Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готська мова (𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи. Належить до східногерманської групи індоєвропейської родини мов.
| Готська мова | |
|---|---|
| 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda | |
| Поширена в | |
| Регіон | Європа |
| Носії | 0 осіб (2019) |
| Писемність | Готська абетка і руни |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | got |
| ISO 639-3 | got |
Назва
Найменування мови пов'язано з племенною назвою готів та трансформацією цього етноніму в пізньоантичних та ранньосередньовічних джерелах. Самоназва готів *gut- відновлюється за засвідченим у готському церковному календарі слову gutthiuda «країна готів». В пізніших джерелах була прийнята форма Gothi, від якої і походить назва мови.
Класифікація
Це єдина східногерманська мова, яку сьогодні можна відтворити, оскільки інші — зокрема вандальська та бургундська — відомі лише у власних назвах, зафіксованих у історичних хроніках. Назва групи була дана за територіальною ознакою: в останні століття до н. е. та в перші століття н. е. готи і близькі до них племена (гепіди, вандали, бургунди, руги, скири) розташовувались на схід від місць поселення інших германських племен. В середині VI століття готська мова почала занепадати. До VIII століття вона збереглася на Піренейському півострові, а до IX — в гірських районах Криму (кримськоготська мова). Сьогодні готська мова є важливою насамперед для порівняльної лінгвістики.
Пам'ятки
Готська — найраніше засвідчена з-поміж усіх германських мов (найдавніші документи цією мовою належать до IV століття), проте до нашого часу дійшла незначна кількість документів готською мовою. Відома мова, головним чином, завдяки готському перекладу Біблії, який, вважається, виконав вестготський єпископ Ульфіла.
Також представлена перекладними письмовими пам'ятками 4-6 ст.., створення та функціонування яких було пов'язано з богослужбовою практикою готської аріанської громади. Мова готських текстів служила також як койне для інших германців-аріан і повпливала на формування нової сакральної лексики інших германських мов. Є достатні підстави припускати двомовність (володіння готською та латиною) або навіть поліглоссію (володіння готською, латиною та грецькою) більшості готів, що розселилися на території Східної Римської імперії, у варварських королівствах і на території Криму.
Найзначніші пам'ятки готської мови — уривки перекладу Євангелія, апостольських Послань і Старого Заповіту, рукописи яких походять з Італії, — належать переважно до 6 ст., Але, очевидно, являють собою пізні списки і варіанти текстів, створених в 4-5 ст. До дрібних пам'яток належать уривки готського церковного календаря, уривок аріанського догматичного коментаря до Євангелія від Іоанна (Skeireins; назва означає «Пояснення» і дано перше видавцем рукопису К. Ф. Массманом), готський алфавіт і окремі словосполучення з перекладу Євангелія, що збереглися в Зальцбурзько-Віденському (Алкуїновому) рукописі кінця 9 ст., готські підписи до латинських купчих (6 ст.) і окремі глоси до латинського тексту аріанського єпископа Максиміна (6 ст.). Є старорунічні пам'ятки — напис на золотому персні з П'єтро[а]си, напис на наконечнику списа з Ковеля і на прясельце з Лецкан, за певними фонетичними ознаками визначеними як готські або східногерманські, хоча питання це відноситься до числа дискусійних.
Характеристика
Діалекти
Готська мова характеризується однаковістю форм і обмеженою кількістю фонетичних, морфологічних і лексичних коливань. Проблема діалектного членування готської мови — окреме питання в дискусії про діалекти східногерманської групи мов. Обмеженість готського і убогість сукупного східногерманського матеріалу не дозволяє прийти до остаточних висновків; найдоведенішими є положення про певну специфіку остготського і кримсько-готського діалектів в порівнянні з вестготським.
Фонетика
Фонологічна система готської мови, відновлювана для епохи створення готської писемності (4 ст.), характеризується архаїчністю системи голосних, позиційним чергуванням дзвінких проривних і дзвінких спірантів, збереженням лабіовелярних hw і kw, вкрай обмеженою кількістю комбінаторних змін голосних. Готська орфографія не дає послідовного розрізнення довготи і стислості голосних і ніяк не виділяє наголошені склади. Тому особливості готського короткого і довгого вокалізму і наголоси встановлюються на підставі даних самої готської мови із залученням порівняльного матеріалу інших давньогерманських мов. Для готської мови реконструюється сильний динамічний наголос на першому складі. В цілому фонологічна система готської мови близька загальногерманській.
Морфологія
Готська є мовою флективного типу (тобто граматичні значення виражаються в ньому засобами словозміни). Для системи відмінювання характерні: диференціація за типом основи залежно від основотворного суфікса, наявність трьох родів — чоловічого, жіночого і середнього, категорії числа — однини, множини і реліктів двоїни, чотирьох відмінків — називного, родового, давального, знахідного, а в однині також кличного. В системі імені прикметника є сліди диференціації за типом основи, сильний і слабкий тип відмінювання, три ступені порівняння; серед займенників є особові, присвійні, вказівні, відносні, питальні, невизначені. У системі дієслова за способом утворення граматичних форм розрізняються так звані сильні дієслова (де граматичні значення виражаються засобами «внутрішньої флексії», тобто чергувань голосного основи), слабкі (використовуються для цих цілей суфіксації), неправильні дієслова. Немає спеціальної форми майбутнього часу. До іменних форм належать інфінітив, дієприкметники теперішнього і минулого часу; відмінювання включає форму двоїни. Артикль в готській мові відсутній; артиклеподібне вживання вказівного займенника обумовлено орієнтацією готських текстів на грецькі зразки.
В цілому морфологічний лад готської мови характеризується значним архаїзмом. До консервативних особливостей готської мови належать широке використання внутрішньої флексії, або аблаута, досить послідовне збереження структурної схеми давньогерманських типів відмінювання, нерозвиненість аналітичних конструкцій в системі дієслова, стійкість стародавньої категорії медіопасива, наявність особливого класу дієслів, що утворюють часові форми за допомогою редуплікації (подвоєння початкового складу кореня), збереження двоїни. Разом з тим у готській мові є й окремі індивідуальні новоутворення.
Словотворення в готській мові може здійснюватися за допомогою суфіксації, префіксації і внутрішньої флексії. Можливо одночасне використання різних способів словотворення.
Синтаксис
Специфіка готського синтаксису в цілому обумовлена перекладним характером текстів (орієнтацією перекладача на грецькі й латинські моделі). Разом з тим структура простого речення в готській в найважливіших ознаках збігається зі структурою пропозиції в інших германських мовах. У готській представлені двоскладні та односкладні пропозиції. Як підмет виступають іменник, займенник, субстантивовані прикметники і прислівники, інфінітив. Присудок у готській мові може бути простим і складеним (іменним або дієслівним). Порядок слів вільний. Синтаксис складнопідрядного речення представлений численними структурними зразками. Є абсолютні конструкції (які не завжди обумовлені грецьким оригіналом) — абсолютний давальний, абсолютний знахідний, абсолютний називний. Вельми уживаний синтаксичний оборот accusativus cum infinitivo.
Лексика
Лексика готської мови зберігає близькість до загальногерманського словника, хоча в ряді випадків спостерігаються інновації, очевидно, обумовлені відокремленим становищем готської серед інших германських мов. Завдяки своїй консервативності матеріал готської мови має першорядне значення при побудові порівняльної граматики германських мов.
Контакти з іншими мовами
Участь готської мови в мовних контактах простежується при наявності певного пласту лексичних запозичень з латини та грецької. Багато хто з цих запозичень проникли в готську мову ще в дописемну епоху (іноді, судячи з непрямих даних, через посередництво інших мов). До дописемної епохи належать і декотрі запозичення зо слов'янських мов. Запозичення з давньоєврейської мови належать епосі перекладу Біблії і проходили за посередництвом грецької та латинської мов. Поряд з іншими східногерманськими мовами готська послужила джерелом лексичних запозичень в слов'янські мови (давньоруські позначення зброї: мечь, шоломъ; терміни права: дългъ; побутова лексика: хлѣбъ, хлѣвъ та ін.).
З готської мови до української були запозичені слова: «князь», «меч», «хліб» тощо.
- бук (гот. bōkа)
- буква (гот. bōkа, bōkōs)
- броня (гот. brunjó, давн-англ. brunnia, «нагрудник»)
- хліб (гот. 𐌷𐌻𐌰𐌹𐍆𐍃, латиніз. hlaifs, давн.в-нім. *hlaiba, давн-англ. hlàf, англ. loaf)
- князь (гот. *kuniggs, давн.в-нім. *kuningaz, нім. König, давн-англ. cyning, англ. king)
- лікар (гот. lékeis), лікувати (гот. lèkínōn)
- церква (гот. *kyrikō, давн-англ. cirice)
Алфавіт
В основі письма лежить готська абетка. Виникнення готської писемності пов'язане з діяльністю вестготського аріанського єпископа Вульфіли (бл. 311 — бл. 383), за свідченнями древніх авторів створив готський алфавіт, переклад Біблії і літургійних текстів. Основою готського письма є грецький алфавіт, на що вказує форма букв та їх порядок; для деяких графем відзначається також вплив латинського алфавіту і рунічної традиції. Найважливіші готські рукописи — Codex Argenteus «Срібний кодекс» (5-6 ст.), Codex Carolinus «Каролінський кодекс» (5 ст., паралельний текст готською та латинською мовою), Codices Ambrosiani «Амброзіанські кодекси» (5-6 ст. ; уривки Євангелія, послань, фрагменти Старого Заповіту). У виданнях нового часу готські пам'ятки відтворюються в латинській транслітерації. Звукове значення ряду графем (ai, au та ін.) залишається дискусійним.
Приклад
| Готська | Транслітерація | Буквальний переклад | Транскрипція IPA |
|---|---|---|---|
| 𐌰𐍄𐍄𐌰 𐌿𐌽𐍃𐌰𐍂 𐌸𐌿 𐌹𐌽 𐌷𐌹𐌼𐌹𐌽𐌰𐌼 | atta unsar þu in himinam | Отче наш, ти на небі | /ˈatːa ˈunsar θuː in ˈhiminam |
| 𐍅𐌴𐌹𐌷𐌽𐌰𐌹 𐌽𐌰𐌼𐍉 𐌸𐌴𐌹𐌽 | weihnai namo þein | нехай святиться ім'я твоє. | ˈwiːhnɛː ˈnamoː θiːn |
| 𐌵𐌹𐌼𐌰𐌹 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌹𐌽𐌰𐍃𐍃𐌿𐍃 𐌸𐌴𐌹𐌽𐍃 | qimai þiudinassus þeins | Нехай прийде царство твоє, | ˈkʷimɛː ˈθiu̯ðinasːus θiːns |
| 𐍅𐌰𐌹𐍂𐌸𐌰𐌹 𐍅𐌹𐌻𐌾𐌰 𐌸𐌴𐌹𐌽𐍃 | wairþai wilja þeins | нехай буде воля твоя, | ˈwɛrθɛː ˈwilja θiːns |
| 𐍃𐍅𐌴 𐌹𐌽 𐌷𐌹𐌼𐌹𐌽𐌰 𐌾𐌰𐌷 𐌰𐌽𐌰 𐌰𐌹𐍂𐌸𐌰𐌹 | swe in himina jah ana airþai | як на небі, так і на землі. | sweː in ˈhimina jah ana ˈɛrθɛː |
| 𐌷𐌻𐌰𐌹𐍆 𐌿𐌽𐍃𐌰𐍂𐌰𐌽𐌰 𐌸𐌰𐌽𐌰 𐍃𐌹𐌽𐍄𐌴𐌹𐌽𐌰𐌽 𐌲𐌹𐍆 𐌿𐌽𐍃 𐌷𐌹𐌼𐌼𐌰 𐌳𐌰𐌲𐌰 | hlaif unsarana þana sinteinan gif uns himma daga | Хліб наш насущний, дай нам цього дня, | hlɛːɸ ˈunsarana ˈθana ˈsinˌtiːnan ɡiɸ uns ˈhimːa ˈdaɣa |
| 𐌾𐌰𐌷 𐌰𐍆𐌻𐌴𐍄 𐌿𐌽𐍃 𐌸𐌰𐍄𐌴𐌹 𐍃𐌺𐌿𐌻𐌰𐌽𐍃 𐍃𐌹𐌾𐌰𐌹𐌼𐌰 | jah aflet uns þatei skulans sijaima | і прости нам борги наші, | jah aɸˈleːt uns ˈθatiː ˈskulans ˈsijɛːma |
| 𐍃𐍅𐌰𐍃𐍅𐌴 𐌾𐌰𐌷 𐍅𐌴𐌹𐍃 𐌰𐍆𐌻𐌴𐍄𐌰𐌼 𐌸𐌰𐌹𐌼 𐍃𐌺𐌿𐌻𐌰𐌼 𐌿𐌽𐍃𐌰𐍂𐌰𐌹𐌼 | swaswe jah weis afletam þaim skulam unsaraim | так, як і ми прощаємо боржникам нашим. | ˈswasweː jah ˈwiːs aɸˈleːtam θɛːm ˈskulam ˈunsarɛːm |
| 𐌾𐌰𐌷 𐌽𐌹 𐌱𐍂𐌹𐌲𐌲𐌰𐌹𐍃 𐌿𐌽𐍃 𐌹𐌽 𐍆𐍂𐌰𐌹𐍃𐍄𐌿𐌱𐌽𐌾𐌰𐌹 | jah ni briggais uns in fraistubnjai | І не введи нас у спокусу, | jah ni ˈbriŋɡɛːs uns in ˈɸrɛːstuβnijɛː |
| 𐌰𐌺 𐌻𐌰𐌿𐍃𐌴𐌹 𐌿𐌽𐍃 𐌰𐍆 𐌸𐌰𐌼𐌼𐌰 𐌿𐌱𐌹𐌻𐌹𐌽 | ak lausei uns af þamma ubilin | але визволи нас від зла. | ak ˈlɔːsiː uns aɸ ˈθamːa ˈuβilin |
| 𐌿𐌽𐍄𐌴 𐌸𐌴𐌹𐌽𐌰 𐌹𐍃𐍄 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐌽𐌲𐌰𐍂𐌳𐌹 𐌾𐌰𐌷 𐌼𐌰𐌷𐍄𐍃 | unte þeina ist þiudangardi jah mahts | Бо твоє є царство і сила | ˈunteː ˈθiːna ist ˈθiu̯ðanˌɡardi jah mahts |
| 𐌾𐌰𐌷 𐍅𐌿𐌻𐌸𐌿𐍃 𐌹𐌽 𐌰𐌹𐍅𐌹𐌽𐍃 | jah wulþus in aiwins | і слава навіки. | jah ˈwulθus in ˈɛːwins/ |
Примітки
- Лукінова Т. Б. Українська лексика: семантичні зміни в запозичених словах // Мовознавство. 2013. № 2-3. С. 18-38.
Джерела
- Євченко В. В. Готська мова. Тексти. Коментар. Словник: Навч. посібник. [ 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Житомир: ЖДПУ, 2002. — 408 с.
- Мови світу. Кельтські та германські мови. [ 28 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кузьменко Ю. К. Готская письменность. — В кн.: История лингвистических учений. Средневековая Европа. Л., 1985. (рос.)
- Буданова В. П. Готы в эпоху великого переселения народов. М., 1990. (рос.)
- Гухман М. М. Готский язык. М., 1994. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готська мова
- Посібник готської мови [ 3 січня 2016 у Wayback Machine.]
- «Готський проект» [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Граматики та словники [ 16 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Готська Біблія [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Готська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Gothic [ 28 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Авторський переклад «Заповіту» Тараса Шевченка в латинській транслітерації. [ 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotska mova 𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰 Gutarazda mertva mova yakoyu rozmovlyali goti Nalezhit do shidnogermanskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov Gotska mova𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰 GutarazdaPoshirena v Iberiya suchasna Ispaniya Dakiya suchasna Rumuniya Illirik suchasni Sloveniya Horvatiya Ugorshina Ukrayina v tomu chisli Pivnichne Prichornomor ya ta Krim Region YevropaNosiyi 0 osib 2019 Pisemnist Gotska abetka i runiKlasifikaciya Indoyevropejska GermanskaShidnogermanska dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 gotISO 639 3 gotCya storinka chi rozdil mistit specialni simvoli Yunikodu Yaksho u vas vidsutni neobhidni shrifti deyaki simvoli mozhut vidobrazhatisya nepravilno NazvaNajmenuvannya movi pov yazano z plemennoyu nazvoyu gotiv ta transformaciyeyu cogo etnonimu v piznoantichnih ta rannoserednovichnih dzherelah Samonazva gotiv gut vidnovlyuyetsya za zasvidchenim u gotskomu cerkovnomu kalendari slovu gutthiuda krayina gotiv V piznishih dzherelah bula prijnyata forma Gothi vid yakoyi i pohodit nazva movi KlasifikaciyaCe yedina shidnogermanska mova yaku sogodni mozhna vidtvoriti oskilki inshi zokrema vandalska ta burgundska vidomi lishe u vlasnih nazvah zafiksovanih u istorichnih hronikah Nazva grupi bula dana za teritorialnoyu oznakoyu v ostanni stolittya do n e ta v pershi stolittya n e goti i blizki do nih plemena gepidi vandali burgundi rugi skiri roztashovuvalis na shid vid misc poselennya inshih germanskih plemen V seredini VI stolittya gotska mova pochala zanepadati Do VIII stolittya vona zbereglasya na Pirenejskomu pivostrovi a do IX v girskih rajonah Krimu krimskogotska mova Sogodni gotska mova ye vazhlivoyu nasampered dlya porivnyalnoyi lingvistiki Pam yatkiStorinka bibliyi gotskoyu movoyu Gotska najranishe zasvidchena z pomizh usih germanskih mov najdavnishi dokumenti ciyeyu movoyu nalezhat do IV stolittya prote do nashogo chasu dijshla neznachna kilkist dokumentiv gotskoyu movoyu Vidoma mova golovnim chinom zavdyaki gotskomu perekladu Bibliyi yakij vvazhayetsya vikonav vestgotskij yepiskop Ulfila Takozh predstavlena perekladnimi pismovimi pam yatkami 4 6 st stvorennya ta funkcionuvannya yakih bulo pov yazano z bogosluzhbovoyu praktikoyu gotskoyi arianskoyi gromadi Mova gotskih tekstiv sluzhila takozh yak kojne dlya inshih germanciv arian i povplivala na formuvannya novoyi sakralnoyi leksiki inshih germanskih mov Ye dostatni pidstavi pripuskati dvomovnist volodinnya gotskoyu ta latinoyu abo navit poliglossiyu volodinnya gotskoyu latinoyu ta greckoyu bilshosti gotiv sho rozselilisya na teritoriyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi u varvarskih korolivstvah i na teritoriyi Krimu Najznachnishi pam yatki gotskoyi movi urivki perekladu Yevangeliya apostolskih Poslan i Starogo Zapovitu rukopisi yakih pohodyat z Italiyi nalezhat perevazhno do 6 st Ale ochevidno yavlyayut soboyu pizni spiski i varianti tekstiv stvorenih v 4 5 st Do dribnih pam yatok nalezhat urivki gotskogo cerkovnogo kalendarya urivok arianskogo dogmatichnogo komentarya do Yevangeliya vid Ioanna Skeireins nazva oznachaye Poyasnennya i dano pershe vidavcem rukopisu K F Massmanom gotskij alfavit i okremi slovospoluchennya z perekladu Yevangeliya sho zbereglisya v Zalcburzko Videnskomu Alkuyinovomu rukopisi kincya 9 st gotski pidpisi do latinskih kupchih 6 st i okremi glosi do latinskogo tekstu arianskogo yepiskopa Maksimina 6 st Ye starorunichni pam yatki napis na zolotomu persni z P yetro a si napis na nakonechniku spisa z Kovelya i na pryaselce z Leckan za pevnimi fonetichnimi oznakami viznachenimi yak gotski abo shidnogermanski hocha pitannya ce vidnositsya do chisla diskusijnih HarakteristikaDialekti Gotska mova harakterizuyetsya odnakovistyu form i obmezhenoyu kilkistyu fonetichnih morfologichnih i leksichnih kolivan Problema dialektnogo chlenuvannya gotskoyi movi okreme pitannya v diskusiyi pro dialekti shidnogermanskoyi grupi mov Obmezhenist gotskogo i ubogist sukupnogo shidnogermanskogo materialu ne dozvolyaye prijti do ostatochnih visnovkiv najdovedenishimi ye polozhennya pro pevnu specifiku ostgotskogo i krimsko gotskogo dialektiv v porivnyanni z vestgotskim Codex Ambrosianus B Fonetika Fonologichna sistema gotskoyi movi vidnovlyuvana dlya epohi stvorennya gotskoyi pisemnosti 4 st harakterizuyetsya arhayichnistyu sistemi golosnih pozicijnim cherguvannyam dzvinkih prorivnih i dzvinkih spirantiv zberezhennyam labiovelyarnih hw i kw vkraj obmezhenoyu kilkistyu kombinatornih zmin golosnih Gotska orfografiya ne daye poslidovnogo rozriznennya dovgoti i stislosti golosnih i niyak ne vidilyaye nagolosheni skladi Tomu osoblivosti gotskogo korotkogo i dovgogo vokalizmu i nagolosi vstanovlyuyutsya na pidstavi danih samoyi gotskoyi movi iz zaluchennyam porivnyalnogo materialu inshih davnogermanskih mov Dlya gotskoyi movi rekonstruyuyetsya silnij dinamichnij nagolos na pershomu skladi V cilomu fonologichna sistema gotskoyi movi blizka zagalnogermanskij Morfologiya Gotska ye movoyu flektivnogo tipu tobto gramatichni znachennya virazhayutsya v nomu zasobami slovozmini Dlya sistemi vidminyuvannya harakterni diferenciaciya za tipom osnovi zalezhno vid osnovotvornogo sufiksa nayavnist troh rodiv cholovichogo zhinochogo i serednogo kategoriyi chisla odnini mnozhini i reliktiv dvoyini chotiroh vidminkiv nazivnogo rodovogo davalnogo znahidnogo a v odnini takozh klichnogo V sistemi imeni prikmetnika ye slidi diferenciaciyi za tipom osnovi silnij i slabkij tip vidminyuvannya tri stupeni porivnyannya sered zajmennikiv ye osobovi prisvijni vkazivni vidnosni pitalni neviznacheni U sistemi diyeslova za sposobom utvorennya gramatichnih form rozriznyayutsya tak zvani silni diyeslova de gramatichni znachennya virazhayutsya zasobami vnutrishnoyi fleksiyi tobto cherguvan golosnogo osnovi slabki vikoristovuyutsya dlya cih cilej sufiksaciyi nepravilni diyeslova Nemaye specialnoyi formi majbutnogo chasu Do imennih form nalezhat infinitiv diyeprikmetniki teperishnogo i minulogo chasu vidminyuvannya vklyuchaye formu dvoyini Artikl v gotskij movi vidsutnij artiklepodibne vzhivannya vkazivnogo zajmennika obumovleno oriyentaciyeyu gotskih tekstiv na grecki zrazki V cilomu morfologichnij lad gotskoyi movi harakterizuyetsya znachnim arhayizmom Do konservativnih osoblivostej gotskoyi movi nalezhat shiroke vikoristannya vnutrishnoyi fleksiyi abo ablauta dosit poslidovne zberezhennya strukturnoyi shemi davnogermanskih tipiv vidminyuvannya nerozvinenist analitichnih konstrukcij v sistemi diyeslova stijkist starodavnoyi kategoriyi mediopasiva nayavnist osoblivogo klasu diyesliv sho utvoryuyut chasovi formi za dopomogoyu reduplikaciyi podvoyennya pochatkovogo skladu korenya zberezhennya dvoyini Razom z tim u gotskij movi ye j okremi individualni novoutvorennya Slovotvorennya v gotskij movi mozhe zdijsnyuvatisya za dopomogoyu sufiksaciyi prefiksaciyi i vnutrishnoyi fleksiyi Mozhlivo odnochasne vikoristannya riznih sposobiv slovotvorennya Sintaksis Specifika gotskogo sintaksisu v cilomu obumovlena perekladnim harakterom tekstiv oriyentaciyeyu perekladacha na grecki j latinski modeli Razom z tim struktura prostogo rechennya v gotskij v najvazhlivishih oznakah zbigayetsya zi strukturoyu propoziciyi v inshih germanskih movah U gotskij predstavleni dvoskladni ta odnoskladni propoziciyi Yak pidmet vistupayut imennik zajmennik substantivovani prikmetniki i prislivniki infinitiv Prisudok u gotskij movi mozhe buti prostim i skladenim imennim abo diyeslivnim Poryadok sliv vilnij Sintaksis skladnopidryadnogo rechennya predstavlenij chislennimi strukturnimi zrazkami Ye absolyutni konstrukciyi yaki ne zavzhdi obumovleni greckim originalom absolyutnij davalnij absolyutnij znahidnij absolyutnij nazivnij Velmi uzhivanij sintaksichnij oborot accusativus cum infinitivo Leksika Leksika gotskoyi movi zberigaye blizkist do zagalnogermanskogo slovnika hocha v ryadi vipadkiv sposterigayutsya innovaciyi ochevidno obumovleni vidokremlenim stanovishem gotskoyi sered inshih germanskih mov Zavdyaki svoyij konservativnosti material gotskoyi movi maye pershoryadne znachennya pri pobudovi porivnyalnoyi gramatiki germanskih mov Kontakti z inshimi movamiUchast gotskoyi movi v movnih kontaktah prostezhuyetsya pri nayavnosti pevnogo plastu leksichnih zapozichen z latini ta greckoyi Bagato hto z cih zapozichen pronikli v gotsku movu she v dopisemnu epohu inodi sudyachi z nepryamih danih cherez poserednictvo inshih mov Do dopisemnoyi epohi nalezhat i dekotri zapozichennya zo slov yanskih mov Zapozichennya z davnoyevrejskoyi movi nalezhat eposi perekladu Bibliyi i prohodili za poserednictvom greckoyi ta latinskoyi mov Poryad z inshimi shidnogermanskimi movami gotska posluzhila dzherelom leksichnih zapozichen v slov yanski movi davnoruski poznachennya zbroyi mech sholom termini prava dlg pobutova leksika hlѣb hlѣv ta in Z gotskoyi movi do ukrayinskoyi buli zapozicheni slova knyaz mech hlib tosho buk got bōka bukva got bōka bōkōs bronya got brunjo davn angl brunnia nagrudnik hlib got 𐌷𐌻𐌰𐌹𐍆𐍃 latiniz hlaifs davn v nim hlaiba davn angl hlaf angl loaf knyaz got kuniggs davn v nim kuningaz nim Konig davn angl cyning angl king likar got lekeis likuvati got lekinōn cerkva got kyrikō davn angl cirice AlfavitDokladnishe Gotska abetka V osnovi pisma lezhit gotska abetka Viniknennya gotskoyi pisemnosti pov yazane z diyalnistyu vestgotskogo arianskogo yepiskopa Vulfili bl 311 bl 383 za svidchennyami drevnih avtoriv stvoriv gotskij alfavit pereklad Bibliyi i liturgijnih tekstiv Osnovoyu gotskogo pisma ye greckij alfavit na sho vkazuye forma bukv ta yih poryadok dlya deyakih grafem vidznachayetsya takozh vpliv latinskogo alfavitu i runichnoyi tradiciyi Najvazhlivishi gotski rukopisi Codex Argenteus Sribnij kodeks 5 6 st Codex Carolinus Karolinskij kodeks 5 st paralelnij tekst gotskoyu ta latinskoyu movoyu Codices Ambrosiani Ambrozianski kodeksi 5 6 st urivki Yevangeliya poslan fragmenti Starogo Zapovitu U vidannyah novogo chasu gotski pam yatki vidtvoryuyutsya v latinskij transliteraciyi Zvukove znachennya ryadu grafem ai au ta in zalishayetsya diskusijnim PrikladOtche nash Gotska Transliteraciya Bukvalnij pereklad Transkripciya IPA 𐌰𐍄𐍄𐌰 𐌿𐌽𐍃𐌰𐍂 𐌸𐌿 𐌹𐌽 𐌷𐌹𐌼𐌹𐌽𐌰𐌼 atta unsar thu in himinam Otche nash ti na nebi ˈatːa ˈunsar 8uː in ˈhiminam 𐍅𐌴𐌹𐌷𐌽𐌰𐌹 𐌽𐌰𐌼𐍉 𐌸𐌴𐌹𐌽 weihnai namo thein nehaj svyatitsya im ya tvoye ˈwiːhnɛː ˈnamoː 8iːn 𐌵𐌹𐌼𐌰𐌹 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌹𐌽𐌰𐍃𐍃𐌿𐍃 𐌸𐌴𐌹𐌽𐍃 qimai thiudinassus theins Nehaj prijde carstvo tvoye ˈkʷimɛː ˈ8iu dinasːus 8iːns 𐍅𐌰𐌹𐍂𐌸𐌰𐌹 𐍅𐌹𐌻𐌾𐌰 𐌸𐌴𐌹𐌽𐍃 wairthai wilja theins nehaj bude volya tvoya ˈwɛr8ɛː ˈwilja 8iːns 𐍃𐍅𐌴 𐌹𐌽 𐌷𐌹𐌼𐌹𐌽𐌰 𐌾𐌰𐌷 𐌰𐌽𐌰 𐌰𐌹𐍂𐌸𐌰𐌹 swe in himina jah ana airthai yak na nebi tak i na zemli sweː in ˈhimina jah ana ˈɛr8ɛː 𐌷𐌻𐌰𐌹𐍆 𐌿𐌽𐍃𐌰𐍂𐌰𐌽𐌰 𐌸𐌰𐌽𐌰 𐍃𐌹𐌽𐍄𐌴𐌹𐌽𐌰𐌽 𐌲𐌹𐍆 𐌿𐌽𐍃 𐌷𐌹𐌼𐌼𐌰 𐌳𐌰𐌲𐌰 hlaif unsarana thana sinteinan gif uns himma daga Hlib nash nasushnij daj nam cogo dnya hlɛːɸ ˈunsarana ˈ8ana ˈsinˌtiːnan ɡiɸ uns ˈhimːa ˈdaɣa 𐌾𐌰𐌷 𐌰𐍆𐌻𐌴𐍄 𐌿𐌽𐍃 𐌸𐌰𐍄𐌴𐌹 𐍃𐌺𐌿𐌻𐌰𐌽𐍃 𐍃𐌹𐌾𐌰𐌹𐌼𐌰 jah aflet uns thatei skulans sijaima i prosti nam borgi nashi jah aɸˈleːt uns ˈ8atiː ˈskulans ˈsijɛːma 𐍃𐍅𐌰𐍃𐍅𐌴 𐌾𐌰𐌷 𐍅𐌴𐌹𐍃 𐌰𐍆𐌻𐌴𐍄𐌰𐌼 𐌸𐌰𐌹𐌼 𐍃𐌺𐌿𐌻𐌰𐌼 𐌿𐌽𐍃𐌰𐍂𐌰𐌹𐌼 swaswe jah weis afletam thaim skulam unsaraim tak yak i mi proshayemo borzhnikam nashim ˈswasweː jah ˈwiːs aɸˈleːtam 8ɛːm ˈskulam ˈunsarɛːm 𐌾𐌰𐌷 𐌽𐌹 𐌱𐍂𐌹𐌲𐌲𐌰𐌹𐍃 𐌿𐌽𐍃 𐌹𐌽 𐍆𐍂𐌰𐌹𐍃𐍄𐌿𐌱𐌽𐌾𐌰𐌹 jah ni briggais uns in fraistubnjai I ne vvedi nas u spokusu jah ni ˈbriŋɡɛːs uns in ˈɸrɛːstubnijɛː 𐌰𐌺 𐌻𐌰𐌿𐍃𐌴𐌹 𐌿𐌽𐍃 𐌰𐍆 𐌸𐌰𐌼𐌼𐌰 𐌿𐌱𐌹𐌻𐌹𐌽 ak lausei uns af thamma ubilin ale vizvoli nas vid zla ak ˈlɔːsiː uns aɸ ˈ8amːa ˈubilin 𐌿𐌽𐍄𐌴 𐌸𐌴𐌹𐌽𐌰 𐌹𐍃𐍄 𐌸𐌹𐌿𐌳𐌰𐌽𐌲𐌰𐍂𐌳𐌹 𐌾𐌰𐌷 𐌼𐌰𐌷𐍄𐍃 unte theina ist thiudangardi jah mahts Bo tvoye ye carstvo i sila ˈunteː ˈ8iːna ist ˈ8iu danˌɡardi jah mahts 𐌾𐌰𐌷 𐍅𐌿𐌻𐌸𐌿𐍃 𐌹𐌽 𐌰𐌹𐍅𐌹𐌽𐍃 jah wulthus in aiwins i slava naviki jah ˈwul8us in ˈɛːwins PrimitkiLukinova T B Ukrayinska leksika semantichni zmini v zapozichenih slovah Movoznavstvo 2013 2 3 S 18 38 DzherelaYevchenko V V Gotska mova Teksti Komentar Slovnik Navch posibnik 12 listopada 2012 u Wayback Machine Zhitomir ZhDPU 2002 408 s Movi svitu Keltski ta germanski movi 28 chervnya 2020 u Wayback Machine ros Kuzmenko Yu K Gotskaya pismennost V kn Istoriya lingvisticheskih uchenij Srednevekovaya Evropa L 1985 ros Budanova V P Goty v epohu velikogo pereseleniya narodov M 1990 ros Guhman M M Gotskij yazyk M 1994 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gotska mova Vikipediya Vikipediya maye rozdil gotskoyu movoyu 𐌷𐌰𐌿𐌱𐌹𐌳𐌰𐍃𐌴𐌹𐌳𐍉 Posibnik gotskoyi movi 3 sichnya 2016 u Wayback Machine Gotskij proekt 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Gramatiki ta slovniki 16 kvitnya 2009 u Wayback Machine Gotska Bibliya Arhivovano 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Gotska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Gothic 28 serpnya 2017 u Wayback Machine angl Avtorskij pereklad Zapovitu Tarasa Shevchenka v latinskij transliteraciyi 28 sichnya 2019 u Wayback Machine