Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франческо Паоло Тості італ Francesco Paolo Tosti 9 квітня 1846 18460409 Ортона Абруццо 2 грудня 1916 Рим італійський ком

Франческо Паоло Тості

Франческо Паоло Тості

Франческо Паоло Тості (італ. Francesco Paolo Tosti; 9 квітня 1846(18460409), Ортона, Абруццо — 2 грудня 1916, Рим) — італійський композитор, співак, педагог, придворний музикант англійських королів.

Франческо Паоло Тості
image
Основна інформація
Дата народження9 квітня 1846(1846-04-09)[1][2][…]
Місце народженняОртона, Провінція К'єті, Абруццо, Італія[4]
Дата смерті2 грудня 1916(1916-12-02)[1][2][…](70 років)
Місце смертіРим, Італія[1][4]
ГромадянствоКоролівство Італія і Сполучене Королівство
Професіїкомпозитор, музикознавець, музичний педагог, співак, оперний співак
Вчителіd
Відомі учніd
Інструментифортепіано
ЖанриКанцона і романс
ЗакладКоролівська музична академія
Нагороди
image
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Франческо Паоло Тості народився в Італії в невеликому прибережному містечку Ортона 9 квітня 1846 року в сім'ї торговця, в якій став п'ятою дитиною.

Початкову освіту отримав в місті Неаполь, в Королівському коледжі при церкві Сан-П'єтро в Маєллі. Музичну освіту по класу скрипки і композиції здобув у консерваторії. Однак, внаслідок важкої хвороби залишив навчання і повернувся в рідну домівку, де кілька місяців практично не вставав з ліжка. Після того, як недуга відступила, Франческо Паоло Тості відчайдушно маючи потребу в грошах, провів деякий час в Анконі, а потім оселився в італійській столиці. У Римі Тості посміхнулася вдача — він познайомився з відомим піаністом, диригентом і композитором того часу Джованні Сгамбаті, в особі якого знайшов гарного друга і вчителя. За сприяння Сгамбаті, Тості взяв участь в концерті, серед глядачів якого була і принцеса Маргарита Савойська, що пізніше стала королевою Італії.

Майбутня королева була підкорена виступом Франческо і призначила Тості професором співу, а трохи пізніше — куратором Державного музичного архіву Італії. Франческо Тості тривалий час давав концерти на яких виконував написані ним же музичні твори в Лондоні, Римі та інших містах Європи.

Тості значний час присвятив педагогічній діяльності: спочатку був придворним учителем співу в столиці Італії.

У 1875 році Франческо Паоло Тості приїхав в Англію, де був представлений у вищому світі. Тості став частим гостем модних салонів. Працював придворним музикантом — учителем співу. З 1880 року, викладав музичні дисципліни при англійському дворі. Популярність Тості росла і до 1885 року він став автором одних з найбільш наймодніших хітів в Англії. У Лондоні отримує звання Професора Лондонської академії музичного та драматичного мистецтва, де також проводить заняття зі студентами.

У 1912 році Франческо повернувся до Італії, вирішивши провести залишок життя на Батьківщині.

Франческо Паоло Тості помер 2 грудня 1916 року в Римі.

Тості був одним з найяскравіших представників італійської камерної вокальної школи кінця 19 початку 20 сторіччя. Світову славу композитору принесли численні канцони, романси, вокальні дуети та неаполітанські пісні. Тості — автор понад 150 пісень і романсів (в основному на слова італійських авторів). Деякі з них стали справжніми перлинами жанру: ці прекрасні мелодії пережили свій час і ось вже більше ста років складають найбільш ефектну частину репертуару багатьох оперних співаків усього світу (особливо тенорів) — від великого сучасника Тості Карузо і до вокалістів наших днів.

До найбільш популярних творів Тості, з точки зору репертуару видатних тенорів XX сторіччя, можна віднести такі мистецькі пісні, як:

  • A vucchella
  • Ideale
  • L'alba sepàra dalla luce l'ombra
  • La Serenata
  • L'ultima canzone
  • Luna d'estate
  • Marechiare
  • Non t'amo più
  • Vorrei morire

Диски з програмою тільки з творів Тості випускали , Хосе Каррерас і .

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119246635 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Тости (Tosti) Франческо Паоло
  6. Тости Ф. П. — Музыкальная энциклопедия — музыка, скрипка, фортепиано — Словари
  7. Музыкальная энциклопедия / Гл. ред. Ю.В. Келдыш. — «Советская энциклопедия», 1981. — С. 585.
  8. . Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 27 жовтня 2010.
  9. A vucchella в исполнении Енріко Карузо
  10. Ideale в исполнении Юсси Бьёрлинга
  11. L’alba sepàra dalla luce l’ombra в исполнении Луиджи Альвы
  12. La Serenata в исполнении Беньямино Джильи
  13. L’ultima canzone в исполнении Франко Корелли
  14. Luna d’estate в исполнении Карло Бергонци
  15. Marechiare в исполнении Тито Скипа
  16. Non t’amo più в исполнении Лучано Паваротти
  17. Vorrei morire в исполнении Альфредо Крауса
  18. . Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 4 липня 2020.
  19. . Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 4 липня 2020.
  20. Orchestra Sinfonica Ricordi — Direttore Benedetto Ghiglia. Ed. G. Ricordi & C./SIAE — 1962. Dischi Ricordi S.p.A.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franchesko Paolo Tosti ital Francesco Paolo Tosti 9 kvitnya 1846 18460409 Ortona Abrucco 2 grudnya 1916 Rim italijskij kompozitor spivak pedagog pridvornij muzikant anglijskih koroliv Franchesko Paolo TostiOsnovna informaciyaData narodzhennya9 kvitnya 1846 1846 04 09 1 2 Misce narodzhennyaOrtona Provinciya K yeti Abrucco Italiya 4 Data smerti2 grudnya 1916 1916 12 02 1 2 70 rokiv Misce smertiRim Italiya 1 4 GromadyanstvoKorolivstvo Italiya i Spoluchene KorolivstvoProfesiyikompozitor muzikoznavec muzichnij pedagog spivak opernij spivakVchitelidVidomi uchnidInstrumentifortepianoZhanriKancona i romansZakladKorolivska muzichna akademiyaNagorodi Fajli u VikishovishiBiografiyaFranchesko Paolo Tosti narodivsya v Italiyi v nevelikomu priberezhnomu mistechku Ortona 9 kvitnya 1846 roku v sim yi torgovcya v yakij stav p yatoyu ditinoyu Pochatkovu osvitu otrimav v misti Neapol v Korolivskomu koledzhi pri cerkvi San P yetro v Mayelli Muzichnu osvitu po klasu skripki i kompoziciyi zdobuv u konservatoriyi Odnak vnaslidok vazhkoyi hvorobi zalishiv navchannya i povernuvsya v ridnu domivku de kilka misyaciv praktichno ne vstavav z lizhka Pislya togo yak neduga vidstupila Franchesko Paolo Tosti vidchajdushno mayuchi potrebu v groshah proviv deyakij chas v Ankoni a potim oselivsya v italijskij stolici U Rimi Tosti posmihnulasya vdacha vin poznajomivsya z vidomim pianistom dirigentom i kompozitorom togo chasu Dzhovanni Sgambati v osobi yakogo znajshov garnogo druga i vchitelya Za spriyannya Sgambati Tosti vzyav uchast v koncerti sered glyadachiv yakogo bula i princesa Margarita Savojska sho piznishe stala korolevoyu Italiyi Majbutnya koroleva bula pidkorena vistupom Franchesko i priznachila Tosti profesorom spivu a trohi piznishe kuratorom Derzhavnogo muzichnogo arhivu Italiyi Franchesko Tosti trivalij chas davav koncerti na yakih vikonuvav napisani nim zhe muzichni tvori v Londoni Rimi ta inshih mistah Yevropi Tosti znachnij chas prisvyativ pedagogichnij diyalnosti spochatku buv pridvornim uchitelem spivu v stolici Italiyi U 1875 roci Franchesko Paolo Tosti priyihav v Angliyu de buv predstavlenij u vishomu sviti Tosti stav chastim gostem modnih saloniv Pracyuvav pridvornim muzikantom uchitelem spivu Z 1880 roku vikladav muzichni disciplini pri anglijskomu dvori Populyarnist Tosti rosla i do 1885 roku vin stav avtorom odnih z najbilsh najmodnishih hitiv v Angliyi U Londoni otrimuye zvannya Profesora Londonskoyi akademiyi muzichnogo ta dramatichnogo mistectva de takozh provodit zanyattya zi studentami U 1912 roci Franchesko povernuvsya do Italiyi virishivshi provesti zalishok zhittya na Batkivshini Franchesko Paolo Tosti pomer 2 grudnya 1916 roku v Rimi Tosti buv odnim z najyaskravishih predstavnikiv italijskoyi kamernoyi vokalnoyi shkoli kincya 19 pochatku 20 storichchya Svitovu slavu kompozitoru prinesli chislenni kanconi romansi vokalni dueti ta neapolitanski pisni Tosti avtor ponad 150 pisen i romansiv v osnovnomu na slova italijskih avtoriv Deyaki z nih stali spravzhnimi perlinami zhanru ci prekrasni melodiyi perezhili svij chas i os vzhe bilshe sta rokiv skladayut najbilsh efektnu chastinu repertuaru bagatoh opernih spivakiv usogo svitu osoblivo tenoriv vid velikogo suchasnika Tosti Karuzo i do vokalistiv nashih dniv Do najbilsh populyarnih tvoriv Tosti z tochki zoru repertuaru vidatnih tenoriv XX storichchya mozhna vidnesti taki mistecki pisni yak A vucchella Ideale L alba separa dalla luce l ombra La Serenata L ultima canzone Luna d estate Marechiare Non t amo piu Vorrei morire Diski z programoyu tilki z tvoriv Tosti vipuskali Hose Karreras i PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119246635 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Tosti Tosti Franchesko Paolo Tosti F P Muzykalnaya enciklopediya muzyka skripka fortepiano Slovari Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh Sovetskaya enciklopediya 1981 S 585 Arhiv originalu za 21 listopada 2010 Procitovano 27 zhovtnya 2010 A vucchella v ispolnenii Enriko Karuzo Ideale v ispolnenii Yussi Byorlinga L alba separa dalla luce l ombra v ispolnenii Luidzhi Alvy La Serenata v ispolnenii Benyamino Dzhili L ultima canzone v ispolnenii Franko Korelli Luna d estate v ispolnenii Karlo Bergonci Marechiare v ispolnenii Tito Skipa Non t amo piu v ispolnenii Luchano Pavarotti Vorrei morire v ispolnenii Alfredo Krausa Arhiv originalu za 12 veresnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2020 Arhiv originalu za 12 veresnya 2014 Procitovano 4 lipnya 2020 Orchestra Sinfonica Ricordi Direttore Benedetto Ghiglia Ed G Ricordi amp C SIAE 1962 Dischi Ricordi S p A

Дата публікації:
Топ