Органна меса (нім. Orgelmesse) — органна сюїта з п'єс на і вільних (тематично незалежних) п'єс, призначена для супроводу католицьких і протестантських мес у техніці alternatim. Була поширена в Італії, Франції та Німеччині в епоху бароко.
Історія
Органна меса походить з органних версетів, найдавніші прототипи яких (на нормативні григоріанський мелодії Kyrie і Gloria) знаходяться в рукописі з Фаенци (бл. 1400). Кантус фірмус у цих двоголосних версетах витриманий великими тривалостями в тенорі, на тлі якого розгортається пожвавлений верхній голос. Аналогічні приклади містяться в німецьких джерелах XV століття, наприклад, у «Буксхаймській органній книзі» (бл. 1460—1470), де чотириголосний хорал оброблений у моноритмічній фактурі. Рідко в органних версетах використовувалися обробки мелодій пропрія меси (інтроїти, оферторії, градуали, секвенції) і офіція (біблійних пісень і гімнів).
Перші зразки органних мес, що містять всі частини ординарія (за виключенням Credo), належать композиторам «другого ряду» в Німеччині, Франції, Англії та Італії. Три повні органні меси (Missa Dominicalis, Missa Apostolorum, Missa de Beata Virgine) склав Клаудіо Меруло (1568).
У XVII столітті органна меса набула широкої популярності та була сконцентрована найбільше в Італії та Франції. Три повні органні меси (ті ж, що у Меруло) містить збірник Дж. Фрескобальді [en] (1635). На відміну від попередників, до обробки хоральних мелодій він додав вільні (фантазійно-імпровізаційного характеру) прелюдії, інтерлюдії і постлюдії, серед них і знаменита хроматична токата («Toccata cromatica per l Elevazione»). Французька органна меса представлена в композиторів Р. Нівера (1667), Н. де Гриньї (1699), Ф. Куперена (1690), М. Корретта (1703). Французи на кантус фіртус писали тільки Kyrie, інші п'єси мали вільну тему. Для французької барокової органної меси характерне додавання в ординарний цикл оферторія. У Німеччині органні меси рідко зустрічаються і в XVIII столітті. Найвідомішим композитором німецької органної меси є Готліб Муффат.
Третя частина [en] Й. С. Баха (нім. Clavier-Übung III) була названа «органною месою» в знаменитій монографії А. Швейцера, якому склад і розташування п'єс у цій публікації (збірник із 21 хоральної прелюдії і 4 «дуетів», обрамлений вступною прелюдією і заключною фугою в одній і тій же тональності) здалися аналогічними до французької (органної) барокової меси.
Примітки
- Г. Бухнер. Fundamentum, ок.1525 г.
- П'єр Аттеньян (видавець). Tabulature pour le jeu d'orgues, 1531
- Philipp ap Rhys. Рукопись бібліотеки Британського музею Add 29996, бл. 1540
- Giaches Buus, рукопись із Castell'Arquato, бл. 1540
Джерела
- Apel W. Geschichte der Orgel — und Klaviermusik bis 1700. Kassel: Bärenreiter-Verlag, 1967.
- Apel W. Organ Mass // Harvard Dictionary of Music. 2nd ed. Cambridge, Mass., 1969, p. 622.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Organna mesa nim Orgelmesse organna syuyita z p yes na i vilnih tematichno nezalezhnih p yes priznachena dlya suprovodu katolickih i protestantskih mes u tehnici alternatim Bula poshirena v Italiyi Franciyi ta Nimechchini v epohu baroko IstoriyaOrganna mesa pohodit z organnih versetiv najdavnishi prototipi yakih na normativni grigorianskij melodiyi Kyrie i Gloria znahodyatsya v rukopisi z Faenci bl 1400 Kantus firmus u cih dvogolosnih versetah vitrimanij velikimi trivalostyami v tenori na tli yakogo rozgortayetsya pozhvavlenij verhnij golos Analogichni prikladi mistyatsya v nimeckih dzherelah XV stolittya napriklad u Bukshajmskij organnij knizi bl 1460 1470 de chotirigolosnij horal obroblenij u monoritmichnij fakturi Ridko v organnih versetah vikoristovuvalisya obrobki melodij propriya mesi introyiti ofertoriyi graduali sekvenciyi i oficiya biblijnih pisen i gimniv Pershi zrazki organnih mes sho mistyat vsi chastini ordinariya za viklyuchennyam Credo nalezhat kompozitoram drugogo ryadu v Nimechchini Franciyi Angliyi ta Italiyi Tri povni organni mesi Missa Dominicalis Missa Apostolorum Missa de Beata Virgine sklav Klaudio Merulo 1568 U XVII stolitti organna mesa nabula shirokoyi populyarnosti ta bula skoncentrovana najbilshe v Italiyi ta Franciyi Tri povni organni mesi ti zh sho u Merulo mistit zbirnik Dzh Freskobaldi en 1635 Na vidminu vid poperednikiv do obrobki horalnih melodij vin dodav vilni fantazijno improvizacijnogo harakteru prelyudiyi interlyudiyi i postlyudiyi sered nih i znamenita hromatichna tokata Toccata cromatica per l Elevazione Francuzka organna mesa predstavlena v kompozitoriv R Nivera 1667 N de Grinyi 1699 F Kuperena 1690 M Korretta 1703 Francuzi na kantus firtus pisali tilki Kyrie inshi p yesi mali vilnu temu Dlya francuzkoyi barokovoyi organnoyi mesi harakterne dodavannya v ordinarnij cikl ofertoriya U Nimechchini organni mesi ridko zustrichayutsya i v XVIII stolitti Najvidomishim kompozitorom nimeckoyi organnoyi mesi ye Gotlib Muffat Tretya chastina en J S Baha nim Clavier Ubung III bula nazvana organnoyu mesoyu v znamenitij monografiyi A Shvejcera yakomu sklad i roztashuvannya p yes u cij publikaciyi zbirnik iz 21 horalnoyi prelyudiyi i 4 duetiv obramlenij vstupnoyu prelyudiyeyu i zaklyuchnoyu fugoyu v odnij i tij zhe tonalnosti zdalisya analogichnimi do francuzkoyi organnoyi barokovoyi mesi PrimitkiG Buhner Fundamentum ok 1525 g P yer Attenyan vidavec Tabulature pour le jeu d orgues 1531 Philipp ap Rhys Rukopis biblioteki Britanskogo muzeyu Add 29996 bl 1540 Giaches Buus rukopis iz Castell Arquato bl 1540DzherelaApel W Geschichte der Orgel und Klaviermusik bis 1700 Kassel Barenreiter Verlag 1967 Apel W Organ Mass Harvard Dictionary of Music 2nd ed Cambridge Mass 1969 p 622