Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Страдальна Мати» або «Стабат Матер» (лат. Stabat Mater) — римський католицький гімн, автором якого вважається італійський поет XIII століття Якопоне да Тоді. Свою назву одержав за першими рядками «Stabat Mater dolorosa», що в перекладі означає «Стояла мати скорбна». Перша його частина оповідає про страждання Діви Марії під час розп'яття Ісуса Христа, а друга є благанням грішника про дарування йому раю після смерті.
Поетичний текст «Stabat Mater»
Походження тексту молитви «Stabat Mater» дослідники пов'язують з францисканським чернечим орденом XII–XIII століть, з ім'ям поета-лаудиста Якопо да Тоді (справжнє ім'я Якопо да Бенедетті), хоча існують версії авторства св. Бонавентури та папи Іннокентія III. Відповідно до традицій середньовічної культури молитва компонувалася з фрагментів ранніх поетичних взірців, характерних словосполучень, що формувалися ще з кінця XI століття. Вперше латинські строфи молитви «Stabat Mater» було виявлено у молитовниках та благовійних книжках для приватного користування. Найбільш раннім джерелом вважається взірець 1320 року.
Текстові варіанти «Stabat Mater»: «Analecta»-версія — за назвою книги, де її надруковано, та нині діюча (з 1908 року) ватиканська містять по 20 терцин (8+8+7), об'єднаних попарно стрункою ритмо-схемою ААВ ССВ. Композиційна структура молитви зумовлена фазністю оповідності-молитовності-катарсису, драматургічний рух віддзеркалює емоційну двоїстість станів скорботи та екстатичного піднесення, що створюють особливу експресію і внутрішню динаміку молитви.
Текст
| Stabat mater dolorosa Cuius animam gementem, O quam tristis et afflicta Quae maerebat et dolebat, Quis est homo qui non fleret, Quis non posset contristari Pro peccatis suae gentis Vidit suum dulcem Natum Eia, Mater, fons amoris Fac, ut ardeat cor meum Sancta Mater, istud agas, Tui Nati vulnerati, Fac me tecum pie flere, Iuxta Crucem tecum stare, Virgo virginum praeclara, Fac, ut portem Christi mortem, Fac me plagis vulnerari, Flammis ne urar succensus, Christe, cum sit hinc exire, Quando corpus morietur, | Стояла Мати скорбна чию душу, що стинає, О, яка сумна та нещасна Як горювала та страждала, Яка людина не заридає, Хто зможе не засмутитись, За гріхи свого роду, Вона бачить милого Сина. Що ж, Мати, джерело любові, Зроби, щоб моє серце розпалилось Свята Мати, зроби так, Твого пораненого Сина Дозволь мені ридати з Тобою, У хреста з Тобою стояти, Діва з дів пресвітла, Зроби, щоб я відчув смерть Христа Нехай мене поранять бичами, Не згоріти мені в полум’ї запаленому, Христос, коли все пройде, Коли моє тіло помре |
Культове призначення
У римо-католицьке Богослужіння «Stabat Mater» увійшла наприкінці XIV століття як секвенція, що звучала після «Alleluia» перед виголошенням Євангелія у Месі Співчуття Благословенній Діві Марії — «Stabant juxta crucem» (Стояння під Хрестом). Секвенція «Stabat Mater» з «Liber usualis»:
![\new Staff { \override Staff.TimeSignature #'transparent = ##t \key f \major \cadenzaOn \autoBeamOff \relative c'' { g8 f g g [a] c bes a g \bar "|" bes a g g [f] g a g4 f \bar "|" a8 bes a g f g g4 r \bar ":|" d'8 bes d d [c] a bes a g \bar "|" a bes c bes [a] bes a c4 d \bar "|" d8 c bes a g f g4 r \bar ":|" } \addlyrics { Sta -- bat ma -- ter do -- lo -- ro -- sa Jux -- ta cru -- cem la -- cri -- mo -- sa Dum pen -- de -- bat fi -- li -- us O quam tris tis et af -- flis ta Fu -- it il la be -- ne -- di -- cta Ma -- ter U -- ni -- ge -- ni -- "ti!" } \addlyrics { Cu -- jus a -- ni -- mam ge -- men -- tem Con -- tri -- stam -- tem et do -- lem -- tem Per -- tran -- si -- vit gla -- di -- us. Quae mae -- re -- bat et do -- le -- bat, Pi -- a Ma -- ter dum vi -- de -- bat Na -- ti poe -- nas in -- cly -- ti! } }](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTl6WTI5eVpTOHdMMnN2TUdzeU9HUnVaR1V5YWpSc01tZHpZVFJ5ZDNsNmJYRm9NWEZtYW5JMVpDOHdhekk0Wkc1a1pTNXdibWM9LnBuZw==.png)
Пізніше, після заборони Тридентським собором (1545—1563), «Stabat Mater» побутувала як гімн офіцію. Безкомпромісне рішення церковних діячів зумовлено тим, що секвенція швидко перетворювалась на самостійний ліричний жанр, запозичуючи образи й інтонаційно-лексичні знаки з народної піснетворчості. Втративши статус секвенції у католицькій месі, «Stabat Mater» тим не менш не зникла з церковної практики, а використовувалась в молебнях до Марії, лауретанській літанії (Lauretanische Litanei), на свято Воздвиження Хреста, а також під час великопісної «Хресної дороги». В офіції, що включає усі служби добового циклу, крім меси, текст молитви розподілено на три частини. На вечірні (Vesperae) виконуються 1–10 терцини, на утрені (Matutinum) — 11–14 терцини та на лаудах (Laudes) — 15–20 терцини. Мелодія гімну «Stabat Mater» з «Antiphonale Romanum» (чи зведеного зібрання «Liber usualis») супроводжує першу терцину молитви і повторюється у всіх наступних:
До меси «Stabat Mater» було повернено спеціальним дозволом Папи Бенедикта XIII аж на початку XVIII століття (1727) як секвенцію Богослужіння до свята Семи Скорбот Богородиці (лат. Festum septem dolorum B.M.V), яке щороку відзначається 15 вересня (Missale, 634–637). Перші згадки про музичну версію молитви до Скорботної Богоматері в культових ритуалах розміщено в італійських хроніках кінця XIV століття.
«Stabat Mater» у композиторській творчості
«Stabat Mater» ренесансної доби
Перші авторські багатоголосні «Stabat Mater» з'явились в епоху Ренесансу і пов'язані з жанрами лауду та мотету. Найдавніша чотириголосна «Stabat Mater»-лауда (1485) І. Даммоніса відтворює лише першу строфу, за моделлю якої виконувались наступні. Важливе місце у становленні «Stabat Mater» належить англійським поліфоністам XV — початку XVI століття. Характерологічними ознаками англійських «Stabat Mater» XV–XVI століть (Дж. Брауна, Р. Деві, В. Корниша, Т. Ешвеля) є численні компіляції латинського тексту зі спорідненими за структурою строфами чи поезіями-наслідуваннями («Stabat Mater, rubens rosa»), 5–6-голосний склад, вибаглива мелодична лінія та ускладнена ритміка кореспондують із пізньоготичною архітектурою та тогочасними пошуками майстрів нідерландської школи. Досконалими взірцями вважаються франко-фламандські та італійські «Stabat Mater»-мотети (Жоскена Депре, Г. Веербеке, Ф. Гаффуріуса). Для них притаманні: безцезурна або дво(три)-роздільна будова; хорове багатоголосся a cappella (3–12 голосів); наявність тенорового cantus firmus з культовим або світським текстом (шансон у Жоскена); широка ужиткова функція. Наприкінці XVI століття на перший план виходить новий тип багатохорного «Stabat Mater» (Орландо ді Лассо, Джованні да Палестрина).
«Stabat Mater» барокової доби
Бароко демонструє еволюційну траєкторію «Stabat Mater» від хорових творів з basso continuo (Естебан Бартоло, Дж. Сільвані), перших сольних «Stabat Mater» (К. Сарацині) до композицій кантатного типу. «Stabat Mater» з-поміж інших культових жанрів виявилася оптимальною для втілення драматизму, емоційно напружених барокових протиставлень, що резонували з надмірною екзальтацією середньовічної молитви. Поява «мішаних» жанрово-стильових утворень («in mixto genere») відзначена утвердженням гомофонно-гармонічного складу, виокремленням сольних партій з інструментальним супроводом, розширенням масштабів, яскравим контрастуванням образних сфер. «Stabat Mater» асимілювала риси як театральної, так і світської інструментальної музики: від першої запозичила великі вокальні форми та драматичні закономірності, від другої — риторичні фігури та суто музичні принципи розвитку матеріалу.
XVIII століття: кантатний тип
XVIII століття знаменне оновленням виконавського складу «Stabat Mater», формуванням нового кантатного жанрового типу з оркестровим акомпанементом та чергуванням сольних і хорових частин. Його створення зумовлене здобутками попереднього століття: утвердженням гомофонно-гармонічного складу та народженням опери. Не випадково серед авторів «Stabat Mater» фігурують імена відомих оперних майстрів: Т. Траетти, А. Драгі, А. Скарлатті, Дж. Перголезі, М. Циані, А. Стеффані.
У XVIII столітті «Stabat Mater» сформувала два жанрові різновиди: камерної кантати для одного чи кількох солістів, basso continuo та ансамблю інструментів (А. Скарлатті, Дж. Перголезі, А. Вівальді, Л. Боккеріні) та великої кантати для солістів, хору, оркестру (Е. Асторги, А. Кальдари, Ф. Туми, Й. Гайдна), активно адаптувавши систему оперної трагедійної образності та вокальної інтонаційності (арії lamento, розгорнуті ансамблі та хори).
Пріоритетне місце в жанровому розвитку «Stabat Mater» XVIII століття належало Італії (Неаполь), Австрії (Відень) та Південній Німеччині. «Stabat Mater» Дж. Перголезі (1736) незмінно залишається еталоном жанру, протягом трьох століть зберігаючи стійку традицію епігонства (Дж. Абос, П. Кафаро, Т. Траетта Дж. Джордано).
Stabat Mater ХІХ століття
Розвиток «Stabat Mater» XIX століття характеризується співіснуванням обох жанрових моделей: кантатних — у Ф. Шуберта, Дж. Россіні, О. Львова, А. Дворжака, і мотетних — у Ш. Гуно, Й. Райнбергера, Ф. Ліста, Дж. Верді. Кантатні демонструють шлях монументалізації, симфонізації, збагачення іншожанровими елементами, мотетні постають у руслі ретроспективних тенденцій цециліанства з орієнтацією безцезурний тип композиції та хоровий склад а cappella або у супроводі органа (К. Етт).
Середньовічна молитва отримує своєрідне втілення в кожній з національних шкіл. Для Італії притаманною стала театралізація, монументалізація жанру, культивування віртуозного виконавства (стиль bell canto), пошуки шляхів втілення в жанрі оперних принципів Дж. Россіні, Дж. Верді. Секуляризацію жанрової системи найкраще репрезентує композиція Дж. Россіні, яку внесено до «чорного списку» музичних творів, заборонених до виконання у церкві за невідповідність духу церковної музики.
В Австрії та Німеччині поширились численні обробки католицької молитви для протестантського середовища. У «Stabat Mater» втілені засади німецької культури бідермаєра з її життєво-практичною філософією (твори К. Рунгенхагена та Й. Райнбергера).
Використання національного перекладу у «Stabat Mater» Ш. Гуно та звернення до мотетності визначило своєрідну лінію розвитку жанру у Франції, засвідчивши глибинні зв'язки з давніми традиціями французького церковного музикування.
Слов'янська версія католицької молитви А. Дворжака, що вражає глибоко індивідуальним тлумаченням Євангельської містерії крізь призму особистої трагедії.
Особливе місце в галереї жанрових різновидів посіли композиції, що виступають частинами масштабних циклічних форм, відтворюючи драматургічну ситуацію «жанру в жанрі»: «Stabat Mater» Ф. Ліста з ораторії «Христос», «Stabat Mater» Дж. Верді з «Чотирьох духовних п'єс». Ідеали цециліанського реформаторського руху за відновлення церковного католицького співу цециліанства отримали своєрідне відображення у фундаментальній епопеї-ораторії Ф. Ліста «Христос», 12-та частина якої «Stabat Mater» інтонаційно виростає з цитати католицького гимну, виявляючи риси спорідненості з програмними симфонічними поемами. Експресивне хорове полотно Дж. Верді містить більше елементів давнього «Stabat Mater»-мотету, ніж композиції кантатного типу і стоїть вже на порозі жанрових пошуків XX століття, оскільки створювалось композитором в період поглибленого вивчення хорового письма старих італійських майстрів (Палестрини та Марчелло).
Середньовічна поетика образу «Mater Dolorosa» продемонструвала активну взаємодію з філософсько-естетичними та художніми концепціями романтизму, збагатившись семантикою емоційно-особистісного світовідчуття в контексті національних музичних традицій.
«Stabat Mater» ХХ–ХХІ століть
У XX столітті комбінаторика жанрово-стильової гри, вільне сполучення різнопланового лексичного матеріалу — від григоріаніки до джазу, рок-музики, етноджерел та позамузичного ряду (візуальні мистецтва, пластика) формують своєрідну ідею оновленої «Stabat Mater» в площині глобального культурного та стилістичного обміну.
Рефлексії особистісної трагедії в жанрових взірцях XIX століття у XX-му поступаються місцем стражданню глобальних масштабів. Написані під враженням світових війн, репресій, катастроф, партитури постають маніфестами боротьби проти агресії, жорстокості через ідеалізацію краси та умиротворення. Тематика «Stabat Mater» XX–XXI століть розмаїта: смерть африканських дітей від голоду (С. Сато, Японія); жертви сталінських репресій (Г. Дмітрієв, Росія); психологічні проблеми помираючих від СНІДу, (Ф. Ферко, США); боротьба за визволення Батьківщини (В. Баркаускас, Литва); терористичний акт 11 вересня 2001 року (П. Тіллой, Франція); расова дискримінація (Н. Пьовані, Італія) тощо.
XX століття значно розширює карту національностей. Крізь призму образності Mater Dolorosa композитори прагнуть втілити своєрідність традицій та національний дух своєї країни. Д. Ментиджерві проводить аналогії між Mater Dolorosa та відповідними образами фінського епосу Калевала, використовує традиційні фінські мелодії в першій та останній з чотирьох частин «Stabat Mater». Наслідування стилістики та мовного діалекту мешканців островів Сардинії та Корсики, зокрема, при розігрування Страсних вистав, відтворено в композиції П. Арканджелі. Stabat Mater Я. Вайдаса вирізняється яскравим національним колоритом завдяки звучанню в оркестрі угорських цимбал.
«Stabat Mater» К. Шимановського (1926) сполучила в художній площині народного траурного дійства архаїчні пласти польського фольклору з григоріанікою та імпресіоністичною тембровою колористикою. Стильова мозаїчність «Stabat Mater» Ф. Пуленка (1950) виступила передвісником стильової гри в мистецтві постмодернізму, який в музичний царині передусім сформувався у Франції.
«Stabat Mater» постає в призмі індивідуально-авторської стилістики, оригінальних лексичних та тембральних рішень: сонористичні ефекти в партитурі К. Пендерецького (1962); tintinnabula-стиль у композиції А. Пярта (1985). Культовий жанр перетворюється на поле активної інтертекстуальної смислогри: жанрової екстраполяції (балет М. Смуїна з музикою «Stabat Mater» А. Дворжака), транскрипції (А. Вієйра), асиміляції рис суміжних або протилежних за композиційно-семантичними параметрами жанрів (кантати, реквієму та вокально-хорового циклу в Г. Дмитрієва), залучення іншожанрових елементів (сарабанда у Ф. Пуленка, колискова у Ф. Ферко та Г. Гаврилець).
Виразна тенденція зростання інструменталізму простежується в творах Ч. Стенфорда, А. Пярта, Г. Гаврилець. Радикалізм експериментів у спростовуванні іманентних жанрових ознак зумовив появу унікального в історії «Stabat Mater» взірця жанрової пародії Р. Ріма (1973). Нове осмислення категорій місця і часу в контексті взаємодії східної і західної культурних парадигм демонструє «Stabat Mater» С. Сато (1988). Шлях відродження архетипу «Mater Dolorosa», «очищення» його від модерних смислових нашарувань, відновлення першообразності канонічного тексту запропонував В. Мартинов (2004).
«Stabat Mater» в українській музиці
В Україні активна адаптація католицької «Stabat Mater» зумовлена власною розвиненою традицією вшанування Богородиці. Здатність до співпереживання характеризує глибинну природу української душі і пояснює надзвичайне поширення, вростання образу «Mater Dolorosa», суттю якого є співстраждання Христу, в українську культурну традицію.
Традиція звернення українських композиторів до латинської молитви бере свій початок наприкінці XIX століття: перший згаданий жанровий взірець — «Stabat Mater» для хору з оркестром — належить композитору П. Данильченку. З ідеєю відродження католицьких культових жанрів пов'язане створення монументальної вокально-симфонічної «Stabat Mater» (1967) кримського композитора А. Караманова. Звернення до Богородичного ідеалу — ознака етичних пошуків українських композиторів останніх десятиліть до створення власної концепції образу «Mater Dolorosa» долучились Д. Киценко (1989), І. Щербаков (1992), М. Шух (1992), Г. Немировський (1996), Г. Гаврилець (2002), Б. Сегін (2003), що органічно відтворюють вікові традиції, а відтак домінантність жіночого начала в культурному досвіді та ментальності українців.
Джерела
- Беркій О. В. Stabat Mater в аспекті жанрово-стильової динаміки. Дис. на здобуття наук. ступ. канд. мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 — Музичне мистецтво /Львівська державна музична академія імені М. В. Лисенка. — Львів, 2006. — 253 с.
- Blume J. Geschichte der mehrstimmigen Stabat-Mater-Vertonungen B.1. –München-Salzburg, 1992. — 288 s.
- Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — . (html-пошук по словнику, djvu)
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 квітня 2014.
Посилання
- Сайт, присвячений Stabat Mater [ 22 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Український поетичний переклад [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.] на католицькому сайті Credo
- Кароль Шимановский: «Stabat Mater» (Стабат Матер) [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Симфонический оркестр Испанского радио и телевидения.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stradalna Mati abo Stabat Mater lat Stabat Mater rimskij katolickij gimn avtorom yakogo vvazhayetsya italijskij poet XIII stolittya Yakopone da Todi Svoyu nazvu oderzhav za pershimi ryadkami Stabat Mater dolorosa sho v perekladi oznachaye Stoyala mati skorbna Persha jogo chastina opovidaye pro strazhdannya Divi Mariyi pid chas rozp yattya Isusa Hrista a druga ye blagannyam grishnika pro daruvannya jomu rayu pislya smerti Zobrazhennya Stradalnoyi Mati Tician 1554 Poetichnij tekst Stabat Mater Pohodzhennya tekstu molitvi Stabat Mater doslidniki pov yazuyut z franciskanskim chernechim ordenom XII XIII stolit z im yam poeta laudista Yakopo da Todi spravzhnye im ya Yakopo da Benedetti hocha isnuyut versiyi avtorstva sv Bonaventuri ta papi Innokentiya III Vidpovidno do tradicij serednovichnoyi kulturi molitva komponuvalasya z fragmentiv rannih poetichnih vzirciv harakternih slovospoluchen sho formuvalisya she z kincya XI stolittya Vpershe latinski strofi molitvi Stabat Mater bulo viyavleno u molitovnikah ta blagovijnih knizhkah dlya privatnogo koristuvannya Najbilsh rannim dzherelom vvazhayetsya vzirec 1320 roku Tekstovi varianti Stabat Mater Analecta versiya za nazvoyu knigi de yiyi nadrukovano ta nini diyucha z 1908 roku vatikanska mistyat po 20 tercin 8 8 7 ob yednanih poparno strunkoyu ritmo shemoyu AAV SSV Kompozicijna struktura molitvi zumovlena faznistyu opovidnosti molitovnosti katarsisu dramaturgichnij ruh viddzerkalyuye emocijnu dvoyistist staniv skorboti ta ekstatichnogo pidnesennya sho stvoryuyut osoblivu ekspresiyu i vnutrishnyu dinamiku molitvi Tekst Mati skorbotna na polotni ispanskogo hudozhnika Luyisa de Moralesa 1510 1586 Stabat mater dolorosa iuxta Crucem lacrimosa dum pendebat Filius Cuius animam gementem contristatam et dolentem pertransivit gladius O quam tristis et afflicta fuit illa benedicta mater Unigeniti Quae maerebat et dolebat pia Mater dum videbat nati poenas inclyti Quis est homo qui non fleret matrem Christi si videret in tanto supplicio Quis non posset contristari Christi Matrem contemplari dolentem cum Filio Pro peccatis suae gentis vidit Iesum in tormentis et flagellis subditum Vidit suum dulcem Natum moriendo desolatum dum emisit spiritum Eia Mater fons amoris me sentire vim doloris fac ut tecum lugeam Fac ut ardeat cor meum in amando Christum Deum ut sibi complaceam Sancta Mater istud agas crucifixi fige plagas cordi meo valide Tui Nati vulnerati tam dignati pro me pati poenas mecum divide Fac me tecum pie flere crucifixo condolere donec ego vixero Iuxta Crucem tecum stare et me tibi sociare in planctu desidero Virgo virginum praeclara mihi iam non sis amara fac me tecum plangere Fac ut portem Christi mortem passionis fac consortem et plagas recolere Fac me plagis vulnerari fac me Cruce inebriari et cruore Filii Flammis ne urar succensus per te Virgo sim defensus in die iudicii Christe cum sit hinc exire da per Matrem me venire ad palmam victoriae Quando corpus morietur fac ut animae donetur paradisi gloria Amen Stoyala Mati skorbna u hresta blagalnogo koli bulo rozp yato yiyi Sina chiyu dushu sho stinaye spivchuvaye i strazhdaye prostromiv mech O yaka sumna ta neshasna Bula ta blagoslovenna Mati Yedinorodnogo Yak goryuvala ta strazhdala Miloserdna Mati koli bachila Muki slavnogo Sina Yaka lyudina ne zaridaye Koli pobachit Matir Hrista V takih strazhdannyah Hto zmozhe ne zasmutitis Matir Hrista sposterigayuchi Sho strazhdaye z Sinom Za grihi svogo rodu Bachit Isusa v torturah Yakogo pobivayut batogami Vona bachit milogo Sina Sho pomiraye u vidchayi Koli Vin viddaye duha Sho zh Mati dzherelo lyubovi I meni vidchuti silu skorboti Daj i ya budu plakati z toboyu Zrobi shob moye serce rozpalilos V lyubovi do Hrista Boga Shob ya stav krashim Svyata Mati zrobi tak Shob rani rozp yatogo na hresti Uvijshli v moye serce Tvogo poranenogo Sina Sho gidno prijnyav muki za mene Strazhdannya zi mnoyu rozdili Dozvol meni ridati z Toboyu Spivchuvati rozp yatomu Poki ya budu zhivij U hresta z Toboyu stoyati Tobi vsiyeyu dusheyu suprovodzhuvati U plachi hochu Diva z div presvitla Ti meni vzhe ne girka Dozvol ridati z toboyu Zrobi shob ya vidchuv smert Hrista Strazhdannya zrobi spivuchasnikom I zberi vsi udari Nehaj mene poranyat bichami Daj meni upitisya hresnoyu mukoyu Ta strazhdannyami Sina Ne zgoriti meni v polum yi zapalenomu Cherez tebe Divo mene zahistish V den strashnogo sudu Hristos koli vse projde Daj meni cherez Matir Svoyu Prijti do peremogi Koli moye tilo pomre Zrobi shob dushi bula darovana Rajska slava Amin Kultove priznachennyaU rimo katolicke Bogosluzhinnya Stabat Mater uvijshla naprikinci XIV stolittya yak sekvenciya sho zvuchala pislya Alleluia pered vigoloshennyam Yevangeliya u Mesi Spivchuttya Blagoslovennij Divi Mariyi Stabant juxta crucem Stoyannya pid Hrestom Sekvenciya Stabat Mater z Liber usualis Piznishe pislya zaboroni Tridentskim soborom 1545 1563 Stabat Mater pobutuvala yak gimn oficiyu Bezkompromisne rishennya cerkovnih diyachiv zumovleno tim sho sekvenciya shvidko peretvoryuvalas na samostijnij lirichnij zhanr zapozichuyuchi obrazi j intonacijno leksichni znaki z narodnoyi pisnetvorchosti Vtrativshi status sekvenciyi u katolickij mesi Stabat Mater tim ne mensh ne znikla z cerkovnoyi praktiki a vikoristovuvalas v molebnyah do Mariyi lauretanskij litaniyi Lauretanische Litanei na svyato Vozdvizhennya Hresta a takozh pid chas velikopisnoyi Hresnoyi dorogi V oficiyi sho vklyuchaye usi sluzhbi dobovogo ciklu krim mesi tekst molitvi rozpodileno na tri chastini Na vechirni Vesperae vikonuyutsya 1 10 tercini na utreni Matutinum 11 14 tercini ta na laudah Laudes 15 20 tercini Melodiya gimnu Stabat Mater z Antiphonale Romanum chi zvedenogo zibrannya Liber usualis suprovodzhuye pershu tercinu molitvi i povtoryuyetsya u vsih nastupnih Do mesi Stabat Mater bulo poverneno specialnim dozvolom Papi Benedikta XIII azh na pochatku XVIII stolittya 1727 yak sekvenciyu Bogosluzhinnya do svyata Semi Skorbot Bogorodici lat Festum septem dolorum B M V yake shoroku vidznachayetsya 15 veresnya Missale 634 637 Pershi zgadki pro muzichnu versiyu molitvi do Skorbotnoyi Bogomateri v kultovih ritualah rozmisheno v italijskih hronikah kincya XIV stolittya Stabat Mater u kompozitorskij tvorchosti Stabat Mater renesansnoyi dobi Pershi avtorski bagatogolosni Stabat Mater z yavilis v epohu Renesansu i pov yazani z zhanrami laudu ta motetu Najdavnisha chotirigolosna Stabat Mater lauda 1485 I Dammonisa vidtvoryuye lishe pershu strofu za modellyu yakoyi vikonuvalis nastupni Vazhlive misce u stanovlenni Stabat Mater nalezhit anglijskim polifonistam XV pochatku XVI stolittya Harakterologichnimi oznakami anglijskih Stabat Mater XV XVI stolit Dzh Brauna R Devi V Kornisha T Eshvelya ye chislenni kompilyaciyi latinskogo tekstu zi sporidnenimi za strukturoyu strofami chi poeziyami nasliduvannyami Stabat Mater rubens rosa 5 6 golosnij sklad vibagliva melodichna liniya ta uskladnena ritmika koresponduyut iz piznogotichnoyu arhitekturoyu ta togochasnimi poshukami majstriv niderlandskoyi shkoli Doskonalimi vzircyami vvazhayutsya franko flamandski ta italijski Stabat Mater moteti Zhoskena Depre G Veerbeke F Gaffuriusa Dlya nih pritamanni bezcezurna abo dvo tri rozdilna budova horove bagatogolossya a cappella 3 12 golosiv nayavnist tenorovogo cantus firmus z kultovim abo svitskim tekstom shanson u Zhoskena shiroka uzhitkova funkciya Naprikinci XVI stolittya na pershij plan vihodit novij tip bagatohornogo Stabat Mater Orlando di Lasso Dzhovanni da Palestrina Stabat Mater barokovoyi dobi Baroko demonstruye evolyucijnu trayektoriyu Stabat Mater vid horovih tvoriv z basso continuo Esteban Bartolo Dzh Silvani pershih solnih Stabat Mater K Saracini do kompozicij kantatnogo tipu Stabat Mater z pomizh inshih kultovih zhanriv viyavilasya optimalnoyu dlya vtilennya dramatizmu emocijno napruzhenih barokovih protistavlen sho rezonuvali z nadmirnoyu ekzaltaciyeyu serednovichnoyi molitvi Poyava mishanih zhanrovo stilovih utvoren in mixto genere vidznachena utverdzhennyam gomofonno garmonichnogo skladu viokremlennyam solnih partij z instrumentalnim suprovodom rozshirennyam masshtabiv yaskravim kontrastuvannyam obraznih sfer Stabat Mater asimilyuvala risi yak teatralnoyi tak i svitskoyi instrumentalnoyi muziki vid pershoyi zapozichila veliki vokalni formi ta dramatichni zakonomirnosti vid drugoyi ritorichni figuri ta suto muzichni principi rozvitku materialu XVIII stolittya kantatnij tip XVIII stolittya znamenne onovlennyam vikonavskogo skladu Stabat Mater formuvannyam novogo kantatnogo zhanrovogo tipuz orkestrovim akompanementom ta cherguvannyam solnih i horovih chastin Jogo stvorennya zumovlene zdobutkami poperednogo stolittya utverdzhennyam gomofonno garmonichnogo skladu ta narodzhennyam operi Ne vipadkovo sered avtoriv Stabat Mater figuruyut imena vidomih opernih majstriv T Traetti A Dragi A Skarlatti Dzh Pergolezi M Ciani A Steffani U XVIII stolitti Stabat Mater sformuvala dva zhanrovi riznovidi kamernoyi kantati dlyaodnogo chi kilkoh solistiv basso continuo ta ansamblyu instrumentiv A Skarlatti Dzh Pergolezi A Vivaldi L Bokkerini ta velikoyi kantati dlya solistiv horu orkestru E Astorgi A Kaldari F Tumi J Gajdna aktivno adaptuvavshi sistemu opernoyi tragedijnoyi obraznosti ta vokalnoyi intonacijnosti ariyi lamento rozgornuti ansambli ta hori Prioritetne misce v zhanrovomu rozvitku Stabat Mater XVIII stolittya nalezhalo Italiyi Neapol Avstriyi Viden ta Pivdennij Nimechchini Stabat Mater Dzh Pergolezi 1736 nezminno zalishayetsya etalonom zhanru protyagom troh stolit zberigayuchi stijku tradiciyu epigonstva Dzh Abos P Kafaro T Traetta Dzh Dzhordano Stabat Mater HIH stolittya Rozvitok Stabat Mater XIX stolittya harakterizuyetsya spivisnuvannyam oboh zhanrovih modelej kantatnih u F Shuberta Dzh Rossini O Lvova A Dvorzhaka i motetnih u Sh Guno J Rajnbergera F Lista Dzh Verdi Kantatni demonstruyut shlyah monumentalizaciyi simfonizaciyi zbagachennya inshozhanrovimi elementami motetni postayut u rusli retrospektivnih tendencij cecilianstva z oriyentaciyeyu bezcezurnij tip kompoziciyi ta horovij sklad a cappella abo u suprovodi organa K Ett Serednovichna molitva otrimuye svoyeridne vtilennya v kozhnij z nacionalnih shkil Dlya Italiyi pritamannoyu stala teatralizaciya monumentalizaciya zhanru kultivuvannya virtuoznogo vikonavstva stil bell canto poshuki shlyahiv vtilennya v zhanri opernih principiv Dzh Rossini Dzh Verdi Sekulyarizaciyu zhanrovoyi sistemi najkrashe reprezentuye kompoziciya Dzh Rossini yaku vneseno do chornogo spisku muzichnih tvoriv zaboronenih do vikonannya u cerkvi za nevidpovidnist duhu cerkovnoyi muziki V Avstriyi ta Nimechchini poshirilis chislenni obrobki katolickoyi molitvi dlya protestantskogo seredovisha U Stabat Mater vtileni zasadi nimeckoyi kulturi bidermayera z yiyi zhittyevo praktichnoyu filosofiyeyu tvori K Rungenhagena ta J Rajnbergera Vikoristannya nacionalnogo perekladu u Stabat Mater Sh Guno ta zvernennya do motetnosti viznachilo svoyeridnu liniyu rozvitku zhanru u Franciyi zasvidchivshi glibinni zv yazki z davnimi tradiciyami francuzkogo cerkovnogo muzikuvannya Slov yanska versiya katolickoyi molitvi A Dvorzhaka sho vrazhaye gliboko individualnim tlumachennyam Yevangelskoyi misteriyi kriz prizmu osobistoyi tragediyi Osoblive misce v galereyi zhanrovih riznovidiv posili kompoziciyi sho vistupayut chastinami masshtabnih ciklichnih form vidtvoryuyuchi dramaturgichnu situaciyu zhanru v zhanri Stabat Mater F Lista z oratoriyi Hristos Stabat Mater Dzh Verdi z Chotiroh duhovnih p yes Ideali cecilianskogo reformatorskogo ruhu za vidnovlennya cerkovnogo katolickogo spivu cecilianstva otrimali svoyeridne vidobrazhennya u fundamentalnij epopeyi oratoriyi F Lista Hristos 12 ta chastina yakoyi Stabat Mater intonacijno virostaye z citati katolickogo gimnu viyavlyayuchi risi sporidnenosti z programnimi simfonichnimi poemami Ekspresivne horove polotno Dzh Verdi mistit bilshe elementiv davnogo Stabat Mater motetu nizh kompoziciyi kantatnogo tipu i stoyit vzhe na porozi zhanrovih poshukiv XX stolittya oskilki stvoryuvalos kompozitorom v period pogliblenogo vivchennya horovogo pisma starih italijskih majstriv Palestrini ta Marchello Serednovichna poetika obrazu Mater Dolorosa prodemonstruvala aktivnu vzayemodiyu z filosofsko estetichnimi ta hudozhnimi koncepciyami romantizmu zbagativshis semantikoyu emocijno osobistisnogo svitovidchuttya v konteksti nacionalnih muzichnih tradicij Stabat Mater HH HHI stolit U XX stolitti kombinatorika zhanrovo stilovoyi gri vilne spoluchennya riznoplanovogo leksichnogo materialu vid grigorianiki do dzhazu rok muziki etnodzherel ta pozamuzichnogo ryadu vizualni mistectva plastika formuyut svoyeridnu ideyu onovlenoyi Stabat Mater v ploshini globalnogo kulturnogo ta stilistichnogo obminu Refleksiyi osobistisnoyi tragediyi v zhanrovih vzircyah XIX stolittya u XX mu postupayutsya miscem strazhdannyu globalnih masshtabiv Napisani pid vrazhennyam svitovih vijn represij katastrof partituri postayut manifestami borotbi proti agresiyi zhorstokosti cherez idealizaciyu krasi ta umirotvorennya Tematika Stabat Mater XX XXI stolit rozmayita smert afrikanskih ditej vid golodu S Sato Yaponiya zhertvi stalinskih represij G Dmitriyev Rosiya psihologichni problemi pomirayuchih vid SNIDu F Ferko SShA borotba za vizvolennya Batkivshini V Barkauskas Litva teroristichnij akt 11 veresnya 2001 roku P Tilloj Franciya rasova diskriminaciya N Povani Italiya tosho XX stolittya znachno rozshiryuye kartu nacionalnostej Kriz prizmu obraznosti Mater Dolorosa kompozitori pragnut vtiliti svoyeridnist tradicij ta nacionalnij duh svoyeyi krayini D Mentidzhervi provodit analogiyi mizh Mater Dolorosa ta vidpovidnimi obrazami finskogo eposu Kalevala vikoristovuye tradicijni finski melodiyi v pershij ta ostannij z chotiroh chastin Stabat Mater Nasliduvannya stilistiki ta movnogo dialektu meshkanciv ostroviv Sardiniyi ta Korsiki zokrema pri rozigruvannya Strasnih vistav vidtvoreno v kompoziciyi P Arkandzheli Stabat Mater Ya Vajdasa viriznyayetsya yaskravim nacionalnim koloritom zavdyaki zvuchannyu v orkestri ugorskih cimbal Stabat Mater K Shimanovskogo 1926 spoluchila v hudozhnij ploshini narodnogo traurnogo dijstva arhayichni plasti polskogo folkloru z grigorianikoyu ta impresionistichnoyu tembrovoyu koloristikoyu Stilova mozayichnist Stabat Mater F Pulenka 1950 vistupila peredvisnikom stilovoyi gri v mistectvi postmodernizmu yakij v muzichnij carini peredusim sformuvavsya u Franciyi Stabat Mater postaye v prizmi individualno avtorskoyi stilistiki originalnih leksichnih ta tembralnih rishen sonoristichni efekti v partituri K Pendereckogo 1962 tintinnabula stil u kompoziciyi A Pyarta 1985 Kultovij zhanr peretvoryuyetsya na pole aktivnoyi intertekstualnoyi smislogri zhanrovoyi ekstrapolyaciyi balet M Smuyina z muzikoyu Stabat Mater A Dvorzhaka transkripciyi A Viyejra asimilyaciyi ris sumizhnih abo protilezhnih za kompozicijno semantichnimi parametrami zhanriv kantati rekviyemu ta vokalno horovogo ciklu v G Dmitriyeva zaluchennya inshozhanrovih elementiv sarabanda u F Pulenka koliskova u F Ferko ta G Gavrilec Virazna tendenciya zrostannya instrumentalizmu prostezhuyetsya v tvorah Ch Stenforda A Pyarta G Gavrilec Radikalizm eksperimentiv u sprostovuvanni imanentnih zhanrovih oznak zumoviv poyavu unikalnogo v istoriyi Stabat Mater vzircya zhanrovoyi parodiyi R Rima 1973 Nove osmislennya kategorij miscya i chasu v konteksti vzayemodiyi shidnoyi i zahidnoyi kulturnih paradigm demonstruye Stabat Mater S Sato 1988 Shlyah vidrodzhennya arhetipu Mater Dolorosa ochishennya jogo vid modernih smislovih nasharuvan vidnovlennya pershoobraznosti kanonichnogo tekstu zaproponuvav V Martinov 2004 Stabat Mater v ukrayinskij muzici V Ukrayini aktivna adaptaciya katolickoyi Stabat Mater zumovlena vlasnoyu rozvinenoyu tradiciyeyu vshanuvannya Bogorodici Zdatnist do spivperezhivannya harakterizuye glibinnu prirodu ukrayinskoyi dushi i poyasnyuye nadzvichajne poshirennya vrostannya obrazu Mater Dolorosa suttyu yakogo ye spivstrazhdannya Hristu v ukrayinsku kulturnu tradiciyu Tradiciya zvernennya ukrayinskih kompozitoriv do latinskoyi molitvi bere svij pochatok naprikinci XIX stolittya pershij zgadanij zhanrovij vzirec Stabat Mater dlya horu z orkestrom nalezhit kompozitoru P Danilchenku Z ideyeyu vidrodzhennya katolickih kultovih zhanriv pov yazane stvorennya monumentalnoyi vokalno simfonichnoyi Stabat Mater 1967 krimskogo kompozitora A Karamanova Zvernennya do Bogorodichnogo idealu oznaka etichnih poshukiv ukrayinskih kompozitoriv ostannih desyatilit do stvorennya vlasnoyi koncepciyi obrazu Mater Dolorosa doluchilis D Kicenko 1989 I Sherbakov 1992 M Shuh 1992 G Nemirovskij 1996 G Gavrilec 2002 B Segin 2003 sho organichno vidtvoryuyut vikovi tradiciyi a vidtak dominantnist zhinochogo nachala v kulturnomu dosvidi ta mentalnosti ukrayinciv DzherelaBerkij O V Stabat Mater v aspekti zhanrovo stilovoyi dinamiki Dis na zdobuttya nauk stup kand mistectvoznavstva za specialnistyu 17 00 03 Muzichne mistectvo Lvivska derzhavna muzichna akademiya imeni M V Lisenka Lviv 2006 253 s Blume J Geschichte der mehrstimmigen Stabat Mater Vertonungen B 1 Munchen Salzburg 1992 288 s Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Primitki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 28 kvitnya 2014 PosilannyaSajt prisvyachenij Stabat Mater 22 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij poetichnij pereklad 26 bereznya 2020 u Wayback Machine na katolickomu sajti Credo Karol Shimanovskij Stabat Mater Stabat Mater 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Simfonicheskij orkestr Ispanskogo radio i televideniya