Номінал монети — позначення її номінальної вартості на одній із сторін.
Історія
Античний період
У перші століття існування монет в античному світі номінал на них не відображався, хоча назви монет (такі як драхма, обол тощо) використовувалися як у розмовній, так і в офіційній мові. Ключовим фактором вартості монети була вартість дорогоцінного металу, з якого вона була виготовлена, а курс монет з одного металу до монет з інших металів міг бути плаваючим, хоча існували і тривалі періоди стабільного курсу. Досить часто характерною ознакою монети з тією чи іншою назвою був візуальний атрибут (зображення певного божества, сюжету чи декоративного елемента).
У давньоримській монетній системі існувала жорстка система прив'язки один до одного номіналів срібних та мідних монет. У республіканський період на монетах зображувалася цифра, що означала номінал в ассах (S = 1/2 — семіс, IIS = 2 1/2 — сестерцій, V — квінарій, X — денарій і т. ін.), на дрібніших монетах номінал позначався точками (одна точка відповідала унції = 1/12 асса). Водночас, на кожній з цих монет був свій характерний символ: асс — бог Янус, семис — Юпітер, тріенс — Мінерва, квадранс — Геркулес, секстанс — Меркурій, унція — Рома (персоніфікація міста Риму).
У імператорський період монети впізнавалися за їхніми зовнішніми атрибутами та розміром, сам же номінал як такий на них у більшості випадків позначений не був. Відсутність номіналу є причиною того, що сучасним історикам важко визначити вартість дрібних пізньоримських розмінних монет (таких, як фоліс) по відношенню до більших монет того ж періоду.
У Візантії відновили традицію позначення номіналу на дрібних монетах грецькими літерами-цифрами: Е = 5, І = 10, К = 20, М = 40.
Середньовіччя та епоха Відродження
Аналогічний підхід зберігся і в середні віки: ключовим фактором вартості монети була вага дорогоцінного металу, що містився в ній, а зображення на монеті служило «знаком якості» монетного двору. Тип монети часто визначався її зовнішніми атрибутами: зокрема, для золотої монети цехін незмінним протягом понад 500 років залишався її дизайн, який дозволяв впізнавати монету саме як цехін, а чи не якусь іншу золоту монету.
Новий час
Протягом кількох століть вага певних грошових одиниць (наприклад, пфеніга, або Празького гроша) залишалася відносно стабільною, а самі ці монети легко впізнавались і в інших державах за зовнішніми атрибутами.
Проте з кінця XVI ст. у грошовому обігу поступово назріває криза: вага грошової одиниці з однією і тією ж назвою поступово змінюється, як правило, у бік зменшення. Крім того, відношення більших одиниць до дрібніших (наприклад, у Польщі — гроша до соліду) також із реального поступово стає фідуціарним (довірчим), оскільки вагове співвідношення між великими та дрібними номіналами не завжди відповідає їхньому встановленому законом співвідношенню; у великих монетах починають «економити» на металі.
Щоб уникнути хаосу в обігу, з початку XVII століття монетні двори в німецьких і скандинавських державах починають карбувати на монетах номінал — її співвідношення до найдрібнішої грошової одиниці (1, 2, 3 і т. ін. пфеніги/скіллінги тощо). При цьому населення як і раніше сприймає вагове ставлення як базове, тому періодично влада змушена девальвувати монети з високим номіналом, виходячи з їхньої реальної ваги/купівельної спроможності.
Грошова реформа Петра Великого в Російській імперії не тільки встановила десяткову грошову систему (що на той час було досить рідкісним явищем в інших державах), а й зробила обов'язковим відображення номіналу на всіх монетах. Для монет малих номіналів він відображався не цифрами, а назвою відповідної одиниці: полушка = 1/4 копійки, денга = 1/2 копійки, алтин = 3 копійки, гривеник = 10 копійок.
Майже одночасно з Петром у Швеції був викарбуваний нотдалер Герца. Зазначений на ньому номінал в 1 далер був вимушеним заходом — адміністративно встановленою вартістю, оскільки реальна вартість монети була значно нижчою, ніж у срібного далера. Оскільки уряд не зміг утримати інфляцію, курс нотдалера швидко впав у порівнянні з номіналом, і його незабаром вилучили з обігу за вартістю, в десятки разів нижчою за номінал.
З середини XVIII століття зазначення номіналу стає поширеною практикою у німецьких державах. До кінця XVIII століття номінал з'явився на більшості монет Європи та Османської імперії, а у XIX столітті став звичайною практикою. Причиною став дефіцит дорогоцінних металів, що зростав, при одночасно зростаючій потребі в розмінній монеті, фідуціарна вартість якої по відношенню до срібної і золотої монети встановлювалася адміністративно. Фактично з цього часу вартість монет все більше відривається від собівартості металу їх виготовлення, а самі монети стають фідуціарними грошима, тобто такими, чий номінал лише відносно прив'язаний до собівартості, або зовсім не прив'язаний до неї, і є предметом довіри.
Для золотих монет (крім інвестиційних та колекційних) їх номінал продовжував зберігати жорсткий зв'язок з їхньою реальною вартістю аж до краху Бреттон-Вудської системи та відмови від золотого стандарту. Проте фактично золоті монети вийшли з обігу вже невдовзі після Великої депресії.
Номінал як відмітна ознака монети
До кінця XX століття, за сформованою практикою, суттєвою, хоча і не єдиною, відмінністю монет від медалей або жетонів (токенів) є наявність номіналу або в грошових одиницях, або (тільки для пам'ятних або інвестиційних монет) у масі цінного металу в грамах або унціях. Додатковою ознакою монети може бути наявність атрибутів офіційного монетного двору.
Винятки досить рідкісні: наприклад, британські пам'ятні крони (5 шилінгів, а після десяткової реформи — 25 пенсів) традиційно не містять вказівок на номінал. Проте, на сайті британського монетного двору, а також у нумізматичних каталогах вони згадуються як монети номіналом у крону (або 25 пенсів) через свій типовий розмір та дизайн.
Незвичайні типи номіналу
На китайських срібних монетах династії Цин (кінець XIX — початок XX століття) номінал дрібних срібних монет вказувався у ваговому змісту срібла в них (7 мейс 2 кандарини; 3 мейс 6 кандаринів; 1 мейс 4.4 кандарини; і 7.2 кандарин, тобто 1, 1/2, 1/5 і 1/10 від найбільшої із срібних монет), тоді як на мідних він вказувався в розмінній грошовій одиниці (кеш).
На мідних та платинових монетах Миколи Першого номінал вказувався «сріблом» або «на срібло» відповідно, що означало, що держава гарантує обмін цих монет на срібні.
На колекційних та інвестиційних монетах
Номінал колекційних та інвестиційних монет — зазвичай суттєво нижчий за собівартість даної монети. Це пов'язано з тим, що банки та монетні двори, які продають пам'ятні монети, не зацікавлені у їх поверненні; номінал означає, що банк готовий прийняти монету за ціною не вище за позначену на її аверсі, тому насправді пам'ятні монети перепродаються між колекціонерами за їх ринковим курсом.
На деяких інвестиційних монетах замість номіналу у грошових одиницях (або разом із ним) вказується маса дорогоцінного металу. Ряд банків готові приймати назад інвестиційні монети, відшкодовуючи їхню ціну (зі сплатою податку, комісійних чи інших мит) за поточною вартістю інвестиційного металу — таким чином, металевий номінал у цьому випадку має пріоритет над номіналом у грошовій одиниці.
Для колекційних монет вказівка маси металу скоріше є незвичайною, тому що вони цінуються не так за вміст металу, як за естетичними або пам'ятними критеріями.
На токенах
Токени (жетони) є грошовими сурогатами з обмеженою сферою обігу.
Токени без номіналу (наприклад, жетони метро, казино тощо) зазвичай мають плаваючий курс, який змінюється залежно від зміни вартості поїздки, гри тощо.
Токени з номіналом приймаються строго за вказаним на них номіналом. Іноді номінал токена виражається не у грошових одиницях, а еквіваленті — одиниці товарів чи послуг (200 г масла, 1 поїздка тощо). У цій якості токени відрізняються від товарних карток чи купонів тим, що є платою за товар чи послугу, тоді як картка чи купон може лише надавати право на придбання і/або певну знижку.
У ряді випадків грошові сурогати (ранні доконфедеративні токени Канади, деякі токени Кондера, деякі американські токени важких часів і т. ін.) не мали номіналу у зв'язку з тим, що це призвело б до порушення законодавства про виготовлення фальшивих грошей, або їх номінал виражався в неофіційних одиницях (наприклад, «су» в Нижній Канаді), проте їх розмір та інші характерні особливості оформлення дозволяли громадянам розпізнавати їх номінал та використовувати як засіб оплати в обмежених випадках.
На банкнотах
Банкноти з'явилися як допоміжний фінансовий інструмент, додатковий до монет. На відміну від монет, їх вартість ніколи не була прив'язана до матеріалу, з якого вони виготовлялися (тобто банкноти завжди являли собою гроші фідуціарні). З цієї причини, на відміну від монет, на банкнотах протягом їхньої історії завжди позначався номінал.
Див. також
Примітки
- Klawans, Zander H. (2017). Handbook of Ancient Greek and Roman Coins. — Whitman Publishing, LLC.
Література
- Нумизматический словарь / [Автор: ] — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Словарь нумизмата / [Авторы: Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В.] / Пер. с нем. М. Г. Арсеньевой / Отв. ред. . — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
- Buchanan, T.B. (1894). Principles of Money and Coinage. Chamber of Commerce and Board of Trade. с. 22. Процитовано 5 вересня 2017.
- Allen, L. (2009). The Encyclopedia of Money. ABC-CLIO. с. 193. ISBN . Процитовано 5 вересня 2017.
- Conant, C.A. (1905). Book II-The principles of the value of money: The importance of definitions. The Principles of Money and Banking. Harper. с. 280. Процитовано 5 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nominal moneti poznachennya yiyi nominalnoyi vartosti na odnij iz storin Respublikanskij denarij iz zaznachennyam nominalu X 10 asiv 2 skilingi Norvegiya 1662 odin z rannih vipadkiv poznachennya nominalu na moneti v postserednovichnij Yevropi Fugio cent persha rozminna moneta nezalezhnih SShA 1787 bez poznachennya nominalu Kitajska sribna moneta 1904 nominal u vagovih odinicyah sribla Britanska krona 5 shilingiv 1847 bez poznachennya nominalu Britanska krona 25 pensiv Sribnij yubilej pravlinnya korolevi 1977 bez poznachennya nominalu Polushka 1 2 dengi 1 4 kopijki Petra Pershogo 1700 z poznachennyam nominalu Zolotij chervonec karbuvavsya yak investicijna moneta z nominalom u vzhe neisnuyuchij groshovij odinici ta simvolami vzhe neisnuyuchoyi derzhavi IstoriyaAntichnij period U pershi stolittya isnuvannya monet v antichnomu sviti nominal na nih ne vidobrazhavsya hocha nazvi monet taki yak drahma obol tosho vikoristovuvalisya yak u rozmovnij tak i v oficijnij movi Klyuchovim faktorom vartosti moneti bula vartist dorogocinnogo metalu z yakogo vona bula vigotovlena a kurs monet z odnogo metalu do monet z inshih metaliv mig buti plavayuchim hocha isnuvali i trivali periodi stabilnogo kursu Dosit chasto harakternoyu oznakoyu moneti z tiyeyu chi inshoyu nazvoyu buv vizualnij atribut zobrazhennya pevnogo bozhestva syuzhetu chi dekorativnogo elementa U davnorimskij monetnij sistemi isnuvala zhorstka sistema priv yazki odin do odnogo nominaliv sribnih ta midnih monet U respublikanskij period na monetah zobrazhuvalasya cifra sho oznachala nominal v assah S 1 2 semis IIS 2 1 2 sestercij V kvinarij X denarij i t in na dribnishih monetah nominal poznachavsya tochkami odna tochka vidpovidala unciyi 1 12 assa Vodnochas na kozhnij z cih monet buv svij harakternij simvol ass bog Yanus semis Yupiter triens Minerva kvadrans Gerkules sekstans Merkurij unciya Roma personifikaciya mista Rimu U imperatorskij period moneti vpiznavalisya za yihnimi zovnishnimi atributami ta rozmirom sam zhe nominal yak takij na nih u bilshosti vipadkiv poznachenij ne buv Vidsutnist nominalu ye prichinoyu togo sho suchasnim istorikam vazhko viznachiti vartist dribnih piznorimskih rozminnih monet takih yak folis po vidnoshennyu do bilshih monet togo zh periodu U Vizantiyi vidnovili tradiciyu poznachennya nominalu na dribnih monetah greckimi literami ciframi E 5 I 10 K 20 M 40 Serednovichchya ta epoha Vidrodzhennya Analogichnij pidhid zberigsya i v seredni viki klyuchovim faktorom vartosti moneti bula vaga dorogocinnogo metalu sho mistivsya v nij a zobrazhennya na moneti sluzhilo znakom yakosti monetnogo dvoru Tip moneti chasto viznachavsya yiyi zovnishnimi atributami zokrema dlya zolotoyi moneti cehin nezminnim protyagom ponad 500 rokiv zalishavsya yiyi dizajn yakij dozvolyav vpiznavati monetu same yak cehin a chi ne yakus inshu zolotu monetu Novij chas Protyagom kilkoh stolit vaga pevnih groshovih odinic napriklad pfeniga abo Prazkogo grosha zalishalasya vidnosno stabilnoyu a sami ci moneti legko vpiznavalis i v inshih derzhavah za zovnishnimi atributami Prote z kincya XVI st u groshovomu obigu postupovo nazrivaye kriza vaga groshovoyi odinici z odniyeyu i tiyeyu zh nazvoyu postupovo zminyuyetsya yak pravilo u bik zmenshennya Krim togo vidnoshennya bilshih odinic do dribnishih napriklad u Polshi grosha do solidu takozh iz realnogo postupovo staye fiduciarnim dovirchim oskilki vagove spivvidnoshennya mizh velikimi ta dribnimi nominalami ne zavzhdi vidpovidaye yihnomu vstanovlenomu zakonom spivvidnoshennyu u velikih monetah pochinayut ekonomiti na metali Shob uniknuti haosu v obigu z pochatku XVII stolittya monetni dvori v nimeckih i skandinavskih derzhavah pochinayut karbuvati na monetah nominal yiyi spivvidnoshennya do najdribnishoyi groshovoyi odinici 1 2 3 i t in pfenigi skillingi tosho Pri comu naselennya yak i ranishe sprijmaye vagove stavlennya yak bazove tomu periodichno vlada zmushena devalvuvati moneti z visokim nominalom vihodyachi z yihnoyi realnoyi vagi kupivelnoyi spromozhnosti Groshova reforma Petra Velikogo v Rosijskij imperiyi ne tilki vstanovila desyatkovu groshovu sistemu sho na toj chas bulo dosit ridkisnim yavishem v inshih derzhavah a j zrobila obov yazkovim vidobrazhennya nominalu na vsih monetah Dlya monet malih nominaliv vin vidobrazhavsya ne ciframi a nazvoyu vidpovidnoyi odinici polushka 1 4 kopijki denga 1 2 kopijki altin 3 kopijki grivenik 10 kopijok Majzhe odnochasno z Petrom u Shveciyi buv vikarbuvanij notdaler Gerca Zaznachenij na nomu nominal v 1 daler buv vimushenim zahodom administrativno vstanovlenoyu vartistyu oskilki realna vartist moneti bula znachno nizhchoyu nizh u sribnogo dalera Oskilki uryad ne zmig utrimati inflyaciyu kurs notdalera shvidko vpav u porivnyanni z nominalom i jogo nezabarom viluchili z obigu za vartistyu v desyatki raziv nizhchoyu za nominal Z seredini XVIII stolittya zaznachennya nominalu staye poshirenoyu praktikoyu u nimeckih derzhavah Do kincya XVIII stolittya nominal z yavivsya na bilshosti monet Yevropi ta Osmanskoyi imperiyi a u XIX stolitti stav zvichajnoyu praktikoyu Prichinoyu stav deficit dorogocinnih metaliv sho zrostav pri odnochasno zrostayuchij potrebi v rozminnij moneti fiduciarna vartist yakoyi po vidnoshennyu do sribnoyi i zolotoyi moneti vstanovlyuvalasya administrativno Faktichno z cogo chasu vartist monet vse bilshe vidrivayetsya vid sobivartosti metalu yih vigotovlennya a sami moneti stayut fiduciarnimi groshima tobto takimi chij nominal lishe vidnosno priv yazanij do sobivartosti abo zovsim ne priv yazanij do neyi i ye predmetom doviri Dlya zolotih monet krim investicijnih ta kolekcijnih yih nominal prodovzhuvav zberigati zhorstkij zv yazok z yihnoyu realnoyu vartistyu azh do krahu Bretton Vudskoyi sistemi ta vidmovi vid zolotogo standartu Prote faktichno zoloti moneti vijshli z obigu vzhe nevdovzi pislya Velikoyi depresiyi Nominal yak vidmitna oznaka monetiDo kincya XX stolittya za sformovanoyu praktikoyu suttyevoyu hocha i ne yedinoyu vidminnistyu monet vid medalej abo zhetoniv tokeniv ye nayavnist nominalu abo v groshovih odinicyah abo tilki dlya pam yatnih abo investicijnih monet u masi cinnogo metalu v gramah abo unciyah Dodatkovoyu oznakoyu moneti mozhe buti nayavnist atributiv oficijnogo monetnogo dvoru Vinyatki dosit ridkisni napriklad britanski pam yatni kroni 5 shilingiv a pislya desyatkovoyi reformi 25 pensiv tradicijno ne mistyat vkazivok na nominal Prote na sajti britanskogo monetnogo dvoru a takozh u numizmatichnih katalogah voni zgaduyutsya yak moneti nominalom u kronu abo 25 pensiv cherez svij tipovij rozmir ta dizajn Nezvichajni tipi nominaluNa kitajskih sribnih monetah dinastiyi Cin kinec XIX pochatok XX stolittya nominal dribnih sribnih monet vkazuvavsya u vagovomu zmistu sribla v nih 7 mejs 2 kandarini 3 mejs 6 kandariniv 1 mejs 4 4 kandarini i 7 2 kandarin tobto 1 1 2 1 5 i 1 10 vid najbilshoyi iz sribnih monet todi yak na midnih vin vkazuvavsya v rozminnij groshovij odinici kesh Na midnih ta platinovih monetah Mikoli Pershogo nominal vkazuvavsya sriblom abo na sriblo vidpovidno sho oznachalo sho derzhava garantuye obmin cih monet na sribni Na kolekcijnih ta investicijnih monetahNominal kolekcijnih ta investicijnih monet zazvichaj suttyevo nizhchij za sobivartist danoyi moneti Ce pov yazano z tim sho banki ta monetni dvori yaki prodayut pam yatni moneti ne zacikavleni u yih povernenni nominal oznachaye sho bank gotovij prijnyati monetu za cinoyu ne vishe za poznachenu na yiyi aversi tomu naspravdi pam yatni moneti pereprodayutsya mizh kolekcionerami za yih rinkovim kursom Na deyakih investicijnih monetah zamist nominalu u groshovih odinicyah abo razom iz nim vkazuyetsya masa dorogocinnogo metalu Ryad bankiv gotovi prijmati nazad investicijni moneti vidshkodovuyuchi yihnyu cinu zi splatoyu podatku komisijnih chi inshih mit za potochnoyu vartistyu investicijnogo metalu takim chinom metalevij nominal u comu vipadku maye prioritet nad nominalom u groshovij odinici Dlya kolekcijnih monet vkazivka masi metalu skorishe ye nezvichajnoyu tomu sho voni cinuyutsya ne tak za vmist metalu yak za estetichnimi abo pam yatnimi kriteriyami Na tokenahTokeni zhetoni ye groshovimi surogatami z obmezhenoyu sferoyu obigu Tokeni bez nominalu napriklad zhetoni metro kazino tosho zazvichaj mayut plavayuchij kurs yakij zminyuyetsya zalezhno vid zmini vartosti poyizdki gri tosho Tokeni z nominalom prijmayutsya strogo za vkazanim na nih nominalom Inodi nominal tokena virazhayetsya ne u groshovih odinicyah a ekvivalenti odinici tovariv chi poslug 200 g masla 1 poyizdka tosho U cij yakosti tokeni vidriznyayutsya vid tovarnih kartok chi kuponiv tim sho ye platoyu za tovar chi poslugu todi yak kartka chi kupon mozhe lishe nadavati pravo na pridbannya i abo pevnu znizhku U ryadi vipadkiv groshovi surogati ranni dokonfederativni tokeni Kanadi deyaki tokeni Kondera deyaki amerikanski tokeni vazhkih chasiv i t in ne mali nominalu u zv yazku z tim sho ce prizvelo b do porushennya zakonodavstva pro vigotovlennya falshivih groshej abo yih nominal virazhavsya v neoficijnih odinicyah napriklad su v Nizhnij Kanadi prote yih rozmir ta inshi harakterni osoblivosti oformlennya dozvolyali gromadyanam rozpiznavati yih nominal ta vikoristovuvati yak zasib oplati v obmezhenih vipadkah Na banknotahBanknoti z yavilisya yak dopomizhnij finansovij instrument dodatkovij do monet Na vidminu vid monet yih vartist nikoli ne bula priv yazana do materialu z yakogo voni vigotovlyalisya tobto banknoti zavzhdi yavlyali soboyu groshi fiduciarni Z ciyeyi prichini na vidminu vid monet na banknotah protyagom yihnoyi istoriyi zavzhdi poznachavsya nominal Div takozhMetodi znecinennya monetPrimitkiKlawans Zander H 2017 Handbook of Ancient Greek and Roman Coins Whitman Publishing LLC LiteraturaNumizmaticheskij slovar Avtor 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Slovar numizmata Avtory Fengler H Girou G Unger V Per s nem M G Arsenevoj Otv red 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Buchanan T B 1894 Principles of Money and Coinage Chamber of Commerce and Board of Trade s 22 Procitovano 5 veresnya 2017 Allen L 2009 The Encyclopedia of Money ABC CLIO s 193 ISBN 978 1 59884 251 7 Procitovano 5 veresnya 2017 Conant C A 1905 Book II The principles of the value of money The importance of definitions The Principles of Money and Banking Harper s 280 Procitovano 5 veresnya 2017