Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Євро символ код EUR офіційна валюта 20 з 27 країн Європейського Союзу відомих як єврозона Використовується також в 6 інш

Euro

Euro

Євро (символ €, код — EUR) — офіційна валюта 20 з 27 країн Європейського Союзу, відомих як єврозона. Використовується також в 6 інших європейських державах, загалом є рідною для понад 345 мільйонів європейців. Євро був запроваджений у 1999 році на заміну ЕКЮ, в готівковому обігу перебуває з 2002 року. Символ валюти: €, літерний код: EUR. Поділяється на 100 євроцентів. В обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів та 1, 2 євро і банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 євро. Центральний банк — Європейський центральний банк.

Євро
Евро (болгарською), Ευρώ (грецькою), Eoró (ірландською), Eiro (латиською), Euras (литовською), Ewro (мальтійською), Evro (словенською), Euro (іншими офіційними мовами ЄС)
image
Банкноти євро
Держава(и)
Єврозона (20 країн):
та 6 інших:
Банкноти €5, €10, €20, €50, €100, €200, €500
Монети 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів; 1€, 2€
Символ €
Літерний код EUR
Цифровий код 978
Центральний банк Європейський центральний банк
Вебсайт www.ecb.europa.eu
Валютні курси
1 USD = 0,9329 EUR (20 червня 2024)
1 GBP = 1,184 EUR (20 червня 2024)
1 UAH = 0,02295 EUR (20 червня 2024)
Інфляція 2,9 % (2023)
image Євро у Вікісховищі

Валюта також офіційно використовується інституціями Європейського Союзу, чотирма європейськими мікродержавами, які не є членами ЄС, британськими заморськими територіями Акротірі та Декелія, а також в односторонньому порядку Чорногорією та Косово. За межами Європи ряд спеціальних територій держав-членів ЄС також використовують євро як свою валюту. Крім того, понад 200 мільйонів людей у всьому світі використовують валюти, прив’язані до євро.

Євро не є єдиною валютою Європейського Союзу, оскільки не всі країни ЄС перейшли на нього. Усі країни-члени ЄС мають право ввійти в єврозону, якщо будуть відповідати певним визначеним вимогам згідно з економічними критеріями, а для всіх нових членів ЄС перехід на євро (раніше чи пізніше) є умовою вступу до союзу. Незважаючи на те, євро є єдиною офіційною валютою усіх інституцій Європейського Союзу.

Сьогодні Євро є однією з основних резервних валют у світі, він займає друге місце за часткою валютних резервів, (обсягами торгівлі) на міжнародному валютному ринку і готівкового обігу. Станом на грудень 2019 року, сумарна вартість банкнот і монет євро в обігу складає 1,3 трильйона євро, що є однією з найвищих показників в світі.

Назва євро була офіційно прийнята 16 грудня 1995 року в Мадриді. Євро було введено на світових фінансових ринках як валюта обліку 1 січня 1999 року, замінивши колишню європейську валютну одиницю (ЕКЮ) у співвідношенні 1:1 (1,1743 долара США). Фізичні монети та банкноти євро увійшли в обіг 1 січня 2002 року, зробивши його повсякденною операційною валютою своїх початкових членів, і до березня 2002 року він повністю замінив колишні валюти.

З грудня 1999 року по грудень 2002 року євро торгувався нижче долара США, але з тих пір торгувався майже на паритеті з доларом США або вище, досягнувши максимуму в 1,60 долара США 18 липня 2008 року, і відтоді повернувся майже до початкового курсу емісії. 12 липня 2022 року дві валюти досягли паритету вперше за майже два десятиліття, частково через російсько-українську війну в 2022 році.

Назва

Назва «Євро» була запропонована бельгійським есперантистом Жерменом Пірло. У розмовній мові для іменування євро часто використовуються вислови «єдина європейська валюта» або «євровалюта».

Євро різними мовами

Див. також: [en] та (Болгарія та євро#Лінгвістичні проблеми)

Офіційні назви валюти: євро для основної одиниці та цент для другорядної (одна сота) одиниці та для офіційного використання в більшості мов єврозони; згідно з ЄЦБ, усі мови мають використовувати однакове написання для називного відмінка однини. Це може суперечити звичайним правилам словотворення в деяких мовах, наприклад тих, у яких відсутній дифтонг eu.

Болгарія домовилася про виняток; євро в болгарській кирилиці пишеться евро ([ˈɛvrɔ]), а не еуро ([ˈɛurɔ]) в усіх офіційних документах. У грецькому письмі вживається термін ευρώ (evró); грецькі "центові" монети номіновані в λεπτό/ά (leptó/á). Офіційна практика англійськомовного законодавства ЄС передбачає використання слів євро та цент як в однині, так і в множині, хоча [en] заявляє, що в англійській мові слід використовувати форми множини euros та cents Слово «євро» вимовляється по-різному відповідно до правил вимови в окремих мовах; німецькою [ˈɔɪ̯ʁo], англійською [ˈjuəɹəu], французькою [øˈʁo] тощо.

Підсумовуючи:

Відомості про місцеву фонетику, цент, використання множини та форматування суми (€6,00 або 6,00 €) див. у розділі [en].

Характеристики

Адміністрування

image
[en] у Франкфурті-на-Майні
Докладніше: Європейський центральний банк, Маастрихтський договір та Єврогрупа

Євро управляється та адмініструється Європейським центральним банком (ЄЦБ, Франкфурт-на-Майні) та [en] (що складається з центральних банків країн єврозони). Як незалежний центральний банк, ЄЦБ має виключне право встановлювати монетарну політику. Євросистема бере участь у друку, карбуванні та розповсюдженні банкнот і монет у всіх державах-членах, а також у роботі платіжних систем єврозони.

Маастрихтський договір 1992 року зобов’язує більшість держав-членів ЄС прийняти євро після виконання певних монетарних і бюджетних критеріїв конвергенції, хоча не всі країни-учасниці зробили це. Данія домовилася про винятки, тоді як Швеція (яка вступила до ЄС у 1995 році після підписання Маастрихтського договору) відмовилася від євро на необов’язковому референдумі в 2003 році та обійшла зобов’язання прийняти євро, не виконавши монетарні та бюджетні потреби. Усі країни, які приєдналися до ЄС з 1993 року, зобов’язалися прийняти євро з часом. Пізніше до Маастрихтського договору було внесено поправки Ніццьким договором, який закрив прогалини та лазівки в Маастрихтському та Римському договорах.

Держави-члени єврозони

Докладніше: Єврозона та Розширення єврозони

Учасниками є 20 членів:

Інші користувачі

Мікродержави з монетарною угодою:

Спеціальні території держав-членів ЄС

Одностороннє ухвалення

Прив'язані валюти

Валюта ряду держав [en] до євро:

Символ

image
Офіційна специфікація символу євро, котрий повинен друкуватися жовтим кольором на блакитному фоні (відповідно до PMS Yellow та Reflex Blue).
Докладніше: Символ євро

Спеціальний графічний знак євро (€) було спроєктовано після того, як шляхом опитування громадськості були обрані два варіанти з десяти пропозицій, і після того Європейська комісія вибрала один з них як кінцевий варіант. Автором дизайну, що переміг, як стверджується, була команда з чотирьох експертів, імена котрих офіційно не були названі. Офіційна версія створення дизайну євро оскаржується Артуром Ейзенменґером, в минулому провідним графічним дизайнером Європейської економічної спільноти, котрий заявляє, що створив цей знак як загальний символ Європи.

Знак являє собою, згідно з поясненням Єврокомісії: «комбінацію грецького епсилона, як символу ваги європейської цивілізації, букви E, що значить „Європа“, і паралельних ліній, котрі перетинають знак і свідчать про стабільність євро».

Європейська комісія також розробила логотип євро з вказанням точних пропорцій і кольорів переднього плану та фону. Хоча деякі дизайнери шрифтів просто в точності скопіювали логотип євро як знак євро в цих шрифтах, більшість розробили свої варіанти, котрі часто базуються на букві С у відповідних шрифтах, щоб знак валюти мав таку ж ширину, як і арабські цифри.

Розміщення графічного знака відносно цифр, котрі означають номінал валюти, відрізняється в кожній країні. Хоча офіційно рекомендується розміщувати знак перед цифрами (що суперечить загальній рекомендації ISO розміщати позначення валюти після суми), люди в багатьох країнах пишуть знак євро так само, як це було прийнято для їх національних валют, замінених на євро.

Історія

Докладніше: Історія євро
image
Пам'ятний знак «Євро» у Франкфурті (2009)

Угода про створення Європейської економічної спільноти (ЄЕС) була підписана в 1957 році Бельгією, Італією, Люксембургом, Нідерландами, Францією і ФРН.

У 1962 році в меморандумі Європейської спільноти вперше було сказано про необхідність єдиної фінансової політики Європи. Висувається ідея «валютної змії», тобто фіксації обмінних курсів валют країн ЄС в певному діапазоні. Здійсненню цього плану перешкодила енергетична криза 1973 року, викликана різким зростанням цін на нафту.

У 1979 році ідея «валютної змії» була реалізована створенням Європейської валютної системи та Європейського механізму регулювання валютних курсів (ERM). Центробанки ЄС уклали угоду про обмеження коливань валютних курсів. Введений прообраз євро — єдина розрахункова валюта ЕКЮ (ECU).

Надалі ці ідеї отримали розвиток в Єдиному європейському акті (Single European Act) 1986 року і Маастрихтському договорі (Treaty on European Union) 1992 року, що формально заклали основи Економічного і валютного союзу (Economic and Monetary Union, EMU) і єдиної європейської валюти. Найважливіші з положень Маастрихтському договору стосувалися економічної і фінансової політики, кінцевою метою якої було введення в країнах ЄС єдиної валюти. Угода передбачала графік введення єдиної валюти і загальні правила в області державного бюджету, інфляції і процентних ставок для всіх членів майбутнього валютного союзу.

Для того, щоб євро була введена в обіг, всі країни-члени валютного союзу повинні відповідати жорстким критеріям стабільності, закріпленим в Маастрихтських угодах:

  • рівень інфляції в країні, що прагне приєднатися до валютного і економічного союзу, може перевищувати показники трьох найбільш стабільних держав ЄС не більше ніж на 1,5 %;
  • державна заборгованість може становити не більше 60 % від валового внутрішнього продукту (ВВП);
  • дефіцит держбюджету не може перевищувати 3 % від ВВП;
  • відсоткові ставки за банківськими кредитами можуть бути всього на 2 % вище за показники трьох найбільш стабільних країн;
  • кандидати на вступ до союзу не мають права протягом двох років за власною ініціативою проводити девальвацію національних грошових одиниць.

У 1994 році у Франкфурті-на-Майні був заснований Європейський валютний інститут, в завдання якого входило керівництво проєктом створення єдиної валюти та спостереження за економічними процесами в країнах-членах ЄС. Економістами, котрі допомогли створити або зробили вагомий внесок в євро, були Роберт Манделл, Вім Даусенберг, Роберт Толлісон, Нейл Давлінґ і Томмазо Падоа-Скіоппа.

Офіційний сценарій переходу до єдиної валюти був прийнятий на саміті в Мадриді 15—16 грудня 1995 року, також було установлено назву нової валюти «євро».

У 1997—1998 роках був проведений конкурс у декілька турів на найкращий дизайн банкнот євро, переможцем якого став Роберт Каліна, головний дизайнер Центрального банку Австрії. У лютому 1998 року дизайн і специфікації банкнот були схвалені Радою Європейського валютного союзу. У серпні 1998 року були проведені основні випробування по друку всіх номіналів банкнот для остаточного вирішення проблем випуску.

У дизайні банкнот використані зображення видатних пам'ятників Європи. Вікна і двері, зображені на лицьовій стороні, символізують дух відкритості та співпраці всередині Європейського Співтовариства. На зворотному боці кожної з банкнот зображений міст як метафора спілкування людей у ЄС і за його межами. Всі банкноти мають особливий захист від підробок.

Тендер на постачання металу для карбування монет євро виграв Китай, Лоянський мідний завод в центральній провінції Хенань.

За критеріями приєднання до нової валюти 2 травня 1998 року для участі в «зоні євро» Радою ЄС були допущені Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Фінляндія та Франція. Дві країни — Велика Британія та Швеція — також підходили під більшість вказаних критеріїв, але відмовилися увійти до «зони євро» як перші її учасники. У Данії виникли конституційні проблеми, а у Греції фінансові показники не відповідали необхідним вимогам.

Валюти замінені на Євро
Валюта Код Курс Дата обміну
image Австрійський шилінг ATS 13,7603 01.01.1999
image Бельгійський франк BEF 40,3399 01.01.1999
image Ватиканська ліра VAL 1936,27 01.01.1999
image Грецька драхма GRD 340,750 01.01.2001
image Естонська крона EEK 15,6466 01.01.2011
image Ірландський фунт IEP 0,787564 01.01.1999
image Іспанська песета ESP 166,386 01.01.1999
image Італійська ліра ITL 1936,27 01.01.1999
image Кіпрський фунт CYP 0,585274 01.01.2008
image Латвійський лат LVL 0,702804 01.01.2014
image Литовський лит LTL 3,45280 01.01.2015
image Люксембурзький франк LUF 40,3399 01.01.1999
image Мальтійська ліра MTL 0,429300 01.01.2008
image Франк Монако MCF 6,55957 01.01.1999
image Нідерландський гульден NLG 2,20371 01.01.1999
image Німецька марка DEM 1,95583 01.01.1999
image Португальське ескудо PTE 200,482 01.01.1999
image Санмаринська ліра SML 1936,27 01.01.1999
image Словацька крона SKK 30,1260 01.01.2009
image Словенський толар SIT 239,640 01.01.2007
image Фінляндська марка FIM 5,94573 01.01.1999
image Французький франк FRF 6,55957 01.01.1999
image Хорватська куна HRK 7,53450 01.01.2023

1 червня 1998 року був заснований Європейський центральний банк (ЄЦБ). Його штаб-квартира розташовується у Франкфурті, Німеччина. Завданнями банку є підтримка цінової стабільності та проведення єдиної монетарної політики на всій території єврозони.

Введення євро відбувалося поступово: спочатку в безготівковий обіг, потім були випущені наявні купюри.

1 січня 1999 року в 00:00 годин за європейським часом країни європейського Економічного та валютного союзу (ЄВС) ввели єдину валюту євро (EUR) і почали використовувати її для безготівкових розрахунків. З цієї миті жорстко зафіксувалися курси національних валют країн учасниць щодо євро, а євро стала самостійною повноправною грошовою одиницею. На цьому етапі паралельно та рівноправно функціонували і євро, і національні валюти. Торги по євро почалися 4 січня 1999 року.

1 січня 2001 року Греція приєдналася до зони євро та стала 12-ю країною, що затвердила на своїй території єдину європейську валюту.

Словенія стала відповідати критеріям у 2006 році й увійшла до єврозони 1 січня 2007 року. Кіпр і Мальта пройшли процедуру узгодження у 2007 році та вступили у єврозону 1 січня 2008 року. Словаччина увійшла до зони євро 1 січня 2009 року, Естонія — 1 січня 2011 року, Латвія — 1 січня 2014 року, Литва — 1 січня 2015 року. Останньою на даний момент до зони євро вступила Хорватія  — 1 січня 2023 року.

Крім того, євро також введені в обіг:

У зв'язку з відмінностями у національних методах округлення та відображення значень, усі перетворення між національними валютами мали бути виконані за допомогою тріангуляції через євро. Обмінні курси були визначені Радою Європейського Союзу, базуючись на рекомендаціях Європейської Комісії взявши за основу ринкові показники 31 грудня 1998 р., так, аби одне ЕКЮ (European Currency Unit) було рівне одному євро. (ЕКЮ було рахунковою одиницею, що використовувалась у ЄС, базованою на валютах держав-членів; воно можливо було грошовою одиницею, але не було валютою з її правами.) Рішенням Ради 2866/98 (EC) 31 грудня 1998 року були встановлені ці обмінні курси. Вони не могли бути встановленими раніше, оскільки ЕКЮ залежало від кінцевого обмінного курсу не-євровалют (переважно від Фунта стерлінгів) на цей день.

Процедура, що використовувалася для встановлення обмінного курсу між грецькою драхмою та євро, була іншою, оскільки євро вже існувало два роки. Обмінні курси для первинних одинадцяти валют були визначені лише за лічені години до представлення євро. Обмінний курс грецької драхми був зафіксованим кількома місяцями раніше перед введенням, згідно з Постановою Ради 1478/2000 (EC) від 19 червня 2000 року.

Валюта була представлена в нефізичній формі (туристичні чеки, електронні перекази, банкінг та ін.) вночі на 1 січня 1999, коли валюти різних країн учасниць єврозони перестали існувати незалежно, вони були чітко зафіксовані у відношенні між собою незмінними обмінними курсами, що робило їх лише фізичним відображенням євро. Таким чином нова валюта стала правонаступником ЕКЮ. Банкноти та монети старих валют усе ж продовжували свій законний обіг, доки нові євробанкноти та євромонети не були представлені 1 січня 2002 року.

Обмінний період, протягом якого монети та банкноти колишніх валют були обміняні на євро, тривав близько двох місяців, до 28 лютого 2002 року. Офіційна дата, коли національні валюти перестали бути легальними грошовими одиницями для розрахунку в своїх країнах, була різною для кожної держави. Першою на євро повністю перейшла Німеччина; марка була офіційним платіжним засобом до 31 грудня 2001 року. Кінцевою датою було 28 лютого 2002 року, коли всі національні валюти перестали бути платіжними засобами на території своїх країн. Однак, навіть після офіційної дати повного переходу на євро, національні валюти продовжують приймати центральні банки протягом кількох років, а деякі країни такі як Австрія, Німеччина, Ірландія та Іспанія встановили можливість обміну без часових обмежень. Наприклад, обмін португальських монет був припинений 31 грудня 2002 року, а обмін паперових ескудо тривав до 28 лютого 2022 р.

Економічні показники

Через п'ять років після введення в обіг єдина європейська валюта, на тлі зростання обмінного курсу, за показниками готівкового обігу у світі випередила американський долар. Загальний номінал купюр євро станом на 2006 рік становив 610 мільярдів, що за актуальним курсом (28 грудня) дорівнював 800 мільярдам доларів США (The Financial Times). Згідно з жовтневими (2006 р.) даними Європейського центрального банку (ЄЦБ) і Федеральної резервної системи США, щодо долара цей показник становив 759 мільярдів. Статистика Financial Times враховує резерви приватних кредитно-грошових інститутів, безготівкових запасів національних банків.

Станом на 2016 рік, за даними Банку міжнародних розрахунків, євро займає друге місце у світі за показниками готівкового обігу. Загальна вартість банкнот і монет євро, у перерахунок на долари США, становила 1,217 трлн, для долара США ця цифра становила 1,509 трлн.

Ефект від появи єдиної валюти

Використання єдиної валюти в багатьох країнах має як переваги так і недоліки для країн-членів. У наш час існують різні думки стосовно ефекту, викликаного введенням євро, оскільки для розуміння і оцінки багатьох з цих ефектів будуть потрібні роки. Висловлюється багато думок та презентуються найрізноманітніші теорії.

Однією з найбільш значущих переваг введення євро — є зменшення ризиків, пов'язаних з курсами обміну валют, що дозволяє полегшити інвестування між країнами. Ризик зміни курсу валют по відношенню одна до одної завжди робив інвестиції за межами своєї валютної зони, та навіть імпорт/експорт, досить ризикованими як для компаній, так і для фізичних осіб. Ймовірний прибуток може бути моментально прирівняний нулю завдяки коливанню валютного курсу. У результаті багато інвесторів та імпортери/експортери повинні були або змиритися з цим ризиком, або використовувати хеджування своїх інвестицій, що приводить до подальшого зростання цін на фінансових ринках. Інвестиції за межами національної валютної зони тому і перетворюються на менш привабливі. Створення Єврозони відчутно збільшує поле діяльності для інвесторів, вони стали більш незалежними від ризиків, пов'язаних з обмінним курсом. Оскільки європейська економіка сильно залежить від внутрішньоєвропейських експортних операцій, переваги цього ефекту важко переоцінити. Зокрема, він дуже важливий для країн, національні валюти котрих традиційно були піддані коливанню курсу (наприклад, середземноморські держави).

Ще однією перевагою є уніфікація платежів і переказів всередині єврозони. У 1999 році ЄЦБ створив TARGET, клірингову систему для великих платіжних транзакцій у євро. Всі грошові перекази між країнами єврозони коштують стільки ж, скільки і перекази в межах однієї країни. Це правило діє і для роздрібних платежів, хоча при цьому можуть використовуватися різні методи платежу. Розрахунки за допомогою пластикових карток і зняття готівки в банкоматах також коштують стільки ж, скільки і в країні-емітенту картки. Розрахунки з допомогою паперових платіжних доручень, таких, як чеки, не стандартизовані ЄЦБ, і обробляються кожною країною самостійно. У 2007 році була введена нова версія системи — ТАРГЕТ2.

У першій половині 2010-х років, набула поширення думка що ввдення євро було не однаково корисним для усіх членів єврозони. Найчастіше висловлюється позиція що євро є більш вигідне північноєвропейським країнам, як наприклад Німеччині, яка до цього користувалася «твердою» за валютним курсом маркою, і менш вигідне чи навіть шкідливе середземноморським країнам, для прикладу Італії або Греції які до євро використовували «м'які» ліру та драхму що надавало їм перевагу в експорті товарів. Відмінності в економічних моделях членів єврозони називають однією з причин Європейської боргової кризи, що розпочалася у 2009 році і сильніше відбилася саме на південноєвропейських країнах. Деякі вважають що не варто однозначно ділити країни на переможців та переможених від єдиної європейської валюти оскільки наприклад для тієї ж Німеччини «надто м'яке» євро теж несе негативні наслідки у вигляді зменшення заощаджень населення, пенсій і підриву стабільності банківської системи. У відповідь на ці виклики в ЄС був створений Європейський стабілізаційний механізм (англ. European Stability Mechanism) — фонд розміром 500 млрд євро для стримування коливань на ринку облігацій. Лунають також заклики до тіснішої економічної інтеграції у вигляді спільного бюджету єврозони, системи страхування депозитів і механізму, який дозволить підтримувати слабкі банки.

Монети

Докладніше: Монети євро

Один євро поділяється на 100 центів (часто їх називають євроцентами). Всі монети євро, враховуючи пам'ятні монети вартістю у 2 євро, мають однакову лицьову сторону, на котрій написано номінал монети на фоні Європи (до 2007 року були зображені країни — члени ЄС), та різну «національну» сторону із зображенням, котре визначає та країна, яка випускає монети. Окрім країн єврозони, право на випуск обмеженої кількості національних монет євро мають також чотири карликові держави Європи з якими укладена спеціальна монетарна угода — Андорра, Ватикан, Монако і Сан-Марино. Всі монети є придатними платіжними засобами на території всіх країн єврозони.

Випускаються монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 євроцентів та 1 і 2 євро. Багато крамниць в єврозоні полюбляють вирівнювати ціни таким чином, щоб вони були кратні п'яти євроцентам і монети номіналом в 1 та 2 євроценти були не потрібні, але багато що залежить від національних традицій кожної країни.

Монети євро (2002)
Номінал Зображення аверсу Основний
колір 		Діаметр в мм Товщина мм Маса в грамах Матеріал Гурт
1c image Бронзовий 16,25 1,67 2,30 Сталь з мідним покриттям Гладкий
2c image Бронзовий 18,75 1,67 3,06 Сталь з мідним покриттям Гладкий з канавкою по всій
окружності
5c image Бронзовий 21,25 1,67 3,92 Сталь з мідним покриттям Гладкий
10c image Золотий 19,75 1,93 4,10 ''Північне золото'' Рифлений
20c image Золотий 22,25 2,14 5,74 ''Північне золото'' Гладкий із сімома вм'ятинами
(«Іспанська квітка»)
50c image Золотий 24,25 2,38 7,80 ''Північне золото'' Рифлений
€1 image Сріблястий 23,25 2,33 7,50 Всередині: мідно-нікелевий сплав
Зовні: сплав нікелю та латуні 		Шість сегментів, що чергуються,
три гладкі, три рифлені
€2 image Золотий 25,75 2,20 8,50 Всередині: сплав нікелю та латуні
Зовні: мідно-нікелевий сплав 		Рифлений з літерами
Зображення зворотніх національних сторін монет номіналом в 1 євро деяких країн:
image
Австрії
(Вольфганг Амадей Моцарт)
image
Греції
(Сова з Тетрадрахми)
image
Ірландії
(Арфа з Герба Ірландії)
image
Італії
(«Вітрувіанська людина»)
image
Німеччини
(Орел з Герба Німеччини)
image
Франції
(«Дерево Життя» у шестикутнику)
image
Ватикану
(Папа Римський Бенедикт XVI)
image
Іспанія
( Хуан Карлос I)

Банкноти

Докладніше: Банкноти євро

На відміну від монет, всі банкноти євро мають спільний дизайн для кожного номіналу на обидвох сторонах. Випускаються банкноти вартістю в 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро. Такі банкноти, як 200 і 500 євро, не випускаються в деяких країнах. З кінця 2018 року заплановано припинити випуск банкноти номіналом 500 євро, однак існуючі в обігу банкноти залишаться дійсними назавжди.

У 1997—1998 роках був проведений конкурс в декілька турів на найкращий дизайн банкнот євро, переможцем якого став Роберт Каліна, головний дизайнер Центрального банку Австрії. У дизайні банкнот були запропоновані схематичні зображення видатних пам'ятників Європи різних архітектурних епох. Хоча Роберт Каліна розробив оригінальні малюнки реально існуючих будівель, з політичних причин було вирішено розмістити схематичні приклади відповідних архітектурних епох. Вікна і двері, зображені на лицьовій стороні, символізують дух відкритості і кооперації усередині Європейського Співтовариства. На зворотному боці кожної з банкнот разом з картою Європи зображений міст як метафора спілкування людей в ЄС і за його межами. Всі банкноти мають особливий захист від підробок.

Перша серія (2002)
Зображення Номінал Розмір в мм Основний колір Дизайн
Аверс Реверс Стиль Століття
image image 5 євро 120 × 62 Сірий Античність до V
image image 10 євро 127 × 67 Каштановий Романський стиль XI-XII
image image 20 євро 133 × 72 Блакитний Готика XIII-XIV
image image 50 євро 140 × 77 Помаранчевий Ренесанс XV-XVI
image image 100 євро 147 × 82 Зелений Бароко та рококо XVII-XVIII
image image 200 євро 153 × 82 Жовтий Модерн XIX-XX
image image 500 євро 160 × 82 Фіолетовий Сучасна архітектура XX-XXI

Починаючи з 2013 року Європейський центральний банк (ЄЦБ) ввів в обіг нову серію банкнот євро під назвою «Європа». Нові банкноти містять низку нових ступенів захисту від підробок. Зокрема, на банкнотах з'явився додатковий водяний знак і нова голограма у вигляді портрету Європи, персонажа з давньогрецької міфології. У дизайні були дещо змінені схематичні зображення архітектурних споруд а також розширені межі карти Європи на звороті: якщо у першій серії східні межі Європи закінчувалися приблизно в центрі України то у другій вони покривають усю її територію. Крім того на банкнотах нової серії латинський напис «Euro» дублюється не лише грецькою абеткою але і кирилицею. Це було зроблене з огляду на вступ Болгарії до ЄС.

Першою в обіг була введена банкнота номіналом 5 євро — 2 травня 2013 року, 23 вересня 2014 року були введені нові 10 євро, 25 листопада 2015 року — 20 євро, 4 квітня 2017 року — 50 євро. 17 вересня 2018 року були представленні банкноти в 100 та 200 євро, їх випуск в обіг відбувся 28 травня 2019 року. У другій серії ЄЦБ вирішив припинити друк банкнот номіналом 500 євро через її часте використання у злочинних цілях. Банкноти першої серії перебуватимуть в обігу, поки їх не буде повністю вилучено.

Друга серія (2013-2019)
Зображення Номінал Розмір в мм Основний колір Дизайн Введення в обіг
Аверс Реверс Стиль Століття
image image 5 євро 120 × 62 Сірий Античність до V 2 травня 2013
image image 10 євро 127 × 67 Каштановий Романський стиль XI-XII 23 вересня 2014
image image 20 євро 133 × 72 Блакитний Готика XIII-XIV 25 листопада 2015
image image 50 євро 140 × 77 Помаранчевий Ренесанс XV-XVI 4 квітня 2017
image image 100 євро 147 × 77 Зелений Бароко та рококо XVII-XVIII 28 травня 2019
image -image 200 євро 153 × 77 Жовтий Модерн XIX-XX 28 травня 2019

Євро як світова резервна валюта

Див. також: Резервна валюта

Євро займає друге місце у світі за (обсягами торгівлі) і часткою в світових національних золотовалютних запасів після долара США. На нього припадає близько п'ятої частини валютних резервів. Це пояснюється величиною економіки єврозони яка на сьогодні є другою у світі. Після введення євро в 1999 році ця валюта успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень. Відтоді частка євро постійно збільшувалася, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви. Ця тенденція однак ослабла після Глобальної фінансової кризи 2008 року, оскільки американський долар вважався більш стабільною валютою-сховищем. А протягом послідованої після цього Європейської боргової кризи (2014—2015), відбувалося певне скорочення частки накопичень в євро, в тому числі через зниження обмінного курсу єдиної європейської валюти.

Євро розглядається як основна противага та конкурент світовому лідерству американського долара. Для цього існують такі важливі чинники як розмір економіки (за розміром номінального ВВП, єврозона та Європейський Союз загалом володіють однією з трьох найбільших економік у світі, разом з США та КНР), важливість економіки у міжнародній торгівлі (єврозона та ЄС є одними з найбільших експортерів та імпортерів товарів і послуг у світі), розмір, розвиненість та відкритість фінансових ринків і конвертованість валюти. Недоліком євро часто називали менш уніфіковану економічну політику в межах валютного союзу у порівняні з, наприклад, США. Це проявилося під час Європейської боргової кризи коли більше постраждали, переважно, південноєвропейські країни — через відмінну політику щодо державного боргу. Для недопущення подібної кризи у майбутньому були прийняті деякі кроки, як наприклад створення «Європейського стабілізаційного механізму» — фонду розміром 500 млрд євро для стримування коливань на ринку облігацій.

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970
Долар США 58,58 % 58,80 % 58,92 % 60,75 % 61,76 % 62,73 % 65,36 % 65,75 % 65,17 % 61,28 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 % 69,28 % 65,10 % 61,98 % 58,96 % 65,8 % 68,5 % 68,4 % 67,2 % 76,6 % 78,6 % 77,2 %
Євро 20,37 % 20,59 % 21,29 % 20,59 % 20,67 % 20,17 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,07 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,13 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Німецька марка 13,79 % 14,48 % 14,67 % 15,75 % 12,1 % 11,2 % 12,4 % 14,8 % 8,8 % 4,6 % 1,9 %
Японська єна 5,50 % 5,52 % 6,03 % 5,87 % 5,19 % 4,90 % 3,95 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 % 6,24 % 5,77 % 6,71 % 6,77 % 5,4 % 4,7 % 4,6 % 4,3 % 2,1 % 0,1 %
Британський фунт 4,90 % 4,81 % 4,73 % 4,64 % 4,43 % 4,54 % 4,35 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 % 2,66 % 2,58 % 2,68 % 2,11 % 2,8 % 2,6 % 2,4 % 2,9 % 1,9 % 7,1 % 10,4 %
Китайський юань 2,61 % 2,80 % 2,29 % 1,94 % 1,89 % 1,23 % 1,08 %
Канадський долар 2,38 % 2,38 % 2,08 % 1,86 % 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Австралійський долар 1,96 % 1,84 % 1,83 % 1,70 % 1,63 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Французький франк 1,62 % 1,44 % 1,85 % 2,35 % 1,0 % 1,1 % 1,3 % 1,7 % 1,6 % 0,9 % 1,1 %
Швейцарський франк 0,23 % 0,17 % 0,17 % 0,15 % 0,14 % 0,18 % 0,16 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 % 0,33 % 0,35 % 0,30 % 0,33 % 2,0 % 2,3 % 2,7 % 3,2 % 2,2 % 1,0 % 0,7 %
Нідерландський гульден 0,27 % 0,35 % 0,24 % 0,32 %
Інші 3,47 % 3,09 % 2,66 % 2,51 % 2,45 % 2,43 % 2,33 % 2,82 % 2,78 % 2,78 % 3,20 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 % 4,50 % 3,86 % 4,48 % 4,87 % 10,9 % 9,6 % 8,2 % 5,9 % 6,8 % 7,7 % 8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Валютний курс

Доларів США за 1 євро
1999-2022
Рік Мінімум ↓ Максимум ↑ Середній
за рік
Дата Курс Дата Курс
1999 03 Гру $1,0015 05 Січ $1,1790 $1,0658
2000 26 Жов $0,8252 06 Січ $1,0388 $0,9236
2001 06 Лип $0,8384 05 Січ $0,9545 $0,8956
2002 28 Січ $0,8578 31 Гру $1,0487 $1,0384
2003 08 Січ $1,0377 31 Гру $1,2630 $1,1312
2004 14 Тра $1,1802 28 Гру $1,3633 $1,2439
2005 15 Лис $1,1667 03 Січ $1,3507 $1,2441
2006 02 Січ $1,1826 05 Гру $1,3331 $1,2556
2007 12 Січ $1,2893 27 Лис $1,4874 $1,3705
2008 27 Жов $1,2460 15 Лип $1,5990 $1,4708
2009 04 Бер $1,2555 03 Гру $1,5120 $1,3948
2010 08 Чер $1,1942 13 Січ $1,4563 $1,3257
2011 29 Гру $1,2889 04 Тра $1,4882 $1,3920
2012 29 Лип $1,2089 28 Лют $1,3454 $1,2848
2013 10 Лип $1,2813 27 Гру $1,3814 $1,3281
2014 31 Гру $1,2141 08 Тра $1,3953 $1,3285
2015 13 Кві $1,0552 02 Січ $1,2043 $1,1095
2016 20 Гру $1,0364 03 Тра $1,1569 $1,1069
2017 03 Січ $1,0385 08 Вер $1,2060 $1,1297
2018 13 Лис $1,1261 15 Лют $1,2493 $1,1810
2019 30 Вер $1,0889 10 Січ $1,1535 $1,1195
2020 20 Бер $1,0707 30 Гру $1,2281 $1,1422
2021 24 Лис $1,1206 6 Січ $1,2338 $1,1827
2022 28 Вер $0,9565 4 Лют $1,1464 $1,0530
Джерело: Курс євро до долара, ЄЦБ

Європейський центральний банк, як правило, не втручається у формування курсу обміну євро до інших валют, обравши натомість за інструмент монетарної політики рівень процентних ставок. Після введення євро, його курс по відношенню до інших валют значно впав, особливо по відношенню до долара США. Після початкового курсу 1,1789 $/€ (0,8482 €/$), євро впало до мінімуму 0,8228 $/€ (1,2154 €/$) 26 жовтня 2000 року. Після появи банкнот і монет 1 січня 2002 року і заміну всіх національних валют, євро почало поступово зміцнюватись і досягло паритету (1:1) з доларом США 15 липня 2002 року.

23 травня 2003 року євро перевищило свій первинний (1,1790 $/€) максимум. В грудні 2004 року він становив 1,3633 $/€ (0,7335 €/$). У 2005 році євро тимчасово ослабилось по відношенню до долара, проте, у листопаді 2005, знову почало поступово рости, встановлюючи чергові рекордно високі рівні. 15 липня 2008 року, євро виросло до рекордно високого рівня 1,5990 $/€ (0,6254 €/$). 23 липня 2008 найвищим за всю історію євро був курс відносно японської єни (169,75 ¥/€) а 29 грудня цього ж року відносно британського фунта (0,9785 £/€ або 1,0219 €/£). Опісля, внаслідок світової фінансової кризи, почалося деяке зниження, коли євро поступалося більш стабільним світовим валютам якими вважаються долар США та єна. З початку 2010-х рр. додатковий тиск на євро чинили проблеми зі сплатою державного боргу деяких південноєвропейських країнах (див. Європейська боргова криза). З середини 2014 року падіння євро посилилося через загрозу дефолту і виходу з єврозони Греції. 15 січня 2015 року, внаслідок захисних дій Національного банку Швейцарії, відбулося різке знецінення євро відносно швейцарського франка (до 0,9816 ₣/€ або 1,0187 €/₣).

Падіння євро по відношенню до долара США припинилося 20 грудня 2016 на рівні 1,0364 $/€ (0,9649 €/$) — мінімуму з грудня 2002. З цього часу курс єдиної європейської валюти дещо зріс на тлі стабілізації фінансової ситуації у єврозоні. 15 лютого 2018 він досяг рівня 1,2493 $/€ (0,8004 €/$) — максимуму з грудня 2014. Опісля євро знову почав плавно знижуватися, це тривало майже усі 2018 та 2019 роки. Протягом 2020—2022 років, під час економічних потрясінь викликаних пандемією коронавірусної хвороби та російським вторгненням в Україну, євро демонстував як зростання так і падіння відносно американського долара. 12 липня 2022, євро вперше за 20 років досягнув паритету з доларом США.

image
Графік валютного курсу євро відносно долара США з 1999 року (кількість доларів за 1 євро)
image
image
image
Графіки валютних курсів євро відносно британського фунта, японської єни та швейцарського франка з 1999 року
(кількість фунтів, єн та франків за 1 євро відповідно)
Поточний обмінний курс EUR
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH

Політичні міркування

Окрім економічних мотивів запровадження євро, його створення також було частково виправдано як спосіб сприяння більш тісному почуттю спільної ідентичності між європейськими громадянами. Заяви про цю мету зробили, наприклад, Вім Даусенберґ, керуючий Європейським центральним банком, у 1998 році, Лоран Фабіус, міністр фінансів Франції, у 2000 році та Романо Проді, президент Європейської комісії, у 2002 році. Однак через 15 років після впровадження євро, дослідження не виявило жодних доказів того, що це мало позитивний вплив на спільне відчуття європейської ідентичності (і жодних доказів того, що це мало негативний вплив).

Перехід до цифрового євро

24 квітня 2023 року, Європейський Центробанк (ЄЦБ) оприлюднив новий звіт про розробку цифрового євро, а також поділився результатами фокус-групи від людей, які можуть стати першими користувачами CBDC.

15 червня 2023 року, парламент Словаччини схвалив поправки до Конституції своєї країни. Серед іншого, в ній було закріплено право на оплату товарів і послуг фіатом. Ініціатива є нічим іншим, як спробою протистояти популяризації цифрового євро.

Центральний банк Фінляндії (BOF) координує створення і запуск системи миттєвий платежів, що відповідає європейським стандартам та сприяє розвитку нових форм платежів — зокрема і з використанням цифрового євро. 19 жовтня 2023 року член правління BOF Туомас Вялімякі назвав цей актив найактуальнішим проєктом у європейському платіжному секторі.

19 жовтня 2023 року, Центральний банк Іспанії також приєднався до низки інших банківських установ Європи, які готуються до переходу до цифрового євро. Він підтримав ініціативу і назвав електронні платежі важливою частиною європейської фінансової системи, повноцінний запуск якої відбудеться через 3-4 роки.

Цікавий факт

  • Дизайнер євробанкнот Роберт Каліна, чий варіант був обраний переможцем серед 29 претендентів, спочатку розробив зображення реально існуючих будівель та мостів, однак для недопущення перебільшення значення однієї країни над іншими було вирішено зобразити неіснуючі об'єкти стилів відповідних епох. Втім пізніше мости з усіх банкнот таки були втіленні в реальність. У 2013 році їх точні копії були відкриті через річку в містечку Спейкеніссе (Spijkenisse) поблизу Роттердама.

Див. також

Примітки

  1. Північний Кіпр використовує турецьку ліру
  2. Включаючи найвіддаленіші регіони Французька Гвіана, Гваделупа, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-Бартельмі, і Сен-П'єр і Мікелон
  3. Лише європейська частина суверенної держави Королівство Нідерландів є частиною Європейського Союзу і використовує євро, тобто власне Нідерланди. Карибські Нідерланди запровадили долар США у 2011 році. Кюрасао, і Аруба мають власні валюти, які прив'язані до долара США

Джерела

  1. Harmonised index of consumer prices (HICP) Євростат, процитовано: 17.04.2024
  2. What is the euro area?. European Commission website. Процитовано 2 січня 2019.
  3. Foreign exchange turnover in April 2013: preliminary global results (PDF). Bank for International Settlements. Процитовано 7 лютого 2015.
  4. Triennial Central Bank Survey 2007 (PDF). BIS. 19 грудня 2007. Процитовано 25 липня 2009.
  5. Aristovnik, Aleksander; Čeč, Tanja (30 березня 2010). Compositional Analysis of Foreign Currency Reserves in the 1999–2007 Period. The Euro vs. The Dollar As Leading Reserve Currency (PDF). Munich Personal RePEc Archive, Paper No. 14350. Процитовано 27 грудня 2010.
  6. Boesler, Matthew (11 листопада 2013). There Are Only Two Real Threats to the US Dollar's Status As The International Reserve Currency. Business Insider. Процитовано 8 грудня 2013.
  7. 1.2 Euro banknotes, values. European Central Bank Statistical Data Warehouse. 14 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  8. 2.2 Euro coins, values. European Central Bank Statistical Data Warehouse. 14 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  9. Madrid European Council (12/95): Conclusions. European Parliament. Процитовано 14 лютого 2009.
  10. Initial changeover (2002). European Central Bank. Процитовано 5 березня 2011.
  11. Euro Falls Near Parity With Dollar, a Threshold Watched Closely by Investors. The New York Times (амер.). 12 липня 2022. ISSN 0362-4331. Процитовано 13 липня 2022.
  12. Лінецький Михайло. Про есперанто / Мотивація до вивчення міжнародної мови есперанто / Преамбула. Ukrainia Esperanto Asocio. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 3 жовтня 2010.(еспер.)(укр.)
  13. European Central Bank, Convergence Report (PDF). May 2007. Процитовано 29 грудня 2008. The euro is the single currency of the member states that have adopted it. To make this singleness apparent, Community law requires a single spelling of the word euro in the nominative singular case in all community and national legislative provisions, taking into account the existence of different alphabets.
  14. Elena Koinova (19 жовтня 2007). . The Sofia Echo. Архів оригіналу за 3 червня 2011. Процитовано 17 липня 2011.
  15. European Commission. "Spelling of the words "euro" and "cent" in official community languages as used in community legislative acts" (PDF). Retrieved 12 January 2009
  16. For example, see European Commission, Directorate General for Translation: English Style Guide section 22.9 "The euro. Like 'pound', 'dollar' or any other currency name in English, the word 'euro' is written in lower case with no initial capital and, where appropriate, takes the plural 's' (as does 'cent')." European Commission Directorate-General for Translation – English Style Guide [ 5 грудня 2010 у Wayback Machine.].
  17. From foreign language dictionaries
  18. Зараз в ірландській мові слово «euro» вживається в однині та множині та вимовляється так само, як і в англійській мові. У 1990-х роках був і варіант «eoró». Відділ перекладу Європейської комісії рекомендував використовувати «природні» версії в 1990-х роках, і в ірландській «eoró» був найпоширенішим природним варіантом (eorónna у множині), а «ceint» був у словниках принаймні з початку 1990-х років. Однак уряд Ірландії почав використовувати «euro» та «cent» ірландською мовою
  19. Nice, Treaty of. Treaty of Nice. About Parliament. Not Available. Процитовано 7 травня 2021.
  20. . Official Journal of the European Union. 17 грудня 2011. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 8 вересня 2012.
  21. By monetary agreement between France (acting for the EC) and Monaco. Процитовано 30 травня 2010.
  22. By monetary agreement between Italy (acting for the EC) and San Marino. Процитовано 30 травня 2010.
  23. By monetary agreement between Italy (acting for the EC) and Vatican City. Процитовано 30 травня 2010.
  24. By agreement of the EU Council. Процитовано 30 травня 2010.
  25. . Unmikonline.org. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 30 травня 2010.
  26. Cardoso, Paulo. . The American Times United States Emerging Economies Report (USEER Report). Hazlehurst Media SA. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 8 вересня 2013.
  27. Numismatica | Ordine di Malta Italia. www.ordinedimaltaitalia.org. Процитовано 30 квітня 2022.
  28. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 7 лютого 2011.
  29. . Архів оригіналу за 22 квітня 2006. Процитовано 4 січня 2007.
  30. . Архів оригіналу за 25 січня 2007. Процитовано 4 січня 2007.
  31. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2020. Процитовано 19 червня 2020.
  32. Target2 [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] www.ecb.europa.eu
  33. Євро виповнилося 20 років. Чи доживе євровалюта до 30? [ 24 травня 2019 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 15.05.2019
  34. . ecb.int. European Central Bank. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 28 June 2013.
  35. ECB ends production and issuance of €500 banknote [ 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // European Central Bank, May 4, 2016 (англ.)
  36. Європейський центробанк ввів обіг нову банкноту номіналом 50 євро [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.] eurointegration.com.ua, 4 квітня 2017
  37. Нові банкноти євро міститимуть написи кирилицею [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.] zaxid.net, 20 січня 2013
  38. В ЄС представили нові купюри 100 і 200 євро [ 17 вересня 2018 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 17.09.2018
  39. У країнах єврозони вводяться в обіг нові купюри в 100 і 200 євро [ 28 травня 2019 у Wayback Machine.] Європейська правда, 28.05.2019
  40. ЄЦБ більше не друкуватиме банкноти номіналом у 500 євро [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 04.05.2016
  41. Європейський центробанк представив нову банкноту номіналом 50 євро [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 05.07.2016
  42. Фотогалерея: Зустрічайте — нова банкнота в 50 євро [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 20.03.2017
  43. Top 8 Most Tradable Currencies [ 6 січня 2016 у Wayback Machine.] investopedia.com, November 14, 2015
  44. (PDF), Frankfurt am Main: European Central Bank, December 2005, ISSN 1725-2210, архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2017, процитовано 6 червня 2016ISSN 1725-6593 (online).
  45. For 1995–99, 2006–12: (PDF). Washington, DC: International Monetary Fund. 3 січня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2006. Процитовано 6 червня 2016.
  46. For 1999—2005: International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves (February 2006), (PDF), Occasional Paper Series, Nr. 43, Frankfurt am Main: European Central Bank, ISSN 1607-1484, архів оригіналу (PDF) за 9 вересня 2008, процитовано 6 червня 2016ISSN 1725-6534 (online)
  47. Центральний банк не може одночасно керувати курсом валюти та рівнем процентних ставок (Модель Манделла-Флемінга)
  48. Офіційний курс ЄЦБ до японської єни [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.] Європейський центральний банк
  49. Офіційний курс ЄЦБ до британського фунта [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.] Європейський центральний банк
  50. One possible outcome of Greece crisis: Only splitting the Euro will save it. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 травня 2010.
  51. Офіційний курс ЄЦБ до швейцарського франка [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.] Європейський центральний банк
  52. Чому курс євро так сильно впав, а долар зміцнився? Deutsche Welle, 12 липня 2022
  53. Global Finance After the Crisis. 2013. The euro is far more than a medium of exchange. It is part of the identity of a people. It reflects what they have in common now and in the future.
  54. European identity. Financial Times. 24 липня 2000. Thanks to the euro, our pockets will soon hold solid evidence of a European identity
  55. Speech to the European Parliament. 16 січня 2002. The euro is becoming a key element in peoples sense of shared European identity and common destiny.
  56. Franz Buscha (November 2017). Can a common currency foster a shared social identity across different nations? The case of the euro. European Economic Review. 100: 318—336. doi:10.1016/j.euroecorev.2017.08.011. S2CID 102510742.
  57. ECB publishes progress report on digital euro and study on possible features of a digital wallet. 24 April 2023
  58. ЄЦБ: цифровий євро впровадять у банківські додатки. 25.04.2023
  59. У Словаччині не раді цифровому євро. Це навіть відображено в Конституції. 20.06.2023
  60. Центробанк Фінляндії підтримав перехід до цифрового євро. 19.10.2023
  61. El euro digital: qué es y qué nos aportaría. 19/10/2023
  62. Центробанк Іспанії підтримав впровадження цифрового євро. 25.10.2023
  63. Уявне стає реальним: голландці збудували мости, зображені на єврокупюрах [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 27.04.2014
  64. Fictional bridges on Euro banknotes constructed in the Netherlands [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] 5 June 2013, 5 June 2013

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Євро
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Euro
  • Європейський центральний банк [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (усіма оф. мовами ЄС)
  • Монети Євро — національні та спільні сторони (усіма оф. мовами ЄС)
  • Євро — банкноти та історія конвертації [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.) (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yevro simvol kod EUR oficijna valyuta 20 z 27 krayin Yevropejskogo Soyuzu vidomih yak yevrozona Vikoristovuyetsya takozh v 6 inshih yevropejskih derzhavah zagalom ye ridnoyu dlya ponad 345 miljoniv yevropejciv Yevro buv zaprovadzhenij u 1999 roci na zaminu EKYu v gotivkovomu obigu perebuvaye z 2002 roku Simvol valyuti liternij kod EUR Podilyayetsya na 100 yevrocentiv V obigu perebuvayut moneti nominalom 1 2 5 10 20 50 yevrocentiv ta 1 2 yevro i banknoti v 5 10 20 50 100 200 ta 500 yevro Centralnij bank Yevropejskij centralnij bank Yevro Evro bolgarskoyu Eyrw greckoyu Eoro irlandskoyu Eiro latiskoyu Euras litovskoyu Ewro maltijskoyu Evro slovenskoyu Euro inshimi oficijnimi movami YeS Banknoti yevroDerzhava i Yevrozona 20 krayin Avstriya BelgiyaGreciyaEstoniya Irlandiya Ispaniya ItaliyaKiprLatviyaLitva LyuksemburgMalta Niderlandi Nimechchina PortugaliyaSlovachchinaSloveniya Finlyandiya FranciyaHorvatiyata 6 inshih AndorraVatikanKosovoMonakoSan MarinoChornogoriyaBanknoti 5 10 20 50 100 200 500Moneti 1 2 5 10 20 50 yevrocentiv 1 2 Simvol Liternij kod EURCifrovij kod 978Centralnij bank Yevropejskij centralnij bankVebsajt www ecb europa euValyutni kursi1 USD 0 9329 EUR 20 chervnya 2024 1 GBP 1 184 EUR 20 chervnya 2024 1 UAH 0 02295 EUR 20 chervnya 2024 Inflyaciya 2 9 2023 Yevro u Vikishovishi Valyuta takozh oficijno vikoristovuyetsya instituciyami Yevropejskogo Soyuzu chotirma yevropejskimi mikroderzhavami yaki ne ye chlenami YeS britanskimi zamorskimi teritoriyami Akrotiri ta Dekeliya a takozh v odnostoronnomu poryadku Chornogoriyeyu ta Kosovo Za mezhami Yevropi ryad specialnih teritorij derzhav chleniv YeS takozh vikoristovuyut yevro yak svoyu valyutu Krim togo ponad 200 miljoniv lyudej u vsomu sviti vikoristovuyut valyuti priv yazani do yevro Yevro ne ye yedinoyu valyutoyu Yevropejskogo Soyuzu oskilki ne vsi krayini YeS perejshli na nogo Usi krayini chleni YeS mayut pravo vvijti v yevrozonu yaksho budut vidpovidati pevnim viznachenim vimogam zgidno z ekonomichnimi kriteriyami a dlya vsih novih chleniv YeS perehid na yevro ranishe chi piznishe ye umovoyu vstupu do soyuzu Nezvazhayuchi na te yevro ye yedinoyu oficijnoyu valyutoyu usih institucij Yevropejskogo Soyuzu Sogodni Yevro ye odniyeyu z osnovnih rezervnih valyut u sviti vin zajmaye druge misce za chastkoyu valyutnih rezerviv obsyagami torgivli na mizhnarodnomu valyutnomu rinku i gotivkovogo obigu Stanom na gruden 2019 roku sumarna vartist banknot i monet yevro v obigu skladaye 1 3 triljona yevro sho ye odniyeyu z najvishih pokaznikiv v sviti Nazva yevro bula oficijno prijnyata 16 grudnya 1995 roku v Madridi Yevro bulo vvedeno na svitovih finansovih rinkah yak valyuta obliku 1 sichnya 1999 roku zaminivshi kolishnyu yevropejsku valyutnu odinicyu EKYu u spivvidnoshenni 1 1 1 1743 dolara SShA Fizichni moneti ta banknoti yevro uvijshli v obig 1 sichnya 2002 roku zrobivshi jogo povsyakdennoyu operacijnoyu valyutoyu svoyih pochatkovih chleniv i do bereznya 2002 roku vin povnistyu zaminiv kolishni valyuti Z grudnya 1999 roku po gruden 2002 roku yevro torguvavsya nizhche dolara SShA ale z tih pir torguvavsya majzhe na pariteti z dolarom SShA abo vishe dosyagnuvshi maksimumu v 1 60 dolara SShA 18 lipnya 2008 roku i vidtodi povernuvsya majzhe do pochatkovogo kursu emisiyi 12 lipnya 2022 roku dvi valyuti dosyagli paritetu vpershe za majzhe dva desyatilittya chastkovo cherez rosijsko ukrayinsku vijnu v 2022 roci NazvaNazva Yevro bula zaproponovana belgijskim esperantistom Zhermenom Pirlo U rozmovnij movi dlya imenuvannya yevro chasto vikoristovuyutsya vislovi yedina yevropejska valyuta abo yevrovalyuta Yevro riznimi movami Div takozh en ta Bolgariya ta yevro Lingvistichni problemi Oficijni nazvi valyuti yevro dlya osnovnoyi odinici ta cent dlya drugoryadnoyi odna sota odinici ta dlya oficijnogo vikoristannya v bilshosti mov yevrozoni zgidno z YeCB usi movi mayut vikoristovuvati odnakove napisannya dlya nazivnogo vidminka odnini Ce mozhe superechiti zvichajnim pravilam slovotvorennya v deyakih movah napriklad tih u yakih vidsutnij diftong eu Bolgariya domovilasya pro vinyatok yevro v bolgarskij kirilici pishetsya evro ˈɛvrɔ a ne euro ˈɛurɔ v usih oficijnih dokumentah U greckomu pismi vzhivayetsya termin eyrw evro grecki centovi moneti nominovani v lepto a lepto a Oficijna praktika anglijskomovnogo zakonodavstva YeS peredbachaye vikoristannya sliv yevro ta cent yak v odnini tak i v mnozhini hocha en zayavlyaye sho v anglijskij movi slid vikoristovuvati formi mnozhini euros ta cents Slovo yevro vimovlyayetsya po riznomu vidpovidno do pravil vimovi v okremih movah nimeckoyu ˈɔɪ ʁo anglijskoyu ˈjueɹeu francuzkoyu oˈʁo tosho Pidsumovuyuchi Bilshistyu mov YeS euro nim Euro bolg evro grec eyrw irl Eoro ugor euro latis eiro lit euras malt ewro sloven evro Vidomosti pro miscevu fonetiku cent vikoristannya mnozhini ta formatuvannya sumi 6 00 abo 6 00 div u rozdili en HarakteristikiAdministruvannya en u Frankfurti na Majni Dokladnishe Yevropejskij centralnij bank Maastrihtskij dogovir ta Yevrogrupa Yevro upravlyayetsya ta administruyetsya Yevropejskim centralnim bankom YeCB Frankfurt na Majni ta en sho skladayetsya z centralnih bankiv krayin yevrozoni Yak nezalezhnij centralnij bank YeCB maye viklyuchne pravo vstanovlyuvati monetarnu politiku Yevrosistema bere uchast u druku karbuvanni ta rozpovsyudzhenni banknot i monet u vsih derzhavah chlenah a takozh u roboti platizhnih sistem yevrozoni Maastrihtskij dogovir 1992 roku zobov yazuye bilshist derzhav chleniv YeS prijnyati yevro pislya vikonannya pevnih monetarnih i byudzhetnih kriteriyiv konvergenciyi hocha ne vsi krayini uchasnici zrobili ce Daniya domovilasya pro vinyatki todi yak Shveciya yaka vstupila do YeS u 1995 roci pislya pidpisannya Maastrihtskogo dogovoru vidmovilasya vid yevro na neobov yazkovomu referendumi v 2003 roci ta obijshla zobov yazannya prijnyati yevro ne vikonavshi monetarni ta byudzhetni potrebi Usi krayini yaki priyednalisya do YeS z 1993 roku zobov yazalisya prijnyati yevro z chasom Piznishe do Maastrihtskogo dogovoru bulo vneseno popravki Nicckim dogovorom yakij zakriv progalini ta lazivki v Maastrihtskomu ta Rimskomu dogovorah Derzhavi chleni yevrozoni Dokladnishe Yevrozona ta Rozshirennya yevrozoni Uchasnikami ye 20 chleniv Avstriya Belgiya Horvatiya Kipr Estoniya Finlyandiya Franciya Nimechchina Greciya Irlandiya Italiya Latviya Litva Lyuksemburg Malta Niderlandi Portugaliya Slovachchina Sloveniya Ispaniya Inshi koristuvachi Mikroderzhavi z monetarnoyu ugodoyu Andorra Monako San Marino Vatikan Specialni teritoriyi derzhav chleniv YeSFrancuzki Pivdenni ta Antarktichni Teritoriyi Sen Bartelmi Sen P yer i Mikelon Odnostoronnye uhvalennyaKosovo Chornogoriya Priv yazani valyuti Valyuta ryadu derzhav en do yevro Bosniya i Gercegovina Konvertovna marka ISO 4217 kod Bolgariya Bolgarskij lev Kabo Verde Eskudo Kabo Verde Kamerun Centralnoafrikanskij frank Centralnoafrikanska Respublika Centralnoafrikanskij frank Chad Centralnoafrikanskij frank Ekvatorialna Gvineya Centralnoafrikanskij frank Gabon Centralnoafrikanskij frank Respublika Kongo Centralnoafrikanskij frank Francuzka Polineziya Francuzkij tihookeanskij frank Nova Kaledoniya Francuzkij tihookeanskij frank Vollis i Futuna Francuzkij tihookeanskij frank Komorski Ostrovi Komorskij frank Daniya Danska krona Fareri Farerska krona Pivnichna Makedoniya Makedonskij denar Maltijskij orden Maltijskij skudo San Tome i Prinsipi Dobra San Tome i Prinsipi Benin Zahidnoafrikanskij frank Burkina Faso Zahidnoafrikanskij frank Kot d Ivuar Zahidnoafrikanskij frank Gvineya Bisau Zahidnoafrikanskij frank Mali Zahidnoafrikanskij frank Niger Zahidnoafrikanskij frank Senegal Zahidnoafrikanskij frank Togo Zahidnoafrikanskij frank SimvolOficijna specifikaciya simvolu yevro kotrij povinen drukuvatisya zhovtim kolorom na blakitnomu foni vidpovidno do PMS Yellow ta Reflex Blue Dokladnishe Simvol yevro Specialnij grafichnij znak yevro bulo sproyektovano pislya togo yak shlyahom opituvannya gromadskosti buli obrani dva varianti z desyati propozicij i pislya togo Yevropejska komisiya vibrala odin z nih yak kincevij variant Avtorom dizajnu sho peremig yak stverdzhuyetsya bula komanda z chotiroh ekspertiv imena kotrih oficijno ne buli nazvani Oficijna versiya stvorennya dizajnu yevro oskarzhuyetsya Arturom Ejzenmengerom v minulomu providnim grafichnim dizajnerom Yevropejskoyi ekonomichnoyi spilnoti kotrij zayavlyaye sho stvoriv cej znak yak zagalnij simvol Yevropi Znak yavlyaye soboyu zgidno z poyasnennyam Yevrokomisiyi kombinaciyu greckogo epsilona yak simvolu vagi yevropejskoyi civilizaciyi bukvi E sho znachit Yevropa i paralelnih linij kotri peretinayut znak i svidchat pro stabilnist yevro Yevropejska komisiya takozh rozrobila logotip yevro z vkazannyam tochnih proporcij i koloriv perednogo planu ta fonu Hocha deyaki dizajneri shriftiv prosto v tochnosti skopiyuvali logotip yevro yak znak yevro v cih shriftah bilshist rozrobili svoyi varianti kotri chasto bazuyutsya na bukvi S u vidpovidnih shriftah shob znak valyuti mav taku zh shirinu yak i arabski cifri Rozmishennya grafichnogo znaka vidnosno cifr kotri oznachayut nominal valyuti vidriznyayetsya v kozhnij krayini Hocha oficijno rekomenduyetsya rozmishuvati znak pered ciframi sho superechit zagalnij rekomendaciyi ISO rozmishati poznachennya valyuti pislya sumi lyudi v bagatoh krayinah pishut znak yevro tak samo yak ce bulo prijnyato dlya yih nacionalnih valyut zaminenih na yevro IstoriyaDokladnishe Istoriya yevro Pam yatnij znak Yevro u Frankfurti 2009 Ugoda pro stvorennya Yevropejskoyi ekonomichnoyi spilnoti YeES bula pidpisana v 1957 roci Belgiyeyu Italiyeyu Lyuksemburgom Niderlandami Franciyeyu i FRN U 1962 roci v memorandumi Yevropejskoyi spilnoti vpershe bulo skazano pro neobhidnist yedinoyi finansovoyi politiki Yevropi Visuvayetsya ideya valyutnoyi zmiyi tobto fiksaciyi obminnih kursiv valyut krayin YeS v pevnomu diapazoni Zdijsnennyu cogo planu pereshkodila energetichna kriza 1973 roku viklikana rizkim zrostannyam cin na naftu U 1979 roci ideya valyutnoyi zmiyi bula realizovana stvorennyam Yevropejskoyi valyutnoyi sistemi ta Yevropejskogo mehanizmu regulyuvannya valyutnih kursiv ERM Centrobanki YeS uklali ugodu pro obmezhennya kolivan valyutnih kursiv Vvedenij proobraz yevro yedina rozrahunkova valyuta EKYu ECU Nadali ci ideyi otrimali rozvitok v Yedinomu yevropejskomu akti Single European Act 1986 roku i Maastrihtskomu dogovori Treaty on European Union 1992 roku sho formalno zaklali osnovi Ekonomichnogo i valyutnogo soyuzu Economic and Monetary Union EMU i yedinoyi yevropejskoyi valyuti Najvazhlivishi z polozhen Maastrihtskomu dogovoru stosuvalisya ekonomichnoyi i finansovoyi politiki kincevoyu metoyu yakoyi bulo vvedennya v krayinah YeS yedinoyi valyuti Ugoda peredbachala grafik vvedennya yedinoyi valyuti i zagalni pravila v oblasti derzhavnogo byudzhetu inflyaciyi i procentnih stavok dlya vsih chleniv majbutnogo valyutnogo soyuzu Dlya togo shob yevro bula vvedena v obig vsi krayini chleni valyutnogo soyuzu povinni vidpovidati zhorstkim kriteriyam stabilnosti zakriplenim v Maastrihtskih ugodah riven inflyaciyi v krayini sho pragne priyednatisya do valyutnogo i ekonomichnogo soyuzu mozhe perevishuvati pokazniki troh najbilsh stabilnih derzhav YeS ne bilshe nizh na 1 5 derzhavna zaborgovanist mozhe stanoviti ne bilshe 60 vid valovogo vnutrishnogo produktu VVP deficit derzhbyudzhetu ne mozhe perevishuvati 3 vid VVP vidsotkovi stavki za bankivskimi kreditami mozhut buti vsogo na 2 vishe za pokazniki troh najbilsh stabilnih krayin kandidati na vstup do soyuzu ne mayut prava protyagom dvoh rokiv za vlasnoyu iniciativoyu provoditi devalvaciyu nacionalnih groshovih odinic U 1994 roci u Frankfurti na Majni buv zasnovanij Yevropejskij valyutnij institut v zavdannya yakogo vhodilo kerivnictvo proyektom stvorennya yedinoyi valyuti ta sposterezhennya za ekonomichnimi procesami v krayinah chlenah YeS Ekonomistami kotri dopomogli stvoriti abo zrobili vagomij vnesok v yevro buli Robert Mandell Vim Dausenberg Robert Tollison Nejl Davling i Tommazo Padoa Skioppa Oficijnij scenarij perehodu do yedinoyi valyuti buv prijnyatij na samiti v Madridi 15 16 grudnya 1995 roku takozh bulo ustanovleno nazvu novoyi valyuti yevro U 1997 1998 rokah buv provedenij konkurs u dekilka turiv na najkrashij dizajn banknot yevro peremozhcem yakogo stav Robert Kalina golovnij dizajner Centralnogo banku Avstriyi U lyutomu 1998 roku dizajn i specifikaciyi banknot buli shvaleni Radoyu Yevropejskogo valyutnogo soyuzu U serpni 1998 roku buli provedeni osnovni viprobuvannya po druku vsih nominaliv banknot dlya ostatochnogo virishennya problem vipusku U dizajni banknot vikoristani zobrazhennya vidatnih pam yatnikiv Yevropi Vikna i dveri zobrazheni na licovij storoni simvolizuyut duh vidkritosti ta spivpraci vseredini Yevropejskogo Spivtovaristva Na zvorotnomu boci kozhnoyi z banknot zobrazhenij mist yak metafora spilkuvannya lyudej u YeS i za jogo mezhami Vsi banknoti mayut osoblivij zahist vid pidrobok Tender na postachannya metalu dlya karbuvannya monet yevro vigrav Kitaj Loyanskij midnij zavod v centralnij provinciyi Henan Za kriteriyami priyednannya do novoyi valyuti 2 travnya 1998 roku dlya uchasti v zoni yevro Radoyu YeS buli dopusheni Avstriya Belgiya Nimechchina Irlandiya Ispaniya Italiya Lyuksemburg Niderlandi Portugaliya Finlyandiya ta Franciya Dvi krayini Velika Britaniya ta Shveciya takozh pidhodili pid bilshist vkazanih kriteriyiv ale vidmovilisya uvijti do zoni yevro yak pershi yiyi uchasniki U Daniyi vinikli konstitucijni problemi a u Greciyi finansovi pokazniki ne vidpovidali neobhidnim vimogam Valyuti zamineni na Yevro Valyuta Kod Kurs Data obminu Avstrijskij shiling ATS 13 7603 01 01 1999 Belgijskij frank BEF 40 3399 01 01 1999 Vatikanska lira VAL 1936 27 01 01 1999 Grecka drahma GRD 340 750 01 01 2001 Estonska krona EEK 15 6466 01 01 2011 Irlandskij funt IEP 0 787564 01 01 1999 Ispanska peseta ESP 166 386 01 01 1999 Italijska lira ITL 1936 27 01 01 1999 Kiprskij funt CYP 0 585274 01 01 2008 Latvijskij lat LVL 0 702804 01 01 2014 Litovskij lit LTL 3 45280 01 01 2015 Lyuksemburzkij frank LUF 40 3399 01 01 1999 Maltijska lira MTL 0 429300 01 01 2008 Frank Monako MCF 6 55957 01 01 1999 Niderlandskij gulden NLG 2 20371 01 01 1999 Nimecka marka DEM 1 95583 01 01 1999 Portugalske eskudo PTE 200 482 01 01 1999 Sanmarinska lira SML 1936 27 01 01 1999 Slovacka krona SKK 30 1260 01 01 2009 Slovenskij tolar SIT 239 640 01 01 2007 Finlyandska marka FIM 5 94573 01 01 1999 Francuzkij frank FRF 6 55957 01 01 1999 Horvatska kuna HRK 7 53450 01 01 2023 1 chervnya 1998 roku buv zasnovanij Yevropejskij centralnij bank YeCB Jogo shtab kvartira roztashovuyetsya u Frankfurti Nimechchina Zavdannyami banku ye pidtrimka cinovoyi stabilnosti ta provedennya yedinoyi monetarnoyi politiki na vsij teritoriyi yevrozoni Vvedennya yevro vidbuvalosya postupovo spochatku v bezgotivkovij obig potim buli vipusheni nayavni kupyuri 1 sichnya 1999 roku v 00 00 godin za yevropejskim chasom krayini yevropejskogo Ekonomichnogo ta valyutnogo soyuzu YeVS vveli yedinu valyutu yevro EUR i pochali vikoristovuvati yiyi dlya bezgotivkovih rozrahunkiv Z ciyeyi miti zhorstko zafiksuvalisya kursi nacionalnih valyut krayin uchasnic shodo yevro a yevro stala samostijnoyu povnopravnoyu groshovoyu odiniceyu Na comu etapi paralelno ta rivnopravno funkcionuvali i yevro i nacionalni valyuti Torgi po yevro pochalisya 4 sichnya 1999 roku 1 sichnya 2001 roku Greciya priyednalasya do zoni yevro ta stala 12 yu krayinoyu sho zatverdila na svoyij teritoriyi yedinu yevropejsku valyutu Sloveniya stala vidpovidati kriteriyam u 2006 roci j uvijshla do yevrozoni 1 sichnya 2007 roku Kipr i Malta projshli proceduru uzgodzhennya u 2007 roci ta vstupili u yevrozonu 1 sichnya 2008 roku Slovachchina uvijshla do zoni yevro 1 sichnya 2009 roku Estoniya 1 sichnya 2011 roku Latviya 1 sichnya 2014 roku Litva 1 sichnya 2015 roku Ostannoyu na danij moment do zoni yevro vstupila Horvatiya 1 sichnya 2023 roku Krim togo yevro takozh vvedeni v obig u karlikovih derzhavah Yevropi sho formalno ne vhodyat do skladu Yevrosoyuzu Vatikan San Marino Andorra ta Monako u zamorskih departamentah Franciyi Gvadelupa Martinika Francuzka Gviana Reyunjon na ostrovah sho vhodyat do skladu Portugaliyi Madejra ta Azorski ostrovi u chastkovo viznanomu Kosovo kontrolovanomu mizhnarodnimi mirotvorchimi silami u Chornogoriyi ranishe nimecka marka U zv yazku z vidminnostyami u nacionalnih metodah okruglennya ta vidobrazhennya znachen usi peretvorennya mizh nacionalnimi valyutami mali buti vikonani za dopomogoyu triangulyaciyi cherez yevro Obminni kursi buli viznacheni Radoyu Yevropejskogo Soyuzu bazuyuchis na rekomendaciyah Yevropejskoyi Komisiyi vzyavshi za osnovu rinkovi pokazniki 31 grudnya 1998 r tak abi odne EKYu European Currency Unit bulo rivne odnomu yevro EKYu bulo rahunkovoyu odiniceyu sho vikoristovuvalas u YeS bazovanoyu na valyutah derzhav chleniv vono mozhlivo bulo groshovoyu odiniceyu ale ne bulo valyutoyu z yiyi pravami Rishennyam Radi 2866 98 EC 31 grudnya 1998 roku buli vstanovleni ci obminni kursi Voni ne mogli buti vstanovlenimi ranishe oskilki EKYu zalezhalo vid kincevogo obminnogo kursu ne yevrovalyut perevazhno vid Funta sterlingiv na cej den Procedura sho vikoristovuvalasya dlya vstanovlennya obminnogo kursu mizh greckoyu drahmoyu ta yevro bula inshoyu oskilki yevro vzhe isnuvalo dva roki Obminni kursi dlya pervinnih odinadcyati valyut buli viznacheni lishe za licheni godini do predstavlennya yevro Obminnij kurs greckoyi drahmi buv zafiksovanim kilkoma misyacyami ranishe pered vvedennyam zgidno z Postanovoyu Radi 1478 2000 EC vid 19 chervnya 2000 roku Valyuta bula predstavlena v nefizichnij formi turistichni cheki elektronni perekazi banking ta in vnochi na 1 sichnya 1999 koli valyuti riznih krayin uchasnic yevrozoni perestali isnuvati nezalezhno voni buli chitko zafiksovani u vidnoshenni mizh soboyu nezminnimi obminnimi kursami sho robilo yih lishe fizichnim vidobrazhennyam yevro Takim chinom nova valyuta stala pravonastupnikom EKYu Banknoti ta moneti starih valyut use zh prodovzhuvali svij zakonnij obig doki novi yevrobanknoti ta yevromoneti ne buli predstavleni 1 sichnya 2002 roku Obminnij period protyagom yakogo moneti ta banknoti kolishnih valyut buli obminyani na yevro trivav blizko dvoh misyaciv do 28 lyutogo 2002 roku Oficijna data koli nacionalni valyuti perestali buti legalnimi groshovimi odinicyami dlya rozrahunku v svoyih krayinah bula riznoyu dlya kozhnoyi derzhavi Pershoyu na yevro povnistyu perejshla Nimechchina marka bula oficijnim platizhnim zasobom do 31 grudnya 2001 roku Kincevoyu datoyu bulo 28 lyutogo 2002 roku koli vsi nacionalni valyuti perestali buti platizhnimi zasobami na teritoriyi svoyih krayin Odnak navit pislya oficijnoyi dati povnogo perehodu na yevro nacionalni valyuti prodovzhuyut prijmati centralni banki protyagom kilkoh rokiv a deyaki krayini taki yak Avstriya Nimechchina Irlandiya ta Ispaniya vstanovili mozhlivist obminu bez chasovih obmezhen Napriklad obmin portugalskih monet buv pripinenij 31 grudnya 2002 roku a obmin paperovih eskudo trivav do 28 lyutogo 2022 r Andorra Bolgariya Chehiya Daniya Ye V R O Z O N A Ugorshina Kosovo Monako Chorn Polsha Ukrayina Rumuniya San Marino Shveciya Vatikan Yevrozona ERM II ERM II z pravom vidmovi Inshi chleni YeS Spec monetarna ugoda Odnostoronnye prijnyattyaEkonomichni pokaznikiCherez p yat rokiv pislya vvedennya v obig yedina yevropejska valyuta na tli zrostannya obminnogo kursu za pokaznikami gotivkovogo obigu u sviti viperedila amerikanskij dolar Zagalnij nominal kupyur yevro stanom na 2006 rik stanoviv 610 milyardiv sho za aktualnim kursom 28 grudnya dorivnyuvav 800 milyardam dolariv SShA The Financial Times Zgidno z zhovtnevimi 2006 r danimi Yevropejskogo centralnogo banku YeCB i Federalnoyi rezervnoyi sistemi SShA shodo dolara cej pokaznik stanoviv 759 milyardiv Statistika Financial Times vrahovuye rezervi privatnih kreditno groshovih institutiv bezgotivkovih zapasiv nacionalnih bankiv Stanom na 2016 rik za danimi Banku mizhnarodnih rozrahunkiv yevro zajmaye druge misce u sviti za pokaznikami gotivkovogo obigu Zagalna vartist banknot i monet yevro u pererahunok na dolari SShA stanovila 1 217 trln dlya dolara SShA cya cifra stanovila 1 509 trln Efekt vid poyavi yedinoyi valyutiVikoristannya yedinoyi valyuti v bagatoh krayinah maye yak perevagi tak i nedoliki dlya krayin chleniv U nash chas isnuyut rizni dumki stosovno efektu viklikanogo vvedennyam yevro oskilki dlya rozuminnya i ocinki bagatoh z cih efektiv budut potribni roki Vislovlyuyetsya bagato dumok ta prezentuyutsya najriznomanitnishi teoriyi Odniyeyu z najbilsh znachushih perevag vvedennya yevro ye zmenshennya rizikiv pov yazanih z kursami obminu valyut sho dozvolyaye polegshiti investuvannya mizh krayinami Rizik zmini kursu valyut po vidnoshennyu odna do odnoyi zavzhdi robiv investiciyi za mezhami svoyeyi valyutnoyi zoni ta navit import eksport dosit rizikovanimi yak dlya kompanij tak i dlya fizichnih osib Jmovirnij pributok mozhe buti momentalno pririvnyanij nulyu zavdyaki kolivannyu valyutnogo kursu U rezultati bagato investoriv ta importeri eksporteri povinni buli abo zmiritisya z cim rizikom abo vikoristovuvati hedzhuvannya svoyih investicij sho privodit do podalshogo zrostannya cin na finansovih rinkah Investiciyi za mezhami nacionalnoyi valyutnoyi zoni tomu i peretvoryuyutsya na mensh privablivi Stvorennya Yevrozoni vidchutno zbilshuye pole diyalnosti dlya investoriv voni stali bilsh nezalezhnimi vid rizikiv pov yazanih z obminnim kursom Oskilki yevropejska ekonomika silno zalezhit vid vnutrishnoyevropejskih eksportnih operacij perevagi cogo efektu vazhko pereociniti Zokrema vin duzhe vazhlivij dlya krayin nacionalni valyuti kotrih tradicijno buli piddani kolivannyu kursu napriklad seredzemnomorski derzhavi She odniyeyu perevagoyu ye unifikaciya platezhiv i perekaziv vseredini yevrozoni U 1999 roci YeCB stvoriv TARGET kliringovu sistemu dlya velikih platizhnih tranzakcij u yevro Vsi groshovi perekazi mizh krayinami yevrozoni koshtuyut stilki zh skilki i perekazi v mezhah odniyeyi krayini Ce pravilo diye i dlya rozdribnih platezhiv hocha pri comu mozhut vikoristovuvatisya rizni metodi platezhu Rozrahunki za dopomogoyu plastikovih kartok i znyattya gotivki v bankomatah takozh koshtuyut stilki zh skilki i v krayini emitentu kartki Rozrahunki z dopomogoyu paperovih platizhnih doruchen takih yak cheki ne standartizovani YeCB i obroblyayutsya kozhnoyu krayinoyu samostijno U 2007 roci bula vvedena nova versiya sistemi TARGET2 U pershij polovini 2010 h rokiv nabula poshirennya dumka sho vvdennya yevro bulo ne odnakovo korisnim dlya usih chleniv yevrozoni Najchastishe vislovlyuyetsya poziciya sho yevro ye bilsh vigidne pivnichnoyevropejskim krayinam yak napriklad Nimechchini yaka do cogo koristuvalasya tverdoyu za valyutnim kursom markoyu i mensh vigidne chi navit shkidlive seredzemnomorskim krayinam dlya prikladu Italiyi abo Greciyi yaki do yevro vikoristovuvali m yaki liru ta drahmu sho nadavalo yim perevagu v eksporti tovariv Vidminnosti v ekonomichnih modelyah chleniv yevrozoni nazivayut odniyeyu z prichin Yevropejskoyi borgovoyi krizi sho rozpochalasya u 2009 roci i silnishe vidbilasya same na pivdennoyevropejskih krayinah Deyaki vvazhayut sho ne varto odnoznachno diliti krayini na peremozhciv ta peremozhenih vid yedinoyi yevropejskoyi valyuti oskilki napriklad dlya tiyeyi zh Nimechchini nadto m yake yevro tezh nese negativni naslidki u viglyadi zmenshennya zaoshadzhen naselennya pensij i pidrivu stabilnosti bankivskoyi sistemi U vidpovid na ci vikliki v YeS buv stvorenij Yevropejskij stabilizacijnij mehanizm angl European Stability Mechanism fond rozmirom 500 mlrd yevro dlya strimuvannya kolivan na rinku obligacij Lunayut takozh zakliki do tisnishoyi ekonomichnoyi integraciyi u viglyadi spilnogo byudzhetu yevrozoni sistemi strahuvannya depozitiv i mehanizmu yakij dozvolit pidtrimuvati slabki banki MonetiDokladnishe Moneti yevro Odin yevro podilyayetsya na 100 centiv chasto yih nazivayut yevrocentami Vsi moneti yevro vrahovuyuchi pam yatni moneti vartistyu u 2 yevro mayut odnakovu licovu storonu na kotrij napisano nominal moneti na foni Yevropi do 2007 roku buli zobrazheni krayini chleni YeS ta riznu nacionalnu storonu iz zobrazhennyam kotre viznachaye ta krayina yaka vipuskaye moneti Okrim krayin yevrozoni pravo na vipusk obmezhenoyi kilkosti nacionalnih monet yevro mayut takozh chotiri karlikovi derzhavi Yevropi z yakimi ukladena specialna monetarna ugoda Andorra Vatikan Monako i San Marino Vsi moneti ye pridatnimi platizhnimi zasobami na teritoriyi vsih krayin yevrozoni Vipuskayutsya moneti nominalom 1 2 5 10 20 i 50 yevrocentiv ta 1 i 2 yevro Bagato kramnic v yevrozoni polyublyayut virivnyuvati cini takim chinom shob voni buli kratni p yati yevrocentam i moneti nominalom v 1 ta 2 yevrocenti buli ne potribni ale bagato sho zalezhit vid nacionalnih tradicij kozhnoyi krayini Moneti yevro 2002 Nominal Zobrazhennya aversu Osnovnij kolir Diametr v mm Tovshina mm Masa v gramah Material Gurt 1c Bronzovij 16 25 1 67 2 30 Stal z midnim pokrittyam Gladkij 2c Bronzovij 18 75 1 67 3 06 Stal z midnim pokrittyam Gladkij z kanavkoyu po vsij okruzhnosti 5c Bronzovij 21 25 1 67 3 92 Stal z midnim pokrittyam Gladkij 10c Zolotij 19 75 1 93 4 10 Pivnichne zoloto Riflenij 20c Zolotij 22 25 2 14 5 74 Pivnichne zoloto Gladkij iz simoma vm yatinami Ispanska kvitka 50c Zolotij 24 25 2 38 7 80 Pivnichne zoloto Riflenij 1 Sriblyastij 23 25 2 33 7 50 Vseredini midno nikelevij splav Zovni splav nikelyu ta latuni Shist segmentiv sho cherguyutsya tri gladki tri rifleni 2 Zolotij 25 75 2 20 8 50 Vseredini splav nikelyu ta latuni Zovni midno nikelevij splav Riflenij z literami Zobrazhennya zvorotnih nacionalnih storin monet nominalom v 1 yevro deyakih krayin Avstriyi Volfgang Amadej Mocart Greciyi Sova z Tetradrahmi Irlandiyi Arfa z Gerba Irlandiyi Italiyi Vitruvianska lyudina Nimechchini Orel z Gerba Nimechchini Franciyi Derevo Zhittya u shestikutniku Vatikanu Papa Rimskij Benedikt XVI Ispaniya Huan Karlos I BanknotiDokladnishe Banknoti yevro Na vidminu vid monet vsi banknoti yevro mayut spilnij dizajn dlya kozhnogo nominalu na obidvoh storonah Vipuskayutsya banknoti vartistyu v 5 10 20 50 100 200 i 500 yevro Taki banknoti yak 200 i 500 yevro ne vipuskayutsya v deyakih krayinah Z kincya 2018 roku zaplanovano pripiniti vipusk banknoti nominalom 500 yevro odnak isnuyuchi v obigu banknoti zalishatsya dijsnimi nazavzhdi U 1997 1998 rokah buv provedenij konkurs v dekilka turiv na najkrashij dizajn banknot yevro peremozhcem yakogo stav Robert Kalina golovnij dizajner Centralnogo banku Avstriyi U dizajni banknot buli zaproponovani shematichni zobrazhennya vidatnih pam yatnikiv Yevropi riznih arhitekturnih epoh Hocha Robert Kalina rozrobiv originalni malyunki realno isnuyuchih budivel z politichnih prichin bulo virisheno rozmistiti shematichni prikladi vidpovidnih arhitekturnih epoh Vikna i dveri zobrazheni na licovij storoni simvolizuyut duh vidkritosti i kooperaciyi useredini Yevropejskogo Spivtovaristva Na zvorotnomu boci kozhnoyi z banknot razom z kartoyu Yevropi zobrazhenij mist yak metafora spilkuvannya lyudej v YeS i za jogo mezhami Vsi banknoti mayut osoblivij zahist vid pidrobok Persha seriya 2002 Zobrazhennya Nominal Rozmir v mm Osnovnij kolir Dizajn Avers Revers Stil Stolittya 5 yevro 120 62 Sirij Antichnist do V 10 yevro 127 67 Kashtanovij Romanskij stil XI XII 20 yevro 133 72 Blakitnij Gotika XIII XIV 50 yevro 140 77 Pomaranchevij Renesans XV XVI 100 yevro 147 82 Zelenij Baroko ta rokoko XVII XVIII 200 yevro 153 82 Zhovtij Modern XIX XX 500 yevro 160 82 Fioletovij Suchasna arhitektura XX XXI Pochinayuchi z 2013 roku Yevropejskij centralnij bank YeCB vviv v obig novu seriyu banknot yevro pid nazvoyu Yevropa Novi banknoti mistyat nizku novih stupeniv zahistu vid pidrobok Zokrema na banknotah z yavivsya dodatkovij vodyanij znak i nova golograma u viglyadi portretu Yevropi personazha z davnogreckoyi mifologiyi U dizajni buli desho zmineni shematichni zobrazhennya arhitekturnih sporud a takozh rozshireni mezhi karti Yevropi na zvoroti yaksho u pershij seriyi shidni mezhi Yevropi zakinchuvalisya priblizno v centri Ukrayini to u drugij voni pokrivayut usyu yiyi teritoriyu Krim togo na banknotah novoyi seriyi latinskij napis Euro dublyuyetsya ne lishe greckoyu abetkoyu ale i kiriliceyu Ce bulo zroblene z oglyadu na vstup Bolgariyi do YeS Pershoyu v obig bula vvedena banknota nominalom 5 yevro 2 travnya 2013 roku 23 veresnya 2014 roku buli vvedeni novi 10 yevro 25 listopada 2015 roku 20 yevro 4 kvitnya 2017 roku 50 yevro 17 veresnya 2018 roku buli predstavlenni banknoti v 100 ta 200 yevro yih vipusk v obig vidbuvsya 28 travnya 2019 roku U drugij seriyi YeCB virishiv pripiniti druk banknot nominalom 500 yevro cherez yiyi chaste vikoristannya u zlochinnih cilyah Banknoti pershoyi seriyi perebuvatimut v obigu poki yih ne bude povnistyu vilucheno Druga seriya 2013 2019 Zobrazhennya Nominal Rozmir v mm Osnovnij kolir Dizajn Vvedennya v obig Avers Revers Stil Stolittya 5 yevro 120 62 Sirij Antichnist do V 2 travnya 2013 10 yevro 127 67 Kashtanovij Romanskij stil XI XII 23 veresnya 2014 20 yevro 133 72 Blakitnij Gotika XIII XIV 25 listopada 2015 50 yevro 140 77 Pomaranchevij Renesans XV XVI 4 kvitnya 2017 100 yevro 147 77 Zelenij Baroko ta rokoko XVII XVIII 28 travnya 2019 200 yevro 153 77 Zhovtij Modern XIX XX 28 travnya 2019Yevro yak svitova rezervna valyutaDiv takozh Rezervna valyuta Yevro zajmaye druge misce u sviti za obsyagami torgivli i chastkoyu v svitovih nacionalnih zolotovalyutnih zapasiv pislya dolara SShA Na nogo pripadaye blizko p yatoyi chastini valyutnih rezerviv Ce poyasnyuyetsya velichinoyu ekonomiki yevrozoni yaka na sogodni ye drugoyu u sviti Pislya vvedennya yevro v 1999 roci cya valyuta uspadkuvala chastku v rozrahunkah i rezervah vid nimeckoyi marki francuzkogo franka ta inshih yevropejskih valyut yaki vikoristovuvalisya dlya rozrahunkiv i nakopichen Vidtodi chastka yevro postijno zbilshuvalasya oskilki centralni banki pragnut diversifikuvati svoyi rezervi Cya tendenciya odnak oslabla pislya Globalnoyi finansovoyi krizi 2008 roku oskilki amerikanskij dolar vvazhavsya bilsh stabilnoyu valyutoyu shovishem A protyagom poslidovanoyi pislya cogo Yevropejskoyi borgovoyi krizi 2014 2015 vidbuvalosya pevne skorochennya chastki nakopichen v yevro v tomu chisli cherez znizhennya obminnogo kursu yedinoyi yevropejskoyi valyuti Yevro rozglyadayetsya yak osnovna protivaga ta konkurent svitovomu liderstvu amerikanskogo dolara Dlya cogo isnuyut taki vazhlivi chinniki yak rozmir ekonomiki za rozmirom nominalnogo VVP yevrozona ta Yevropejskij Soyuz zagalom volodiyut odniyeyu z troh najbilshih ekonomik u sviti razom z SShA ta KNR vazhlivist ekonomiki u mizhnarodnij torgivli yevrozona ta YeS ye odnimi z najbilshih eksporteriv ta importeriv tovariv i poslug u sviti rozmir rozvinenist ta vidkritist finansovih rinkiv i konvertovanist valyuti Nedolikom yevro chasto nazivali mensh unifikovanu ekonomichnu politiku v mezhah valyutnogo soyuzu u porivnyani z napriklad SShA Ce proyavilosya pid chas Yevropejskoyi borgovoyi krizi koli bilshe postrazhdali perevazhno pivdennoyevropejski krayini cherez vidminnu politiku shodo derzhavnogo borgu Dlya nedopushennya podibnoyi krizi u majbutnomu buli prijnyati deyaki kroki yak napriklad stvorennya Yevropejskogo stabilizacijnogo mehanizmu fondu rozmirom 500 mlrd yevro dlya strimuvannya kolivan na rinku obligacij Rozpodil za valyutami oficijnih valyutnih rezerviv u sviti 2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970 Dolar SShA 58 58 58 80 58 92 60 75 61 76 62 73 65 36 65 75 65 17 61 28 61 50 62 69 62 24 62 15 63 77 63 87 65 04 66 51 65 51 65 45 66 50 71 51 71 13 71 01 69 28 65 10 61 98 58 96 65 8 68 5 68 4 67 2 76 6 78 6 77 2 Yevro 20 37 20 59 21 29 20 59 20 67 20 17 19 14 19 15 21 21 24 21 24 07 24 44 25 76 27 70 26 21 26 13 24 99 23 89 24 68 25 03 23 65 19 18 18 29 17 90 Nimecka marka 13 79 14 48 14 67 15 75 12 1 11 2 12 4 14 8 8 8 4 6 1 9 Yaponska yena 5 50 5 52 6 03 5 87 5 19 4 90 3 95 3 75 3 55 3 82 4 09 3 61 3 66 2 90 3 47 3 18 3 46 3 96 4 28 4 42 4 94 5 04 6 06 6 37 6 24 5 77 6 71 6 77 5 4 4 7 4 6 4 3 2 1 0 1 Britanskij funt 4 90 4 81 4 73 4 64 4 43 4 54 4 35 4 72 3 70 3 99 4 04 3 84 3 94 4 25 4 22 4 82 4 52 3 75 3 49 2 86 2 92 2 70 2 75 2 89 2 66 2 58 2 68 2 11 2 8 2 6 2 4 2 9 1 9 7 1 10 4 Kitajskij yuan 2 61 2 80 2 29 1 94 1 89 1 23 1 08 Kanadskij dolar 2 38 2 38 2 08 1 86 1 84 2 03 1 94 1 78 1 75 1 83 1 43 Avstralijskij dolar 1 96 1 84 1 83 1 70 1 63 1 80 1 69 1 77 1 60 1 82 1 46 Francuzkij frank 1 62 1 44 1 85 2 35 1 0 1 1 1 3 1 7 1 6 0 9 1 1 Shvejcarskij frank 0 23 0 17 0 17 0 15 0 14 0 18 0 16 0 27 0 24 0 27 0 21 0 08 0 13 0 12 0 14 0 16 0 17 0 15 0 17 0 23 0 41 0 25 0 27 0 23 0 33 0 35 0 30 0 33 2 0 2 3 2 7 3 2 2 2 1 0 0 7 Niderlandskij gulden 0 27 0 35 0 24 0 32 Inshi 3 47 3 09 2 66 2 51 2 45 2 43 2 33 2 82 2 78 2 78 3 20 5 33 4 27 2 88 2 20 1 83 1 81 1 74 1 87 2 01 1 58 1 31 1 49 1 60 4 50 3 86 4 48 4 87 10 9 9 6 8 2 5 9 6 8 7 7 8 7 Dzherela World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Mizhnarodnij valyutnij fond 1995 2022 The evolution of reserve currency diversification December 1986 Bank mizhnarodnih rozrahunkiv 1970 1984 Valyutnij kursDolariv SShA za 1 yevro 1999 2022 Rik Minimum Maksimum Serednij za rik Data Kurs Data Kurs 1999 03 Gru 1 0015 05 Sich 1 1790 1 0658 2000 26 Zhov 0 8252 06 Sich 1 0388 0 9236 2001 06 Lip 0 8384 05 Sich 0 9545 0 8956 2002 28 Sich 0 8578 31 Gru 1 0487 1 0384 2003 08 Sich 1 0377 31 Gru 1 2630 1 1312 2004 14 Tra 1 1802 28 Gru 1 3633 1 2439 2005 15 Lis 1 1667 03 Sich 1 3507 1 2441 2006 02 Sich 1 1826 05 Gru 1 3331 1 2556 2007 12 Sich 1 2893 27 Lis 1 4874 1 3705 2008 27 Zhov 1 2460 15 Lip 1 5990 1 4708 2009 04 Ber 1 2555 03 Gru 1 5120 1 3948 2010 08 Cher 1 1942 13 Sich 1 4563 1 3257 2011 29 Gru 1 2889 04 Tra 1 4882 1 3920 2012 29 Lip 1 2089 28 Lyut 1 3454 1 2848 2013 10 Lip 1 2813 27 Gru 1 3814 1 3281 2014 31 Gru 1 2141 08 Tra 1 3953 1 3285 2015 13 Kvi 1 0552 02 Sich 1 2043 1 1095 2016 20 Gru 1 0364 03 Tra 1 1569 1 1069 2017 03 Sich 1 0385 08 Ver 1 2060 1 1297 2018 13 Lis 1 1261 15 Lyut 1 2493 1 1810 2019 30 Ver 1 0889 10 Sich 1 1535 1 1195 2020 20 Ber 1 0707 30 Gru 1 2281 1 1422 2021 24 Lis 1 1206 6 Sich 1 2338 1 1827 2022 28 Ver 0 9565 4 Lyut 1 1464 1 0530 Dzherelo Kurs yevro do dolara YeCB Yevropejskij centralnij bank yak pravilo ne vtruchayetsya u formuvannya kursu obminu yevro do inshih valyut obravshi natomist za instrument monetarnoyi politiki riven procentnih stavok Pislya vvedennya yevro jogo kurs po vidnoshennyu do inshih valyut znachno vpav osoblivo po vidnoshennyu do dolara SShA Pislya pochatkovogo kursu 1 1789 0 8482 yevro vpalo do minimumu 0 8228 1 2154 26 zhovtnya 2000 roku Pislya poyavi banknot i monet 1 sichnya 2002 roku i zaminu vsih nacionalnih valyut yevro pochalo postupovo zmicnyuvatis i dosyaglo paritetu 1 1 z dolarom SShA 15 lipnya 2002 roku 23 travnya 2003 roku yevro perevishilo svij pervinnij 1 1790 maksimum V grudni 2004 roku vin stanoviv 1 3633 0 7335 U 2005 roci yevro timchasovo oslabilos po vidnoshennyu do dolara prote u listopadi 2005 znovu pochalo postupovo rosti vstanovlyuyuchi chergovi rekordno visoki rivni 15 lipnya 2008 roku yevro viroslo do rekordno visokogo rivnya 1 5990 0 6254 23 lipnya 2008 najvishim za vsyu istoriyu yevro buv kurs vidnosno yaponskoyi yeni 169 75 a 29 grudnya cogo zh roku vidnosno britanskogo funta 0 9785 abo 1 0219 Opislya vnaslidok svitovoyi finansovoyi krizi pochalosya deyake znizhennya koli yevro postupalosya bilsh stabilnim svitovim valyutam yakimi vvazhayutsya dolar SShA ta yena Z pochatku 2010 h rr dodatkovij tisk na yevro chinili problemi zi splatoyu derzhavnogo borgu deyakih pivdennoyevropejskih krayinah div Yevropejska borgova kriza Z seredini 2014 roku padinnya yevro posililosya cherez zagrozu defoltu i vihodu z yevrozoni Greciyi 15 sichnya 2015 roku vnaslidok zahisnih dij Nacionalnogo banku Shvejcariyi vidbulosya rizke znecinennya yevro vidnosno shvejcarskogo franka do 0 9816 abo 1 0187 Padinnya yevro po vidnoshennyu do dolara SShA pripinilosya 20 grudnya 2016 na rivni 1 0364 0 9649 minimumu z grudnya 2002 Z cogo chasu kurs yedinoyi yevropejskoyi valyuti desho zris na tli stabilizaciyi finansovoyi situaciyi u yevrozoni 15 lyutogo 2018 vin dosyag rivnya 1 2493 0 8004 maksimumu z grudnya 2014 Opislya yevro znovu pochav plavno znizhuvatisya ce trivalo majzhe usi 2018 ta 2019 roki Protyagom 2020 2022 rokiv pid chas ekonomichnih potryasin viklikanih pandemiyeyu koronavirusnoyi hvorobi ta rosijskim vtorgnennyam v Ukrayinu yevro demonstuvav yak zrostannya tak i padinnya vidnosno amerikanskogo dolara 12 lipnya 2022 yevro vpershe za 20 rokiv dosyagnuv paritetu z dolarom SShA Grafik valyutnogo kursu yevro vidnosno dolara SShA z 1999 roku kilkist dolariv za 1 yevro Grafiki valyutnih kursiv yevro vidnosno britanskogo funta yaponskoyi yeni ta shvejcarskogo franka z 1999 roku kilkist funtiv yen ta frankiv za 1 yevro vidpovidno Potochnij obminnij kurs EURNa Minfin com ua ukr AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH Na XE com angl AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAH Na fxtop com angl AUD CAD CHF CNY GBP JPY USD UAHPolitichni mirkuvannyaOkrim ekonomichnih motiviv zaprovadzhennya yevro jogo stvorennya takozh bulo chastkovo vipravdano yak sposib spriyannya bilsh tisnomu pochuttyu spilnoyi identichnosti mizh yevropejskimi gromadyanami Zayavi pro cyu metu zrobili napriklad Vim Dausenberg keruyuchij Yevropejskim centralnim bankom u 1998 roci Loran Fabius ministr finansiv Franciyi u 2000 roci ta Romano Prodi prezident Yevropejskoyi komisiyi u 2002 roci Odnak cherez 15 rokiv pislya vprovadzhennya yevro doslidzhennya ne viyavilo zhodnih dokaziv togo sho ce malo pozitivnij vpliv na spilne vidchuttya yevropejskoyi identichnosti i zhodnih dokaziv togo sho ce malo negativnij vpliv Perehid do cifrovogo yevro24 kvitnya 2023 roku Yevropejskij Centrobank YeCB oprilyudniv novij zvit pro rozrobku cifrovogo yevro a takozh podilivsya rezultatami fokus grupi vid lyudej yaki mozhut stati pershimi koristuvachami CBDC 15 chervnya 2023 roku parlament Slovachchini shvaliv popravki do Konstituciyi svoyeyi krayini Sered inshogo v nij bulo zakripleno pravo na oplatu tovariv i poslug fiatom Iniciativa ye nichim inshim yak sproboyu protistoyati populyarizaciyi cifrovogo yevro Centralnij bank Finlyandiyi BOF koordinuye stvorennya i zapusk sistemi mittyevij platezhiv sho vidpovidaye yevropejskim standartam ta spriyaye rozvitku novih form platezhiv zokrema i z vikoristannyam cifrovogo yevro 19 zhovtnya 2023 roku chlen pravlinnya BOF Tuomas Vyalimyaki nazvav cej aktiv najaktualnishim proyektom u yevropejskomu platizhnomu sektori 19 zhovtnya 2023 roku Centralnij bank Ispaniyi takozh priyednavsya do nizki inshih bankivskih ustanov Yevropi yaki gotuyutsya do perehodu do cifrovogo yevro Vin pidtrimav iniciativu i nazvav elektronni platezhi vazhlivoyu chastinoyu yevropejskoyi finansovoyi sistemi povnocinnij zapusk yakoyi vidbudetsya cherez 3 4 roki Cikavij faktDizajner yevrobanknot Robert Kalina chij variant buv obranij peremozhcem sered 29 pretendentiv spochatku rozrobiv zobrazhennya realno isnuyuchih budivel ta mostiv odnak dlya nedopushennya perebilshennya znachennya odniyeyi krayini nad inshimi bulo virisheno zobraziti neisnuyuchi ob yekti stiliv vidpovidnih epoh Vtim piznishe mosti z usih banknot taki buli vtilenni v realnist U 2013 roci yih tochni kopiyi buli vidkriti cherez richku v mistechku Spejkenisse Spijkenisse poblizu Rotterdama Div takozh en en en Cifrova valyuta centralnogo banku Yevropejska borgova krizaPrimitkiPivnichnij Kipr vikoristovuye turecku liru Vklyuchayuchi najviddalenishi regioni Francuzka Gviana Gvadelupa Martinika Majotta Reyunjon Sen Bartelmi i Sen P yer i Mikelon Lishe yevropejska chastina suverennoyi derzhavi Korolivstvo Niderlandiv ye chastinoyu Yevropejskogo Soyuzu i vikoristovuye yevro tobto vlasne Niderlandi Karibski Niderlandi zaprovadili dolar SShA u 2011 roci Kyurasao i Aruba mayut vlasni valyuti yaki priv yazani do dolara SShADzherelaHarmonised index of consumer prices HICP Yevrostat procitovano 17 04 2024 What is the euro area European Commission website Procitovano 2 sichnya 2019 Foreign exchange turnover in April 2013 preliminary global results PDF Bank for International Settlements Procitovano 7 lyutogo 2015 Triennial Central Bank Survey 2007 PDF BIS 19 grudnya 2007 Procitovano 25 lipnya 2009 Aristovnik Aleksander Cec Tanja 30 bereznya 2010 Compositional Analysis of Foreign Currency Reserves in the 1999 2007 Period The Euro vs The Dollar As Leading Reserve Currency PDF Munich Personal RePEc Archive Paper No 14350 Procitovano 27 grudnya 2010 Boesler Matthew 11 listopada 2013 There Are Only Two Real Threats to the US Dollar s Status As The International Reserve Currency Business Insider Procitovano 8 grudnya 2013 1 2 Euro banknotes values European Central Bank Statistical Data Warehouse 14 sichnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2020 2 2 Euro coins values European Central Bank Statistical Data Warehouse 14 sichnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2020 Madrid European Council 12 95 Conclusions European Parliament Procitovano 14 lyutogo 2009 Initial changeover 2002 European Central Bank Procitovano 5 bereznya 2011 Euro Falls Near Parity With Dollar a Threshold Watched Closely by Investors The New York Times amer 12 lipnya 2022 ISSN 0362 4331 Procitovano 13 lipnya 2022 Lineckij Mihajlo Pro esperanto Motivaciya do vivchennya mizhnarodnoyi movi esperanto Preambula Ukrainia Esperanto Asocio Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2010 esper ukr European Central Bank Convergence Report PDF May 2007 Procitovano 29 grudnya 2008 The euro is the single currency of the member states that have adopted it To make this singleness apparent Community law requires a single spelling of the word euro in the nominative singular case in all community and national legislative provisions taking into account the existence of different alphabets Elena Koinova 19 zhovtnya 2007 The Sofia Echo Arhiv originalu za 3 chervnya 2011 Procitovano 17 lipnya 2011 European Commission Spelling of the words euro and cent in official community languages as used in community legislative acts PDF Retrieved 12 January 2009 For example see European Commission Directorate General for Translation English Style Guide section 22 9 The euro Like pound dollar or any other currency name in English the word euro is written in lower case with no initial capital and where appropriate takes the plural s as does cent European Commission Directorate General for Translation English Style Guide 5 grudnya 2010 u Wayback Machine From foreign language dictionaries Zaraz v irlandskij movi slovo euro vzhivayetsya v odnini ta mnozhini ta vimovlyayetsya tak samo yak i v anglijskij movi U 1990 h rokah buv i variant eoro Viddil perekladu Yevropejskoyi komisiyi rekomenduvav vikoristovuvati prirodni versiyi v 1990 h rokah i v irlandskij eoro buv najposhirenishim prirodnim variantom eoronna u mnozhini a ceint buv u slovnikah prinajmni z pochatku 1990 h rokiv Odnak uryad Irlandiyi pochav vikoristovuvati euro ta cent irlandskoyu movoyu Nice Treaty of Treaty of Nice About Parliament Not Available Procitovano 7 travnya 2021 Official Journal of the European Union 17 grudnya 2011 Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2012 By monetary agreement between France acting for the EC and Monaco Procitovano 30 travnya 2010 By monetary agreement between Italy acting for the EC and San Marino Procitovano 30 travnya 2010 By monetary agreement between Italy acting for the EC and Vatican City Procitovano 30 travnya 2010 By agreement of the EU Council Procitovano 30 travnya 2010 Unmikonline org Arhiv originalu za 7 chervnya 2011 Procitovano 30 travnya 2010 Cardoso Paulo The American Times United States Emerging Economies Report USEER Report Hazlehurst Media SA Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 8 veresnya 2013 Numismatica Ordine di Malta Italia www ordinedimaltaitalia org Procitovano 30 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2006 Procitovano 4 sichnya 2007 Arhiv originalu za 25 sichnya 2007 Procitovano 4 sichnya 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 1 listopada 2020 Procitovano 19 chervnya 2020 Target2 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine www ecb europa eu Yevro vipovnilosya 20 rokiv Chi dozhive yevrovalyuta do 30 24 travnya 2019 u Wayback Machine Deutsche Welle 15 05 2019 ecb int European Central Bank Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 28 June 2013 ECB ends production and issuance of 500 banknote 9 chervnya 2020 u Wayback Machine European Central Bank May 4 2016 angl Yevropejskij centrobank vviv obig novu banknotu nominalom 50 yevro 10 sichnya 2018 u Wayback Machine eurointegration com ua 4 kvitnya 2017 Novi banknoti yevro mistitimut napisi kiriliceyu 10 sichnya 2018 u Wayback Machine zaxid net 20 sichnya 2013 V YeS predstavili novi kupyuri 100 i 200 yevro 17 veresnya 2018 u Wayback Machine korrespondent net 17 09 2018 U krayinah yevrozoni vvodyatsya v obig novi kupyuri v 100 i 200 yevro 28 travnya 2019 u Wayback Machine Yevropejska pravda 28 05 2019 YeCB bilshe ne drukuvatime banknoti nominalom u 500 yevro 10 sichnya 2018 u Wayback Machine Deutsche Welle 04 05 2016 Yevropejskij centrobank predstaviv novu banknotu nominalom 50 yevro 10 sichnya 2018 u Wayback Machine Deutsche Welle 05 07 2016 Fotogalereya Zustrichajte nova banknota v 50 yevro 10 sichnya 2018 u Wayback Machine Deutsche Welle 20 03 2017 Top 8 Most Tradable Currencies 6 sichnya 2016 u Wayback Machine investopedia com November 14 2015 PDF Frankfurt am Main European Central Bank December 2005 ISSN 1725 2210 arhiv originalu PDF za 24 sichnya 2017 procitovano 6 chervnya 2016ISSN 1725 6593 online For 1995 99 2006 12 PDF Washington DC International Monetary Fund 3 sichnya 2013 Arhiv originalu PDF za 10 travnya 2006 Procitovano 6 chervnya 2016 For 1999 2005 International Relations Committee Task Force on Accumulation of Foreign Reserves February 2006 PDF Occasional Paper Series Nr 43 Frankfurt am Main European Central Bank ISSN 1607 1484 arhiv originalu PDF za 9 veresnya 2008 procitovano 6 chervnya 2016ISSN 1725 6534 online Centralnij bank ne mozhe odnochasno keruvati kursom valyuti ta rivnem procentnih stavok Model Mandella Fleminga Oficijnij kurs YeCB do yaponskoyi yeni 17 chervnya 2016 u Wayback Machine Yevropejskij centralnij bank Oficijnij kurs YeCB do britanskogo funta 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Yevropejskij centralnij bank One possible outcome of Greece crisis Only splitting the Euro will save it Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 25 travnya 2010 Oficijnij kurs YeCB do shvejcarskogo franka 18 chervnya 2016 u Wayback Machine Yevropejskij centralnij bank Chomu kurs yevro tak silno vpav a dolar zmicnivsya Deutsche Welle 12 lipnya 2022 Global Finance After the Crisis 2013 The euro is far more than a medium of exchange It is part of the identity of a people It reflects what they have in common now and in the future European identity Financial Times 24 lipnya 2000 Thanks to the euro our pockets will soon hold solid evidence of a European identity Speech to the European Parliament 16 sichnya 2002 The euro is becoming a key element in peoples sense of shared European identity and common destiny Franz Buscha November 2017 Can a common currency foster a shared social identity across different nations The case of the euro European Economic Review 100 318 336 doi 10 1016 j euroecorev 2017 08 011 S2CID 102510742 ECB publishes progress report on digital euro and study on possible features of a digital wallet 24 April 2023 YeCB cifrovij yevro vprovadyat u bankivski dodatki 25 04 2023 U Slovachchini ne radi cifrovomu yevro Ce navit vidobrazheno v Konstituciyi 20 06 2023 Centrobank Finlyandiyi pidtrimav perehid do cifrovogo yevro 19 10 2023 El euro digital que es y que nos aportaria 19 10 2023 Centrobank Ispaniyi pidtrimav vprovadzhennya cifrovogo yevro 25 10 2023 Uyavne staye realnim gollandci zbuduvali mosti zobrazheni na yevrokupyurah 23 serpnya 2019 u Wayback Machine Deutsche Welle 27 04 2014 Fictional bridges on Euro banknotes constructed in the Netherlands 23 serpnya 2019 u Wayback Machine 5 June 2013 5 June 2013PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Yevro Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Euro Portal Yevropejskij Soyuz Portal Ekonomika Yevropejskij centralnij bank 17 grudnya 2014 u Wayback Machine usima of movami YeS Moneti Yevro nacionalni ta spilni storoni usima of movami YeS Yevro banknoti ta istoriya konvertaciyi 1 sichnya 2018 u Wayback Machine nim angl fr

Дата публікації:
Топ