Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Швейцер Альберт Швейцер рідше Швайцер нім Albert Schweitzer 14 с

Альберт Швейцер

Альберт Швейцер
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Швейцер.

Альберт Швейцер (рідше — Швайцер, нім. Albert Schweitzer; 14 січня 1875 — 4 вересня 1965) — німецький філософ, музикант, лютеранський богослов, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру (1952) («За місіонерську діяльність»).

Альберт Швейцер
Albert Schweizer
image
Альберт Швейцер
Ім'я при народженнінім. Schweitzer (de)[1]
Народився14 січня 1875(1875-01-14)
Гюнсбак, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія[2][1]
Помер4 вересня 1965(1965-09-04) (90 років)
Ламбарене, Габон[3]
Похованняd
Країнаimage Німеччина[4][1]
image Франція
Національністьнімець
Місце проживанняСтрасбург
Гюнсбак
Ламбарене
Діяльністьбогослов, філософ, лікар, органіст, лікар-письменник, викладач університету, музикознавець, music historian, композитор, місіонер
Галузьфілософія
Alma materСтрасбурзький університет, Тюбінгенський університет і d[5]
Науковий керівникd
Знання мовнімецька[6][7], Ельзаський діалект[6] і французька[8][7]
ЗакладСтрасбурзький університет
ЧленствоАкадемія моральних і політичних наук, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтв, Прусська академія наук, орден Святого Лазаря і d
Magnum opusd
Конфесіялютеранство
Батькоd[9]
Матиd[9]
РодичіЖан-Поль Сартр
У шлюбі зd
Дітиd
Автографimage
Нагородиimage Нобелівська премія миру (1952)
image
Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону
IMDbID 0777812

Життєпис

Народився в 1875 році в Ельзасі, в добропорядній сім'ї. Вивчився на органіста, грав у храмах і писав музикознавчі праці на тему творчості Баха. У віці 30 років одружився з медсестрою, потім вивчився медицині у Страсбурзі. 26 березня 1913 року Альберт Швейцер разом із дружиною, яка закінчила курси медичних сестер, вирушив до Африки, в Габон. У невеличкому селищі Ламбарене на власні скромні кошти заснував лікарню. У роки Першої світової війни його разом з дружиною, як німецьких підданих, відправили у французькі табори. У 1918 році звільнили в обмін на французьких військовополонених.

У лютому 1924 року Швейцер повернувся в Африку, взявся за будівництво зруйнованої лікарні. З Європи прибуло кілька лікарів і медсестер, які працювали безоплатно. До 1927 року нова лікарня була побудована.

До кінця життя він приймав пацієнтів, будував лікарню і виступав із відозвами проти ядерних випробувань. Помер Альберт Швейцер 4 вересня 1965 року в Ламбарене.

Благоговіння Швейцера перед життям

Швейцер — протестантський теолог і місіонер, який проповідував вихідний, з його точки зору принцип світогляду — «схиляння перед життям», який вважав цю ідею основою морального оновлення людства. Для природоохоронців особливо корисна його книга «Культура і етика», розділи «Етика благоговіння перед життям», «Культуротворяща енергія етики благоговіння перед життям», а також робота «Благоговіння перед життям, як основа етичного світо- і життєствердження».

Про свою долю Швейцер пише:

image У моєму житті небагато днів, що належали мені особисто, навіть годин, які я міг би присвятити моїй дружині і дитині. Але мені було відпущено також і багато благ. Благом було те, що я мав можливість працювати на службі милосердя; що моя робота була успішною; що я в достатку отримував від інших прихильність і доброту; що у мене були вірні помічники, які нерозривно пов'язали себе з моєю діяльністю; що я радів здоров'ю, яке дозволяло мені виконувати найвиснажливішу роботу; що я мав врівноважений характер і енергію, які проявляли себе спокійно і обачно; нарешті, що я вмів цінувати все те щастя, яке випало на мою долю, приймаючи його в той же час як благодіяння, що залишає мене боржником. image

Пропагуючи любов до всього живого, Швейцер висунув постулат — «Я є життя, яке хоче жити, я є життя серед життя, яке хоче жити», протиставляючи його положенню Декарта «Я мислю, отже, я існую». Для нас, людей, життя священне, як таке. Священне воно і для всього іншого світу, який існує, і цінне саме по собі, як життя. «Етика є безмежна відповідальність за все, що живе».

Швейцер запитував:

image Що говорить етика благоговіння перед життям про відносини між людиною і творінням природи? Там, де я завдаю шкоду будь-якому життю, я повинен ясно усвідомлювати, наскільки це необхідно. Я не повинен робити нічого, крім неминучого, навіть найнезначнішого. image

Висунувши на перше місце принцип гуманності по відношенню до навколишнього життя, Швейцер звертався до духовних і моральних ідеалів людей:

image Ідея благоговіння перед життям виникає як реалістична відповідь на реалістичне питання про те, як людина і світ співвідносяться один з одним. Про світ людина знає тільки те, що все існуюче, як і вона сама, є проявом волі до життя... Єдино можливий спосіб надати сенс її існуванню полягає в тому, щоб підняти її природний зв'язок зі світом і зробити його духовним. image

Важливе значення в роботах А. Швейцера має їх релігійна спрямованість. «Будь-яке духовне життя ми зустрічали тільки в межах природного життя. Для людини по-справжньому етичної будь-яке життя священне, включаючи і те, яке з людської точки зору перебуває, здавалося б, в нижній частині шкали цінностей». Філософ вважає, що по відношенню людини до тварини можна судити про рівень духовного і культурного розвитку даної людини. «Кожен з нас повинен йти своїм власним шляхом, але це повинен бути шлях людини, яка прагне допомагати в справі позбавлення від нещастя… Якщо знайдуться люди, які повстануть проти духу бездумності і завдяки своїм особистим якостям зуміють зробити ідеали етичного прогресу, які вони сповідують, дієвою силою, тоді почнеться духовна діяльність, яка буде достатньо сильною, щоб змінити розумовий і духовний стан людства».

Все своє життя Альберт Швейцер намагався бути зразком такого типу людей, вселяючи в серця людей любов до навколишнього світу. «Етика благоговіння перед життям — це етика любові, розширена до всесвітніх меж».

Не можна також не погодитися з іншою ідеєю вченого, що основною помилкою будь-якої (неекологічної) етики є те, що вона обмежена людськими взаєминами і не йде далі. На думку філософа, людина буде етичною тільки тоді, коли священним для неї стане не тільки її життя, але й життя всіх тварин і рослин. Звичайно, не можна заперечувати той факт, що в процесі життя одній істоті доводиться вбивати інші. Але це має відбуватися в умовах абсолютної необхідності. Тим більше не можна отримувати задоволення від смерті або страждань інших, нехай навіть самих незначних істот. Якщо ти забираєш чиєсь життя, то це повинно проходити через твій етичний фільтр. Умертвіння тварин, на думку філософа, має відбуватися у винятковому випадку «при істинній і реальній необхідності», а також за умови заподіяння мінімального болю. Швейцер стверджував, що людина зобов'язана робити стільки добра іншим істотам, «наскільки це можливо за будь-яких обставин».

Швейцер закликав допомогти будь-якому життю і не шкодити йому ні в чому. Закликав не питати, чи заслуговує життя цього і чи є воно цінністю. Життя для нього священне будь-яке. Він не рве листків з дерева, не зриває квітів, піклується, щоб не розчавити комах. Якщо влітку він працює при штучному освітленні, то тримає вікно закритим і сидить в задусі, щоб не сприяти загибелі нічних метеликів. Якщо він гуляє після дощу і бачить земляного хробака, який може висохнути на сонці, перш, ніж доповзе до своєї нори, то він підхоплює його і відносить в калюжу. «Коли я допомагаю цій комашці, я ніби полегшую провину всього людства за заподіяну їм шкоду», — казав філософ.

Альберт Швейцер вірив у потенціал етичної революції і добре розумів, що здійснити настільки фундаментальне інтелектуальне розширення етичних меж буде нелегко. Але настане час, і люди будуть дивуватися, чому вони довго не хотіли цього робити. На жаль, у своїй етичній теорії Швейцер не приділив уваги скелям, річкам, екосистемам, ділянкам дикої природи. Це за нього зробили інші, зокрема, батько екологічної етики Олдо Леопольд. З вчення Швейцера незрозуміло, чи потрібно благоговіти перед життям амеби так само, як і перед життям людини. Благоговіння до життя — це не правило, яке ми можемо застосовувати у специфічній ситуації. Це скоріше поняття, або навіть риса характеру, яка накладає на нас відповідальність за вчинки. Мораль Швейцера концентрується не так на питанні «Що робити?», а на питанні «Яким я маю бути?». На жаль, Швейцер не створив наукового захисту своєї філософії.

Варто також зазначити, що швейцеровський принцип благоговіння перед життям має стати одним з базових у . Як справедливо зазначив професор О. О. Нікольський, на території наших заповідників і національних парків цей принцип має бути зведений в абсолют.

Швейцер у кіно

Альберт Швейцер є героєм 11 серії «Пригод Молодого Індіани Джонса» — «Оганга повелитель життів». (The Adventures of Young Indiana Jones: Oganga, the Giver and Taker of Life). Хоча зустріч з Індіаною Джонсом є вигаданою, та розповідь про діяльність Швайцера (так його називають в українському перекладі фільму) в Африці — правдива.

Праці

  • (рос.)Швейцер А., Культура и этика. — М.: Прогресс, 1973. — 340 с.
  • (рос.)Швейцер А., Письма из Ламбаране. — М.: Наука, 1978. — 390 с.
  • (рос.)Швейцер А., Благоговение перед жизнью как основа этического миро- и жизнеутверждения // Глобал. проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс, 1990. — С.328—350.
  • (рос.)Швейцер А., Благоговение перед жизнью. — М.: Прогресс, 1992. — 573 с.
  • (рос.)Швейцер А., Благоговение перед жизнью // Про Эко, спецвыпуск бюллетеня «Охрана дикой природы». — 1996. — № 11. — С.14.

Див. також

Примітки

  1. свідоцтво про народження
    d:Track:Q83900
  2. Швейцер Альберт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. https://commune-valdemoder.fr/la-commune-nouvelle/commune-deleguee-de-pfaffenhoffen/albert-schweitzer-citoyen-d-honneur-de-pfaffenhoffen
  4. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  5. Studenti pražských univerzit 1882–1945
    d:Track:Q102399391
  6. французька Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q8447
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  9. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  10. (рос.)Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
  11. (рос.)Швейцер А. Благоговение перед жизнью как основа этического миро- и жизнеутверждения // Глобал. проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс, 1990. — С. 328—350.
  12. (рос.)Никольский А. Этика благоговения перед жизнью как концепция заповедного дела // Про Эко, спецвыпуск бюллетеня «Охрана дикой природы». — 1996. — № 11. — С. 15—17.
  13. (англ.)Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Швейцер, Альберт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 716. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
  • Швейцер Альберт [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Тофтул М. Г., «Сучасний словник з етики». — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — .
  • (рос.)Борейко В. Е., Прорыв в экологическую этику. — К.: Киевский эколого-культурный центр, 1999. — 128 с.(рос.)
  • (рос.)Борейко В. Е., Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.(рос.)
  • (рос.)Никольский А., Этика благоговения перед жизнью как концепция заповедного дела // Про Эко, спецвыпуск бюллетеня «Охрана дикой природы». — 1996. — № 11. — С.15—17.(рос.)
  • (англ.)Kingsley D., Ecology and religion: ecological spiritualiti in a cross-cultural perspective. — New York, 1995. — 180 p.(англ.)

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Альберт Швейцер
  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альберт Швейцер
  • Російсько-африканський культурний діловий центр[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  • albertschweitzer.info [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • http://www.imdb.com/title/tt0275899 [ 27 січня 2013 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про теолога або теологиню.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Shvejcer Albert Shvejcer ridshe Shvajcer nim Albert Schweitzer 14 sichnya 1875 4 veresnya 1965 nimeckij filosof muzikant lyuteranskij bogoslov likar misioner laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1952 Za misionersku diyalnist Albert ShvejcerAlbert SchweizerAlbert ShvejcerIm ya pri narodzhenninim Schweitzer de 1 Narodivsya14 sichnya 1875 1875 01 14 Gyunsbak Elzas Lotaringiya Nimecka imperiya 2 1 Pomer4 veresnya 1965 1965 09 04 90 rokiv Lambarene Gabon 3 PohovannyadKrayina Nimechchina 4 1 FranciyaNacionalnistnimecMisce prozhivannyaStrasburg Gyunsbak LambareneDiyalnistbogoslov filosof likar organist likar pismennik vikladach universitetu muzikoznavec music historian kompozitor misionerGaluzfilosofiyaAlma materStrasburzkij universitet Tyubingenskij universitet i d 5 Naukovij kerivnikdZnannya movnimecka 6 7 Elzaskij dialekt 6 i francuzka 8 7 ZakladStrasburzkij universitetChlenstvoAkademiya moralnih i politichnih nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya vitonchenih mistectv Prusska akademiya nauk orden Svyatogo Lazarya i dMagnum opusdKonfesiyalyuteranstvoBatkod 9 Matid 9 RodichiZhan Pol SartrU shlyubi zdDitidAvtografNagorodiNobelivska premiya miru 1952 Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionuIMDbID 0777812Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v 1875 roci v Elzasi v dobroporyadnij sim yi Vivchivsya na organista grav u hramah i pisav muzikoznavchi praci na temu tvorchosti Baha U vici 30 rokiv odruzhivsya z medsestroyu potim vivchivsya medicini u Strasburzi 26 bereznya 1913 roku Albert Shvejcer razom iz druzhinoyu yaka zakinchila kursi medichnih sester virushiv do Afriki v Gabon U nevelichkomu selishi Lambarene na vlasni skromni koshti zasnuvav likarnyu U roki Pershoyi svitovoyi vijni jogo razom z druzhinoyu yak nimeckih piddanih vidpravili u francuzki tabori U 1918 roci zvilnili v obmin na francuzkih vijskovopolonenih U lyutomu 1924 roku Shvejcer povernuvsya v Afriku vzyavsya za budivnictvo zrujnovanoyi likarni Z Yevropi pribulo kilka likariv i medsester yaki pracyuvali bezoplatno Do 1927 roku nova likarnya bula pobudovana Do kincya zhittya vin prijmav paciyentiv buduvav likarnyu i vistupav iz vidozvami proti yadernih viprobuvan Pomer Albert Shvejcer 4 veresnya 1965 roku v Lambarene Blagogovinnya Shvejcera pered zhittyamShvejcer protestantskij teolog i misioner yakij propoviduvav vihidnij z jogo tochki zoru princip svitoglyadu shilyannya pered zhittyam yakij vvazhav cyu ideyu osnovoyu moralnogo onovlennya lyudstva Dlya prirodoohoronciv osoblivo korisna jogo kniga Kultura i etika rozdili Etika blagogovinnya pered zhittyam Kulturotvoryasha energiya etiki blagogovinnya pered zhittyam a takozh robota Blagogovinnya pered zhittyam yak osnova etichnogo svito i zhittyestverdzhennya Pro svoyu dolyu Shvejcer pishe U moyemu zhitti nebagato dniv sho nalezhali meni osobisto navit godin yaki ya mig bi prisvyatiti moyij druzhini i ditini Ale meni bulo vidpusheno takozh i bagato blag Blagom bulo te sho ya mav mozhlivist pracyuvati na sluzhbi miloserdya sho moya robota bula uspishnoyu sho ya v dostatku otrimuvav vid inshih prihilnist i dobrotu sho u mene buli virni pomichniki yaki nerozrivno pov yazali sebe z moyeyu diyalnistyu sho ya radiv zdorov yu yake dozvolyalo meni vikonuvati najvisnazhlivishu robotu sho ya mav vrivnovazhenij harakter i energiyu yaki proyavlyali sebe spokijno i obachno nareshti sho ya vmiv cinuvati vse te shastya yake vipalo na moyu dolyu prijmayuchi jogo v toj zhe chas yak blagodiyannya sho zalishaye mene borzhnikom Propaguyuchi lyubov do vsogo zhivogo Shvejcer visunuv postulat Ya ye zhittya yake hoche zhiti ya ye zhittya sered zhittya yake hoche zhiti protistavlyayuchi jogo polozhennyu Dekarta Ya mislyu otzhe ya isnuyu Dlya nas lyudej zhittya svyashenne yak take Svyashenne vono i dlya vsogo inshogo svitu yakij isnuye i cinne same po sobi yak zhittya Etika ye bezmezhna vidpovidalnist za vse sho zhive Shvejcer zapituvav Sho govorit etika blagogovinnya pered zhittyam pro vidnosini mizh lyudinoyu i tvorinnyam prirodi Tam de ya zavdayu shkodu bud yakomu zhittyu ya povinen yasno usvidomlyuvati naskilki ce neobhidno Ya ne povinen robiti nichogo krim neminuchogo navit najneznachnishogo Visunuvshi na pershe misce princip gumannosti po vidnoshennyu do navkolishnogo zhittya Shvejcer zvertavsya do duhovnih i moralnih idealiv lyudej Ideya blagogovinnya pered zhittyam vinikaye yak realistichna vidpovid na realistichne pitannya pro te yak lyudina i svit spivvidnosyatsya odin z odnim Pro svit lyudina znaye tilki te sho vse isnuyuche yak i vona sama ye proyavom voli do zhittya Yedino mozhlivij sposib nadati sens yiyi isnuvannyu polyagaye v tomu shob pidnyati yiyi prirodnij zv yazok zi svitom i zrobiti jogo duhovnim Vazhlive znachennya v robotah A Shvejcera maye yih religijna spryamovanist Bud yake duhovne zhittya mi zustrichali tilki v mezhah prirodnogo zhittya Dlya lyudini po spravzhnomu etichnoyi bud yake zhittya svyashenne vklyuchayuchi i te yake z lyudskoyi tochki zoru perebuvaye zdavalosya b v nizhnij chastini shkali cinnostej Filosof vvazhaye sho po vidnoshennyu lyudini do tvarini mozhna suditi pro riven duhovnogo i kulturnogo rozvitku danoyi lyudini Kozhen z nas povinen jti svoyim vlasnim shlyahom ale ce povinen buti shlyah lyudini yaka pragne dopomagati v spravi pozbavlennya vid neshastya Yaksho znajdutsya lyudi yaki povstanut proti duhu bezdumnosti i zavdyaki svoyim osobistim yakostyam zumiyut zrobiti ideali etichnogo progresu yaki voni spoviduyut diyevoyu siloyu todi pochnetsya duhovna diyalnist yaka bude dostatno silnoyu shob zminiti rozumovij i duhovnij stan lyudstva Vse svoye zhittya Albert Shvejcer namagavsya buti zrazkom takogo tipu lyudej vselyayuchi v sercya lyudej lyubov do navkolishnogo svitu Etika blagogovinnya pered zhittyam ce etika lyubovi rozshirena do vsesvitnih mezh Ne mozhna takozh ne pogoditisya z inshoyu ideyeyu vchenogo sho osnovnoyu pomilkoyu bud yakoyi neekologichnoyi etiki ye te sho vona obmezhena lyudskimi vzayeminami i ne jde dali Na dumku filosofa lyudina bude etichnoyu tilki todi koli svyashennim dlya neyi stane ne tilki yiyi zhittya ale j zhittya vsih tvarin i roslin Zvichajno ne mozhna zaperechuvati toj fakt sho v procesi zhittya odnij istoti dovoditsya vbivati inshi Ale ce maye vidbuvatisya v umovah absolyutnoyi neobhidnosti Tim bilshe ne mozhna otrimuvati zadovolennya vid smerti abo strazhdan inshih nehaj navit samih neznachnih istot Yaksho ti zabirayesh chiyes zhittya to ce povinno prohoditi cherez tvij etichnij filtr Umertvinnya tvarin na dumku filosofa maye vidbuvatisya u vinyatkovomu vipadku pri istinnij i realnij neobhidnosti a takozh za umovi zapodiyannya minimalnogo bolyu Shvejcer stverdzhuvav sho lyudina zobov yazana robiti stilki dobra inshim istotam naskilki ce mozhlivo za bud yakih obstavin Shvejcer zaklikav dopomogti bud yakomu zhittyu i ne shkoditi jomu ni v chomu Zaklikav ne pitati chi zaslugovuye zhittya cogo i chi ye vono cinnistyu Zhittya dlya nogo svyashenne bud yake Vin ne rve listkiv z dereva ne zrivaye kvitiv pikluyetsya shob ne rozchaviti komah Yaksho vlitku vin pracyuye pri shtuchnomu osvitlenni to trimaye vikno zakritim i sidit v zadusi shob ne spriyati zagibeli nichnih metelikiv Yaksho vin gulyaye pislya doshu i bachit zemlyanogo hrobaka yakij mozhe visohnuti na sonci persh nizh dopovze do svoyeyi nori to vin pidhoplyuye jogo i vidnosit v kalyuzhu Koli ya dopomagayu cij komashci ya nibi polegshuyu provinu vsogo lyudstva za zapodiyanu yim shkodu kazav filosof Albert Shvejcer viriv u potencial etichnoyi revolyuciyi i dobre rozumiv sho zdijsniti nastilki fundamentalne intelektualne rozshirennya etichnih mezh bude nelegko Ale nastane chas i lyudi budut divuvatisya chomu voni dovgo ne hotili cogo robiti Na zhal u svoyij etichnij teoriyi Shvejcer ne pridiliv uvagi skelyam richkam ekosistemam dilyankam dikoyi prirodi Ce za nogo zrobili inshi zokrema batko ekologichnoyi etiki Oldo Leopold Z vchennya Shvejcera nezrozumilo chi potribno blagogoviti pered zhittyam amebi tak samo yak i pered zhittyam lyudini Blagogovinnya do zhittya ce ne pravilo yake mi mozhemo zastosovuvati u specifichnij situaciyi Ce skorishe ponyattya abo navit risa harakteru yaka nakladaye na nas vidpovidalnist za vchinki Moral Shvejcera koncentruyetsya ne tak na pitanni Sho robiti a na pitanni Yakim ya mayu buti Na zhal Shvejcer ne stvoriv naukovogo zahistu svoyeyi filosofiyi Varto takozh zaznachiti sho shvejcerovskij princip blagogovinnya pered zhittyam maye stati odnim z bazovih u Yak spravedlivo zaznachiv profesor O O Nikolskij na teritoriyi nashih zapovidnikiv i nacionalnih parkiv cej princip maye buti zvedenij v absolyut Shvejcer u kinoAlbert Shvejcer ye geroyem 11 seriyi Prigod Molodogo Indiani Dzhonsa Oganga povelitel zhittiv The Adventures of Young Indiana Jones Oganga the Giver and Taker of Life Hocha zustrich z Indianoyu Dzhonsom ye vigadanoyu ta rozpovid pro diyalnist Shvajcera tak jogo nazivayut v ukrayinskomu perekladi filmu v Africi pravdiva Praci ros Shvejcer A Kultura i etika M Progress 1973 340 s ros Shvejcer A Pisma iz Lambarane M Nauka 1978 390 s ros Shvejcer A Blagogovenie pered zhiznyu kak osnova eticheskogo miro i zhizneutverzhdeniya Global problemy i obshechelovecheskie cennosti M Progress 1990 S 328 350 ros Shvejcer A Blagogovenie pered zhiznyu M Progress 1992 573 s ros Shvejcer A Blagogovenie pered zhiznyu Pro Eko specvypusk byulletenya Ohrana dikoj prirody 1996 11 S 14 Div takozh7698 Shvajtcer asteroyid nazvanij na chest diyacha Svitova medichna akademiya imeni A Shvejcera Zolota medal Svitovoyi akademiyi medicini Alberta ShvejceraPrimitkisvidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Shvejcer Albert Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https commune valdemoder fr la commune nouvelle commune deleguee de pfaffenhoffen albert schweitzer citoyen d honneur de pfaffenhoffen LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 francuzka Vikipediya 2001 d Track Q8447 CONOR Sl d Track Q16744133 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 ros Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s ros Shvejcer A Blagogovenie pered zhiznyu kak osnova eticheskogo miro i zhizneutverzhdeniya Global problemy i obshechelovecheskie cennosti M Progress 1990 S 328 350 ros Nikolskij A Etika blagogoveniya pered zhiznyu kak koncepciya zapovednogo dela Pro Eko specvypusk byulletenya Ohrana dikoj prirody 1996 11 S 15 17 angl Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaShvejcer Albert Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 716 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Shvejcer Albert 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416 s ISBN 978 966 485 156 2 ros Borejko V E Proryv v ekologicheskuyu etiku K Kievskij ekologo kulturnyj centr 1999 128 s ros ros Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s ros ros Nikolskij A Etika blagogoveniya pered zhiznyu kak koncepciya zapovednogo dela Pro Eko specvypusk byulletenya Ohrana dikoj prirody 1996 11 S 15 17 ros angl Kingsley D Ecology and religion ecological spiritualiti in a cross cultural perspective New York 1995 180 p angl PosilannyaShvajcer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Albert ShvejcerVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albert Shvejcer Rosijsko afrikanskij kulturnij dilovij centr nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros albertschweitzer info 17 sichnya 2018 u Wayback Machine http www imdb com title tt0275899 27 sichnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro likarya yakij zajmayetsya naukoyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro teologa abo teologinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ