Жан-Поль Шарль Ема́р Сартр (фр. Jean-Paul Charles Aymard Sartre; 21 червня 1905, Париж — 15 квітня 1980) — французький філософ, письменник, сценарист, громадський діяч, який вважається провідною фігурою французької філософії та марксизму 20-го століття. Сартр є одним з ключових представників екзистенціалізму (і феноменології). Його робота здійснила значущий вплив на соціологію, критичну й постколоніальну теорію та літературознавство. Сартрові присудили Нобелівську премію з літератури 1964 року, попри те, що він намагався відмовитися від неї, заявивши, що завжди одхрещувався від офіційних почестей і що «письменник не повинен дозволити перетворити себе на інституцію».
Сартр перебував у вільних стосунках із видатною феміністкою та філософкою-екзистенціалісткою Симоною де Бовуар. Сартр і де Бовуар діяли наперекір культурно-соціальним припущенням і очікуванням свого виховання, яке вони вважали буржуазним, як у стилі життя, так і в мисленні. Конфлікт між гнітючим, духовно деструктивним конформізмом і «автентичним» способом «буття» став домінантною темою ранньої творчості Сартра, втіленою в його основній філософській праці «Буття і ніщо» (фр. L'Être et le Néant, 1943). Введенням Сартра в його філософію є праця «Екзистенціалізм — це гуманізм» (фр. L'existentialisme est un humanisme, 1946).
Біографія
Жан-Поль Сартр народився в Парижі і був єдиною дитиною в сім'ї. Його батько , офіцер військово-морських сил Франції, мати — . По материнській лінії Жан-Поль був двоюрідним племінником Альберта Швейцера. Жану-Полю було лише 15 місяців, коли у нього помер батько. Родина перебралася до рідної домівки в .
Освіту Сартр отримав у ліцеї , закінчив Вищу нормальну школу (фр. École normale superiéure) у Парижі з дисертацією з філософії, стажувався у (1934). Викладав філософію в різних ліцеях Франції (1929–1939 і 1941–1944); з 1944 року цілком присвятив себе літературній праці. Ще в студентські роки познайомився з Сімоною де Бовуар, що стала не просто супутницею його життя, але ще й автором-однодумцем.
У 1929 році він закінчив Вищу нормальну школу й упродовж 1941–1945 років викладав у різних ліцеях (йому довелося зробити короткочасну перерву у зв'язку із службою в Збройних силах і перебуванням у військовому полоні).
Разом з Сімоною де Бовуар і Морісом Мерло-Понті він заснував журнал «Нові часи». Виступав як прихильник миру на в 1952 році, в 1953 році був обраний членом Світової ради миру.
У 1956 році Сартр і редакція журналу «Нові часи» дистанціювалися (на відміну від Камю) від прийняття ідеї французького Алжиру і підтримали прагнення до незалежності алжирського народу. Сартр виступає проти катувань, захищає свободу народів визначати свою долю, аналізує насильство як гангрену схожу з колоніалізмом.
Після неодноразових погроз ними була двічі підірвана його квартира в центрі Парижа; редакцію бойовики-націоналісти захоплювали п'ять разів.
Сартр, як і багато представників інтелігенції країн третього світу, активно надавав підтримку кубинській революції 1959 року. У червні 1960-го він написав у Франції 16 статей, під назвою . У цей час він співпрацював з кубинським новинним агентством [en]. Але потім стався розрив з Кастро, у 1971 році через «справу Паділья», коли кубинський поет [en] був поміщений у в'язницю за критику режиму Кастро.
Сартр взяв активну участь у Трибуналі Рассела з розслідування військових злочинів, скоєних у В'єтнамі. У 1967 році провів два своїх засідання — у Стокгольмі і в , де Сартр виголосив свою гучну промову про геноцид, в тому числі в французькому Алжирі.
Сартр був учасником 1968 (можна навіть сказати, що Сартр став символом революції: бунтівні студенти, захопивши Сорбонну, впустили всередину тільки Сартра), в повоєнні роки — численних демократичних, і організацій. Брав участь у протестах проти , придушення Угорського повстання 1956, В'єтнамської війни, проти вторгнення американських військ на Кубу, проти введення радянських військ до Праги, проти придушення інакомислення в СРСР. Протягом життя його політичні позиції досить сильно коливалися, але завжди залишалися лівими, і Сартр завжди відстоював права знедоленої людини, того самого приниженого «Самоучки», якщо цитувати роман «Нудота».
Під час чергового протесту Сартра було затримано, що викликало обурення студентства. Коли про це дізнався Шарль де Голль, то він наказав випустити Сартра, сказавши:
«У Франції Вольтерів не саджають».
Жан-Поль Сартр помер у 1980 році, і в останню путь його проводжали 50 тисяч людей.
Сартр сам оповідає про своє дитинство у написаних наприкінці життя спогадах («Слова»), вкрай критично й іронічно. Немає нічого сентиментального у споминах про матір і дідуся, хоча видно, що його, єдину дитину в непогано влаштованій буржуазній сім'ї, сирітку (батько рано помер), всі шалено любили. Малий Жан-Поль виріс хлопчиком вкрай пещеним, зіпсованим надміром піклування, але якийсь внутрішній опір зробив його змалку гіперкритичним до далеких і близьких, змушував гостро відчувати навіть там, де вона була природним перебільшенням щирих почуттів. Сартр не зносить блазнювання майже так, як не терпить бруду. Втім, він по-справжньому любив своїх близьких (до речі, це була сім'я ельзасців Швейцерів, з якої вийшов і великий гуманіст, знаменитий місіонер Альберт Швейцер). Критичність означає відчуття нечистоти, а життя людське повне бруду; людина — не янгол, вона — і музика, і щедрість, і егоїзм, і грубість, і поезія, і фізіологічні відправлення. Коли любиш людину, любиш її разом з усіма її непривабливими інтимними деталями.
Великі прозові цикли Сартра переважно незакінчені, як і останній філософський задум — книга (її виданий 1960 року перший том так і не мав продовження). Сартр увесь час прагнув створити щось грандіозне; його філософський трактат «Буття і ніщо» вражає не стільки своїм обсягом, скільки тим, що ця ґрунтовна праця написана в окупаційному 1943 році учасником руху Опору. Зрештою, важко назвати найкращий філософський твір Сартра: чи це його дослідження про буття, чи скромна лекція , прочитана 1946 року. Саме після її публікації захоплення Сартровим «екзистенціалізмом» стало повальним.
У 1964 році Жан-Поль Сартр став лауреатом Нобелівської премії (література). Але він відмовився прийняти цю нагороду, заявивши про своє небажання бути чим-небудь зобов'язаним будь-якій соціальній інституції. У тому ж році Сартр заявив про свою відмову від літературної діяльності, назвав літературу сурогатом дійсного перетворення світу.
Творчість Сартра відбиває тенденцію усього двадцятого століття й тим, що у ній він звертався безпосередньо до особистості кількох персонажів культури у своїх кількох біографіях: Флобера, Жане , Бодлера тощо. Увага до людини, її вчинків та її творів пов'язана із бажанням пояснити епоху, та навпаки, аби від епохи повернутися знову до пояснення людини. Так чи інакше, наша сучасність позначена особистістю Сартра. Але визначаючи ряд «гуманістично налаштованих шанувальників культури», поруч з ім'ям Сартра завжди з'являється ім'я Теодора Адорно.
Філософська концепція
Свобода
Одним з центральних понять для всієї філософії Сартра є поняття свободи.
У Сартра свобода представлялася як щось абсолютне, раз і назавжди дане («людина засуджена бути вільною»). Вона передує сутності людини. Сартр розуміє свободу не як свободу духу, провідну до бездіяльності, а як свободу вибору, яку ніхто не може відняти у людини: в'язень вільний ухвалити рішення — змиритися чи боротися за своє визволення, а що буде далі — залежить від обставин, що знаходяться поза компетенцією філософа.
Концепція свободи волі розгортається у Сартра в теорії «проєкту», згідно з якою індивід не заданий самому собі, а проєктує, «збирає» себе як такого. Тим самим, він повністю відповідає за себе і за свої вчинки. Для характеристики позиції Сартра підходить ним самим наведена в статті .
і є постійно живий момент діяльності, взятий суб'єктивно. Цим поняттям позначається не стійка субстанція, а постійна втрата рівноваги. У «Нудоті» Сартр показує, що світ не має сенсу, «Я» не має мети. Через акт свідомості і вибору «Я» надає світу значення і цінності.
Саме людська діяльність надає сенсу навколишньому світу. Предмети — це знаки індивідуальних людських значень. Поза цим вони — просто даність, пасивні та інертні обставини. Надаючи їм того чи іншого індивідуально-людського значення, сенсу, людина формує себе як так чи інакше окреслена індивідуальність.
Діалектика
У розумінні Сартра діалектика можлива у двох формах — і . Першою є «негативна» діалектика, що тлумачиться з точки зору філософії екзистенціалізму (), друга — , , .
Основні положення і принципи Жана-Поля Сартра:
- Діалектика взагалі, на думку цих філософів, може уявлятися і бути зрозумілою тільки як «негативна» діалектика. Вона втілюється у різноманітних формах заперечення — , , критиці, анігіляції, знищенні тощо. Іншого бути не може. Діалектика ж, яка втілюється у ствердженні існуючого, є , , і тому не може бути прийнятною. Отже, «негативній» діалектиці властиві насамперед , визнання лише одного боку діалектики — як і методу пізнання.
- «Негативна» діалектика властива суб'єкту, стосується лише свідомості; не має об'єктивного значення. Категорійний аналіз заперечувальності (негативності), як це виразно показано у Сартра, зводиться до емоційно-волюнтаристського трактування заперечення через такі поняття, як «неприязнь», «відсутність», «жаль», «стурбованість», «розгубленість», «жах», «тривога», «неуважність» тощо. У цих емоційних станах і настроях людини знаходять відображення елементи заперечення. Однак заперечувальність (негативність) не зводиться тільки до цього, до суб'єктивності, до емоційно-антропологічного переживання. Сартр, таким чином, залишає осторонь іншу діалектику — об'єктивну, яка панує в усій природі.
- Суб'єктом, здійснювачем, «реалізатором» заперечення може бути тільки Я, свідомість. Поза цим нема, не було і не буде ніякого заперечення. «Я» — єдине джерело заперечення. Як стверджує Сартр, «людина є істота, завдяки якій у світ приходить заперечливість». Ця здатність заперечення всього сутнісного становить зміст людського існування, за висловом Сартра, «для-себе-буття». Таким чином, суб'єктивність заперечення в «негативній» діалектиці стає її принципом, висхідним поняттям.
«Негативна» діалектика за своєю сутністю є суб'єктивною діалектикою. Тут з'являються два моменти:
- У людському суспільстві суб'єктом заперечувальності є людина. Вона сама визначає в процесі пізнання, що і як заперечувати, вибирає форми такого заперечення, темпи, умови, сторони і т. п.;
- У природі діалектичне заперечення здійснюється без втручання людини, суб'єкта, свідомості як самозаперечення з утриманням в процесі розвитку всього того, що необхідно для подальшого становлення нового. Проте таке уявлення не знаходить розуміння в концепції «негативної» діалектики, що є недостатнім, а по суті, хибним, оскільки відкидає самозаперечення в процесі розвитку.
Догматизм виходить з незмінних, раз і назавжди даних формул, знань, котрі не можуть збагачуватися в процесі розвитку пізнання. Раз є певна істина, то вона, згідно з догматизмом, правильна для будь-якого випадку, для будь-яких умов розвитку. Поділяючи знання на правильні і неправильні, догматизм намагається закріпити це назавжди і, таким чином, фактично веде до оманливості. Догматизм, перебільшуючи значення певних сторін істини, не визнає нових якісних моментів, що виникають у процесі пізнання, не враховує конкретності істини, абсолютизує її, і в цьому відношенні, змикаючись із метафізикою, є антиподом діалектики, однак, тільки в певному її значенні — як теорії пізнання.
Відчуження
З поняттям свободи в Сартра пов'язане поняття «відчуження».
Сучасного індивіда Сартр розуміє як відчужену істоту: його індивідуальність стандартизована (як стандартизований офіціант з професійною посмішкою і точно розрахованими рухами); підпорядкована різним соціальним інститутам, які наче «стоять» над людиною, а не походять від неї (наприклад, держава, яка представляє відчужений феномен — відчуження у індивіда здатності брати участь у спільному управлінні справами), а отже, позбавлена найважливішого — здатності творити свою історію.
Відчужена від себе людина має проблеми з матеріальними предметами — вони тиснуть на неї своїм нав'язливим існуванням, своєю в'язкою і солідно-нерухомою присутністю, викликаючи «нудоту» (нудота в однойменному творі). На противагу цьому Сартр стверджує особливі, безпосередні, цілісні людські стосунки.
Доробок
«Нудота»
У своїх ранніх філософських працях Сартр зосереджується на емоціях, уяві та природі особистості; ці ж проблеми він розглядає й у своєму першому романі «Нудота» («La Nausée», 1938), у якому показує свою глибинну відразу до буржуазного суспільства. Життю властива по-сартрівськи принципова «відкритість» і воно потребує певної завершеності. Антуан Рокантен, герой роману, який нічого не писав, окрім історичних нарисів і щоденника у фіналі роману вирішив написати книжку, створити роман: «Так. Книжку. Спочатку, звісно буде нудна, втомлива праця, яка не увільнить мене ні від існування, ні од відчуття, що я існую. Але настане така мить, коли книжку буде завершено, все буде позаду, і тоді трохи ясного світла проллється на моє минуле. І, може, в цьому світлі я дивитимусь на своє життя без відрази й огиди… і в минулому — лише в минулому — я прийму себе як блудного сина».
«Критика діалектичного розуму»
У своїй основній теоретичній праці з проблем політики «Критика діалектичного розуму» («Critique de la raison dialectique», 1960) він спробував поєднати екзистенціалізм із марксизмом. У «Критиці діалектичного розуму» Сартр зосереджується на одному рівні — рівні філософії історії. Він пропонує модель діалектичного розуму, в межах якого волю кожного індивіда слід розглядати як складник тотальної історії. Блиск Сартрової оцінки індивідів затьмарює цю вищу мету, повне виправдання якої було залишено для іншого тому (котрий, знову ж таки, так і не з'явився). Але другий рівень трактату ще раз демонструє справжнє лице Сартра як мораліста. Він різко протиставляє людських істот, що потрапляють до певних «категорій» і до «згуртованих груп».
Вибрані твори
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жан-Поль Сартр |
- «Нудота» («фр. La Nausée», 1938)
- «Мур» (фр. Le Mur, 1939) «
- «Буття й ніщо» (фр. L'Être et le Néant, 1943)
- «Мухи» (фр. Les Mouches, 1943)
- «Шляхи свободи» (фр. Les chemins de la liberté, три томи, незавершена тетралогія «Зрілий вік», «Відстрочення», , 1945–1949))
- [fr]» (фр. L'existentialisme est un humanisme, 1945)
- [fr]» (фр. La Putain respectueuse, 1946)
- [fr]» (фр. Qu'est-ce que la littérature ?, 1947)
- [fr]» (фр. Les Mains sales", 1948)
- [fr]» (фр. Critique de la raison dialectique, 1960)
- «Слова» (фр. Les Mots, 1964)
- [fr]» (фр. L'Idiot de la famille. Gustave Flaubert 1821-1857, 1971–1972)
Діяльність у газеті «Liberation»
Вихід газети планувався на 5 лютого 1973 року, але з технічних причин і через фінансові труднощі цього не сталося. Однак вона випускала «нульові» примірники, призначені накопичувати фонд за передплатою.
Перший номер № 0 вийшов 22 лютого1973, а № 1 — 18 квітня того ж року. У той час це був лише один аркуш. Розглядаючи випуски газети від травня 1968 року і під час 60-х рр., можна помітити, що газета дотримувалася крайніх лівих поглядів.
У 1970 р Ж.-П. Сартр заснував газетне агентство Liberation, запозичивши назву в одного з інформаційних листків руху Опору. Незабаром народилася й газета з тією ж назвою.
За гіркою іронією долі, незабаром після 22 травня 1973 — дня народження газети Liberation, — Ж.-П. Сартр переніс важкий інсульт. Він уже не міг писати й був змушений залишити посаду виконавчого директора. Але газета продовжувала стрімко розвиватися, і наприкінці 70-х рр. її тираж становив понад 30 тис.
Ж.-П. Сартр пояснює: «Такий стан справ в газетному світі Франції, який ми маємо сьогодні, сформувався значною мірою після війни. Звичайно ж, і до 1944 р в країні було безліч газет, але більша частина їх співпрацювала з нацистами, тому вони змушені були закритися. На сцену вийшло нове покоління журналістів та менеджерів, і вони стали створювати газети з нуля. Потім був довгий період затишшя, аж до 60-х — початку 70-х рр., коли студенти і прихильники рішучих заходів стали випускати свої газети. З тих газет вижила лише одна — Liberation».
Природно виникає питання: «Чому?» Як вважає Ж.-П. Сартр, багато в чому це справа випадку. "Всі великі газети народжуються в період великих соціальних змін, — говорить він. — У Франції перший такий період настав після звільнення країни, а другий — наприкінці 1960-х рр. Поворотним моментом став саме 1968. Змінювалося все: музика, культура, мода, мораль, а існуючі у Франції післявоєнні газети абсолютно не торкались цих тем: вони залишали їх журналам, хоча останні робили тільки частину необхідної роботи. Тоді цю частину роботи взяла на себе Liberation і стала робити її краще і професійніше інших. І звичайно, читачі відразу знайшлися: вони були вже тоді, коли газети ще не було ".
Ж.-П. Сартр каже, що позиціонування бренду було визначене вже в той час і більше не змінювалося. «Я завжди користуюся гаслом: „Газета для мінливого суспільства“ — можливо, він трохи примітивний, але виражає той факт, що ми є газетою для людей, що прагнуть шукати істину, спростовувати догми і змінювати світ на краще».
У Франції Liberation вважають газетою лівого спрямування, хоча Ж.-П. Сартр стверджує, що політична позиція газети набагато складніша. Спадщина Ж.-П. Сартра, на його думку, вплинула не стільки на політичні погляди газети, скільки на її ставлення до суспільства і політики. «Ми представляємо інтереси звичайних людей, тому й ставимося з недовірою до влади. Візьміть наших конкурентів — Le Monde і Le Figaro, — вони значно більшою мірою відповідають сподіванням правлячих кіл. А ми не довіряємо правлячим колам. Наші кореспонденти цілком можуть бути прихильниками тих чи інших політичних поглядів, але не належать до жодної політичної партії. Не важливо, хто стоїть при владі, ми в будь-якому випадку бачимо себе в опозиції. Наші взаємини з лівим урядом були настільки ж непокірними, що і з правим. Ключовим словом для нас є слово „свобода“. Свобода думки — ось чого ми прагнемо».
Liberation з'явилася на світ напередодні нової ери і підняла прапор альтернативної культури якраз тоді, коли вона ставала домінуючою силою в суспільстві. Liberation стала у певному сенсі частиною масової культури одночасно зі своїми читачами.
Публікації у «Liberation»
- “La Mort Lente d'Andreas Baader”, Libération, December 7, 1974 [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] (cahier). Переклади: The Slow Death of Andreas Baader [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] (CC BY-SA), Медленная смерть Андрэаса Баадера. See: The Beauty and the Beast: Jean-Paul Sartre and the Baader-Meinhof Gang [ 12 лютого 2021 у Wayback Machine.], A morte lenta de Andreas Baader [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Переклади українською
- Сартр Ж-П. Нудота / Пер. з французької Владислава Борсука. Мур. Слова. / Пер. з французької Олега Жупанського. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 1993. — 464 с.
- Сартр Ж-П. Буття і ніщо (фрагменти) // Пер. В. В. Лях / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. — К.: Ваклер, 1996. — С. 112—182.
- Сартр Ж-П. Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології. / Пер. з французької Віталій Лях, Петро Таращук. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. — 855 с.
- Сартр Ж-П. Нудота: роман, п'єси. — Х. : Фоліо, 2006. — 351 с.
- Сартр Ж-П. Шляхи свободи. Трилогія. — Ч. 1: Зрілий вік. — К. : Юніверс, 2006. — 384 с.
- Сартр Ж-П. Шляхи свободи. Трилогія. — Ч. 2: Відстрочення. — К. : Юніверс, 2008. — 448 с.
- Сартр Ж-П. Шляхи свободи. Трилогія. — Ч. 3: Смерть у душі / пер. із французької Леонід Кононович. — К.: Вид-во Жупанського, 2016. — 312 с.
- Сартр Ж-П. [fr] / пер. із французької Олега Жупанського. — К.: Вид-во Жупанського, 2021. — 160 с.
- Сартр Ж-П. Нудота / пер. із французької Елли Євтушенко. — К. : Book Chef, 2022. — 256 с.
В Україні
1964 року у складі офіційної делегації ЮНЕСКО відвідав Тарасову гору для вшанування 150-річного ювілею Тараса Шевченка. У Києві зустрічався з українським філософом, дослідником екзистенціалізму — І. В. Бичком, у Львові мав зустріч зі студентами ЛНУ ім. Івана Франка.
Див. також
- 11384 Сартр — астероїд, названий на честь письменника.
- "Обличча Незалежності" Адвокати СРСР : Бернард Шоу , Альберт Айнштайн та Жан-Поль Сартр
Примітки
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article994
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Національна бібліотека Іспанії — 1711.
- Libraries Australia Authorities
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Jean-Paul Sartre | Biography, Ideas, Existentialism, Being and Nothingness, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 22 січня 2024.
- The Philosophy of Our Time. Boston Review (амер.). Процитовано 22 січня 2024.
- Jean-Paul Sartre’s Existential Marxism Shows How We Can Make Our Own History. jacobin.com (амер.). Процитовано 22 січня 2024.
- Sartre Explains Stand. The New York Times (амер.). 23 жовтня 1964. ISSN 0362-4331. Процитовано 22 січня 2024.
- McCloskey, Deirdre N. (2006). The Bourgeois Virtues: Ethics for an Age of Commerce (англійською) . Чикаго: University of Chicago Press. с. 297. ISBN .
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 1 лютого 2015.
- . Варіанти (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела та література
- К. Галушко. Сартр Жан-Поль [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 460. — .
Література
- Ю. Осокіна. Сартр Жан-Поль // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.653
- Сартр, Жан-Поль // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 565. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- István Mészáros, The Work of Sartre: Search for Freedom and the Challenge of History, New York: Monthly Review Press, 2012, 380 pp.(англ.)
Посилання
Твори Сартра
- Твори Жана-Поля Сартра на сайті Е-бібліотека «Чтиво»
- Щодо Мюнхена (1972)
Про нього
- Сартр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сартр Жан-Поль // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 478. — .
- Іштван Месарош. Неґативність у Сартра та Маркузе. Спосіб порушення проблєми залежить від панівної ідеолоґії (2010) [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Сартр Жан-Поль [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Pol Sharl Ema r Sartr fr Jean Paul Charles Aymard Sartre 21 chervnya 1905 Parizh 15 kvitnya 1980 francuzkij filosof pismennik scenarist gromadskij diyach yakij vvazhayetsya providnoyu figuroyu francuzkoyi filosofiyi ta marksizmu 20 go stolittya Sartr ye odnim z klyuchovih predstavnikiv ekzistencializmu i fenomenologiyi Jogo robota zdijsnila znachushij vpliv na sociologiyu kritichnu j postkolonialnu teoriyu ta literaturoznavstvo Sartrovi prisudili Nobelivsku premiyu z literaturi 1964 roku popri te sho vin namagavsya vidmovitisya vid neyi zayavivshi sho zavzhdi odhreshuvavsya vid oficijnih pochestej i sho pismennik ne povinen dozvoliti peretvoriti sebe na instituciyu Zhan Pol Sartrfr Jean Paul SartreNarodzhennya 21 chervnya 1905 1905 06 21 Parizh FranciyaSmert 15 kvitnya 1980 1980 04 15 74 roki Parizh Franciya nabryakPohovannya cvintar Monparnas 1 Gromadyanstvo piddanstvo FranciyaProzhivannya Parizh Medon La Roshel Gavr LanZnannya mov francuzka 2 3 Im ya pri narodzhenni fr Jean Paul Charles Aymard Sartre 4 Psevdonim Jacques Guillemin 5 Diyalnist dramaturg epistemolog prozayik romanist scenarist biograf literaturnij kritik eseyist boyec oporu politichnij publicist pismennik antivoyennij aktivist publicist intelektual sociolog poet pisnyarVikladav KondorseChlen Amerikanska akademiya mistectv i naukShkola Tradiciya ekzistencializm marksizmOsnovni interesi metafizika epistemologiya etika politika fenomenologiya ontologiyaZnachni ideyi svoboda viboru transcendentnist ego buttyaVplinuv Simona de Bovuar Merlo Ponti Franc Fanon Ajris Merdok Andre Gorz Alen Badyu Fredrik Dzhejmson Alber Kamyu Mishel Fuko Kendzaburo Oe Doris Lessing Vilyam Berrouz Zhil DelozAlma mater Licej Genriha IV Visha normalna shkola d licej Lyudovika Velikogo i Parizkij universitetLiteraturnij napryam ekzistencializm ateyizm fenomenologiya francuzka filosofiya marksizm i kontinentalna filosofiyaZaznav vplivu Gegel Shopengauer Karl Marks Mao Czedun K yerkegor Nicshe Gusserl Gajdegger Yaspers Simona de Bovuar Alber Kamyu Aleksandr Kozhev Gyustav Flober Selin Merlo Ponti Dos PassosIstorichnij period suchasna filosofiyaKonfesiya ateyizmBatko dAvtografJean Paul Sartre signature svgNagorodi Nobelivska premiya z literaturi 1964 Zhan Pol Sartr u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Sartr perebuvav u vilnih stosunkah iz vidatnoyu feministkoyu ta filosofkoyu ekzistencialistkoyu Simonoyu de Bovuar Sartr i de Bovuar diyali naperekir kulturno socialnim pripushennyam i ochikuvannyam svogo vihovannya yake voni vvazhali burzhuaznim yak u stili zhittya tak i v mislenni Konflikt mizh gnityuchim duhovno destruktivnim konformizmom i avtentichnim sposobom buttya stav dominantnoyu temoyu rannoyi tvorchosti Sartra vtilenoyu v jogo osnovnij filosofskij praci Buttya i nisho fr L Etre et le Neant 1943 Vvedennyam Sartra v jogo filosofiyu ye pracya Ekzistencializm ce gumanizm fr L existentialisme est un humanisme 1946 BiografiyaZhan Pol Sartr narodivsya v Parizhi i buv yedinoyu ditinoyu v sim yi Jogo batko oficer vijskovo morskih sil Franciyi mati Po materinskij liniyi Zhan Pol buv dvoyuridnim pleminnikom Alberta Shvejcera Zhanu Polyu bulo lishe 15 misyaciv koli u nogo pomer batko Rodina perebralasya do ridnoyi domivki v Osvitu Sartr otrimav u liceyi zakinchiv Vishu normalnu shkolu fr Ecole normale superieure u Parizhi z disertaciyeyu z filosofiyi stazhuvavsya u 1934 Vikladav filosofiyu v riznih liceyah Franciyi 1929 1939 i 1941 1944 z 1944 roku cilkom prisvyativ sebe literaturnij praci She v studentski roki poznajomivsya z Simonoyu de Bovuar sho stala ne prosto suputniceyu jogo zhittya ale she j avtorom odnodumcem U 1929 roci vin zakinchiv Vishu normalnu shkolu j uprodovzh 1941 1945 rokiv vikladav u riznih liceyah jomu dovelosya zrobiti korotkochasnu perervu u zv yazku iz sluzhboyu v Zbrojnih silah i perebuvannyam u vijskovomu poloni Razom z Simonoyu de Bovuar i Morisom Merlo Ponti vin zasnuvav zhurnal Novi chasi Vistupav yak prihilnik miru na v 1952 roci v 1953 roci buv obranij chlenom Svitovoyi radi miru U 1956 roci Sartr i redakciya zhurnalu Novi chasi distanciyuvalisya na vidminu vid Kamyu vid prijnyattya ideyi francuzkogo Alzhiru i pidtrimali pragnennya do nezalezhnosti alzhirskogo narodu Sartr vistupaye proti katuvan zahishaye svobodu narodiv viznachati svoyu dolyu analizuye nasilstvo yak gangrenu shozhu z kolonializmom Pislya neodnorazovih pogroz nimi bula dvichi pidirvana jogo kvartira v centri Parizha redakciyu bojoviki nacionalisti zahoplyuvali p yat raziv Sartr yak i bagato predstavnikiv inteligenciyi krayin tretogo svitu aktivno nadavav pidtrimku kubinskij revolyuciyi 1959 roku U chervni 1960 go vin napisav u Franciyi 16 statej pid nazvoyu U cej chas vin spivpracyuvav z kubinskim novinnim agentstvom en Ale potim stavsya rozriv z Kastro u 1971 roci cherez spravu Padilya koli kubinskij poet en buv pomishenij u v yaznicyu za kritiku rezhimu Kastro Sartr vzyav aktivnu uchast u Tribunali Rassela z rozsliduvannya vijskovih zlochiniv skoyenih u V yetnami U 1967 roci proviv dva svoyih zasidannya u Stokgolmi i v de Sartr vigolosiv svoyu guchnu promovu pro genocid v tomu chisli v francuzkomu Alzhiri Sartr buv uchasnikom 1968 mozhna navit skazati sho Sartr stav simvolom revolyuciyi buntivni studenti zahopivshi Sorbonnu vpustili vseredinu tilki Sartra v povoyenni roki chislennih demokratichnih i organizacij Brav uchast u protestah proti pridushennya Ugorskogo povstannya 1956 V yetnamskoyi vijni proti vtorgnennya amerikanskih vijsk na Kubu proti vvedennya radyanskih vijsk do Pragi proti pridushennya inakomislennya v SRSR Protyagom zhittya jogo politichni poziciyi dosit silno kolivalisya ale zavzhdi zalishalisya livimi i Sartr zavzhdi vidstoyuvav prava znedolenoyi lyudini togo samogo prinizhenogo Samouchki yaksho cituvati roman Nudota Pid chas chergovogo protestu Sartra bulo zatrimano sho viklikalo oburennya studentstva Koli pro ce diznavsya Sharl de Goll to vin nakazav vipustiti Sartra skazavshi U Franciyi Volteriv ne sadzhayut Zhan Pol Sartr pomer u 1980 roci i v ostannyu put jogo provodzhali 50 tisyach lyudej Sartr sam opovidaye pro svoye ditinstvo u napisanih naprikinci zhittya spogadah Slova vkraj kritichno j ironichno Nemaye nichogo sentimentalnogo u spominah pro matir i didusya hocha vidno sho jogo yedinu ditinu v nepogano vlashtovanij burzhuaznij sim yi siritku batko rano pomer vsi shaleno lyubili Malij Zhan Pol viris hlopchikom vkraj peshenim zipsovanim nadmirom pikluvannya ale yakijs vnutrishnij opir zrobiv jogo zmalku giperkritichnim do dalekih i blizkih zmushuvav gostro vidchuvati navit tam de vona bula prirodnim perebilshennyam shirih pochuttiv Sartr ne znosit blaznyuvannya majzhe tak yak ne terpit brudu Vtim vin po spravzhnomu lyubiv svoyih blizkih do rechi ce bula sim ya elzasciv Shvejceriv z yakoyi vijshov i velikij gumanist znamenitij misioner Albert Shvejcer Kritichnist oznachaye vidchuttya nechistoti a zhittya lyudske povne brudu lyudina ne yangol vona i muzika i shedrist i egoyizm i grubist i poeziya i fiziologichni vidpravlennya Koli lyubish lyudinu lyubish yiyi razom z usima yiyi neprivablivimi intimnimi detalyami Veliki prozovi cikli Sartra perevazhno nezakincheni yak i ostannij filosofskij zadum kniga yiyi vidanij 1960 roku pershij tom tak i ne mav prodovzhennya Sartr uves chas pragnuv stvoriti shos grandiozne jogo filosofskij traktat Buttya i nisho vrazhaye ne stilki svoyim obsyagom skilki tim sho cya gruntovna pracya napisana v okupacijnomu 1943 roci uchasnikom ruhu Oporu Zreshtoyu vazhko nazvati najkrashij filosofskij tvir Sartra chi ce jogo doslidzhennya pro buttya chi skromna lekciya prochitana 1946 roku Same pislya yiyi publikaciyi zahoplennya Sartrovim ekzistencializmom stalo povalnim U 1964 roci Zhan Pol Sartr stav laureatom Nobelivskoyi premiyi literatura Ale vin vidmovivsya prijnyati cyu nagorodu zayavivshi pro svoye nebazhannya buti chim nebud zobov yazanim bud yakij socialnij instituciyi U tomu zh roci Sartr zayaviv pro svoyu vidmovu vid literaturnoyi diyalnosti nazvav literaturu surogatom dijsnogo peretvorennya svitu Tvorchist Sartra vidbivaye tendenciyu usogo dvadcyatogo stolittya j tim sho u nij vin zvertavsya bezposeredno do osobistosti kilkoh personazhiv kulturi u svoyih kilkoh biografiyah Flobera Zhane Bodlera tosho Uvaga do lyudini yiyi vchinkiv ta yiyi tvoriv pov yazana iz bazhannyam poyasniti epohu ta navpaki abi vid epohi povernutisya znovu do poyasnennya lyudini Tak chi inakshe nasha suchasnist poznachena osobististyu Sartra Ale viznachayuchi ryad gumanistichno nalashtovanih shanuvalnikiv kulturi poruch z im yam Sartra zavzhdi z yavlyayetsya im ya Teodora Adorno Filosofska koncepciyaSvoboda Odnim z centralnih ponyat dlya vsiyeyi filosofiyi Sartra ye ponyattya svobodi U Sartra svoboda predstavlyalasya yak shos absolyutne raz i nazavzhdi dane lyudina zasudzhena buti vilnoyu Vona pereduye sutnosti lyudini Sartr rozumiye svobodu ne yak svobodu duhu providnu do bezdiyalnosti a yak svobodu viboru yaku nihto ne mozhe vidnyati u lyudini v yazen vilnij uhvaliti rishennya zmiritisya chi borotisya za svoye vizvolennya a sho bude dali zalezhit vid obstavin sho znahodyatsya poza kompetenciyeyu filosofa Koncepciya svobodi voli rozgortayetsya u Sartra v teoriyi proyektu zgidno z yakoyu individ ne zadanij samomu sobi a proyektuye zbiraye sebe yak takogo Tim samim vin povnistyu vidpovidaye za sebe i za svoyi vchinki Dlya harakteristiki poziciyi Sartra pidhodit nim samim navedena v statti i ye postijno zhivij moment diyalnosti vzyatij sub yektivno Cim ponyattyam poznachayetsya ne stijka substanciya a postijna vtrata rivnovagi U Nudoti Sartr pokazuye sho svit ne maye sensu Ya ne maye meti Cherez akt svidomosti i viboru Ya nadaye svitu znachennya i cinnosti Same lyudska diyalnist nadaye sensu navkolishnomu svitu Predmeti ce znaki individualnih lyudskih znachen Poza cim voni prosto danist pasivni ta inertni obstavini Nadayuchi yim togo chi inshogo individualno lyudskogo znachennya sensu lyudina formuye sebe yak tak chi inakshe okreslena individualnist Dialektika U rozuminni Sartra dialektika mozhliva u dvoh formah i Pershoyu ye negativna dialektika sho tlumachitsya z tochki zoru filosofiyi ekzistencializmu druga Osnovni polozhennya i principi Zhana Polya Sartra Dialektika vzagali na dumku cih filosofiv mozhe uyavlyatisya i buti zrozumiloyu tilki yak negativna dialektika Vona vtilyuyetsya u riznomanitnih formah zaperechennya kritici anigilyaciyi znishenni tosho Inshogo buti ne mozhe Dialektika zh yaka vtilyuyetsya u stverdzhenni isnuyuchogo ye i tomu ne mozhe buti prijnyatnoyu Otzhe negativnij dialektici vlastivi nasampered viznannya lishe odnogo boku dialektiki yak i metodu piznannya Negativna dialektika vlastiva sub yektu stosuyetsya lishe svidomosti ne maye ob yektivnogo znachennya Kategorijnij analiz zaperechuvalnosti negativnosti yak ce virazno pokazano u Sartra zvoditsya do emocijno volyuntaristskogo traktuvannya zaperechennya cherez taki ponyattya yak nepriyazn vidsutnist zhal sturbovanist rozgublenist zhah trivoga neuvazhnist tosho U cih emocijnih stanah i nastroyah lyudini znahodyat vidobrazhennya elementi zaperechennya Odnak zaperechuvalnist negativnist ne zvoditsya tilki do cogo do sub yektivnosti do emocijno antropologichnogo perezhivannya Sartr takim chinom zalishaye ostoron inshu dialektiku ob yektivnu yaka panuye v usij prirodi Sub yektom zdijsnyuvachem realizatorom zaperechennya mozhe buti tilki Ya svidomist Poza cim nema ne bulo i ne bude niyakogo zaperechennya Ya yedine dzherelo zaperechennya Yak stverdzhuye Sartr lyudina ye istota zavdyaki yakij u svit prihodit zaperechlivist Cya zdatnist zaperechennya vsogo sutnisnogo stanovit zmist lyudskogo isnuvannya za vislovom Sartra dlya sebe buttya Takim chinom sub yektivnist zaperechennya v negativnij dialektici staye yiyi principom vishidnim ponyattyam Negativna dialektika za svoyeyu sutnistyu ye sub yektivnoyu dialektikoyu Tut z yavlyayutsya dva momenti U lyudskomu suspilstvi sub yektom zaperechuvalnosti ye lyudina Vona sama viznachaye v procesi piznannya sho i yak zaperechuvati vibiraye formi takogo zaperechennya tempi umovi storoni i t p U prirodi dialektichne zaperechennya zdijsnyuyetsya bez vtruchannya lyudini sub yekta svidomosti yak samozaperechennya z utrimannyam v procesi rozvitku vsogo togo sho neobhidno dlya podalshogo stanovlennya novogo Prote take uyavlennya ne znahodit rozuminnya v koncepciyi negativnoyi dialektiki sho ye nedostatnim a po suti hibnim oskilki vidkidaye samozaperechennya v procesi rozvitku Dogmatizm vihodit z nezminnih raz i nazavzhdi danih formul znan kotri ne mozhut zbagachuvatisya v procesi rozvitku piznannya Raz ye pevna istina to vona zgidno z dogmatizmom pravilna dlya bud yakogo vipadku dlya bud yakih umov rozvitku Podilyayuchi znannya na pravilni i nepravilni dogmatizm namagayetsya zakripiti ce nazavzhdi i takim chinom faktichno vede do omanlivosti Dogmatizm perebilshuyuchi znachennya pevnih storin istini ne viznaye novih yakisnih momentiv sho vinikayut u procesi piznannya ne vrahovuye konkretnosti istini absolyutizuye yiyi i v comu vidnoshenni zmikayuchis iz metafizikoyu ye antipodom dialektiki odnak tilki v pevnomu yiyi znachenni yak teoriyi piznannya Vidchuzhennya Z ponyattyam svobodi v Sartra pov yazane ponyattya vidchuzhennya Suchasnogo individa Sartr rozumiye yak vidchuzhenu istotu jogo individualnist standartizovana yak standartizovanij oficiant z profesijnoyu posmishkoyu i tochno rozrahovanimi ruhami pidporyadkovana riznim socialnim institutam yaki nache stoyat nad lyudinoyu a ne pohodyat vid neyi napriklad derzhava yaka predstavlyaye vidchuzhenij fenomen vidchuzhennya u individa zdatnosti brati uchast u spilnomu upravlinni spravami a otzhe pozbavlena najvazhlivishogo zdatnosti tvoriti svoyu istoriyu Vidchuzhena vid sebe lyudina maye problemi z materialnimi predmetami voni tisnut na neyi svoyim nav yazlivim isnuvannyam svoyeyu v yazkoyu i solidno neruhomoyu prisutnistyu viklikayuchi nudotu nudota v odnojmennomu tvori Na protivagu comu Sartr stverdzhuye osoblivi bezposeredni cilisni lyudski stosunki Dorobok Nudota U svoyih rannih filosofskih pracyah Sartr zoseredzhuyetsya na emociyah uyavi ta prirodi osobistosti ci zh problemi vin rozglyadaye j u svoyemu pershomu romani Nudota La Nausee 1938 u yakomu pokazuye svoyu glibinnu vidrazu do burzhuaznogo suspilstva Zhittyu vlastiva po sartrivski principova vidkritist i vono potrebuye pevnoyi zavershenosti Antuan Rokanten geroj romanu yakij nichogo ne pisav okrim istorichnih narisiv i shodennika u finali romanu virishiv napisati knizhku stvoriti roman Tak Knizhku Spochatku zvisno bude nudna vtomliva pracya yaka ne uvilnit mene ni vid isnuvannya ni od vidchuttya sho ya isnuyu Ale nastane taka mit koli knizhku bude zaversheno vse bude pozadu i todi trohi yasnogo svitla prollyetsya na moye minule I mozhe v comu svitli ya divitimus na svoye zhittya bez vidrazi j ogidi i v minulomu lishe v minulomu ya prijmu sebe yak bludnogo sina Kritika dialektichnogo rozumu U svoyij osnovnij teoretichnij praci z problem politiki Kritika dialektichnogo rozumu Critique de la raison dialectique 1960 vin sprobuvav poyednati ekzistencializm iz marksizmom U Kritici dialektichnogo rozumu Sartr zoseredzhuyetsya na odnomu rivni rivni filosofiyi istoriyi Vin proponuye model dialektichnogo rozumu v mezhah yakogo volyu kozhnogo individa slid rozglyadati yak skladnik totalnoyi istoriyi Blisk Sartrovoyi ocinki individiv zatmaryuye cyu vishu metu povne vipravdannya yakoyi bulo zalisheno dlya inshogo tomu kotrij znovu zh taki tak i ne z yavivsya Ale drugij riven traktatu she raz demonstruye spravzhnye lice Sartra yak moralista Vin rizko protistavlyaye lyudskih istot sho potraplyayut do pevnih kategorij i do zgurtovanih grup Vibrani tvoriVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhan Pol Sartr Nudota fr La Nausee 1938 Mur fr Le Mur 1939 Buttya j nisho fr L Etre et le Neant 1943 Muhi fr Les Mouches 1943 Shlyahi svobodi fr Les chemins de la liberte tri tomi nezavershena tetralogiya Zrilij vik Vidstrochennya 1945 1949 fr fr L existentialisme est un humanisme 1945 fr fr La Putain respectueuse 1946 fr fr Qu est ce que la litterature 1947 fr fr Les Mains sales 1948 fr fr Critique de la raison dialectique 1960 Slova fr Les Mots 1964 fr fr L Idiot de la famille Gustave Flaubert 1821 1857 1971 1972 Diyalnist u gazeti Liberation Vihid gazeti planuvavsya na 5 lyutogo 1973 roku ale z tehnichnih prichin i cherez finansovi trudnoshi cogo ne stalosya Odnak vona vipuskala nulovi primirniki priznacheni nakopichuvati fond za peredplatoyu Pershij nomer 0 vijshov 22 lyutogo1973 a 1 18 kvitnya togo zh roku U toj chas ce buv lishe odin arkush Rozglyadayuchi vipuski gazeti vid travnya 1968 roku i pid chas 60 h rr mozhna pomititi sho gazeta dotrimuvalasya krajnih livih poglyadiv U 1970 r Zh P Sartr zasnuvav gazetne agentstvo Liberation zapozichivshi nazvu v odnogo z informacijnih listkiv ruhu Oporu Nezabarom narodilasya j gazeta z tiyeyu zh nazvoyu Za girkoyu ironiyeyu doli nezabarom pislya 22 travnya 1973 dnya narodzhennya gazeti Liberation Zh P Sartr perenis vazhkij insult Vin uzhe ne mig pisati j buv zmushenij zalishiti posadu vikonavchogo direktora Ale gazeta prodovzhuvala strimko rozvivatisya i naprikinci 70 h rr yiyi tirazh stanoviv ponad 30 tis Zh P Sartr poyasnyuye Takij stan sprav v gazetnomu sviti Franciyi yakij mi mayemo sogodni sformuvavsya znachnoyu miroyu pislya vijni Zvichajno zh i do 1944 r v krayini bulo bezlich gazet ale bilsha chastina yih spivpracyuvala z nacistami tomu voni zmusheni buli zakritisya Na scenu vijshlo nove pokolinnya zhurnalistiv ta menedzheriv i voni stali stvoryuvati gazeti z nulya Potim buv dovgij period zatishshya azh do 60 h pochatku 70 h rr koli studenti i prihilniki rishuchih zahodiv stali vipuskati svoyi gazeti Z tih gazet vizhila lishe odna Liberation Prirodno vinikaye pitannya Chomu Yak vvazhaye Zh P Sartr bagato v chomu ce sprava vipadku Vsi veliki gazeti narodzhuyutsya v period velikih socialnih zmin govorit vin U Franciyi pershij takij period nastav pislya zvilnennya krayini a drugij naprikinci 1960 h rr Povorotnim momentom stav same 1968 Zminyuvalosya vse muzika kultura moda moral a isnuyuchi u Franciyi pislyavoyenni gazeti absolyutno ne torkalis cih tem voni zalishali yih zhurnalam hocha ostanni robili tilki chastinu neobhidnoyi roboti Todi cyu chastinu roboti vzyala na sebe Liberation i stala robiti yiyi krashe i profesijnishe inshih I zvichajno chitachi vidrazu znajshlisya voni buli vzhe todi koli gazeti she ne bulo Zh P Sartr kazhe sho pozicionuvannya brendu bulo viznachene vzhe v toj chas i bilshe ne zminyuvalosya Ya zavzhdi koristuyusya gaslom Gazeta dlya minlivogo suspilstva mozhlivo vin trohi primitivnij ale virazhaye toj fakt sho mi ye gazetoyu dlya lyudej sho pragnut shukati istinu sprostovuvati dogmi i zminyuvati svit na krashe U Franciyi Liberation vvazhayut gazetoyu livogo spryamuvannya hocha Zh P Sartr stverdzhuye sho politichna poziciya gazeti nabagato skladnisha Spadshina Zh P Sartra na jogo dumku vplinula ne stilki na politichni poglyadi gazeti skilki na yiyi stavlennya do suspilstva i politiki Mi predstavlyayemo interesi zvichajnih lyudej tomu j stavimosya z nedoviroyu do vladi Vizmit nashih konkurentiv Le Monde i Le Figaro voni znachno bilshoyu miroyu vidpovidayut spodivannyam pravlyachih kil A mi ne doviryayemo pravlyachim kolam Nashi korespondenti cilkom mozhut buti prihilnikami tih chi inshih politichnih poglyadiv ale ne nalezhat do zhodnoyi politichnoyi partiyi Ne vazhlivo hto stoyit pri vladi mi v bud yakomu vipadku bachimo sebe v opoziciyi Nashi vzayemini z livim uryadom buli nastilki zh nepokirnimi sho i z pravim Klyuchovim slovom dlya nas ye slovo svoboda Svoboda dumki os chogo mi pragnemo Liberation z yavilasya na svit naperedodni novoyi eri i pidnyala prapor alternativnoyi kulturi yakraz todi koli vona stavala dominuyuchoyu siloyu v suspilstvi Liberation stala u pevnomu sensi chastinoyu masovoyi kulturi odnochasno zi svoyimi chitachami Publikaciyi u Liberation La Mort Lente d Andreas Baader Liberation December 7 1974 20 sichnya 2022 u Wayback Machine cahier Perekladi The Slow Death of Andreas Baader 4 grudnya 2020 u Wayback Machine CC BY SA Medlennaya smert Andreasa Baadera See The Beauty and the Beast Jean Paul Sartre and the Baader Meinhof Gang 12 lyutogo 2021 u Wayback Machine A morte lenta de Andreas Baader 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Perekladi ukrayinskoyuSartr Zh P Nudota Per z francuzkoyi Vladislava Borsuka Mur Slova Per z francuzkoyi Olega Zhupanskogo K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 1993 464 s Sartr Zh P Buttya i nisho fragmenti Per V V Lyah Suchasna zarubizhna filosofiya Techiyi i napryami Hrestomatiya K Vakler 1996 S 112 182 Sartr Zh P Buttya i nisho naris fenomenologichnoyi ontologiyi Per z francuzkoyi Vitalij Lyah Petro Tarashuk K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2001 855 s Sartr Zh P Nudota roman p yesi H Folio 2006 351 s Sartr Zh P Shlyahi svobodi Trilogiya Ch 1 Zrilij vik K Yunivers 2006 384 s Sartr Zh P Shlyahi svobodi Trilogiya Ch 2 Vidstrochennya K Yunivers 2008 448 s Sartr Zh P Shlyahi svobodi Trilogiya Ch 3 Smert u dushi per iz francuzkoyi Leonid Kononovich K Vid vo Zhupanskogo 2016 312 s Sartr Zh P fr per iz francuzkoyi Olega Zhupanskogo K Vid vo Zhupanskogo 2021 160 s Sartr Zh P Nudota per iz francuzkoyi Elli Yevtushenko K Book Chef 2022 256 s V Ukrayini1964 roku u skladi oficijnoyi delegaciyi YuNESKO vidvidav Tarasovu goru dlya vshanuvannya 150 richnogo yuvileyu Tarasa Shevchenka U Kiyevi zustrichavsya z ukrayinskim filosofom doslidnikom ekzistencializmu I V Bichkom u Lvovi mav zustrich zi studentami LNU im Ivana Franka Div takozh11384 Sartr asteroyid nazvanij na chest pismennika Oblichcha Nezalezhnosti Advokati SRSR Bernard Shou Albert Ajnshtajn ta Zhan Pol SartrPrimitkihttps www landrucimetieres fr spip spip php article994 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Nacionalna biblioteka Ispaniyi 1711 d Track Q750403 Libraries Australia Authorities d Track Q106691619 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Jean Paul Sartre Biography Ideas Existentialism Being and Nothingness amp Facts Britannica www britannica com angl Procitovano 22 sichnya 2024 The Philosophy of Our Time Boston Review amer Procitovano 22 sichnya 2024 Jean Paul Sartre s Existential Marxism Shows How We Can Make Our Own History jacobin com amer Procitovano 22 sichnya 2024 Sartre Explains Stand The New York Times amer 23 zhovtnya 1964 ISSN 0362 4331 Procitovano 22 sichnya 2024 McCloskey Deirdre N 2006 The Bourgeois Virtues Ethics for an Age of Commerce anglijskoyu Chikago University of Chicago Press s 297 ISBN 978 0 226 55663 5 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 1 lyutogo 2015 Varianti ukr Arhiv originalu za 3 bereznya 2018 Procitovano 3 bereznya 2018 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela ta literaturaK Galushko Sartr Zhan Pol 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 460 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Yu Osokina Sartr Zhan Pol Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 653 ISBN 978 966 611 818 2 Sartr Zhan Pol Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 565 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Istvan Meszaros The Work of Sartre Search for Freedom and the Challenge of History New York Monthly Review Press 2012 380 pp angl PosilannyaTvori Sartra Tvori Zhana Polya Sartra na sajti E biblioteka Chtivo Shodo Myunhena 1972 Pro nogo Sartr Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sartr Zhan Pol Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 478 ISBN 966 692 744 6 Ishtvan Mesarosh Negativnist u Sartra ta Markuze Sposib porushennya problyemi zalezhit vid panivnoyi ideologiyi 2010 25 travnya 2015 u Wayback Machine Sartr Zhan Pol 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2