Кендзабуро Ое (яп. 大江 健三郎, 31 січня 1935 — 3 березня 2023) — японський письменник-гуманіст, автор понад 20 романів і повістей, декількох збірок оповідань і численних есеїв. У своїх творах Ое Кендзабуро намагається подолати нігілізм, безвідповідальність і відчуженість сучасної людини, що досягли, на його думку, своєї апотеози у Другій світовій війні. Для творчости письменника характерні глобальний масштаб, есхатологічні мотиви, проблеми природи насильства, підкреслення і пошук адекватної сьогоденню трансцендентности у колективній суті людини і природньому життєвому устрої. На світогляд і творчий метод Ое великий вплив мала класична японська і гуманістична європейська література, філософія екзистенціалізму, аналітична психологія Юнга, антропологія , а також семіотика Лотмана й естетична концепція гротескного реалізму, що її був запропонував Бахтін. Не приймаючи соціального соліпсизму, Ое займає активну суспільну позицію, зробивши своїм кредом вислів данського філолога Крістофера Ніропа: «Той, хто не протестує проти війни, стає співучасником війни». За свої твори Кендзабуро Ое було удостоєно цілої низки найвищих японських і міжнародніх літературних нагород, зокрема Нобелівської премії з літератури (1994). Художні й публіцистичні твори письменника перекладено багатьма мовами світу.
Кендзабуро Ое | ||||
---|---|---|---|---|
'大江 健三郎' | ||||
Народився | 31 січня 1935 Осе[d], Префектура Ехіме, Японська імперія | |||
Помер | 3 березня 2023 (88 років) ·старість[d] | |||
Громадянство | Японія | |||
Діяльність | прозаїк, есеїст | |||
Сфера роботи | d[1] | |||
Alma mater | Токійський університет | |||
Заклад | Принстонський університет і Вільний університет Берліна | |||
Роки активності | 1950—2005 | |||
Напрямок | гротескний реалізм | |||
Жанр | роман, антиутопія, есе | |||
Magnum opus | d і d | |||
Членство | Американська академія мистецтв і наук | |||
Родичі | d, d і d | |||
Діти | d | |||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1994) | |||
| ||||
Ое Кендзабуро у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Дитинство і юність
Народився 31 січня 1935 року в Японії, у селі Осе (нині частина містечка Утіко) префектури Ехіме, на острові Шікоку. Він був п'ятою дитиною і третім сином у багатодітній сім'ї. У 1944 році у віці дев'яти років Кендзабуро майже одночасно втратив бабусю, що була його опікуном, і батька, який загинув на війні. У 1947 році Ое вступив до середньої школи Осе. Після її закінчення перейшов до вищої школи Утіко. У цей час він власноручно переписував з книг уривки творів Достоєвського, які утворили невелику хрестоматію, котра служила для знайомства його однолітків з творчістю російського класика. У 1951 році через систематичне цькування з боку інших школярів, яке Ое детально опише у романі «Виривай паростки, винищуй дитинчат», він перейшов до школи Мацуяма, адміністративного центру префектури Ехіме. Там Ое почав писати вірші і редагувати літературну секцію шкільного журналу «На долоні». У новій школі Ое познайомився з , своїм майбутнім шуряком. Вони стали близькими друзями, проводили багато часу в бесідах про літературу і за читанням класичної китайської поезії. Після закінчення школи в березні 1953 року Ое вирушив до Токіо, де спробував вступити до Токійського університету, але, не завершивши складання іспитів, відмовився від цієї ідеї і виїхав до міста Фудзісава у префектурі Канаґава. Там він прожив до наступного року, відвідуючи підготовчі курси для вступу в університет.
Університетські роки
У квітні 1954 року Ое з другого разу поступив на філологічний факультет Токійського університету. Після вступу він поселився у дешевому пансіоні у Токіо у районі Накано. В університеті почалася його літературна діяльність: у вересні він написав для студентського театру п'єсу «Плач небес», а його перша публікація того ж місяці в студентському журналі «Гакуен» (розповідь «Вулкан») принесла йому першу літературну премію. До кінця року Ое завершив ще декілька творів малої форми, зокрема п'єсу «Літні канікули». Ці юнацькі твори писалися від випадку до випадку і без якої-небудь думки про те, щоб коли-небудь стати письменником. У тому ж році Ое захопився вивченням творів Паскаля і Камю. Вирішуючи, творчість кого з них вибрати для дипломного дослідження на ступінь бакалавра, він врешті-решт обрав іншого — Сартра. Ое присягнув собі нічого не читати французькою мовою до закінчення університету, поки не прочитає повні збірку творів Сартра.
У квітні 1956 року Ое перейшов на відділення французької літератури філологічного факультету Токійського університету, де почав займатися під керівництвом професора . У вересні, будучи сценаристом університетського драматичного гуртка, він написав п'єси «Труп без рота» і «Звірині голоси», остання з яких була відібрана для участі в університетському конкурсі. Обидві п'єси Ое написав протягом останніх днів літніх канікул, які провів на рідному Шікоку: за винятком цих декількох днів, він присвятив все літо достроковому виконанню поставленого раніше плану прочитання повного зібрання творів Сартра в оригіналі (первинний термін: до закінчення університету).
У травні 1957 року новела «Дивакувата робота» (переробка написаної раніше п'єси «Звірині голоси») була названа критиком переможцем університетського конкурсу. Її опублікували у газеті Токійського університету. Основою для написання новели послужив досвід роботи в університетській лікарні, де Ое стежив за трупами людей, що дозволили використання своїх тіл в медичних цілях після смерті. З публікацією у «Майніті Сімбун» позитивної рецензії відомого літературного критика на «Дивакувату роботу», Ое отримав цілий ряд пропозицій від літературних журналів. Незабаром у журналі опублікували новелу «Зарозумілість трупів», яка потім була висунута на . Проте, не зважаючи на підтримку журі Кавабати Ясунарі, та , новела Ое поступилася одним голосом розповіді «Голий король».
Починаючи з 1958 року Ое почав активно публікуватися у провідних літературних журналах Японії — , і інших. У липні він був удостоєний премії імені Акутаґави Рюносуке за повість «Вирощування худоби». Ряд членів журі висловлювалися про недоречність присудження премії, оскільки вже тоді Ое насилу можна було віднести до літературних дебютантів. Проте її все ж таки надали Ое, оскільки «Вирощування худоби» була єдиним твором-кандидатом, що відповідав необхідному рівню. У результаті різкої зміни побуту, який був пов'язаний з повномасштабною але несподіваною письменницькою діяльністю, 23-річний Ое пережив глибоку особисту кризу і потрапив до лікарні після отруєння, викликаного передозуванням снодійного. Одержавши лист від свого вчителя Ватанабе Кадзуо, в якому той написав Ое про необхідність перейти від нетривіальності повсякденності до нетривіальності творів, молодий письменник відновив душевну рівновагу.
Весною 1959 року Ое закінчив філологічний факультет Токійського університету. Тема дипломної роботи, що була виконана під науковим керівництвом Ватанабе Кадзуо. називалась «Про образи у прозі Сартра». В анотації до диплому, що був написаній французькою мовою, Ое вказав на виявлене ним фундаментальну невідповідність між образами і стилем викладу у художніх і філософських роботах Камю і Сартра. Диплом отримав оцінку «добре». У роки навчання в університеті Ое читав настільки багато, що ходили чутки ніби він перечитав усі книги в університетській бібліотеці.
У жовтні, на запрошення , редактора літературного журналу , разом з письменником Ісіхара Сінтаро, режисером та іншими представниками японської інтелігенції, Ое взяв участь в круглому столі, що був приурочений до виходу жовтневого і листопадового випусків журналу. Виступ Ое, який відкривав зустріч і називвся «Розлючена молодь», привернув до себе багато уваги. На тому ж круглому столі він познайомився з композитором Такеміцу Тору, з яким приятилював до кончини Такеміцу у 1996 році. До кінця року Ое переїхав у Сетаґая, передмістя у західній частині Токіо, де він проживає по сьогодні.
Кар'єра письменника
У лютому 1960 року Ое одружувався на Ітамі Юкарі, старшій доньці відомого кіносценариста Ітамі Мансаку (з Ітамі Дзюдзо, братом Юкарі, Ое знайомий з юності). У травні у складі третьої японсько-китайської літературної делегації разом з Нома Хіросі, Камей Кацуітіро, Кайко Такесі й іншими провідними японськими письменниками Ое відвідав Китайську Народну Республіку, де зустрівся з Мао Цзедуном.
У березні 1961 року Ое отримав погрози від правих політичних організацій, спровоковані опублікованою раніше повістю : видавництво було вимушене принести публічні вибачення правим. Того ж року як член оргкомітету письменник взяв участь у позачерговій конференції письменників країн Азії і Африки, що пройшла у Токіо, але потім на знак протесту проти проведеного КНР першого ядерного випробування залишив посаду. Значну частину цього року Ое провів в подорожах по Європі, відвідавши Болгарію, Грецію, Італію, Польщу, СРСР, Францію і Велику Британію. У Парижі Ое зустрівся з Сартром. Разом з ним і Симоною де Бовуар Ое взяв участь у демонстрації проти військових дій Франції в Алжирі. Під час перебування в Парижі він дізнався про самогубство свого друга Танака Макото. У грудні Ое повернувся до Японії, після чого в 1962 році написав присвячений своїй подорожі по Європі збірку «Голос Європи і мій власний голос».
У липні 1963 року в Ое народився син Хікарі з серйозним пошкодженням головного мозку. Дитині зробули першу з серії операцій, необхідних для збереження йому життя. Пізніше у Ое народяться дві здорові дитина — донька Нацуміко і син Сакурао. У серпні того ж року Ое відвідав Хіросіму разом з , президентом видавництва «Іванамі», і почав збирати інформацію для есе про атомну трагедію Хіросіми. Перші нотанки, які згодом складуть , були опубліковані у жовтні наступного року в журналі . У 1964 році Ое припинив членство в «Асоціації японсько-китайського культурного обміну» на знак протесту проти проведеного КНР першого ядерного випробування і отримав за роман .
Весною 1965 року Ое вперше відвідав Окінаву, влітку — США, де провів липень і серпень в Гарвардському університеті, а вересень і жовтень — в Атлантик-Сіті, де зустрівся з активістами руху за права негрів, і , Міссурі, місті, де провів своє дитинство Марк Твен. У 1966 році видавництво «Сінтьося» розпочало видання першого 6-томного зібрання творів Ое. Воно було завершене наступного року. У липні 1967 року у сім'ї письменника народилася дочка Нацуміко (菜採子). У вересні Ое був удостоєний премія імені за роман . У листопаді Ое знов відвідав Окінаву, куди він вирушив для написання репортажу про переговори прем'єра Сато Ейсаку з американським президентом Ліндоном Джонсоном.
Березень 1968 року Ое провів в Аделаїді, Австралія разом з письменниками і Мішелем Бютором. У травні вийшов в друк англійський переклад роману «Особистий досвід», що отримав широкий розголос в американській і західноєвропейській пресі. Після публікації романа англійською мовою Ое відвідав США на особисте запрошення , президента видавництва «Grove Press», що випустило переклад. Перебування в США склало близько трьох тижнів, за час яких разом з перекладачем Джоном Натаном він відвідав Гарвардський, Колумбійський і Принстонський університети, де активно брав участь в публічних дискусіях, читав лекції і давав численні інтерв'ю. Восени, після повернення із США, Ое вирушив на Окінаву, щоб підтримати ліберального політика на перших публічних виборах після закінчення американської окупації. В кінці року син Хікарі переніс останню з серії операцій на головному мозку.
На початку 1969 року Ое важко пережив втрату близького друга і борця за звільнення Окінави від американської окупації, Фуругена Согена. Отримавши звістку про його смерть, він в черговий раз вирушив на Окінаву. У лютому того ж року Ое виступив з промовою в префектурі Ямагуті на зборах Об'єднання допомоги жертвам атомного бомбардувань.
До кінця 60-х, не зважаючи на плідну літературну діяльність і широке визнання його робіт в Японії, ще складно було уявити, що неортодоксальні твори Ое здобудуть резонанс у світовому масштабі. Проте Місіма Юкіо, що фактично втратив надію надію на отримання Нобелівської премії з літератури після присудження її у 1968 році Кавабата Ясунарі який передбачив, що наступним японським нобелівським письменником стане саме Ое. Відносини Місіми з полемізуючим з ним Ое, багатообіцяюче почалися з особистого запрошення на бенкет в його резиденції, проте швидко переросли в конфлікт через націоналістичні погляди Місіма. У характерній для нього епатажній манері Місима виразив своє відношення до Ое таким чином: «Як дівчата, що приїхали з гірської глушини Тохоку, потрапляють на станції Уено у лапи сутенерів і торгують своїм тілом, так і він [Ое], приїхавши з гірської глушини Шікоку, потрапив у лапи Ватанабе Кадзуо і тепер займається проституцією у борделі під назвою .
Частину 1970 року Ое провів в подорожі по країнах Південно-Східної Азії. У 1973 році він був удостоєний найпрестижнішої літературної премії Японії, , за роман , на створення якого у письменника пішло шість років. У травні 1975 року Ое пережив смерть свого університетського наставника Ватанабе Кадзуо. Наприкінці року письменник взяв участь у дводенному голодуванні на знак протесту проти політичних гонінь, яким був підданий корейський поет . Період часу з березня по липень року Ое провів у Мексиці, де працював запрошеним лектором у «Collegio de Mexico» (м. Мехіко). Знайомство з мексиканською культурою пізніше знайде своє віддзеркалення в одному з найважливіших творів письменника, романі (1979).
Кендзабуро Ое помер 3 березня 2023 року у 88-річному віці.
Вшанування
На честь письменника названо астероїд 6931 Кендзабуро.
Переклади українською
- «Історія М/Т і лісового дива». — «Всесвіт», № 11-12, 1989. Перекладач Ігор Дубінський
- «Особистий досвід. Обійняли мене води до душі моєї». — Видавництво «Фоліо», 2011. Перекладачі: Євген Козирєв, Дмитро Москальов.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Цит. за. Оэ, К. Многосмысленностью Японии рожденный. Нобелевская лекция. Пер. с англ. // Избранные произведения.. — М.: : Панорама, 1999. — 7 липня. — С. 383.
- Танака Макото (яп. 田中良) — прототип «товариша-самогубці», персонажу з роману «Футбол 1860 року».
- 中条省平編『続・三島由紀夫が死んだ日』pp.190-191、実業之日本社、2005年
- https://japannews.yomiuri.co.jp/society/obituaries/20230313-97010/
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Гривнин В. С. Творческий путь Кэндзабуро Оэ // Футбол 1860 года. Роман и рассказы. Пер. с яп. и вступит. ст. В. С. Гривнина. — М.: 1983. — С. 3-21
- Wilson, Michiko N. The Marginal World of Oe Kenzaburo: A Study in Themes and Techniques. — Armonk, NY: M. E. Sharpe, 1986.
- 大江健三郎『新しい人よ眼ざめよ』 (Ое Кендзабуро. Прокинся, нова людино!) 東京:講談社、2003, с. 315—325.
- (укр.) — .
- (рос.) — переклади романів і .
- Ое Кендзабуро у бібліотеці Questia(англ.) — Монографії літературознавців про Ое, рецензії на твори, тексти романа , розповідей і публіцистики.
- Ое Кендзабуро на alib.ru (рос.) — Букіністичні видання книг Ое Кендзабуро російською мовою.
- (англ.) — Один розділ випуску присвячений Ое Кендзабуро. Містить дві статті по ранніх роботах письменника, два есе самого Ое, а також листування Ое з Ноамом Чомскі.
- Мистецтво і зцілення: бесіда з Кендзабуро Ое(англ.) — Текст і відеозапис розмови з Ое Кендзабуро, що була організована Інститутом міжнародних досліджень при університеті Берклі (1999). Містить текст і відеозапис бесіди.
- Про Ое Кендзабуро у газеті «Йоміурі»[недоступне посилання з липня 2019](яп.) Підбірка присвячених статей Ое з «Йоміурі».
Посилання
- Ое Кендзабуро // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 283. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ое Кендзабуро |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ое Кендзабуро |
- Фан-клуб Ое Кендзабуро(яп.)(англ.) — Неофіційний сайт Ое Кендзабуро. Основний інтернет-ресурс про письменника.
- Об'єднання «Стаття 9»(яп.)(англ.)(фр.) — Офіційний сайт Об'єднання.
- Сторінка сайту Нобелівської премії, що присвячена Ое Кендзабуро(англ.) — Містить коротку біографічну і бібліографічну довідку, текст і аудіозапис Нобелівської лекції, а також промову Ое на бенкеті з нагоди присудження йому премії.
- (яп.) — Офіційна сторінка акції «Книгарня Ое Кендзабуро», що проходить в токійській книгарні «Дзюнкудо сьотен». Містить детальну інформацію про книжки.
- «Про можливості романа в епоху після 11 вересня» — Доповідь проф. , який був представлений на 8-ій щорічній конференції «Історія і культура Японії». Четвертий розділ доповіді присвячений рецензії на останньої трилогії романів Ое. Основний акцент зроблений на аналізі її останньої частини (2005).
- «An Echo of Heaven by Kenzaburo Oe»(англ.) — Рецензія на англійський переклад романа (1989), опублікована в інтернет-журналі «Eclectica» (автор А. Габорро).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oe Kendzaburo Oe yap 大江 健三郎 31 sichnya 1935 3 bereznya 2023 yaponskij pismennik gumanist avtor ponad 20 romaniv i povistej dekilkoh zbirok opovidan i chislennih eseyiv U svoyih tvorah Oe Kendzaburo namagayetsya podolati nigilizm bezvidpovidalnist i vidchuzhenist suchasnoyi lyudini sho dosyagli na jogo dumku svoyeyi apoteozi u Drugij svitovij vijni Dlya tvorchosti pismennika harakterni globalnij masshtab eshatologichni motivi problemi prirodi nasilstva pidkreslennya i poshuk adekvatnoyi sogodennyu transcendentnosti u kolektivnij suti lyudini i prirodnomu zhittyevomu ustroyi Na svitoglyad i tvorchij metod Oe velikij vpliv mala klasichna yaponska i gumanistichna yevropejska literatura filosofiya ekzistencializmu analitichna psihologiya Yunga antropologiya a takozh semiotika Lotmana j estetichna koncepciya grotesknogo realizmu sho yiyi buv zaproponuvav Bahtin Ne prijmayuchi socialnogo solipsizmu Oe zajmaye aktivnu suspilnu poziciyu zrobivshi svoyim kredom visliv danskogo filologa Kristofera Niropa Toj hto ne protestuye proti vijni staye spivuchasnikom vijni Za svoyi tvori Kendzaburo Oe bulo udostoyeno ciloyi nizki najvishih yaponskih i mizhnarodnih literaturnih nagorod zokrema Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1994 Hudozhni j publicistichni tvori pismennika perekladeno bagatma movami svitu Kendzaburo Oe 大江 健三郎 Narodivsya31 sichnya 1935 1935 01 31 Ose d Prefektura Ehime Yaponska imperiyaPomer3 bereznya 2023 2023 03 03 88 rokiv starist d GromadyanstvoYaponiyaDiyalnistprozayik eseyistSfera robotid 1 Alma materTokijskij universitetZakladPrinstonskij universitet i Vilnij universitet BerlinaRoki aktivnosti1950 2005Napryamokgrotesknij realizmZhanrroman antiutopiya eseMagnum opusd i dChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukRodichid d i dDitidPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1994 Oe Kendzaburo u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaDitinstvo i yunist Narodivsya 31 sichnya 1935 roku v Yaponiyi u seli Ose nini chastina mistechka Utiko prefekturi Ehime na ostrovi Shikoku Vin buv p yatoyu ditinoyu i tretim sinom u bagatoditnij sim yi U 1944 roci u vici dev yati rokiv Kendzaburo majzhe odnochasno vtrativ babusyu sho bula jogo opikunom i batka yakij zaginuv na vijni U 1947 roci Oe vstupiv do serednoyi shkoli Ose Pislya yiyi zakinchennya perejshov do vishoyi shkoli Utiko U cej chas vin vlasnoruchno perepisuvav z knig urivki tvoriv Dostoyevskogo yaki utvorili neveliku hrestomatiyu kotra sluzhila dlya znajomstva jogo odnolitkiv z tvorchistyu rosijskogo klasika U 1951 roci cherez sistematichne ckuvannya z boku inshih shkolyariv yake Oe detalno opishe u romani Virivaj parostki vinishuj ditinchat vin perejshov do shkoli Macuyama administrativnogo centru prefekturi Ehime Tam Oe pochav pisati virshi i redaguvati literaturnu sekciyu shkilnogo zhurnalu Na doloni U novij shkoli Oe poznajomivsya z svoyim majbutnim shuryakom Voni stali blizkimi druzyami provodili bagato chasu v besidah pro literaturu i za chitannyam klasichnoyi kitajskoyi poeziyi Pislya zakinchennya shkoli v berezni 1953 roku Oe virushiv do Tokio de sprobuvav vstupiti do Tokijskogo universitetu ale ne zavershivshi skladannya ispitiv vidmovivsya vid ciyeyi ideyi i viyihav do mista Fudzisava u prefekturi Kanagava Tam vin prozhiv do nastupnogo roku vidviduyuchi pidgotovchi kursi dlya vstupu v universitet Universitetski roki U kvitni 1954 roku Oe z drugogo razu postupiv na filologichnij fakultet Tokijskogo universitetu Pislya vstupu vin poselivsya u deshevomu pansioni u Tokio u rajoni Nakano V universiteti pochalasya jogo literaturna diyalnist u veresni vin napisav dlya studentskogo teatru p yesu Plach nebes a jogo persha publikaciya togo zh misyaci v studentskomu zhurnali Gakuen rozpovid Vulkan prinesla jomu pershu literaturnu premiyu Do kincya roku Oe zavershiv she dekilka tvoriv maloyi formi zokrema p yesu Litni kanikuli Ci yunacki tvori pisalisya vid vipadku do vipadku i bez yakoyi nebud dumki pro te shob koli nebud stati pismennikom U tomu zh roci Oe zahopivsya vivchennyam tvoriv Paskalya i Kamyu Virishuyuchi tvorchist kogo z nih vibrati dlya diplomnogo doslidzhennya na stupin bakalavra vin vreshti resht obrav inshogo Sartra Oe prisyagnuv sobi nichogo ne chitati francuzkoyu movoyu do zakinchennya universitetu poki ne prochitaye povni zbirku tvoriv Sartra U kvitni 1956 roku Oe perejshov na viddilennya francuzkoyi literaturi filologichnogo fakultetu Tokijskogo universitetu de pochav zajmatisya pid kerivnictvom profesora U veresni buduchi scenaristom universitetskogo dramatichnogo gurtka vin napisav p yesi Trup bez rota i Zvirini golosi ostannya z yakih bula vidibrana dlya uchasti v universitetskomu konkursi Obidvi p yesi Oe napisav protyagom ostannih dniv litnih kanikul yaki proviv na ridnomu Shikoku za vinyatkom cih dekilkoh dniv vin prisvyativ vse lito dostrokovomu vikonannyu postavlenogo ranishe planu prochitannya povnogo zibrannya tvoriv Sartra v originali pervinnij termin do zakinchennya universitetu U travni 1957 roku novela Divakuvata robota pererobka napisanoyi ranishe p yesi Zvirini golosi bula nazvana kritikom peremozhcem universitetskogo konkursu Yiyi opublikuvali u gazeti Tokijskogo universitetu Osnovoyu dlya napisannya noveli posluzhiv dosvid roboti v universitetskij likarni de Oe stezhiv za trupami lyudej sho dozvolili vikoristannya svoyih til v medichnih cilyah pislya smerti Z publikaciyeyu u Majniti Simbun pozitivnoyi recenziyi vidomogo literaturnogo kritika na Divakuvatu robotu Oe otrimav cilij ryad propozicij vid literaturnih zhurnaliv Nezabarom u zhurnali opublikuvali novelu Zarozumilist trupiv yaka potim bula visunuta na Prote ne zvazhayuchi na pidtrimku zhuri Kavabati Yasunari ta novela Oe postupilasya odnim golosom rozpovidi Golij korol Pochinayuchi z 1958 roku Oe pochav aktivno publikuvatisya u providnih literaturnih zhurnalah Yaponiyi i inshih U lipni vin buv udostoyenij premiyi imeni Akutagavi Ryunosuke za povist Viroshuvannya hudobi Ryad chleniv zhuri vislovlyuvalisya pro nedorechnist prisudzhennya premiyi oskilki vzhe todi Oe nasilu mozhna bulo vidnesti do literaturnih debyutantiv Prote yiyi vse zh taki nadali Oe oskilki Viroshuvannya hudobi bula yedinim tvorom kandidatom sho vidpovidav neobhidnomu rivnyu U rezultati rizkoyi zmini pobutu yakij buv pov yazanij z povnomasshtabnoyu ale nespodivanoyu pismennickoyu diyalnistyu 23 richnij Oe perezhiv gliboku osobistu krizu i potrapiv do likarni pislya otruyennya viklikanogo peredozuvannyam snodijnogo Oderzhavshi list vid svogo vchitelya Vatanabe Kadzuo v yakomu toj napisav Oe pro neobhidnist perejti vid netrivialnosti povsyakdennosti do netrivialnosti tvoriv molodij pismennik vidnoviv dushevnu rivnovagu Vesnoyu 1959 roku Oe zakinchiv filologichnij fakultet Tokijskogo universitetu Tema diplomnoyi roboti sho bula vikonana pid naukovim kerivnictvom Vatanabe Kadzuo nazivalas Pro obrazi u prozi Sartra V anotaciyi do diplomu sho buv napisanij francuzkoyu movoyu Oe vkazav na viyavlene nim fundamentalnu nevidpovidnist mizh obrazami i stilem vikladu u hudozhnih i filosofskih robotah Kamyu i Sartra Diplom otrimav ocinku dobre U roki navchannya v universiteti Oe chitav nastilki bagato sho hodili chutki nibi vin perechitav usi knigi v universitetskij biblioteci U zhovtni na zaproshennya redaktora literaturnogo zhurnalu razom z pismennikom Isihara Sintaro rezhiserom ta inshimi predstavnikami yaponskoyi inteligenciyi Oe vzyav uchast v kruglomu stoli sho buv priurochenij do vihodu zhovtnevogo i listopadovogo vipuskiv zhurnalu Vistup Oe yakij vidkrivav zustrich i nazivvsya Rozlyuchena molod privernuv do sebe bagato uvagi Na tomu zh kruglomu stoli vin poznajomivsya z kompozitorom Takemicu Toru z yakim priyatilyuvav do konchini Takemicu u 1996 roci Do kincya roku Oe pereyihav u Setagaya peredmistya u zahidnij chastini Tokio de vin prozhivaye po sogodni Kar yera pismennika U lyutomu 1960 roku Oe odruzhuvavsya na Itami Yukari starshij donci vidomogo kinoscenarista Itami Mansaku z Itami Dzyudzo bratom Yukari Oe znajomij z yunosti U travni u skladi tretoyi yaponsko kitajskoyi literaturnoyi delegaciyi razom z Noma Hirosi Kamej Kacuitiro Kajko Takesi j inshimi providnimi yaponskimi pismennikami Oe vidvidav Kitajsku Narodnu Respubliku de zustrivsya z Mao Czedunom U berezni 1961 roku Oe otrimav pogrozi vid pravih politichnih organizacij sprovokovani opublikovanoyu ranishe povistyu vidavnictvo bulo vimushene prinesti publichni vibachennya pravim Togo zh roku yak chlen orgkomitetu pismennik vzyav uchast u pozachergovij konferenciyi pismennikiv krayin Aziyi i Afriki sho projshla u Tokio ale potim na znak protestu proti provedenogo KNR pershogo yadernogo viprobuvannya zalishiv posadu Znachnu chastinu cogo roku Oe proviv v podorozhah po Yevropi vidvidavshi Bolgariyu Greciyu Italiyu Polshu SRSR Franciyu i Veliku Britaniyu U Parizhi Oe zustrivsya z Sartrom Razom z nim i Simonoyu de Bovuar Oe vzyav uchast u demonstraciyi proti vijskovih dij Franciyi v Alzhiri Pid chas perebuvannya v Parizhi vin diznavsya pro samogubstvo svogo druga Tanaka Makoto U grudni Oe povernuvsya do Yaponiyi pislya chogo v 1962 roci napisav prisvyachenij svoyij podorozhi po Yevropi zbirku Golos Yevropi i mij vlasnij golos U lipni 1963 roku v Oe narodivsya sin Hikari z serjoznim poshkodzhennyam golovnogo mozku Ditini zrobuli pershu z seriyi operacij neobhidnih dlya zberezhennya jomu zhittya Piznishe u Oe narodyatsya dvi zdorovi ditina donka Nacumiko i sin Sakurao U serpni togo zh roku Oe vidvidav Hirosimu razom z prezidentom vidavnictva Ivanami i pochav zbirati informaciyu dlya ese pro atomnu tragediyu Hirosimi Pershi notanki yaki zgodom skladut buli opublikovani u zhovtni nastupnogo roku v zhurnali U 1964 roci Oe pripiniv chlenstvo v Asociaciyi yaponsko kitajskogo kulturnogo obminu na znak protestu proti provedenogo KNR pershogo yadernogo viprobuvannya i otrimav za roman Vesnoyu 1965 roku Oe vpershe vidvidav Okinavu vlitku SShA de proviv lipen i serpen v Garvardskomu universiteti a veresen i zhovten v Atlantik Siti de zustrivsya z aktivistami ruhu za prava negriv i Missuri misti de proviv svoye ditinstvo Mark Tven U 1966 roci vidavnictvo Sintosya rozpochalo vidannya pershogo 6 tomnogo zibrannya tvoriv Oe Vono bulo zavershene nastupnogo roku U lipni 1967 roku u sim yi pismennika narodilasya dochka Nacumiko 菜採子 U veresni Oe buv udostoyenij premiya imeni za roman U listopadi Oe znov vidvidav Okinavu kudi vin virushiv dlya napisannya reportazhu pro peregovori prem yera Sato Ejsaku z amerikanskim prezidentom Lindonom Dzhonsonom Berezen 1968 roku Oe proviv v Adelayidi Avstraliya razom z pismennikami i Mishelem Byutorom U travni vijshov v druk anglijskij pereklad romanu Osobistij dosvid sho otrimav shirokij rozgolos v amerikanskij i zahidnoyevropejskij presi Pislya publikaciyi romana anglijskoyu movoyu Oe vidvidav SShA na osobiste zaproshennya prezidenta vidavnictva Grove Press sho vipustilo pereklad Perebuvannya v SShA sklalo blizko troh tizhniv za chas yakih razom z perekladachem Dzhonom Natanom vin vidvidav Garvardskij Kolumbijskij i Prinstonskij universiteti de aktivno brav uchast v publichnih diskusiyah chitav lekciyi i davav chislenni interv yu Voseni pislya povernennya iz SShA Oe virushiv na Okinavu shob pidtrimati liberalnogo politika na pershih publichnih viborah pislya zakinchennya amerikanskoyi okupaciyi V kinci roku sin Hikari perenis ostannyu z seriyi operacij na golovnomu mozku Na pochatku 1969 roku Oe vazhko perezhiv vtratu blizkogo druga i borcya za zvilnennya Okinavi vid amerikanskoyi okupaciyi Furugena Sogena Otrimavshi zvistku pro jogo smert vin v chergovij raz virushiv na Okinavu U lyutomu togo zh roku Oe vistupiv z promovoyu v prefekturi Yamaguti na zborah Ob yednannya dopomogi zhertvam atomnogo bombarduvan Do kincya 60 h ne zvazhayuchi na plidnu literaturnu diyalnist i shiroke viznannya jogo robit v Yaponiyi she skladno bulo uyaviti sho neortodoksalni tvori Oe zdobudut rezonans u svitovomu masshtabi Prote Misima Yukio sho faktichno vtrativ nadiyu nadiyu na otrimannya Nobelivskoyi premiyi z literaturi pislya prisudzhennya yiyi u 1968 roci Kavabata Yasunari yakij peredbachiv sho nastupnim yaponskim nobelivskim pismennikom stane same Oe Vidnosini Misimi z polemizuyuchim z nim Oe bagatoobicyayuche pochalisya z osobistogo zaproshennya na benket v jogo rezidenciyi prote shvidko pererosli v konflikt cherez nacionalistichni poglyadi Misima U harakternij dlya nogo epatazhnij maneri Misima viraziv svoye vidnoshennya do Oe takim chinom Yak divchata sho priyihali z girskoyi glushini Tohoku potraplyayut na stanciyi Ueno u lapi suteneriv i torguyut svoyim tilom tak i vin Oe priyihavshi z girskoyi glushini Shikoku potrapiv u lapi Vatanabe Kadzuo i teper zajmayetsya prostituciyeyu u bordeli pid nazvoyu Chastinu 1970 roku Oe proviv v podorozhi po krayinah Pivdenno Shidnoyi Aziyi U 1973 roci vin buv udostoyenij najprestizhnishoyi literaturnoyi premiyi Yaponiyi za roman na stvorennya yakogo u pismennika pishlo shist rokiv U travni 1975 roku Oe perezhiv smert svogo universitetskogo nastavnika Vatanabe Kadzuo Naprikinci roku pismennik vzyav uchast u dvodennomu goloduvanni na znak protestu proti politichnih gonin yakim buv piddanij korejskij poet Period chasu z bereznya po lipen roku Oe proviv u Meksici de pracyuvav zaproshenim lektorom u Collegio de Mexico m Mehiko Znajomstvo z meksikanskoyu kulturoyu piznishe znajde svoye viddzerkalennya v odnomu z najvazhlivishih tvoriv pismennika romani 1979 Kendzaburo Oe pomer 3 bereznya 2023 roku u 88 richnomu vici VshanuvannyaNa chest pismennika nazvano asteroyid 6931 Kendzaburo Perekladi ukrayinskoyu Istoriya M T i lisovogo diva Vsesvit 11 12 1989 Perekladach Igor Dubinskij Osobistij dosvid Obijnyali mene vodi do dushi moyeyi Vidavnictvo Folio 2011 Perekladachi Yevgen Koziryev Dmitro Moskalov PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Cit za Oe K Mnogosmyslennostyu Yaponii rozhdennyj Nobelevskaya lekciya Per s angl Izbrannye proizvedeniya M Panorama 1999 7 lipnya S 383 Tanaka Makoto yap 田中良 prototip tovarisha samogubci personazhu z romanu Futbol 1860 roku 中条省平編 続 三島由紀夫が死んだ日 pp 190 191 実業之日本社 2005年 https japannews yomiuri co jp society obituaries 20230313 97010 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaGrivnin V S Tvorcheskij put Kendzaburo Oe Futbol 1860 goda Roman i rasskazy Per s yap i vstupit st V S Grivnina M 1983 S 3 21 Wilson Michiko N The Marginal World of Oe Kenzaburo A Study in Themes and Techniques Armonk NY M E Sharpe 1986 ISBN 0 87332 343 2 大江健三郎 新しい人よ眼ざめよ Oe Kendzaburo Prokinsya nova lyudino 東京 講談社 2003 s 315 325 ISBN 4 06 183754 0 ukr ros perekladi romaniv i Oe Kendzaburo u biblioteci Questia angl Monografiyi literaturoznavciv pro Oe recenziyi na tvori teksti romana rozpovidej i publicistiki Oe Kendzaburo na alib ru ros Bukinistichni vidannya knig Oe Kendzaburo rosijskoyu movoyu angl Odin rozdil vipusku prisvyachenij Oe Kendzaburo Mistit dvi statti po rannih robotah pismennika dva ese samogo Oe a takozh listuvannya Oe z Noamom Chomski Mistectvo i zcilennya besida z Kendzaburo Oe angl Tekst i videozapis rozmovi z Oe Kendzaburo sho bula organizovana Institutom mizhnarodnih doslidzhen pri universiteti Berkli 1999 Mistit tekst i videozapis besidi Pro Oe Kendzaburo u gazeti Jomiuri nedostupne posilannya z lipnya 2019 yap Pidbirka prisvyachenih statej Oe z Jomiuri PosilannyaOe Kendzaburo Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 283 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Oe KendzaburoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oe KendzaburoFan klub Oe Kendzaburo yap angl Neoficijnij sajt Oe Kendzaburo Osnovnij internet resurs pro pismennika Ob yednannya Stattya 9 yap angl fr Oficijnij sajt Ob yednannya Storinka sajtu Nobelivskoyi premiyi sho prisvyachena Oe Kendzaburo angl Mistit korotku biografichnu i bibliografichnu dovidku tekst i audiozapis Nobelivskoyi lekciyi a takozh promovu Oe na benketi z nagodi prisudzhennya jomu premiyi yap Oficijna storinka akciyi Knigarnya Oe Kendzaburo sho prohodit v tokijskij knigarni Dzyunkudo soten Mistit detalnu informaciyu pro knizhki Pro mozhlivosti romana v epohu pislya 11 veresnya Dopovid prof yakij buv predstavlenij na 8 ij shorichnij konferenciyi Istoriya i kultura Yaponiyi Chetvertij rozdil dopovidi prisvyachenij recenziyi na ostannoyi trilogiyi romaniv Oe Osnovnij akcent zroblenij na analizi yiyi ostannoyi chastini 2005 An Echo of Heaven by Kenzaburo Oe angl Recenziya na anglijskij pereklad romana 1989 opublikovana v internet zhurnali Eclectica avtor A Gaborro