Фрітер (страва)

Фрітер, оладка (англ. fritter) — це шматок м'яса, морепродукти, фрукти, овочі чи інші інгредієнти, котрі були перемішані у клярі або запаніровані, або просто шматок тіста без інших інгредієнтів, які смажаться у фритюрі. Готують фрітери як солодкі, так і солоні.

Фрітер

Фрітер із моркви та нуту
Походження
Необхідні компоненти	Кляр або тісто
Зазвичай використовувані компоненти	невеликі шматочки м’яса, морепродуктів, фруктів, овочів або інших інгредієнтів
Медіафайли у Вікісховищі

Визначення

Видання 1854 року «Американського словника англійської мови» Ноа Вебстера визначає фрітер (fritter) як перехідне дієслово, що означає «нарізати м'ясо на дрібні шматочки для смаження». Інше визначення з 1861 року дається як «млинець, що містить подрібнені фрукти, птицю, рибу; також невеликий шматочок смаженого м'яса».

Різновиди

Африка

Країни Західної Африки мають багато варіацій, схожих на фрітери. Найпоширеніший процес включає змішування очищеного чорноокого горошку з перцем і спеціями для отримання густої текстури. Версія йоруба (Yoruba), акара, є популярною вуличною закускою та гарніром у нігерійській культурі.

Південна Африка

У Південній Африці популярні гарбузові фрітери, які в будь-який час доби подають з цукром з корицею.

Азії

Південна Азія

Фрітери — це надзвичайно популярні придорожні закуски по всій Південній Азії, їх зазвичай називають пакора (pakora) або бхаджі (bhajia) у місцевій мові — цибулевий бхаджі також користується великою популярністю за кордоном і вдома.

Індія

В Індії пакора (pakora) — це фрітер із різноманітних овочів і спецій.

У південноіндійському штаті Керала надзвичайно популярні бананові фрітери.

Пеяджі (peyaji) — бенгальська страва з фрітерів із цибулею.

• Pakoras з чилі
• Страва з цибулевими фрітерами (peyaji) із Бенгалії
• Жінка виготовляє bajjis в Мілапоре
• Uggani bajji, рис та фрітери, типовий сніданок у Раджаласіма

Південно-Східна Азія

Бруней

У Брунеї фрітери відомі як cucur і їх їдять як закуски. Cucur також є частиною місцевої вуличної їжі та зазвичай продається на продовольчих кіосках у стилі вуличного ринку (відомі як gerai). Зазвичай вони готуються з начинками, котрі зазвичай виготовляються з бананів, креветок, батату, солодкої картоплі та овочів (зазвичай нарізаної капусти або моркви). З деяких місцевих сезонних фруктів, також роблять cucur , найчастіше з дуріаном, хлібним деревом (sukun), tibadak (Artocarpus integer) і tarap (Artocarpus odoratissimus).

Індонезія

В Індонезії фрітери належать до категорії gorengan (індонез. fritters, від goreng «смажити»), і багато різновидів продаються на подорожніх візках або вуличними торговцями по всій Індонезії. Різні види інгредієнтів занурюють у кляр і смажать у фритюрі, наприклад банани (пісанг горенг, pisang gorengтемпе мендоан , таху горенг (смажений тофу), онком, солодка картопля, шматочки маніоки, тапаї з маніоки, чиренг (фрітери з тапіоки), бакван (борошно з нарізаними овочами), таху ісі (тофу з начинкою) і хлібне дерево . Їх часто їдять із свіжим перцем чилі «пташине око» (^[en]). Різновид, відомий як бакван (bakwan), зазвичай містить борошно з нарізаними овочами, такими як морква та капуста, тоді як смажені котлети під назвою перкедель (perkedel) зазвичай складаються з картопляного пюре або меленої кукурудзи (perkedel jagung або bakwan jagung).

• Горенган, індонезійський вуличний торговець різноманітними фрітерами
• Індонезійські фрітери темпе мендоан і тофу
• Bakwan jagung, індонезійський кукурудзяний фрітер
• Торговець фрітерами пропонує пісанг горенг, індонезійські бананові оладки

Малайзія

У Малайзії типові фрітери під назвою cucur (такі як ямс, батат і банани) смажать біля дороги у великому воці та продають як закуски .

• Малайзійський придорожній ямс і фрітери з солодкої картоплі

М'янма

У бірманській кухні фрітери називаються ай-кьюв (a-kyaw) (бірм. အကြော်), тоді як фрітери асорті називаються a-kyaw-sone (бірм. အကြော်စုံ). Найпопулярнішим a-kyaw є фрітер із гарбуза (ဘူးသီးကြော်). Нарізана кубиками цибуля, нут, картопля, різноманітні листові овочі, паста з коричневої квасолі, бірманський тофу, чайот, банан і шкварки — інші популярні інгредієнти для оладок. З чорної квасолі готують пасту з листям карі для приготування bayagyaw — невеликих фрітерів, схожих на фалафель. На відміну від pisang goreng, бірманські бананові фрітери готуються тільки з перестиглих бананів без додавання цукру або меду.

Солоні фрітери їдять переважно на сніданок або закушують до чаю. Фрітери з гарбуза, нуту та цибулі нарізають невеликими шматочками і їдять з Mohinga, національною стравою М'янми. Ці фрітери також їдять з рисом Као ньїн баунг (Kao hnyin baung) і зеленим бірманським соусом, який називається чін-со-кар (hin-saw-kar) або а-чін-яй(a-chin-yay) . Залежно від оладки, соус готується з соусу чилі, розведеного оцтом, водою, кінзою, дрібно нарізаними помідорами, часником і цибулею.

• Смажені закуски М'янми

Філіппіни

На Філіппінах яєчні фрітери називаються токнененг (tokneneng) (качка) або квек-квек (kwek-kwek) (перепілка), а оладки з кальмарами називаються каламарес . Вони, а також оладки з креветками під назвою окой (okoy) і бананові фрітери під назвою маруя (maruya) також продаються на візках або у вуличних продавців.

• або кумбо, бананові оладки
• Оладки окой з креветок і клейкого рисового борошна
• Квек-квек, оладки з перепелиних яєць
• Пінакуфу (Pinakufu), оладки з клейкого рисового борошна, покриті цукром і кокосом

Таїланд

• Nam phrik kapi подається з овочевими оладками; поширена страва в тайській кухні

Східна Азія

Китай

По всьому Китаю фрітери продають біля доріг. Вони можуть містити свинину, але зазвичай вегетаріанські.

Японія

У японській кухні темпура — це овочі або морепродукти, занурені та обсмажені в легкому хрусткому тісті та подаються як звичайний додаток до їжі.

Корея

У корейській кухні картопля фрі відома як твігім (twigim)(튀김). Твігім часто бувають в клярі і в паніровці, але є варіанти без паніровки, а також сорти без паніровки і кляру. Популярні страви з твігіма включають dak-twigim (смажена курка), gim-mari-twigim (рулет із смажених водоростей), goguma-twigim (смажена солодка картопля), gul-twigim (смажена устриця), ojingeo-twigim (смажений кальмар) і saeu-twigim (смажені креветки).

Традиційна вегетаріанська картопля фрі, пов'язана з корейською храмовою кухнею, включає твігак (twigak) і бугак (bugak). Твігак готують з таких овочів, як дасіма (dasima) (ламінарія) і бамбук, без паніровки чи кляру. Бугак виготовляють із таких овочів, як дасіма, листя перилли та перець чилі, які покривають клейкою рисовою пастою та ретельно висушують.

• Корейські Ojingeo-twigim (оладки з кальмарами) і gochu -twigim (оладки з чилі)
• Dasima- bugak (картопля з ламінарії в покритті)
• Miyeok- twigak (картопля фрі з водоростями)

Іран

Іранський варіант називається Куку (Kuku), який випускається в різних варіантах, наприклад, з картоплею або з травами. Цей вид фрітерів нагадує киш без скоринки.

• Куку -сабзі

Нова Зеландія

У Новій Зеландії популярні фрітери з мальком (Whitebait fritters).

• Новозеландські фрітери з мальків

Європа

Об'єднане Королівство

У британських точках продажу «фіш енд чіпс» (досл. риба та картопля фрі) можуть супроводжуватися «фрітерами», такими як скибочка картоплі, кільце ананаса, кільце яблука або шматочки, або кашкоподібний горох, смажені у тісті. Звідси: «картопляні оладки», «ананасові оладки», «яблучні оладки», « горохові оладки» тощо. Вдома і в школі також іноді готують оладки з м'ясом, особливо зі спамом і солониною. Рулет із фрітером (fritter roll) або рулет та фрітер (roll and fritter)— це картопляний фрітер всередині булочки, яку подають із сіллю та оцтом.

Північна Америка

Канада/Сполучені Штати Америки

Яблучний фрітер — поширений фрітер у Канаді та Сполучених Штатах. Його зазвичай можна знайти в магазинах пончиків і зазвичай готують із дріжджового тіста з борошна, цукру, яєць, молока, вершкового масла або жиру та пекарських дріжджів. Тісто в основному таке ж, як і для традиційного канадсько-американського тіста для пончиків. Його розплющують і обкачують з нарізаними яблуками і корицею. Потім його подрібнюють на дрібні шматочки, а потім формують. Потім його нарізають на порційні шматочки і залишають щоб піднялось, перш ніж обсмажити у фритюрі або негайно обсмажують. Після обсмажування їх занурюють у глазур зі смаком ванілі. Вважається, що він був створений Тімом Гортонсом у 1964 році як один із двох оригінальних кондитерських виробів разом із голландським пончиком. Існує також швидка версія хліба, яку можна знайти в рецептах в Інтернеті. Це в основному в Сполучених Штатах Америки і зазвичай виготовляється з борошна, цукру, розпушувача, нарізаних яблук, кориці, молока та яєць. Його також смажать у фритюрі та занурюють у ванільну глазур як дріжджову версію. У 2020 році McDonald's оголосив, що цілий день подаватиме яблучні оладки разом із двома іншими кондитерськими виробами.

Список літератури

1. Grand Diplome Cooking Course. Taylor & Francis US. с. 58. Процитовано 5 листопада 2016.
2. Co., Royal Baking Powder (2009). The Royal Baker and Pastry Cook. Wildside Press. с. 7. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
3. Gisslen, W. (2004). Professional Baking. Wiley. с. 189. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
4. Shields, D.S. (2015). Southern Provisions: The Creation and Revival of a Cuisine. University of Chicago Press. с. 158. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
5. An American Dictionary of the English Language. 1854. с. 431.
6. Cooley, Arnold James. Dictionary of English Language Exhibiting Orthography, Pronunciation and Definition of Words.
7. Pumpkin fritters (pampoenkoekies) | Rainbow Cooking. www.rainbowcooking.co.nz.
8. . 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 28 лютого 2023.
9. Kraig, Bruce; Sen, Colleen Taylor (9 вересня 2013). Street Food Around the World: An Encyclopedia of Food and Culture (англ.). ABC-CLIO. ISBN .
10. Fauziah (2 червня 2017). Gorengan: Indonesia's Favorite Fried Snacks - Indoindians. Indoindians (амер.). Процитовано 27 червня 2018.
11. Musa, N. (2016). Amazing Malaysian: Recipes for Vibrant Malaysian Home-Cooking. Random House. с. 90. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
12. Albala, K. (2011). Food Cultures of the World Encyclopedia. Food Cultures of the World Encyclopedia. Greenwood. с. 161. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
13. Marks, C.; Thein, A. (1994). The Burmese Kitchen: Recipes from the Golden Land. M. Evans. с. 35. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
14. Koehler, Robert (2010). (ред.). Traditional Food: A Taste of Korean Life. Korea Essentials. Т. 4. Seoul: Seoul Selection. ISBN . Процитовано 1 березня 2018.
15. Bloom, A.; Wechter, E.B. (2010). Fodor's New Zealand. Fodor's New Zealand. Fodor's Travel Publications. с. 53. ISBN . Процитовано 5 листопада 2016.
16. Raffald, E. (1808). The experienced English house-keeper, consisting of near 800 original receipts. с. 118. Процитовано 5 листопада 2016.
17. CHALMERS, TORI. Glasgow Food Delicacies You Might Not Have Heard Of. theculturetrip. The Culture Trip Ltd. Процитовано 20 липня 2019.