Болгарська кирилиця

Болгарська кирилиця (болгариця) у типографії — це оновлена графічна форма кириличного алфавіту, започаткована болгарськими типографами наприкінці 1950-х років. Деякі автори визначають її як «останній етап розвитку кириличного алфавіту», «міст між латинським і російським письмом», а інші, наприклад, Владислав Паскалев, характеризують цю графічну форму як «розвинену» або «зрілу» форму кирилиці. На думку українського типографа Віктора Харика, болгарська кирилиця є більш логічною, але водночас більш віддаленою від традиційної міжнародної кирилиці.

Відмінності між болгарською та російською версіями кириличного алфавіту в Pliska

Курсивний варіант літер б, г, д, п, т у їх російській, болгарській та сербській версіях

Василь Йончев, багаторічний викладач шрифтів у Національній академії мистецтв у Софії, а також його послідовники Тодор Варджієв, Стефан Груєв, Кирило Гогов, Ілля Груєв та інші відіграли ключову роль у створенні та валідації нової графічної форми кириличного алфавіту.

Особливості

Графічна форма болгарського кириличного алфавіту характеризується тим, що більшість звичайних символів мають форми, відмінні від основних (наприклад, B і в, Г і г, Д і д, але засновані на рукописному написанні букв які мають так звані верхні довжини (висхідні) та нижчі довжини (низхідні), тим самим значною мірою стираючи різницю між звичайними літерами у друкованому чи електронному вигляді та їх почерком.

Графічна форма болгарського кириличного алфавіту не є поодиноким випадком відмінностей у міжнародному кириличному алфавіті. Специфіка застосування кириличного алфавіту спостерігається в сербській та македонській грамоті, де звичайна мала буква б як тип конструкції відрізняється від міжнародно прийнятої форми для кирилиці б; Підхід до написання друкованої та електронної форми курсивом б, г, д, п, т у сербській та македонській письмовій традиції значно відрізняється від їх відповідних форм у міжнародному кириличному алфавіті.

Просування

Оновлена графічна форма болгарського кириличного алфавіту офіційно не легалізована, але вже використовується у друкованих та електронних виданнях: електронному щоденнику «Дневник» [ 7 вересня 2021 у Wayback Machine.] (автор шрифту — Лукас де Гроот), електронному виданні журналу «Жінка сьогодні» [ 13 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Визнанням естетичних достоїнств сучасної форми болгарського кириличного алфавіту є той факт, що шрифти з цією формою створюються не тільки болгарськими, а й всесвітньо відомими зарубіжними типографами, такими як Марк Сіммонсон, Лукас де Гроот, Петро Білак, Ілля Рудерман. Google через набори гліфів Google Fonts 2016 прописує вимогу щодо включення до шрифтів болгарської форми кирилиці, яка має відповідати стандарту Google Cyrillic Plus.Для розвитку та популяризації болгарської кирилиці у 2014 р. було оголошено громадянську ініціативу «За болгарську кирилицю», а у 2016 р. було організовано конкурс на безкоштовний шрифт болгарською кирилицею. У 2021 р Організатори конкурсу «Сайт року» [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.] включають як рекомендацію учасникам використання болгарської форми кирилиці на сайтах конкурсів.

Див. також

• Гражданський шрифт
• Кирилиця

Традиційна та сучасна форма болгарської кирилиці

"Державний вісник" використовує болгарську форму кирилиці одночасно з міжнародною формою кирилиці (на фото: Державний вісник, випуск 103, 2017). ))

Примітки

1. Кръстев, Красен (22 май 2015). . в. . Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 3 март 2017.
2. Krestev, Krassen (25 травня 2015). . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 24 февруари 2019.
3. Паскалев, Владислав (16 октомври 2015). . сп. „Осем“. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 4 януари 2017.
4. Kharyk, Viktor (16 октомври 2015). (англ.). report ATypI, Мехико, 2009, page 13. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 2 май 2018.
5. Йончев, Васил. Шрифтът през вековете. С., Български художник. Първо издание 1961. Второ издание 1971. В прегледа на развитието на типографията в България до средата на 1940-те години проф. Йончев дава остро критична оценка за съвременното ѝ състояние: „Бившите собственици на букволивните не са живели с проблемите на шрифта и затова не са ни оставили никакво шрифтово наследство. За удобство и печалби внасяли всички шрифтове от чужбина. Обикновено са купували вече демодирани образци, защото са били по-евтини. Формите на буквите били изградени от хора, които не са познавали нашия език и писмо, което личи от неразвитите горни и долни дължини на редица букви и от механичното намаляване на някои главни букви, вместени в средните линии на малката азбука“ (с. 196). Той определя няколко основни насоки за развитие на графичната форма на кирилицата, които се превръщат в програмни за българската художествена шрифтова школа: „1. Да се завърши започнатата упорита борба за търсене и уточняване на нови естетически форми, чрез които ще се разграничи графическият образ на малките букви от този на главните букви. 2. Да се подобрят в по-удобни форми някои сложни букви. 3. Да се увеличи шрифтовото ни богатство чрез разработване на класически образци. [...] 4. Да се създадат шрифтови форми с подчертан национален характер на базата на съвременните изисквания“ (с. 195).
6. . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 4 януари 2017.
7. В сръбската и македонската писмена традиция камшичето на малката буква б е от дясната страна, което променя съществено не само облика, но и конструктивните принципи на тази буква.
8. Симонсън, Марк (2005). (PDF) (англ.). студио . Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2021. Процитовано 3 февруари 2018.
9. BIT (26 май 2016). . тв. . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 3 февруари 2018.
10. БНТ (26 октомври 2016). . тв. . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 3 февруари 2018.
11. Билак, Питър (2015). (англ.). студио Typotheque. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 3 февруари 2018.
12. Рудерман, Иля (2015). (PDF) (англ.). студио Commercial Type. Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2021. Процитовано 3 февруари 2018.
13. . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 4 януари 2017.
14. . Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 3 март 2017.
15. . сп. „Осем“. 4 май 2016. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 4 януари 2018.

Посилання

• Болгарська кирилиця, 2004 [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] ( обговорення російських типографів щодо болгарської форми кирилиці ).
• Болгарська кирилиця - запрошення до її використання з поясненням чому та як, 2021 рік [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.] ( Організатори конкурсу «Сайт року» з рекомендаціями щодо використання болгарської форми кирилиці в Інтернеті ).
• КИРИЛИЦЯ - про історію та сучасність [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] .
• Порівняльна таблиця - болгарська форма кирилиці [ 9 лютого 2022 у Wayback Machine.] .
• Ботіо Нікольчев: Що робити з болгарською кирилицею .loclBGR, 2016 [ 20 червня 2021 у Wayback Machine.] .
• Кріста Радоєва: Варіації кирилиці та значення локалізації, 2016 [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] .
• Громадянин Болгарії в СРСР, 2012 рік [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] .