Тадеуш (Тадій) Рутовський (пол. Tadeusz Rutowski; 2 грудня 1852, Тарнів — 30 березня 1918, Крехів) — галицький журналіст і політик, посол до Галицького сейму VI, VIII, IX i X каденцій та австрійського парламенту VII, VIII i IX каденцій, президент Львова (1914—1915).
Тадеуш Рутовський | |
---|---|
Tadeusz Klemens Rutowski | |
Народився | 2 грудня 1852 Тарнів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
Помер | 30 березня 1918 с. Крехів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Місце проживання | Львів |
Діяльність | політика, право |
Alma mater | Віденський університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | польська і німецька |
Членство | d |
Титул | доктор філософії |
Посада | Президент Львова |
Попередник | Юзеф Нойман |
Наступник | Владислав Стеслович |
Партія | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 2 грудня 1852 в Тарнові в родині та Кароліни Трешковської.
Батько був учасником Листопадового повстання проти Російської імперії (1830—1831), після поразки повстання перебрався до Галичини; був бурмістром Таронова (1873—1877) та послом до Галицького сейму І, ІІ та ІІІ каденцій (1861—1876).
Тадеуш Туровський після гімназії в Тарнові навчався у Відні, де в 1879 р. став доктором філософії. Як журналіст співпрацював з численними галицькими газетами та журналами, зоркема «Ekonomista Polski», «Gazeta Narodowa», «Muzeum», «Przełom», редактор газет «Nowa Reforma», «Słowo Polskie» у Львові.
1889 року був обраний послом до Крайового сейму від м. Тарнова, а в 1901 та 1908 роках від м. Львова. В 1889 році був обраний послом до Крайового сейму від м. Тарнова, а в 1901 та 1908 роках від м. Львова. У 1886—1898 роках Рутовський був послом до Віденського парламенту. Дотримувався центристських та демократичних поглядів.
Починаючи з 1895 — перший віце-президент Львова. Співзасновник Towarzystwa miłośnikόw przeszłości Lwowa. Сприяв побудові будинку Промислового музею, Міської картинної галереї, придбав будинок короля Яна на Ринку, у якому створив музей ім. Собеського, купив будинок на вул. Гетьманській, де розмістив Палац мистецтв.
З дружиною Ядвігою (з Богданських) мав дочок Аліцію, Зофію та Марію і сина Анжея, поручника польської армії розстріляного в Катині.
Президент Львова під час російської окупації 1914—1915
28 червня 1914 в Сараєво сербський терорист Гаврило Принцип вбив спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда та його дружину герцогиню Софію Хотек. Вбивство стало формальним приводом для початку Першої світової війни. 29 липня 1914 у Російській імперії розпочали мобілізацію. 18 серпня 1914 російські війська розпочали наступ на Австро-Угорщину і завдали поразки австрійським військам у Галицькій битві.
3 вересня 1914 російські війська захопили Львів. Напередодні президент міста Юзеф Нойман покинув Львів i Тадеуш Рутовський перейняв обов'язки президента міста. Впродовж 293 днів російської окупації Рутовський опікувався функціонуванням муніципального господарства.
У травні-червні 1915 німецька та австрійська армії під керівництвом Августа фон Макензена провели успішний контрнаступ в Галичині і 22 червня 1915 звільнили Львів. Відступаючи, російські війська захопили з собою заручників, серед яких був Тадеуш Рутовський.
У січні 1917 Рутовського виміняли на москвофіла, віденського кореспондента часопису «Новое Время» Дмитра Янчевецького, засудженого на смерть за державну зраду у справі «Народного Совіту» Дмитра Маркова. Проте здоров'я Рутовського було підірване під час полону. 30 березня 1918 він помер у Крехові.
Пам'ять про Рутовського
Ще за життя Рутовського на його честь була названа вулиця в центрі Львова (сьогодні вулиця Театральна).
Мер Львова Андрій Садовий про Рутовського:
"Тадеуш Рутовський ...був міським головою в перехідний час, коли австріяки відходили, а росіяни приходили. Тоді забрали всі гроші з банків, і місто було на межі голодної смерті. Практично обкраденою залишилася вся міська верхівка, тому що люди тримали гроші в банках. Т. Рутовський був небідною людиною й фактично утримував місто кілька місяців своїм коштом. Це був приклад великої самопожертви й відданості — людина рятувала своє рідне місто (потім перебули зиму, й ситуація покращилася)."
Джерела
- Ігор Мельник. Російська окупація Львова у 1914—1915 роках // Zbruč, 16.10.2014
- Львів'янин, що не злякався російських військ
- РУТОВСЬКИЙ ТАДЕЙ, СУСПІЛЬНО — ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ, ПРЕЗИДЕНТ м. ЛЬВОВА
- Henryka Kramarz. Tadeusz. Rutowski. Portret pozytywisty i dem okraty galicyjskiego. Wydawnictwo Naukowe. Akademii Pedagogicznej. Kraków 2001
- «Мрію, щоб Львів став містом № 1 в Україні» Мер Андрій САДОВИЙ про архітектурні пам'ятки, воду, сміття й конкуренцію. // День.13 травня, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadeush Tadij Rutovskij pol Tadeusz Rutowski 2 grudnya 1852 Tarniv 30 bereznya 1918 Krehiv galickij zhurnalist i politik posol do Galickogo sejmu VI VIII IX i X kadencij ta avstrijskogo parlamentu VII VIII i IX kadencij prezident Lvova 1914 1915 Tadeush RutovskijTadeusz Klemens RutowskiNarodivsya2 grudnya 1852 Tarniv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer30 bereznya 1918 s Krehiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaMisce prozhivannyaLvivDiyalnistpolitika pravoAlma materVidenskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiZnannya movpolska i nimeckaChlenstvodTituldoktor filosofiyiPosadaPrezident LvovaPoperednikYuzef NojmanNastupnikVladislav SteslovichPartiyadNagorodiKavaler komandorskogo hresta ordena Franca Josifa Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 2 grudnya 1852 v Tarnovi v rodini ta Karolini Treshkovskoyi Batko buv uchasnikom Listopadovogo povstannya proti Rosijskoyi imperiyi 1830 1831 pislya porazki povstannya perebravsya do Galichini buv burmistrom Taronova 1873 1877 ta poslom do Galickogo sejmu I II ta III kadencij 1861 1876 Tadeush Turovskij pislya gimnaziyi v Tarnovi navchavsya u Vidni de v 1879 r stav doktorom filosofiyi Yak zhurnalist spivpracyuvav z chislennimi galickimi gazetami ta zhurnalami zorkema Ekonomista Polski Gazeta Narodowa Muzeum Przelom redaktor gazet Nowa Reforma Slowo Polskie u Lvovi 1889 roku buv obranij poslom do Krajovogo sejmu vid m Tarnova a v 1901 ta 1908 rokah vid m Lvova V 1889 roci buv obranij poslom do Krajovogo sejmu vid m Tarnova a v 1901 ta 1908 rokah vid m Lvova U 1886 1898 rokah Rutovskij buv poslom do Videnskogo parlamentu Dotrimuvavsya centristskih ta demokratichnih poglyadiv Pochinayuchi z 1895 pershij vice prezident Lvova Spivzasnovnik Towarzystwa milosnikow przeszlosci Lwowa Spriyav pobudovi budinku Promislovogo muzeyu Miskoyi kartinnoyi galereyi pridbav budinok korolya Yana na Rinku u yakomu stvoriv muzej im Sobeskogo kupiv budinok na vul Getmanskij de rozmistiv Palac mistectv Z druzhinoyu Yadvigoyu z Bogdanskih mav dochok Aliciyu Zofiyu ta Mariyu i sina Anzheya poruchnika polskoyi armiyi rozstrilyanogo v Katini Prezident Lvova pid chas rosijskoyi okupaciyi 1914 1915Tadeush Rutovskij vruchaye simvolichni klyuchi vid mista rosijskomu generalovi Gotlibu Vilgelmu Vasiliyu Rode Lviv Lichakivska rogatka 3 9 1914 28 chervnya 1914 v Sarayevo serbskij terorist Gavrilo Princip vbiv spadkoyemcya avstrijskogo prestolu ercgercoga Franca Ferdinanda ta jogo druzhinu gercoginyu Sofiyu Hotek Vbivstvo stalo formalnim privodom dlya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 29 lipnya 1914 u Rosijskij imperiyi rozpochali mobilizaciyu 18 serpnya 1914 rosijski vijska rozpochali nastup na Avstro Ugorshinu i zavdali porazki avstrijskim vijskam u Galickij bitvi 3 veresnya 1914 rosijski vijska zahopili Lviv Naperedodni prezident mista Yuzef Nojman pokinuv Lviv i Tadeush Rutovskij perejnyav obov yazki prezidenta mista Vprodovzh 293 dniv rosijskoyi okupaciyi Rutovskij opikuvavsya funkcionuvannyam municipalnogo gospodarstva U travni chervni 1915 nimecka ta avstrijska armiyi pid kerivnictvom Avgusta fon Makenzena proveli uspishnij kontrnastup v Galichini i 22 chervnya 1915 zvilnili Lviv Vidstupayuchi rosijski vijska zahopili z soboyu zaruchnikiv sered yakih buv Tadeush Rutovskij U sichni 1917 Rutovskogo viminyali na moskvofila videnskogo korespondenta chasopisu Novoe Vremya Dmitra Yancheveckogo zasudzhenogo na smert za derzhavnu zradu u spravi Narodnogo Sovitu Dmitra Markova Prote zdorov ya Rutovskogo bulo pidirvane pid chas polonu 30 bereznya 1918 vin pomer u Krehovi Pam yat pro RutovskogoShe za zhittya Rutovskogo na jogo chest bula nazvana vulicya v centri Lvova sogodni vulicya Teatralna Mer Lvova Andrij Sadovij pro Rutovskogo Tadeush Rutovskij buv miskim golovoyu v perehidnij chas koli avstriyaki vidhodili a rosiyani prihodili Todi zabrali vsi groshi z bankiv i misto bulo na mezhi golodnoyi smerti Praktichno obkradenoyu zalishilasya vsya miska verhivka tomu sho lyudi trimali groshi v bankah T Rutovskij buv nebidnoyu lyudinoyu j faktichno utrimuvav misto kilka misyaciv svoyim koshtom Ce buv priklad velikoyi samopozhertvi j viddanosti lyudina ryatuvala svoye ridne misto potim perebuli zimu j situaciya pokrashilasya DzherelaIgor Melnik Rosijska okupaciya Lvova u 1914 1915 rokah Zbruc 16 10 2014 Lviv yanin sho ne zlyakavsya rosijskih vijsk RUTOVSKIJ TADEJ SUSPILNO POLITIChNIJ DIYaCh PREZIDENT m LVOVA Henryka Kramarz Tadeusz Rutowski Portret pozytywisty i dem okraty galicyjskiego Wydawnictwo Naukowe Akademii Pedagogicznej Krakow 2001 Mriyu shob Lviv stav mistom 1 v Ukrayini Mer Andrij SADOVIJ pro arhitekturni pam yatki vodu smittya j konkurenciyu Den 13 travnya 2006