Філіппо Томмазо Марінетті | ||||
---|---|---|---|---|
Filippo Tommaso Marinetti | ||||
Народився | 22 грудня 1876 Александрія, Єгипет | |||
Помер | 2 грудня 1944 (67 років) Белладжо, Італія ·інфаркт міокарда | |||
Поховання | Монументальне кладовище | |||
Громадянство | Італія | |||
Національність | італієць | |||
Діяльність | драматург письменник поет | |||
Alma mater | Університет Генуї | |||
Мова творів | італійська | |||
Напрямок | футуризм | |||
Magnum opus | Q57081280? | |||
Партія | Національна фашистська партія | |||
Конфесія | католицизм | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
Учасник | Перша світова війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Філіппо Томмазо Марінетті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Філіппо Томмазо Марінетті (італ. Filippo Tommaso (Philippo Tommazo) Marinetti; нар. 22 грудня 1876, Александрія, Єгипет — пом. 2 грудня 1944, Белладжо, Італія) — італійський драматург, письменник-футурист. У роки правління Беніто Муссоліні Марінетті очолив Спілку італійських письменників.
Життєпис
Молодість провів у Франції і до 1909 року писав винятково французькою.
Розпочав літературну творчість як поет. Чимало з його віршів і поем написані вільним віршем. На них відбився вплив «парнаської» школи та французького символізму (поема «Завоювання зірок» — La conquete des etoiles, 1902).
У сатиричній п'єсі «Король Пиятика» (Le roi Bombance, 1905) висміяв соціалістичні ідеї.
Численні критичні есеї публікував здебільшого у паризькій пресі.
1905 — заснував у Мілані журнал Poesia («Поезія»), де публікував поетів-декадентів і модерністів.
20 лютого 1909 року опублікував у газеті «Le Figaro» «Перший маніфест футуризму». Він, зокрема, проголошував: «Головними елементами нашої поезії будуть відвага, зухвальство і бунт»; «Не існує краси поза боротьбою. Нема шедеврів без агресивності!»; «Досі література оспівувала задумливість, нерухомість, екстаз і сон; ми ж хочемо оспівати наступальний рух, гарячкове безсоння, гімнастичний крок, небезпечний стрибок, ляпас і удар кулака»; «Ми хочемо зруйнувати музеї, бібліотеки, боротися з моралізмом, фемінізмом і всіма опортуністичними й утилітарними ницостями».
Центральна засада естетики та філософії Марінетті — культ сили. Проголосив війну «єдиною гігієною світу», оспівував колоніальні завоювання Італії. Головним завданням мистецтва вважав радикальну зміну естетичної свідомості сучасників — звільнення їх від культурних стереотипів і створення «динамічної літератури майбутнього». Нова література має оспівати вік техніки й урбаністичної цивілізації («Мотор — найкращий із поетів»).
Вирізнявся бурхливим темпераментом, ексцентричністю, позерством, схильністю до епатажу. У 1910—1911 його галасливі виступи, що часом закінчувалися скандалами, проходили в Мілані, Турині, Венеції, Падуї та Неаполі.
У наступних маніфестах («Маніфест малярів-футуристів», 1910; «Маніфест футуристської музики та футуристської скульптури», 1912; «Технічний маніфест футуристської літератури», 1912; «Безпроводова уява», 1913; «Слова на свободі», 1913) встановив мистецькі принципи футуризму, виклав своє уявлення футуристичної стилістики та концепцію мови. Покладав необхідність приведення засобів мовної виразності у відповідність до зміненої реальності. Динамічний художній стиль має відповідати новим темпам життя, тому необхідно зламати традиційний синтаксис, змінити правила граматики. Намагався створити «телеграфну мову». «Необхідно випустити слова на свободу із в'язниці латинського періоду», — декларував він.
Прагнув позбавити творчий акт інтелектуального елементу, замінивши його на художню інтуїцію. Звідси тяжіння до вільних аналогій та несподіваних асоціацій, що поєднують майже непоєднувальні явища у певну музичну цілісність, використання математичних і музичних знаків у тексті, звернення до символіки для передачі «футуристичних почувань». Проголосив відмову від пунктуації засобом осягнення спонтанності та безпосередності письменницького самовираження.
Перед Першою світовою війною їздив із лекціями по Європі, творив футуристичні гуртки.
1913 — заснував футуристичний журнал Lacerba.
У своїх творах оспівував колоніальні завоювання Італії в Африці («Битва під Триполі» — La bataille de Tripoli, 1911).
У романі «Футурист Мафарка» (Mafarka le futuriste, 1910) змальований міфічний підкорювач Африки Мафарка — втіленням безжального завойовника і творця нової техніки.
У поетичній збірці Zang-Tumb-Tumb (1914) вдався до словесного монтажу, використання різних шрифтів, звуконаслідування, математичних і телеграфних знаків, «вільного» синтаксису.
Виступав за участь Італії у Першій світовій війні, пішов на фронт добровольцем.
З 1919 року співпрацював із Беніто Муссоліні, проголосив близькість футуризму та фашизму («Футуризм і фашизм» — Futurismo є fascismo, 1924).
У роки фашистської диктатури став академіком, очолював Спілку італійських письменників.
Українські переклади
- Філіппо Томмазо Марінетті. Битва за Триполі (авдіокнига). Київ. Книгарня Кріпто-бар. 2019 р. (укр.)
- Маніфест футуризму / Філіппо Томмазо Марінетті; перекл. з італ.: О. Мокровольський // Журнал «Всесвіт» 2009. — № 9-10.
- В'язні. П'єса у восьми синтезах / Філіппо Томмазо Марінетті; перекл. з італ.: Ю. Педан // Журнал «Всесвіт» 2009. — № 9-10.
Джерела
- В. Триков, // Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 119—120
- Д. Ковальов,
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Filippo Tommazo MarinettiFilippo Tommaso MarinettiNarodivsya 22 grudnya 1876 1876 12 22 Aleksandriya YegipetPomer 2 grudnya 1944 1944 12 02 67 rokiv Belladzho Italiya infarkt miokardaPohovannya Monumentalne kladovisheGromadyanstvo ItaliyaNacionalnist italiyecDiyalnist dramaturg pismennik poetAlma mater Universitet GenuyiMova tvoriv italijskaNapryamok futurizmMagnum opus Q57081280 Partiya Nacionalna fashistska partiyaKonfesiya katolicizmU shlyubi z dAvtografUchasnik Persha svitova vijnaNagorodi Q3853581 d Filippo Tommazo Marinetti u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Filippo Tommazo Marinetti ital Filippo Tommaso Philippo Tommazo Marinetti nar 22 grudnya 1876 18761222 Aleksandriya Yegipet pom 2 grudnya 1944 Belladzho Italiya italijskij dramaturg pismennik futurist U roki pravlinnya Benito Mussolini Marinetti ocholiv Spilku italijskih pismennikiv ZhittyepisMolodist proviv u Franciyi i do 1909 roku pisav vinyatkovo francuzkoyu Rozpochav literaturnu tvorchist yak poet Chimalo z jogo virshiv i poem napisani vilnim virshem Na nih vidbivsya vpliv parnaskoyi shkoli ta francuzkogo simvolizmu poema Zavoyuvannya zirok La conquete des etoiles 1902 U satirichnij p yesi Korol Piyatika Le roi Bombance 1905 vismiyav socialistichni ideyi Chislenni kritichni eseyi publikuvav zdebilshogo u parizkij presi 1905 zasnuvav u Milani zhurnal Poesia Poeziya de publikuvav poetiv dekadentiv i modernistiv 20 lyutogo 1909 roku opublikuvav u gazeti Le Figaro Pershij manifest futurizmu Vin zokrema progoloshuvav Golovnimi elementami nashoyi poeziyi budut vidvaga zuhvalstvo i bunt Ne isnuye krasi poza borotboyu Nema shedevriv bez agresivnosti Dosi literatura ospivuvala zadumlivist neruhomist ekstaz i son mi zh hochemo ospivati nastupalnij ruh garyachkove bezsonnya gimnastichnij krok nebezpechnij stribok lyapas i udar kulaka Mi hochemo zrujnuvati muzeyi biblioteki borotisya z moralizmom feminizmom i vsima oportunistichnimi j utilitarnimi nicostyami Centralna zasada estetiki ta filosofiyi Marinetti kult sili Progolosiv vijnu yedinoyu gigiyenoyu svitu ospivuvav kolonialni zavoyuvannya Italiyi Golovnim zavdannyam mistectva vvazhav radikalnu zminu estetichnoyi svidomosti suchasnikiv zvilnennya yih vid kulturnih stereotipiv i stvorennya dinamichnoyi literaturi majbutnogo Nova literatura maye ospivati vik tehniki j urbanistichnoyi civilizaciyi Motor najkrashij iz poetiv Viriznyavsya burhlivim temperamentom ekscentrichnistyu pozerstvom shilnistyu do epatazhu U 1910 1911 jogo galaslivi vistupi sho chasom zakinchuvalisya skandalami prohodili v Milani Turini Veneciyi Paduyi ta Neapoli U nastupnih manifestah Manifest malyariv futuristiv 1910 Manifest futuristskoyi muziki ta futuristskoyi skulpturi 1912 Tehnichnij manifest futuristskoyi literaturi 1912 Bezprovodova uyava 1913 Slova na svobodi 1913 vstanoviv mistecki principi futurizmu viklav svoye uyavlennya futuristichnoyi stilistiki ta koncepciyu movi Pokladav neobhidnist privedennya zasobiv movnoyi viraznosti u vidpovidnist do zminenoyi realnosti Dinamichnij hudozhnij stil maye vidpovidati novim tempam zhittya tomu neobhidno zlamati tradicijnij sintaksis zminiti pravila gramatiki Namagavsya stvoriti telegrafnu movu Neobhidno vipustiti slova na svobodu iz v yaznici latinskogo periodu deklaruvav vin Pragnuv pozbaviti tvorchij akt intelektualnogo elementu zaminivshi jogo na hudozhnyu intuyiciyu Zvidsi tyazhinnya do vilnih analogij ta nespodivanih asociacij sho poyednuyut majzhe nepoyednuvalni yavisha u pevnu muzichnu cilisnist vikoristannya matematichnih i muzichnih znakiv u teksti zvernennya do simvoliki dlya peredachi futuristichnih pochuvan Progolosiv vidmovu vid punktuaciyi zasobom osyagnennya spontannosti ta bezposerednosti pismennickogo samovirazhennya Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu yizdiv iz lekciyami po Yevropi tvoriv futuristichni gurtki 1913 zasnuvav futuristichnij zhurnal Lacerba U svoyih tvorah ospivuvav kolonialni zavoyuvannya Italiyi v Africi Bitva pid Tripoli La bataille de Tripoli 1911 U romani Futurist Mafarka Mafarka le futuriste 1910 zmalovanij mifichnij pidkoryuvach Afriki Mafarka vtilennyam bezzhalnogo zavojovnika i tvorcya novoyi tehniki U poetichnij zbirci Zang Tumb Tumb 1914 vdavsya do slovesnogo montazhu vikoristannya riznih shriftiv zvukonasliduvannya matematichnih i telegrafnih znakiv vilnogo sintaksisu Vistupav za uchast Italiyi u Pershij svitovij vijni pishov na front dobrovolcem Z 1919 roku spivpracyuvav iz Benito Mussolini progolosiv blizkist futurizmu ta fashizmu Futurizm i fashizm Futurismo ye fascismo 1924 U roki fashistskoyi diktaturi stav akademikom ocholyuvav Spilku italijskih pismennikiv Ukrayinski perekladiFilippo Tommazo Marinetti Bitva za Tripoli avdiokniga Kiyiv Knigarnya Kripto bar 2019 r ukr Manifest futurizmu Filippo Tommazo Marinetti perekl z ital O Mokrovolskij Zhurnal Vsesvit 2009 9 10 V yazni P yesa u vosmi sintezah Filippo Tommazo Marinetti perekl z ital Yu Pedan Zhurnal Vsesvit 2009 9 10 DzherelaV Trikov Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik U 2 t T 2 L Ya red N Mihalska Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 S 119 120 D Kovalov Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563