже не збереглося записів сицилійської арабської з XIV століття, а найраніший запис мальтійською, [en] (Xidew il-Qada) написаний [en][], з'явився наприкінці XV століття, написаний латинською абеткою.
Мальтійська виділилась з сицилійської арабської внаслідок поступової латинізації, що почалась після повторної християнізації Мальти (завершеної у 1250). Частина сицилійської арабської лексики відповідає сучасній мальтійській лексиці. Хоч сицилійська арабська доволі мало вплинула на сучасну сицилійську, в ній є значна кількість слів арабського походження, що потрапила до мови або з іспанської, або безпосередньо з сицилійської арабської. Деякі приклади наведено у таблиці нижче:
Мальтійська | Сицилійська (Арабське походження) | Іспанська (Арабське походження) | Арабська (Літературна) | Переклад |
---|---|---|---|---|
ġiebja | gebbia | aljibe | جَابِيَة (jābiya) | резервуар |
ġulġlien | ciciulena | ajonjolí | جُلْجُلَان (juljulān) | насіння кунжуту |
sieqja | saia | acequia | سَاقِيَة (sāqiya) | канал |
żagħfran | zaffarana | azafrán | زَعْفَرَان (zaʿfarān) | Шафран |
żahra | zàgara | azahar | زَهْرَة (zahra) | квіт |
żbib | zibbibbu | acebibe | زَبِيب (zabīb) | родзинки |
Див. також
- Магрибська арабська мова
- , діалект сицилійської зі значним впливом арабської
Примітки
- ISO 639-3 Registration Authority Request for Change to ISO 639-3 Language Code (PDF).
- 639 Identifier Documentation: sqr.
- ISO 639-3 Registration Authority Request for New Language Code Element in ISO 639-3 (PDF).
- So who are the 'real' Maltese. 14 вересня 2014. оригіналу за 12 березня 2016.
The kind of Arabic used in the Maltese language is most likely derived from the language spoken by those that repopulated the island from Sicily in the early second millennium; it is known as Siculo-Arab. The Maltese are mostly descendants of these people.
- Brincat, 2005. Maltese – an unusual formula.
Originally Maltese was an Arabic dialect but it was immediately exposed to Latinisation because the Normans conquered the islands in 1090, while Christianisation, which was complete by 1250, cut off the dialect from contact with Classical Arabic. Consequently Maltese developed on its own, slowly but steadily absorbing new words from Sicilian and Italian according to the needs of the developing community.
- Ruffino, Giovanni (2001). Sicilia. Editori Laterza, Bari. с. 18—20.
- Martin Haspelmath; Uri Tadmor (22 December 2009). Loanwords in the World's Languages: A Comparative Handbook. Walter de Gruyter. с. 195. ISBN .
- Nicklies, Charles Edward (1992). The architecture of the church of SS. Pietro e Paolo d'Agro, Sicily. Illinois Digital Environment for Access to Learning and Scholarship (Дипломна робота). University of Illinois. Процитовано 7 February 2017.
- The Age of Robert Guiscard, 2000, Page 171
- Siculo Arabic, Dionisius Agius, 1996, pp. 79–88.
- Houben, 2002, pp. 102—104.
- Harley & Woodward, 1992, pp. 156—161.
- Paolo Collura, Le Più antiche carte dell'Archivio capitolare di Agrigento (1092—1282), 1961, pp. 120—126
- Metcalfe, Alex (2018). Language and the Written Record: Loss, Survival and Revival in Early Norman Sicily. У Mandalà, Giuseppe; Martín, Inmaculada Pérez (ред.). Multilingual and Multigraphic Documents and Manuscripts of East and West. с. 1—32. doi:10.31826/9781463240004-002. ISBN . S2CID 198864444.
- S. Gleixner, Sprachrohr kaiserlichen Willens, 2006, pp. 412—413
- Kingdoms of Italy – Sicily.
- Brincat, 2005. Maltese – an unusual formula. оригіналу за 8 грудня 2015.
Originally Maltese was an Arabic dialect but it was immediately exposed to Latinisation because the Normans conquered the islands in 1090, while Christianisation, which was complete by 1250, cut off the dialect from contact with Classical Arabic. Consequently Maltese developed on its own, slowly but steadily absorbing new words from Sicilian and Italian according to the needs of the developing community.
Джерела
- Agius, D. A. (1996). Siculo Arabic. London: Kegan Paul International. ISBN .
- Metcalfe, Alex (2003). Muslims and Christian in Norman Sicily. Arabic-speakers and the end of Islam. London and New York: Routledge. ISBN .
- Johns, Jeremy (2002). Arabic Administration in Norman Sicily. The Royal Diwan. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sicilijska arabska mova arab الل ه ج ة ال ع ر ب ي ة الص ق ل ي ة translit al lahja l ʿarabiyya ṣ ṣiqilliyya riznovidi arabskoyi kotroyu govorili v Sicilijskomu emirati pid vladoyu yakogo takozh bula Malta z IX stolitti sho zalishalas u vzhitku pri normanah ta ostatochno zanepala u XIII stolitti Vona viokremilas z arabskoyi movi pislya zavoyuvannya Siciliyi Abbasidskim halifatom u IX stolitti ta pislya u XI stolitti stala zanepadati Sicilijska arabskaالعربية الصقليةPoshirena vSicilijskij emirat IX XIII st MiscevimerlaPisemnistArabske pismoKlasifikaciyaAfrazijski movi Semitski Centralnosemitski Magribska arabska movaOficijnij statusKodi moviISO 639 3sqr Sicilijska arabska vimerla mova zafiksovana lishe na pismi v IX XIII stolittyah u Siciliyi Odnak suchasna maltijska mova sho nalezhit do semitskih vvazhayetsya yiyi yedinim nashadkom Vvazhayetsya sho maltijska pohodit vid odnogo z dialektiv sicilijskoyi arabskoyi sho za ostanni 800 rokiv evolyucionuvala pid vplivom romanskih mov superstrativ Na vidminu vid maltijskoyi suchasna sicilijska mova sho nalezhit do gilki romanskih mov majzhe ne maye vplivu sicilijskoyi arabskoyi u sicilijskij zafiksovano priblizno 300 sliv sho z neyi pohodyat IstoriyaPoyava u Siciliyi Dokladnishe ta Sicilijskij emirat Vprodovzh VII VIII stolit Siciliya poterpala vid nabigiv z Tunisu Zavoyuvannya vizantijskoyi Siciliyi arabami musulmanami bulo povilnim i postupovim Siciliya vvazhalas prikordonnyam navit koli u 962 roci pala Taormina ta zavoyuvannya zavershilos Navit pislya arabskih zavoyuvan na ostrovi zalishalis u vzhitku romanski movi en ta serednogrecka mova Sicilijskoyu arabskoyu perevazhno rozmovlyali sicilijski musulmani Prote po zasnovnickomu statutu cerkvi Santa Mariya del Ammiraljo napisanomu greckoyu ta arabskoyu mozhna suditi sho sicilijska arabska bula ridnoyu i dlya sicilijskih u comu vipadku palermskih pravoslavnih hristiyan Siciliya pid vladoyu normaniv Koli normani pochali zavoyuvannya Siciliyi ostriv buv podilenij na dvi osnovni nelatinomovni lingvistichni grupi Nosyii arabskoyi perevazhno u Palermo Agridzhento Buteri Enni ta Noto Nosiyi greckoyi perevazhno u Messini Taormini Chefalu Kataniyi ta Sirakuzi U 1086 roci normani domoglisya obernennya u hristiyanstvo ostannogo znachushogo pravitelya z dinastiyi Kalbitiv u Enni Ibn Hamuda Pislya cogo ta vnaslidok prijnyattya normanami bagatoh arabskih zvichayiv upravlinnya utvorilas hristiyanska sicilijska arabska mova Za normaniv kancelyariya pracyuvala arabskoyu movoyu greckoyu movoyu ta latinoyu Suchasna kopiya Tabula Rogeriana u peregornenomu viglyadi v originali pivnich znizu Nuzhat al mushtaq fi khtiraq al afaq arab نزهة المشتاق في اختراق الآفاق dosl Kniga priyemnih podorozhej u daleki zemli bilsh vidoma yak dosl z latini Kniga Rozhera opis svitu ta karta svitu stvorena arabskim geografom Muhammadom al Idrisi u 1154 roci Al Idrisi p yatnadcyat rokiv pracyuvav nad komentaryami ta ilyustraciyami do karti pri dvori normanskogo korolya Rozhera II sho zamoviv yiyi priblizno u 1138 roci proyasniti Zanepad pislya 1200 Pislya zavoyuvan i arabska i grecka vikoristovuvalis miscevimi pravitelyami ta zokrema u fiskalnij administraciyi korolya sho keruvala pidporyadkovanimi korolyu zemlyami ta lyudmi v Siciliyi ta Kalabriyi Vidani neyu dokumenti odni z golovnih ta najvazhlivishih dzherel dlya opisu arabskoyi movi u Siciliyi Odnak koli do vladi u 1194 roci zamist normaniv prijshli Gogenshtaufeni arabska perestala vikoristovuvatis v uryadovih spravah V XIII stolitti Gogenshtaufeni viselili musulman sho zalishilis u Lucheru ta pivnichnu Afriku Cherez vignannya lishilis lishe ti nosiyi sicilijskoyi arabskoyi sho buli hristiyanami Koli Siciliya opinilas pid vladoyu aragonciv pri vladi na ostrovi stali dvoryani katalonci za yakih yedinoyu oficijnoyu movoyu bula latina Oficijni zapisi greckoyu ta arabskoyu perestali z yavlyatis do pochatku XIV stolittya prostezhuyetsya u chastini leksiki sicilijskoyi movi Bilshist sliv arabskogo pohodzhennya stosuyutsya silskogo gospodarstva abo dotichnih tem Maltijska movaDokladnishe Maltijska mova source source source source source source Nosij maltijskoyi govorit maltijskoyu movoyu Mova yakoyu zaraz rozmovlyayut u Malti ta yaka pohodit z sicilijskoyi arabskoyi zvetsya maltijskoyu Majzhe ne zbereglosya zapisiv sicilijskoyi arabskoyi z XIV stolittya a najranishij zapis maltijskoyu en Xidew il Qada napisanij en utochniti pereklad z yavivsya naprikinci XV stolittya napisanij latinskoyu abetkoyu Maltijska vidililas z sicilijskoyi arabskoyi vnaslidok postupovoyi latinizaciyi sho pochalas pislya povtornoyi hristiyanizaciyi Malti zavershenoyi u 1250 Chastina sicilijskoyi arabskoyi leksiki vidpovidaye suchasnij maltijskij leksici Hoch sicilijska arabska dovoli malo vplinula na suchasnu sicilijsku v nij ye znachna kilkist sliv arabskogo pohodzhennya sho potrapila do movi abo z ispanskoyi abo bezposeredno z sicilijskoyi arabskoyi Deyaki prikladi navedeno u tablici nizhche Maltijska Sicilijska Arabske pohodzhennya Ispanska Arabske pohodzhennya Arabska Literaturna Perekladġiebja gebbia aljibe ج اب ي ة jabiya rezervuarġulġlien ciciulena ajonjoli ج ل ج ل ان juljulan nasinnya kunzhutusieqja saia acequia س اق ي ة saqiya kanalzagħfran zaffarana azafran ز ع ف ر ان zaʿfaran Shafranzahra zagara azahar ز ه ر ة zahra kvitzbib zibbibbu acebibe ز ب يب zabib rodzinkiDiv takozhMagribska arabska mova dialekt sicilijskoyi zi znachnim vplivom arabskoyiPrimitkiISO 639 3 Registration Authority Request for Change to ISO 639 3 Language Code PDF 639 Identifier Documentation sqr ISO 639 3 Registration Authority Request for New Language Code Element in ISO 639 3 PDF So who are the real Maltese 14 veresnya 2014 originalu za 12 bereznya 2016 The kind of Arabic used in the Maltese language is most likely derived from the language spoken by those that repopulated the island from Sicily in the early second millennium it is known as Siculo Arab The Maltese are mostly descendants of these people Brincat 2005 Maltese an unusual formula Originally Maltese was an Arabic dialect but it was immediately exposed to Latinisation because the Normans conquered the islands in 1090 while Christianisation which was complete by 1250 cut off the dialect from contact with Classical Arabic Consequently Maltese developed on its own slowly but steadily absorbing new words from Sicilian and Italian according to the needs of the developing community Ruffino Giovanni 2001 Sicilia Editori Laterza Bari s 18 20 Martin Haspelmath Uri Tadmor 22 December 2009 Loanwords in the World s Languages A Comparative Handbook Walter de Gruyter s 195 ISBN 978 3 11 021844 2 Nicklies Charles Edward 1992 The architecture of the church of SS Pietro e Paolo d Agro Sicily Illinois Digital Environment for Access to Learning and Scholarship Diplomna robota University of Illinois Procitovano 7 February 2017 The Age of Robert Guiscard 2000 Page 171 Siculo Arabic Dionisius Agius 1996 pp 79 88 Houben 2002 pp 102 104 Harley amp Woodward 1992 pp 156 161 Paolo Collura Le Piu antiche carte dell Archivio capitolare di Agrigento 1092 1282 1961 pp 120 126 Metcalfe Alex 2018 Language and the Written Record Loss Survival and Revival in Early Norman Sicily U Mandala Giuseppe Martin Inmaculada Perez red Multilingual and Multigraphic Documents and Manuscripts of East and West s 1 32 doi 10 31826 9781463240004 002 ISBN 9781463240004 S2CID 198864444 S Gleixner Sprachrohr kaiserlichen Willens 2006 pp 412 413 Kingdoms of Italy Sicily Brincat 2005 Maltese an unusual formula originalu za 8 grudnya 2015 Originally Maltese was an Arabic dialect but it was immediately exposed to Latinisation because the Normans conquered the islands in 1090 while Christianisation which was complete by 1250 cut off the dialect from contact with Classical Arabic Consequently Maltese developed on its own slowly but steadily absorbing new words from Sicilian and Italian according to the needs of the developing community DzherelaAgius D A 1996 Siculo Arabic London Kegan Paul International ISBN 0 7103 0497 8 Metcalfe Alex 2003 Muslims and Christian in Norman Sicily Arabic speakers and the end of Islam London and New York Routledge ISBN 0 7007 1685 8 Johns Jeremy 2002 Arabic Administration in Norman Sicily The Royal Diwan Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 81692 0 PosilannyaAgius Dionisius A Who Spoke Siculo Arabic XII Incontro Italiano di Linguistica Camitio semitica Afroasiatica ATTI a cura di Marco Moriggi Rubbettino 2007 25 33