Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Криза державних боргів в Єврозоні також зветься Євро кризою або Кризою Єврозони фінансова криза яка походить з неспромож

Європейська боргова криза

Європейська боргова криза

Криза державних боргів в Єврозоні (також зветься «Євро-кризою» або «Кризою Єврозони») — фінансова криза, яка походить з неспроможності урядів деяких європейських країн самостійно рефінансувати державні борги без допомоги третіх країн

Першою країною, яка опинилась в кризовому стані виявилася Греція. Новий уряд, вибраний в 2009 році, скорегував прихований попереднім урядом кризовий стан і запросив на допомогу з боку Європейського Союзу.

В червні 2018 року, міністри фінансів країн єврозони оголосили про закінчення європейської боргової кризи через вихід Греції — останньої проблемної країни, з програми фінансової допомоги.

Історія

image
Боргові (дефолтні контракти swap) по державних цінних паперів вибраних європейських урядів за період з червня 2010 до вересня 2011. З лівої сторони по осі відкладено ; рівень у 1,000 визначає ціну у $1 million задля захисту $10 million протягом 5 років.

В другій половині 2009 серед інвесторів почало поширюватися занепокоєння можливістю низки європейських країн, що значно зросло на . Зазначені кризові явища поширилися серед таких країн єврозони як Греція, Ірландія, Італія, Іспанія та Португалія, та перекинулася на інші країни ЄС, що знаходяться поза зоною обігу євро. Ісландія, що пережила дуже глибоку кризу в 2008 (дивися Фінансова криза 2008 року в Ісландії), під час якої зазнала колапсу вся банківська система країни, цього разу більш помірно відчула кризу, частково завдяки рішенню не виплачувати борги іноземним банкам. Це непросте рішення було прийнято під час національного референдуму. В країнах, що входять до ЄС, особливо у тих із них, що за прикладом України проводили масивні вливання у банківську систему задля її порятунку, боргове навантаження на державні фінанси зростало просто шаленими темпами. Саме погіршення спроможності державних фінансів вчасно виплачувати відсотки та тіло кредитів без подальших всезростаючих запозичень призвело до зростання розриву у доходності по облігаціям та вартості страхування ризику банкрутства через (дефолтні контракти swap) поміж вище названими країнами та іншими членами ЄС, в першу чергу — у порівнянні із Німеччиною.

В той же час проблема лише кількох країн учасниць перетворювалася на загальну системну кризу всієї єврозони. В травні 2011, грецький державний борг опинився у центрі уваги всього світу. Грецьке суспільство у своїй переважній більшості відкидало будь-які пропозиції, що були спрямовані на , та виказувало власне незадоволення ситуацією через агресивні вуличні протестні акції. Наприкінці червня 2011 грецький уряд спрямував до парламенту законопроєкти, що передбачали економію бюджетних коштів у розмірі 28 мільярдів євро (коло 314 мільярдів гривень) протягом наступних 5 років. У разі прийняття запропонованих змін грекам обіцяли надати 12 мільярдів євро із загальноєвропейського фонду. Без вказаного грошового вливання уряд Греції був би змушений оголосити банкрутство вже в середині липня 2011 року.

Справжнього переполоху серед світових інвесторів спричинили новини про зростаючі в різних куточках світу, поруч із цілою зливою рейтингових втрат країн ЄС. 9 травня 2010 року, Рада фінансових міністрів ЄС схвалила рішення про формування спеціалізованого резервного фонду розміром у €750 мільярдів, основною метою якого буде забезпечення фінансової стабільності на європейському континенті — Європейський фонд фінансової стабільності (European Financial Stability Facility — EFSF).

2 травня 2010 року країни єврозони та Міжнародний валютний фонд домовилися про €110 мільярдний кредит для Греції, що має супроводжуватися дуже жорсткими заходами економії. Зразу ж за тим був наданий €85 мільярдний рятувальний пакет для Ірландії, та €78 мільярдний план з викупу державних боргових паперів Португалії. Всі ці кроки мали , що розпочалася в Греції, та крокувала по всьому континенту.

Протягом жовтня 2011 року, лідери країн-учасниць єврозони схвалили рішення про пакет заходів, що мали зупинити суїцидальну спіраль зростаючих державних боргів. Рішення було прийнято про списання 50 % боргів Греції, поруч із збільшення EFSF до €1 трильйону (приблизно 11 трильйонів гривень) та вимогою до європейських банків підвищити частку власного капіталу до 9 % від загальної вартості їхніх активів. Саме протягом листопада 2011 року ті ж самі лідери країн єврозони виступили із ультимативними заявами, адресованими Греції. Як представник Франції Ніколя Саркозі так і німкеня Ангела Меркель публічно виказали обурення власних урядів щодо лукавої поведінки грецьких переговорників.

Щодо аналогій із Україною, то варто зазначити, що імітація зростання економіки Греції була організована частково через проведення літньої Олімпіади 2004 року. Маючи за мету профінансувати одноразову подію, уряд Греції розширив запозичення та витрачав гроші на будівельні та інфраструктурні проєкти в середині країни. Більшість із витрачених державою коштів іще кілька років (2005—2007) циркулювали країною, даючи спотворене відчуття здорової та зростаючої економіки. При тому поважні американські інвестиційні банки за багатомільйонні хабарі допомагали уряду Греції ховати від Єврокомісії та світу правду про жахливий розмір грецького державного боргу.

Економічні реформи та пропозиції щодо відновлення економіки

Прямі позики приватним банкам та центробанкам

28 червня 2012 лідери Єврозони домовилися щодо механізму надання кредитів напряму банківським установам, що перебувають у кризі, при тому без звернення до національних центральних банків країн-учасниць. Такий механізм фінансування уникає необхідності відображати отримані кошти як державний борг. Вказаний підхід має стати частиною програми регулювання банківського сектору, яку планує здійснити Європейський центральний банк. Вказане рішення зразу ж відобразилося у скороченні відсоткових ставок по довготривалим облігаціям Італії та Іспанії, та призвело до зростання вартості Євро.

Зростання інвестицій

Заходи щодо скорочення витрат, які впроваджують більшість країн Європи, наражаються на серйозну критику щодо їх адекватності як інструмента боротьби із борговою кризою. Зокрема зазначають, що повернення до «не-Кейнсіанської» фінансової політики є невчасним кроком та передбачають що дефляційна політика накинута Греції та Іспанії може подовжити та поглибити рецесію їхніх економік. В дослідженнях, що проводилися у 2003 році, котрі аналізували 133 програми економії під керівництвом МВФ, було чітко визначено факт тотального ігнорування представниками фонду катастрофічного впливу на економічне зростання запропонованих заходів економії та скорочення витрат. Поточні заходи економії є «порівняно невеликі до розміру проблем та масштабу необхідних структурних реформ.» Більшість заходів економії супроводжуються зростанням податків.

На початку 2012 року співробітники МВФ визнали, що скорочення видатків шкодить економіці Греції.

Замість скорочення витрат, кейнсіанці пропонують нарощувати інвестиції та скорочувати податки. Це має розширити споживання та «запустити» економіку, в першу чергу через зростання виробництва та розширення зайнятості. Більшість країн Європи має обмежені кошти для розширення . Німецький економіст та член та Sony Kapoor з глобального Re-Define запропонували передати €40 мільярдів як додаткові фонди Європейському інвестиційному банку (EIB), що здатен надати позики у десятикратному розмірі від отриманих коштів. В першу чергу отримувачами мають стати дрібні та середні підприємства, що використовують багато найманої праці.

Понад 23 мільйони працівників країн-ЄС втратили роботу протягом глобальної економічної кризи 2007—2010, що дає право вимагати додаткових важелів впливу не лише на банки Європи, але і всього світу.

Зростання конкурентноздатності

image
Relative change in unit labour costs, 2000—2011

Гальмування зростання ВВП призводить до скорочення у податкових надходженнях, що в свою чергу провокує підвищення навантаження державних витрат на економіку, зростання дефіциту бюджету та боргу. Індійсько-американський журналіст Фарід Закарія описав фактори, що сповільнюють зростання економіки ЄС у статті датованій листопадом 2011: «Серцевина проблем Європи — слабке економічне зростання… ВВП Італії не зростало цілих 10 років. Жодна реструктуризація боргів не дасть порятунку, якщо і наступні 10 років економіка тупцюватиметься на місці… Слід визнати той факт, що економіки країн заходу — з високими заробітними платами, поважним середнім класом та хитромудрими законодавчим актами — перетворилися на склеротиків. Зараз вони відчувають тиск з трьох напрямів: демограція (старіюче населення), технологія (що дозволяє компаніям виробляти більше продукції із меншою кількістю найманих працівників) та глобалізація (що дозволяє отримувати послуги та розміщувати виробництва по всьому світу).» Він пропонує скорочувати зарплати та залучати іноземні інвестиції.

Інші економісти дотримуються думки, що на скільки б не зменшували заробітну платню Греція та Португалія, вони ніколи не зможуть конкурувати із Китаєм та Індією. Слабкі європейські країни повинні рухатися до економіки, що пропонує високоякісні продукти та послуги. Але розвиток у цьому напрямку є довготривалим процесом і навряд чи виправить поточну ситуацію.

Виправлення дисбалансів у бюджеті, торгівлі та руху капіталу

image
Current account imbalances (1997—2013)

У 2009 торговий дефіцит Італії, Іспанії, Греції та Португалії досяг $42.96 мільярдів, $75.31 млрд, $35.97 млрд та $25.6 млрд відповідно, в той час як німецький торговий плюс був $188.6 млрд. Схожі проблеми із торговим балансом існують і у США, котрі компенсують їх постійним залученням боргових коштів зі всього світу. Бен Бернанке про ризики, що витікають із розбалансованості торгівлі ще у 2005. Зокрема він говорив, що «карколомні заощадження» в країнах із позитивним торговим балансом призводять до суттєвих потоків капіталу у напрямку країн із дефіцитом торговельного балансу. Це призводить до штучного скорочення вартості грошей у цих економіках, і через занижені кредитні ставки провокує появу бульбашок в різних сегментах економіки: нерухомість, фінансові активи тощо.

Будучи обмеженими у здатності проводити девальвацію та коригування відсоткових ставок, країнам-членам ЄС залишається лише стимулювати зростання заощаджень та скорочення придбань імпортних товарів та послуг. Це може допомогти у скороченні торговельного дефіциту. Тому то і пропонується таким країнам як Греція скорочувати споживання та стимулювати діяльність експортно-орієнтованих сегментів економіки. З іншої сторони, країни із позитивним торговим балансом (Німеччина, Австрія та Нідерланди) повинні спонукати до зростання доходів населення та розширення споживання як домогосподарствами так і корпоративним сектором.

Мобілізація кредитів

Багато пропозицій, що лунають протягом літа 2012, стосуються викупу боргів Іспанії та Італії, котрі відчувають суттєвий тиск зі сторони боргових ринків. Наголос робиться на тому, що формула викупу має бути більш стабільною та прийнятною, ніж просто викуп Німеччиною боргів інших країн ЄС.

Коментарі

The Economist в червні 2012 писав: "За межами Німеччини вже досягнуто консенсусу, щодо заходів, які потрібно зробити Mrs. Merkel для порятунку спільної валюти. Зокрема потрібно переключити увагу на зростанні, а не на економії; завершити створення спільної валюти через створення банківського союзу (з страховкою всіх депозитів у єврозоні, єдиним банківським наглядом та допомогою у рекапіталізації тих установ, що відчувають труднощі); та перехід від обмеженого руху в об'єднанні боргів до спільних боргових зобов'язань єврозони, що дасть змогу периферійним країнам шанс на перепочинок та знизить тиск відсотків на їх бюджети та перспективи економічного відновлення. Цей рецепт постійно лунає із Вашингтона, Пекіна, Лондона та більшості столиць єврозони. Чому ж тоді найбільш вправний політик континенту бездіяльний? "

Виноски

  1. Sovereign Credit Risk in the Eurozone [ 26 липня 2012 у Wayback Machine.] — World Economics, vol. 13(1), S. 123—136
  2. У Євросоюзі заявили про завершення восьмирічної боргової кризи Греції [ 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] УНІАН, 22 червня 2018
  3. George Matlock (16 лютого 2010). . Reuters. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 квітня 2010.
  4. . The Economist. 29 April 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 22 червня 2011.
  5. . Financialmirror.com. 28 квітня 2010. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 5 травня 2010. {{}}: Недійсний |deadurl=404 ()
  6. Gilt yields rise amid UK debt concerns. Financial Times. 18 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  7. How the Euro Became Europe's Greatest Threat. Der Spiegel. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 7 листопада 2011.
  8. Traynor, Ian (19 червня 2011). Greek debt crisis: eurozone ministers meet amid deepening gloom. The Guardian. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 24 жовтня 2011.
  9. EU leaders pledge to do what is needed to help Greece. BBC. 23 червня 2011. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 24 жовтня 2011.
  10. EU ministers offer 750bn-euro plan to support currency. BBC News. 10 травня 2010. Процитовано 11 травня 2010.
  11. Forelle, Charles, David Gauthier-Villars and Marcus Walker (3 листопада 2011). Europe Gives Greece an Ultimatum. Wall Street Journal. Процитовано 2 листопада 2011.
  12. Steven Erlanger; Paul Geitner (29 червня 2012). . The New York Times. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 29 червня 2012.
  13. EURO AREA SUMMIT STATEMENT (PDF). Brussels: European Union. 29 червня 2012. Архів (PDF) оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 29 червня 2012. We affirm that it is imperative to break the vicious circle between banks and sovereigns. The Commission will present Proposals on the basis of Article 127(6) for a single supervisory mechanism shortly. We ask the Council to consider these Proposals as a matter of urgency by the end of 2012. When an effective single supervisory mechanism is established, involving the ECB, for banks in the euro area the ESM could, following a regular decision, have the possibility to recapitalize banks directly.
  14. Gavyn Davies (29 червня 2012). . The Financial Times. Архів оригіналу (blog by expert) за 11 липня 2015. Процитовано 29 червня 2012.
  15. Kaletsky, Anatole (6 лютого 2012). 'The Greek Vise'. The New York Times. New York. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.
  16. Kaletsky, Anatole (11 лютого 2010). 'Greek tragedy won't end in the euro's death'. The Times. London. оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 15 лютого 2010.
  17. International Monetary Fund: Independent Evaluation Office, Fiscal Adjustment in IMF-supported Programs (Washington, D.C.: International Monetary Fund, 2003); see for example page vii [ 15 червня 2013 у Wayback Machine.].
  18. Fabian Lindner (18 лютого 2012). Europe is in dire need of lazy spendthrifts. The Guardian. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  19. Veronique de Rugy (18 травня 2012). In Europe, time for true austerity. The Los Angles Times. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 4 серпня 2012.
  20. Veronique de Rugy (10 травня 2012). . The Washington Examiner. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 19 травня 2012.
  21. Veronique de Rugy (8 травня 2012). The Debate over Austerity Continues. National Review Online. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 19 травня 2012.
  22. Diana Furchtgott-Roth (26 липня 2012). We Can't Rely On the Fed to Rescue Us. Real Clear Markets. {{}}: Текст «http://www.realclearmarkets.com/articles/2012/07/26/we_cant_rely_on_the_fed_to_rescue_us_99788.html» проігноровано ()
  23. Smith, Helena (1 лютого 2012). . The Guardian. Athens. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2012.
  24. Keynes, John Maynard (1924). The Theory of Money and the Foreign Exchanges. A Tract on Monetary Reform.
  25. Kapoor, Sony, and : «Europe can't cut and grow» [ 30 липня 2017 у Wayback Machine.], The Guardian, 6 February 2012.
  26. . BBC News. 29 September 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 4 серпня 2012.
  27. CNN Fareed Zakaria GPS-10 November 2011. Globalpublicsquare.blogs.cnn.com. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
  28. Do some countries in the Eurozone need an internal devaluation? A reassessment of what unit labour costs really mean. . 31 березня 2011. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 19 лютого 2012.
  29. . Cia.gov. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 23 вересня 2011.
  30. Ben Bernanke-U.S. Federal Reserve-The Global Savings Glut and U.S. Current Account Balance-March 2005. Federalreserve.gov. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  31. Krugman, Paul (2 March 2009). . The New York Times. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 4 серпня 2012.
  32. P2P Foundation » Blog Archive » Defending Greece against failed neoliberal policies through the creation of sovereign debt for the productive economy. Blog.p2pfoundation.net. 6 лютого 2010. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 5 травня 2010.
  33. Krugman, Paul (7 September 1998). . CNN. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 4 серпня 2012.
  34. (6 грудня 2011). . Financial Times. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 9 грудня 2011.
  35. Hagelüken, Alexander (8 December 2012). . Sueddeutsche. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 4 серпня 2012.
  36. European Safe Bonds. Euro-nomics. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 4 серпня 2012.
  37. Landon Thomas, Jr. (31 липня 2012). . The New York Times. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 1 серпня 2012.
  38. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 4 серпня 2012.

Посилання

  • Pezzuto, Ivo (2008). «Miraculous Financial Engineering or Toxic Finance? The Genesis of the U.S. Subprime Mortgage Loans Crisis and its Consequences on the Global Financial Markets and Real Economy», ISSN 1662-761X. In this paper Prof. Prof. Pezzuto explained the root causes of the financial crisis, first introduced the term short-termism associated to the 2008 financial crisis, and predicted the risk of a EU peripheral debt crisis. Available in full for fee online SSRN: Abstract and download [ 1 січня 2012 у Wayback Machine.].
  • Pezzuto, Ivo (2010). «The miracle still goes on for someone» [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.], posted on The Baseline Scenario by , January 18, 2010 at 9:07 am.
  • Pezzuto, Ivo (2010). «Miraculous Financial Engineering or 'Legacy' Assets?» in Robert W. Kolb's book Lessons from the Financial Crisis: Causes, Consequences, and Our Economic Future, . Publisher: Wiley (June 8, 2010) Table of Contents [ 10 листопада 2011 у Wayback Machine.].
  • Kolb, Robert (2010). «Lessons from the Financial Crisis: Causes, Consequences, and Our Economic Future» (Robert W. Kolb Series), Publisher: Wiley ,
  •  — Changing the Debate on Europe — Moving Beyond Conventional Wisdoms
  • Interactive Map of the Debt Crisis [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.] Economist Magazine, 9 February 2011
  • Map of European Debts [ 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.] New York Times 20 December 2010
  • Budget deficit from 2007 to 2015 [ 28 липня 2020 у Wayback Machine.] Economist Intelligence Unit 30 March 2011
  • Protests in Greece in Response to Severe Austerity Measures in EU, IMF Bailout [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.] – video report by
  • Diagram of Interlocking Debt Positions of European Countries [ 18 січня 2018 у Wayback Machine.] New York Times 1 May 2010
  • Argentina: Life After Default [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.] Sand and Colours 2 August 2010
  • Google — public data [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.]: Government Debt in Europe
  • Stefan Collignon: Democratic requirements for a European Economic Government [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] Friedrich-Ebert-Stiftung, December 2010 (PDF 625 KB)
  • Nick Malkoutzis: Greece — A Year in Crisis [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.] Friedrich-Ebert-Stiftung, Juni 2011
  • Rainer Lenz: Crisis in the Eurozone [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] Friedrich-Ebert-Stiftung, Juni 2011
  • , «Creditors can huff but they need debtors» [ 28 липня 2020 у Wayback Machine.], Financial Times, November 1, 2011 7:28 pm.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kriza derzhavnih borgiv v Yevrozoni takozh zvetsya Yevro krizoyu abo Krizoyu Yevrozoni finansova kriza yaka pohodit z nespromozhnosti uryadiv deyakih yevropejskih krayin samostijno refinansuvati derzhavni borgi bez dopomogi tretih krayin Pershoyu krayinoyu yaka opinilas v krizovomu stani viyavilasya Greciya Novij uryad vibranij v 2009 roci skoreguvav prihovanij poperednim uryadom krizovij stan i zaprosiv na dopomogu z boku Yevropejskogo Soyuzu V chervni 2018 roku ministri finansiv krayin yevrozoni ogolosili pro zakinchennya yevropejskoyi borgovoyi krizi cherez vihid Greciyi ostannoyi problemnoyi krayini z programi finansovoyi dopomogi IstoriyaBorgovi defoltni kontrakti swap po derzhavnih cinnih paperiv vibranih yevropejskih uryadiv za period z chervnya 2010 do veresnya 2011 Z livoyi storoni po osi vidkladeno riven u 1 000 viznachaye cinu u 1 million zadlya zahistu 10 million protyagom 5 rokiv V drugij polovini 2009 sered investoriv pochalo poshiryuvatisya zanepokoyennya mozhlivistyu nizki yevropejskih krayin sho znachno zroslo na Zaznacheni krizovi yavisha poshirilisya sered takih krayin yevrozoni yak Greciya Irlandiya Italiya Ispaniya ta Portugaliya ta perekinulasya na inshi krayini YeS sho znahodyatsya poza zonoyu obigu yevro Islandiya sho perezhila duzhe gliboku krizu v 2008 divisya Finansova kriza 2008 roku v Islandiyi pid chas yakoyi zaznala kolapsu vsya bankivska sistema krayini cogo razu bilsh pomirno vidchula krizu chastkovo zavdyaki rishennyu ne viplachuvati borgi inozemnim bankam Ce neproste rishennya bulo prijnyato pid chas nacionalnogo referendumu V krayinah sho vhodyat do YeS osoblivo u tih iz nih sho za prikladom Ukrayini provodili masivni vlivannya u bankivsku sistemu zadlya yiyi poryatunku borgove navantazhennya na derzhavni finansi zrostalo prosto shalenimi tempami Same pogirshennya spromozhnosti derzhavnih finansiv vchasno viplachuvati vidsotki ta tilo kreditiv bez podalshih vsezrostayuchih zapozichen prizvelo do zrostannya rozrivu u dohodnosti po obligaciyam ta vartosti strahuvannya riziku bankrutstva cherez defoltni kontrakti swap pomizh vishe nazvanimi krayinami ta inshimi chlenami YeS v pershu chergu u porivnyanni iz Nimechchinoyu V toj zhe chas problema lishe kilkoh krayin uchasnic peretvoryuvalasya na zagalnu sistemnu krizu vsiyeyi yevrozoni V travni 2011 greckij derzhavnij borg opinivsya u centri uvagi vsogo svitu Grecke suspilstvo u svoyij perevazhnij bilshosti vidkidalo bud yaki propoziciyi sho buli spryamovani na ta vikazuvalo vlasne nezadovolennya situaciyeyu cherez agresivni vulichni protestni akciyi Naprikinci chervnya 2011 greckij uryad spryamuvav do parlamentu zakonoproyekti sho peredbachali ekonomiyu byudzhetnih koshtiv u rozmiri 28 milyardiv yevro kolo 314 milyardiv griven protyagom nastupnih 5 rokiv U razi prijnyattya zaproponovanih zmin grekam obicyali nadati 12 milyardiv yevro iz zagalnoyevropejskogo fondu Bez vkazanogo groshovogo vlivannya uryad Greciyi buv bi zmushenij ogolositi bankrutstvo vzhe v seredini lipnya 2011 roku Spravzhnogo perepolohu sered svitovih investoriv sprichinili novini pro zrostayuchi v riznih kutochkah svitu poruch iz ciloyu zlivoyu rejtingovih vtrat krayin YeS 9 travnya 2010 roku Rada finansovih ministriv YeS shvalila rishennya pro formuvannya specializovanogo rezervnogo fondu rozmirom u 750 milyardiv osnovnoyu metoyu yakogo bude zabezpechennya finansovoyi stabilnosti na yevropejskomu kontinenti Yevropejskij fond finansovoyi stabilnosti European Financial Stability Facility EFSF 2 travnya 2010 roku krayini yevrozoni ta Mizhnarodnij valyutnij fond domovilisya pro 110 milyardnij kredit dlya Greciyi sho maye suprovodzhuvatisya duzhe zhorstkimi zahodami ekonomiyi Zrazu zh za tim buv nadanij 85 milyardnij ryatuvalnij paket dlya Irlandiyi ta 78 milyardnij plan z vikupu derzhavnih borgovih paperiv Portugaliyi Vsi ci kroki mali sho rozpochalasya v Greciyi ta krokuvala po vsomu kontinentu Protyagom zhovtnya 2011 roku lideri krayin uchasnic yevrozoni shvalili rishennya pro paket zahodiv sho mali zupiniti suyicidalnu spiral zrostayuchih derzhavnih borgiv Rishennya bulo prijnyato pro spisannya 50 borgiv Greciyi poruch iz zbilshennya EFSF do 1 triljonu priblizno 11 triljoniv griven ta vimogoyu do yevropejskih bankiv pidvishiti chastku vlasnogo kapitalu do 9 vid zagalnoyi vartosti yihnih aktiviv Same protyagom listopada 2011 roku ti zh sami lideri krayin yevrozoni vistupili iz ultimativnimi zayavami adresovanimi Greciyi Yak predstavnik Franciyi Nikolya Sarkozi tak i nimkenya Angela Merkel publichno vikazali oburennya vlasnih uryadiv shodo lukavoyi povedinki greckih peregovornikiv Shodo analogij iz Ukrayinoyu to varto zaznachiti sho imitaciya zrostannya ekonomiki Greciyi bula organizovana chastkovo cherez provedennya litnoyi Olimpiadi 2004 roku Mayuchi za metu profinansuvati odnorazovu podiyu uryad Greciyi rozshiriv zapozichennya ta vitrachav groshi na budivelni ta infrastrukturni proyekti v seredini krayini Bilshist iz vitrachenih derzhavoyu koshtiv ishe kilka rokiv 2005 2007 cirkulyuvali krayinoyu dayuchi spotvorene vidchuttya zdorovoyi ta zrostayuchoyi ekonomiki Pri tomu povazhni amerikanski investicijni banki za bagatomiljonni habari dopomagali uryadu Greciyi hovati vid Yevrokomisiyi ta svitu pravdu pro zhahlivij rozmir greckogo derzhavnogo borgu Ekonomichni reformi ta propoziciyi shodo vidnovlennya ekonomikiPryami poziki privatnim bankam ta centrobankam 28 chervnya 2012 lideri Yevrozoni domovilisya shodo mehanizmu nadannya kreditiv napryamu bankivskim ustanovam sho perebuvayut u krizi pri tomu bez zvernennya do nacionalnih centralnih bankiv krayin uchasnic Takij mehanizm finansuvannya unikaye neobhidnosti vidobrazhati otrimani koshti yak derzhavnij borg Vkazanij pidhid maye stati chastinoyu programi regulyuvannya bankivskogo sektoru yaku planuye zdijsniti Yevropejskij centralnij bank Vkazane rishennya zrazu zh vidobrazilosya u skorochenni vidsotkovih stavok po dovgotrivalim obligaciyam Italiyi ta Ispaniyi ta prizvelo do zrostannya vartosti Yevro Zrostannya investicij Zahodi shodo skorochennya vitrat yaki vprovadzhuyut bilshist krayin Yevropi narazhayutsya na serjoznu kritiku shodo yih adekvatnosti yak instrumenta borotbi iz borgovoyu krizoyu Zokrema zaznachayut sho povernennya do ne Kejnsianskoyi finansovoyi politiki ye nevchasnim krokom ta peredbachayut sho deflyacijna politika nakinuta Greciyi ta Ispaniyi mozhe podovzhiti ta poglibiti recesiyu yihnih ekonomik V doslidzhennyah sho provodilisya u 2003 roci kotri analizuvali 133 programi ekonomiyi pid kerivnictvom MVF bulo chitko viznacheno fakt totalnogo ignoruvannya predstavnikami fondu katastrofichnogo vplivu na ekonomichne zrostannya zaproponovanih zahodiv ekonomiyi ta skorochennya vitrat Potochni zahodi ekonomiyi ye porivnyano neveliki do rozmiru problem ta masshtabu neobhidnih strukturnih reform Bilshist zahodiv ekonomiyi suprovodzhuyutsya zrostannyam podatkiv Na pochatku 2012 roku spivrobitniki MVF viznali sho skorochennya vidatkiv shkodit ekonomici Greciyi Zamist skorochennya vitrat kejnsianci proponuyut naroshuvati investiciyi ta skorochuvati podatki Ce maye rozshiriti spozhivannya ta zapustiti ekonomiku v pershu chergu cherez zrostannya virobnictva ta rozshirennya zajnyatosti Bilshist krayin Yevropi maye obmezheni koshti dlya rozshirennya Nimeckij ekonomist ta chlen ta Sony Kapoor z globalnogo Re Define zaproponuvali peredati 40 milyardiv yak dodatkovi fondi Yevropejskomu investicijnomu banku EIB sho zdaten nadati poziki u desyatikratnomu rozmiri vid otrimanih koshtiv V pershu chergu otrimuvachami mayut stati dribni ta seredni pidpriyemstva sho vikoristovuyut bagato najmanoyi praci Ponad 23 miljoni pracivnikiv krayin YeS vtratili robotu protyagom globalnoyi ekonomichnoyi krizi 2007 2010 sho daye pravo vimagati dodatkovih vazheliv vplivu ne lishe na banki Yevropi ale i vsogo svitu Zrostannya konkurentnozdatnosti Relative change in unit labour costs 2000 2011 Galmuvannya zrostannya VVP prizvodit do skorochennya u podatkovih nadhodzhennyah sho v svoyu chergu provokuye pidvishennya navantazhennya derzhavnih vitrat na ekonomiku zrostannya deficitu byudzhetu ta borgu Indijsko amerikanskij zhurnalist Farid Zakariya opisav faktori sho spovilnyuyut zrostannya ekonomiki YeS u statti datovanij listopadom 2011 Sercevina problem Yevropi slabke ekonomichne zrostannya VVP Italiyi ne zrostalo cilih 10 rokiv Zhodna restrukturizaciya borgiv ne dast poryatunku yaksho i nastupni 10 rokiv ekonomika tupcyuvatimetsya na misci Slid viznati toj fakt sho ekonomiki krayin zahodu z visokimi zarobitnimi platami povazhnim serednim klasom ta hitromudrimi zakonodavchim aktami peretvorilisya na sklerotikiv Zaraz voni vidchuvayut tisk z troh napryamiv demograciya stariyuche naselennya tehnologiya sho dozvolyaye kompaniyam viroblyati bilshe produkciyi iz menshoyu kilkistyu najmanih pracivnikiv ta globalizaciya sho dozvolyaye otrimuvati poslugi ta rozmishuvati virobnictva po vsomu svitu Vin proponuye skorochuvati zarplati ta zaluchati inozemni investiciyi Inshi ekonomisti dotrimuyutsya dumki sho na skilki b ne zmenshuvali zarobitnu platnyu Greciya ta Portugaliya voni nikoli ne zmozhut konkuruvati iz Kitayem ta Indiyeyu Slabki yevropejski krayini povinni ruhatisya do ekonomiki sho proponuye visokoyakisni produkti ta poslugi Ale rozvitok u comu napryamku ye dovgotrivalim procesom i navryad chi vipravit potochnu situaciyu Vipravlennya disbalansiv u byudzheti torgivli ta ruhu kapitalu Current account imbalances 1997 2013 U 2009 torgovij deficit Italiyi Ispaniyi Greciyi ta Portugaliyi dosyag 42 96 milyardiv 75 31 mlrd 35 97 mlrd ta 25 6 mlrd vidpovidno v toj chas yak nimeckij torgovij plyus buv 188 6 mlrd Shozhi problemi iz torgovim balansom isnuyut i u SShA kotri kompensuyut yih postijnim zaluchennyam borgovih koshtiv zi vsogo svitu Ben Bernanke pro riziki sho vitikayut iz rozbalansovanosti torgivli she u 2005 Zokrema vin govoriv sho karkolomni zaoshadzhennya v krayinah iz pozitivnim torgovim balansom prizvodyat do suttyevih potokiv kapitalu u napryamku krayin iz deficitom torgovelnogo balansu Ce prizvodit do shtuchnogo skorochennya vartosti groshej u cih ekonomikah i cherez zanizheni kreditni stavki provokuye poyavu bulbashok v riznih segmentah ekonomiki neruhomist finansovi aktivi tosho Buduchi obmezhenimi u zdatnosti provoditi devalvaciyu ta koriguvannya vidsotkovih stavok krayinam chlenam YeS zalishayetsya lishe stimulyuvati zrostannya zaoshadzhen ta skorochennya pridban importnih tovariv ta poslug Ce mozhe dopomogti u skorochenni torgovelnogo deficitu Tomu to i proponuyetsya takim krayinam yak Greciya skorochuvati spozhivannya ta stimulyuvati diyalnist eksportno oriyentovanih segmentiv ekonomiki Z inshoyi storoni krayini iz pozitivnim torgovim balansom Nimechchina Avstriya ta Niderlandi povinni sponukati do zrostannya dohodiv naselennya ta rozshirennya spozhivannya yak domogospodarstvami tak i korporativnim sektorom Mobilizaciya kreditiv Bagato propozicij sho lunayut protyagom lita 2012 stosuyutsya vikupu borgiv Ispaniyi ta Italiyi kotri vidchuvayut suttyevij tisk zi storoni borgovih rinkiv Nagolos robitsya na tomu sho formula vikupu maye buti bilsh stabilnoyu ta prijnyatnoyu nizh prosto vikup Nimechchinoyu borgiv inshih krayin YeS Komentari The Economist v chervni 2012 pisav Za mezhami Nimechchini vzhe dosyagnuto konsensusu shodo zahodiv yaki potribno zrobiti Mrs Merkel dlya poryatunku spilnoyi valyuti Zokrema potribno pereklyuchiti uvagu na zrostanni a ne na ekonomiyi zavershiti stvorennya spilnoyi valyuti cherez stvorennya bankivskogo soyuzu z strahovkoyu vsih depozitiv u yevrozoni yedinim bankivskim naglyadom ta dopomogoyu u rekapitalizaciyi tih ustanov sho vidchuvayut trudnoshi ta perehid vid obmezhenogo ruhu v ob yednanni borgiv do spilnih borgovih zobov yazan yevrozoni sho dast zmogu periferijnim krayinam shans na perepochinok ta znizit tisk vidsotkiv na yih byudzheti ta perspektivi ekonomichnogo vidnovlennya Cej recept postijno lunaye iz Vashingtona Pekina Londona ta bilshosti stolic yevrozoni Chomu zh todi najbilsh vpravnij politik kontinentu bezdiyalnij VinoskiSovereign Credit Risk in the Eurozone 26 lipnya 2012 u Wayback Machine World Economics vol 13 1 S 123 136 U Yevrosoyuzi zayavili pro zavershennya vosmirichnoyi borgovoyi krizi Greciyi 16 listopada 2018 u Wayback Machine UNIAN 22 chervnya 2018 George Matlock 16 lyutogo 2010 Reuters Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 28 kvitnya 2010 The Economist 29 April 2010 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2011 Financialmirror com 28 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 1 chervnya 2020 Procitovano 5 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka Gilt yields rise amid UK debt concerns Financial Times 18 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 How the Euro Became Europe s Greatest Threat Der Spiegel 20 chervnya 2011 Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 7 listopada 2011 Traynor Ian 19 chervnya 2011 Greek debt crisis eurozone ministers meet amid deepening gloom The Guardian Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 24 zhovtnya 2011 EU leaders pledge to do what is needed to help Greece BBC 23 chervnya 2011 Arhiv originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2011 EU ministers offer 750bn euro plan to support currency BBC News 10 travnya 2010 Procitovano 11 travnya 2010 Forelle Charles David Gauthier Villars and Marcus Walker 3 listopada 2011 Europe Gives Greece an Ultimatum Wall Street Journal Procitovano 2 listopada 2011 Steven Erlanger Paul Geitner 29 chervnya 2012 The New York Times Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 29 chervnya 2012 EURO AREA SUMMIT STATEMENT PDF Brussels European Union 29 chervnya 2012 Arhiv PDF originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 29 chervnya 2012 We affirm that it is imperative to break the vicious circle between banks and sovereigns The Commission will present Proposals on the basis of Article 127 6 for a single supervisory mechanism shortly We ask the Council to consider these Proposals as a matter of urgency by the end of 2012 When an effective single supervisory mechanism is established involving the ECB for banks in the euro area the ESM could following a regular decision have the possibility to recapitalize banks directly Gavyn Davies 29 chervnya 2012 The Financial Times Arhiv originalu blog by expert za 11 lipnya 2015 Procitovano 29 chervnya 2012 Kaletsky Anatole 6 lyutogo 2012 The Greek Vise The New York Times New York Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2012 Kaletsky Anatole 11 lyutogo 2010 Greek tragedy won t end in the euro s death The Times London originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 15 lyutogo 2010 International Monetary Fund Independent Evaluation Office Fiscal Adjustment in IMF supported Programs Washington D C International Monetary Fund 2003 see for example page vii 15 chervnya 2013 u Wayback Machine Fabian Lindner 18 lyutogo 2012 Europe is in dire need of lazy spendthrifts The Guardian Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Veronique de Rugy 18 travnya 2012 In Europe time for true austerity The Los Angles Times Arhiv originalu za 27 sichnya 2013 Procitovano 4 serpnya 2012 Veronique de Rugy 10 travnya 2012 The Washington Examiner Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 19 travnya 2012 Veronique de Rugy 8 travnya 2012 The Debate over Austerity Continues National Review Online Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 19 travnya 2012 Diana Furchtgott Roth 26 lipnya 2012 We Can t Rely On the Fed to Rescue Us Real Clear Markets a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Tekst http www realclearmarkets com articles 2012 07 26 we cant rely on the fed to rescue us 99788 html proignorovano dovidka Smith Helena 1 lyutogo 2012 The Guardian Athens Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 1 lyutogo 2012 Keynes John Maynard 1924 The Theory of Money and the Foreign Exchanges A Tract on Monetary Reform Kapoor Sony and Europe can t cut and grow 30 lipnya 2017 u Wayback Machine The Guardian 6 February 2012 BBC News 29 September 2010 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2012 CNN Fareed Zakaria GPS 10 November 2011 Globalpublicsquare blogs cnn com Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 14 travnya 2012 Do some countries in the Eurozone need an internal devaluation A reassessment of what unit labour costs really mean 31 bereznya 2011 Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 19 lyutogo 2012 Cia gov Arhiv originalu za 15 travnya 2020 Procitovano 23 veresnya 2011 Ben Bernanke U S Federal Reserve The Global Savings Glut and U S Current Account Balance March 2005 Federalreserve gov Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 Krugman Paul 2 March 2009 The New York Times Arhiv originalu za 13 veresnya 2012 Procitovano 4 serpnya 2012 P2P Foundation Blog Archive Defending Greece against failed neoliberal policies through the creation of sovereign debt for the productive economy Blog p2pfoundation net 6 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 5 veresnya 2012 Procitovano 5 travnya 2010 Krugman Paul 7 September 1998 CNN Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 4 serpnya 2012 6 grudnya 2011 Financial Times Arhiv originalu za 20 veresnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2011 Hageluken Alexander 8 December 2012 Sueddeutsche Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 4 serpnya 2012 European Safe Bonds Euro nomics Arhiv originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 4 serpnya 2012 Landon Thomas Jr 31 lipnya 2012 The New York Times Arhiv originalu za 1 serpnya 2012 Procitovano 1 serpnya 2012 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 4 serpnya 2012 PosilannyaPezzuto Ivo 2008 Miraculous Financial Engineering or Toxic Finance The Genesis of the U S Subprime Mortgage Loans Crisis and its Consequences on the Global Financial Markets and Real Economy ISSN 1662 761X In this paper Prof Prof Pezzuto explained the root causes of the financial crisis first introduced the term short termism associated to the 2008 financial crisis and predicted the risk of a EU peripheral debt crisis Available in full for fee online SSRN Abstract and download 1 sichnya 2012 u Wayback Machine Pezzuto Ivo 2010 The miracle still goes on for someone 9 listopada 2011 u Wayback Machine posted on The Baseline Scenario by January 18 2010 at 9 07 am Pezzuto Ivo 2010 Miraculous Financial Engineering or Legacy Assets in Robert W Kolb s book Lessons from the Financial Crisis Causes Consequences and Our Economic Future ISBN 978 0 470 56177 5 Publisher Wiley June 8 2010 Table of Contents 10 listopada 2011 u Wayback Machine Kolb Robert 2010 Lessons from the Financial Crisis Causes Consequences and Our Economic Future Robert W Kolb Series Publisher Wiley ISBN 0 470 56177 7 ISBN 978 0 470 56177 5 Changing the Debate on Europe Moving Beyond Conventional Wisdoms Interactive Map of the Debt Crisis 19 veresnya 2011 u Wayback Machine Economist Magazine 9 February 2011 Map of European Debts 23 zhovtnya 2011 u Wayback Machine New York Times 20 December 2010 Budget deficit from 2007 to 2015 28 lipnya 2020 u Wayback Machine Economist Intelligence Unit 30 March 2011 Protests in Greece in Response to Severe Austerity Measures in EU IMF Bailout 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine video report by Diagram of Interlocking Debt Positions of European Countries 18 sichnya 2018 u Wayback Machine New York Times 1 May 2010 Argentina Life After Default 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine Sand and Colours 2 August 2010 Google public data 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Government Debt in Europe Stefan Collignon Democratic requirements for a European Economic Government 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Friedrich Ebert Stiftung December 2010 PDF 625 KB Nick Malkoutzis Greece A Year in Crisis 7 sichnya 2012 u Wayback Machine Friedrich Ebert Stiftung Juni 2011 Rainer Lenz Crisis in the Eurozone 11 sichnya 2012 u Wayback Machine Friedrich Ebert Stiftung Juni 2011 Creditors can huff but they need debtors 28 lipnya 2020 u Wayback Machine Financial Times November 1 2011 7 28 pm

Дата публікації:
Топ