Джузе́ппе Доме́ніко Скарлатті (італ. Giuseppe Domenico Scarlatti); (нар. 26 жовтня 1685, Неаполь — пом. 23 липня 1757, Мадрид) — італійський композитор і клавесиніст епохи бароко, син композитора Алессандро Скарлатті.
Доменіко Скарлатті | |
---|---|
Giuseppe Domenico Scarlatti | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Giuseppe Domenico Scarlatti |
Дата народження | 26 жовтня 1685 |
Місце народження | Неаполь |
Дата смерті | 23 липня 1757 (71 рік) |
Місце смерті | Мадрид |
Громадянство | Італія |
Національність | італієць |
Професія | композитор, клавесиніст, органіст |
Вчителі | Франческо Ґаспаріні |
Інструменти | клавесин, орган |
Жанр | опера, соната, камерна, духовна музика |
Нагороди | |
Батько | Алессандро Скарлатті |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився у Неаполі в сім'ї відомого композитора Алессандро Скарлатті. Брав уроки таких композиторів як , Франческо Гаспаріні і Бернардо Пасквіні.
З 1701 року працював у королівській каплиці. У 1704—1708 роки жив у Венеції, з 1709 року — у Римі придворним музикантом польської королеви у вигнанні Марії Казимирі. Брав участь у змаганні виконавців, був визнаний найкращим клавесиністом за Генделя, проте поступився йому у вправності гри на органі. У ці роки написав ряд опер для приватного театру Казимири. З 1715 по 1719 рік був капельмейстером у соборі Святого Петра, і в останній рік він виїхав у Лондон, де поставив свою оперу «Narcisco» в королівському театрі.
У 1720—1725 роки служив королівським придворним музикантом у Лісабоні. 1728 році у Римі оженився на Марії Катерині Джентілі. У 1729—1733 роках жив у Севільї, де ознайомився з музикою фламенко.
З 1733 року перебував при Мадридському королівському дворі, де і прожив до самої смерті. У Мадриді Скарлатті написав більше 500 сонат для клавіру, багато з яких не втрачають популярності до сьогодні. У Мадриді у Скарлатті народилися п'ять дітей. Після смерті своєї дружини Марії Катерини в 1742 році, оженився на іспанці Настасії Махарте Хімене. Домініко Скарлатті був другом Фарінеллі, знаменитого кастрата-сопрано, що також був уродженцем Неаполя, але проживав під королівською опікою у Мадриді. Історик і музикознавець виявив кореспонденцію Фарінеллі, у якій знайдена більша частина відомої зараз інформації про Скарлатті.
Доменіко Джузеппе Скарлатті вмер у Мадриді, у віці 71 року. На його будинку в Calle Leganitos висить пам'ятна дошка з його ім'ям, а його нащадки дотепер живуть у Мадриді.
Музика
Лише частина творів Скарлатті була опублікована за його життя. Уважається, що Скарлатті сам опублікував у 1738 року збірник 30 своїх найвідоміших робіт Essercizi («Вправи»). Збірник з успіхом був прийнятий по всій Європі, і був відзначений видатним музичним критиком вісімнадцятого століття .
Більшість сонат, які не були опубліковані при житті Скарлатті, друкувалися рідко й нерегулярно протягом наступних двох з половиною століть. Попри це, його музика приваблювала видатних музикантів, таких як Фридерик Шопен, Бела Барток, Генріх Шенкер і Володимир Горовиць.
Скарлатті написав більше п'яти сотень сонат, більшість мають одночастинну форму, з незмінним темпом й є зразком стародавньої двочастинної форми. Сучасна техніка гри на фортепіано випробувала сильний вплив цих сонат. Деякі з них показують сміливу роботу з гармонією, що виражається як у використанні дисонансу й кластерів, так й у несподіваних модуляціях у непаралельні тональності. Його творчість зіграла значну роль у подальшому розвиткові сонати, вплинула на багатьох композиторів, серед яких згадується П'єтро Доменіко Парадізі.
Значний вплив на Скарлатті справила іспанська народна музика. Це виявилося у використанні фригійського ладу, тональних модуляцій, не властивих академічному європейському мистецтву тих часів, а також дисонуючого звучання кластерів як імітації звучання гітари. Іноді Скарлатті цитував народні мелодії практично без змін, що було дуже незвичайно для його епохи.
Пам'ять
Сонати Скарлатті займають значне місце в репертуарі піаністів та клавесиністів. На клавесині записи сонат Скарлатті здійснювали Ванда Ландовська, Густав Леонгардт та , відомий дослідник творчості композитора. На фортепіано записи сонат Скарлатті здійснювали Володимир Горовиць, Марта Аргеріх, Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Діну Ліпатті, Михайло Плєтньов, Еміль Гілельс, Клара Хаскіл, Мюррей Перайя, ряд сонат записав також відомий композитор Бела Барток
Іменем Доменіка Скарлатті названо кратер на Меркурії та астероїд.
Примітки
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Скарлатті // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Література
- Kirkpatrick R. Domenico Scarlatti. Princeton University Press. 1953.
- Кузнецов К. Эскизы о Д. Скарлатти // Советская музыка. — 1935. — № 10.
- Климовицкий А. Зарождение и развитие сонатной формы в творчестве Д.Скарлатти // Вопросы музыкальной формы. Выпуск 1. — М., 1966.
- Петров Ю. П. О циклическом принципе исполнения сонат Д. Скарлатти // Современные вопросы музыкального исполнительства и педагогики. Вып.27 — М., 1976.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhuze ppe Dome niko Skarlatti ital Giuseppe Domenico Scarlatti nar 26 zhovtnya 1685 Neapol pom 23 lipnya 1757 Madrid italijskij kompozitor i klavesinist epohi baroko sin kompozitora Alessandro Skarlatti Domeniko SkarlattiGiuseppe Domenico ScarlattiGiuseppe Domenico ScarlattiOsnovna informaciyaPovne im yaGiuseppe Domenico ScarlattiData narodzhennya26 zhovtnya 1685 1685 10 26 Misce narodzhennyaNeapolData smerti23 lipnya 1757 1757 07 23 71 rik Misce smertiMadridGromadyanstvo ItaliyaNacionalnistitaliyecProfesiyakompozitor klavesinist organistVchiteliFranchesko GaspariniInstrumentiklavesin organZhanropera sonata kamerna duhovna muzikaNagorodiBatkoAlessandro Skarlatti Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u Neapoli v sim yi vidomogo kompozitora Alessandro Skarlatti Brav uroki takih kompozitoriv yak Franchesko Gasparini i Bernardo Paskvini Z 1701 roku pracyuvav u korolivskij kaplici U 1704 1708 roki zhiv u Veneciyi z 1709 roku u Rimi pridvornim muzikantom polskoyi korolevi u vignanni Mariyi Kazimiri Brav uchast u zmaganni vikonavciv buv viznanij najkrashim klavesinistom za Gendelya prote postupivsya jomu u vpravnosti gri na organi U ci roki napisav ryad oper dlya privatnogo teatru Kazimiri Z 1715 po 1719 rik buv kapelmejsterom u sobori Svyatogo Petra i v ostannij rik vin viyihav u London de postaviv svoyu operu Narcisco v korolivskomu teatri U 1720 1725 roki sluzhiv korolivskim pridvornim muzikantom u Lisaboni 1728 roci u Rimi ozhenivsya na Mariyi Katerini Dzhentili U 1729 1733 rokah zhiv u Sevilyi de oznajomivsya z muzikoyu flamenko Z 1733 roku perebuvav pri Madridskomu korolivskomu dvori de i prozhiv do samoyi smerti U Madridi Skarlatti napisav bilshe 500 sonat dlya klaviru bagato z yakih ne vtrachayut populyarnosti do sogodni U Madridi u Skarlatti narodilisya p yat ditej Pislya smerti svoyeyi druzhini Mariyi Katerini v 1742 roci ozhenivsya na ispanci Nastasiyi Maharte Himene Dominiko Skarlatti buv drugom Farinelli znamenitogo kastrata soprano sho takozh buv urodzhencem Neapolya ale prozhivav pid korolivskoyu opikoyu u Madridi Istorik i muzikoznavec viyaviv korespondenciyu Farinelli u yakij znajdena bilsha chastina vidomoyi zaraz informaciyi pro Skarlatti Domeniko Dzhuzeppe Skarlatti vmer u Madridi u vici 71 roku Na jogo budinku v Calle Leganitos visit pam yatna doshka z jogo im yam a jogo nashadki doteper zhivut u Madridi MuzikaLishe chastina tvoriv Skarlatti bula opublikovana za jogo zhittya Uvazhayetsya sho Skarlatti sam opublikuvav u 1738 roku zbirnik 30 svoyih najvidomishih robit Essercizi Vpravi Zbirnik z uspihom buv prijnyatij po vsij Yevropi i buv vidznachenij vidatnim muzichnim kritikom visimnadcyatogo stolittya Bilshist sonat yaki ne buli opublikovani pri zhitti Skarlatti drukuvalisya ridko j neregulyarno protyagom nastupnih dvoh z polovinoyu stolit Popri ce jogo muzika privablyuvala vidatnih muzikantiv takih yak Friderik Shopen Bela Bartok Genrih Shenker i Volodimir Gorovic Skarlatti napisav bilshe p yati soten sonat bilshist mayut odnochastinnu formu z nezminnim tempom j ye zrazkom starodavnoyi dvochastinnoyi formi Suchasna tehnika gri na fortepiano viprobuvala silnij vpliv cih sonat Deyaki z nih pokazuyut smilivu robotu z garmoniyeyu sho virazhayetsya yak u vikoristanni disonansu j klasteriv tak j u nespodivanih modulyaciyah u neparalelni tonalnosti Jogo tvorchist zigrala znachnu rol u podalshomu rozvitkovi sonati vplinula na bagatoh kompozitoriv sered yakih zgaduyetsya P yetro Domeniko Paradizi Znachnij vpliv na Skarlatti spravila ispanska narodna muzika Ce viyavilosya u vikoristanni frigijskogo ladu tonalnih modulyacij ne vlastivih akademichnomu yevropejskomu mistectvu tih chasiv a takozh disonuyuchogo zvuchannya klasteriv yak imitaciyi zvuchannya gitari Inodi Skarlatti cituvav narodni melodiyi praktichno bez zmin sho bulo duzhe nezvichajno dlya jogo epohi Pam yatSonati Skarlatti zajmayut znachne misce v repertuari pianistiv ta klavesinistiv Na klavesini zapisi sonat Skarlatti zdijsnyuvali Vanda Landovska Gustav Leongardt ta vidomij doslidnik tvorchosti kompozitora Na fortepiano zapisi sonat Skarlatti zdijsnyuvali Volodimir Gorovic Marta Argerih Arturo Benedetti Mikelandzheli Dinu Lipatti Mihajlo Plyetnov Emil Gilels Klara Haskil Myurrej Perajya ryad sonat zapisav takozh vidomij kompozitor Bela Bartok Imenem Domenika Skarlatti nazvano krater na Merkuriyi ta asteroyid PrimitkiLutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaSkarlatti Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 LiteraturaKirkpatrick R Domenico Scarlatti Princeton University Press 1953 Kuznecov K Eskizy o D Skarlatti Sovetskaya muzyka 1935 10 Klimovickij A Zarozhdenie i razvitie sonatnoj formy v tvorchestve D Skarlatti Voprosy muzykalnoj formy Vypusk 1 M 1966 Petrov Yu P O ciklicheskom principe ispolneniya sonat D Skarlatti Sovremennye voprosy muzykalnogo ispolnitelstva i pedagogiki Vyp 27 M 1976