Духовна музика — музичні твори, пов'язані з текстами релігійного характеру, призначені для виконання як під час церковної служби, так і в побуті. Під духовною музикою у вузькому сенсі мають на увазі церковну музику християн; в широкому сенсі духовна музика не вичерпується супроводом богослужіння і не обмежується християнством. Тексти творів духовної музики можуть бути як канонічними (наприклад, в Реквіємі Моцарта), так і вільними (наприклад, в мотетах Гійома де Машо), написаними на основі або під впливом священних книг (для християн — Біблії).
Надалі мова йде про духовну музику в широкому сенсі. Про духовну музику, що розуміється як синонім богослужбової (у християн — церковної музики), дивись відповідні статті.
Жанри духовної музики
- Музика на богослужіннях
- Паралітургійна музика (лауда, кондукт, ноель, керол, духовний вірш та інші)
- Літургійна драма
- Органна музика
- Музика для інших музичних інструментів
- Музика для оркестру і солістів
- Музика для оркестру, солістів та органу
- Музика для хору, оркестру, солістів та органу
- Хорова
- Хорова з інструментальним супроводом
- Сольна
- Сольна з інструментальним супроводом
- Молитовно-медитативна музика
Християнська духовна музика
Жанри християнської духовної музики
Найбільш поширені жанри християнської духовної музики, католицької та протестантської, запозичені з музики церковної; це хорал, псалом, гімн (в тому числі Te Deum, Ave Maria), меса (в тому числі заупокійна — реквієм), секвенція і страсті (пасіони).
Кожен з перелічених жанрів має власну історію, але загальним для всіх є те, що народжувалися вони в церкві і право складати твори духовного характеру — не тільки тексти, а й музичне їх оформлення — спочатку належало виключно служителям церкви (так, наприклад, авторство більшості пісень римської літургії середньовічна традиція приписувала папі Григорію I). В результаті відбору, переробки та уніфікації складалися канони. Існували й вільні форми, зокрема секвенція, дуже поширена в епоху Відродження; деякі секвенції згодом були канонізовані — наприклад, Dies Irae, складена францисканським ченцем [en] і стала основною частиною католицького реквієму, або Stabat Mater, складена іншим францисканцем, Якопоне да Тоді.
Згодом право музичного оформлення канонічних текстів надали й світським композиторам. Після Реформації широкого поширення набули духовні твори на неканонічні тексти — хорали, гімни (в тому числі і складені Мартіном Лютером), пізніше Страсті.
До них історично сходить і релігійна ораторія, що з'явилася в XVII столітті; будучи формою більш вільною, спочатку не пов'язаною з богослужінням, ораторія могла ґрунтуватися як на події Страсного тижня (наприклад, «Сім слів Христа на хресті» Генріха Шютца і «Сім слів Спасителя на хресті» Йозефа Гайдна), так і на інших розділах Євангелія («Різдвяна історія» (Weihnachtshistorie) Шютца, «Месія» Генделя, [en]» Йоганна Себастьяна Баха, «Дитинство Христа» Гектора Берліоза), а також на сюжетах зі Старого Заповіту, як, наприклад, ораторії Генделя «Саул», «Ізраїль в Єгипті», «Самсон» і «Юда Маккавей».
Починаючи з епохи Відродження світська культура впливала на традиційно церковні форми: розвиток симфонічних жанрів, з одного боку, і італійської опери — з іншого, перетворило і пристрасті, і меси (особливо заупокійні) та інші, не настільки великі форми, які, в свою чергу, еволюціонували в бік симфонізації, концертності і «оперності». Виконання духовних творів поступово перейшло в концертну практику, і вже у XVIII столітті, а десь і раніше багато творів створювалися спеціально для виконання в концертному залі або для придворного побуту, замовлялися для конкретного випадку, як, наприклад, коронаційні меси і реквієми.
Протягом усієї історії християнської церкви нарівні з церковною існувала і так звана паралітургійна духовна музика: твори релігійного характеру, що не відповідали церковним канонам. Що не знайшли собі застосування в богослужінні (а в інших випадках і свідомо для нього не призначені) пісні, як анонімні, так і авторські, іспано-португальські кантиги, французькі ноелі і кондукти та інші — мали часте використання в побуті; відкинуті Тридентським собором у XVI столітті секвенції вплинули на розвиток народної духовної пісні — німецьких Rufe і Leise, англійської carol, італійської лауди, а ті, в свою чергу, на розвиток духовної музики більших форм.
Найбільш відомі твори
Псалми — музичні твори малої форми, засновані на тексті Псалтиря. Найдавніший жанр, оскільки співи та молитви на вірші Давида складалися в Юдеї ще у дохристиянські часи. У XVI столітті псалми набули поширення в професійній музиці, особливо «De profundis» — на текст 129-го псалма, який як спочатку в юдеїв, так пізніше і у католиків нерідко використовувався як похоронна молитва; відомі, зокрема, «De profundis» Яна Зеленки і Крістофа Глюка.
Мабуть, найбільш ранні з обробок, що дійшли до наших часів, належать Жоскену Депре. Псалми на латинські і нелатинські тексти, оригінальні або перероблені, писали Шютц («Псалми Давидові»), Бах, Гендель; в XIX столітті до них зверталися Шуберт, Мендельсон і Брамс. Писали псалми і композитори XX століття: Макс Регер, Арнольд Шенберг, Кшиштоф Пендерецький. Один із найвідоміших творів — Симфонія псалмів Ігоря Стравинського.
Меси — циклічні вокальні або вокально-інструментальні твори, що являють собою збори частин католицької літургії. У протестантській церкві були прийняті короткі меси, що складалися лише з двох перших частин католицького ординарія — Kyrie eleison і Gloria.
Перша авторська меса на повний текст ординарія була написана в середині XIV століття Гійомом де Машо — чотириголосна Messe de Notre Dame; найдавніші із мес, що дійшли до нас, належать композиторам епохи Відродження: Дюфаї, Окегему, Депре, Палестрині. У період з XVIII — початку XIX столітть відбувалося поступове відділення меси як жанру від, власне, богослужіння; в концертну практику міцно увійшли меси Баха (перш за все, сі-мінорна), Моцарта, Шуберта, Урочиста меса Бетховена. Протягом XIX століття інтерес до жанру поступово згасав, і в XX столітті композитори зверталися до меси рідко; можна назвати месу Стравинського на канонічні тексти католицької літургії, в 5 частинах (1948), Месу Леонарда Бернстайна. У XX столітті продовжували писати кантати на окремі частини ординарія меси (наприклад, Gloria Франсіса Пуленка).
Існують і органні меси, в яких всі хорові частини замінюються органними композиціями (версет); твори цього жанру не містять текст релігійного характеру, але в тих випадках, коли композитор прагне до адекватності музичного ряду подразумеваемому словесному, органні меси також зараховують до духовної музики. Це в першу чергу відноситься до «Німецької органної меси» Баха.
Реквіємом спочатку називали виключно католицькі заупокійні меси. Першим твором цього жанру, написаним на канонічний латинський текст, вважається Реквієм Дюфаї, що не дійшов до нас; перший зберігся, твір a capella в поліфонічному стилі, який зберігся до наших днів, належить Йоханнес Окегем (XV століття). Проте вже у другій половині XVIII століття реквієми нерідко писали не для церкви, що в подальшому зробило можливим створення реквіємів на неканонічні тексти або з частковим використанням канонічного тексту.
В даний час найбільш виконуваними є написані на канонічний латинський текст Реквієми Моцарта і Верді. У концертний репертуар міцно увійшли також канонічні реквієми Керубіні (до-мінорний), Берліоза, Форе (на усічений текст) і неканонічні Німецький реквієм Брамса і Військовий реквієм Бріттена, в якому традиційний латинський текст поєднується з віршами англійського поета Вілфреда Оуена. Останнім часом завойовують визнання Реквієми Зеленки та фон Бібера.
Страсті — вокально-драматичні твори, присвячені подіям Страсного тижня, спочатку засновані на євангельських текстах; проте з початку XVIII століття для творів цього жанру все частіше використовувалися тексти, написані за мотивами Євангелій відомими поетами, в тому числі оперними лібретистами.
Саме поняття асоціюється в першу чергу зі знаменитими Страстями за Матвієм і за Іоанном Йоганна Себастьяна Баха. Останнім часом на концертній естраді часто звучать Страсті Господа нашого Ісуса Христа Антоніо Сальєрі. Найбільш ранні з відомих Страстей належать Якобу Обрехту (ймовірно, оскільки авторство його) і Орландо ді Лассо (XV—XVI ст.).
Жанр Страстей був вельми популярний до середини XVIII століття, вже в другій половині століття композитори зверталися до нього все рідше і рідше, потім він був надовго забутий, і лише в XX столітті інтерес до старовинної музики сприяв відродженню деяких жанрів, в тому числі Страстей; популярність придбали «Хоральні пристрасті» Хуго Дістлера, засновані на всіх чотирьох Євангеліях, і «Страсті за Лукою» К. Пендерецького (1966). До 250-річчя від дня смерті Баха «Пристрасті» за чотирьох Євангеліях — Луки, Марка, Матвія і Іоанна — були замовлені чотирьом композиторам зі різних країн, Софія Губайдуліна створила «Страсті за Іоанном», О. Голіхов «Страсті за Марком».
Stabat Mater — католицький спів (секвенція) на латинський текст Якопоне да Тоді.
З найбільш ранніх відомі твори Жоскена Депре, Палестріни і Орландо Лассо; найбільш виконувані в наш час — Stabat Mater Джоаккіно Россіні, з прекрасними вокальними партіями і в цілому така, що відповідає театральному стилю композитора, і більш аскетична Stabat Mater Джованні Перголезі. Відомі також твори Вівальді, Гайдна, Моцарта, Шуберта, Верді (цикл «Чотири духовні п'єси»); є Stabat Mater і у Сєрова. У XX столітті до Stabat Mater зверталися Кароль Шимановський, Франсіс Пуленк, Золтан Кодай, Кшиштоф Пендерецький, Арво Пярт.
Te Deum — католицький подячний гімн на текст, написаний в наслідування псалмів; спочатку виконувався в рамках християнського богослужіння. Перший збережений зразок двоголосного Te Deum відноситься до кінця IX століття.
Відокремившись від культової обрядовості, з XVIII століття гімн частіше звучав під час придворних урочистостей, в тому числі коронаційних, для них писали свої гімни Гендель, Гайдн, Сальєрі, Моцарт. У XIX столітті Te Deum став твором концертного характеру, писався для великих виконавських складів — солістів і хору в супроводі оркестру або органу; такими є гімни Берліоза, Ліста, Верді, Брукнера і Дворжака.
У російському православному богослужінні аналогом католицького Te Deum є спів «Тебе, Бога, хвалимо» (його текст являє собою церковнослов'янський переклад латинського тексту Te Deum); відомі твори Веделя, Давидова, Римського-Корсакова, Архангельського.
Ave Maria — католицька молитва, звернена до Діви Марії. Найвідоміша належить Францу Шуберту (спочатку написана на неканонічний текст); серед часто виконуваних також Ave Maria Гуно (складена як мелодія в супроводі 1-й прелюдії «Добре темперованого клавіру» Й. С. Баха і спочатку написана також на неканонічний текст), Ave Maria, приписана Джуліо Каччіні (насправді цей популярний твір — містифікація ленінградського лютняра Володимира Вавілова). Найбільш рання з тих, що дійшли до нас, належить Жоскену Депре; відомі також гімни Якоба Аркадельта, Палестріні, Керубіні, Гуно (створена на основі прелюдії Баха), Мендельсона, Верді (цикл «Чотири духовні п'єси»), Ліста, Брукнера, Дворжака, Франческо Тості. До канонічного тексту гімну охоче звертаються і сучасні композитори, в тому числі Караманов, Енніо Морріконе, Лученок.
Православна духовна музика
Всенічне бдіння
- Основна стаття: Всеношна
Починаючи з XVIII століття російські композитори створювали на тексти Всенічного бдіння твори концертного характеру — «Всенічні», які могли виконуватися і поза богослужіннями; відомі «Всенічні» Веделя і Дегтяревського. З другої половини XIX століття «Всенічні» нерідко приймали форму оригінальних хорових творів або досить вільних обробок древніх розспівів; такі твори створили, зокрема, Архангельський, Гречанінов і Чесноков. Кращими зразками жанру вважаються «Всенічні бдіння» Чайковського і Рахманінова.
Співи Літургії
Ці ж, і багато інших композиторів, створювали музику для піснеспівів літургії (вершини християнського богослужіння), зокрема для:
- єктеній
- антифонів
- «Єдинородний Сину»
- «Святий Боже»
- «Алилуя»
- «Іже херувими»
- «Милість миру»
- «Достойно єсть»
та інших.
Російський духовний концерт
Прийшовший до Росії з Західної Європи наприкінці XVII століття духовний концерт, що являв собою «змагання» двох і більше протиставлених один одному хорів, спочатку розвивався як жанр суто церковної музики і відповідав традиціям православного богослужіння: на відміну від західноєвропейського, не припускав інструментальний супровід і писався у формі затвердившогося на той час в церкві партесного багатоголосся, в якому кількість голосів зазвичай коливалася від 3 до 12 (в деяких концертах вона досягала 48). Але в другій половині XVIII століття духовний концерт вийшов за межі церкви; класичні твори в цьому жанрі створені Максимом Березовським і Дмитром Бортнянським.
Спірічуелс
Спірічуелс (англ. spiritual — духовний) — духовні пісні афроамериканців, які можуть розглядатися як відгалуження християнської духовної музики, оскільки джерелом для них послужили духовні гімни, завезені до Америки європейцями, і тематику їх традиційно складають біблійні сюжети. Адаптовані до афроамериканської культури і умов повсякденного побуту афроамериканців, ці гімни перетворилися в оригінальний жанр: в спірічуелс риси американських пуританських гімнів поєднуються з характерними особливостями африканських виконавчих традицій. Для спірічуелс характерна питально-відповідна структура — діалог проповідника з прихожанами. Оформилися як жанр в кінці XIX століття, спірічуелс виконувалися хором, без інструментального супроводу і являли собою колективну імпровізацію; але з появою таких видатних виконавців, як Маріан Андерсон і Поль Робсон, перетворилися у переважно сольні пісні з інструментальним супроводом. Спірічуелс використовував Джордж Гершвін у своїй знаменитій опері «Поргі та Бесс». Найвідоміший спірічуел — «Go Down Moses».
Юдейська духовна музика
Музика з найдавніших часів відігравала важливу роль у духовному житті юдеїв: в Старому Завіті згадується безліч музичних інструментів — ударних, духових і струнних (за підрахунками фахівців, в цілому 24). У храмовий ритуал музика, згідно з Біблією, була введена ще за царювання Давида; при храмі перебували та брали участь у службі великий хор і оркестр.
Основним жанром храмової музики був псалом, — як припускають, синкретичний музично-поетичний жанр. Зміст псалма обумовлювало і характер його виконання, і вибір інструментального супроводу. До початку нової ери склалися три способи виконання псалмів: сольний спів, респонсорний, тобто соло, супроводжуване хоровими репліками-«відповідями», і просто хоровий, без соліста. Хор, в свою чергу, міг ділитися на дві групи, які вели між собою діалог (антифон).
Після руйнування Храму в 70 році нашої ери почався розвиток синагогальної музики. У синагозі народився новий жанр — молитва, що замінила собою жертвопринесення, а пізніше псалмодія — спів, текст для якого черпали не у Псалтирі, а в інших книгах Старого Завіту, наприклад, у книгах Йова, Єремії і Приповістей Соломонових. На відміну від храмового, синагогальний спів протягом багатьох століть був виключно вокальним; спростилася і манера виконання: виробився особливий вид літургійного речитативу — з'єднання, власне, читання з мелодійною декламацією.
Вже у Середньовіччі отримав поширення ще один жанр — Піют; як і псалом, жанр музично-поетичний, найчастіше є гімном релігійного характеру. На рубежі VIII і IX століть в синагогах з'явилися професійні співаки — хазани (кантори). Хазани мали право інтерпретувати старовинні молитовні наспіви і створювати нові, поступово в них проявлялися риси мелодики в сучасному значенні цього слова.
Якщо спочатку юдейська культова музика вплинула на ранньохристиянський церковний спів, то у подальшому музика єврейських діаспор вбирала в себе елементи місцевих європейських культур; під їх впливом у побут єврейських громад поступово повертався інструментальний супровід співу. Так, скрипаль і композитор Саломон деї Россі, що жив у Мантуї на рубежі XVI і XVII століть, створював світську вокальну та інструментальну музику в поширених в той час в Італії жанрах (мадригали, канцонети та інші). В той же час він є автором синагогальних творів: 33-х хоралів (книга «Єврейські псалми і пісні») і збірника композицій «Га-ширім Ашер лі-Шломо» («Пісні Соломона»).
У XIX столітті представники реформістського напряму в юдаїзмі, прихильники залучення єврейського народу до цінностей європейської культури (в їх числі — Якоб Херц Бер, батько Джакомо Мейєрбера) встановлювали у синагогах органи і створювали органні обробки літургійних наспівів.
У Східній Європі, де єврейські громади вимушено жили більш замкнуто, в 30-х роках XVIII століття в Речі Посполитої зародився хасидизм, що поширився згодом на території Австро-Угорщини і Російської імперії. У культурі хасидів важливою частиною ритуалу став танець, що виконується під інструментальний супровід або спів. Музика і танці хасидів увібрали в себе елементи українського, польського, румунського і угорського фольклору, але разом з тим були мистецтвом глибоко національним.
У другій половині XIX століття вплив західноєвропейської музичної культури досяг і Східної Європи; в 1901 році в Одеській синагозі був встановлений орган, хазан Н. Блюменталь організував в Одесі першу хорову школу, в якій культивувався стиль бельканто, а в літургії використовував мелодії класичної німецької музики.
Ісламська духовна музика
Ісламська духовна музика — це перш за все каввалі, виконання під музику суфійської поезії. Мистецтво каввалі зародилося в XIII столітті в Індії у результаті з'єднання перської поезії з індійською музикою. Спочатку воно використовувалося виключно у ритуальних цілях, і в даний час каввалі традиційно виконується на гробницях суфійських святих в Індії і Пакистані; але з деяких пір виконання каввалі перейшло і в концертну практику.
Зміст каввалі складають головним чином вихваляння — Аллаха, Мухаммеда та суфійських святих. Виконуються каввалі групами, в яких присутній соліст (він заспівує рядок, група підхоплює і повторює на різні голоси), за традицією — з нескладним інструментальним супроводом.
Див. також
Примітки
- Духовная музыка // Музыкальная энциклопедия / под ред. . — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1974. — Т. 2.
- Баранова Т. Б. (I-III), Владышевская Т. Ф. (IV). Церковная музыка // Музыкальная энциклопедия / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982.
- Баранова Т. Б. (I-III), Владышевская Т. Ф. (IV). Церковная музыка // Музыкальная энциклопедия / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1982. — Т. 6.
- . www.belcanto.ru. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- . sibmus.info. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- Левик Б. В. Месса // Музыкальная энциклопедия / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1976. — Т. 3.
- Левик Б. В. Реквием // Музыкальная энциклопедия / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1978. — Т. 4.
- Друскин М. С. "Страсти" // Музыкальная энциклопедия / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973. — Т. 1.
- Кюрегян Т. С. Te Deum // Музыкальная энциклопедия / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973. — Т. 1.
- Здесь „Тебе“ — форма винительного падежа (по-русски: „Тебя“); в церковнославянском написании она отличается от формы дательного падежа.
- Об истории текста Ave Maria Шуберта см., например, статью А. Майкапара [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
- Булучевский Ю. Фомин В. Всенощная // Краткий музыкальный словарь. С. 78
- Баранова Т. Б. (I-III), Владышевская Т. Ф. (IV). Церковна музика // / Келдиш Юрій Всеволодович. — М. : Радянська енциклопедія, Радянський композитор, 1982. — Т. 6.
- Музыка // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- . www.futura.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 17 січня 2022.
Посилання
- Церковные лады // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Cerkovna muzika Duhovna muzika muzichni tvori pov yazani z tekstami religijnogo harakteru priznacheni dlya vikonannya yak pid chas cerkovnoyi sluzhbi tak i v pobuti Pid duhovnoyu muzikoyu u vuzkomu sensi mayut na uvazi cerkovnu muziku hristiyan v shirokomu sensi duhovna muzika ne vicherpuyetsya suprovodom bogosluzhinnya i ne obmezhuyetsya hristiyanstvom Teksti tvoriv duhovnoyi muziki mozhut buti yak kanonichnimi napriklad v Rekviyemi Mocarta tak i vilnimi napriklad v motetah Gijoma de Masho napisanimi na osnovi abo pid vplivom svyashennih knig dlya hristiyan Bibliyi Jogann Sebastyan Bah odin iz najvidomishih kompozitoriv yaki pisali duhovnu muziku Nadali mova jde pro duhovnu muziku v shirokomu sensi Pro duhovnu muziku sho rozumiyetsya yak sinonim bogosluzhbovoyi u hristiyan cerkovnoyi muziki divis vidpovidni statti Zhanri duhovnoyi muzikiMuzika na bogosluzhinnyah Paraliturgijna muzika lauda kondukt noel kerol duhovnij virsh ta inshi Liturgijna drama Organna muzika Muzika dlya inshih muzichnih instrumentiv Muzika dlya orkestru i solistiv Muzika dlya orkestru solistiv ta organu Muzika dlya horu orkestru solistiv ta organu Horova Horova z instrumentalnim suprovodom Solna Solna z instrumentalnim suprovodom Molitovno meditativna muzikaHristiyanska duhovna muzikaZhanri hristiyanskoyi duhovnoyi muziki Najbilsh poshireni zhanri hristiyanskoyi duhovnoyi muziki katolickoyi ta protestantskoyi zapozicheni z muziki cerkovnoyi ce horal psalom gimn v tomu chisli Te Deum Ave Maria mesa v tomu chisli zaupokijna rekviyem sekvenciya i strasti pasioni Genrih Shyutc Kozhen z perelichenih zhanriv maye vlasnu istoriyu ale zagalnim dlya vsih ye te sho narodzhuvalisya voni v cerkvi i pravo skladati tvori duhovnogo harakteru ne tilki teksti a j muzichne yih oformlennya spochatku nalezhalo viklyuchno sluzhitelyam cerkvi tak napriklad avtorstvo bilshosti pisen rimskoyi liturgiyi serednovichna tradiciya pripisuvala papi Grigoriyu I V rezultati vidboru pererobki ta unifikaciyi skladalisya kanoni Isnuvali j vilni formi zokrema sekvenciya duzhe poshirena v epohu Vidrodzhennya deyaki sekvenciyi zgodom buli kanonizovani napriklad Dies Irae skladena franciskanskim chencem en i stala osnovnoyu chastinoyu katolickogo rekviyemu abo Stabat Mater skladena inshim franciskancem Yakopone da Todi Zgodom pravo muzichnogo oformlennya kanonichnih tekstiv nadali j svitskim kompozitoram Pislya Reformaciyi shirokogo poshirennya nabuli duhovni tvori na nekanonichni teksti horali gimni v tomu chisli i skladeni Martinom Lyuterom piznishe Strasti Do nih istorichno shodit i religijna oratoriya sho z yavilasya v XVII stolitti buduchi formoyu bilsh vilnoyu spochatku ne pov yazanoyu z bogosluzhinnyam oratoriya mogla gruntuvatisya yak na podiyi Strasnogo tizhnya napriklad Sim sliv Hrista na hresti Genriha Shyutca i Sim sliv Spasitelya na hresti Jozefa Gajdna tak i na inshih rozdilah Yevangeliya Rizdvyana istoriya Weihnachtshistorie Shyutca Mesiya Gendelya en Joganna Sebastyana Baha Ditinstvo Hrista Gektora Berlioza a takozh na syuzhetah zi Starogo Zapovitu yak napriklad oratoriyi Gendelya Saul Izrayil v Yegipti Samson i Yuda Makkavej Pochinayuchi z epohi Vidrodzhennya svitska kultura vplivala na tradicijno cerkovni formi rozvitok simfonichnih zhanriv z odnogo boku i italijskoyi operi z inshogo peretvorilo i pristrasti i mesi osoblivo zaupokijni ta inshi ne nastilki veliki formi yaki v svoyu chergu evolyucionuvali v bik simfonizaciyi koncertnosti i opernosti Vikonannya duhovnih tvoriv postupovo perejshlo v koncertnu praktiku i vzhe u XVIII stolitti a des i ranishe bagato tvoriv stvoryuvalisya specialno dlya vikonannya v koncertnomu zali abo dlya pridvornogo pobutu zamovlyalisya dlya konkretnogo vipadku yak napriklad koronacijni mesi i rekviyemi Protyagom usiyeyi istoriyi hristiyanskoyi cerkvi narivni z cerkovnoyu isnuvala i tak zvana paraliturgijna duhovna muzika tvori religijnogo harakteru sho ne vidpovidali cerkovnim kanonam Sho ne znajshli sobi zastosuvannya v bogosluzhinni a v inshih vipadkah i svidomo dlya nogo ne priznacheni pisni yak anonimni tak i avtorski ispano portugalski kantigi francuzki noeli i kondukti ta inshi mali chaste vikoristannya v pobuti vidkinuti Tridentskim soborom u XVI stolitti sekvenciyi vplinuli na rozvitok narodnoyi duhovnoyi pisni nimeckih Rufe i Leise anglijskoyi carol italijskoyi laudi a ti v svoyu chergu na rozvitok duhovnoyi muziki bilshih form Najbilsh vidomi tvori Georg Fridrih Gendel Psalmi muzichni tvori maloyi formi zasnovani na teksti Psaltirya Najdavnishij zhanr oskilki spivi ta molitvi na virshi Davida skladalisya v Yudeyi she u dohristiyanski chasi U XVI stolitti psalmi nabuli poshirennya v profesijnij muzici osoblivo De profundis na tekst 129 go psalma yakij yak spochatku v yudeyiv tak piznishe i u katolikiv neridko vikoristovuvavsya yak pohoronna molitva vidomi zokrema De profundis Yana Zelenki i Kristofa Glyuka Mabut najbilsh ranni z obrobok sho dijshli do nashih chasiv nalezhat Zhoskenu Depre Psalmi na latinski i nelatinski teksti originalni abo pererobleni pisali Shyutc Psalmi Davidovi Bah Gendel v XIX stolitti do nih zvertalisya Shubert Mendelson i Brams Pisali psalmi i kompozitori XX stolittya Maks Reger Arnold Shenberg Kshishtof Pendereckij Odin iz najvidomishih tvoriv Simfoniya psalmiv Igorya Stravinskogo Mesi ciklichni vokalni abo vokalno instrumentalni tvori sho yavlyayut soboyu zbori chastin katolickoyi liturgiyi U protestantskij cerkvi buli prijnyati korotki mesi sho skladalisya lishe z dvoh pershih chastin katolickogo ordinariya Kyrie eleison i Gloria Persha avtorska mesa na povnij tekst ordinariya bula napisana v seredini XIV stolittya Gijomom de Masho chotirigolosna Messe de Notre Dame najdavnishi iz mes sho dijshli do nas nalezhat kompozitoram epohi Vidrodzhennya Dyufayi Okegemu Depre Palestrini U period z XVIII pochatku XIX stolitt vidbuvalosya postupove viddilennya mesi yak zhanru vid vlasne bogosluzhinnya v koncertnu praktiku micno uvijshli mesi Baha persh za vse si minorna Mocarta Shuberta Urochista mesa Bethovena Protyagom XIX stolittya interes do zhanru postupovo zgasav i v XX stolitti kompozitori zvertalisya do mesi ridko mozhna nazvati mesu Stravinskogo na kanonichni teksti katolickoyi liturgiyi v 5 chastinah 1948 Mesu Leonarda Bernstajna U XX stolitti prodovzhuvali pisati kantati na okremi chastini ordinariya mesi napriklad Gloria Fransisa Pulenka Isnuyut i organni mesi v yakih vsi horovi chastini zaminyuyutsya organnimi kompoziciyami verset tvori cogo zhanru ne mistyat tekst religijnogo harakteru ale v tih vipadkah koli kompozitor pragne do adekvatnosti muzichnogo ryadu podrazumevaemomu slovesnomu organni mesi takozh zarahovuyut do duhovnoyi muziki Ce v pershu chergu vidnositsya do Nimeckoyi organnoyi mesi Baha Franc Shubert Rekviyemom spochatku nazivali viklyuchno katolicki zaupokijni mesi Pershim tvorom cogo zhanru napisanim na kanonichnij latinskij tekst vvazhayetsya Rekviyem Dyufayi sho ne dijshov do nas pershij zberigsya tvir a capella v polifonichnomu stili yakij zberigsya do nashih dniv nalezhit Johannes Okegem XV stolittya Prote vzhe u drugij polovini XVIII stolittya rekviyemi neridko pisali ne dlya cerkvi sho v podalshomu zrobilo mozhlivim stvorennya rekviyemiv na nekanonichni teksti abo z chastkovim vikoristannyam kanonichnogo tekstu V danij chas najbilsh vikonuvanimi ye napisani na kanonichnij latinskij tekst Rekviyemi Mocarta i Verdi U koncertnij repertuar micno uvijshli takozh kanonichni rekviyemi Kerubini do minornij Berlioza Fore na usichenij tekst i nekanonichni Nimeckij rekviyem Bramsa i Vijskovij rekviyem Brittena v yakomu tradicijnij latinskij tekst poyednuyetsya z virshami anglijskogo poeta Vilfreda Ouena Ostannim chasom zavojovuyut viznannya Rekviyemi Zelenki ta fon Bibera Strasti vokalno dramatichni tvori prisvyacheni podiyam Strasnogo tizhnya spochatku zasnovani na yevangelskih tekstah prote z pochatku XVIII stolittya dlya tvoriv cogo zhanru vse chastishe vikoristovuvalisya teksti napisani za motivami Yevangelij vidomimi poetami v tomu chisli opernimi libretistami Same ponyattya asociyuyetsya v pershu chergu zi znamenitimi Strastyami za Matviyem i za Ioannom Joganna Sebastyana Baha Ostannim chasom na koncertnij estradi chasto zvuchat Strasti Gospoda nashogo Isusa Hrista Antonio Salyeri Najbilsh ranni z vidomih Strastej nalezhat Yakobu Obrehtu jmovirno oskilki avtorstvo jogo i Orlando di Lasso XV XVI st Zhanr Strastej buv velmi populyarnij do seredini XVIII stolittya vzhe v drugij polovini stolittya kompozitori zvertalisya do nogo vse ridshe i ridshe potim vin buv nadovgo zabutij i lishe v XX stolitti interes do starovinnoyi muziki spriyav vidrodzhennyu deyakih zhanriv v tomu chisli Strastej populyarnist pridbali Horalni pristrasti Hugo Distlera zasnovani na vsih chotiroh Yevangeliyah i Strasti za Lukoyu K Pendereckogo 1966 Do 250 richchya vid dnya smerti Baha Pristrasti za chotiroh Yevangeliyah Luki Marka Matviya i Ioanna buli zamovleni chotirom kompozitoram zi riznih krayin Sofiya Gubajdulina stvorila Strasti za Ioannom O Golihov Strasti za Markom Stabat Mater katolickij spiv sekvenciya na latinskij tekst Yakopone da Todi Z najbilsh rannih vidomi tvori Zhoskena Depre Palestrini i Orlando Lasso najbilsh vikonuvani v nash chas Stabat Mater Dzhoakkino Rossini z prekrasnimi vokalnimi partiyami i v cilomu taka sho vidpovidaye teatralnomu stilyu kompozitora i bilsh asketichna Stabat Mater Dzhovanni Pergolezi Vidomi takozh tvori Vivaldi Gajdna Mocarta Shuberta Verdi cikl Chotiri duhovni p yesi ye Stabat Mater i u Syerova U XX stolitti do Stabat Mater zvertalisya Karol Shimanovskij Fransis Pulenk Zoltan Kodaj Kshishtof Pendereckij Arvo Pyart Kshishtof Pendereckij Te Deum katolickij podyachnij gimn na tekst napisanij v nasliduvannya psalmiv spochatku vikonuvavsya v ramkah hristiyanskogo bogosluzhinnya Pershij zberezhenij zrazok dvogolosnogo Te Deum vidnositsya do kincya IX stolittya Vidokremivshis vid kultovoyi obryadovosti z XVIII stolittya gimn chastishe zvuchav pid chas pridvornih urochistostej v tomu chisli koronacijnih dlya nih pisali svoyi gimni Gendel Gajdn Salyeri Mocart U XIX stolitti Te Deum stav tvorom koncertnogo harakteru pisavsya dlya velikih vikonavskih skladiv solistiv i horu v suprovodi orkestru abo organu takimi ye gimni Berlioza Lista Verdi Bruknera i Dvorzhaka U rosijskomu pravoslavnomu bogosluzhinni analogom katolickogo Te Deum ye spiv Tebe Boga hvalimo jogo tekst yavlyaye soboyu cerkovnoslov yanskij pereklad latinskogo tekstu Te Deum vidomi tvori Vedelya Davidova Rimskogo Korsakova Arhangelskogo Ave Maria katolicka molitva zvernena do Divi Mariyi Najvidomisha nalezhit Francu Shubertu spochatku napisana na nekanonichnij tekst sered chasto vikonuvanih takozh Ave Maria Guno skladena yak melodiya v suprovodi 1 j prelyudiyi Dobre temperovanogo klaviru J S Baha i spochatku napisana takozh na nekanonichnij tekst Ave Maria pripisana Dzhulio Kachchini naspravdi cej populyarnij tvir mistifikaciya leningradskogo lyutnyara Volodimira Vavilova Najbilsh rannya z tih sho dijshli do nas nalezhit Zhoskenu Depre vidomi takozh gimni Yakoba Arkadelta Palestrini Kerubini Guno stvorena na osnovi prelyudiyi Baha Mendelsona Verdi cikl Chotiri duhovni p yesi Lista Bruknera Dvorzhaka Franchesko Tosti Do kanonichnogo tekstu gimnu ohoche zvertayutsya i suchasni kompozitori v tomu chisli Karamanov Ennio Morrikone Luchenok Pravoslavna duhovna muzika Vsenichne bdinnya Osnovna stattya Vsenoshna Pochinayuchi z XVIII stolittya rosijski kompozitori stvoryuvali na teksti Vsenichnogo bdinnya tvori koncertnogo harakteru Vsenichni yaki mogli vikonuvatisya i poza bogosluzhinnyami vidomi Vsenichni Vedelya i Degtyarevskogo Z drugoyi polovini XIX stolittya Vsenichni neridko prijmali formu originalnih horovih tvoriv abo dosit vilnih obrobok drevnih rozspiviv taki tvori stvorili zokrema Arhangelskij Grechaninov i Chesnokov Krashimi zrazkami zhanru vvazhayutsya Vsenichni bdinnya Chajkovskogo i Rahmaninova Spivi Liturgiyi Ci zh i bagato inshih kompozitoriv stvoryuvali muziku dlya pisnespiviv liturgiyi vershini hristiyanskogo bogosluzhinnya zokrema dlya yektenij antifoniv Yedinorodnij Sinu Svyatij Bozhe Aliluya Izhe heruvimi Milist miru Dostojno yest ta inshih Rosijskij duhovnij koncert Prijshovshij do Rosiyi z Zahidnoyi Yevropi naprikinci XVII stolittya duhovnij koncert sho yavlyav soboyu zmagannya dvoh i bilshe protistavlenih odin odnomu horiv spochatku rozvivavsya yak zhanr suto cerkovnoyi muziki i vidpovidav tradiciyam pravoslavnogo bogosluzhinnya na vidminu vid zahidnoyevropejskogo ne pripuskav instrumentalnij suprovid i pisavsya u formi zatverdivshogosya na toj chas v cerkvi partesnogo bagatogolossya v yakomu kilkist golosiv zazvichaj kolivalasya vid 3 do 12 v deyakih koncertah vona dosyagala 48 Ale v drugij polovini XVIII stolittya duhovnij koncert vijshov za mezhi cerkvi klasichni tvori v comu zhanri stvoreni Maksimom Berezovskim i Dmitrom Bortnyanskim Spirichuels Spirichuels angl spiritual duhovnij duhovni pisni afroamerikanciv yaki mozhut rozglyadatisya yak vidgaluzhennya hristiyanskoyi duhovnoyi muziki oskilki dzherelom dlya nih posluzhili duhovni gimni zavezeni do Ameriki yevropejcyami i tematiku yih tradicijno skladayut biblijni syuzheti Adaptovani do afroamerikanskoyi kulturi i umov povsyakdennogo pobutu afroamerikanciv ci gimni peretvorilisya v originalnij zhanr v spirichuels risi amerikanskih puritanskih gimniv poyednuyutsya z harakternimi osoblivostyami afrikanskih vikonavchih tradicij Dlya spirichuels harakterna pitalno vidpovidna struktura dialog propovidnika z prihozhanami Oformilisya yak zhanr v kinci XIX stolittya spirichuels vikonuvalisya horom bez instrumentalnogo suprovodu i yavlyali soboyu kolektivnu improvizaciyu ale z poyavoyu takih vidatnih vikonavciv yak Marian Anderson i Pol Robson peretvorilisya u perevazhno solni pisni z instrumentalnim suprovodom Spirichuels vikoristovuvav Dzhordzh Gershvin u svoyij znamenitij operi Porgi ta Bess Najvidomishij spirichuel Go Down Moses Yudejska duhovna muzikaMuzika z najdavnishih chasiv vidigravala vazhlivu rol u duhovnomu zhitti yudeyiv v Staromu Zaviti zgaduyetsya bezlich muzichnih instrumentiv udarnih duhovih i strunnih za pidrahunkami fahivciv v cilomu 24 U hramovij ritual muzika zgidno z Bibliyeyu bula vvedena she za caryuvannya Davida pri hrami perebuvali ta brali uchast u sluzhbi velikij hor i orkestr Osnovnim zhanrom hramovoyi muziki buv psalom yak pripuskayut sinkretichnij muzichno poetichnij zhanr Zmist psalma obumovlyuvalo i harakter jogo vikonannya i vibir instrumentalnogo suprovodu Do pochatku novoyi eri sklalisya tri sposobi vikonannya psalmiv solnij spiv responsornij tobto solo suprovodzhuvane horovimi replikami vidpovidyami i prosto horovij bez solista Hor v svoyu chergu mig dilitisya na dvi grupi yaki veli mizh soboyu dialog antifon Pislya rujnuvannya Hramu v 70 roci nashoyi eri pochavsya rozvitok sinagogalnoyi muziki U sinagozi narodivsya novij zhanr molitva sho zaminila soboyu zhertvoprinesennya a piznishe psalmodiya spiv tekst dlya yakogo cherpali ne u Psaltiri a v inshih knigah Starogo Zavitu napriklad u knigah Jova Yeremiyi i Pripovistej Solomonovih Na vidminu vid hramovogo sinagogalnij spiv protyagom bagatoh stolit buv viklyuchno vokalnim sprostilasya i manera vikonannya virobivsya osoblivij vid liturgijnogo rechitativu z yednannya vlasne chitannya z melodijnoyu deklamaciyeyu Vzhe u Serednovichchi otrimav poshirennya she odin zhanr Piyut yak i psalom zhanr muzichno poetichnij najchastishe ye gimnom religijnogo harakteru Na rubezhi VIII i IX stolit v sinagogah z yavilisya profesijni spivaki hazani kantori Hazani mali pravo interpretuvati starovinni molitovni naspivi i stvoryuvati novi postupovo v nih proyavlyalisya risi melodiki v suchasnomu znachenni cogo slova Yaksho spochatku yudejska kultova muzika vplinula na rannohristiyanskij cerkovnij spiv to u podalshomu muzika yevrejskih diaspor vbirala v sebe elementi miscevih yevropejskih kultur pid yih vplivom u pobut yevrejskih gromad postupovo povertavsya instrumentalnij suprovid spivu Tak skripal i kompozitor Salomon deyi Rossi sho zhiv u Mantuyi na rubezhi XVI i XVII stolit stvoryuvav svitsku vokalnu ta instrumentalnu muziku v poshirenih v toj chas v Italiyi zhanrah madrigali kanconeti ta inshi V toj zhe chas vin ye avtorom sinagogalnih tvoriv 33 h horaliv kniga Yevrejski psalmi i pisni i zbirnika kompozicij Ga shirim Asher li Shlomo Pisni Solomona U XIX stolitti predstavniki reformistskogo napryamu v yudayizmi prihilniki zaluchennya yevrejskogo narodu do cinnostej yevropejskoyi kulturi v yih chisli Yakob Herc Ber batko Dzhakomo Mejyerbera vstanovlyuvali u sinagogah organi i stvoryuvali organni obrobki liturgijnih naspiviv U Shidnij Yevropi de yevrejski gromadi vimusheno zhili bilsh zamknuto v 30 h rokah XVIII stolittya v Rechi Pospolitoyi zarodivsya hasidizm sho poshirivsya zgodom na teritoriyi Avstro Ugorshini i Rosijskoyi imperiyi U kulturi hasidiv vazhlivoyu chastinoyu ritualu stav tanec sho vikonuyetsya pid instrumentalnij suprovid abo spiv Muzika i tanci hasidiv uvibrali v sebe elementi ukrayinskogo polskogo rumunskogo i ugorskogo folkloru ale razom z tim buli mistectvom gliboko nacionalnim U drugij polovini XIX stolittya vpliv zahidnoyevropejskoyi muzichnoyi kulturi dosyag i Shidnoyi Yevropi v 1901 roci v Odeskij sinagozi buv vstanovlenij organ hazan N Blyumental organizuvav v Odesi pershu horovu shkolu v yakij kultivuvavsya stil belkanto a v liturgiyi vikoristovuvav melodiyi klasichnoyi nimeckoyi muziki Islamska duhovna muzikaIslamska duhovna muzika ce persh za vse kavvali vikonannya pid muziku sufijskoyi poeziyi Mistectvo kavvali zarodilosya v XIII stolitti v Indiyi u rezultati z yednannya perskoyi poeziyi z indijskoyu muzikoyu Spochatku vono vikoristovuvalosya viklyuchno u ritualnih cilyah i v danij chas kavvali tradicijno vikonuyetsya na grobnicyah sufijskih svyatih v Indiyi i Pakistani ale z deyakih pir vikonannya kavvali perejshlo i v koncertnu praktiku Zmist kavvali skladayut golovnim chinom vihvalyannya Allaha Muhammeda ta sufijskih svyatih Vikonuyutsya kavvali grupami v yakih prisutnij solist vin zaspivuye ryadok grupa pidhoplyuye i povtoryuye na rizni golosi za tradiciyeyu z neskladnim instrumentalnim suprovodom Div takozhCerkovna muzika Duhovna muzikaPrimitkiDuhovnaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya pod red M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1974 T 2 Baranova T B I III Vladyshevskaya T F IV Cerkovnaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya Keldish Yurij Vsevolodovich M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1982 Baranova T B I III Vladyshevskaya T F IV Cerkovnaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya Keldish Yurij Vsevolodovich M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1982 T 6 www belcanto ru Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 sibmus info Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 Levik B V Messa Muzykalnaya enciklopediya Keldish Yurij Vsevolodovich M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1976 T 3 Levik B V Rekviem Muzykalnaya enciklopediya Keldish Yurij Vsevolodovich M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1978 T 4 Druskin M S Strasti Muzykalnaya enciklopediya Keldish Yurij Vsevolodovich M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 T 1 Kyuregyan T S Te Deum Muzykalnaya enciklopediya Keldish Yurij Vsevolodovich M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 T 1 Zdes Tebe forma vinitelnogo padezha po russki Tebya v cerkovnoslavyanskom napisanii ona otlichaetsya ot formy datelnogo padezha Ob istorii teksta Ave Maria Shuberta sm naprimer statyu A Majkapara 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Buluchevskij Yu Fomin V Vsenoshnaya Kratkij muzykalnyj slovar S 78 Baranova T B I III Vladyshevskaya T F IV Cerkovna muzika Keldish Yurij Vsevolodovich M Radyanska enciklopediya Radyanskij kompozitor 1982 T 6 Muzyka Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros www futura ru Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 17 sichnya 2022 PosilannyaCerkovnye lady Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref