Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трибунал Рассела з розслідування військових злочинів, скоєних у В'єтнамі (також відомий як Трибунал Рассела, Трибунал Рассела-Сартра, англ. Russell Tribunal) — неофіційний приватний трибунал, організований англійським філософом і громадським діячем Бертраном Расселом, спільно з французьким філософом Жаном-Полем Сартом. Основною метою трибуналу було розслідування військових злочинів, скоєних у період початку громадянської війни у В'єтнамі в 1954 року. Учасниками трибуналу стали не лише професійні юристи, а й письменники, філософи, поети та вчені. Хоча трибуналом були проведені дві сесії, він не мав жодних повноважень, а його рішення не мали юридичної сили. У зарубіжній літературі Суд Рассела характеризується як «суд кенгуру».
| Трибунал Рассела | |
| Дата створення / заснування | листопад 1966 |
|---|---|
 | |
| Названо на честь | Бертран Расселл |
| Організатор | Бертран Расселл |
 Трибунал Рассела у Вікісховищі | |
Склад трибуналу
- Бертран Рассел (Почесний Президент);
- Жан-Поль Сартр (Президент);
- (Голова та провідний сесії Трибуналу, доктор права, історик)
- (доктор права, професор політичних наук, Марбурзький університет);
- Ґюнтер Андерс (письменник та філософ);
- (міжнародний адвокат, член Турецького парламенту, президент робочої партії Туреччини);
- Джеймс Болдвін (афроамериканський письменник та есеїст);
- (міжнародний адвокат, депутат італійського парламенту та член комісії із закордонних справ, професор Римського університету);
- Симона де Бовуар (письменник та філософ);
- Ласаро Карденас (колишній президент Мексики);
- (голова студентського координаційного комітету з ненасильства);
- (генеральний секретар національної спілки шахтарів);
- (американський пацифіст, редактор «Ліберасьйон»);
- (історик);
- (юрист);
- (адвокат, автор робіт про війну в Алжирі);
- (поет, президент національної організації письменників, голова Демократичної партії праці Філіппін);
- (голова кубинського комітету солідарності з В'єтнамом);
- (адвокат у Вищому суді Пакистану);
- Сара Лідман (письменник);
- (посол, віце-президент Союзу за громадянські свободи, Японія);
- (колишній президент спілки студентів за демократичне суспільство, драматург, публіцист);
- (професор фізики);
- (професор математики, Паризький університет);
- Петер Вайс (драматург)
Передумови та історія створення
Масштабне втручання США у громадянську війну у В'єтнамі, після чого остання набула міжнародного характеру, викликало суспільний резонанс у всьому світі. Багато людей (серед яких були всесвітньо відомі філософи, вчені та політики, а також молодь руху хіпі) висловили відкритий протест проти цієї війни. У США та Європі зростали пацифістські та антимілітарні настрої.
В 1966 відомий британський філософ і пацифіст Бертран Рассел опублікував свою книгу «Військові злочини у В'єтнамі», в якій він виступив з різкою критикою дій США у В'єтнамі, розцінивши їх як здійснення геноциду по відношенню до населення В'єтнаму. У ній він також зазначав, що американська участь у війні спочатку заперечувалася зовсім, потім вона була визнана, проте називалася «консультаційною діяльністю»; застосування американцями у В'єтнамі хімічної зброї також тривалий час ховалося, а згодом було заявлено, що «хімічні препарати використовувалися всупереч порадам та побажанням США». На думку Рассела, події у В'єтнамі показували, як брехні могла дійти пропаганда демократичного Заходу, покриваючи найстрашніші злочини свого часу. Ще до виходу книги, в 1964 році, у своїй статті для газети New York Times, яка так і не була опублікована, Рассел писав, що війну у В'єтнамі «не можна розглядати інакше, як варварство, що нагадує по прийомах ведення війни методи, продемонстровані німцями у Східній Європі та японцями у Південно-Східній Азії».
Після опублікування «Військових злочинів у В'єтнамі», в 1966 Бертран Рассел виступив з ініціативою проведення Трибуналу з розслідування військових злочинів у В'єтнамі. Він був переконаний, що «злочин мовчання» необхідно запобігти, а світова спільнота має (на основі достовірної інформації) зробити свої, незалежні від політичної кон'юнктури висновки: Ми не судді. Ми свідки. Наше завдання — зробити людство свідком жахливих військових злочинів і об'єднати людство на стороні справедливості у війні у В'єтнамі.
Ініціатива Рассела була підтримана багатьма мислителями, науковцями, громадськими та політичними діячами. Сам Рассел доводив створення суду словами головного обвинувача від США при Нюрнберзькому процесі, Роберта Джексона: Якщо певні дії та порушення договорів є злочинними, то вони є злочином, незалежно від того, хто їх вчиняє, чи то Сполучені Штати, чи Німеччина. Покладаючи на когось відповідальність за злочинні дії, ми самі повинні бути готовими відповідати.
Склад трибуналу формувався із представників 18 країн і складався з 25 відомих особистостей, переважно членів пацифістських організацій лівого спрямування. Чимало їх ми були лауреатами Нобелівської премії. Однак серед них не було жодного прямого представника безпосередніх учасників конфлікту — Північного В'єтнаму, Південного В'єтнаму та США. Фінансування трибуналу здійснювалося з багатьох джерел, зокрема від уряду Північного В'єтнаму (після запиту Рассела, адресованого Хо Ши Міну).
Установчі збори Трибуналу відбулися 15 листопада 1966 року у Лондоні. На першому засіданні Рассел запропонував призначити кілька комісій, які розслідуватимуть окремі сторони питання. При цьому Рассел підкреслював, що за все своє довге життя не пам'ятає такого кривавого божевілля, яке зараз має місце у В'єтнамі. Засідання пройшло успішно, і вирішили провести наступне на початку 1967 року, коли буде готова доповідь комісії, спрямованої Трибуналом до Індокитаю.
Цілі Трибуналу
Свої цілі Суд сформулював на Установчій сесії у Лондоні, 15 листопада 1966 року:
- Чи вчинив Американський уряд (а також уряди Австралії, Нової Зеландії та Південної Кореї) акти агресії відповідно до міжнародного права?
- Чи застосовувала, чи американська армія випробовувала нові озброєння чи зброю, заборонену законами війни?
- Чи мали місце бомбардування суто цивільних об'єктів, як госпіталів, шкіл, санаторіїв, дамб і т. д. і в яких масштабах це відбувалося?
- Чи піддавалися в'єтнамські ув'язнені негуманному поводженню, забороненому законами війни і, особливо, чи піддавалися вони катуванням і каліцтвам? Чи мали місце незаконні репресії проти цивільного населення, і особливо страти та взяття заручників?
- Чи створювалися примусові трудові табори, чи здійснювалися депортації населення, чи відбувалися якісь інші акти геноциду?
Перша сесія Трибуналу
Перша сесія Трибуналу відбулася 2-10 травня 1967 року у Стокгольмі.
На порядку денному Сесії стояли два питання:
- Чи здійснив уряд Сполучених Штатів (а також уряди Австралії, Нової Зеландії та Південної Кореї) акти агресії відповідно до міжнародного права?
- Чи проводилися бомбардування суто цивільних цілей, як госпіталів, шкіл, санаторіїв, дамб і т. д. і в якій мірі це мало місце?
Щодо першого питання Суд прийшов до висновку, що мирного розвитку події не сталося через дії та подальшу інтервенцію США, правові підстави якої не витримують жодної критики.
Стосовно другого питання, Трибунал також одноголосно визнав провину США за використання зброї, забороненої Гаазькими конвенціями, бомбардування цивільних об'єктів та знищення мирного населення.
Вердикт Трибуналу:
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
Одностайно було прийнято висновок про те, що уряди Австралії, Нової Зеландії та Південної Кореї є учасниками агресії та порушень міжнародних норм.
Друга сесія Трибуналу
Друга сесія Трибуналу Рассела відбулася 20 листопада — 1 грудня 1967 року в Роскіллі, Данія. На сесії були прийняті рішення з питань, що залишилися.
Результатом Другої сесії Трибуналу став винесений Вердикт:
- На запитання «Чи винний уряд Таїланду у співучасті в агресії, вчиненій Сполученими Штатами Америки проти В'єтнаму?»
- На запитання «Чи винний уряд Філіппін у співучасті в агресії, вчиненій Сполученими Штатами Америки проти В'єтнаму?»
- На запитання «Чи винний уряд Японії у співучасті в агресії, вчиненій Сполученими Штатами Америки проти В'єтнаму?»
- На запитання: «Чи зробили Сполучені Штати агресію щодо Лаосу, відповідно до визначення, що надається міжнародним правом?»
- Чи використовували Сполучені Штати зброю, заборонену законами війни?
- Чи зазнавали військовополонені, захоплені армією Сполучених Штатів, звернення, забороненого законами війни?
- Чи громадянське населення зазнавало негуманного звернення, забороненого міжнародним правом, з боку збройних сил Сполучених Штатів Америки?
- Чи винні Сполучені Штати Америки у геноциді населення В'єтнаму?
Вердикт Трибуналу:
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — 8 голоси; 3 члени Трибуналу висловили особливу думку: вони згодні, що японський уряд надавав допомогу уряду Сполучених Штатів, проте не згодні визнати співучасть Японії у скоєнні злочину агресії.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
- Відповідь на запитання — Трибунал проголосував «так» — одноголосно.
Джерела
- Against The Crime of Silence: Proceedings of the Russell International War Crimes Tribunal, edited by J. Duffett, O'Hare Books, New York, 1968.
- Radical Son: A Generational Odyssey, by , , New York, 1997.
- War Crimes in Vietnam, by Bertrand Russell, 1967, see Postscript.
- North Vietnam: A Documentary, by , Allen & Unwin, London, 1968.
- Russelltribunalen. Directed by Staffan Lamm. 2003/2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tribunal Rassela z rozsliduvannya vijskovih zlochiniv skoyenih u V yetnami takozh vidomij yak Tribunal Rassela Tribunal Rassela Sartra angl Russell Tribunal neoficijnij privatnij tribunal organizovanij anglijskim filosofom i gromadskim diyachem Bertranom Rasselom spilno z francuzkim filosofom Zhanom Polem Sartom Osnovnoyu metoyu tribunalu bulo rozsliduvannya vijskovih zlochiniv skoyenih u period pochatku gromadyanskoyi vijni u V yetnami v 1954 roku Uchasnikami tribunalu stali ne lishe profesijni yuristi a j pismenniki filosofi poeti ta vcheni Hocha tribunalom buli provedeni dvi sesiyi vin ne mav zhodnih povnovazhen a jogo rishennya ne mali yuridichnoyi sili U zarubizhnij literaturi Sud Rassela harakterizuyetsya yak sud kenguru Tribunal Rassela Data stvorennya zasnuvannyalistopad 1966 Nazvano na chestBertran Rassell OrganizatorBertran Rassell Tribunal Rassela u VikishovishiSklad tribunaluBertran Rassel Pochesnij Prezident Zhan Pol Sartr Prezident Golova ta providnij sesiyi Tribunalu doktor prava istorik doktor prava profesor politichnih nauk Marburzkij universitet Gyunter Anders pismennik ta filosof mizhnarodnij advokat chlen Tureckogo parlamentu prezident robochoyi partiyi Turechchini Dzhejms Boldvin afroamerikanskij pismennik ta eseyist mizhnarodnij advokat deputat italijskogo parlamentu ta chlen komisiyi iz zakordonnih sprav profesor Rimskogo universitetu Simona de Bovuar pismennik ta filosof Lasaro Kardenas kolishnij prezident Meksiki golova studentskogo koordinacijnogo komitetu z nenasilstva generalnij sekretar nacionalnoyi spilki shahtariv amerikanskij pacifist redaktor Liberasjon istorik yurist advokat avtor robit pro vijnu v Alzhiri poet prezident nacionalnoyi organizaciyi pismennikiv golova Demokratichnoyi partiyi praci Filippin golova kubinskogo komitetu solidarnosti z V yetnamom advokat u Vishomu sudi Pakistanu Sara Lidman pismennik posol vice prezident Soyuzu za gromadyanski svobodi Yaponiya kolishnij prezident spilki studentiv za demokratichne suspilstvo dramaturg publicist profesor fiziki profesor matematiki Parizkij universitet Peter Vajs dramaturg Peredumovi ta istoriya stvorennyaMasshtabne vtruchannya SShA u gromadyansku vijnu u V yetnami pislya chogo ostannya nabula mizhnarodnogo harakteru viklikalo suspilnij rezonans u vsomu sviti Bagato lyudej sered yakih buli vsesvitno vidomi filosofi vcheni ta politiki a takozh molod ruhu hipi vislovili vidkritij protest proti ciyeyi vijni U SShA ta Yevropi zrostali pacifistski ta antimilitarni nastroyi V 1966 vidomij britanskij filosof i pacifist Bertran Rassel opublikuvav svoyu knigu Vijskovi zlochini u V yetnami v yakij vin vistupiv z rizkoyu kritikoyu dij SShA u V yetnami rozcinivshi yih yak zdijsnennya genocidu po vidnoshennyu do naselennya V yetnamu U nij vin takozh zaznachav sho amerikanska uchast u vijni spochatku zaperechuvalasya zovsim potim vona bula viznana prote nazivalasya konsultacijnoyu diyalnistyu zastosuvannya amerikancyami u V yetnami himichnoyi zbroyi takozh trivalij chas hovalosya a zgodom bulo zayavleno sho himichni preparati vikoristovuvalisya vsuperech poradam ta pobazhannyam SShA Na dumku Rassela podiyi u V yetnami pokazuvali yak brehni mogla dijti propaganda demokratichnogo Zahodu pokrivayuchi najstrashnishi zlochini svogo chasu She do vihodu knigi v 1964 roci u svoyij statti dlya gazeti New York Times yaka tak i ne bula opublikovana Rassel pisav sho vijnu u V yetnami ne mozhna rozglyadati inakshe yak varvarstvo sho nagaduye po prijomah vedennya vijni metodi prodemonstrovani nimcyami u Shidnij Yevropi ta yaponcyami u Pivdenno Shidnij Aziyi Pislya opublikuvannya Vijskovih zlochiniv u V yetnami v 1966 Bertran Rassel vistupiv z iniciativoyu provedennya Tribunalu z rozsliduvannya vijskovih zlochiniv u V yetnami Vin buv perekonanij sho zlochin movchannya neobhidno zapobigti a svitova spilnota maye na osnovi dostovirnoyi informaciyi zrobiti svoyi nezalezhni vid politichnoyi kon yunkturi visnovki Mi ne suddi Mi svidki Nashe zavdannya zrobiti lyudstvo svidkom zhahlivih vijskovih zlochiniv i ob yednati lyudstvo na storoni spravedlivosti u vijni u V yetnami Iniciativa Rassela bula pidtrimana bagatma mislitelyami naukovcyami gromadskimi ta politichnimi diyachami Sam Rassel dovodiv stvorennya sudu slovami golovnogo obvinuvacha vid SShA pri Nyurnberzkomu procesi Roberta Dzheksona Yaksho pevni diyi ta porushennya dogovoriv ye zlochinnimi to voni ye zlochinom nezalezhno vid togo hto yih vchinyaye chi to Spolucheni Shtati chi Nimechchina Pokladayuchi na kogos vidpovidalnist za zlochinni diyi mi sami povinni buti gotovimi vidpovidati Sklad tribunalu formuvavsya iz predstavnikiv 18 krayin i skladavsya z 25 vidomih osobistostej perevazhno chleniv pacifistskih organizacij livogo spryamuvannya Chimalo yih mi buli laureatami Nobelivskoyi premiyi Odnak sered nih ne bulo zhodnogo pryamogo predstavnika bezposerednih uchasnikiv konfliktu Pivnichnogo V yetnamu Pivdennogo V yetnamu ta SShA Finansuvannya tribunalu zdijsnyuvalosya z bagatoh dzherel zokrema vid uryadu Pivnichnogo V yetnamu pislya zapitu Rassela adresovanogo Ho Shi Minu Ustanovchi zbori Tribunalu vidbulisya 15 listopada 1966 roku u Londoni Na pershomu zasidanni Rassel zaproponuvav priznachiti kilka komisij yaki rozsliduvatimut okremi storoni pitannya Pri comu Rassel pidkreslyuvav sho za vse svoye dovge zhittya ne pam yataye takogo krivavogo bozhevillya yake zaraz maye misce u V yetnami Zasidannya projshlo uspishno i virishili provesti nastupne na pochatku 1967 roku koli bude gotova dopovid komisiyi spryamovanoyi Tribunalom do Indokitayu Cili TribunaluSvoyi cili Sud sformulyuvav na Ustanovchij sesiyi u Londoni 15 listopada 1966 roku Chi vchiniv Amerikanskij uryad a takozh uryadi Avstraliyi Novoyi Zelandiyi ta Pivdennoyi Koreyi akti agresiyi vidpovidno do mizhnarodnogo prava Chi zastosovuvala chi amerikanska armiya viprobovuvala novi ozbroyennya chi zbroyu zaboronenu zakonami vijni Chi mali misce bombarduvannya suto civilnih ob yektiv yak gospitaliv shkil sanatoriyiv damb i t d i v yakih masshtabah ce vidbuvalosya Chi piddavalisya v yetnamski uv yazneni negumannomu povodzhennyu zaboronenomu zakonami vijni i osoblivo chi piddavalisya voni katuvannyam i kalictvam Chi mali misce nezakonni represiyi proti civilnogo naselennya i osoblivo strati ta vzyattya zaruchnikiv Chi stvoryuvalisya primusovi trudovi tabori chi zdijsnyuvalisya deportaciyi naselennya chi vidbuvalisya yakis inshi akti genocidu Persha sesiya TribunaluPersha sesiya Tribunalu vidbulasya 2 10 travnya 1967 roku u Stokgolmi Na poryadku dennomu Sesiyi stoyali dva pitannya Chi zdijsniv uryad Spoluchenih Shtativ a takozh uryadi Avstraliyi Novoyi Zelandiyi ta Pivdennoyi Koreyi akti agresiyi vidpovidno do mizhnarodnogo prava Chi provodilisya bombarduvannya suto civilnih cilej yak gospitaliv shkil sanatoriyiv damb i t d i v yakij miri ce malo misce Shodo pershogo pitannya Sud prijshov do visnovku sho mirnogo rozvitku podiyi ne stalosya cherez diyi ta podalshu intervenciyu SShA pravovi pidstavi yakoyi ne vitrimuyut zhodnoyi kritiki Stosovno drugogo pitannya Tribunal takozh odnogolosno viznav provinu SShA za vikoristannya zbroyi zaboronenoyi Gaazkimi konvenciyami bombarduvannya civilnih ob yektiv ta znishennya mirnogo naselennya Verdikt Tribunalu Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Odnostajno bulo prijnyato visnovok pro te sho uryadi Avstraliyi Novoyi Zelandiyi ta Pivdennoyi Koreyi ye uchasnikami agresiyi ta porushen mizhnarodnih norm Druga sesiya TribunaluDruga sesiya Tribunalu Rassela vidbulasya 20 listopada 1 grudnya 1967 roku v Roskilli Daniya Na sesiyi buli prijnyati rishennya z pitan sho zalishilisya Rezultatom Drugoyi sesiyi Tribunalu stav vinesenij Verdikt Na zapitannya Chi vinnij uryad Tayilandu u spivuchasti v agresiyi vchinenij Spoluchenimi Shtatami Ameriki proti V yetnamu Na zapitannya Chi vinnij uryad Filippin u spivuchasti v agresiyi vchinenij Spoluchenimi Shtatami Ameriki proti V yetnamu Na zapitannya Chi vinnij uryad Yaponiyi u spivuchasti v agresiyi vchinenij Spoluchenimi Shtatami Ameriki proti V yetnamu Na zapitannya Chi zrobili Spolucheni Shtati agresiyu shodo Laosu vidpovidno do viznachennya sho nadayetsya mizhnarodnim pravom Chi vikoristovuvali Spolucheni Shtati zbroyu zaboronenu zakonami vijni Chi zaznavali vijskovopoloneni zahopleni armiyeyu Spoluchenih Shtativ zvernennya zaboronenogo zakonami vijni Chi gromadyanske naselennya zaznavalo negumannogo zvernennya zaboronenogo mizhnarodnim pravom z boku zbrojnih sil Spoluchenih Shtativ Ameriki Chi vinni Spolucheni Shtati Ameriki u genocidi naselennya V yetnamu Verdikt Tribunalu Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak 8 golosi 3 chleni Tribunalu vislovili osoblivu dumku voni zgodni sho yaponskij uryad nadavav dopomogu uryadu Spoluchenih Shtativ prote ne zgodni viznati spivuchast Yaponiyi u skoyenni zlochinu agresiyi Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno Vidpovid na zapitannya Tribunal progolosuvav tak odnogolosno DzherelaAgainst The Crime of Silence Proceedings of the Russell International War Crimes Tribunal edited by J Duffett O Hare Books New York 1968 Radical Son A Generational Odyssey by New York 1997 War Crimes in Vietnam by Bertrand Russell 1967 see Postscript North Vietnam A Documentary by Allen amp Unwin London 1968 Russelltribunalen Directed by Staffan Lamm 2003 2004