2 грудня — 336-й день року (337-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 29 дні.
← грудень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | 31 | |||||
2024 рік |
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні
- ООН: .
Національні
- ОАЕ: Національне свято Об'єднаних Арабських Еміратів. День Незалежності. (1971)
- Лаос: Національне свято Лаоської Народно-Демократичної Республіки. День проголошення Республіки. (1975)
- Куба: День збройних сил.
Релігійні
- Пам'ять святих [en], [en], Хроматія Аквілейського, [en];
- Пам'ять блаженного [en].
- Пам'ять пророка Авакума, преподобних Афанасія Печерського та Афанасія Затвірника;
- Пам'ять блаженного священномученика єпископа Івана Слезюка (Греко-католицька церква).
Іменини
- ✝ : Авіт (Авідіан, Авітіанус, Авіціан), Бібіан, Іван, Хроматій, Ян.
- ✙ Православні: Аввакум, Афанасій.
Події
- 1015 — князь Ярослав Мудрий посів у Києві престол.
- 1104 — рукоположений митрополит Київський Никифор І.
- 1375 — болгарський монах Кипріан рукоположений на митрополита Київського і Литовського.
- 1697 — у Лондоні відкрито кафедральний собор святого Павла і почалась перша служба.
- 1804 — Папа Римський Пій VII на урочистій церемонії в соборі Нотр-Дам проголосив Наполеона Бонапарта Імператором Французьким Наполеоном I.
- 1805 — під Аустерліцом у Маркграфстві Моравія Наполеон Бонапарт розгромив об'єднану російсько-австрійську армію
- 1816 — у Лондоні луддити (борці з верстатами) влаштували масові акти знищення машин і верстатів на підприємствах.
- 1823 — у посланні до Конгресу президент США Джеймс Монро проголосив принцип політичного невтручання європейських держав у справи Американського континенту («доктрину Монро») — «Америка для американців!»
- 1848 — 53-річний австрійський цісар Фердинанд I був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I.
- 1852 — Президент Французької республіки Луї Наполеон Бонапарт оголосив себе імператором Франції під іменем Наполеон III і заснував Другу французьку імперію.
- 1863 — завершилося будівництво купола Капітолію у Вашингтоні (США).
- 1864 — у Херсоні заснували перший у Російській імперії Земський банк взаємного кредиту.
- 1864 — у Російській імперії проголошено судову реформу: рівність усіх перед законом, незалежність і незмінність суддів, введення суду присяжних для кримінальних злочинів тощо.
- 1870 — Рим проголошено столицею Королівства Італія.
- 1896 — у приміщенні Харківського оперного театру) відбувся перший на українських землях публічний кіносеанс.
- 1901 — американець Кінґ К. Жиллетт запатентував безпечну бритву з двостороннім одноразовим лезом — жилетку.
- 1934 — в СРСР видано офіційну постанову про терор (офіційно — як наслідок вбивства С. Кірова).
- 1942 — група вчених з університету Чикаго на чолі з Енріко Фермі продемонструвала керовану ядерну реакцію на першому ядерному реакторі.
- 1949 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції іншими особами (резолюція 317 (IV)). Цей день щороку відзначається як .
- 1956 — висадкою з яхти «Гранма» 82-х революціонерів на чолі з Фіделем Кастро на Кубі розпочалося повстання проти проамериканського режиму Батисти, яке завершилося перемогою після двох років важких боїв.
- 1960 — на металургійному заводі ім. Леніна в Кривому Розі задули доменну піч «Криворізька-Комсомольська» — тоді найбільшу у світі.
- 1966 — постановою Ради Міністрів СРСР створено Івано-Франківський інститут нафти та газу.
- 1969 — між Сієтлом і Нью-Йорком відбувся перший демонстраційний політ реактивного літака Boeing 747, на борту якого перебувала 191 людина.
- 1971 — утворилася Федерація Об'єднаних Арабських Еміратів (об'єднує 7 князівств).
- 1975 — проголошено Лаоську Народно-Демократичну Республіку.
- 1982 — хірурги з університету Юти вперше імплантували постійне штучне серце пенсіонерові , з яким той прожив 112 днів.
- 1983 — на каналі MTV відбулася прем'єра музичного відео під назвою Michael Jackson's Thriller.
- 1991 — незалежність України визнали першими Канада і Польща.
- 1991 — полк зв'язку 13-ї армії (командир — В. Мартиросян) підняв над своїм розташуванням синьо-жовтий прапор.
- 1998 — колишнього прем'єр-міністра України Павла Лазаренка заарештовано у Швейцарії за звинуваченням у відмиванні викрадених державних грошей.
- 2001 — одне з найбільших банкрутств у світовій історії: найбільша нафтова корпорація США «Enron» оголосила про своє банкрутство. Розслідування ( компанії й аудитори займалися приписками) потягло за собою серію корпоративних скандалів у США.
- 2010 — виконком ФІФА, за попередньою таємною домовленістю ((згідно з власним визнанням президента ФІФА З. Блаттера)), «проголосував» за надання прав проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 Російській Федерації.
Народились
Див. також:
- 1728 — , італійський економіст, автор теорії вартості (+1787).
- 1852 — Тадеуш Рутовський, галицький журналіст і політик, президент Львова (1914—1915).
- 1859 — Жорж Сера, французький художник, основоположник пуантилізму (+1891).
- 1885 — Джордж Майнот, американський фізіолог, Нобелівський лауреат.
- 1890 — Олександр Шумський, український радянський державний діяч, активний поборник українізації 1920-1930-х (+1946)
- 1891 — Отто Дікс, німецький художник та графік, представник «жорсткого» реалізму та експресіонізму.
- 1893 — Лео Орнстайн, український і американський композитор, піаніст та педагог єврейського походження.
- 1906 — , американський інженер, виходець з Угорщини. Керовані ним проєкти у компанії CBS спричинили створення першої комерційної системи кольорового (1940) і грамплатівок на 33 та 1/3 оберти (1948) (†1977)
- 1923 — Каллас Марія, грецька співачка (сопрано), солістка найбільших оперних театрів світу (†1977).
- 1930 — Гері Беккер, американський економіст, Нобелівський лауреат.
- 1937 — Петро Осадчук, український письменник і політичний діяч.
- 1946 — Джанні Версаче, італійський модельєр, якого застрелили на порозі власного будинку (†1997).
- 1951 — Галябарда Степан, український поет-пісняр.
- 1971 — Павло Мазуренко, учасник Євромайдану. Герой України.
- 1973 — Моніка Селеш, американська тенісистка.
- 1977 — Путря Олександра Євгенівна, українська (радянська) художниця, яка в дитячому віці створила велику кількість творів мистецтва (†1989).
- 1978 — Неллі Фуртаду, канадська співачка, автор пісень і акторка португальського походження. Лауреатка «Ґреммі» 2001 року за найкращий поп-вокал («I'm like a Bird»).
- 1981 — Брітні Спірз, американська .
- 1998 — Juice WRLD, американський репер, співак та автор пісень.
Померли
Див. також:
- 1547 — Ернан Кортес, іспанський конкістадор (*1485).
- 1552 — Франциск Ксав'єр, католицький святий та чудотворець, місіонер Азії, єзуїт.
- 1594 — Герард Меркатор, математик, філософ, теолог, географ та картограф, якого назвали «Птолемеєм свого часу».
- 1694 — (Pierre Puget), французький живописець, скульптор, архітектор і інженер. Дядько і вчитель скульптора Кристофа Вейр'є (Christophe Veyrier).
- 1814 — Маркіз де Сад, французький письменник, основоположник садизму (*1740)
- 1859 — страчено Джона Брауна, американця, який терористичними методами виступав проти рабства негрів.
- 1916 — Франческо Паоло Тості, італійський композитор, співак, педагог.
- 1918 — Едмон Ростан, французький поет і драматург, автор п'єси «Сірано де Бержерак».
- 1937 — Хосе Комас Сола, іспанський каталонський астроном.
- 1944 — Філіппо Томмазо Марінетті, італійський драматург, письменник-футурист.
- 1959 — Олександр Греків, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, Начальний командант УГА.
- 1980 — Ромен Гарі, французький письменник. Двічі лавреат Гонкурівської премії (1956 під ім'ям Ромена Гарі і 1975 під ім'ям Еміля Ажара).
- 1987
- Луїс Федеріко Лелуар, аргентинський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії.
- Донн Ейсел, пілот ВПС США, астронавт НАСА.
- 1990
- Аарон Копленд, американський композитор, піаніст, диригент.
- Роберт Каммінгс, американський актор та продюсер.
- 2006 — Марішка Вереш (англ. Mariska Veres), солістка рок-гурту «Shocking Blue» (* 1947).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 2 грудня |
Примітки
- petr-fos (2 грудня 2023). 2 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ПОМИНАННЯ БЛАЖЕННОГО СВЯЩЕННОМУЧЕНИКА ВЛАДИКИ ІВАНА СЛЕЗЮКА – ПІДПІЛЬНИЙ ЄПИСКОП ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ – (50 РОКІВ ТОМУ). Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce (pl-PL) . Процитовано 28 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
2 grudnya 336 j den roku 337 j u visokosni roki u grigorianskomu kalendari Do kincya roku zalishayetsya 29 dni gruden Pn Vt Sr Cht Pt Sb Nd 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 2024 rik Cej den v istoriyi 1 grudnya 2 grudnya 3 grudnyaSvyata i pam yatni dniMizhnarodni OON Nacionalni OAE Nacionalne svyato Ob yednanih Arabskih Emirativ Den Nezalezhnosti 1971 Laos Nacionalne svyato Laoskoyi Narodno Demokratichnoyi Respubliki Den progoloshennya Respubliki 1975 Kuba Den zbrojnih sil Religijni Zahidne hristiyanstvo Pam yat svyatih en en Hromatiya Akvilejskogo en Pam yat blazhennogo en Shidne hristiyanstvo Pam yat proroka Avakuma prepodobnih Afanasiya Pecherskogo ta Afanasiya Zatvirnika Pam yat blazhennogo svyashennomuchenika yepiskopa Ivana Slezyuka Greko katolicka cerkva Imenini Avit Avidian Avitianus Avician Bibian Ivan Hromatij Yan Pravoslavni Avvakum Afanasij Podiyi1015 knyaz Yaroslav Mudrij posiv u Kiyevi prestol 1104 rukopolozhenij mitropolit Kiyivskij Nikifor I 1375 bolgarskij monah Kiprian rukopolozhenij na mitropolita Kiyivskogo i Litovskogo 1697 u Londoni vidkrito kafedralnij sobor svyatogo Pavla i pochalas persha sluzhba 1804 Papa Rimskij Pij VII na urochistij ceremoniyi v sobori Notr Dam progolosiv Napoleona Bonaparta Imperatorom Francuzkim Napoleonom I 1805 pid Austerlicom u Markgrafstvi Moraviya Napoleon Bonapart rozgromiv ob yednanu rosijsko avstrijsku armiyu 1816 u Londoni ludditi borci z verstatami vlashtuvali masovi akti znishennya mashin i verstativ na pidpriyemstvah 1823 u poslanni do Kongresu prezident SShA Dzhejms Monro progolosiv princip politichnogo nevtruchannya yevropejskih derzhav u spravi Amerikanskogo kontinentu doktrinu Monro Amerika dlya amerikanciv 1848 53 richnij avstrijskij cisar Ferdinand I buv zmushenij zrektisya prestolu na korist svogo 18 richnogo pleminnika Franca Josifa I 1852 Prezident Francuzkoyi respubliki Luyi Napoleon Bonapart ogolosiv sebe imperatorom Franciyi pid imenem Napoleon III i zasnuvav Drugu francuzku imperiyu 1863 zavershilosya budivnictvo kupola Kapitoliyu u Vashingtoni SShA 1864 u Hersoni zasnuvali pershij u Rosijskij imperiyi Zemskij bank vzayemnogo kreditu 1864 u Rosijskij imperiyi progolosheno sudovu reformu rivnist usih pered zakonom nezalezhnist i nezminnist suddiv vvedennya sudu prisyazhnih dlya kriminalnih zlochiniv tosho 1870 Rim progolosheno stoliceyu Korolivstva Italiya 1896 u primishenni Harkivskogo opernogo teatru vidbuvsya pershij na ukrayinskih zemlyah publichnij kinoseans 1901 amerikanec King K Zhillett zapatentuvav bezpechnu britvu z dvostoronnim odnorazovim lezom zhiletku 1934 v SRSR vidano oficijnu postanovu pro teror oficijno yak naslidok vbivstva S Kirova 1942 grupa vchenih z universitetu Chikago na choli z Enriko Fermi prodemonstruvala kerovanu yadernu reakciyu na pershomu yadernomu reaktori 1949 Generalna Asambleya OON uhvalila Konvenciyu pro borotbu z torgivleyu lyudmi i z ekspluataciyeyu prostituciyi inshimi osobami rezolyuciya 317 IV Cej den shoroku vidznachayetsya yak 1956 visadkoyu z yahti Granma 82 h revolyucioneriv na choli z Fidelem Kastro na Kubi rozpochalosya povstannya proti proamerikanskogo rezhimu Batisti yake zavershilosya peremogoyu pislya dvoh rokiv vazhkih boyiv 1960 na metalurgijnomu zavodi im Lenina v Krivomu Rozi zaduli domennu pich Krivorizka Komsomolska todi najbilshu u sviti 1966 postanovoyu Radi Ministriv SRSR stvoreno Ivano Frankivskij institut nafti ta gazu 1969 mizh Siyetlom i Nyu Jorkom vidbuvsya pershij demonstracijnij polit reaktivnogo litaka Boeing 747 na bortu yakogo perebuvala 191 lyudina 1971 utvorilasya Federaciya Ob yednanih Arabskih Emirativ ob yednuye 7 knyazivstv 1975 progolosheno Laosku Narodno Demokratichnu Respubliku 1982 hirurgi z universitetu Yuti vpershe implantuvali postijne shtuchne serce pensionerovi z yakim toj prozhiv 112 dniv 1983 na kanali MTV vidbulasya prem yera muzichnogo video pid nazvoyu Michael Jackson s Thriller 1991 nezalezhnist Ukrayini viznali pershimi Kanada i Polsha 1991 polk zv yazku 13 yi armiyi komandir V Martirosyan pidnyav nad svoyim roztashuvannyam sino zhovtij prapor 1998 kolishnogo prem yer ministra Ukrayini Pavla Lazarenka zaareshtovano u Shvejcariyi za zvinuvachennyam u vidmivanni vikradenih derzhavnih groshej 2001 odne z najbilshih bankrutstv u svitovij istoriyi najbilsha naftova korporaciya SShA Enron ogolosila pro svoye bankrutstvo Rozsliduvannya kompaniyi j auditori zajmalisya pripiskami potyaglo za soboyu seriyu korporativnih skandaliv u SShA 2010 vikonkom FIFA za poperednoyu tayemnoyu domovlenistyu zgidno z vlasnim viznannyam prezidenta FIFA Z Blattera progolosuvav za nadannya prav provedennya Chempionatu svitu z futbolu 2018 Rosijskij Federaciyi NarodilisDiv takozh Kategoriya Narodilis 2 grudnya 1728 italijskij ekonomist avtor teoriyi vartosti 1787 1852 Tadeush Rutovskij galickij zhurnalist i politik prezident Lvova 1914 1915 1859 Zhorzh Sera francuzkij hudozhnik osnovopolozhnik puantilizmu 1891 1885 Dzhordzh Majnot amerikanskij fiziolog Nobelivskij laureat Oleksandr Shumskij 1890 Oleksandr Shumskij ukrayinskij radyanskij derzhavnij diyach aktivnij pobornik ukrayinizaciyi 1920 1930 h 1946 1891 Otto Diks nimeckij hudozhnik ta grafik predstavnik zhorstkogo realizmu ta ekspresionizmu 1893 Leo Ornstajn ukrayinskij i amerikanskij kompozitor pianist ta pedagog yevrejskogo pohodzhennya 1906 amerikanskij inzhener vihodec z Ugorshini Kerovani nim proyekti u kompaniyi CBS sprichinili stvorennya pershoyi komercijnoyi sistemi kolorovogo 1940 i gramplativok na 33 ta 1 3 oberti 1948 1977 1923 Kallas Mariya grecka spivachka soprano solistka najbilshih opernih teatriv svitu 1977 1930 Geri Bekker amerikanskij ekonomist Nobelivskij laureat 1937 Petro Osadchuk ukrayinskij pismennik i politichnij diyach 1946 Dzhanni Versache italijskij modelyer yakogo zastrelili na porozi vlasnogo budinku 1997 1951 Galyabarda Stepan ukrayinskij poet pisnyar 1971 Pavlo Mazurenko uchasnik Yevromajdanu Geroj Ukrayini 1973 Monika Selesh amerikanska tenisistka 1977 Putrya Oleksandra Yevgenivna ukrayinska radyanska hudozhnicya yaka v dityachomu vici stvorila veliku kilkist tvoriv mistectva 1989 1978 Nelli Furtadu kanadska spivachka avtor pisen i aktorka portugalskogo pohodzhennya Laureatka Gremmi 2001 roku za najkrashij pop vokal I m like a Bird 1981 Britni Spirz amerikanska 1998 Juice WRLD amerikanskij reper spivak ta avtor pisen PomerliDiv takozh Kategoriya Pomerli 2 grudnya 1547 Ernan Kortes ispanskij konkistador 1485 1552 Francisk Ksav yer katolickij svyatij ta chudotvorec misioner Aziyi yezuyit 1594 Gerard Merkator matematik filosof teolog geograf ta kartograf yakogo nazvali Ptolemeyem svogo chasu 1694 Pierre Puget francuzkij zhivopisec skulptor arhitektor i inzhener Dyadko i vchitel skulptora Kristofa Vejr ye Christophe Veyrier 1814 Markiz de Sad francuzkij pismennik osnovopolozhnik sadizmu 1740 1859 stracheno Dzhona Brauna amerikancya yakij teroristichnimi metodami vistupav proti rabstva negriv 1916 Franchesko Paolo Tosti italijskij kompozitor spivak pedagog 1918 Edmon Rostan francuzkij poet i dramaturg avtor p yesi Sirano de Berzherak 1937 Hose Komas Sola ispanskij katalonskij astronom 1944 Filippo Tommazo Marinetti italijskij dramaturg pismennik futurist 1959 Oleksandr Grekiv Oleksandr Grekiv do 1921 ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR Nachalnij komandant UGA 1980 Romen Gari francuzkij pismennik Dvichi lavreat Gonkurivskoyi premiyi 1956 pid im yam Romena Gari i 1975 pid im yam Emilya Azhara 1987 Luyis Federiko Leluar argentinskij biohimik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi Donn Ejsel pilot VPS SShA astronavt NASA 1990 Aaron Koplend amerikanskij kompozitor pianist dirigent Robert Kammings amerikanskij aktor ta prodyuser 2006 Marishka Veresh angl Mariska Veres solistka rok gurtu Shocking Blue 1947 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 2 grudnyaPrimitkipetr fos 2 grudnya 2023 2 GRUDNYa DEN POMINANNYa BLAZhENNOGO SVYaShENNOMUChENIKA VLADIKI IVANA SLEZYuKA PIDPILNIJ YePISKOP IVANO FRANKIVSKIJ 50 ROKIV TOMU Eparchia Wroclawsko Koszalinska Kosciola Greckokatolickiego w Polsce pl PL Procitovano 28 sichnya 2024