Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології (фр. L'Être et le néant : Essai d'ontologie phénoménologique) - книга філософа Жана-Поля Сартра 1943 року. У творі Сартр розвиває осмислення філософії екзистенціалізму, торкаючись таких тем, як свідомість, сприйняття, соціальна філософія, самообман, існування "небуття", психоаналіз і питання свободи волі.
| Буття і ніщо | |
| Назва | фр. L'Être et le Néant |
|---|---|
| Підзаголовок | Essai d'ontologie phénoménologique |
| Напрям, рух мистецький | d |
| Головний предмет твору | онтологія |
| Жанр | есей |
| Видання або переклади | Q126600800? і Q126601099? |
| Автор | Жан-Поль Сартр |
| Видавець | Галлімар |
| Країна походження |  Франція |
| Мова твору або назви | французька |
| Дата публікації | 1943 |
| Присвячено | Сімона де Бовуар[1] |
| Отримані відзнаки | |
Перебуваючи у полоні в 1940 і 1941 роках, Сартр прочитав працю Мартіна Гайдеґґера "Буття і час" (1927), в якій метод гуссерлівської феноменології використовується як лінза для дослідження онтології. Сартр пов'язував хід власних філософських шукань зі знайомством з вищезгаданою працею. Попри вплив Гайдеґґера, Сартр глибоко скептично ставився до будь-якої міри, за допомогою якої людство могло б досягти якогось особистого стану задоволення, порівнянного з гіпотетичною гайдеґґерівською "повторною зустріччю з буттям". За Сартром, людина — це істота, яку переслідує бачення "завершення" (те, що Сартр називає ens causa sui, що буквально означає "істота, яка спричиняє саму себе"), яке багато релігій і філософів ототожнюють з Богом. Народжуючись у матеріальній реальності свого тіла, у матеріальному всесвіті, людина виявляється включеною в буття. Відповідно до уявлення Гуссерля про те, що свідомість може існувати лише як свідомість чогось, Сартр розвиває ідею про те, що не може бути ніякої форми "Я", яка була б "захована" всередині свідомості. Виходячи з цього, Сартр переходить до філософської критики теорій З. Фройда, виходячи з твердження, що свідомість по суті є самосвідомою.
Книга "Буття і ніщо" вважається як найважливішим нехудожнім вираженням екзистенціалізму Сартра, так і його найвпливовішим філософським твором, оригінальним, попри його борг перед Гайдеґґером. Багато хто високо оцінив центральне поняття книги про те, що "існування передує сутності", введення поняття недобросовісності й дослідження "небуття", а також її новий внесок у . Проте книга була піддана критиці за її абстрактність і за ставлення до Фрейда.
Передісторія
Декарт
Екзистенціалізм Сартра має спільну з Рене Декартом філософську відправну точку: перше, що ми можемо усвідомлювати, — це наше існування, навіть коли сумніваємося в усьому іншому (Cogito ergo sum - "Cogito ergo sum"). У "Нудоті" відчуття запаморочення головного героя перед власним існуванням викликане речами, а не мисленням. Це запаморочення виникає "перед обличчям власної свободи та відповідальності за надання сенсу реальності". Як важливий розрив з Декартом, Сартр відкидає первинність знання (відкидання, підсумоване у фразі "Існування передує сутності") і пропонує іншу концепцію знання та свідомості.
Гуссерль
Ключові ідеї книги "Буття і ніщо" спираються на феноменологію Едмунда Гуссерля. Для обох філософів свідомість є інтенціональною, тобто існує лише свідомість чогось. Для Сартра інтенціональність означає, що не існує жодної форми "Я", яка була б прихована всередині свідомості (як, наприклад, трансцендентальне "Я" Гуссерля). Его має бути структурою поза свідомістю, щоб могла існувати свідомість его
Зміст
| Цей розділ статті ще . |
Критика
Буття і ніщо вважається найважливішою філософською роботою Сартра, і найважливішим нехудожнім вираженням його екзистенціалізму. Християнський екзистенціаліст Габріель Марсель писав, що вона має "незаперечну" важливість і належить до найважливіших внесків, зроблених у загальну філософію. Хоча Марсель відзначив вплив Гайдеґґера на "принаймні форму" Буття і Ніщо, він також зауважив, що Сартр розходився з поглядами, висловленими Гайдеґґером у Буття і час (1927) у важливих аспектах, і що внесок Сартра був оригінальним. Марсель вважав аналіз недобросовісності "однією з найбільш видатних і солідних" частин "Буття і ніщо", пишучи, що він запобігає тому, щоб аргументи Сартра не були чисто абстрактними. Однією з найважливіших заслуг роботи Марсель вважав те, що вона показала, "що форма метафізики, яка заперечує або відкидає благодать, неминуче закінчується тим, що ставить перед нами образ атрофованого і суперечливого світу, в якому краща частина нас самих, нарешті, не в змозі впізнати самих себе".
Філософ Жан Валь критикував аргументи Сартра щодо теми "ніщо". Філософ описав думку Сартра про те, що всі людські дії є результатом вільного вибору, як "вкрай неправдоподібну", хоча він зазначив, що Сартр мав способи захистити свою позицію. Він також висловив симпатію до критики Сартра з боку Марселя й описав погляд Сартра на свободу як "нігілістичний" і, можливо, несумісний з деякими іншими поглядами Сартра. Філософ А. Д. Айєр писав, що, окрім деяких психологічних висновків, книга є "претензійною метафізичною тезою" і "головним чином вправою у зловживанні дієсловом "бути""[20].
Переклад українською
- Сартр Ж-П. Буття і ніщо (фрагменти) // Пер. В. В. Лях / Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія. — К.: Ваклер, 1996. — С. 112—182.
- Сартр Ж-П. Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології. / Пер. з французької Віталій Лях, Петро Таращук. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. — 855 с.
Література
- Thomas Blech: Bildung als Ereignis des Fremden. Freiheit und Geschichtlichkeit bei Jean-Paul Sartre. Tectum Verlag, Marburg 2001 (Zugl: Köln, Univ. Diss. 2001)
- Bernard-Henri Lévy: Sartre. Der Philosoph des 20. Jahrhunderts. Hanser, München 2002
- Traugott König (Hrsg.): Sartre-Lesebuch. Den Menschen erfinden. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1986.
- Arthur C. Danto: Jean-Paul Sartre. Steidl-Verlag, Göttingen 1992.
- Martin Suhr: Sartre zur Einführung. 2. Auflage, Junius, Hamburg 2004, ISBN 3-88506-394-8
- Ferdinand Fellmann: Phänomenologie. Hamburg 2006, ISBN 3-88506-616-5
- Le philosophe sort à cinq heures
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buttya i nisho Naris fenomenologichnoyi ontologiyi fr L Etre et le neant Essai d ontologie phenomenologique kniga filosofa Zhana Polya Sartra 1943 roku U tvori Sartr rozvivaye osmislennya filosofiyi ekzistencializmu torkayuchis takih tem yak svidomist sprijnyattya socialna filosofiya samoobman isnuvannya nebuttya psihoanaliz i pitannya svobodi voli Buttya i nisho Nazvafr L Etre et le Neant PidzagolovokEssai d ontologie phenomenologique Napryam ruh misteckijd Golovnij predmet tvoruontologiya Zhanresej Vidannya abo perekladiQ126600800 i Q126601099 AvtorZhan Pol Sartr VidavecGallimar Krayina pohodzhennya Franciya Mova tvoru abo nazvifrancuzka Data publikaciyi1943 PrisvyachenoSimona de Bovuar 1 Otrimani vidznaki100 knig stolittya za versiyeyu Le Monde Perebuvayuchi u poloni v 1940 i 1941 rokah Sartr prochitav pracyu Martina Gajdeggera Buttya i chas 1927 v yakij metod gusserlivskoyi fenomenologiyi vikoristovuyetsya yak linza dlya doslidzhennya ontologiyi Sartr pov yazuvav hid vlasnih filosofskih shukan zi znajomstvom z vishezgadanoyu praceyu Popri vpliv Gajdeggera Sartr gliboko skeptichno stavivsya do bud yakoyi miri za dopomogoyu yakoyi lyudstvo moglo b dosyagti yakogos osobistogo stanu zadovolennya porivnyannogo z gipotetichnoyu gajdeggerivskoyu povtornoyu zustrichchyu z buttyam Za Sartrom lyudina ce istota yaku peresliduye bachennya zavershennya te sho Sartr nazivaye ens causa sui sho bukvalno oznachaye istota yaka sprichinyaye samu sebe yake bagato religij i filosofiv ototozhnyuyut z Bogom Narodzhuyuchis u materialnij realnosti svogo tila u materialnomu vsesviti lyudina viyavlyayetsya vklyuchenoyu v buttya Vidpovidno do uyavlennya Gusserlya pro te sho svidomist mozhe isnuvati lishe yak svidomist chogos Sartr rozvivaye ideyu pro te sho ne mozhe buti niyakoyi formi Ya yaka bula b zahovana vseredini svidomosti Vihodyachi z cogo Sartr perehodit do filosofskoyi kritiki teorij Z Frojda vihodyachi z tverdzhennya sho svidomist po suti ye samosvidomoyu Kniga Buttya i nisho vvazhayetsya yak najvazhlivishim nehudozhnim virazhennyam ekzistencializmu Sartra tak i jogo najvplivovishim filosofskim tvorom originalnim popri jogo borg pered Gajdeggerom Bagato hto visoko ociniv centralne ponyattya knigi pro te sho isnuvannya pereduye sutnosti vvedennya ponyattya nedobrosovisnosti j doslidzhennya nebuttya a takozh yiyi novij vnesok u Prote kniga bula piddana kritici za yiyi abstraktnist i za stavlennya do Frejda PeredistoriyaDekart Ekzistencializm Sartra maye spilnu z Rene Dekartom filosofsku vidpravnu tochku pershe sho mi mozhemo usvidomlyuvati ce nashe isnuvannya navit koli sumnivayemosya v usomu inshomu Cogito ergo sum Cogito ergo sum U Nudoti vidchuttya zapamorochennya golovnogo geroya pered vlasnim isnuvannyam viklikane rechami a ne mislennyam Ce zapamorochennya vinikaye pered oblichchyam vlasnoyi svobodi ta vidpovidalnosti za nadannya sensu realnosti Yak vazhlivij rozriv z Dekartom Sartr vidkidaye pervinnist znannya vidkidannya pidsumovane u frazi Isnuvannya pereduye sutnosti i proponuye inshu koncepciyu znannya ta svidomosti Gusserl Klyuchovi ideyi knigi Buttya i nisho spirayutsya na fenomenologiyu Edmunda Gusserlya Dlya oboh filosofiv svidomist ye intencionalnoyu tobto isnuye lishe svidomist chogos Dlya Sartra intencionalnist oznachaye sho ne isnuye zhodnoyi formi Ya yaka bula b prihovana vseredini svidomosti yak napriklad transcendentalne Ya Gusserlya Ego maye buti strukturoyu poza svidomistyu shob mogla isnuvati svidomist egoZmistCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo KritikaButtya i nisho vvazhayetsya najvazhlivishoyu filosofskoyu robotoyu Sartra i najvazhlivishim nehudozhnim virazhennyam jogo ekzistencializmu Hristiyanskij ekzistencialist Gabriel Marsel pisav sho vona maye nezaperechnu vazhlivist i nalezhit do najvazhlivishih vneskiv zroblenih u zagalnu filosofiyu Hocha Marsel vidznachiv vpliv Gajdeggera na prinajmni formu Buttya i Nisho vin takozh zauvazhiv sho Sartr rozhodivsya z poglyadami vislovlenimi Gajdeggerom u Buttya i chas 1927 u vazhlivih aspektah i sho vnesok Sartra buv originalnim Marsel vvazhav analiz nedobrosovisnosti odniyeyu z najbilsh vidatnih i solidnih chastin Buttya i nisho pishuchi sho vin zapobigaye tomu shob argumenti Sartra ne buli chisto abstraktnimi Odniyeyu z najvazhlivishih zaslug roboti Marsel vvazhav te sho vona pokazala sho forma metafiziki yaka zaperechuye abo vidkidaye blagodat neminuche zakinchuyetsya tim sho stavit pered nami obraz atrofovanogo i superechlivogo svitu v yakomu krasha chastina nas samih nareshti ne v zmozi vpiznati samih sebe Filosof Zhan Val kritikuvav argumenti Sartra shodo temi nisho Filosof opisav dumku Sartra pro te sho vsi lyudski diyi ye rezultatom vilnogo viboru yak vkraj nepravdopodibnu hocha vin zaznachiv sho Sartr mav sposobi zahistiti svoyu poziciyu Vin takozh visloviv simpatiyu do kritiki Sartra z boku Marselya j opisav poglyad Sartra na svobodu yak nigilistichnij i mozhlivo nesumisnij z deyakimi inshimi poglyadami Sartra Filosof A D Ajyer pisav sho okrim deyakih psihologichnih visnovkiv kniga ye pretenzijnoyu metafizichnoyu tezoyu i golovnim chinom vpravoyu u zlovzhivanni diyeslovom buti 20 Pereklad ukrayinskoyuSartr Zh P Buttya i nisho fragmenti Per V V Lyah Suchasna zarubizhna filosofiya Techiyi i napryami Hrestomatiya K Vakler 1996 S 112 182 Sartr Zh P Buttya i nisho naris fenomenologichnoyi ontologiyi Per z francuzkoyi Vitalij Lyah Petro Tarashuk K Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2001 855 s LiteraturaThomas Blech Bildung als Ereignis des Fremden Freiheit und Geschichtlichkeit bei Jean Paul Sartre Tectum Verlag Marburg 2001 Zugl Koln Univ Diss 2001 Bernard Henri Levy Sartre Der Philosoph des 20 Jahrhunderts Hanser Munchen 2002 Traugott Konig Hrsg Sartre Lesebuch Den Menschen erfinden Rowohlt Reinbek bei Hamburg 1986 Arthur C Danto Jean Paul Sartre Steidl Verlag Gottingen 1992 Martin Suhr Sartre zur Einfuhrung 2 Auflage Junius Hamburg 2004 ISBN 3 88506 394 8 Ferdinand Fellmann Phanomenologie Hamburg 2006 ISBN 3 88506 616 5 Le philosophe sort a cinq heures d Track Q123908592