Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джузеппе Са́рті (італ. Giuseppe Sarti; хрещений 1 грудня 1729, Фаенца — пом. 28 липня 1802, Берлін) — італійський композитор, диригент і педагог; почесний член Петербурзької академії наук з 1796 року.
| Джузеппе Сарті | |
|---|---|
| італ. Giuseppe Sarti | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 грудня 1729[1][2][3] |
| Місце народження | Фаенца, Провінція Равенна, Емілія-Романья[3] |
| Дата смерті | 28 липня 1802[4][1][2] (72 роки) або 28 лютого 1802[3] (72 роки) |
| Місце смерті | Берлін, Королівство Пруссія[3] |
| Професії | композитор, музичний педагог, педагог, капельмейстер, директор |
| Вчителі | d і Джованні Батіста Мартіні |
| Відомі учні | Луїджі Керубіні і Грибович-Брежинський Степан Григорович |
| Інструменти | орган |
| Жанри | опера, класична музика і духовна музика |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в італійському місті Фаенці (де і був хрещений 1 грудня 1729 року) в родині ювеліра і одночасно скрипаля-любителя. Початкову музичну освіту здобув у церковно-співочій школі, а надалі брав уроки у професійних музикантів (у в Падуї і у знаменитого падре Мартіні в Болоньї). До 13 років вже непогано грав на клавішних інструментах, що дозволило йому обійняти посаду органіста в рідному місті.
З 1752 року почав працювати і в оперному театрі. Його перша опера — «Помпей в Вірменії» — пройшла з успіхом, а друга, написана для Венеції, — «Король-пастух» — зробила його відомим. 1753 року був запрошений в Копенгаген капельмейстером італійської оперної трупи і почав складати поряд з італійськими операми зінгшпілі данською мовою. За роки перебування в Копенгагені створив 24 опери.
1775 року, через борги, за вироком суду, покинув Данію. У 1775—1779 роках у Венеції був директором жіночої консерваторії. У 1779—1784 роках в Мілані був капельмейстером собору. Творчість композитора в цей період досягає європейської слави — його опери ставляться на сценах Відня, Парижа, Лондона (серед них — «Сільські ревнощі» — 1776, «Ахілл на Скірос» — 1779, «Двоє сваряться — третій радіє» — 1782).
З 1784 року, за запрошенням імператриці Катерини ІІ, прибув до Російській імперії, де став придворним капельмейстером. У 1786—1790 роках — на службі у Григорія Потьомкіна. Очолював його домашню капелу в Причорномор'ї; мав титул директора Катеринославської музичної академії.
Автор опер (у тому числі «Арміда та Рінальдо», 1785; «Андромеда», 1798), композицій для хору та оркестру, пісень.
Серед учнів — Л. Керубіні, А. Ведель, С. Давидов, , С. Дегтярьов, , П. Турчанінов.
1801 року вийшов у відставку і вирушив до Італії, але помер по дорозі в Берліні 28 липня 1802 року.
Примітки
- SNAC — 2010.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Классическая музыка, опера и балет. [ 24 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 515. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhuzeppe Sa rti ital Giuseppe Sarti hreshenij 1 grudnya 1729 Faenca pom 28 lipnya 1802 Berlin italijskij kompozitor dirigent i pedagog pochesnij chlen Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1796 roku Dzhuzeppe Sartiital Giuseppe SartiOsnovna informaciyaData narodzhennya1 grudnya 1729 1729 12 01 1 2 3 Misce narodzhennyaFaenca Provinciya Ravenna Emiliya Romanya 3 Data smerti28 lipnya 1802 1802 07 28 4 1 2 72 roki abo 28 lyutogo 1802 1802 02 28 3 72 roki Misce smertiBerlin Korolivstvo Prussiya 3 Profesiyikompozitor muzichnij pedagog pedagog kapelmejster direktorVchitelid i Dzhovanni Batista MartiniVidomi uchniLuyidzhi Kerubini i Gribovich Brezhinskij Stepan GrigorovichInstrumentiorganZhanriopera klasichna muzika i duhovna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v italijskomu misti Faenci de i buv hreshenij 1 grudnya 1729 roku v rodini yuvelira i odnochasno skripalya lyubitelya Pochatkovu muzichnu osvitu zdobuv u cerkovno spivochij shkoli a nadali brav uroki u profesijnih muzikantiv u v Paduyi i u znamenitogo padre Martini v Bolonyi Do 13 rokiv vzhe nepogano grav na klavishnih instrumentah sho dozvolilo jomu obijnyati posadu organista v ridnomu misti Z 1752 roku pochav pracyuvati i v opernomu teatri Jogo persha opera Pompej v Virmeniyi projshla z uspihom a druga napisana dlya Veneciyi Korol pastuh zrobila jogo vidomim 1753 roku buv zaproshenij v Kopengagen kapelmejsterom italijskoyi opernoyi trupi i pochav skladati poryad z italijskimi operami zingshpili danskoyu movoyu Za roki perebuvannya v Kopengageni stvoriv 24 operi 1775 roku cherez borgi za virokom sudu pokinuv Daniyu U 1775 1779 rokah u Veneciyi buv direktorom zhinochoyi konservatoriyi U 1779 1784 rokah v Milani buv kapelmejsterom soboru Tvorchist kompozitora v cej period dosyagaye yevropejskoyi slavi jogo operi stavlyatsya na scenah Vidnya Parizha Londona sered nih Silski revnoshi 1776 Ahill na Skiros 1779 Dvoye svaryatsya tretij radiye 1782 Z 1784 roku za zaproshennyam imperatrici Katerini II pribuv do Rosijskij imperiyi de stav pridvornim kapelmejsterom U 1786 1790 rokah na sluzhbi u Grigoriya Potomkina Ocholyuvav jogo domashnyu kapelu v Prichornomor yi mav titul direktora Katerinoslavskoyi muzichnoyi akademiyi Avtor oper u tomu chisli Armida ta Rinaldo 1785 Andromeda 1798 kompozicij dlya horu ta orkestru pisen Sered uchniv L Kerubini A Vedel S Davidov S Degtyarov P Turchaninov 1801 roku vijshov u vidstavku i virushiv do Italiyi ale pomer po dorozi v Berlini 28 lipnya 1802 roku PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Klassicheskaya muzyka opera i balet 24 travnya 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 515 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022