Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (жовтень 2012) |
Арабська літературна мова (араб. اللغة العربية الفصحى al-luġatu l-ʿarabīyatu l-fuṣḥā — коротко аль-фусха) або АЛМ, також, в західній арабістиці, Сучасна стандартна арабська мова (Modern Standard Arabic або MSA) — наддіалектний різновид арабської мови, яка використовується на письмі та у формальній мові освічених арабів. Частина . Універсальна форма і стандарт «високої» мови. Офіційна мова і мова адміністрації й освіти у всіх 22 арабських країнах. Крім того, функціонує як одна з офіційних мов Ізраїлю, Еритреї та Чаду, а також як національна мова в Танзанії.
Використовується в першу чергу як письмова мова, мова літератури (напр. творів нобелівського лауреата Махфуза) і мова ділового спілкування, а також як мова усіх арабських ЗМІ (напр. BBC Arabic, катарський телеканал «Аль-Джазіра» і арабська Вікіпедія).
Літературною арабською з різною частотою користуються 208 000 000 осіб у всіх арабомовних країнах.
Більшість сучасних дослідників розрізняють два загальних різновиди ал-фусха: Класична арабська літературна мова (КАЛМ) (اللغة العربية التراثية, فصحى التراث fuṣḥā at-turāth), мова Корану і ранньої ісламської літератури (7-9 вв.), та Сучасна арабська літературна мова (فصحى العصر fuṣḥā al-ʻaṣr), норма, що використовується в наші дні.
Сучасна арабська літературна мова
Сучасна арабська літературна мова поширена в усіх арабомовних країнах, саме цей різновид арабської використовується в ООН як одна з 6 офіційних мов і визнаний однією з 7 міжнародних мов. Більшість друкованих видань, що видаються арабською, книг, документів і практично вся навчальна література написані нею.
Довгий час добре володіння престижною літературною нормою серед арабів було відносною рідкістю. У наші дні, з доступністю освіти (навчання ведеться тільки літературною мовою) і розвитком міжарабських зв'язків (в тому числі руху панарабізму), аль-фусха стає дійсно спільною мовою, об'єднуючи всі арабомовні народи, і сприяє збереженню та розвитку загальноарабської культури. Впевнене володіння літературною нормою і «ясною» (фусха) вимовою зазвичай говорить про високий соціальний статус і культурний рівень мовця.
Попри те, що всі 22 арабомовні держави проголошують саме аль-фусха своєю державною мовою, в реальності першою мовою більшості арабів є місцеві варіанти (арабськ. العامية al-`āmmiyya або الدارجة ad-dārija). Ці різновиди можуть досить сильно відрізнятися між собою і бути важкими або неможливими для розуміння носіями інших діалектів. Зазвичай розмовна мова не відтворюється на письмі. Однак, існує цілий літературний пласт, який використовує розмовну мову (особливо поезія і драматургія).
Ситуація з використанням арабської в сучасному світі видається хорошою ілюстрацією диглосії — співіснування двох варіантів однієї мови, розділених соціально, функціонально і ситуативно. Освічені носії арабської, як правило, можуть без труднощів спілкуватися аль-фусха з представниками інших арабських країн. Такий стан справ полегшує можливість швидкого переходу з одного варіанту на інший, іноді навіть в одному і тому ж реченні, у випадках не(до)розуміння між носіями різних варіантів розмовної арабської (напр. між марокканцем і оманцем).
Необхідно відзначити, що в реальному житті складно, а часто практично неможливо провести чітку межу між аль-фусха і діалектом, оскільки обидві форми мови співіснують одночасно, паралельно, і нерідко перетинаються і змішуються одна з одною в різних пропорціях і обсягах залежно від комунікативного і соціального контексту. Сучасна арабська мова — це мовний континуум, в якому переважають саме змішані форми.
З появою інтернету, модернізацією і розвитком систем телекомунікацій відмінності між аль-фусха і діалектами арабської повільно, але вірно скорочуються на користь літературного варіанта.
Класична арабська літературна мова залишається багато в чому нормою для аль-фусха, однак, попри тісний зв'язок, ці два варіанти не ідентичні один одному, тому що сучасна літературна мова продовжує розвиватися і доповнюватися, особливо лексично. Є також відмінності в синтаксисі (порядок слів у сучасній аль-фусха нерідко «підмет — присудок — прямий додаток», тоді як в КАЛМ нормою є «присудок — підмет — прямий додаток») і т. п. Арабські дослідники зазвичай розглядають Класичну арабську і аль-фусха, як два регістри однієї мови.
Регіональні відмінності
Не дивлячись на свою безперечну універсальність, під впливом , літературна арабська часто набуває деяких регіональних особливостей при вимові низки фонем (напр. реалізація класичної фонеми jīm ج (/dʒ/) як /g/ в Єгипті, і як /ʒ/ в Лівані) і граматиці (напр. змішування стандартних і місцевих норм і форм в синтаксисі і морфології). Таке змішування зустрічається навіть на письмі (напр. в газетах). Таким чином, всупереч широко поширеним уявленням деякої частини арабів (напр. в Єгипті), до кінця чиста і повністю вільна від місцевих особливостей літературна арабська в розмовній мові не зустрічається ніде.
Розмовна стандартна арабська
Арабська літературна мова в її стандартній нормі практично не використовується в мовленні в побуті або родині, між друзями або в неформальних ситуаціях; ця область майже виключно закріплена за місцевим діалектом.
Але ситуація змінюється при усному спілкуванні освічених арабів у формальній обстановці або з арабами з інших країн. Оскільки АЛМ залишається переважно письмовою мовою, в усному мовленні його варіантом можна вважати Розмовну стандартну арабську (одна з арабських назв عامية المثقفين ʻāmmiyat al-'muthaqqafīn досл. «говір освічених»). Сам по собі термін ще не сформувався в арабістиці. Цей різновид являє собою граматично спрощену версію АЛМ з деякими елементами місцевих діалектів. Розмовна стандартна арабська більше поширена в країнах Перської затоки та Леванту (діалекти Леванту самі по собі дуже близькі до АЛМ), але іноді так називають і мову освічених єгиптян і жителів Магрибу.
Питання про те, який варіант (АЛМ або ) є кращим для вивчення іноземцями, не має однозначної відповіді. Залежно від специфічних потреб і прикладного призначення навчання кожен вирішує це питання індивідуально. Наприклад, у Росії викладання арабської в основному починається з літературної мови. У деяких західних країнах частіше зустрічаються плани навчання, розроблені на основі якогось окремо взятого діалекту (останнім часом серед учнів популярна найбільша за кількістю носіїв єгипетська арабська (араб. مصري Maṣrī), діалекти культурних центрів Леванту (Бейрута і Дамаска) (араб. شامي Shami) і діалекти економічно розвинених країн Перської затоки (араб. اللهجة الخليجية al-lahja al-Khalijiya). З усім тим, знання АЛМ швидше допомагає у вивченні діалекту, ніж навпаки.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 23 січня 2012.
- Сайт Янгзтаунского університету, США[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 23 січня 2012.
- «The Hamzat al-Wasl in Contemporary Modern Standard Arabic»
- . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 23 січня 2012.
Посилання
- Арабский язык в современном мире / О значении арабского языка [ 30 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Див. також
- Арабська мова
- Літературна мова
- Стандартизована мова
- Диглосія
- Арабський світ
- Ліга арабських держав
- Панарабізм
- Сучасна українська мова
- Болгарська літературна мова
- Стандартизована німецька мова
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami zhovten 2012 Arabska literaturna mova arab اللغة العربية الفصحى al luġatu l ʿarabiyatu l fuṣḥa korotko al fusha abo ALM takozh v zahidnij arabistici Suchasna standartna arabska mova Modern Standard Arabic abo MSA naddialektnij riznovid arabskoyi movi yaka vikoristovuyetsya na pismi ta u formalnij movi osvichenih arabiv Chastina Universalna forma i standart visokoyi movi Oficijna mova i mova administraciyi j osviti u vsih 22 arabskih krayinah Krim togo funkcionuye yak odna z oficijnih mov Izrayilyu Eritreyi ta Chadu a takozh yak nacionalna mova v Tanzaniyi Vikoristovuyetsya v pershu chergu yak pismova mova mova literaturi napr tvoriv nobelivskogo laureata Mahfuza i mova dilovogo spilkuvannya a takozh yak mova usih arabskih ZMI napr BBC Arabic katarskij telekanal Al Dzhazira i arabska Vikipediya Literaturnoyu arabskoyu z riznoyu chastotoyu koristuyutsya 208 000 000 osib u vsih arabomovnih krayinah Bilshist suchasnih doslidnikiv rozriznyayut dva zagalnih riznovidi al fusha Klasichna arabska literaturna mova KALM اللغة العربية التراثية فصحى التراث fuṣḥa at turath mova Koranu i rannoyi islamskoyi literaturi 7 9 vv ta Suchasna arabska literaturna mova فصحى العصر fuṣḥa al ʻaṣr norma sho vikoristovuyetsya v nashi dni Suchasna arabska literaturna movaSuchasna arabska literaturna mova poshirena v usih arabomovnih krayinah same cej riznovid arabskoyi vikoristovuyetsya v OON yak odna z 6 oficijnih mov i viznanij odniyeyu z 7 mizhnarodnih mov Bilshist drukovanih vidan sho vidayutsya arabskoyu knig dokumentiv i praktichno vsya navchalna literatura napisani neyu Dovgij chas dobre volodinnya prestizhnoyu literaturnoyu normoyu sered arabiv bulo vidnosnoyu ridkistyu U nashi dni z dostupnistyu osviti navchannya vedetsya tilki literaturnoyu movoyu i rozvitkom mizharabskih zv yazkiv v tomu chisli ruhu panarabizmu al fusha staye dijsno spilnoyu movoyu ob yednuyuchi vsi arabomovni narodi i spriyaye zberezhennyu ta rozvitku zagalnoarabskoyi kulturi Vpevnene volodinnya literaturnoyu normoyu i yasnoyu fusha vimovoyu zazvichaj govorit pro visokij socialnij status i kulturnij riven movcya Popri te sho vsi 22 arabomovni derzhavi progoloshuyut same al fusha svoyeyu derzhavnoyu movoyu v realnosti pershoyu movoyu bilshosti arabiv ye miscevi varianti arabsk العامية al ammiyya abo الدارجة ad darija Ci riznovidi mozhut dosit silno vidriznyatisya mizh soboyu i buti vazhkimi abo nemozhlivimi dlya rozuminnya nosiyami inshih dialektiv Zazvichaj rozmovna mova ne vidtvoryuyetsya na pismi Odnak isnuye cilij literaturnij plast yakij vikoristovuye rozmovnu movu osoblivo poeziya i dramaturgiya Situaciya z vikoristannyam arabskoyi v suchasnomu sviti vidayetsya horoshoyu ilyustraciyeyu diglosiyi spivisnuvannya dvoh variantiv odniyeyi movi rozdilenih socialno funkcionalno i situativno Osvicheni nosiyi arabskoyi yak pravilo mozhut bez trudnoshiv spilkuvatisya al fusha z predstavnikami inshih arabskih krayin Takij stan sprav polegshuye mozhlivist shvidkogo perehodu z odnogo variantu na inshij inodi navit v odnomu i tomu zh rechenni u vipadkah ne do rozuminnya mizh nosiyami riznih variantiv rozmovnoyi arabskoyi napr mizh marokkancem i omancem Neobhidno vidznachiti sho v realnomu zhitti skladno a chasto praktichno nemozhlivo provesti chitku mezhu mizh al fusha i dialektom oskilki obidvi formi movi spivisnuyut odnochasno paralelno i neridko peretinayutsya i zmishuyutsya odna z odnoyu v riznih proporciyah i obsyagah zalezhno vid komunikativnogo i socialnogo kontekstu Suchasna arabska mova ce movnij kontinuum v yakomu perevazhayut same zmishani formi Z poyavoyu internetu modernizaciyeyu i rozvitkom sistem telekomunikacij vidminnosti mizh al fusha i dialektami arabskoyi povilno ale virno skorochuyutsya na korist literaturnogo varianta Klasichna arabska literaturna mova zalishayetsya bagato v chomu normoyu dlya al fusha odnak popri tisnij zv yazok ci dva varianti ne identichni odin odnomu tomu sho suchasna literaturna mova prodovzhuye rozvivatisya i dopovnyuvatisya osoblivo leksichno Ye takozh vidminnosti v sintaksisi poryadok sliv u suchasnij al fusha neridko pidmet prisudok pryamij dodatok todi yak v KALM normoyu ye prisudok pidmet pryamij dodatok i t p Arabski doslidniki zazvichaj rozglyadayut Klasichnu arabsku i al fusha yak dva registri odniyeyi movi Regionalni vidminnostiNe divlyachis na svoyu bezperechnu universalnist pid vplivom literaturna arabska chasto nabuvaye deyakih regionalnih osoblivostej pri vimovi nizki fonem napr realizaciya klasichnoyi fonemi jim ج dʒ yak g v Yegipti i yak ʒ v Livani i gramatici napr zmishuvannya standartnih i miscevih norm i form v sintaksisi i morfologiyi Take zmishuvannya zustrichayetsya navit na pismi napr v gazetah Takim chinom vsuperech shiroko poshirenim uyavlennyam deyakoyi chastini arabiv napr v Yegipti do kincya chista i povnistyu vilna vid miscevih osoblivostej literaturna arabska v rozmovnij movi ne zustrichayetsya nide Rozmovna standartna arabskaArabska literaturna mova v yiyi standartnij normi praktichno ne vikoristovuyetsya v movlenni v pobuti abo rodini mizh druzyami abo v neformalnih situaciyah cya oblast majzhe viklyuchno zakriplena za miscevim dialektom Ale situaciya zminyuyetsya pri usnomu spilkuvanni osvichenih arabiv u formalnij obstanovci abo z arabami z inshih krayin Oskilki ALM zalishayetsya perevazhno pismovoyu movoyu v usnomu movlenni jogo variantom mozhna vvazhati Rozmovnu standartnu arabsku odna z arabskih nazv عامية المثقفين ʻammiyat al muthaqqafin dosl govir osvichenih Sam po sobi termin she ne sformuvavsya v arabistici Cej riznovid yavlyaye soboyu gramatichno sproshenu versiyu ALM z deyakimi elementami miscevih dialektiv Rozmovna standartna arabska bilshe poshirena v krayinah Perskoyi zatoki ta Levantu dialekti Levantu sami po sobi duzhe blizki do ALM ale inodi tak nazivayut i movu osvichenih yegiptyan i zhiteliv Magribu Pitannya pro te yakij variant ALM abo ye krashim dlya vivchennya inozemcyami ne maye odnoznachnoyi vidpovidi Zalezhno vid specifichnih potreb i prikladnogo priznachennya navchannya kozhen virishuye ce pitannya individualno Napriklad u Rosiyi vikladannya arabskoyi v osnovnomu pochinayetsya z literaturnoyi movi U deyakih zahidnih krayinah chastishe zustrichayutsya plani navchannya rozrobleni na osnovi yakogos okremo vzyatogo dialektu ostannim chasom sered uchniv populyarna najbilsha za kilkistyu nosiyiv yegipetska arabska arab مصري Maṣri dialekti kulturnih centriv Levantu Bejruta i Damaska arab شامي Shami i dialekti ekonomichno rozvinenih krayin Perskoyi zatoki arab اللهجة الخليجية al lahja al Khalijiya Z usim tim znannya ALM shvidshe dopomagaye u vivchenni dialektu nizh navpaki Primitki Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 23 sichnya 2012 Sajt Yangztaunskogo universitetu SShA nedostupne posilannya Arhiv originalu za 4 veresnya 2009 Procitovano 23 sichnya 2012 The Hamzat al Wasl in Contemporary Modern Standard Arabic Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 23 sichnya 2012 PosilannyaArabskij yazyk v sovremennom mire O znachenii arabskogo yazyka 30 veresnya 2012 u Wayback Machine Div takozhArabska mova Literaturna mova Standartizovana mova Diglosiya Arabskij svit Liga arabskih derzhav Panarabizm Suchasna ukrayinska mova Bolgarska literaturna mova Standartizovana nimecka mova Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi