Франческо Гаспаріні італ Francesco Gasparini 5 березня 1668 16680305 Камайоре Лукка Італія 22 березня 1727 Рим Італія іт

Франческо Гаспаріні (італ. Francesco Gasparini, 5 березня 1668(16680305), Камайоре, Лукка, Італія — 22 березня 1727, Рим, Італія) — італійський композитор епохи бароко.

Франческо Ґаспаріні
італ. Francesco Gasparini

Основна інформація
Дата народження	19 березня 1668(1668-03-19), 1661^[1], 1665 або 1668^[1]
Місце народження	Камайоре, Провінція Лукка, Тоскана, Італія
Дата смерті	22 лютого 1727(1727-02-22), 22 березня 1727(1727-03-22)^[4] або квітень 1737
Місце смерті	Рим, Папська держава
Професії	композитор, диригент, музикознавець, теоретик музики, музичний режисер
Вчителі	Бернардо Пасквіні, Антоніо Лотті, Джованні Легренці і Арканджело Кореллі
Відомі учні	Бенедетто Марчелло, Доменіко Скарлатті і Йоганн Йоахім Кванц
Інструменти	орган^[d]
Жанри	опера
Файли у Вікісховищі

Життя і творчість

Франческо Ґаспаріні був другим з п'яти дітей Ніколао Ґаспаріні і Елізабетта Бельфіоре. Про його дитинство і початкову музичну освіту мало відомо. Імовірно, він навчався у Римі у Бернардо Паскуіні і Арканджело Кореллі. З 1682 року Ф. Ґаспаріні служив органістом у римській церкві Мадонна-дель-Монті. У 1684 році він був запрошений як співак до Болоньї, в Академію Філармоніка, а з 1685 року він починає працювати там вже як композитор. Перша опера, написана ним, Olimpia vendicata, була поставлена у 1686 році в Ліворно. Всього Ф. Ґаспаріні є автором 61 опери. Найбільш успішною вважається його опера Ambleto (також Amleto) - перша музична варіація на гамлетівську тематику, що базується, втім, не на шекспірівській п'єсі.

1701 року Ф. Ґаспаріні переїжджає до Венеції, де займає місце капельмейстера в Оспедале-делла-П'єта. Тут він до 1713 року поставив 24 своїх музичних п'єси, в тому числі в Театрі Трон (Teatro Tron). У 1716 році Ф. Ґаспаріні повертається до Рима, де працює на замовлення маркіза Франческо Марія Русполі диригентом і композитором. У 1718-1724 роках Гаспаріні займається майже виключно оперною творчістю, його твори ставляться у всіх найбільших музичних театрах Італії - в тому числі в Римі і Турині. Наприкінці життя, в 1725-1727 роках Ф. Ґаспаріні служив капельмейстером при церкві Сан-Джовані-ін-Латерано в Римі.

Ф. Ґаспаріні був відомий також як музичний педагог і теоретик. Серед його учнів слід відзначити Доменіко Скарлатті, Джованні Порта і Бенедетто Марчелло. У 1708 році він видав у Венеції теоретичну працю з бас-школи, яка перевидавалася аж до 1839 року.

Опери

Olimpia vendicata (dramma per musica, 1686, Livorno)
Roderico (dramma per musica, libretto di GB Bottalino, 1686, Livorno)
Bellerofonte (dramma per musica, libretto di GM Conti, Roma, 1690)
Amor vince lo sdegno ovvero L'Olimpia placata (dramma per musica, libretto di Aurelio Aureli, 1692, Roma)
La costanza nell'Amor Divino (dramma sacro per musica, libretto di Pietro Ottoboni, 1695, Roma)
Totila in Roma (dramma per musica, libretto di Matteo Noris, № 1696, Palermo)
Aiace (dramma per musica, libretto di Pietro d'Averara, 1697, Napoli)
Gerone tiranno di Siracusa (dramma per musica, libretto di Aurelio Aureli, 1700, Genova)
Tiberio imperatore d'Oriente (dramma per musica, libretto di GD Pallavicini, 1702, Venezia)
Gli imenei stabiliti dal caso (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1702, Venezia)
Il più fedel tra i vassalli (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1703 Venezia)
Il miglior d'ogni amore per il peggiore d'ogni odio (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1703 Venezia)
La fede tradita e vendicata (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1704, Venezia)
La maschera levata al vizio (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1704, Venezia)
La fredegonda (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1704, Venezia)
Il principato custodito alla frode (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, 1705, Venezia)
Alarico ovvero L'ingratitudine gastigata (dramma per musica, libretto di Francesco Silvani, in collaborazione con Tomaso Albinoni, 1705, Palermo)
Antioco (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1705, Venezia)
Ambleto (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1706, Venezia)
Statira (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1706, Venezia)
Taican re della Cina (tragedia, libretto di Urbano Rizzi, 1707 році, Venezia)
Anfitrione (tragicomedia con prologo, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1707 році, Venezia)
L'amor generoso (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno, 1707 році, Venezia)
Flavio Anicio Olibrio (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1708 році, Venezia)
Engelberta (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1709, Venezia)
Alcide ovvero L'eroico amore (La violenza d'amore) (opera tragicomica, libretto di M. Gasparini, 1709, Bergamo)
La principessa fedele (dramma per musica, libretto di Agostino Piovene, 1709, Venezia)
L'oracolo del fato (componimento per musica da camera, libretto di Pietro Pariati, 1 709, Vienna)
Sesostri, re d'Egitto (dramma per musica, libretto di Pietro Pariati, 1710 Venezia)
La ninfa Apollo (scherzo scenico pastorale, libretto di Francesco de Lemene, in collaborazione con Antonio Lotti, 1710 Venezia)
L'amor tirannico (dramma per musica, libretto di Domenico Lalli, 1710 Venezia)
Tamerlano (tragedia, libretto di Agostino Piovene, da Jacques Pradon, 1711, Venezia)
Costantino (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno e Pietro Pariati, 1711, Venezia)
Nerope (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno, 1712, Venezia)
Eraclio (dramma per musica, libretto di Pietro Antonio Bernadoni, in collaborazione con Carlo Francesco Pollarolo, 1712, Roma)
Il comando non inteso ed ubbidito (dramma per musica, libretto Francesco Silvani, 1713, Milano)
L'amore politico e generoso della regina Ermengarada (dramma per musica, in collaborazione con Giovanni Maria Capelli, 1713, Mantova)
Lucio Papirio (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi, 1714, Roma)
Eumene (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno, 1714, Reggio Emilia)
Amor vince l'odio ovvero Timocrate (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi, 1715, Firenze)
Il tartaro nella Cina (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi, 1715, Reggio Emilia)
Ciro (dramma per musica, libretto di Matteo Noris, 1716, Roma)
Vincislao (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno, 1716, Roma)
Il gran Cid (dramma per musica, libretto di J. Alborghetti e N. Serino, 1717, Napoli)
Intermezzi in derisione della setta maomettana (dramma per musica, libretto di Girolamo Gigli, 1717, Roma)
Pirro (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno, 1717, Roma)
Il trace in catena (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi, 1717, Roma)
Democrito (dramma per musica, 1718, Torino)
Nana francese e Armena (Mirena e Floro) (intermezzo, 1718, Dresda)
Astinatte (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi, 1719, Roma)
Lucio Vero (dramma per musica, libretto di Apostolo Zeno, 1719, Roma)
Tigranes (dramma per musica, in collaborazione con Francesco Bartolomeo Conti, Giuseppe Maria Orlandini e Antonio Vivaldi, 1719, Amburgo)
Amore e maestà (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi 1720, Roma)
Faramondo (dramma per musica, da Apostolo Zeno 1720, Roma)
La pace fra Seleuco e Tolomeo (dramma per musica, libretto di Adriano Morselli, revisionato di A. Trabucco 1720, Milano)
L'avaro (intermezzo, libretto di Antonio Salvi 1720, Firenze)
Nino (dramma per musica, libretto di Ippolito Zanelli 1720, Reggio Emilia)
Dorinda (favola pastorale, libretto di Benedetto Marcello, 1723, Roma)
Silvia (dramma pastorale, libretto di Enrico Bissari, один тисячі сімсот двадцять три, Foligno)
Gli equivoci d'amore e d'innocenza (dramma per musica, libretto di Antonio Salvi, 1 723, Venezia)
Tigresa (favola pastorale con intermezzi, 1724, Roma)

Література

Біографія і бібліографія (англ.)

Примітки

Deutsche Nationalbibliothek Record #119011778 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
М. П. Гаспарини, Франческо // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 166.
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24391474d:Track:Q19908137d:Track:Q4361824d:Track:Q23892906
Г. Риман Гаспарини // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 301.
d:Track:Q649d:Track:Q27773917d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

Ґаспаріні. Повні лібрето опер російською мовою

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/119011778/_Record_#119011778]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #119011778 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24391474"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Петухов,_Михаил_Онисифорович|М._П.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Гаспарини,_Франческо|Гаспарини,_Франческо]]_//_''[[:d:Q23892906|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1892._—_Т.&nbsp;VIII._—_С.&nbsp;166.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q24391474]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q4361824]][[d:Track:Q23892906]]</div>-2] М. П. Гаспарини, Франческо // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 166.
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24391474d:Track:Q19908137d:Track:Q4361824d:Track:Q23892906

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q27773917"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Ріман|Г._Риман]]</i>_[[:ru:s:МСР/ВТ/Гаспарини|Гаспарини]]_//_''[[:d:Q27680201|Музыкальный_словарь]]'':_''Перевод_с_5-го_немецкого_издания''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Енгель_Юлій_Дмитрович|Ю.&nbsp;Д.&nbsp;Энгель]]_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:ru:Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона|Музыкальное_издательство_П._И._Юргенсона]],_1901._—_Т.&nbsp;1._—_С.&nbsp;301.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q27773917]][[d:Track:Q27680201]][[d:Track:Q2910129]][[d:Track:Q7117345]]</div>-3] Г. Риман Гаспарини // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 301.
d:Track:Q649d:Track:Q27773917d:Track:Q27680201d:Track:Q2910129d:Track:Q7117345

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb139671935_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-4] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[1]

[4]