Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черне́ча гора́, або Тара́сова гора́ — гора в місті Канів, складова частина Шевченківського національного заповідника «Тарасова гора», місце поховання українського поета Тараса Шевченка.
| Чернеча гора Тарасова гора | ||||
 | ||||
| 49°43′59″ пн. ш. 31°30′53″ сх. д. / 49.73306° пн. ш. 31.51472° сх. д.Координати: 49°43′59″ пн. ш. 31°30′53″ сх. д. / 49.73306° пн. ш. 31.51472° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Канів | |||
| Розташування | м. Канів, Черкаський район, Черкаська область | |||
| Система | Канівські гори, Мошенське плато | |||
| Тип | гора | |||
  Чернеча гора Тарасова гора Чернеча гора Тарасова гора (Україна) | ||||
 Чернеча гора у Вікісховищі | ||||
Географія
Тарасова (Чернеча) гора — складова частина Канівських гір і Мошенського плато, що розтягнулось на 70 км вздовж Дніпра. Ця гора — одна з найвищих у Каневі. Вона являє собою заокруглений прибережний виступ з дуже крутими схилами між двома ярами — Меланчиним потоком і Крутим ярком, який відмежовує гору зі сходу.
З північного сходу і з півночі гора межує з Дніпровою долиною, а на півдні вона переходить в тилову гору, яка двома пагорбами підноситься значно вище Тарасової і огороджується з півдня правим відгалуженням яру Меланчиного потоку Гнила Круча і на північному схилі закінчується крутими порізаними схилами.
Геологія
Особливістю геологічної будови Тарасової гори, як і усіх Канівських гір, є дислокованість відкладів осадового чохла, які зім'яті у складки, зібрані у лускато-насувні структури. Район відомий в літературі, як Канівські дислокації. Від суміжних територій він чітко відрізняється своєрідним ландшафтом та унікальною будовою.
В будові геологічного розрізу території беруть участь докембрійські кристалічні утворення та потужна осадова товща, у складі якої встановлено відклади тріасової, юрської, крейдової, палеогенової, неогенової та четвертинної систем.
Дослідження геологічної будови району Канівських дислокацій проводяться з XIX століття, але й до нашого часу їх генезис однозначно не з'ясований. Серед геологів існує кілька гіпотези походження дислокацій: зсувна, гляціальна, тектонічна або гляціально-тектонічна. Осадовий чохол в районі дислокацій зім'ятий в дрібні складки, що утворюють покривно-лускату зону. Основним типом дислокованих форм є складки-підкиди, зібрані в лускаті структури. Складки та луски перекинуті на захід.
Історія
Доісторичні поселення
У другій половині на горі Московка, в урочищі Ісковщина, на Сорокопудовій, Пилипенковій та Тарасовій (Чернечій) горах знаходились ранньослов'янські поселення зарубинецької культури.
Також на Тарасовій горі виявлено 3 поселення полян, курганний могильник та 12 скарбів Х—ХІІІ століть.
Середні віки
У XVI столітті у Каневі був організований козацький монастир, в якому доживали вік бездомні та покалічені козаки. До сьогодні одна з вулиць, яка підступає до Тарасової гори, носить назву Монастирок. Та й сама гора, яка колись належала монастиреві і по якій ходили ченці в чорних ризах (чернеці), згідно з народною етимологією почала називатися Чернечою.
Шевченко і гора
Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року, коли на ній перепоховали Тараса Шевченка. Канівці перейменували гору на Тарасову. Влітку 1884 року за народні кошти на Тарасовій горі збудували перший народний музей Кобзаря — Тарасову світлицю, впорядкували його могилу і встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест за проектом академіка архітектури .
10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю.
Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року зі встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника (скульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко).
-
![image]()
Сучасний вигляд «Тарасової світлиці» -
![image]()
Жандарми біля могили Тараса Шевченка, 1914 рік
Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» — перший народний музей Тараса Шевченка.
ХХ століття
У 1914 році, коли виповнювалося 100 років від дня народження Шевченка, царський уряд спеціальним циркуляром заборонив святкувати цей ювілей. У березні всі охочі почали з'їжджатися в Канів до могили поета. Але доступу на Тарасову гору не було. ЇЇ оточили жандарми, підсилені сотнею козаків. Навіть на могилі Шевченка лежали жандарми з гвинтівками напоготові.
У 1923 році академік Володимир Різниченко вніс пропозицію про створення Державно-національного Заповідного Парку на Тарасовій горі. На думку вченого, охорона Шевченкової могили вимагала насамперед охорони навколишньої природи. Лише насадженням лісів можна було зупинити розмивання та руйнування ярів, які загрожували горі. З проєктом вчених, які підтримали Різнеченка, ознайомився уряд і ухвалив рішення створити біля Канева два заповідники: науково-освітній на Тарасовій горі та природничий — в районі сусідніх гір.
15 серпня 1941 року німецькі війська зайняли Канів. Серед іншого, вони пограбували державний заповідник «Могила Тараса Шевченка» — збитків було завдано на 300 тисяч карбованців. У спустошених залах музею німці влаштували казарму для солдат, а потім перетворили його в концтабір. Після війни заповідник відновили.
31 травня 1964 року на Тарасовій горі відбувся багатотисячний мітинг, на якому виступив Голова Ради Міністрів УРСР Іван Казанець. На мітингу були присутні керівники партії та уряду Радянської України, учасники міжнародного форуму діячів науки і культури — посланці 43 країн світу, представники республік Радянського Союзу та всіх областей УРСР. Учасники свята поклали на могилу 150 вінків та посадили на Тарасовій горі 150 пам'ятних дубків.
Сучасність
Біля підніжжя гори розташований відбудований річковий вокзал з пристанню. Перед сходами облаштовано майданчик для відвідувачів з автостоянкою, штучною водоймою та розкладками з сувенірами для туристів. Сходи на гору нараховують 392 сходинки, вони ведуть на самий верх, до пам'ятника. На прольотах сходів розташовані майданчики для відпочинку. На самій горі облаштовано майдан перед могилою Шевченка та музеєм.
Вручення Шевченківської премії
В окремі роки на Чернечій горі здійснюється вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка.
6 березня 2013 року Президент України Віктор Янукович вручив премії у Шевченківському національному заповіднику.
9 березня 2019 року Президент України Петро Порошенко вручив премії лауреатам 2019 року.
Мотофестиваль
З 2003 року в Каневі проходить Міжнародний мотофестиваль «Тарасова Гора». У 2009 році на базі «Придніпровська», де проходив фестиваль, було зареєстровано близько 4 тисяч учасників, що, за словами організаторів, рекорд всіх попередніх років. Крім українців, в Канів приїхали байкери з Білорусі, Молдови, Росії, Литви, Латвії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Казахстану, Швейцарії, Норвегії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Найдовшу дорогу на мотоциклах пройшли гості з Владивостока. У силових конкурсах по метанню двигуна і колективному перетягуванню каната перемогли київські байкери. Також у рамках фестивалю проходив конкурс татуювань і змагання дівчат — «Міс Тарасова гора-2009». Кульмінацією свята став виїзд найбільшої України на Тарасову гору до пам'ятника Тарасу Шевченку.
Проїзд
У Каневі на Тарасову гору їде міський автобус № 2. До гори веде вулиця Шевченка.
Див. також
Примітки
- Нариси з історії [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Канів туристичний: kanivtour.com.ua (укр.)
- . Шевченківський національний заповідник. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- president.gov.ua. . Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
- Фестиваль «Тарасова гора-2009» б'є рекорди [ 30 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Сайт про Канів: kaniv.net (рос.)
Джерела
- Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. — К.:Панмедія, 2006. — С. 22-24. —
- Тарасова гора [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Сайт Канів туристичний: kanivtour.com.ua
- Шестопал П. Л. Могила Т. Г. Шевченка [ 29 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Київ: АН УРСР, 1954. — 99 с.
- Бурій В. Роздуми на Чернечій горі / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2002. — 29 трав. — С. 2.
- Бурій В. Роздуми на Чернечій горі / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). — 2001. — С. 4.
Фото
- Шевченківський заповідник. Фото
- Тарасова гора у різні пори року. Фото
- Христина Стебельська: «Квіти для Шевченка завжди важливіші за слова». Фото [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Христина Стебельська: «Фото на Тарасовій горі завжди пам'ятаєш» [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Відео
- // Телесеріал «Унікальна Україна». Частина 7_2.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherne cha gora abo Tara sova gora gora v misti Kaniv skladova chastina Shevchenkivskogo nacionalnogo zapovidnika Tarasova gora misce pohovannya ukrayinskogo poeta Tarasa Shevchenka Chernecha gora Tarasova goraPam yatnik na mogili Tarasa ShevchenkaPam yatnik na mogili Tarasa Shevchenka49 43 59 pn sh 31 30 53 sh d 49 73306 pn sh 31 51472 sh d 49 73306 31 51472 Koordinati 49 43 59 pn sh 31 30 53 sh d 49 73306 pn sh 31 51472 sh d 49 73306 31 51472Krayina UkrayinaRegion KanivRoztashuvannya m Kaniv Cherkaskij rajon Cherkaska oblastSistema Kanivski gori Moshenske platoTip goraChernecha gora Tarasova goraChernecha gora Tarasova gora Ukrayina Chernecha gora u VikishovishiGeografiyaTarasova Chernecha gora skladova chastina Kanivskih gir i Moshenskogo plato sho roztyagnulos na 70 km vzdovzh Dnipra Cya gora odna z najvishih u Kanevi Vona yavlyaye soboyu zaokruglenij priberezhnij vistup z duzhe krutimi shilami mizh dvoma yarami Melanchinim potokom i Krutim yarkom yakij vidmezhovuye goru zi shodu Z pivnichnogo shodu i z pivnochi gora mezhuye z Dniprovoyu dolinoyu a na pivdni vona perehodit v tilovu goru yaka dvoma pagorbami pidnositsya znachno vishe Tarasovoyi i ogorodzhuyetsya z pivdnya pravim vidgaluzhennyam yaru Melanchinogo potoku Gnila Krucha i na pivnichnomu shili zakinchuyetsya krutimi porizanimi shilami Geologiya Osoblivistyu geologichnoyi budovi Tarasovoyi gori yak i usih Kanivskih gir ye dislokovanist vidkladiv osadovogo chohla yaki zim yati u skladki zibrani u luskato nasuvni strukturi Rajon vidomij v literaturi yak Kanivski dislokaciyi Vid sumizhnih teritorij vin chitko vidriznyayetsya svoyeridnim landshaftom ta unikalnoyu budovoyu V budovi geologichnogo rozrizu teritoriyi berut uchast dokembrijski kristalichni utvorennya ta potuzhna osadova tovsha u skladi yakoyi vstanovleno vidkladi triasovoyi yurskoyi krejdovoyi paleogenovoyi neogenovoyi ta chetvertinnoyi sistem Doslidzhennya geologichnoyi budovi rajonu Kanivskih dislokacij provodyatsya z XIX stolittya ale j do nashogo chasu yih genezis odnoznachno ne z yasovanij Sered geologiv isnuye kilka gipotezi pohodzhennya dislokacij zsuvna glyacialna tektonichna abo glyacialno tektonichna Osadovij chohol v rajoni dislokacij zim yatij v dribni skladki sho utvoryuyut pokrivno luskatu zonu Osnovnim tipom dislokovanih form ye skladki pidkidi zibrani v luskati strukturi Skladki ta luski perekinuti na zahid IstoriyaDoistorichni poselennya U drugij polovini na gori Moskovka v urochishi Iskovshina na Sorokopudovij Pilipenkovij ta Tarasovij Chernechij gorah znahodilis rannoslov yanski poselennya zarubineckoyi kulturi Takozh na Tarasovij gori viyavleno 3 poselennya polyan kurgannij mogilnik ta 12 skarbiv H HIII stolit Seredni viki U XVI stolitti u Kanevi buv organizovanij kozackij monastir v yakomu dozhivali vik bezdomni ta pokalicheni kozaki Do sogodni odna z vulic yaka pidstupaye do Tarasovoyi gori nosit nazvu Monastirok Ta j sama gora yaka kolis nalezhala monastirevi i po yakij hodili chenci v chornih rizah cherneci zgidno z narodnoyu etimologiyeyu pochala nazivatisya Chernechoyu Shevchenko i gora Dokladnishe Mogila Tarasa Shevchenka Novitnya istoriya Chernechoyi gori rozpochalasya 22 travnya 1861 roku koli na nij perepohovali Tarasa Shevchenka Kanivci perejmenuvali goru na Tarasovu Vlitku 1884 roku za narodni koshti na Tarasovij gori zbuduvali pershij narodnij muzej Kobzarya Tarasovu svitlicyu vporyadkuvali jogo mogilu i vstanovili monumentalnij chavunnij pam yatnik hrest za proektom akademika arhitekturi 10 chervnya 1918 roku Rada Ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi viznala mogilu Tarasa Shevchenka nacionalnoyu vlasnistyu Suchasnogo viglyadu Shevchenkivskij memorial nabuv vlitku 1939 roku zi vstanovlennyam na mogili Kobzarya bronzovogo pam yatnika skulptor Matvij Manizer arhitektor Yevgen Levinson i sporudzhennyam literaturno memorialnogo muzeyu arhitektori Vasil Krichevskij i Petro Kostirko Suchasnij viglyad Tarasovoyi svitlici Zhandarmi bilya mogili Tarasa Shevchenka 1914 rik Muzejnij ansambl dopovniv granitnij kompleks shodzhennya 1977 i vidtvorena 1991 roku Tarasova svitlicya pershij narodnij muzej Tarasa Shevchenka HH stolittya U 1914 roci koli vipovnyuvalosya 100 rokiv vid dnya narodzhennya Shevchenka carskij uryad specialnim cirkulyarom zaboroniv svyatkuvati cej yuvilej U berezni vsi ohochi pochali z yizhdzhatisya v Kaniv do mogili poeta Ale dostupu na Tarasovu goru ne bulo YiYi otochili zhandarmi pidsileni sotneyu kozakiv Navit na mogili Shevchenka lezhali zhandarmi z gvintivkami napogotovi U 1923 roci akademik Volodimir Riznichenko vnis propoziciyu pro stvorennya Derzhavno nacionalnogo Zapovidnogo Parku na Tarasovij gori Na dumku vchenogo ohorona Shevchenkovoyi mogili vimagala nasampered ohoroni navkolishnoyi prirodi Lishe nasadzhennyam lisiv mozhna bulo zupiniti rozmivannya ta rujnuvannya yariv yaki zagrozhuvali gori Z proyektom vchenih yaki pidtrimali Riznechenka oznajomivsya uryad i uhvaliv rishennya stvoriti bilya Kaneva dva zapovidniki naukovo osvitnij na Tarasovij gori ta prirodnichij v rajoni susidnih gir 15 serpnya 1941 roku nimecki vijska zajnyali Kaniv Sered inshogo voni pograbuvali derzhavnij zapovidnik Mogila Tarasa Shevchenka zbitkiv bulo zavdano na 300 tisyach karbovanciv U spustoshenih zalah muzeyu nimci vlashtuvali kazarmu dlya soldat a potim peretvorili jogo v konctabir Pislya vijni zapovidnik vidnovili 31 travnya 1964 roku na Tarasovij gori vidbuvsya bagatotisyachnij miting na yakomu vistupiv Golova Radi Ministriv URSR Ivan Kazanec Na mitingu buli prisutni kerivniki partiyi ta uryadu Radyanskoyi Ukrayini uchasniki mizhnarodnogo forumu diyachiv nauki i kulturi poslanci 43 krayin svitu predstavniki respublik Radyanskogo Soyuzu ta vsih oblastej URSR Uchasniki svyata poklali na mogilu 150 vinkiv ta posadili na Tarasovij gori 150 pam yatnih dubkiv SuchasnistBilya pidnizhzhya gori roztashovanij vidbudovanij richkovij vokzal z pristannyu Pered shodami oblashtovano majdanchik dlya vidviduvachiv z avtostoyankoyu shtuchnoyu vodojmoyu ta rozkladkami z suvenirami dlya turistiv Shodi na goru narahovuyut 392 shodinki voni vedut na samij verh do pam yatnika Na prolotah shodiv roztashovani majdanchiki dlya vidpochinku Na samij gori oblashtovano majdan pered mogiloyu Shevchenka ta muzeyem Vruchennya Shevchenkivskoyi premiyi V okremi roki na Chernechij gori zdijsnyuyetsya vruchennya Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 6 bereznya 2013 roku Prezident Ukrayini Viktor Yanukovich vruchiv premiyi u Shevchenkivskomu nacionalnomu zapovidniku 9 bereznya 2019 roku Prezident Ukrayini Petro Poroshenko vruchiv premiyi laureatam 2019 roku Motofestival Z 2003 roku v Kanevi prohodit Mizhnarodnij motofestival Tarasova Gora U 2009 roci na bazi Pridniprovska de prohodiv festival bulo zareyestrovano blizko 4 tisyach uchasnikiv sho za slovami organizatoriv rekord vsih poperednih rokiv Krim ukrayinciv v Kaniv priyihali bajkeri z Bilorusi Moldovi Rosiyi Litvi Latviyi Nimechchini Polshi Slovachchini Kazahstanu Shvejcariyi Norvegiyi ta Ob yednanih Arabskih Emirativ Najdovshu dorogu na motociklah projshli gosti z Vladivostoka U silovih konkursah po metannyu dviguna i kolektivnomu peretyaguvannyu kanata peremogli kiyivski bajkeri Takozh u ramkah festivalyu prohodiv konkurs tatuyuvan i zmagannya divchat Mis Tarasova gora 2009 Kulminaciyeyu svyata stav viyizd najbilshoyi Ukrayini na Tarasovu goru do pam yatnika Tarasu Shevchenku ProyizdU Kanevi na Tarasovu goru yide miskij avtobus 2 Do gori vede vulicya Shevchenka Div takozhMogila Tarasa Shevchenka Shevchenkova aleya Kanivski gori KanivPrimitkiNarisi z istoriyi 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt Kaniv turistichnij kanivtour com ua ukr Shevchenkivskij nacionalnij zapovidnik Arhiv originalu za 10 grudnya 2017 Procitovano 9 grudnya 2017 president gov ua Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 9 bereznya 2019 Festival Tarasova gora 2009 b ye rekordi 30 listopada 2012 u Wayback Machine Sajt pro Kaniv kaniv net ros DzherelaKugno I I Kaniv Putivnik mistom ta okolicyami K Panmediya 2006 S 22 24 ISBN 966 8947 00 2 Tarasova gora 30 grudnya 2013 u Wayback Machine Sajt Kaniv turistichnij kanivtour com ua Shestopal P L Mogila T G Shevchenka 29 sichnya 2022 u Wayback Machine Kiyiv AN URSR 1954 99 s Burij V Rozdumi na Chernechij gori Valerij Burij Katerinopilskij visnik 2002 29 trav S 2 Burij V Rozdumi na Chernechij gori Valerij Burij Misto robitniche Vatutine 2001 S 4 Foto Shevchenkivskij zapovidnik Foto Tarasova gora u rizni pori roku Foto Hristina Stebelska Kviti dlya Shevchenka zavzhdi vazhlivishi za slova Foto 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Hristina Stebelska Foto na Tarasovij gori zavzhdi pam yatayesh 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Video Teleserial Unikalna Ukrayina Chastina 7 2 Posilannya