Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Тебе, Бога, прославляєм» або «Te Deum» (також: Подячний гімн св. Амвросія Медіоланського, «Te Deum laudamus») — похвальний гімн, що походить з ранньохристиянських часів та бере назву від своїх початкових слів. Нині гімн використовується Католицькою церквою, Православною церквою, Лютеранськими церквами, Англіканською спільнотою під час утрені в рамках Літургії годин та проголошення подяки Богу під час спеціальних богослужінь або у рамках літургії чи меси.
У традиційній та сучасній латинській Літургії годин «Te Deum» співається наприкінці утрені в усі дні, коли «Gloria» співається на месі. У бревіарії, це всі неділі, окрім періоду Адвенту, , Великого посту; на всі урочистості, окрім Великого четверга та , тільки якщо вони не припадають на неділю; та всі під час Пасхалії. У сучасному бревіарії співання подячного гімну передбачене в усі неділі, окрім Адвенту та Великого посту, та на всі урочистості, включно з октавами Пасхи і Різдва. Також поряд із стандартними передбачається англіканською під час та утрені у лютеран та інших представників протестантських конфесій. У візантійській літургійній традиції Амвросіївський гімн є частиною подячного молебну (грец. παρακλεσις), але загалом використовується рідше, ніж у латинській традиції.
Історія гімну
Згідно з традиційною версією гімн був створений за натхненням Святого Духа Амвросієм Медіоланським (в основному) та Блаженним Августином з нагоди хрещення останнього на Пасху 387 року. Св. Амвросій натхненно почав спів гімну, а Августин продовжив у відповідь.
На сьогодні багато істориків вважають, що гімн почав формуватись близько першої половини IV століття. За цією версією він утворився шляхом злиття двох або більше гімнів Богу-Отцю та Богу-Сину. Відповідно до цієї схеми друга половина (славослов'я Богу-Сину) починається зі слів: «Tu rex gloriae, Christe», а прохання, що починаються з «Salvum fac populum tuum» є вибіркою віршів із Псалтиру. Існує також версія, що автором «Тебе, Бога, хвалимо» є , єпископ (бл. 400 р.).
Уперше повна версія гімну з'являється в північноірландському (лат. Antiphonarium Benchorense) (бл. 690 р.). Перші ж переклади з'являються у IX столітті. За своє формою цей гімн наслідує Символ віри, починаючись проголошенням слави Богу-Отцю та перелічуються сили небесні та церкви, що славословлять, у ієрархічному порядку. За цим йде оспівування Бога-Сина, Його втілення та страждання і закінчується частина прославлення славослов'ям Святому Духові. Після цього йдуть прохання про прощення гріхів та захисту від майбутніх.
Музика
Через свою подячну та дуже урочисту форму «Te Deum» завжди був популярним серед композиторів для написання на його слова музики. Особливо популярним він став у період пізнього Ренесансу та бароко перетворившись на особливий пишний ритуал.
Приклади
У період раннього Середньовіччя існувало декілька мелодій «Te Deum» у григоріанському стилі. Перші поліфонічні твори з'являються у XIII століття та досягли більшого розвитку в XV—XVI століттях. З XVI століття набув вигляду поліфонічного мотету в творчості І. Вальтера, Л. Зенфля, О. Лассо, Д. Ортиса та інших. У цей час хорал співався поперемінно між громадою та хором. Стара мелодія грала роль . У XVIII столітті «Te Deum» набув класичного вигляду в творах Г. Генделя, Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Г. Шютца, Ж. Б. Люллі та ін., а також Г. Берліоза, А. Веделя, О. Архангельського, М. Римського-Корсакова, Ф. Ліста, Дж. Верді, А. Дворжака та ін.
Серед найвизначніших композиторів, що писали для цього гімну були у період:
Відродження
| Композитор | Назва | Опус/номер | Рік створення | Музичні приклади |
|---|---|---|---|---|
| († 1586) | Te deum laudamus a 4 | |||
| Джованні П'єрлуїджі да Палестріна († 1594) | Te Deum з Missa Te Deum | lib.IX |
Бароко
| Композитор | Назва | Опус/номер | Рік створення | Музичні приклади |
|---|---|---|---|---|
| Генріх Шютц (1585–1672) | Herr Gott, dich loben wir () | SWV 472 | 1668? | |
| (1624–1693) | Te Deum | |||
| Жан-Батіст Люллі (1632–1687) | Te Deum | LWV 55 | 1677 | |
| Дітріх Букстехуде (1637–1707) | Te Deum laudamus | BuxWV 218 | ||
| Марк Антуан Шарпантьє (1643–1704) | Te Deum à 8 з флейтами та скрипками Te Deum à 8 Te Deum для 4 голосів Te Deum en ut majeur для 4 голосів та | H 145 H 146 H 147 H 148 | 1687 бл. 1690 | Te Deum H146: |
| (1657–1726) | Te Deum laudamus | S32 (VI liv.) | 1684 | |
| Генрі Перселл (1659–1695) | Te Deum Laudamus in Bb Te Deum and Jubilate Deo in D | Z230/1 Z232 | раніше 1682 1694 | |
| Луї Маршан (1669–1732) | Te Deum для хору та органу | |||
| (1670 або 1671–1736) | Te Deum для альта соло, подвійного хору та оркестру | 1724 | ||
| Ян Дісмас Зеленка (1679–1745) | Te Deum Te Deum | ZWV 145 ZWV 146 | бл. 1724 1731 | Te Deum ZWV 146: |
| Доменіко Скарлатті (1685–1757) | Te Deum a 8 do-major | |||
| Ґеорґ Фредерік Гендель (1685–1759) | Утрехтський Te Deum Te Deum «Королеви Кароліни» Чандоський Te Deum Te Deum in A major Деттінгенський Te Deum | HWV 278 (HG 31; HHA III/3) HWV 280 (HG 37; HHA III/8) HWV 281 (HG 37; HHA III/7) HWV 282 (HG 37; HHA III/8) HWV 283 (HG 25; HHA III/13) | 1713 1714 бл. 1717–1718 1726 12-бл. 29 липня 1743 | |
| (1699–1785) | Te Deum | 1751 | ||
| Йоганн Крістіан Бах (1735–1782) | Міланський «Te Deum» | 1762 |
Класики
(текст — , 1771 р.)
| Композитор | Назва | Опус/номер | Рік створення | Музичні приклади |
|---|---|---|---|---|
| Джузеппе Сарті (1729–1802) | Te Deum «Тебе, Бога, хвалим» | 1789 | ||
| Йозеф Гайдн (1732–1809) | Te Deum Te Deum | Hob. XXIIIc:1 Hob. XXIIIc:2 | 1765 1800 | |
| Антоніо Сальєрі (1750–1826) | Te Deum laudamus de Incoronazione D-Dur для чотирохголосого хору та оркестру Te Deum laudamus D-Dur для подвійного хору та оркестру Te Deum laudamus C-Dur дя солістів, чотирохголосого хору та оркестру | 1790 1799 1819 | ||
| Дмитро Бортнянський (1751–1825) | 14 «Хвалебних пісень» «Тебе Бога, хвалимо» (4 чотирохголосних, 10 двоххорних) | |||
| Йоганн Готфрід Шіхт (1753–1823) | 4 хоральних Te Deum на німецький текст | |||
| Вольфганг Амадей Моцарт (1756–1791) | Te Deum Do-major | KV 141 | 1769 | |
| (1756–1812) | Te Deum | 1810 | ||
| Йозеф Ельснер (1769–1854) | Te Deum | Op. 11 | ||
| (1770–1851) | Te Deum | |||
| (1774–1842) | Te Deum | |||
| (1781–1856) | Te Deum D major | Op. 2/1 | ||
| (1785–1857) | Te Deum для соло, хору та оркестру | 1829 |
Романтизму
| Композитор | Назва | Опус/номер | Рік створення | Музичні приклади |
|---|---|---|---|---|
| Гектор Берліоз (1803–1869) | Te Deum | Op. 22 (H118) | 1849 | |
| Фелікс Мендельсон-Бартольді (1809–1847) | ||||
| Отто Ніколаї (1810–1849) | ||||
| Ференц Ліст (1811–1886) | S.24 S.27 | 1853? 1867 | ||
| Джузеппе Верді (1813–1901) | з циклу "Чотири духовні п'єси | 1895-97 | ||
| Фрідріх Кіль (1821–1885) | ||||
| Антон Брукнер (1824–1896) | WAB 45 | 1881–1884 | ||
| Жорж Бізе (1838–1875) | Te Deum | 1858 | ||
| Антонін Дворжак (1841–1904) | Te Deum | op. 103 | 1892 | |
| Сер Едвард Елгар (1857–1934) | Te Deum |
Сучасності
- (1855–1911)
- (1872–1958)
- Макс Реґер (1873–1916)
- (1876–1972)
- (1879–1960)
- Золтан Кодай (1882–1967)
- (1882–1954)
- Вільгельм Фуртвенґлер (1886–1954)
- (1901–1981)
- (1902–1983)
- Герман Шредер (1904–1984)
- (1910–1995)
- (1912–2004)
- Бенджамін Бріттен (1913–1976)
- (1917–2002)
- (1926–2007)
- (1928–2003)
- (*1928)
- (*1929)
- Кшиштоф Пендерецький (*1933)
- (*1934)
- Арво Пярт (*1935)
- (*1954)
- (*1956)
- (*1965)
«Te Deum» у державних церемоніях
У період Середньовіччя цей гімн почав використовуватись під час різноманітних урочистих церемоній, , та інших. З часом саме виконання гімну перетворюється на особливу церемонію, що мала підкреслити велич монарха та походження його влади від Бога. Особливо добре такі зміни простежуються на прикладі Франції, де ідеї королівської влади з часом набули найбільшого розвитку. Церемонія «Te Deum» була введена у 1587 р. королем Генріхом III та символізувала нові уявлення про персону короля. Відповідно до сучасних історико-культурологічних концепцій-перетворення тіла короля з символічного на репрезантативне.
 | Te Deum, що одночасно відзначався по всьому королівству та збирав разом всі стани і корпорації, примножував присутність короля навіть тоді, коли він особисто не був присутнім. Таким чином цей ритуал міг «повсюди зробити присутньою ту унікальну особистість, втілення держави, саме тоді, коли вона не вважала за необхідне являтися перед своїм та воліла бути відсутньою». Це пояснює збільшення частоти проведення «Te Deum»: хоча його лише зрідка використовували для святкування перемог до 1620 р., з 1621 по 1642 його використовували з цього приводу вісімнадцять разів, двадцять два рази під час неповноліття Людовика XIV, вісімдесят дев'ять разів між 1661 та 1715 роками і ще тридцять дев'ять між 1715 та 1748 роками. |  |
Te Deum став обов'язковим при святкуванні народження , одруженні принців крові та навіть одужанні короля від важких хвороб. В цих церемоніях інші королівські двори Європи наслідували приклад французького. У Великій Британії ця церемонія була менш пишною та мала більш літургійний характер. На сьогодні вона збереглась у формі Національної подячної служби (англ. National Thanksgiving Service) під час відзначення важливих для держави та корони дат та подій.
У Латиноамериканських країнах, таких як Аргентина, Колумбія, Парагвай, Панама, Гватемала, Перу, на відзначення їхніх національних свят також проводиться служба Te Deum. У Чилі щороку 18 вересня, під час Свят Вітчизни у об 11 годині ранку проводиться так звана служба Екуменічного «Te Deum» Свят Вітчизни (ісп. Te Deum Ecuménico de Fiestas Patrias), на якій завжди присутні всі вищі урядовці країни на чолі з президентом. Традиція святкувати національне свято Чилі з гімном «Te Deum» з'являється у 1811 році, а у 1870 року вона набуває форми окремої служби. У президентство Сальвадора Альєнде вона стає екуменічною.
У Ватикані, наприкінці кожного року, 31 грудня, проводиться Подячна служба, яку проводить папа римський зі співом Амвросіанського гімну.
Текст
Латинський текст
| Te Deum laudamus, Te Dominum confitemur. Te gloriosus Apostolorum chorus, Tu Rex gloriae, Christe. Tu ad dexteram Dei sedes, in gloria Patris. Salvum fac populum tuum Domine, et benedic haereditati tuae. Miserere nostri, Domine, miserere nostri. | Текст українською (римований) |
Церковнослов'янський текст
Тебе, Бога, хвалимъ, Тебе, Господа, исповѣдуемъ.
Тебе, Превѣчнаго Отца, вся земля величаетъ.
Тебѣ вси ангели, Тебѣ небеса, и вся силы.
Тебѣ херувимы и серафимы непрестанными гласы взываютъ
Святъ,Святъ,Святъ Господь Богъ Саваоѳъ.
Полны суть небеса и земля величества славы Твоея.
Тебе преславный апостольскій ликъ,
Тебе пророческое хвалебное число,
Тебе хвалит пресвѣтлое мученическое воинство.
Тебе по всей вселеннѣй исповѣдуетъ Святая Церковь
Отца непостижимаго величества
Покланяемаго Твоего истиннаго и единороднаго Сына,
И Святаго Утѣшителя Духа.
Ты Царю славы, Христе,
Ты Отца присносущный Сынъ еси.
Ты ко избавленію пріемля человѣка, не возгнушался еси дѣвическаго чрева.
Ты, одолѣвъ смерти жало, отверзлъ еси вѣрующимъ Царство Небесное.
Ты одесную Бога сѣдиши во славѣ Отчей
Судія пріити вѣришися.
Тебе убо просимъ помози рабомъ Твоимъ, ихже честною кровію искупилъ еси,
Сподоби со святыми Твоими въ вѣчной славѣ Твоей царствовати.
Спаси люди Твоя, Господи, и благослови достояніе Твое,
Исправи я, и вознеси ихъ во вѣки,
Во вся дни благословимъ Тебе,
И восхвалимъ имя Твое во вѣкъ, и во вѣкъ вѣка.
Сподоби, Господи, в день сей без грѣха сохранитися намъ,
Помилуй насъ, Господи, помилуй насъ.
Буди милость Твоя, Господи, на насъ, якоже уповахомъ на Тя.
На Тя, Господи, уповахомъ, да не постыдимся во вѣки, аминь.
Примітки
- Те деум [ 6 березня 2012 у Wayback Machine.] у Словнику-довіднику музичних термінів
- Авторство спірне
- У 1687 р. Людовик XIV захворів. Спочатку він жалівся лише на зубний біль, але при вириванні зуба лікарі настільки незграбно себе повели, що разом із зубом вирвали кусок верхньої щелепи та були вимушені припалювати рану розпеченим залізом. Всі вважали, що король знаходиться присмерті, але він одужав. І для урочистостей на честь його одужання Люллі оброблє свій «Te Deum» 1678 р. та планує постановку зі всіма 300-ми королівськими музикантами. Під час прем'єри 8 січня 1687 р. диригуючи оркестром Люллі бив палицею по підлозі настільки темпераментно, що попав собі на ногу та пробив її. Через зараженя крові утворилась гангрена, але композитор відмовився від ампутації пальців ноги та помер через декілька місяців. Був похований з великими почестями.
- Належить до типу .
- Хоральна фантазія
- Знаменита прелюдія до цього твору є гімном Європейської мовної спілки
- Написаний у формі .
- Є першим англійським «Te Deum»'мом написаним для повноційного оркестру.
- Написаний на честь укладення Утрехтського миру
- Написаний для , дружини майбутнього короля Георга II
- Написаний під перебування Генделя у герцога Чандоського у Кенноні.
- Написаний після перемоги під Деттінгеном.
- У формі великої ораторії для святкування взяття Очакова. Для виконання використовівались навіть гармати.
- Написаний разом із знаменитою для імператриці
- Переробка Te Deum 1790 р.
- Написаний для королеви . Для його виконання залучались 500 музикантів.
- Див., наприклад, Михаил Ямпольский: От символического тела к репрезентативному пространству (фрагменты из книги «Возвращение Левиафана. Политическая теология, репрезентация власти и конец Старого Режима»), Новое Литературное Обозрение, № 56, 2002 г.
- Chartier Roger. The Cultural Origins of the French Revolution. Durham; London: Duke University Press, 1991. P. 127–128.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tebe Boga proslavlyayem abo Te Deum takozh Podyachnij gimn sv Amvrosiya Mediolanskogo Te Deum laudamus pohvalnij gimn sho pohodit z rannohristiyanskih chasiv ta bere nazvu vid svoyih pochatkovih sliv Nini gimn vikoristovuyetsya Katolickoyu cerkvoyu Pravoslavnoyu cerkvoyu Lyuteranskimi cerkvami Anglikanskoyu spilnotoyu pid chas utreni v ramkah Liturgiyi godin ta progoloshennya podyaki Bogu pid chas specialnih bogosluzhin abo u ramkah liturgiyi chi mesi Hreshennya sv Avgustina sv Amvrosiyem Mediolanskim U tradicijnij ta suchasnij latinskij Liturgiyi godin Te Deum spivayetsya naprikinci utreni v usi dni koli Gloria spivayetsya na mesi U breviariyi ce vsi nedili okrim periodu Adventu Velikogo postu na vsi urochistosti okrim Velikogo chetverga ta tilki yaksho voni ne pripadayut na nedilyu ta vsi pid chas Pashaliyi U suchasnomu breviariyi spivannya podyachnogo gimnu peredbachene v usi nedili okrim Adventu ta Velikogo postu ta na vsi urochistosti vklyuchno z oktavami Pashi i Rizdva Takozh poryad iz standartnimi peredbachayetsya anglikanskoyu pid chas ta utreni u lyuteran ta inshih predstavnikiv protestantskih konfesij U vizantijskij liturgijnij tradiciyi Amvrosiyivskij gimn ye chastinoyu podyachnogo molebnu grec paraklesis ale zagalom vikoristovuyetsya ridshe nizh u latinskij tradiciyi Istoriya gimnuZgidno z tradicijnoyu versiyeyu gimn buv stvorenij za nathnennyam Svyatogo Duha Amvrosiyem Mediolanskim v osnovnomu ta Blazhennim Avgustinom z nagodi hreshennya ostannogo na Pashu 387 roku Sv Amvrosij nathnenno pochav spiv gimnu a Avgustin prodovzhiv u vidpovid Na sogodni bagato istorikiv vvazhayut sho gimn pochav formuvatis blizko pershoyi polovini IV stolittya Za ciyeyu versiyeyu vin utvorivsya shlyahom zlittya dvoh abo bilshe gimniv Bogu Otcyu ta Bogu Sinu Vidpovidno do ciyeyi shemi druga polovina slavoslov ya Bogu Sinu pochinayetsya zi sliv Tu rex gloriae Christe a prohannya sho pochinayutsya z Salvum fac populum tuum ye vibirkoyu virshiv iz Psaltiru Isnuye takozh versiya sho avtorom Tebe Boga hvalimo ye yepiskop bl 400 r Upershe povna versiya gimnu z yavlyayetsya v pivnichnoirlandskomu lat Antiphonarium Benchorense bl 690 r Pershi zh perekladi z yavlyayutsya u IX stolitti Za svoye formoyu cej gimn nasliduye Simvol viri pochinayuchis progoloshennyam slavi Bogu Otcyu ta perelichuyutsya sili nebesni ta cerkvi sho slavoslovlyat u iyerarhichnomu poryadku Za cim jde ospivuvannya Boga Sina Jogo vtilennya ta strazhdannya i zakinchuyetsya chastina proslavlennya slavoslov yam Svyatomu Duhovi Pislya cogo jdut prohannya pro proshennya grihiv ta zahistu vid majbutnih MuzikaCherez svoyu podyachnu ta duzhe urochistu formu Te Deum zavzhdi buv populyarnim sered kompozitoriv dlya napisannya na jogo slova muziki Osoblivo populyarnim vin stav u period piznogo Renesansu ta baroko peretvorivshis na osoblivij pishnij ritual Prikladi U period rannogo Serednovichchya isnuvalo dekilka melodij Te Deum u grigorianskomu stili Pershi polifonichni tvori z yavlyayutsya u XIII stolittya ta dosyagli bilshogo rozvitku v XV XVI stolittyah Z XVI stolittya nabuv viglyadu polifonichnogo motetu v tvorchosti I Valtera L Zenflya O Lasso D Ortisa ta inshih U cej chas horal spivavsya popereminno mizh gromadoyu ta horom Stara melodiya grala rol U XVIII stolitti Te Deum nabuv klasichnogo viglyadu v tvorah G Gendelya J Gajdna V A Mocarta G Shyutca Zh B Lyulli ta in a takozh G Berlioza A Vedelya O Arhangelskogo M Rimskogo Korsakova F Lista Dzh Verdi A Dvorzhaka ta in Sered najviznachnishih kompozitoriv sho pisali dlya cogo gimnu buli u period Vidrodzhennya Kompozitor Nazva Opus nomer Rik stvorennya Muzichni prikladi 1586 Te deum laudamus a 4 Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina 1594 Te Deum z Missa Te Deum lib IX Baroko Kompozitor Nazva Opus nomer Rik stvorennya Muzichni prikladi Genrih Shyutc 1585 1672 Herr Gott dich loben wir SWV 472 1668 1624 1693 Te Deum Zhan Batist Lyulli 1632 1687 Te Deum LWV 55 1677 Ditrih Bukstehude 1637 1707 Te Deum laudamus BuxWV 218 Mark Antuan Sharpantye 1643 1704 Te Deum a 8 z flejtami ta skripkami Te Deum a 8 Te Deum dlya 4 golosiv Te Deum en ut majeur dlya 4 golosiv ta H 145 H 146 H 147 H 148 1687 bl 1690 Te Deum H146 1657 1726 Te Deum laudamus S32 VI liv 1684 Genri Persell 1659 1695 Te Deum Laudamus in Bb Te Deum and Jubilate Deo in D Z230 1 Z232 ranishe 1682 1694 Luyi Marshan 1669 1732 Te Deum dlya horu ta organu 1670 abo 1671 1736 Te Deum dlya alta solo podvijnogo horu ta orkestru 1724 Yan Dismas Zelenka 1679 1745 Te Deum Te Deum ZWV 145 ZWV 146 bl 1724 1731 Te Deum ZWV 146 Domeniko Skarlatti 1685 1757 Te Deum a 8 do major Georg Frederik Gendel 1685 1759 Utrehtskij Te Deum Te Deum Korolevi Karolini Chandoskij Te Deum Te Deum in A major Dettingenskij Te Deum HWV 278 HG 31 HHA III 3 HWV 280 HG 37 HHA III 8 HWV 281 HG 37 HHA III 7 HWV 282 HG 37 HHA III 8 HWV 283 HG 25 HHA III 13 1713 1714 bl 1717 1718 1726 12 bl 29 lipnya 1743 1699 1785 Te Deum 1751 Jogann Kristian Bah 1735 1782 Milanskij Te Deum 1762 Klasiki tekst 1771 r Kompozitor Nazva Opus nomer Rik stvorennya Muzichni prikladi Dzhuzeppe Sarti 1729 1802 Te Deum Tebe Boga hvalim 1789 Jozef Gajdn 1732 1809 Te Deum Te Deum Hob XXIIIc 1 Hob XXIIIc 2 1765 1800 Antonio Salyeri 1750 1826 Te Deum laudamus de Incoronazione D Dur dlya chotirohgolosogo horu ta orkestru Te Deum laudamus D Dur dlya podvijnogo horu ta orkestru Te Deum laudamus C Dur dya solistiv chotirohgolosogo horu ta orkestru 1790 1799 1819 Dmitro Bortnyanskij 1751 1825 14 Hvalebnih pisen Tebe Boga hvalimo 4 chotirohgolosnih 10 dvohhornih Jogann Gotfrid Shiht 1753 1823 4 horalnih Te Deum na nimeckij tekst Volfgang Amadej Mocart 1756 1791 Te Deum Do major KV 141 1769 1756 1812 Te Deum 1810 Jozef Elsner 1769 1854 Te Deum Op 11 1770 1851 Te Deum 1774 1842 Te Deum 1781 1856 Te Deum D major Op 2 1 1785 1857 Te Deum dlya solo horu ta orkestru 1829 Romantizmu Kompozitor Nazva Opus nomer Rik stvorennya Muzichni prikladi Gektor Berlioz 1803 1869 Te Deum Op 22 H118 1849 Feliks Mendelson Bartoldi 1809 1847 Otto Nikolayi 1810 1849 Ferenc List 1811 1886 S 24 S 27 1853 1867 Dzhuzeppe Verdi 1813 1901 z ciklu Chotiri duhovni p yesi 1895 97 Fridrih Kil 1821 1885 Anton Brukner 1824 1896 WAB 45 1881 1884 Zhorzh Bize 1838 1875 Te Deum 1858 Antonin Dvorzhak 1841 1904 Te Deum op 103 1892 Ser Edvard Elgar 1857 1934 Te Deum Suchasnosti 1855 1911 1872 1958 Maks Reger 1873 1916 1876 1972 1879 1960 Zoltan Kodaj 1882 1967 1882 1954 Vilgelm Furtvengler 1886 1954 1901 1981 1902 1983 German Shreder 1904 1984 1910 1995 1912 2004 Bendzhamin Britten 1913 1976 1917 2002 1926 2007 1928 2003 1928 1929 Kshishtof Pendereckij 1933 1934 Arvo Pyart 1935 1954 1956 1965 Te Deum u derzhavnih ceremoniyahU period Serednovichchya cej gimn pochav vikoristovuvatis pid chas riznomanitnih urochistih ceremonij ta inshih Z chasom same vikonannya gimnu peretvoryuyetsya na osoblivu ceremoniyu sho mala pidkresliti velich monarha ta pohodzhennya jogo vladi vid Boga Osoblivo dobre taki zmini prostezhuyutsya na prikladi Franciyi de ideyi korolivskoyi vladi z chasom nabuli najbilshogo rozvitku Ceremoniya Te Deum bula vvedena u 1587 r korolem Genrihom III ta simvolizuvala novi uyavlennya pro personu korolya Vidpovidno do suchasnih istoriko kulturologichnih koncepcij peretvorennya tila korolya z simvolichnogo na reprezantativne Te Deum sho odnochasno vidznachavsya po vsomu korolivstvu ta zbirav razom vsi stani i korporaciyi primnozhuvav prisutnist korolya navit todi koli vin osobisto ne buv prisutnim Takim chinom cej ritual mig povsyudi zrobiti prisutnoyu tu unikalnu osobistist vtilennya derzhavi same todi koli vona ne vvazhala za neobhidne yavlyatisya pered svoyim ta volila buti vidsutnoyu Ce poyasnyuye zbilshennya chastoti provedennya Te Deum hocha jogo lishe zridka vikoristovuvali dlya svyatkuvannya peremog do 1620 r z 1621 po 1642 jogo vikoristovuvali z cogo privodu visimnadcyat raziv dvadcyat dva razi pid chas nepovnolittya Lyudovika XIV visimdesyat dev yat raziv mizh 1661 ta 1715 rokami i she tridcyat dev yat mizh 1715 ta 1748 rokami Te Deum stav obov yazkovim pri svyatkuvanni narodzhennya odruzhenni princiv krovi ta navit oduzhanni korolya vid vazhkih hvorob V cih ceremoniyah inshi korolivski dvori Yevropi nasliduvali priklad francuzkogo U Velikij Britaniyi cya ceremoniya bula mensh pishnoyu ta mala bilsh liturgijnij harakter Na sogodni vona zbereglas u formi Nacionalnoyi podyachnoyi sluzhbi angl National Thanksgiving Service pid chas vidznachennya vazhlivih dlya derzhavi ta koroni dat ta podij U Latinoamerikanskih krayinah takih yak Argentina Kolumbiya Paragvaj Panama Gvatemala Peru na vidznachennya yihnih nacionalnih svyat takozh provoditsya sluzhba Te Deum U Chili shoroku 18 veresnya pid chas Svyat Vitchizni u ob 11 godini ranku provoditsya tak zvana sluzhba Ekumenichnogo Te Deum Svyat Vitchizni isp Te Deum Ecumenico de Fiestas Patrias na yakij zavzhdi prisutni vsi vishi uryadovci krayini na choli z prezidentom Tradiciya svyatkuvati nacionalne svyato Chili z gimnom Te Deum z yavlyayetsya u 1811 roci a u 1870 roku vona nabuvaye formi okremoyi sluzhbi U prezidentstvo Salvadora Alyende vona staye ekumenichnoyu U Vatikani naprikinci kozhnogo roku 31 grudnya provoditsya Podyachna sluzhba yaku provodit papa rimskij zi spivom Amvrosianskogo gimnu TekstLatinskij tekst Te Deum laudamus Te Dominum confitemur Te aeternum patrem omnis terra veneratur Tibi omnes Angeli tibi caeli et universae potestates Tibi cherubim et seraphim incessabili voce proclamant Sanctus Sanctus Sanctus Dominus Deus Sabaoth Pleni sunt caeli et terra maiestatis gloriae tuae Te gloriosus Apostolorum chorus Te prophetarum laudabilis numerus Te martyrum candidatus laudat exercitus Te per orbem terrarum sancta confitetur Ecclesia Patrem immensae maiestatis venerandum tuum verum et unicum Filium Sanctum quoque Paraclitum Spiritum Tu Rex gloriae Christe Tu Patris sempiternus es Filius Tu ad liberandum suscepturus hominem non horruisti Virginis uterum Tu devicto mortis aculeo aperuisti credentibus regna caelorum Tu ad dexteram Dei sedes in gloria Patris Iudex crederis esse venturus Te ergo quaesumus tuis famulis subveni quos pretioso sanguine redemisti Aeterna fac cum sanctis tuis in gloria numerari Salvum fac populum tuum Domine et benedic haereditati tuae Et rege eos et extolle illos usque in aeternum Per singulos dies benedicimus te Et laudamus nomen tuum in saeculum et in saeculum saeculi Dignare Domine die isto sine peccato nos custodire Miserere nostri Domine miserere nostri Fiat misericordia tua Domine super nos quemadmodum speravimus in te In te Domine speravi non confundar in aeternum Amen Tekst ukrayinskoyu rimovanij Tebe Boga proslavlyayem Vichna Tobi chest i slava Tebe Otche velichaye Bezmir Neba zemlya zhvava Tobi vsi angelski hori I nebes bezkrajnih sili Heruvimi j Serafimi Shlyut nevpinno chesti spivi Najsvyatishij nad svyatimi Savaof Bog Car laskavij Povnitsya zemlya i nebo Velichchyu Tvoyeyi slavi Apostoliv psalmospivi Hor prorokiv velichavij Mucheniki voyi smili Pidnesti spishat gimn slavi Tebe po zemli navkolo Iz serdec de lyubov syaye V odin ritm ta v odin golos Svyata Cerkva proslavlyaye Predvichnogo Otcya slavi Sina Slovo spokonvichne Z Duhom line spiv ob yavi Sho Ti Car hvali o Hriste Ti ye Sin Otcya Predvichnij Shob spasti svit svoyim skonom Prijnyav yestvo choloviche Ne pogordiv Divi lonom Smert zdolav na hresti v mukah Virvav yiyi lyute zhalo Raj vidkrili Tvoyi ruki Shob zhittya nove nastalo Ti sidish pravoruch Boga Tvorcya svitu Sin presvitlij Yak ozvetsya surma stroga Ti prijdesh suditi svit cej Prosimo negidni slugi Zaplyamovani grihami Pomozhi svoyeyu krov yu Zmiti z nas grihovni plyami Vsih vizmi v odnu rodinu V syajvo slavi i spasinnya Viryatuj lyud Bozhij Sinu Daj svoyi blagoslovennya I piklujsya nim doviku Vsih vedi v nebesni brami Haj slavitsya dush Vladiko Im ya Tvoye vsih ustami Line pisnya velichalna Proslavlyaye Bozhi spravi Koli prijde mit ostannya Dlya nas grishnih bud laskavij Miloserdnij bud dlya lyudu Zahistom krilom opiki Tobi upovati budu Ne posoromlyus poviki Cerkovnoslov yanskij tekst Tebe Boga hvalim Tebe Gospoda ispovѣduem Tebe Prevѣchnago Otca vsya zemlya velichaet Tebѣ vsi angeli Tebѣ nebesa i vsya sily Tebѣ heruvimy i serafimy neprestannymi glasy vzyvayut Svyat Svyat Svyat Gospod Bog Savaoѳ Polny sut nebesa i zemlya velichestva slavy Tvoeya Tebe preslavnyj apostolskij lik Tebe prorocheskoe hvalebnoe chislo Tebe hvalit presvѣtloe muchenicheskoe voinstvo Tebe po vsej vselennѣj ispovѣduet Svyataya Cerkov Otca nepostizhimago velichestva Poklanyaemago Tvoego istinnago i edinorodnago Syna I Svyatago Utѣshitelya Duha Ty Caryu slavy Hriste Ty Otca prisnosushnyj Syn esi Ty ko izbavleniyu priemlya chelovѣka ne vozgnushalsya esi dѣvicheskago chreva Ty odolѣv smerti zhalo otverzl esi vѣruyushim Carstvo Nebesnoe Ty odesnuyu Boga sѣdishi vo slavѣ Otchej Sudiya priiti vѣrishisya Tebe ubo prosim pomozi rabom Tvoim ihzhe chestnoyu kroviyu iskupil esi Spodobi so svyatymi Tvoimi v vѣchnoj slavѣ Tvoej carstvovati Spasi lyudi Tvoya Gospodi i blagoslovi dostoyanie Tvoe Ispravi ya i voznesi ih vo vѣki Vo vsya dni blagoslovim Tebe I voshvalim imya Tvoe vo vѣk i vo vѣk vѣka Spodobi Gospodi v den sej bez grѣha sohranitisya nam Pomiluj nas Gospodi pomiluj nas Budi milost Tvoya Gospodi na nas yakozhe upovahom na Tya Na Tya Gospodi upovahom da ne postydimsya vo vѣki amin PrimitkiTe deum 6 bereznya 2012 u Wayback Machine u Slovniku dovidniku muzichnih terminiv Avtorstvo spirne U 1687 r Lyudovik XIV zahvoriv Spochatku vin zhalivsya lishe na zubnij bil ale pri virivanni zuba likari nastilki nezgrabno sebe poveli sho razom iz zubom virvali kusok verhnoyi shelepi ta buli vimusheni pripalyuvati ranu rozpechenim zalizom Vsi vvazhali sho korol znahoditsya prismerti ale vin oduzhav I dlya urochistostej na chest jogo oduzhannya Lyulli obroblye svij Te Deum 1678 r ta planuye postanovku zi vsima 300 mi korolivskimi muzikantami Pid chas prem yeri 8 sichnya 1687 r diriguyuchi orkestrom Lyulli biv paliceyu po pidlozi nastilki temperamentno sho popav sobi na nogu ta probiv yiyi Cherez zarazhenya krovi utvorilas gangrena ale kompozitor vidmovivsya vid amputaciyi palciv nogi ta pomer cherez dekilka misyaciv Buv pohovanij z velikimi pochestyami Nalezhit do tipu Horalna fantaziya Znamenita prelyudiya do cogo tvoru ye gimnom Yevropejskoyi movnoyi spilki Napisanij u formi Ye pershim anglijskim Te Deum mom napisanim dlya povnocijnogo orkestru Napisanij na chest ukladennya Utrehtskogo miru Napisanij dlya druzhini majbutnogo korolya Georga II Napisanij pid perebuvannya Gendelya u gercoga Chandoskogo u Kennoni Napisanij pislya peremogi pid Dettingenom U formi velikoyi oratoriyi dlya svyatkuvannya vzyattya Ochakova Dlya vikonannya vikoristovivalis navit garmati Napisanij razom iz znamenitoyu dlya imperatrici Pererobka Te Deum 1790 r Napisanij dlya korolevi Dlya jogo vikonannya zaluchalis 500 muzikantiv Div napriklad Mihail Yampolskij Ot simvolicheskogo tela k reprezentativnomu prostranstvu fragmenty iz knigi Vozvrashenie Leviafana Politicheskaya teologiya reprezentaciya vlasti i konec Starogo Rezhima Novoe Literaturnoe Obozrenie 56 2002 g Chartier Roger The Cultural Origins of the French Revolution Durham London Duke University Press 1991 P 127 128