Відсоткова ставка або ж но́рма проце́нта — кількісне вираження відсотків як економічної категорії. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позиковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100 відсотків.
(Правильне вживання «відсотка» і «процента»: «відсоток» — пропорція, частка; «процент» — вартість позичкового капіталу. Наприклад, ВВП зріс на 15 відсотків; комунальні платежі становлять 40 відсотків у структурі доходів громадян, АЛЕ: процентна ставка за депозитом; поклав гроші на депозит під 11 процентів)
Розмір процента регулюється переважно співвідношенням попиту і пропозиції позичкового капіталу. Норма процента лежить у визначеній залежності від норми прибутку: за звичайних умов середня норма прибутку є максимальною межею для норми процента.
Однак на рівень процентної ставки впливають також багато різноманітних факторів.
Процентна ставка — сума, зазначена в процентному вираженні до суми кредиту, яку платить одержувач кредиту за користування ним в розрахунку на певний період (місяць, квартал, рік).
З позиції теорії грошей, процентна ставка — це ціна грошей як засобу заощадження.
Іншими словами, процентна ставка — ціна, що сплачується за використання грошей. Звично розглядається як відсоток від кількості позичених грошей, а не як абсолютна величина. Це, як правило, розмір відсотків, за якими банк нараховує проценти за вкладами або наданими кредитами. Це відносна величина доходу за фіксований інтервал часу, вимірювана у відсотках чи у вигляді дробу.
Класифікація процентних ставок
У фінансових розрахунках використовуються такі види процентних ставок:
- залежно від бази для нарахування відсотків розрізняють прості відсотки (постійна база) і складні відсотки (змінна база);
- за принципом розрахунку розрізняють ставку нарощення (декурсивна ставка) і дисконтну ставку (антисипативна ставка);
- за сталістю значення процентної ставки протягом дії контракту — фіксовані і плаваючі (фіксується чи змінюється у часі база і розмір надбавки до неї — маржі).
Прості відсотки
Існують різні способи нарахування відсотків від надання грошей у борг у будь-якій формі. Відповідно застосовують різні види процентних ставок.
Відсотки розрізняють за базою їхнього нарахування. Застосовується постійна і послідовно змінювана база для розрахунку. В останньому випадку за базу приймається сума, отримана на попередньому етапі нарощення або дисконтування.
При постійній базі використовують прості відсотки, при змінній — складні процентні ставки.
Простий відсоток розраховується за формулою
I = P*n*i, (1)
де I – відсотки за весь термін позики;
P — початкова сума боргу;
i — ставка нарощення (десятковий дріб);
n — термін позики (в роках).
Загальну суму виплат (нарощена сума наприкінці терміну) з урахуванням нарахованих відсотків можна розрахувати за формулою
S = P + I = P + P*n*i = P*(1 + n*i), (2)
В формулах (1) і (2)
n = t/K, (3)
де t – кількість днів позики;
K — кількість днів у році.
Складні відсотки
Якщо відсотки не виплачуються відразу ж після їхнього нарахування, а приєднуються до основної суми, для розрахунку нарощення застосовуються формули складних відсотків. База для їх нарахування збільшується з кожним періодом виплат.
Приєднання нарахованих процентів до основної суми, що служить базою для їхнього нарахування, називають капіталізацією процентів.
Формула для розрахунку нарощеної суми наприкінці п-го року за умови, що відсотки нараховуються один раз на рік, має вигляд: S = P*(1+i)^n, (4)
де P — початковий розмір боргу;
i - ставка нарощення за складними відсотками;
n — кількість років нарощення.
Відсотки за цей же період (n років) визначаються за формулою: I = S — P = P*(1+i)^n — P = P*((1+i)^n-1) . (5)
Величина q = (1+i)^n називається множником нарощення за складними відсотками, а формула (4) є основною формулою складних відсотків. Відсотки за кожний наступний рік збільшуються.
Номінальна та ефективна ставка відсотків
При різних видах фінансових операцій можуть передбачатися різні схеми нарахування відсотків. Як правило, при цьому обумовлюється номінальна процентна ставка, зазвичай річна. Ця ставка, по-перше, не відображає реальної ефективності угоди і, по-друге, не може бути використана для зіставлень. Для того щоб забезпечити порівняльний аналіз ефективності різних фінансових угод, необхідно вибрати якийсь показник, який був би універсальним для будь-якої схеми нарахування. Таким показником є ефективна річна процентна ставка і, що забезпечує перехід від Р до S при заданих значеннях цих показників і одноразовому нарахуванні відсотків.
Загальна постановка задачі може бути сформульована таким чином. Задана початкова сума Р, річна процентна ставка (номінальна) j, число нарахувань складних відсотків m. Цьому набору вихідних величин в рамках одного року відповідає цілком певне значення нарощеної величини S. Потрібно знайти таку річну ставку і, яка забезпечила б точно таке ж нарощення, як і вихідна схема, але при одноразовому нарахуванні відсотків, тобто т = 1. Іншими словами, обидві схеми нарахування відсотків повинні бути рівносильними.
Т. ч., в рамках одного року можна стверджувати, що
S=P*(1-j/m)^m . (6)
З визначення ефективної річної відсоткової ставки випливає, що:
S=P*(1+i), (7)
звідси:
i=(1+j/m)^m-1 . (8)
З формули (8) випливає, що ефективна ставка залежить від кількості внутрішньорічних нарахувань, причому з ростом m вона збільшується. Крім того, для кожної номінальної ставки можна знайти відповідну їй ефективну ставку; дві ці ставки збігаються лише при m = 1.
Саме ставка i є критерієм ефективності фінансової угоди і може бути використана для просторово-часових зіставлень.
Розуміння ролі ефективної процентної ставки надзвичайно важливо для аналітика фінансової служби підприємства. Справа в тому, що прийняття рішення про залучення коштів, наприклад, банківської позики на тих чи інших умовах, робиться найчастіше виходячи з прийнятності запропонованої процентної ставки, яка в цьому випадку характеризує відносні витрати позичальника. У рекламних проспектах мимоволі або навмисне увагу на природі ставки зазвичай не акцентується, хоча в переважній кількості випадків мова йде про номінальну ставку, яка може вельми істотно відрізнятися від ефективної.
Математично можна показати, що при m > 1 справедлива нерівність i > j, яка, очевидно, випливає і з фінансових міркувань.
З формули (8) можна знайти співвідношення для визначення номінальної ставки j, якщо відомі ефективна річна процентна ставка і та число нарахувань складних відсотків m:
j=m*(i+1)^(1/m)-1. (9)
Отже, номінальна відсоткова ставка — це річна ставка складних відсотків, виходячи з якої визначається величина ставки, що застосовується в кожному періоді при нарахуванні відсотків декілька разів на рік (щоденно, помісячно, щоквартально чи півріччя). Це, як правило, заявлена відсоткова ставка.
Ефективна ставка відсотків — це річна процентна ставка, що використовується як міра дохідності фінансової операції. Тобто, вона показує яка річна ставка простих відсотків дозволить досягнути такого ж фінансового результату, як і при нарахуванні складних відсотків один раз на рік. Ефективна ставка відсотків завжди більше номінальної.
Фактори що впливають на розмір процентної ставки комерційних банків
- Облікова ставка НБУ — це базисна ставка рефінансування, яка застосовується при кредитуванні комерційних банків. Останні встановлюють процентну ставку за кредитними операціями, як правило, вищою за облікову ставку. Однак це не є обов'язковою нормою. Якщо банк має дешевші ресурси, він може встановити нижчі процентні ставки для своїх кредитів.
- Рівень інфляції повинен обов'язково враховуватись при встановленні як облікової ставки НБУ, так і ставки процента за кредитами комерційного банку, оскільки так чи інакше банки нестимуть збитки у зв'язку зі знеціненням грошей. Дешеві гроші (порівняно з іншими видами ресурсів) стимулюють ажіотажний попит на кредити, створюють умови для зловживань у банківській сфері та розбалансування економіки.
- Строк кредиту — рівень процентної ставки перебуває у безпосередній залежності від строку кредиту: чим більше строк, тим вище процентна ставка. Така залежність зумовлена двома факторами: по-перше, за значних строків кредиту вищим є ризик втрати від неповернення кредиту та знецінення коштів під час інфляції; по-друге, вкладення коштів довгострокового характеру, як правило, приносять відносно вищу віддачу.
- Витрати з формування позичкового капіталу, які безпосередньо впливають на величину процентної ставки за кредитами. Ці витрати складаються з депозитного процента та плати за кредит, що отриманий в інших банках. Чим дорожче банку коштують ресурси, тим вищою є норма позичкового процента.
- Розмір позички — звичайно процент за великими кредитах повинен бути нижчим, ніж за дрібнішими, оскільки витрати, пов'язані з кредитною послугою, не перебувають у безпосередній залежності від її величини, а абсолютний дохід банку за великими позичками вищий, ніж за дрібними.
- Попит на кредити. Звичайно збільшення попиту на кредити викликає збільшення процентних ставок за ними. Однак в умовах конкуренції між кредитними інститутами та боротьби за розширення ринків банки не можуть зловживати цим правилом. Вони мають можливість не підвищувати рівень процентних ставок при зростанні попиту на кредит, щоб залучити більшу кількість клієнтів та завоювати конкурентні переваги.
- Характер забезпечення — кожна з форм забезпечення повернення кредитів має свій рівень надійності. Банк повинен оцінити якість відповідної форми забезпечення та встановити процентну ставку з урахуванням цих даних. Чим вище якість застави, тим нижчою може бути процентна ставка.
- Витрати на оформлення позички і контроль безпосередньо впливають на рівень процентної ставки. Чим вищі ці витрати, тим вище норма позичкового процента.
- Ставки банків-конкурентів. Звичайно вони не дуже відрізняються, однак в окремі періоди банк може проводити індивідуальну процентну політику.
- Характер взаємовідносин між банком і позичальником. Постійному клієнтові, якого банк давно знає та якому довіряє, що має строковий вклад або депозит за невисокою ставкою, банк може встановлювати знижку при визначенні величини позичкового процента.
- Норма прибутку від інших активних операцій. Якщо інвестиційні операції приносять відносно більший дохід (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позичкові, то банку треба переглянути свою процентну політику в бік підвищення рівня процентних ставок.
- Потреба отримання прибутку від позикових операцій. Норма позичкового процента повинна бути вищою за норму депозитного процента. Величина цієї різниці (маржа) використовується для покриття банківських витрат та формування прибутку.
Див. також
Вікіпідручник має книгу на тему Фінанси/Обчислення відсотків за кредитом або депозитом |
Література
- Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посіб. — К.: Професіонал, 2006. — 432 с.
- Круш П. В., Клименко О. В. Економіка (розрахунки фінансово-інвестиційних операцій в Excel): Навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 264 с.
- Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посіб. для ВНЗ. — К.: КНЕУ, 2001. — 239 с.
- Сорока П. М. Інформаційні системи і технології у фінансах: Навч. посібник для дистанційного навчання // За ред. П. А. Лайка. — К.: Вид-во Університету «Україна», 2005. — 260 с.
Посилання
- Формула простого відсотка // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 232. — 594 с.
- Формула складного відсотка // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 233. — 594 с.
- Ефективна ставка відсотка // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
- Процентна ставка за депозитом // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidsotkova stavka abo zh no rma proce nta kilkisne virazhennya vidsotkiv yak ekonomichnoyi kategoriyi Rozrahovuyetsya yak vidnoshennya richnogo dohodu otrimanogo na pozikovij kapital do sumi nadanogo kreditu pomnozhenogo na 100 vidsotkiv Pravilne vzhivannya vidsotka i procenta vidsotok proporciya chastka procent vartist pozichkovogo kapitalu Napriklad VVP zris na 15 vidsotkiv komunalni platezhi stanovlyat 40 vidsotkiv u strukturi dohodiv gromadyan ALE procentna stavka za depozitom poklav groshi na depozit pid 11 procentiv Rozmir procenta regulyuyetsya perevazhno spivvidnoshennyam popitu i propoziciyi pozichkovogo kapitalu Norma procenta lezhit u viznachenij zalezhnosti vid normi pributku za zvichajnih umov serednya norma pributku ye maksimalnoyu mezheyu dlya normi procenta Odnak na riven procentnoyi stavki vplivayut takozh bagato riznomanitnih faktoriv Procentna stavka suma zaznachena v procentnomu virazhenni do sumi kreditu yaku platit oderzhuvach kreditu za koristuvannya nim v rozrahunku na pevnij period misyac kvartal rik Z poziciyi teoriyi groshej procentna stavka ce cina groshej yak zasobu zaoshadzhennya Inshimi slovami procentna stavka cina sho splachuyetsya za vikoristannya groshej Zvichno rozglyadayetsya yak vidsotok vid kilkosti pozichenih groshej a ne yak absolyutna velichina Ce yak pravilo rozmir vidsotkiv za yakimi bank narahovuye procenti za vkladami abo nadanimi kreditami Ce vidnosna velichina dohodu za fiksovanij interval chasu vimiryuvana u vidsotkah chi u viglyadi drobu Klasifikaciya procentnih stavokU finansovih rozrahunkah vikoristovuyutsya taki vidi procentnih stavok zalezhno vid bazi dlya narahuvannya vidsotkiv rozriznyayut prosti vidsotki postijna baza i skladni vidsotki zminna baza za principom rozrahunku rozriznyayut stavku naroshennya dekursivna stavka i diskontnu stavku antisipativna stavka za stalistyu znachennya procentnoyi stavki protyagom diyi kontraktu fiksovani i plavayuchi fiksuyetsya chi zminyuyetsya u chasi baza i rozmir nadbavki do neyi marzhi Prosti vidsotkiIsnuyut rizni sposobi narahuvannya vidsotkiv vid nadannya groshej u borg u bud yakij formi Vidpovidno zastosovuyut rizni vidi procentnih stavok Vidsotki rozriznyayut za bazoyu yihnogo narahuvannya Zastosovuyetsya postijna i poslidovno zminyuvana baza dlya rozrahunku V ostannomu vipadku za bazu prijmayetsya suma otrimana na poperednomu etapi naroshennya abo diskontuvannya Pri postijnij bazivikoristovuyut prosti vidsotki prizminnij skladni procentni stavki Prostij vidsotok rozrahovuyetsya za formuloyu I P n i 1 de I vidsotki za ves termin poziki P pochatkova suma borgu i stavka naroshennya desyatkovij drib n termin poziki v rokah Zagalnu sumu viplat naroshena suma naprikinci terminu z urahuvannyam narahovanih vidsotkiv mozhna rozrahuvati za formuloyu S P I P P n i P 1 n i 2 V formulah 1 i 2 n t K 3 de t kilkist dniv poziki K kilkist dniv u roci Skladni vidsotkiDokladnishe Skladni vidsotki Yaksho vidsotki ne viplachuyutsya vidrazu zh pislya yihnogo narahuvannya a priyednuyutsya do osnovnoyi sumi dlya rozrahunku naroshennya zastosovuyutsya formuli skladnih vidsotkiv Baza dlya yih narahuvannya zbilshuyetsya z kozhnim periodom viplat Priyednannya narahovanih procentiv do osnovnoyi sumi sho sluzhit bazoyu dlya yihnogo narahuvannya nazivayut kapitalizaciyeyu procentiv Formula dlya rozrahunku naroshenoyi sumi naprikinci p go roku za umovi sho vidsotki narahovuyutsya odin raz na rik maye viglyad S P 1 i n 4 de P pochatkovij rozmir borgu i stavka naroshennya za skladnimi vidsotkami n kilkist rokiv naroshennya Vidsotki za cej zhe period n rokiv viznachayutsya za formuloyu I S P P 1 i n P P 1 i n 1 5 Velichina q 1 i n nazivayetsya mnozhnikom naroshennya za skladnimi vidsotkami a formula 4 ye osnovnoyu formuloyu skladnih vidsotkiv Vidsotki za kozhnij nastupnij rik zbilshuyutsya Nominalna ta efektivna stavka vidsotkivPri riznih vidah finansovih operacij mozhut peredbachatisya rizni shemi narahuvannya vidsotkiv Yak pravilo pri comu obumovlyuyetsya nominalna procentna stavka zazvichaj richna Cya stavka po pershe ne vidobrazhaye realnoyi efektivnosti ugodi i po druge ne mozhe buti vikoristana dlya zistavlen Dlya togo shob zabezpechiti porivnyalnij analiz efektivnosti riznih finansovih ugod neobhidno vibrati yakijs pokaznik yakij buv bi universalnim dlya bud yakoyi shemi narahuvannya Takim pokaznikom ye efektivna richna procentna stavka i sho zabezpechuye perehid vid R do S pri zadanih znachennyah cih pokaznikiv i odnorazovomu narahuvanni vidsotkiv Zagalna postanovka zadachi mozhe buti sformulovana takim chinom Zadana pochatkova suma R richna procentna stavka nominalna j chislo narahuvan skladnih vidsotkiv m Comu naboru vihidnih velichin v ramkah odnogo roku vidpovidaye cilkom pevne znachennya naroshenoyi velichini S Potribno znajti taku richnu stavku i yaka zabezpechila b tochno take zh naroshennya yak i vihidna shema ale pri odnorazovomu narahuvanni vidsotkiv tobto t 1 Inshimi slovami obidvi shemi narahuvannya vidsotkiv povinni buti rivnosilnimi T ch v ramkah odnogo roku mozhna stverdzhuvati sho S P 1 j m m 6 Z viznachennya efektivnoyi richnoyi vidsotkovoyi stavki viplivaye sho S P 1 i 7 zvidsi i 1 j m m 1 8 Z formuli 8 viplivaye sho efektivna stavka zalezhit vid kilkosti vnutrishnorichnih narahuvan prichomu z rostom m vona zbilshuyetsya Krim togo dlya kozhnoyi nominalnoyi stavki mozhna znajti vidpovidnu yij efektivnu stavku dvi ci stavki zbigayutsya lishe pri m 1 Same stavka i ye kriteriyem efektivnosti finansovoyi ugodi i mozhe buti vikoristana dlya prostorovo chasovih zistavlen Rozuminnya roli efektivnoyi procentnoyi stavki nadzvichajno vazhlivo dlya analitika finansovoyi sluzhbi pidpriyemstva Sprava v tomu sho prijnyattya rishennya pro zaluchennya koshtiv napriklad bankivskoyi poziki na tih chi inshih umovah robitsya najchastishe vihodyachi z prijnyatnosti zaproponovanoyi procentnoyi stavki yaka v comu vipadku harakterizuye vidnosni vitrati pozichalnika U reklamnih prospektah mimovoli abo navmisne uvagu na prirodi stavki zazvichaj ne akcentuyetsya hocha v perevazhnij kilkosti vipadkiv mova jde pro nominalnu stavku yaka mozhe velmi istotno vidriznyatisya vid efektivnoyi Matematichno mozhna pokazati sho pri m gt 1 spravedliva nerivnist i gt j yaka ochevidno viplivaye i z finansovih mirkuvan Z formuli 8 mozhna znajti spivvidnoshennya dlya viznachennya nominalnoyi stavki j yaksho vidomi efektivna richna procentna stavka i ta chislo narahuvan skladnih vidsotkiv m j m i 1 1 m 1 9 Otzhe nominalna vidsotkova stavka ce richna stavka skladnih vidsotkiv vihodyachi z yakoyi viznachayetsya velichina stavki sho zastosovuyetsya v kozhnomu periodi pri narahuvanni vidsotkiv dekilka raziv na rik shodenno pomisyachno shokvartalno chi pivrichchya Ce yak pravilo zayavlena vidsotkova stavka Efektivna stavka vidsotkiv ce richna procentna stavka sho vikoristovuyetsya yak mira dohidnosti finansovoyi operaciyi Tobto vona pokazuye yaka richna stavka prostih vidsotkiv dozvolit dosyagnuti takogo zh finansovogo rezultatu yak i pri narahuvanni skladnih vidsotkiv odin raz na rik Efektivna stavka vidsotkiv zavzhdi bilshe nominalnoyi Faktori sho vplivayut na rozmir procentnoyi stavki komercijnih bankivOblikova stavka NBU ce bazisna stavka refinansuvannya yaka zastosovuyetsya pri kredituvanni komercijnih bankiv Ostanni vstanovlyuyut procentnu stavku za kreditnimi operaciyami yak pravilo vishoyu za oblikovu stavku Odnak ce ne ye obov yazkovoyu normoyu Yaksho bank maye deshevshi resursi vin mozhe vstanoviti nizhchi procentni stavki dlya svoyih kreditiv Riven inflyaciyi povinen obov yazkovo vrahovuvatis pri vstanovlenni yak oblikovoyi stavki NBU tak i stavki procenta za kreditami komercijnogo banku oskilki tak chi inakshe banki nestimut zbitki u zv yazku zi znecinennyam groshej Deshevi groshi porivnyano z inshimi vidami resursiv stimulyuyut azhiotazhnij popit na krediti stvoryuyut umovi dlya zlovzhivan u bankivskij sferi ta rozbalansuvannya ekonomiki Strok kreditu riven procentnoyi stavki perebuvaye u bezposerednij zalezhnosti vid stroku kreditu chim bilshe strok tim vishe procentna stavka Taka zalezhnist zumovlena dvoma faktorami po pershe za znachnih strokiv kreditu vishim ye rizik vtrati vid nepovernennya kreditu ta znecinennya koshtiv pid chas inflyaciyi po druge vkladennya koshtiv dovgostrokovogo harakteru yak pravilo prinosyat vidnosno vishu viddachu Vitrati z formuvannya pozichkovogo kapitalu yaki bezposeredno vplivayut na velichinu procentnoyi stavki za kreditami Ci vitrati skladayutsya z depozitnogo procenta ta plati za kredit sho otrimanij v inshih bankah Chim dorozhche banku koshtuyut resursi tim vishoyu ye norma pozichkovogo procenta Rozmir pozichki zvichajno procent za velikimi kreditah povinen buti nizhchim nizh za dribnishimi oskilki vitrati pov yazani z kreditnoyu poslugoyu ne perebuvayut u bezposerednij zalezhnosti vid yiyi velichini a absolyutnij dohid banku za velikimi pozichkami vishij nizh za dribnimi Popit na krediti Zvichajno zbilshennya popitu na krediti viklikaye zbilshennya procentnih stavok za nimi Odnak v umovah konkurenciyi mizh kreditnimi institutami ta borotbi za rozshirennya rinkiv banki ne mozhut zlovzhivati cim pravilom Voni mayut mozhlivist ne pidvishuvati riven procentnih stavok pri zrostanni popitu na kredit shob zaluchiti bilshu kilkist kliyentiv ta zavoyuvati konkurentni perevagi Harakter zabezpechennya kozhna z form zabezpechennya povernennya kreditiv maye svij riven nadijnosti Bank povinen ociniti yakist vidpovidnoyi formi zabezpechennya ta vstanoviti procentnu stavku z urahuvannyam cih danih Chim vishe yakist zastavi tim nizhchoyu mozhe buti procentna stavka Vitrati na oformlennya pozichki i kontrol bezposeredno vplivayut na riven procentnoyi stavki Chim vishi ci vitrati tim vishe norma pozichkovogo procenta Stavki bankiv konkurentiv Zvichajno voni ne duzhe vidriznyayutsya odnak v okremi periodi bank mozhe provoditi individualnu procentnu politiku Harakter vzayemovidnosin mizh bankom i pozichalnikom Postijnomu kliyentovi yakogo bank davno znaye ta yakomu doviryaye sho maye strokovij vklad abo depozit za nevisokoyu stavkoyu bank mozhe vstanovlyuvati znizhku pri viznachenni velichini pozichkovogo procenta Norma pributku vid inshih aktivnih operacij Yaksho investicijni operaciyi prinosyat vidnosno bilshij dohid na odinicyu vkladenogo kapitalu nizh pozichkovi to banku treba pereglyanuti svoyu procentnu politiku v bik pidvishennya rivnya procentnih stavok Potreba otrimannya pributku vid pozikovih operacij Norma pozichkovogo procenta povinna buti vishoyu za normu depozitnogo procenta Velichina ciyeyi riznici marzha vikoristovuyetsya dlya pokrittya bankivskih vitrat ta formuvannya pributku Div takozhDiskontuvannya Reza vidsotok Bazova stavka banku Vikipidruchnik maye knigu na temu Finansi Obchislennya vidsotkiv za kreditom abo depozitomLiteraturaZacerklyanij M M Melnikov O F Informacijni sistemi u finansovo kreditnih ustanovah Navch posib K Profesional 2006 432 s Krush P V Klimenko O V Ekonomika rozrahunki finansovo investicijnih operacij v Excel Navch posib K Centr navchalnoyi literaturi 2006 264 s Rogach I F Sendzyuk M A Antonyuk V A Informacijni sistemi u finansovo kreditnih ustanovah Navch posib dlya VNZ K KNEU 2001 239 s Soroka P M Informacijni sistemi i tehnologiyi u finansah Navch posibnik dlya distancijnogo navchannya Za red P A Lajka K Vid vo Universitetu Ukrayina 2005 260 s PosilannyaFormula prostogo vidsotka Visha matematika v prikladah i zadachah Klepko V Yu Golec V L 2 ge vidannya K Centr uchbovoyi literaturi 2009 S 232 594 s Formula skladnogo vidsotka Visha matematika v prikladah i zadachah Klepko V Yu Golec V L 2 ge vidannya K Centr uchbovoyi literaturi 2009 S 233 594 s Efektivna stavka vidsotka Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Procentna stavka za depozitom Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2