Гу́ґо Ді́стлер (нім. Hugo Distler; 24 червня 1908, Нюнберг — 1 листопада 1942, Берлін) — німецький композитор та визначний представник лютеранської хорової та органної музики XX століття. Вважається одним з найвидатніших діячів руху оновлення в лютеранській церковній музиці після 1920 року.
Гуґо Дістлер | |
---|---|
нім. Hugo Distler | |
Композитор в 1941 р. | |
Основна інформація | |
Дата народження | 24 червня 1908 |
Місце народження | Нюнберг |
Дата смерті | 1 листопада 1942 (34 роки) |
Місце смерті | Берлін |
Причина смерті | задуха |
Поховання | d |
Громадянство | Німеччина |
Віросповідання | християнство |
Професія | Органіст, хоровий диригент, композитор, академічний викладач |
Освіта | Лейпцизька консерваторія |
Інструменти | орган[d] |
Нагороди | d (1952) |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Дитинство та молодість
Гуґо Дістлер народився у 1908 році у Нюнберзі, бувши позашлюбною дитиною модистки Гелене Дістлер та інженера Авґуста Луїса Ґоттгільфа Рота. Мати назвала сина Гуґо на честь свого зведеного брата Гуґо Герца, який емігрував до США у 1925 році. 1912 року Гелене Дістлер залишила свого чотирирічного сина та емігрувала з своїм чоловіком Антоні Метером до США.
З того часу до свого одинадцятиріччя Гуґо жив під опікою своїх бабусі Куніґунди Герц (Дістлер в першому шлюбі) та дідуся Йоганна Міхаеля Герца, який володів у Нюнберзі двома м'ясними магазинами. За порадою першої вчительки Гуґо дідусь та бабуся придбали для свого внука фортепіано та забезпечили йому навчання гри на фортепіано, яке хлопчик розпочав у семирічному віці у класі Елізабет Вайдманн, та навчання у гімназії.
У 1919 році мати Гуґо повернулася з Америки після смерті свого чоловіка. У США вона народила другого сина Антоні, який став мешкати разом з ними у Нюнберзі. Гуґо проявляв симпатію до свого молодшого зведеного брата, проте, зазнавав постійних образ від своєї матері, яка не приховувала свою прихильність до молодшого брата. 1923 року мати остаточно залишила Гуґо і переїхала з Антоні в іншу частину міста Нюнберга. Відтоді Гуґо знову замешкав з своїми дідусем і бабусею, які збідніли через інфляцію. Після смерті Куніґунди Герц у 1925 році дідусь та онук були змушені жити у злиднях.
Через нестачу грошей Гуґо Дістлер був змушений залишити приватну музичну школу Карла Дюпона, у котрого він до того часу брав уроки гри на фортепіано. Гуґо подавав заявку на стипендію у муніципальну консерваторію Нюнберга, але, на жаль, двічі його кандидатура була відхилена. Відтоді Карл Дюпон навчав Гуґо безкоштовно, зважаючи на талант свого учня.
Навчання і перша робота органістом
Після закінчення гімназії весною 1927 року Гуґо подав заявку в Лейпцизьку консерваторію музики, здавши вступні екзамени на відмінно. 1930 року помер дідусь Гуґо Дістлера, котрий, попри власну бідність, фінансував навчання музиці свого внука. Як наслідок Великої депресії, рівень безробітності у Німеччині у 1930 році становив 15,7 відсотків, у 1931 році він піднявся до 23,9 відсотків, що утруднювало Гуґо Дістлеру пошук робочого місця. Врешті, його викладач органу Ґюнтер Рамін порекомендував йому посаду органіста в Якобікірхе в Любеку, де Дістлер почав працювати 1 січня 1931 року.
Пастор у церкві св. Якобі — Аксель Вернео Кюль — був палким прихильником літургійного руху, таким чином він надихнув Дістлера на написання «Циклу пір року» (Jahrkreis op. 5) — збірку 52 невеликих духовних хорових творів. Осінню 1931 року Дістлер завершив «Німецьку хорову месу» (Deutsche Choralmesse), а в 1932 році такі твори як «Хоральні страсті» (Choralpassion op. 7), «Маленьку музику для Адвенту» (Kleine Adventsmusik op. 4) та органну партиту Nun komm, der Heiden Heiland op. 8,1. Дістлер написав основну частину «Духовної хорової музики» (Geistlichen Chormusik op. 12) у Любеку, де також познайомився зі своєю дружиною Вальтрауд Тінгауз (1911–1988).
Творча діяльність у часи націонал-соціалізму
11 січня 1933 року, в день «захоплення влади», ще не маючи нового контракту, Дістлер подав заяву на звільнення з посади органіста в церкві св. Якобі. Пізніше він був змушений скасувати свою заяву, бо не дотримався умов трудового договору. У жовтні 1933 року Гуґо Дістлер отримав посаду доцента у новоствореній Державній консерваторії м. Любека. З травня 1933 року він добивався створення власного інституту церковної музики на базі консерваторії, що привело до довготривалого конфлікту з державним комісаром та колишнім пастором «Німецьких християн» — Ульріхом Бурґшталлером.
Однак, для того щоб досягти свою церковно-музичну ціль (він спромігся офіційного схвалення свого плану в березні 1935 року), Гуґо Дістлер мусів відповідно віддячити нацистській державі у культурній царині. Таким чином, у квітні 1934 року він перервав свою роботу над духовними композиціями, серед них і над «Танком смерті», для того щоб протягом трьох з половиною тижнів працювати над музичним дорученням написати світську тінґшпіль-кантату «Вічна Німеччина» на патріотичних текстах поета Вольфрама Брокмейера. Дістлер так повідомляв свого шваґра Еріка Тінгауза про написання цього твору:
- «Я мушу написати музику до одного політичного свята [до] середини травня […] Я сиджу і потію над величезною роботою: 20 номерів за менш ніж чотири тижні, серед них увертюри для великого оркестру […], фінал для хору та оркестру […], 5 акапельних хорів, 8 танців, 4 мелодрами та один органний твір».
Вальтрауд Дістлер так повідомляла своєму брату про прем'єру цього твору у Державному театрі Любека: «На днях всюди були добрі відгуки про театральну виставу, судили добре всюди, принаймні про музику. Про режисерську постановку у публіки різна думка. Брокмеєр справляє не дуже хороше враження, до речі, він має отримати за свій прихід 100 райхсмарок!!! Гуґо ж нічого — за всю його роботу».
Гуґо Дістлер не видав свою роботу і не надав їй жодної нумерації опусу, натомість він використовував її як матеріял для своєї подальшої роботи..
У грудні 1936 року націонал-соціалісти намагалися перешкодити виконанню «Різдвяної історії» в церкві св. Якобі. Ґестапо розігнало зібрання лютеранських християн та ув'язнило учня Дістлера — Яна Бендера. Дістлер поспіхом виїхав з Любека, а з 1 квітня 1937 року обійняв посаду викладача музичної теорії, музичної форми та диригування в Штутґартській вищій школі музики та театру. Крім того він очолив університетський хор та ансамбль.
Восени 1940 року Дістлер отримує посаду професора диригування, сольфеджіо, композиції та органної музики в Берлінській державній вищій музичній школі. Він переїжджає разом із сім'єю та осідає в Штраусберзі. У квітні 1942 року Дістлер очолив Берлінський державний та катедральний хор та переселився у службову квартиру неподалік Берлінського собору. У цей час він потрапив під пильний нагляд СС: як і у Любеку в 1933 році (коли він репетирував духовні хорові твори з «Циклу пір року» з юнаками хору церкви св. Якобі), юнаки з знову перешкоджали і саботували його церковну музичну роботу. Хористи Берлінського собору мусили виконувати службу в Гітлер'юґенд якраз в той час, коли були заплановані репетиції хору в соборі.
14 жовтня 1942 року Гуґо Дістлер отримав свою шосту повістку в армію (п'ять раз він спромігся уникнути служби). 1 листопада 1942 року Дістлер поїхав з Штаусберга в Берлін, щоб ще раз музично супроводжувати Богослужіння в Берлінському соборі. Після того він вирушив до своєї службової квартири на Баугофштрассе, де наклав на себе руки.
Могила Дістлера знаходиться на південно-західному церковному кладовищі у Штансдорфі. На надгробному хресті вибрано цитату з Євангелія від Івана 16, 33: «Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьоріться! Я бо подолав світ».
Відношення до націонал-соціалізму
Під впливом свого викладача композиції Германа Ґрабнера, пастора Якобінікірхе Акселя Вернера Кюля та кантора Бруно Ґрусніка, які були членами НСДАП, Дістлер вступив в НСДАП після «захоплення влади» націонал-соціалістами та був зареєстрований у партії з 1 травня 1933 року під номером 2.806.768. Його біографиня Барбара Дістлер-Гарт також зазначала, що його вступ у партію був за порадою наставників і суто з тактичних причин.
Після самогубства Дістлера 1 листопада 1942 року в пресі були написані позитивні некрологи про музиканта, наприклад, газата «Der Musikerzieher» писала: «Німецьке музичне життя зазнало великої втрати у зв'язку з раптовою смертю молодого 34-річного композитора Гуґо Дістлера».
Творчість
У першу чергу Дістлер є відомим композитором духовної та світової хорової музики. До його хорових творів належать:
- 1932: «Хоральні страсті» (Choralpassion op. 7) для п'ятиголосого змішаного хору і двох солістів
- 1933: «Цикл пір року» (Der Jahrkreis, 52), хорові твори на два та три голоси, написані на основі досвіду та вимог церковно-музичної практики
- 1933: «Різдвяна історія» (Die Weihnachtsgeschichte op. 10) для змішаного хору та чотирьох солістів
- 1935–1941: «Духовна хорова музика» (Geistlichen Chormusik op. 12), збірка дев'яти мотетів для церковного року, до якої під номером 2 належить «Танок смерті»
- 1938/39: збірник пісень для хору (Mörike-Chorliederbuch)
Крім того, Дістлер також компонував органну музику, наприклад, партити, хорали, сонати, два концерти для клавесина (1930/32 und 1935) та камерну музику. Він упорядкував книгу «Функціональне навчання гармонії» (1940).
Дістлер належить до одних з найвидатніших діячів руху оновлення в протестанській церковній музиці після 1920 року. Цілі та ідеали цього руху ясно виражені у музиці Дістлера, яка, попри легкість у виконанні, завжди відображає високий художній рівень. Вокальні композиції Дістлера беруть свій початок з вокальних мелодій, пристосованих до людського дихання; тональні основи цих мелодій часто походять з натуральних ладів та пентатонік.
Різноманітний ритм творів Дістлера базується на моделях епохи Відродження та бароко, але дозволяє набагато більшу свободу, яка відображається у змінах такту та частій зміні сильних долей. Поєднання метрично і ритмічно протилежних окремих голосів часто створює живий поліфонічний і поліритмічной симбіоз.
Каталог творів
Вокальна музика
- op. 2: Herzlich lieb hab ich dich, o Herr, мотети для двох змішаних хорів (1931)
- op. 3: «Німецька хорова меса» (Deutsche Choralmesse), для шестиголосого змішаного хору (1932)
- op. 4: «Маленька музика для Адвенту» (Kleine Adventsmusik), для флейти, гобоя, скрипки, камерного хору, органу та читця (1932)
- op. 5: «Цикл пір року» (Jahrkreis), збірка 52 хорових та речетативних мотетів на два і три голоси невеликих духовних хорових творів (1933)
- op. 6a: Christ, der du bist der helle Tag, мала духовна «Вечірня музика» (Abendmusik Nr. 1) для триголосого хору, 2 скрипок та B.c. (1933)
- op. 6b: 3 малі «Хоральні мотети» (Choralmotetten Nr. 2) для змішаного хору (1933) (Es ist das Heil uns kommen her, Komm, Heiliger Geist, Herre Gott, Lobe den Herren).
- op. 7: «Хоральні страсті» (Choralpassion) за чотирма євангеліями Святого Письма (1933)
- op. 8c: «Малі хоральні обробки» (Kleine Choralbearbeitungen) (1938)
- op. 9a: An die Natur, для чотириголосого хору, соло сопрано та смичкових інструментів (1933)
- op. 9b: Das Lied von der Glocke, для солістів, хору та оркестру (1934)
- op. 10 «Різдвяна історія» (Die Weihnachtsgeschichte) для змішаного камерного хору та чотирьох солістів (1933)
- op. 11: Wo Gott zu Haus nit gibt sein Gunst, кантата (1935)
- op. 12: «Духовна хорова музика» (Geistlichen Chormusik), збірка дев'яти мотетів для церковного року (1934–1941)
- op. 13: Літургійні твори
- op. 16: Нова книга з хоровими піснями (Neues Chorliederbuch) (1936–1938)
- op. 17: Духовні концерти для високих голосів та органу (1938)
- op. 19: Збірник пісень для хору (Mörike-Chorliederbuch) (1939)
- op. 20a: Народна пісня (Das Volkslied)
- op. 21: Lied am Herde, сольна кантата для баритона та фортепіано (1941)
Твори без нумерації опусів:
- Кантата Лютера з нагоди 400-річчя святкування Реформації (1931)
- Три пісні для соло альта та фортепіано (1931)
- Ewiges Deutschland, світова пісенно-театральна кантата для читця, хору та оркестру (1934)
- Deutschland und Deutsch-Österreich, einem Stamm entsprossen, для чоловічого хору (1934)
- Мала літня кантата для двох сопран та струнного квартету (1942)
- Ein Lied zum Mitsingen, для соліста та фортепіано
- Der Mond ist aufgegangen, для одноголосого жіночого хору, скрипки, альта і гобоя
- Три світові пісні для хору, написані на старовинні тексти в новому аранжуванні
- Vöglein Schwermut, для чоловічого хору
- Abendlied eines Reisenden, для чоловічого хору
- Gräßliche Ballade, для чоловічого хору
- Окремі мотети та пісні для хору:
- Ach Herr, ich bin nicht wert
- Christum wir sollen loben schon
- Der Tag hat sich geneiget
- Die Sonne geht von hinnen
- Es geht ein dunkle Wolk herein
- Gott der Vater wohn bei uns
- Heut triumphieret Gottes Sohn
- Jesus Christus gestern und heute
- Lobt Gott ihr Christen
- Macht hoch die Tür
- Nun freut euch, liebe Christen
- Nun ruhen alle Wälder
- O Heiland, reiß die Himmel auf
- O Mensch, bewein dein Sünde groß
- Vom Himmel hoch, o Englein kommt
- Wacht auf, es tut Euch not
- Wie schön leuchtet der Morgenstern
Камерна музика
- op. 1: Концертна соната для двох фортепіан (1931)
- op. 14: Концерт для клавесина і струнного оркестру (1936)
- op. 15a: Соната про стару німецьку народну пісню для двох скрипок та фортепіано (1938)
- op. 15b: Одинадцять малих фортепіанних творів для молоді
- op. 20b: Музика для чотирьох струнних інструментів у двох частинах (1939)
- op. 20c: Концертний твір в ля мінор для двох фортепіан (1939)
Твори без нумерації опусів:
- Мала соната в до мажор для фортепіано (1927)
- Камерна музика для флейти, гобоя, скрипки, альта, віолончелі і фортепіано (1929)
- Концерт для клавесина та одинадцяти сольних інструментів (1930–1932)
- Концертні твори для фортепіано та оркестру (1937)
Органні твори
- op. 8a: Nun komm der Heiden Heiland, органна партита Nr. 1 (1933)
- op. 8b: Wachet auf, ruft uns die Stimme, органна партита Nr. 2 (1935)
- op. 18a: 30 музичних творів для малого органу або інших клавішних інструментів Nr. 1 (1938)
- op. 18b: Органна соната Nr. 2 (1939)
Нагороди та відзнаки
- У Берліні існує хор ім. Гуґо Дістлера; також у Відні існував такий хор у 1980–90 роках.
- У 1992 році німецька пошта видала марки з портретом Дістлера.
- У 2000 році на честь Дістлера був названий астероїд: 11037 Дістлер.
Примітки
- Distler-Harth, Barbara (2008). (нім.). Mainz: Schott. с. 340, 189. ISBN . OCLC 276567744. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 липня 2019.
- von Bornefeld, Franz Wilhelm. . www.deutsche-biographie.de (нім.). с. 745. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 5 липня 2019.
- Lüdemann, Winfried (2002). Hugo Distler : eine musikalische Biographie (нім.). Augsburg: Wissner-Verlag. ISBN . OCLC 52714707.
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Рим: Місіонер. 2007. с. 133.
- . web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 6 липня 2019.
- Hahnheide, Stefan (1997). Beiträge zur Musikwissenschaft und Musikpädagogik, Hildesheimer Musikwissenschaftliche Arbeiten Band 4 (нім.). Hildesheim: Georg Olms Verlag. с. 102.
- Klee, Ernst (2007). (нім.). Frankfurt am Main: S. Fischer. с. 115. ISBN . OCLC 85243554. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 8 липня 2019.
- Vollständiges Zitat bei Fred K. Prieberg. Handbuch Deutsche Musiker 1933-1945 (нім.). с. 1195.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu go Di stler nim Hugo Distler 24 chervnya 1908 19080624 Nyunberg 1 listopada 1942 Berlin nimeckij kompozitor ta viznachnij predstavnik lyuteranskoyi horovoyi ta organnoyi muziki XX stolittya Vvazhayetsya odnim z najvidatnishih diyachiv ruhu onovlennya v lyuteranskij cerkovnij muzici pislya 1920 roku Gugo Distlernim Hugo DistlerZobrazhennyaKompozitor v 1941 r Osnovna informaciyaData narodzhennya24 chervnya 1908 1908 06 24 Misce narodzhennyaNyunbergData smerti1 listopada 1942 1942 11 01 34 roki Misce smertiBerlinPrichina smertizaduhaPohovannyadGromadyanstvoNimechchinaVirospovidannyahristiyanstvoProfesiyaOrganist horovij dirigent kompozitor akademichnij vikladachOsvitaLejpcizka konservatoriyaInstrumentiorgan d Nagorodid 1952 Fajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta molodist Gugo Distler narodivsya u 1908 roci u Nyunberzi buvshi pozashlyubnoyu ditinoyu modistki Gelene Distler ta inzhenera Avgusta Luyisa Gottgilfa Rota Mati nazvala sina Gugo na chest svogo zvedenogo brata Gugo Gerca yakij emigruvav do SShA u 1925 roci 1912 roku Gelene Distler zalishila svogo chotiririchnogo sina ta emigruvala z svoyim cholovikom Antoni Meterom do SShA Z togo chasu do svogo odinadcyatirichchya Gugo zhiv pid opikoyu svoyih babusi Kunigundi Gerc Distler v pershomu shlyubi ta didusya Joganna Mihaelya Gerca yakij volodiv u Nyunberzi dvoma m yasnimi magazinami Za poradoyu pershoyi vchitelki Gugo didus ta babusya pridbali dlya svogo vnuka fortepiano ta zabezpechili jomu navchannya gri na fortepiano yake hlopchik rozpochav u semirichnomu vici u klasi Elizabet Vajdmann ta navchannya u gimnaziyi U 1919 roci mati Gugo povernulasya z Ameriki pislya smerti svogo cholovika U SShA vona narodila drugogo sina Antoni yakij stav meshkati razom z nimi u Nyunberzi Gugo proyavlyav simpatiyu do svogo molodshogo zvedenogo brata prote zaznavav postijnih obraz vid svoyeyi materi yaka ne prihovuvala svoyu prihilnist do molodshogo brata 1923 roku mati ostatochno zalishila Gugo i pereyihala z Antoni v inshu chastinu mista Nyunberga Vidtodi Gugo znovu zameshkav z svoyimi didusem i babuseyu yaki zbidnili cherez inflyaciyu Pislya smerti Kunigundi Gerc u 1925 roci didus ta onuk buli zmusheni zhiti u zlidnyah Cherez nestachu groshej Gugo Distler buv zmushenij zalishiti privatnu muzichnu shkolu Karla Dyupona u kotrogo vin do togo chasu brav uroki gri na fortepiano Gugo podavav zayavku na stipendiyu u municipalnu konservatoriyu Nyunberga ale na zhal dvichi jogo kandidatura bula vidhilena Vidtodi Karl Dyupon navchav Gugo bezkoshtovno zvazhayuchi na talant svogo uchnya Navchannya i persha robota organistom Pislya zakinchennya gimnaziyi vesnoyu 1927 roku Gugo podav zayavku v Lejpcizku konservatoriyu muziki zdavshi vstupni ekzameni na vidminno 1930 roku pomer didus Gugo Distlera kotrij popri vlasnu bidnist finansuvav navchannya muzici svogo vnuka Yak naslidok Velikoyi depresiyi riven bezrobitnosti u Nimechchini u 1930 roci stanoviv 15 7 vidsotkiv u 1931 roci vin pidnyavsya do 23 9 vidsotkiv sho utrudnyuvalo Gugo Distleru poshuk robochogo miscya Vreshti jogo vikladach organu Gyunter Ramin porekomenduvav jomu posadu organista v Yakobikirhe v Lyubeku de Distler pochav pracyuvati 1 sichnya 1931 roku Pastor u cerkvi sv Yakobi Aksel Verneo Kyul buv palkim prihilnikom liturgijnogo ruhu takim chinom vin nadihnuv Distlera na napisannya Ciklu pir roku Jahrkreis op 5 zbirku 52 nevelikih duhovnih horovih tvoriv Osinnyu 1931 roku Distler zavershiv Nimecku horovu mesu Deutsche Choralmesse a v 1932 roci taki tvori yak Horalni strasti Choralpassion op 7 Malenku muziku dlya Adventu Kleine Adventsmusik op 4 ta organnu partitu Nun komm der Heiden Heiland op 8 1 Distler napisav osnovnu chastinu Duhovnoyi horovoyi muziki Geistlichen Chormusik op 12 u Lyubeku de takozh poznajomivsya zi svoyeyu druzhinoyu Valtraud Tingauz 1911 1988 Tvorcha diyalnist u chasi nacional socializmu 11 sichnya 1933 roku v den zahoplennya vladi she ne mayuchi novogo kontraktu Distler podav zayavu na zvilnennya z posadi organista v cerkvi sv Yakobi Piznishe vin buv zmushenij skasuvati svoyu zayavu bo ne dotrimavsya umov trudovogo dogovoru U zhovtni 1933 roku Gugo Distler otrimav posadu docenta u novostvorenij Derzhavnij konservatoriyi m Lyubeka Z travnya 1933 roku vin dobivavsya stvorennya vlasnogo institutu cerkovnoyi muziki na bazi konservatoriyi sho privelo do dovgotrivalogo konfliktu z derzhavnim komisarom ta kolishnim pastorom Nimeckih hristiyan Ulrihom Burgshtallerom Odnak dlya togo shob dosyagti svoyu cerkovno muzichnu cil vin spromigsya oficijnogo shvalennya svogo planu v berezni 1935 roku Gugo Distler musiv vidpovidno viddyachiti nacistskij derzhavi u kulturnij carini Takim chinom u kvitni 1934 roku vin perervav svoyu robotu nad duhovnimi kompoziciyami sered nih i nad Tankom smerti dlya togo shob protyagom troh z polovinoyu tizhniv pracyuvati nad muzichnim doruchennyam napisati svitsku tingshpil kantatu Vichna Nimechchina na patriotichnih tekstah poeta Volframa Brokmejera Distler tak povidomlyav svogo shvagra Erika Tingauza pro napisannya cogo tvoru Ya mushu napisati muziku do odnogo politichnogo svyata do seredini travnya Ya sidzhu i potiyu nad velicheznoyu robotoyu 20 nomeriv za mensh nizh chotiri tizhni sered nih uvertyuri dlya velikogo orkestru final dlya horu ta orkestru 5 akapelnih horiv 8 tanciv 4 melodrami ta odin organnij tvir Valtraud Distler tak povidomlyala svoyemu bratu pro prem yeru cogo tvoru u Derzhavnomu teatri Lyubeka Na dnyah vsyudi buli dobri vidguki pro teatralnu vistavu sudili dobre vsyudi prinajmni pro muziku Pro rezhisersku postanovku u publiki rizna dumka Brokmeyer spravlyaye ne duzhe horoshe vrazhennya do rechi vin maye otrimati za svij prihid 100 rajhsmarok Gugo zh nichogo za vsyu jogo robotu Gugo Distler ne vidav svoyu robotu i ne nadav yij zhodnoyi numeraciyi opusu natomist vin vikoristovuvav yiyi yak materiyal dlya svoyeyi podalshoyi roboti Mogila Gugo Distlera na pivdenno zahidnomu cerkovnomu kladovishi u Shtansdorfi U grudni 1936 roku nacional socialisti namagalisya pereshkoditi vikonannyu Rizdvyanoyi istoriyi v cerkvi sv Yakobi Gestapo rozignalo zibrannya lyuteranskih hristiyan ta uv yaznilo uchnya Distlera Yana Bendera Distler pospihom viyihav z Lyubeka a z 1 kvitnya 1937 roku obijnyav posadu vikladacha muzichnoyi teoriyi muzichnoyi formi ta diriguvannya v Shtutgartskij vishij shkoli muziki ta teatru Krim togo vin ocholiv universitetskij hor ta ansambl Voseni 1940 roku Distler otrimuye posadu profesora diriguvannya solfedzhio kompoziciyi ta organnoyi muziki v Berlinskij derzhavnij vishij muzichnij shkoli Vin pereyizhdzhaye razom iz sim yeyu ta osidaye v Shtrausberzi U kvitni 1942 roku Distler ocholiv Berlinskij derzhavnij ta katedralnij hor ta pereselivsya u sluzhbovu kvartiru nepodalik Berlinskogo soboru U cej chas vin potrapiv pid pilnij naglyad SS yak i u Lyubeku v 1933 roci koli vin repetiruvav duhovni horovi tvori z Ciklu pir roku z yunakami horu cerkvi sv Yakobi yunaki z znovu pereshkodzhali i sabotuvali jogo cerkovnu muzichnu robotu Horisti Berlinskogo soboru musili vikonuvati sluzhbu v Gitler yugend yakraz v toj chas koli buli zaplanovani repeticiyi horu v sobori 14 zhovtnya 1942 roku Gugo Distler otrimav svoyu shostu povistku v armiyu p yat raz vin spromigsya uniknuti sluzhbi 1 listopada 1942 roku Distler poyihav z Shtausberga v Berlin shob she raz muzichno suprovodzhuvati Bogosluzhinnya v Berlinskomu sobori Pislya togo vin virushiv do svoyeyi sluzhbovoyi kvartiri na Baugofshtrasse de naklav na sebe ruki Mogila Distlera znahoditsya na pivdenno zahidnomu cerkovnomu kladovishi u Shtansdorfi Na nadgrobnomu hresti vibrano citatu z Yevangeliya vid Ivana 16 33 Skazav ya vam ce shob vi mali v meni mir U sviti strazhdatimete Ta badoritsya Ya bo podolav svit Vidnoshennya do nacional socializmu Pid vplivom svogo vikladacha kompoziciyi Germana Grabnera pastora Yakobinikirhe Akselya Vernera Kyulya ta kantora Bruno Grusnika yaki buli chlenami NSDAP Distler vstupiv v NSDAP pislya zahoplennya vladi nacional socialistami ta buv zareyestrovanij u partiyi z 1 travnya 1933 roku pid nomerom 2 806 768 Jogo biografinya Barbara Distler Gart takozh zaznachala sho jogo vstup u partiyu buv za poradoyu nastavnikiv i suto z taktichnih prichin Pislya samogubstva Distlera 1 listopada 1942 roku v presi buli napisani pozitivni nekrologi pro muzikanta napriklad gazata Der Musikerzieher pisala Nimecke muzichne zhittya zaznalo velikoyi vtrati u zv yazku z raptovoyu smertyu molodogo 34 richnogo kompozitora Gugo Distlera TvorchistU pershu chergu Distler ye vidomim kompozitorom duhovnoyi ta svitovoyi horovoyi muziki Do jogo horovih tvoriv nalezhat 1932 Horalni strasti Choralpassion op 7 dlya p yatigolosogo zmishanogo horu i dvoh solistiv 1933 Cikl pir roku Der Jahrkreis 52 horovi tvori na dva ta tri golosi napisani na osnovi dosvidu ta vimog cerkovno muzichnoyi praktiki 1933 Rizdvyana istoriya Die Weihnachtsgeschichte op 10 dlya zmishanogo horu ta chotiroh solistiv 1935 1941 Duhovna horova muzika Geistlichen Chormusik op 12 zbirka dev yati motetiv dlya cerkovnogo roku do yakoyi pid nomerom 2 nalezhit Tanok smerti 1938 39 zbirnik pisen dlya horu Morike Chorliederbuch Krim togo Distler takozh komponuvav organnu muziku napriklad partiti horali sonati dva koncerti dlya klavesina 1930 32 und 1935 ta kamernu muziku Vin uporyadkuvav knigu Funkcionalne navchannya garmoniyi 1940 Distler nalezhit do odnih z najvidatnishih diyachiv ruhu onovlennya v protestanskij cerkovnij muzici pislya 1920 roku Cili ta ideali cogo ruhu yasno virazheni u muzici Distlera yaka popri legkist u vikonanni zavzhdi vidobrazhaye visokij hudozhnij riven Vokalni kompoziciyi Distlera berut svij pochatok z vokalnih melodij pristosovanih do lyudskogo dihannya tonalni osnovi cih melodij chasto pohodyat z naturalnih ladiv ta pentatonik Riznomanitnij ritm tvoriv Distlera bazuyetsya na modelyah epohi Vidrodzhennya ta baroko ale dozvolyaye nabagato bilshu svobodu yaka vidobrazhayetsya u zminah taktu ta chastij zmini silnih dolej Poyednannya metrichno i ritmichno protilezhnih okremih golosiv chasto stvoryuye zhivij polifonichnij i poliritmichnoj simbioz Katalog tvorivVokalna muzika op 2 Herzlich lieb hab ich dich o Herr moteti dlya dvoh zmishanih horiv 1931 op 3 Nimecka horova mesa Deutsche Choralmesse dlya shestigolosogo zmishanogo horu 1932 op 4 Malenka muzika dlya Adventu Kleine Adventsmusik dlya flejti goboya skripki kamernogo horu organu ta chitcya 1932 op 5 Cikl pir roku Jahrkreis zbirka 52 horovih ta rechetativnih motetiv na dva i tri golosi nevelikih duhovnih horovih tvoriv 1933 op 6a Christ der du bist der helle Tag mala duhovna Vechirnya muzika Abendmusik Nr 1 dlya trigolosogo horu 2 skripok ta B c 1933 op 6b 3 mali Horalni moteti Choralmotetten Nr 2 dlya zmishanogo horu 1933 Es ist das Heil uns kommen her Komm Heiliger Geist Herre Gott Lobe den Herren op 7 Horalni strasti Choralpassion za chotirma yevangeliyami Svyatogo Pisma 1933 op 8c Mali horalni obrobki Kleine Choralbearbeitungen 1938 op 9a An die Natur dlya chotirigolosogo horu solo soprano ta smichkovih instrumentiv 1933 op 9b Das Lied von der Glocke dlya solistiv horu ta orkestru 1934 op 10 Rizdvyana istoriya Die Weihnachtsgeschichte dlya zmishanogo kamernogo horu ta chotiroh solistiv 1933 op 11 Wo Gott zu Haus nit gibt sein Gunst kantata 1935 op 12 Duhovna horova muzika Geistlichen Chormusik zbirka dev yati motetiv dlya cerkovnogo roku 1934 1941 op 13 Liturgijni tvori op 16 Nova kniga z horovimi pisnyami Neues Chorliederbuch 1936 1938 op 17 Duhovni koncerti dlya visokih golosiv ta organu 1938 op 19 Zbirnik pisen dlya horu Morike Chorliederbuch 1939 op 20a Narodna pisnya Das Volkslied op 21 Lied am Herde solna kantata dlya baritona ta fortepiano 1941 Tvori bez numeraciyi opusiv Kantata Lyutera z nagodi 400 richchya svyatkuvannya Reformaciyi 1931 Tri pisni dlya solo alta ta fortepiano 1931 Ewiges Deutschland svitova pisenno teatralna kantata dlya chitcya horu ta orkestru 1934 Deutschland und Deutsch Osterreich einem Stamm entsprossen dlya cholovichogo horu 1934 Mala litnya kantata dlya dvoh sopran ta strunnogo kvartetu 1942 Ein Lied zum Mitsingen dlya solista ta fortepiano Der Mond ist aufgegangen dlya odnogolosogo zhinochogo horu skripki alta i goboya Tri svitovi pisni dlya horu napisani na starovinni teksti v novomu aranzhuvanni Voglein Schwermut dlya cholovichogo horu Abendlied eines Reisenden dlya cholovichogo horu Grassliche Ballade dlya cholovichogo horu Okremi moteti ta pisni dlya horu Ach Herr ich bin nicht wert Christum wir sollen loben schon Der Tag hat sich geneiget Die Sonne geht von hinnen Es geht ein dunkle Wolk herein Gott der Vater wohn bei uns Heut triumphieret Gottes Sohn Jesus Christus gestern und heute Lobt Gott ihr Christen Macht hoch die Tur Nun freut euch liebe Christen Nun ruhen alle Walder O Heiland reiss die Himmel auf O Mensch bewein dein Sunde gross Vom Himmel hoch o Englein kommt Wacht auf es tut Euch not Wie schon leuchtet der Morgenstern Kamerna muzika op 1 Koncertna sonata dlya dvoh fortepian 1931 op 14 Koncert dlya klavesina i strunnogo orkestru 1936 op 15a Sonata pro staru nimecku narodnu pisnyu dlya dvoh skripok ta fortepiano 1938 op 15b Odinadcyat malih fortepiannih tvoriv dlya molodi op 20b Muzika dlya chotiroh strunnih instrumentiv u dvoh chastinah 1939 op 20c Koncertnij tvir v lya minor dlya dvoh fortepian 1939 Tvori bez numeraciyi opusiv Mala sonata v do mazhor dlya fortepiano 1927 Kamerna muzika dlya flejti goboya skripki alta violoncheli i fortepiano 1929 Koncert dlya klavesina ta odinadcyati solnih instrumentiv 1930 1932 Koncertni tvori dlya fortepiano ta orkestru 1937 Organni tvori op 8a Nun komm der Heiden Heiland organna partita Nr 1 1933 op 8b Wachet auf ruft uns die Stimme organna partita Nr 2 1935 op 18a 30 muzichnih tvoriv dlya malogo organu abo inshih klavishnih instrumentiv Nr 1 1938 Marka na chest Gugo Distlera 1992 rikop 18b Organna sonata Nr 2 1939 Nagorodi ta vidznakiU Berlini isnuye hor im Gugo Distlera takozh u Vidni isnuvav takij hor u 1980 90 rokah U 1992 roci nimecka poshta vidala marki z portretom Distlera U 2000 roci na chest Distlera buv nazvanij asteroyid 11037 Distler PrimitkiDistler Harth Barbara 2008 nim Mainz Schott s 340 189 ISBN 9783795701826 OCLC 276567744 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2019 von Bornefeld Franz Wilhelm www deutsche biographie de nim s 745 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2019 Ludemann Winfried 2002 Hugo Distler eine musikalische Biographie nim Augsburg Wissner Verlag ISBN 3896393537 OCLC 52714707 Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zavitu Rim Misioner 2007 s 133 web archive org 17 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2019 Hahnheide Stefan 1997 Beitrage zur Musikwissenschaft und Musikpadagogik Hildesheimer Musikwissenschaftliche Arbeiten Band 4 nim Hildesheim Georg Olms Verlag s 102 Klee Ernst 2007 nim Frankfurt am Main S Fischer s 115 ISBN 9783100393265 OCLC 85243554 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 8 lipnya 2019 Vollstandiges Zitat bei Fred K Prieberg Handbuch Deutsche Musiker 1933 1945 nim s 1195