Президент США (англ. President of the United States) є главою держави й уряду Сполучених Штатів, а також Верховним головнокомандувачем Збройних сил. Він обирається раз на чотири роки Колегією виборників. У разі смерті або відставки президента його повинен замінити віцепрезидент. Обов'язковою вимогою до кандидатів у президенти є вік понад 35 років і громадянство США від народження.
Першим президентом Сполучених Штатів Америки став Джордж Вашингтон 1789 року, а чинним, 46-им президентом, є Джо Байден (з 2021 року).
Традиційно кілька послідовних термінів президентства нумеруються як одне, але обидва президентства Гровера Клівленда позначаються як 22-ге і 24-те, оскільки вони не проходили підряд. Таким чином, за всю історію посади її обіймало 45 осіб.
Найстаршим президентом на момент обрання є Джо Байден, що обійняв посаду у віці 78 років. Наймолодшим президентом був Теодор Рузвельт, який зайняв пост у віці 42 роки і 10 місяців. До Франкліна Рузвельта жоден президент не висував свою кандидатуру більше, ніж на два терміни. Ця традиція склалася ще з часів Джорджа Вашингтона. Рузвельт був обраний чотири рази поспіль (помер під час четвертого терміну). Після його смерті заборона балотуватися більше двох разів була закріплена конституційно.
Найкоротший час на посаді президента провів Вільям Генрі Гаррісон (32 дні), а найдовший — Франклін Рузвельт (майже 13 років). Лише двоє осіб на посаді президента США були римо-католиками: Джон Кеннеді та Джо Байден. Єдиним темношкірим президентом був Барак Обама. Президент Мартін ван Бюрен був єдиним президентом, для якого англійська мова не була рідною (рідною для нього була нідерландська мова). Президент Дональд Трамп став першим в історії президентом, який до обрання на цей пост не обіймав жодної політичної чи військової посади. Посаду президента Сполучених Штатів ніколи не займала жінка.
Із 45 осіб, які були президентами США, четверо померли на посту з природних причин (Вільям Генрі Гаррісон, Закарі Тейлор, Воррен Гардінг і Франклін Рузвельт), четверо були вбиті (Авраам Лінкольн, Джеймс Гарфілд, Вільям Мак-Кінлі і Джон Кеннеді), а Річард Ніксон пішов у відставку. На сьогодні живі п'ятеро колишніх президентів США: Дональд Трамп, Барак Обама, Джордж Вокер Буш (Джордж Буш-молодший), Білл Клінтон, та Джиммі Картер.
Президенти США
- Партії
Безпартійний Федералістська Демократично-республіканська Демократична Вігів Республіканська
№ | Президент | Роки президентства | Роки життя | Віцепрезидент | Діяльність | |
---|---|---|---|---|---|---|
Джордж Вашингтон (George Washington) | — 14 грудня 1799 | Джон Адамс (1789-1797) | Головнокомандувач Континентальної армії, один з ключових Батьків-засновників держави. Очолював Філадельфійський конвент 1787 року, на якому була прийнята Конституція. Через два роки обраний президентом, перебував на цьому посту два терміни. Здебільшого саме Вашингтон заклав основні підвалини інституту президентства. Однак за його правління економічна ситуація в США залишалася нестабільною; податок на алкоголь призвів до повстання віскі. | |||
Джон Адамс (John Adams) | — 4 липня 1826 | Томас Джефферсон (1797-1801) | Один з творців Декларації незалежності Сполучених Штатів 1776 року; підписав Паризький мирний договір, що завершив війну за незалежність США. Президентство Адамса характеризується численними політичними інтригами, спричиненими двопартійною системою виборів. Під час його правління погіршились стосунки з Францією, що призвело до неоголошеної війни між двома державами. За Адамса був зведений Білий дім. | |||
Томас Джефферсон (Thomas Jefferson) | — 4 липня 1826 | Аарон Берр (1801-1805) Джордж Клінтон (1805-1812) | Основний автор Декларації незалежності. Підтримував демократизацію влади, провів скорочення чисельності війська, заснував Військову академію у Вест-Пойнті. За правління Джефферсона Сполучені Штати придбали Луїзіану, був зменшений обсяг работоргівлі. | |||
Джеймс Медісон (James Madison) | — 28 червня 1836 | Джордж Клінтон (1805-1812) посада вакантна Елбридж Геррі (1813-1814) | Один із ключових авторів Конституції. На початку президентства заборонив торгівлю з Англією й Францією через їхню економічну політику щодо США. Згодом скасував заборону щодо Франції, але не зробив цього щодо Англії, що призвело до війни з нею, яку Америка виграла попри невдалий для неї початок. За Медісона остаточно розпалася Федералістська партія, яка відмовилася підтримати війну. | |||
Джеймс Монро (James Monroe) | — 4 липня 1831 | Деніел Томпкінс (1817-1825) | Знизив політичну напругу в країні, більшу частину доби його правління називають «ерою доброї згоди»; проте були і невдачі, зокрема економічна криза 1819 року. Запровадив доктрину Монро: принцип невтручання європейських держав у справи держав Американського континенту, а США — у європейські. За його президентства США придбали в Іспанії Флориду. | |||
Джон Квінсі Адамс (John Quincy Adams) | — 23 лютого 1848 | Джон Колдвелл Келхун (1825-1832) | Син другого президента Джона Адамса, дипломат. На виборах не набрав більшості голосів виборників (голоси розділилися навпіл), але був обраний на посаду президента Палатою представників — єдиний такий випадок в історії США. Виступав проти рабства, за що піддавався жорсткій критиці парламентарів із Півдня. Підписав низку торгових договорів з країнами Європи. Незабаром після завершення терміну продовжив політичну кар'єру в Палаті. | |||
Ендрю Джексон (Andrew Jackson) | — 8 червня 1845 | Джон Колдвелл Келхун (1825-1832) посада вакантна Мартін ван Бюрен (1833-1837) | Виходець із простої сім'ї, адвокат, військовий діяч. Один із засновників Демократичної партії. На виборах 1824 отримав відносну більшість голосів, але не отримав абсолютної, тому президентом став Джон Адамс. Утім, Джексон був обраний 1828 року. Він був прихильником рабовласницької системи, а також підтримував виселення індіанців. Ліквідував Другий банк США. | |||
Мартін ван Бюрен (Martin Van Buren) | — 24 липня 1862 | Річард Ментор Джонсон (1837-1841) | Адвокат, сенатор; єдиний президент США, рідною мовою якого була не англійська (а нідерландська). Вступивши на пост, висунув декілька проєктів щодо покращення складного економічного становища в країні, але його спроби завершилися невдачею. Згодом ще двічі балотувався на виборах, обидва рази невдало. | |||
Вільям Генрі Гаррісон (William Henry Harrison) | — 4 квітня 1841 | Джон Тайлер (1841) | Останній президент, що народився до Війни за незалежність. Прославився як герой у ході війни з Англією і бойових дій проти індіанців. Гаррісон був обраний президентом у віці 68 років, але провів на посаді лише 32 дні, оскільки застудився під час інавгураційної промови і невдовзі помер. Його наступником став віцепрезидент Джон Тайлер. | |||
Джон Тайлер (John Tyler) | — 18 січня 1862 | посада вакантна | Не виправдав надій партії вігів, від якої був обраний, бо спирався на політику демократів. За це був вигнаний із партії. Провадив курс на розвиток економіки, але не надто вдало, тому швидко втратив популярність як у народі, так і в політичних колах. Конфліктував з Конгресом. | |||
Джеймс Нокс Полк (James Knox Polk) | — 15 червня 1849 | Джордж Даллас (1845-1849) | За його президентства США отримали великі територіальні придбання (були завойовані Верхня Каліфорнія і Нова Мексика — землі сучасних штатів Каліфорнія, Нью-Мексико, Аризона, Невада і Юта; Велика Британія поступилась Орегоном), велася війна з Мексикою. Але, з іншого боку, ці територіальні придбання поглибили суперечки між Північчю і Півднем, що згодом вилилося у громадянську війну. Робота на посаді підірвала здоров'я Полка, тому після закінчення терміну президентства він невдовзі помер. | |||
Закарі Тейлор (Zachary Taylor) | — 9 липня 1850 | Міллард Філлмор (1849-1850) | Тейлор, успішний воєначальник, був популярним в народі, що забезпечило йому перемогу на виборах. Провадив успішну політику, намагався не звертати уваги на дрібні політичні інтриги, але мав слабке здоров'я, тому провів на посту президента лише трохи більше року. | |||
Міллард Філлмор (Millard Fillmore) | — 8 березня 1874 | посада вакантна | Став президентом 1850 року, обіймаючи посаду віцепрезидента, внаслідок смерті Закарі Тейлора. Президентство його було недовгим, воно не характеризувалося різкими змінами в політиці країни, але великі реформи пройшли в адміністрації президента. Філлмор підтримував і впроваджував , який на певний час стримав конфлікт між Півднем та Північчю; підписав Закон про рабів-утікачів. | |||
Франклін Пірс (Franklin Pierce) | — 8 жовтня 1869 | Вільям Кінг (1853) посада вакантна | Виграв вибори 1852 року від демократів з великою перевагою через кризу у Партії вігів. Відстоював інтереси рабовласників, ще більше поглиблювавши суперечності між Півднем та Північчю. За президентства Пірса США придбали у Мексики землі на південь від річки і західніше Ріо-Гранде площею 76 845 км²; відбувся , який називають «репетицією Громадянської війни». Було прийнято Закон Канзас-Небраска, що дозволив цим двом штатам самостійно вирішувати питання щодо узаконення чи скасування рабства на їх території. | |||
Джеймс Б'юкенен (James Buchanan) | — 1 червня 1868 | Джон Брекінрідж (1857-1861) | Був обраний прорабовласницькими силами, провадив бліду і неенергійну політику. Його президентство остаточно призвело до громадянської війни. Коли 11 штатів утворили Конфедеративні Штати Америки, президент цьому не суперечив. Політичне становище в державі зайшло в глухий кут. Єдиний президент США, що ніколи не був одруженим. | |||
Авраам Лінкольн (Abraham Lincoln) | — 15 квітня 1865 | Ганнібал Гемлін (1861-1865) Ендрю Джонсон (1865) | Один із засновників Республіканської партії. Був обраний на посаду президента напередодні Громадянської війни, яка завершилася перемогою Півночі; роль Лінкольна у перемозі була досить значною. Внаслідок війни було ліквідоване рабство в країні (він підписав Прокламацію про звільнення рабів і Акт про гомстеди), визначено курс розвитку США. Авраама Лінкольна вбив Джон Бут через декілька днів після закінчення бойових дій. | |||
Ендрю Джонсон (Andrew Johnson) | — 31 липня 1875 | посада вакантна | Став президентом внаслідок вбивства Лінкольна. Швидко налаштував проти себе Конгрес, приймаючи непопулярні рішення. За Джонсона було остаточно скасовано рабство: ратифікована відповідна поправка до Конституції; але становище чорношкірих залишалося поганим. Також під час його президентства Америка придбала Аляску у Росії. | |||
Улісс Грант (Ulysses S. Grant) | — 23 липня 1885 | Шайлер Колфакс (1869-1873) Генрі Вілсон (1873-1875) посада вакантна | Полководець Півночі за часів Громадянської війни, популярний у народі та політичних колах США. Основним завданням Гранта як президента була нормалізація стосунків з Півднем, до чого він і прагнув. Вибраний на два терміни; другий його термін характеризувався, в основному, сильним розколом і значними корупційними скандалами в Республіканській партії. | |||
Разерфорд Гейз (Rutherford Birchard Hayes) | — 17 січня 1893 | Вільям Вілер (1877-1881) | Вибраний у результаті дуже суперечливих виборів, на яких переміг суперник Гейза , але після втручання армії на чолі з Уліссом Грантом у парламенті внаслідок довгих дебатів був вибраний Гейз. Він проголосив своєю програмою остаточне примирення південних і північних штатів, а також викорінення корупції, проте останнього досягти не вдалося. | |||
Джеймс Гарфілд (James Garfield) | — 19 вересня 1881 | Честер Алан Артур (1881) | Воєначальник, конгресмен. Вибраний 1880 року, Гарфілд мав намір остаточно покінчити з проблемами всередині Республіканської партії, розпочав деякі реформи, але планам завадило його швидке убивство. Джеймс Гарфілд був застрелений психічно неврівноваженим і після недовгого невдалого лікування помер. | |||
Честер Алан Артур (Chester Alan Arthur) | — 18 листопада 1886 | посада вакантна | Займав посаду віцепрезидента, став президентом внаслідок вбивства Гарфілда. Спочатку не був популярний в народі через зв'язок з корупційними скандалами ще до президентства, але провів низку успішних реформ (зокрема, реформу в державному апараті і реформу громадянської служби), чим завоював високий рейтинг. | |||
Гровер Клівленд (Grover Cleveland) | — 24 червня 1908 | Томас Гендрікс (1885) посада вакантна | Єдиний президент США, що займав цей пост два терміни з перервою. За часів першого президентства зробив спробу відмовитися від системи «spoils system» (зміни чиновників після вибору нового президента); економіка країни у той час процвітала. На виборах 1888 року Клівленд набрав більшість голосів виборців, але програв у колегії виборників, тому президентом став Бенджамін Гаррісон. | |||
Бенджамін Гаррісон (Benjamin Harrison) | — 13 березня 1901 | Леві Мортон (1889-1893) | Онук Вільяма Генрі Гаррісона, воєначальник. Не досяг успіхів в економіці. Висловлювався за протекційну митну систему та проти імміграції пролетарів, займався проблемами пенсійного забезпечення, вів антимонопольну діяльність. Балотувався на наступних президентських виборах, але через погіршення стану економіки втратив популярність, тому програв вибори Клівленду. | |||
Гровер Клівленд (Grover Cleveland) | — 24 червня 1908 | Едлай Стівенсон (1893-1897) | Під час другого свого президентства Клівленд повернув деякі свої реформи, скасовані Гаррісоном. Був надто нерішучим, провадив не зовсім послідовну політику, що призвело до страйків і проблем в економіці. При Клівленді був відновлений золотий стандарт; утворено штат Юта. | |||
Вільям Мак-Кінлі (William McKinley) | — 14 вересня 1901 | Гаррет Гобарт (1897-1899) посада вакантна Теодор Рузвельт (1901) | За часів президентства Мак-Кінлі країна остаточно відмовилася від доктрини Монро, вела чимало війн (серед них — війна з Іспанією, внаслідок якої США поширили свій вплив на Кубу, Пуерто-Рико, Гуам та Філіппіни). Був убитий анархістом . | |||
Теодор Рузвельт (Theodore Roosevelt) | — 6 січня 1919 | посада вакантна Чарлз Фербенкс (1905-1909) | Займав посаду віцепрезидента, став президентом внаслідок вбивства Мак-Кінлі. Наймолодший президент за всю історію США, лауреат Нобелівської премії миру. Продовжив курс попередника на відмову від ізоляціонізму і посилення впливу США у світі. Боровся із монополіями, приділяв увагу захисту природних ресурсів. Рузвельту належить вислів «політика великого кийка». | |||
Вільям Говард Тафт (William Howard Taft) | — 8 березня 1930 | Джеймс Шерман (1909-1912) посада вакантна | Був близьким соратником Рузвельта; той підтримав Тафта під час його передвиборчої кампанії. За час президентства Тафта адміністрацією президента було ініційовано понад 80 антимонопольних позовів; були укладені торгові угоди з кількома державами. США втручалися в політику держав Латинської Америки, було прийнято невдалий «китайський проєкт», який полягав у експансії Сполучених Штатів в Китай з метою недопущення посилення впливу Японії в цьому регіоні. | |||
Томас Вудро Вільсон (Thomas Woodrow Wilson) | — 3 лютого 1924 | Томас Маршалл (1913-1921) | На початку Першої світової війни вів пацифістську політику, не бажаючи втягувати країну у війну; утім, у квітні 1917 року США все-таки вступили у неї. Вільсон — автор названих його іменем «Чотирнадцяти пунктів». Був одним з найвпливовіших учасників Паризької мирної конференції. Ініціатор створення Ліги Націй, до якої, утім, США не ввійшли через опір республіканців у Конгресі. 23 грудня 1913 підписав закон про створення Федеральної резервної системи США, яка діє по сьогодні. За Вільсона у Сполучених Штатах було введено Сухий закон. В останні два роки президентства, переживши інсульт, був недієздатним. | |||
Воррен Гардінг (Warren Gamaliel Harding) | — 2 серпня 1923 | Калвін Кулідж (1921-1923) | Проголосив політику «твердого індивідуалізму», яка зводилась до самоусунення держави від регулювання економічних, фінансових і соціальних процесів; увів восьмигодинний робочий день. Допомагав продовольством Україні й Росії під час голодомору 1921—1923. 1923 року до громадськості проникла інформація про крупні незаконні дії серед співробітників адміністрації Гардінга, сам президент теж був звинувачений. Це, імовірно, і призвело до його ранньої смерті. | |||
Калвін Кулідж (Calvin Coolidge) | — 5 січня 1933 | посада вакантна Чарлз Дауес (1925-1929) | Займав посаду віцепрезидента, став президентом внаслідок смерті Гардінга. Його президентство характеризувалося піднесенням економіки. Різко підвищилася активність Ку-клукс-клану; індіанці остаточно отримали американське громадянство. Кулідж знизив податки, внаслідок чого підвищилося матеріальний достаток американців, проте згодом це призвело до різкого спаду в економіці. | |||
Герберт Кларк Гувер (Herbert Clark Hoover) | — 20 жовтня 1964 | Чарлз Кертіс (1929-1933) | Вибраний із великим відривом від суперників, Гувер збирався провести масштабні реформи в економіці, але цьому завадила найважча в історії США економічна криза — Велика депресія. Під знаком невдалої боротьби з нею пройшло майже все президентство Гувера. Він виділяв великі гроші на розвиток промисловості, створення робочих місць, але заперечував проти прямої грошової допомоги безробітним. Під кінець терміну повністю втратив популярність в народі. | |||
Франклін Делано Рузвельт (Franklin D. Roosevelt) | — 12 квітня 1945 | Джон Гарнер (1933-1941) Генрі Воллес (1941-1945) Гаррі Трумен (1945) | Далекий родич Теодора Рузвельта. Єдиний президент США, який обирався на цей пост більше двох термінів. 1932 року був вибраний президентом під гаслами боротьби з Великою депресією. Проголосив Новий курс — була відновлена банківська сфера, різко зменшилася кількість безробітних, покращено систему соціального захисту населення. До початку Другої світової війни Рузвельт провадив політику нейтралітету у військових справах, але після початку війни США активно втрутилися у її перебіг. Зокрема, було прийнято закон про ленд-ліз. Франклін Рузвельт виконував функції Головнокомандувача армії США, брав активну участь у всіх конференціях «великої трійки». Помер від інсульту на початку свого четвертого терміну. | |||
Гаррі Трумен (Harry Truman) | — 26 грудня 1972 | посада вакантна Олбен Барклі (1949-1953) | Займав посаду віцепрезидента, став президентом внаслідок смерті Рузвельта. Ініціатор бомбардування Хіросіми і Нагасакі, автор доктрини Трумена, прихильник створення НАТО. Під час президентства Трумена розпочалася Холодна війна між СРСР і США. Президент підтримував план Маршалла. За його наказом США втрутилися у Корейську війну. | |||
Дуайт Ейзенхауер (Dwight David Eisenhower) | — 28 березня 1969 | Річард Ніксон (1953-1961) | Його правління ознаменувалося боротьбою з Комуністичною партією і серйозними расовими конфліктами в країні. Завершилася війна в Кореї, було видано закон про освіту. Ейзенхауер був прихильником продовження Холодної війни та гонки озброєнь. | |||
Джон Фіцджеральд Кеннеді (John Fitzgerald Kennedy) | — 22 листопада 1963 | Ліндон Джонсон (1961-1963) | Один з найбагатших президентів США, перший президент-католик. Його президентство характеризується успішно вирішеною Карибською кризою, серйозними успіхами у боротьбі за права чорношкірих та початку програми «Аполлон» з висадки на Місяць. Також Кеннеді добився певних економічних успіхів (зокрема, було зменшено податки і незначно збільшено мінімальну зарплату). Був убитий 22 листопада 1963 року Лі Гарві Освальдом. Причини вбивства досі точно не відомі. | |||
Ліндон Джонсон (Lyndon Baines Johnson) | — 22 січня 1973 | Г'юберт Гамфрі (1965-1969) | Займав пост віцепрезидента, став президентом внаслідок вбивства Кеннеді. В основному, продовжував політику попередника. Провів значні реформи в економічній сфері, ефективно боровся з бідністю у рамках програми «Великого суспільства»; також за президентства Джонсона були прийняті значні закони, спрямовані на боротьбу з расовою нерівністю. Під час другого терміну Джонсона економічний ріст країни дещо знизився внаслідок втручання США у війну в В'єтнамі. Ця війна призвела до різкого падіння популярності президента, тому на третій термін він не балотувався, хоча мав на це право. | |||
Річард Ніксон (Richard Milhous Nixon) | — 22 квітня 1994 | Спіро Агню (1969-1973) посада вакантна Джеральд Форд (1973-1974) | Обраний двічі віцепрезидентом і двічі президентом. Проводив переговори з СРСР про обмеження ядерних озброєнь, намагався зменшити політичну напругу між США та СРСР, вів курс на розвиток космічної програми (саме за президентства Ніксона американці вперше висадилися на Місяць). Провів чимало вдалих дипломатичних візитів, збільшував пенсії та виплати бідним. Ніксон — єдиний президент США, який пішов у відставку (внаслідок Вотергейтського скандалу). | |||
Джеральд Форд (Gerald Rudolph Ford) | — 26 грудня 2006 | посада вакантна Нельсон Рокфеллер (1974-1977) | Був віцепрезидентом, став президентом внаслідок відставки Ніксона; видав указ про зняття всіх звинувачень з нього. Єдиний очільник держави в історії США, який не був обраний всенародним голосуванням ні на посаду віцепрезидента, ні на посаду президента. Продовжив політику попередника на покращення стосунків із СРСР. 1975 року закінчилася війна у В'єтнамі. Форд зіткнувся із досить серйозною економічною кризою, провадив курс на згортання державного регулювання економіки. Популярність президента в народі була досить низькою. | |||
Джиммі Картер (James Carter) | Волтер Мондейл (1977-1981) | Мав намір зменшити масштаби кризи в економіці, але не досяг мети: за його правління США опинилися у наймасштабнішій економічній скруті з часів Великої депресії, хоча певні кроки для подолання кризи все ж були зроблені. Афішував близькість до простолюду, наносив візити у маленькі провінційні містечка, де проводив зустрічі з громадськістю. Його президентство ознаменувалося погіршенням дипломатичних відносин із СРСР внаслідок вторгнення останнього в Афганістан; 1980 року США бойкотували Олімпійські ігри. Провадив доктрину, згідно з якою регіон Перської затоки оголошувався зоною впливу Сполучених Штатів. | ||||
Рональд Рейган (Ronald Wilson Reagan) | — 5 червня 2004 | Джордж Герберт Вокер Буш (1981-1989) | Успішно долав економічну кризу шляхом зменшення інфляції та безробіття, послаблення ролі держави в економіці. Провів значні реформи у сфері боротьби з наркотиками і нелегальною міграцією до США. На початку правління Рейгана Холодна війна загострилася, але після приходу до влади в СРСР Михайла Горбачова стосунки між двома державами вдалося покращити, внаслідок чого протистояння між ними закінчилося без війни. 1986 року спалахнув скандал «Іран-контрас», коли стало відомо, що адміністрація Рейгана незаконно продає зброю в Іран, порушуючи ембарго проти цієї країни. | |||
Джордж Герберт Вокер Буш (Джордж Буш-старший; George Herbert Walker Bush) | — | Ден Квейл (1989-1993) | Продовжував економічну політику попередника, але зіткнувся з економічними проблемами, пов'язаними з дефіцитом бюджету. Його президентство ознаменувалося остаточною перемогою в Холодній війні і політикою, спрямованою на зменшення запасів стратегічної зброї. За правління Буша США провели війну в Перській затоці, а також вторгнення в Панаму. Сприяв об'єднанню Німеччини. | |||
Білл Клінтон (William Jefferson Clinton) | Альберт Гор (1993-2001) | Оголосив курс на зміцнення статусу США як наддержави, якій належить керувати світом. Мав намір провести реформу системи охорони здоров'я, але не досяг в цьому успіху. Висунув нову економічну програму: зменшення податків та інфляції, створення нових робочих місць. Економіка країни за президентства Клінтона залишалася відносно стабільною. США взяли участь у врегулюванні війни в Югославії, НАТО провела операцію в Боснії та Герцеговині. Закінчення президентського терміну Клінтона ознаменувалося сексуальним скандалом з Монікою Левінскі. | ||||
Джордж Вокер Буш (Джордж Буш-молодший; George Walker Bush) | Дік Чейні (2001-2009) | Через декілька місяців після вступу Буша на посаду, 11 вересня 2001 року, у США відбулася серія терактів, тому президент оголосив глобальну «війну проти тероризму». За його правління США вторглися до Іраку та Афганістану. Була проведена реформи системи охорони здоров'я і освіти. Утім, другий термін Буша ознаменувався різким падінням його популярності через економічну кризу, невдалу протидію урагану Катріна і затягнуті конфлікти з Іраком й Афганістаном. | ||||
Барак Обама (Barack Obama) | Джо Байден (2009-2017) | Перший в історії держави темношкірий громадянин, який обіймав цю посаду. Лауреат Нобелівської премії миру (2009). Провадив політику зменшення дефіциту бюджету і зовнішнього боргу держави, здійснив реформу системи охорони здоров'я. У передвиборчій кампанії декларував, що завершить війну в Іраку, що і відбулося 5 грудня 2011 року. У травні 2011 було оголошено про смерть очільника терористичної організації «Аль-Каїда» Усами бен Ладена. 6 листопада 2012 року Обама був переобраний на другий термін. Влітку 2013 року у США розгорівся скандал через викриття Едвардом Сноуденом масового стеження АНБ за світовими інформаційними системами. У жовтні 2013 року політичний конфлікт через непогоджений бюджет на 2014 рік між Демократичною і Республіканською партіями спричинив до призупинки роботи уряду. 2014 року американська влада наклала жорсткі санкції на Росію у зв'язку з анексією Криму та її роллю у конфлікті на сході України. | ||||
Дональд Трамп (Donald Trump) | Майк Пенс (2017-2021) | Найбільш значимі дії Трампа на посту президента у внутрішній політиці включають в себе заборону на в'їзд жителям кількох країн із здебільшого мусульманським населенням; призначення трьох суддів Верховного суду (Ніл Горсач, Бретт Кавано, Емі Коні Барретт); прийняття закону про зниження податків для громадян та підприємств. У зовнішній політиці Трамп реалізовував політику «Америка насамперед» та загалом дотримувався принципу ізоляціонізму та протекціонізму. Під його лідерством США вийшли із Транстихоокеанського партнерства, Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном. Також Трамп встановив тарифи на імпорт, які запустили торгову війну із Китаєм; за Трампа покращилися американо-ізраїльські відносини — зокрема, адміністрація Трампа визнала Єрусалим як столицю Ізраїлю. Протягом свого президентства Трамп неодноразово стикався зі звинуваченнями у перешкоджанні правосуддю та використанні свого посту для власних політичних цілей. Він став третім в історії президентом, якому Палата представників оголосила імпічмент (однак він залишився на посаді завдяки підтримці у Сенаті). Пізніше, в січні 2021 року Палата представників оголосила Трампу ще один імпічмент за підбурювання до заколоту, і таким чином він став єдиним президентом, якому імпічмент оголосили двічі. | ||||
Джо Байден (Joe Biden) | Камала Гарріс (з 2021) | Став найстарішим президентом в історії США та другим в історії президентом-католиком. Початок президентства Байдена ознаменувався серією виконавчих указів, які скасували низку політик Трампа. Зокрема, за Байдена США повернулися до Паризької кліматичної угоди 2015 року, була скасована заборона на в'їзд до США громадян деяких країн із мусульманським населенням, призупинено будівництво стіни на кордоні з Мексикою та скасовано будівництво нафтопроводу Keystone XL. |
Нині живі колишні президенти
Станом на червень 2024 року живуть п'ять колишніх американських президентів:
Президент | Роки президентства | Дата народження |
---|---|---|
Джиммі Картер | 1977-1981 | 1 жовтня 1924 |
Білл Клінтон | 1993-2001 | 19 серпня 1946 |
Джордж Вокер Буш | 2001-2009 | 6 липня 1946 |
Барак Обама | 2009-2017 | 4 серпня 1961 |
Дональд Трамп | 2017-2021 | 14 червня 1946 |
Остання смерть президента відбулася 30 листопада 2018. Тоді помер у віці 94 років Джордж Герберт Вокер Буш (1989—1993).
Президентські династії в США
- Династія Адамсів - Джон Адамс (1797-1801) 2-й президент рідний батько Джона Квінсі Адамса (1825-1829) 6-го президента США;
- Династія Гаррісонів - Вільям Генрі Гарісон (1841) 9-й президент рідний дідусь Бенджаміна Гаррісона (1889-1893) 23-го президента США;
- Династія Рузвельтів - Теодор Рузвельт (1901-1909) 26-й президент рідний дядько дружини Франкліна Делано Рузвельта 32-го президента США;
- Династія Бушів - Джордж Буш старший (1989-1993) 41-й президент США рідний батько Джорджа Буша молодшого (2001-2009) 43-го президента США;
- Династія Пірса-Буша - Франклін Пірс (1853-1857) 14-й президент США є далеким родичем для Джорджа Буша старшого та Джорджа Буша молодшого;
- Династія Тейлора-Девіса - Закарі Тейлор (1849-1850) 12-й президент США був тестем Джефферсона Девіса 1-го президента КША.
Коментарі
- Якщо жоден кандидат не набирає абсолютної більшості голосів виборників, то згідно з Дванадцятою поправкою президента обирає Палата представників; в історії США був лише один такий випадок — 1824 року.
- Джон Тайлер був обраний віцепрезидентом від партії вігів разом із президентом Вільямом Гаррісоном. Після швидкої смерті Гаррісона пост президента зайняв Тайлер, але він відмовився підтримувати партію вігів у Конгресі, за що був виключений з неї.
- Функції Першої леді офіційно виконувала племінниця Б'юкенена Гаррієт Лейн.
- Змовники планували вбити і Джонсона, але їм не вдалося це зробити.
- За успішне посередництво в завершенні війни між Росією та Японією.
- «Велика трійка» — Франклін Рузвельт, Вінстон Черчилль і Йосип Сталін.
- Згідно із двадцять другою поправкою до Конституції США особа мала право балотуватися на посаду президента лише раз, тільки якщо була президентом понад два роки протягом терміну, на який було обрано її попередника; а Джонсон після смерті Кеннеді був президентом замість нього менше двох років.
Примітки
- Age of Candidacy Law & Legal Definition [ 5 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Youngest Presidents in U.S. History [ 18 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Twenty-second Amendment» [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ingersoll, Jared. Death of the President. University of Virginia's Miller Center of Public Affairs. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 2 листопада 2010.
- Russell, Francis (1962). The Shadow of Blooming Grove – Warren G. Harding in His Times. Easton Press. с. 591. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Martin, Paul «Lincoln's Missing Bodyguard» [ 2013-12-29 у Wayback Machine.], Smithsonian Magazine, 8 квітня 2010, Процитовано 15 листопада 2010
- Big Ben Parker and President McKinley's Assassination. Math.buffalo.edu. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 8 серпня 2011.
- . The Washington Post. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 31 грудня 2008.
- Presidential Trivia [ 9 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- The (12 березня 2007). Biography of George Washington. Whitehouse.gov. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- George Washington – no Political Party – 1st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- George Washington (February 22, 1732 – December 14, 1799). . C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of John Adams. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- John Adams – Federalist Party – 2nd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- John Adams (October 30, 1735 – July 4, 1826). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Thomas Jefferson. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Thomas Jefferson – Democratic-Republican Party – 3rd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Thomas Jefferson (April 13, 1743 – July 4, 1826). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of James Madison. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- James Madison – Democratic-Republican Party – 4th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- James Madison (March 16, 1751 – June 28, 1836). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of James Madison. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- James Monroe – Democratic-Republican Party – 5th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- James Monroe (April 28, 1758 – July 4, 1831). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of John Quincy Adams. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- John Quincy Adams – Federalist, Democratic-Republican, National Republican, WHIG Party – 6th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- John Quincy Adams (July 11, 1767 – February 23, 1848). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Andrew Jackson. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Andrew Jackson – Democratic-Republican Party – 7th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Andrew Jackson (March 15, 1767 – June 8, 1845). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Martin Van Buren. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Martin Van Buren – Democratic-Republican, Democratic, and Free Soil Party – 8th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Martin Van Buren (December 5, 1782 – July 24, 1862). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.(англ.)
- Biography of William Henry Harrison. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- William Henry Harrison – WHIG Party – 9th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- William Henry Harrison (February 9, 1773 – April 4, 1841). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of John Tyler. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- John Tyler – No Party – 10th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- John Tyler (March 29, 1790 – January 18, 1862). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of James Polk. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- James Polk – Democratic Party – 11th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- James K. Polk (November 2, 1795 – June 15, 1849). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Zachary Tyler. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Zachary Taylor – WHIG Party – 12th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Zachary Taylor (November 24, 1784 – July 9, 1850). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Millard Fillmore. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Millard Filmore – WHIG Party – 13th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Millard Fillmore (January 7, 1800 – March 8, 1874). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Franklin Pierce. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Franklin Pierce – Democratic Party – 14th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Franklin Pierce (November 23, 1804 – October 8, 1869). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of James Buchanan. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- James Buchanan – Democratic Party – 15th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- James Buchanan (April 23, 1791 – June 1, 1868). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Abraham Lincoln. Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Abraham Lincoln – Republic, National Union Party – 16th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Abraham Lincoln (February 12, 1809 – April 15, 1865). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Andrew Johnson. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Andrew Johnson – National Union Party – 17th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Andrew Johnson (December 29, 1808 – July 31, 1875). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Ulysses S. Grant. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Ulysses S. Grant – National Union Party – 18th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Ulysses S. Grant (April 27, 1822 – July 23, 1885). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Rutherford B. Hayes. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Rutherford B. Hayes – Republican Party – 19th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Rutherford B. Hayes (October 4, 1822 – January 17, 1893). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of James Garfield. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- James Garfield – Republican Party – 20th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- James A. Garfield (November 19, 1831 – September 19, 1881). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Chester Arthur. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Chester A. Arthur – Republican Party – 21st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Chester A. Arthur (October 5, 1829 – November 18, 1886). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Grover Cleveland – Democratic Party – 22nd and 24th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Grover Cleveland (March 18, 1837 – June 24, 1908). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Benjamin Harrison. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- William Henry Harrison – Whig Party – 23rd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Benjamin Harrison (August 20, 1833 – March 13, 1901). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of William McKinley. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- William McKinley – Republican Party – 25th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- William McKinley (January 29, 1843 – September 14, 1901). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Theodore Roosevelt. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Theodore Roosevelt – Republican, Bull Moose Party – 26th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Theodore Roosevelt (October 27, 1858 – January 6, 1919). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of William Howard Taft. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- William Howard Taft – Republican Party – 27th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- William Howard Taft (September 15, 1857 – March 8, 1930). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Woodrow Wilson. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Woodrow Wilson – Democratic Party – 28th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Woodrow Wilson (December 28, 1856 – February 3, 1924). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Warren G. Harding. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Warren Harding – Republican Party – 29th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Warren G. Harding (November 2, 1865 – August 2, 1923). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Calvin Coolidge. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Calvin Coolidge – Republican Party – 30th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Calvin Coolidge (July 4, 1872 – January 5, 1933). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Herbert Hoover. Whitehouse.gov. 13 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Herbert Hoover – Republican Party – 31st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Herbert Hoover (August 10, 1874 – October 20, 1964). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Franklin D. Roosevelt. Whitehouse.gov. 20 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- . History. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Franklin D. Roosevelt (January 30, 1882 – April 12, 1945). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Harry S Truman. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- . History. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Harry S Truman (May 8, 1884 – December 26, 1972). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Dwight D. Eisenhower. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- . History. Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 12 січня 2009.
- Dwight D. Eisenhower (October 14, 1890 – March 28, 1969). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of John F. Kennedy. Whitehouse.gov. 12 січня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- John F. Kennedy – Democratic Party – 35th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- John F. Kennedy (May 29, 1917 – November 22, 1963). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Lyndon B. Johnson – Democratic Party – 36th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Lyndon B. Johnson (August 27, 1908 – January 22, 1973). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Richard M. Nixon. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Richard Nixon – Republican Party – 37th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Richard M. Nixon (January 9, 1913 – April 22, 1994). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Gerald R. Ford. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Gerald Ford – Republican Party – 38th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Gerald R. Ford (July 14, 1913 – December 26, 2006). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of Jimmy Carter. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Jimmy Carter – Democratic Party – 39th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Jimmy Carter (October 1, 1924 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of Ronald Reagan. Whitehouse.gov. 25 червня 2008. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Ronald Reagan – Republican Party – 40th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Ronald Reagan (February 6, 1911 – June 5, 2004). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- Biography of George Herbert Walker Bush. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- George H. W. Bush – Republican Party – 41st President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- George Bush (June 12, 1924 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of William J. Clinton. Whitehouse.gov. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Bill Clinton – Democratic Party – 42nd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Bill Clinton (August 19, 1946 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Biography of President George W. Bush. Whitehouse.gov. 25 лютого 2007. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- George W. Bush – Republican Party – 43rd President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- George W. Bush (July 6, 1946 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- President Barack Obama. Whitehouse.gov. 20 січня 2009. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 20 січня 2009. (англ.)
- Barack Obama – Democratic Party – 44th President – American Presidents. History. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- Barack Obama (August 4, 1961 – ). American Presidents: Life Portrait. C-SPAN. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 12 січня 2009. (англ.)
- . BBC. 5 листопада 2008. Архів оригіналу за 25 грудня 2008. Процитовано 5 листопада 2008.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Президенти США |
- (англ.)
- The Presidents [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.] на сайті Білого дому (англ.)
- American President: A Reference Resource [ 21 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Все президенты США [ 22 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
- Список перших леді США
- Список віцепрезидентів США
- Список губернаторів США
- Список кандидатів у президенти США
- Список замахів на президентів США
- Список президентів США за їхніми попередніми посадами
- Список президентів США за віком
Цей список належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prezident SShA angl President of the United States ye glavoyu derzhavi j uryadu Spoluchenih Shtativ a takozh Verhovnim golovnokomanduvachem Zbrojnih sil Vin obirayetsya raz na chotiri roki Kolegiyeyu vibornikiv U razi smerti abo vidstavki prezidenta jogo povinen zaminiti viceprezident Obov yazkovoyu vimogoyu do kandidativ u prezidenti ye vik ponad 35 rokiv i gromadyanstvo SShA vid narodzhennya P yatero prezidentiv SShA zliva napravo Dzhordzh Bush starshij Barak Obama Dzhordzh Bush molodshij Bill Klinton i Dzhimmi Karter u Ovalnomu kabineti 2009 Pershim prezidentom Spoluchenih Shtativ Ameriki stav Dzhordzh Vashington 1789 roku a chinnim 46 im prezidentom ye Dzho Bajden z 2021 roku Tradicijno kilka poslidovnih terminiv prezidentstva numeruyutsya yak odne ale obidva prezidentstva Grovera Klivlenda poznachayutsya yak 22 ge i 24 te oskilki voni ne prohodili pidryad Takim chinom za vsyu istoriyu posadi yiyi obijmalo 45 osib Najstarshim prezidentom na moment obrannya ye Dzho Bajden sho obijnyav posadu u vici 78 rokiv Najmolodshim prezidentom buv Teodor Ruzvelt yakij zajnyav post u vici 42 roki i 10 misyaciv Do Franklina Ruzvelta zhoden prezident ne visuvav svoyu kandidaturu bilshe nizh na dva termini Cya tradiciya sklalasya she z chasiv Dzhordzha Vashingtona Ruzvelt buv obranij chotiri razi pospil pomer pid chas chetvertogo terminu Pislya jogo smerti zaborona balotuvatisya bilshe dvoh raziv bula zakriplena konstitucijno Najkorotshij chas na posadi prezidenta proviv Vilyam Genri Garrison 32 dni a najdovshij Franklin Ruzvelt majzhe 13 rokiv Lishe dvoye osib na posadi prezidenta SShA buli rimo katolikami Dzhon Kennedi ta Dzho Bajden Yedinim temnoshkirim prezidentom buv Barak Obama Prezident Martin van Byuren buv yedinim prezidentom dlya yakogo anglijska mova ne bula ridnoyu ridnoyu dlya nogo bula niderlandska mova Prezident Donald Tramp stav pershim v istoriyi prezidentom yakij do obrannya na cej post ne obijmav zhodnoyi politichnoyi chi vijskovoyi posadi Posadu prezidenta Spoluchenih Shtativ nikoli ne zajmala zhinka Iz 45 osib yaki buli prezidentami SShA chetvero pomerli na postu z prirodnih prichin Vilyam Genri Garrison Zakari Tejlor Vorren Garding i Franklin Ruzvelt chetvero buli vbiti Avraam Linkoln Dzhejms Garfild Vilyam Mak Kinli i Dzhon Kennedi a Richard Nikson pishov u vidstavku Na sogodni zhivi p yatero kolishnih prezidentiv SShA Donald Tramp Barak Obama Dzhordzh Voker Bush Dzhordzh Bush molodshij Bill Klinton ta Dzhimmi Karter Prezidenti SShAPartiyi Bezpartijnij Federalistska Demokratichno respublikanska Demokratichna Vigiv Respublikanska Prezidenti SShA Prezident Roki prezidentstva Roki zhittya Viceprezident DiyalnistXVIII stolittya1 Dzhordzh Vashington George Washington 1789 1797 22 lyutogo 1732 14 grudnya 1799 Dzhon Adams 1789 1797 Golovnokomanduvach Kontinentalnoyi armiyi odin z klyuchovih Batkiv zasnovnikiv derzhavi Ocholyuvav Filadelfijskij konvent 1787 roku na yakomu bula prijnyata Konstituciya Cherez dva roki obranij prezidentom perebuvav na comu postu dva termini Zdebilshogo same Vashington zaklav osnovni pidvalini institutu prezidentstva Odnak za jogo pravlinnya ekonomichna situaciya v SShA zalishalasya nestabilnoyu podatok na alkogol prizviv do povstannya viski 2 Dzhon Adams John Adams 1797 1801 30 zhovtnya 1735 4 lipnya 1826 Tomas Dzhefferson 1797 1801 Odin z tvorciv Deklaraciyi nezalezhnosti Spoluchenih Shtativ 1776 roku pidpisav Parizkij mirnij dogovir sho zavershiv vijnu za nezalezhnist SShA Prezidentstvo Adamsa harakterizuyetsya chislennimi politichnimi intrigami sprichinenimi dvopartijnoyu sistemoyu viboriv Pid chas jogo pravlinnya pogirshilis stosunki z Franciyeyu sho prizvelo do neogoloshenoyi vijni mizh dvoma derzhavami Za Adamsa buv zvedenij Bilij dim XIX stolittya3 Tomas Dzhefferson Thomas Jefferson 1801 1809 13 kvitnya 1743 4 lipnya 1826 Aaron Berr 1801 1805 Dzhordzh Klinton 1805 1812 Osnovnij avtor Deklaraciyi nezalezhnosti Pidtrimuvav demokratizaciyu vladi proviv skorochennya chiselnosti vijska zasnuvav Vijskovu akademiyu u Vest Pojnti Za pravlinnya Dzheffersona Spolucheni Shtati pridbali Luyizianu buv zmenshenij obsyag rabotorgivli 4 Dzhejms Medison James Madison 1809 1817 16 bereznya 1751 28 chervnya 1836 Dzhordzh Klinton 1805 1812 posada vakantna Elbridzh Gerri 1813 1814 Odin iz klyuchovih avtoriv Konstituciyi Na pochatku prezidentstva zaboroniv torgivlyu z Angliyeyu j Franciyeyu cherez yihnyu ekonomichnu politiku shodo SShA Zgodom skasuvav zaboronu shodo Franciyi ale ne zrobiv cogo shodo Angliyi sho prizvelo do vijni z neyu yaku Amerika vigrala popri nevdalij dlya neyi pochatok Za Medisona ostatochno rozpalasya Federalistska partiya yaka vidmovilasya pidtrimati vijnu 5 Dzhejms Monro James Monroe 1817 1825 28 kvitnya 1758 4 lipnya 1831 Deniel Tompkins 1817 1825 Zniziv politichnu naprugu v krayini bilshu chastinu dobi jogo pravlinnya nazivayut eroyu dobroyi zgodi prote buli i nevdachi zokrema ekonomichna kriza 1819 roku Zaprovadiv doktrinu Monro princip nevtruchannya yevropejskih derzhav u spravi derzhav Amerikanskogo kontinentu a SShA u yevropejski Za jogo prezidentstva SShA pridbali v Ispaniyi Floridu 6 Dzhon Kvinsi Adams John Quincy Adams 1825 1829 11 lipnya 1767 23 lyutogo 1848 Dzhon Koldvell Kelhun 1825 1832 Sin drugogo prezidenta Dzhona Adamsa diplomat Na viborah ne nabrav bilshosti golosiv vibornikiv golosi rozdililisya navpil ale buv obranij na posadu prezidenta Palatoyu predstavnikiv yedinij takij vipadok v istoriyi SShA Vistupav proti rabstva za sho piddavavsya zhorstkij kritici parlamentariv iz Pivdnya Pidpisav nizku torgovih dogovoriv z krayinami Yevropi Nezabarom pislya zavershennya terminu prodovzhiv politichnu kar yeru v Palati 7 Endryu Dzhekson Andrew Jackson 1829 1837 15 bereznya 1767 8 chervnya 1845 Dzhon Koldvell Kelhun 1825 1832 posada vakantna Martin van Byuren 1833 1837 Vihodec iz prostoyi sim yi advokat vijskovij diyach Odin iz zasnovnikiv Demokratichnoyi partiyi Na viborah 1824 otrimav vidnosnu bilshist golosiv ale ne otrimav absolyutnoyi tomu prezidentom stav Dzhon Adams Utim Dzhekson buv obranij 1828 roku Vin buv prihilnikom rabovlasnickoyi sistemi a takozh pidtrimuvav viselennya indianciv Likviduvav Drugij bank SShA 8 Martin van Byuren Martin Van Buren 1837 1841 5 grudnya 1782 24 lipnya 1862 Richard Mentor Dzhonson 1837 1841 Advokat senator yedinij prezident SShA ridnoyu movoyu yakogo bula ne anglijska a niderlandska Vstupivshi na post visunuv dekilka proyektiv shodo pokrashennya skladnogo ekonomichnogo stanovisha v krayini ale jogo sprobi zavershilisya nevdacheyu Zgodom she dvichi balotuvavsya na viborah obidva razi nevdalo 9 Vilyam Genri Garrison William Henry Harrison 1841 1841 9 lyutogo 1773 4 kvitnya 1841 Dzhon Tajler 1841 Ostannij prezident sho narodivsya do Vijni za nezalezhnist Proslavivsya yak geroj u hodi vijni z Angliyeyu i bojovih dij proti indianciv Garrison buv obranij prezidentom u vici 68 rokiv ale proviv na posadi lishe 32 dni oskilki zastudivsya pid chas inavguracijnoyi promovi i nevdovzi pomer Jogo nastupnikom stav viceprezident Dzhon Tajler 10 Dzhon Tajler John Tyler 1841 1845 29 bereznya 1790 18 sichnya 1862 posada vakantna Ne vipravdav nadij partiyi vigiv vid yakoyi buv obranij bo spiravsya na politiku demokrativ Za ce buv vignanij iz partiyi Provadiv kurs na rozvitok ekonomiki ale ne nadto vdalo tomu shvidko vtrativ populyarnist yak u narodi tak i v politichnih kolah Konfliktuvav z Kongresom 11 Dzhejms Noks Polk James Knox Polk 1845 1849 2 listopada 1795 15 chervnya 1849 Dzhordzh Dallas 1845 1849 Za jogo prezidentstva SShA otrimali veliki teritorialni pridbannya buli zavojovani Verhnya Kaliforniya i Nova Meksika zemli suchasnih shtativ Kaliforniya Nyu Meksiko Arizona Nevada i Yuta Velika Britaniya postupilas Oregonom velasya vijna z Meksikoyu Ale z inshogo boku ci teritorialni pridbannya poglibili superechki mizh Pivnichchyu i Pivdnem sho zgodom vililosya u gromadyansku vijnu Robota na posadi pidirvala zdorov ya Polka tomu pislya zakinchennya terminu prezidentstva vin nevdovzi pomer 12 Zakari Tejlor Zachary Taylor 1849 1850 24 listopada 1784 9 lipnya 1850 Millard Fillmor 1849 1850 Tejlor uspishnij voyenachalnik buv populyarnim v narodi sho zabezpechilo jomu peremogu na viborah Provadiv uspishnu politiku namagavsya ne zvertati uvagi na dribni politichni intrigi ale mav slabke zdorov ya tomu proviv na postu prezidenta lishe trohi bilshe roku 13 Millard Fillmor Millard Fillmore 1850 1853 7 sichnya 1800 8 bereznya 1874 posada vakantna Stav prezidentom 1850 roku obijmayuchi posadu viceprezidenta vnaslidok smerti Zakari Tejlora Prezidentstvo jogo bulo nedovgim vono ne harakterizuvalosya rizkimi zminami v politici krayini ale veliki reformi projshli v administraciyi prezidenta Fillmor pidtrimuvav i vprovadzhuvav yakij na pevnij chas strimav konflikt mizh Pivdnem ta Pivnichchyu pidpisav Zakon pro rabiv utikachiv 14 Franklin Pirs Franklin Pierce 1853 1857 23 listopada 1804 8 zhovtnya 1869 Vilyam King 1853 posada vakantna Vigrav vibori 1852 roku vid demokrativ z velikoyu perevagoyu cherez krizu u Partiyi vigiv Vidstoyuvav interesi rabovlasnikiv she bilshe pogliblyuvavshi superechnosti mizh Pivdnem ta Pivnichchyu Za prezidentstva Pirsa SShA pridbali u Meksiki zemli na pivden vid richki i zahidnishe Rio Grande plosheyu 76 845 km vidbuvsya yakij nazivayut repeticiyeyu Gromadyanskoyi vijni Bulo prijnyato Zakon Kanzas Nebraska sho dozvoliv cim dvom shtatam samostijno virishuvati pitannya shodo uzakonennya chi skasuvannya rabstva na yih teritoriyi 15 Dzhejms B yukenen James Buchanan 1857 1861 23 kvitnya 1791 1 chervnya 1868 Dzhon Brekinridzh 1857 1861 Buv obranij prorabovlasnickimi silami provadiv blidu i neenergijnu politiku Jogo prezidentstvo ostatochno prizvelo do gromadyanskoyi vijni Koli 11 shtativ utvorili Konfederativni Shtati Ameriki prezident comu ne superechiv Politichne stanovishe v derzhavi zajshlo v gluhij kut Yedinij prezident SShA sho nikoli ne buv odruzhenim 16 Avraam Linkoln Abraham Lincoln 1861 1865 12 lyutogo 1809 15 kvitnya 1865 Gannibal Gemlin 1861 1865 Endryu Dzhonson 1865 Odin iz zasnovnikiv Respublikanskoyi partiyi Buv obranij na posadu prezidenta naperedodni Gromadyanskoyi vijni yaka zavershilasya peremogoyu Pivnochi rol Linkolna u peremozi bula dosit znachnoyu Vnaslidok vijni bulo likvidovane rabstvo v krayini vin pidpisav Proklamaciyu pro zvilnennya rabiv i Akt pro gomstedi viznacheno kurs rozvitku SShA Avraama Linkolna vbiv Dzhon But cherez dekilka dniv pislya zakinchennya bojovih dij 17 Endryu Dzhonson Andrew Johnson 1865 1869 29 grudnya 1808 31 lipnya 1875 posada vakantna Stav prezidentom vnaslidok vbivstva Linkolna Shvidko nalashtuvav proti sebe Kongres prijmayuchi nepopulyarni rishennya Za Dzhonsona bulo ostatochno skasovano rabstvo ratifikovana vidpovidna popravka do Konstituciyi ale stanovishe chornoshkirih zalishalosya poganim Takozh pid chas jogo prezidentstva Amerika pridbala Alyasku u Rosiyi 18 Uliss Grant Ulysses S Grant 1869 1877 27 kvitnya 1822 23 lipnya 1885 Shajler Kolfaks 1869 1873 Genri Vilson 1873 1875 posada vakantna Polkovodec Pivnochi za chasiv Gromadyanskoyi vijni populyarnij u narodi ta politichnih kolah SShA Osnovnim zavdannyam Granta yak prezidenta bula normalizaciya stosunkiv z Pivdnem do chogo vin i pragnuv Vibranij na dva termini drugij jogo termin harakterizuvavsya v osnovnomu silnim rozkolom i znachnimi korupcijnimi skandalami v Respublikanskij partiyi 19 Razerford Gejz Rutherford Birchard Hayes 1877 1881 4 zhovtnya 1822 17 sichnya 1893 Vilyam Viler 1877 1881 Vibranij u rezultati duzhe superechlivih viboriv na yakih peremig supernik Gejza ale pislya vtruchannya armiyi na choli z Ulissom Grantom u parlamenti vnaslidok dovgih debativ buv vibranij Gejz Vin progolosiv svoyeyu programoyu ostatochne primirennya pivdennih i pivnichnih shtativ a takozh vikorinennya korupciyi prote ostannogo dosyagti ne vdalosya 20 Dzhejms Garfild James Garfield 1881 1881 19 listopada 1831 19 veresnya 1881 Chester Alan Artur 1881 Voyenachalnik kongresmen Vibranij 1880 roku Garfild mav namir ostatochno pokinchiti z problemami vseredini Respublikanskoyi partiyi rozpochav deyaki reformi ale planam zavadilo jogo shvidke ubivstvo Dzhejms Garfild buv zastrelenij psihichno nevrivnovazhenim i pislya nedovgogo nevdalogo likuvannya pomer 21 Chester Alan Artur Chester Alan Arthur 1881 1885 5 zhovtnya 1829 18 listopada 1886 posada vakantna Zajmav posadu viceprezidenta stav prezidentom vnaslidok vbivstva Garfilda Spochatku ne buv populyarnij v narodi cherez zv yazok z korupcijnimi skandalami she do prezidentstva ale proviv nizku uspishnih reform zokrema reformu v derzhavnomu aparati i reformu gromadyanskoyi sluzhbi chim zavoyuvav visokij rejting 22 Grover Klivlend Grover Cleveland 1885 1889 18 bereznya 1837 24 chervnya 1908 Tomas Gendriks 1885 posada vakantna Yedinij prezident SShA sho zajmav cej post dva termini z perervoyu Za chasiv pershogo prezidentstva zrobiv sprobu vidmovitisya vid sistemi spoils system zmini chinovnikiv pislya viboru novogo prezidenta ekonomika krayini u toj chas procvitala Na viborah 1888 roku Klivlend nabrav bilshist golosiv viborciv ale prograv u kolegiyi vibornikiv tomu prezidentom stav Bendzhamin Garrison 23 Bendzhamin Garrison Benjamin Harrison 1889 1893 20 serpnya 1833 13 bereznya 1901 Levi Morton 1889 1893 Onuk Vilyama Genri Garrisona voyenachalnik Ne dosyag uspihiv v ekonomici Vislovlyuvavsya za protekcijnu mitnu sistemu ta proti immigraciyi proletariv zajmavsya problemami pensijnogo zabezpechennya viv antimonopolnu diyalnist Balotuvavsya na nastupnih prezidentskih viborah ale cherez pogirshennya stanu ekonomiki vtrativ populyarnist tomu prograv vibori Klivlendu 24 Grover Klivlend Grover Cleveland 1893 1897 18 bereznya 1837 24 chervnya 1908 Edlaj Stivenson 1893 1897 Pid chas drugogo svogo prezidentstva Klivlend povernuv deyaki svoyi reformi skasovani Garrisonom Buv nadto nerishuchim provadiv ne zovsim poslidovnu politiku sho prizvelo do strajkiv i problem v ekonomici Pri Klivlendi buv vidnovlenij zolotij standart utvoreno shtat Yuta 25 Vilyam Mak Kinli William McKinley 1897 1901 29 sichnya 1843 14 veresnya 1901 Garret Gobart 1897 1899 posada vakantna Teodor Ruzvelt 1901 Za chasiv prezidentstva Mak Kinli krayina ostatochno vidmovilasya vid doktrini Monro vela chimalo vijn sered nih vijna z Ispaniyeyu vnaslidok yakoyi SShA poshirili svij vpliv na Kubu Puerto Riko Guam ta Filippini Buv ubitij anarhistom XX stolittya26 Teodor Ruzvelt Theodore Roosevelt 1901 1909 27 zhovtnya 1858 6 sichnya 1919 posada vakantna Charlz Ferbenks 1905 1909 Zajmav posadu viceprezidenta stav prezidentom vnaslidok vbivstva Mak Kinli Najmolodshij prezident za vsyu istoriyu SShA laureat Nobelivskoyi premiyi miru Prodovzhiv kurs poperednika na vidmovu vid izolyacionizmu i posilennya vplivu SShA u sviti Borovsya iz monopoliyami pridilyav uvagu zahistu prirodnih resursiv Ruzveltu nalezhit visliv politika velikogo kijka 27 Vilyam Govard Taft William Howard Taft 1909 1913 15 veresnya 1857 8 bereznya 1930 Dzhejms Sherman 1909 1912 posada vakantna Buv blizkim soratnikom Ruzvelta toj pidtrimav Tafta pid chas jogo peredviborchoyi kampaniyi Za chas prezidentstva Tafta administraciyeyu prezidenta bulo inicijovano ponad 80 antimonopolnih pozoviv buli ukladeni torgovi ugodi z kilkoma derzhavami SShA vtruchalisya v politiku derzhav Latinskoyi Ameriki bulo prijnyato nevdalij kitajskij proyekt yakij polyagav u ekspansiyi Spoluchenih Shtativ v Kitaj z metoyu nedopushennya posilennya vplivu Yaponiyi v comu regioni 28 Tomas Vudro Vilson Thomas Woodrow Wilson 1913 1921 28 grudnya 1856 3 lyutogo 1924 Tomas Marshall 1913 1921 Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni viv pacifistsku politiku ne bazhayuchi vtyaguvati krayinu u vijnu utim u kvitni 1917 roku SShA vse taki vstupili u neyi Vilson avtor nazvanih jogo imenem Chotirnadcyati punktiv Buv odnim z najvplivovishih uchasnikiv Parizkoyi mirnoyi konferenciyi Iniciator stvorennya Ligi Nacij do yakoyi utim SShA ne vvijshli cherez opir respublikanciv u Kongresi 23 grudnya 1913 pidpisav zakon pro stvorennya Federalnoyi rezervnoyi sistemi SShA yaka diye po sogodni Za Vilsona u Spoluchenih Shtatah bulo vvedeno Suhij zakon V ostanni dva roki prezidentstva perezhivshi insult buv nediyezdatnim 29 Vorren Garding Warren Gamaliel Harding 1921 1923 2 listopada 1865 2 serpnya 1923 Kalvin Kulidzh 1921 1923 Progolosiv politiku tverdogo individualizmu yaka zvodilas do samousunennya derzhavi vid regulyuvannya ekonomichnih finansovih i socialnih procesiv uviv vosmigodinnij robochij den Dopomagav prodovolstvom Ukrayini j Rosiyi pid chas golodomoru 1921 1923 1923 roku do gromadskosti pronikla informaciya pro krupni nezakonni diyi sered spivrobitnikiv administraciyi Gardinga sam prezident tezh buv zvinuvachenij Ce imovirno i prizvelo do jogo rannoyi smerti 30 Kalvin Kulidzh Calvin Coolidge 1923 1929 4 lipnya 1872 5 sichnya 1933 posada vakantna Charlz Daues 1925 1929 Zajmav posadu viceprezidenta stav prezidentom vnaslidok smerti Gardinga Jogo prezidentstvo harakterizuvalosya pidnesennyam ekonomiki Rizko pidvishilasya aktivnist Ku kluks klanu indianci ostatochno otrimali amerikanske gromadyanstvo Kulidzh zniziv podatki vnaslidok chogo pidvishilosya materialnij dostatok amerikanciv prote zgodom ce prizvelo do rizkogo spadu v ekonomici 31 Gerbert Klark Guver Herbert Clark Hoover 1929 1933 10 serpnya 1874 20 zhovtnya 1964 Charlz Kertis 1929 1933 Vibranij iz velikim vidrivom vid supernikiv Guver zbiravsya provesti masshtabni reformi v ekonomici ale comu zavadila najvazhcha v istoriyi SShA ekonomichna kriza Velika depresiya Pid znakom nevdaloyi borotbi z neyu projshlo majzhe vse prezidentstvo Guvera Vin vidilyav veliki groshi na rozvitok promislovosti stvorennya robochih misc ale zaperechuvav proti pryamoyi groshovoyi dopomogi bezrobitnim Pid kinec terminu povnistyu vtrativ populyarnist v narodi 32 Franklin Delano Ruzvelt Franklin D Roosevelt 1933 1945 30 sichnya 1882 12 kvitnya 1945 Dzhon Garner 1933 1941 Genri Volles 1941 1945 Garri Trumen 1945 Dalekij rodich Teodora Ruzvelta Yedinij prezident SShA yakij obiravsya na cej post bilshe dvoh terminiv 1932 roku buv vibranij prezidentom pid gaslami borotbi z Velikoyu depresiyeyu Progolosiv Novij kurs bula vidnovlena bankivska sfera rizko zmenshilasya kilkist bezrobitnih pokrasheno sistemu socialnogo zahistu naselennya Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Ruzvelt provadiv politiku nejtralitetu u vijskovih spravah ale pislya pochatku vijni SShA aktivno vtrutilisya u yiyi perebig Zokrema bulo prijnyato zakon pro lend liz Franklin Ruzvelt vikonuvav funkciyi Golovnokomanduvacha armiyi SShA brav aktivnu uchast u vsih konferenciyah velikoyi trijki Pomer vid insultu na pochatku svogo chetvertogo terminu 33 Garri Trumen Harry Truman 1945 1953 8 travnya 1884 26 grudnya 1972 posada vakantna Olben Barkli 1949 1953 Zajmav posadu viceprezidenta stav prezidentom vnaslidok smerti Ruzvelta Iniciator bombarduvannya Hirosimi i Nagasaki avtor doktrini Trumena prihilnik stvorennya NATO Pid chas prezidentstva Trumena rozpochalasya Holodna vijna mizh SRSR i SShA Prezident pidtrimuvav plan Marshalla Za jogo nakazom SShA vtrutilisya u Korejsku vijnu 34 Duajt Ejzenhauer Dwight David Eisenhower 1953 1961 14 zhovtnya 1890 28 bereznya 1969 Richard Nikson 1953 1961 Jogo pravlinnya oznamenuvalosya borotboyu z Komunistichnoyu partiyeyu i serjoznimi rasovimi konfliktami v krayini Zavershilasya vijna v Koreyi bulo vidano zakon pro osvitu Ejzenhauer buv prihilnikom prodovzhennya Holodnoyi vijni ta gonki ozbroyen 35 Dzhon Ficdzherald Kennedi John Fitzgerald Kennedy 1961 1963 29 travnya 1917 22 listopada 1963 Lindon Dzhonson 1961 1963 Odin z najbagatshih prezidentiv SShA pershij prezident katolik Jogo prezidentstvo harakterizuyetsya uspishno virishenoyu Karibskoyu krizoyu serjoznimi uspihami u borotbi za prava chornoshkirih ta pochatku programi Apollon z visadki na Misyac Takozh Kennedi dobivsya pevnih ekonomichnih uspihiv zokrema bulo zmensheno podatki i neznachno zbilsheno minimalnu zarplatu Buv ubitij 22 listopada 1963 roku Li Garvi Osvaldom Prichini vbivstva dosi tochno ne vidomi 36 Lindon Dzhonson Lyndon Baines Johnson 1963 1969 27 serpnya 1908 22 sichnya 1973 G yubert Gamfri 1965 1969 Zajmav post viceprezidenta stav prezidentom vnaslidok vbivstva Kennedi V osnovnomu prodovzhuvav politiku poperednika Proviv znachni reformi v ekonomichnij sferi efektivno borovsya z bidnistyu u ramkah programi Velikogo suspilstva takozh za prezidentstva Dzhonsona buli prijnyati znachni zakoni spryamovani na borotbu z rasovoyu nerivnistyu Pid chas drugogo terminu Dzhonsona ekonomichnij rist krayini desho znizivsya vnaslidok vtruchannya SShA u vijnu v V yetnami Cya vijna prizvela do rizkogo padinnya populyarnosti prezidenta tomu na tretij termin vin ne balotuvavsya hocha mav na ce pravo 37 Richard Nikson Richard Milhous Nixon 1969 1974 9 sichnya 1913 22 kvitnya 1994 Spiro Agnyu 1969 1973 posada vakantna Dzherald Ford 1973 1974 Obranij dvichi viceprezidentom i dvichi prezidentom Provodiv peregovori z SRSR pro obmezhennya yadernih ozbroyen namagavsya zmenshiti politichnu naprugu mizh SShA ta SRSR viv kurs na rozvitok kosmichnoyi programi same za prezidentstva Niksona amerikanci vpershe visadilisya na Misyac Proviv chimalo vdalih diplomatichnih vizitiv zbilshuvav pensiyi ta viplati bidnim Nikson yedinij prezident SShA yakij pishov u vidstavku vnaslidok Votergejtskogo skandalu 38 Dzherald Ford Gerald Rudolph Ford 1974 1977 14 lipnya 1913 26 grudnya 2006 posada vakantna Nelson Rokfeller 1974 1977 Buv viceprezidentom stav prezidentom vnaslidok vidstavki Niksona vidav ukaz pro znyattya vsih zvinuvachen z nogo Yedinij ochilnik derzhavi v istoriyi SShA yakij ne buv obranij vsenarodnim golosuvannyam ni na posadu viceprezidenta ni na posadu prezidenta Prodovzhiv politiku poperednika na pokrashennya stosunkiv iz SRSR 1975 roku zakinchilasya vijna u V yetnami Ford zitknuvsya iz dosit serjoznoyu ekonomichnoyu krizoyu provadiv kurs na zgortannya derzhavnogo regulyuvannya ekonomiki Populyarnist prezidenta v narodi bula dosit nizkoyu 39 Dzhimmi Karter James Carter 1977 1981 1 zhovtnya 1924 Volter Mondejl 1977 1981 Mav namir zmenshiti masshtabi krizi v ekonomici ale ne dosyag meti za jogo pravlinnya SShA opinilisya u najmasshtabnishij ekonomichnij skruti z chasiv Velikoyi depresiyi hocha pevni kroki dlya podolannya krizi vse zh buli zrobleni Afishuvav blizkist do prostolyudu nanosiv viziti u malenki provincijni mistechka de provodiv zustrichi z gromadskistyu Jogo prezidentstvo oznamenuvalosya pogirshennyam diplomatichnih vidnosin iz SRSR vnaslidok vtorgnennya ostannogo v Afganistan 1980 roku SShA bojkotuvali Olimpijski igri Provadiv doktrinu zgidno z yakoyu region Perskoyi zatoki ogoloshuvavsya zonoyu vplivu Spoluchenih Shtativ 40 Ronald Rejgan Ronald Wilson Reagan 1981 1989 6 lyutogo 1911 5 chervnya 2004 Dzhordzh Gerbert Voker Bush 1981 1989 Uspishno dolav ekonomichnu krizu shlyahom zmenshennya inflyaciyi ta bezrobittya poslablennya roli derzhavi v ekonomici Proviv znachni reformi u sferi borotbi z narkotikami i nelegalnoyu migraciyeyu do SShA Na pochatku pravlinnya Rejgana Holodna vijna zagostrilasya ale pislya prihodu do vladi v SRSR Mihajla Gorbachova stosunki mizh dvoma derzhavami vdalosya pokrashiti vnaslidok chogo protistoyannya mizh nimi zakinchilosya bez vijni 1986 roku spalahnuv skandal Iran kontras koli stalo vidomo sho administraciya Rejgana nezakonno prodaye zbroyu v Iran porushuyuchi embargo proti ciyeyi krayini 41 Dzhordzh Gerbert Voker Bush Dzhordzh Bush starshij George Herbert Walker Bush 1989 1993 12 chervnya 1924 30 listopada 2018 Den Kvejl 1989 1993 Prodovzhuvav ekonomichnu politiku poperednika ale zitknuvsya z ekonomichnimi problemami pov yazanimi z deficitom byudzhetu Jogo prezidentstvo oznamenuvalosya ostatochnoyu peremogoyu v Holodnij vijni i politikoyu spryamovanoyu na zmenshennya zapasiv strategichnoyi zbroyi Za pravlinnya Busha SShA proveli vijnu v Perskij zatoci a takozh vtorgnennya v Panamu Spriyav ob yednannyu Nimechchini 42 Bill Klinton William Jefferson Clinton 1993 2001 19 serpnya 1946 Albert Gor 1993 2001 Ogolosiv kurs na zmicnennya statusu SShA yak nadderzhavi yakij nalezhit keruvati svitom Mav namir provesti reformu sistemi ohoroni zdorov ya ale ne dosyag v comu uspihu Visunuv novu ekonomichnu programu zmenshennya podatkiv ta inflyaciyi stvorennya novih robochih misc Ekonomika krayini za prezidentstva Klintona zalishalasya vidnosno stabilnoyu SShA vzyali uchast u vregulyuvanni vijni v Yugoslaviyi NATO provela operaciyu v Bosniyi ta Gercegovini Zakinchennya prezidentskogo terminu Klintona oznamenuvalosya seksualnim skandalom z Monikoyu Levinski XXI stolittya43 Dzhordzh Voker Bush Dzhordzh Bush molodshij George Walker Bush 2001 2009 6 lipnya 1946 Dik Chejni 2001 2009 Cherez dekilka misyaciv pislya vstupu Busha na posadu 11 veresnya 2001 roku u SShA vidbulasya seriya teraktiv tomu prezident ogolosiv globalnu vijnu proti terorizmu Za jogo pravlinnya SShA vtorglisya do Iraku ta Afganistanu Bula provedena reformi sistemi ohoroni zdorov ya i osviti Utim drugij termin Busha oznamenuvavsya rizkim padinnyam jogo populyarnosti cherez ekonomichnu krizu nevdalu protidiyu uraganu Katrina i zatyagnuti konflikti z Irakom j Afganistanom 44 Barak Obama Barack Obama 2009 2017 4 serpnya 1961 Dzho Bajden 2009 2017 Pershij v istoriyi derzhavi temnoshkirij gromadyanin yakij obijmav cyu posadu Laureat Nobelivskoyi premiyi miru 2009 Provadiv politiku zmenshennya deficitu byudzhetu i zovnishnogo borgu derzhavi zdijsniv reformu sistemi ohoroni zdorov ya U peredviborchij kampaniyi deklaruvav sho zavershit vijnu v Iraku sho i vidbulosya 5 grudnya 2011 roku U travni 2011 bulo ogolosheno pro smert ochilnika teroristichnoyi organizaciyi Al Kayida Usami ben Ladena 6 listopada 2012 roku Obama buv pereobranij na drugij termin Vlitku 2013 roku u SShA rozgorivsya skandal cherez vikrittya Edvardom Snoudenom masovogo stezhennya ANB za svitovimi informacijnimi sistemami U zhovtni 2013 roku politichnij konflikt cherez nepogodzhenij byudzhet na 2014 rik mizh Demokratichnoyu i Respublikanskoyu partiyami sprichiniv do prizupinki roboti uryadu 2014 roku amerikanska vlada naklala zhorstki sankciyi na Rosiyu u zv yazku z aneksiyeyu Krimu ta yiyi rollyu u konflikti na shodi Ukrayini 45 Donald Tramp Donald Trump 2017 2021 14 chervnya 1946 Majk Pens 2017 2021 Najbilsh znachimi diyi Trampa na postu prezidenta u vnutrishnij politici vklyuchayut v sebe zaboronu na v yizd zhitelyam kilkoh krayin iz zdebilshogo musulmanskim naselennyam priznachennya troh suddiv Verhovnogo sudu Nil Gorsach Brett Kavano Emi Koni Barrett prijnyattya zakonu pro znizhennya podatkiv dlya gromadyan ta pidpriyemstv U zovnishnij politici Tramp realizovuvav politiku Amerika nasampered ta zagalom dotrimuvavsya principu izolyacionizmu ta protekcionizmu Pid jogo liderstvom SShA vijshli iz Transtihookeanskogo partnerstva Parizkoyi klimatichnoyi ugodi ta yadernoyi ugodi z Iranom Takozh Tramp vstanoviv tarifi na import yaki zapustili torgovu vijnu iz Kitayem za Trampa pokrashilisya amerikano izrayilski vidnosini zokrema administraciya Trampa viznala Yerusalim yak stolicyu Izrayilyu Protyagom svogo prezidentstva Tramp neodnorazovo stikavsya zi zvinuvachennyami u pereshkodzhanni pravosuddyu ta vikoristanni svogo postu dlya vlasnih politichnih cilej Vin stav tretim v istoriyi prezidentom yakomu Palata predstavnikiv ogolosila impichment odnak vin zalishivsya na posadi zavdyaki pidtrimci u Senati Piznishe v sichni 2021 roku Palata predstavnikiv ogolosila Trampu she odin impichment za pidburyuvannya do zakolotu i takim chinom vin stav yedinim prezidentom yakomu impichment ogolosili dvichi 46 Dzho Bajden Joe Biden z 2021 20 listopada 1942 Kamala Garris z 2021 Stav najstarishim prezidentom v istoriyi SShA ta drugim v istoriyi prezidentom katolikom Pochatok prezidentstva Bajdena oznamenuvavsya seriyeyu vikonavchih ukaziv yaki skasuvali nizku politik Trampa Zokrema za Bajdena SShA povernulisya do Parizkoyi klimatichnoyi ugodi 2015 roku bula skasovana zaborona na v yizd do SShA gromadyan deyakih krayin iz musulmanskim naselennyam prizupineno budivnictvo stini na kordoni z Meksikoyu ta skasovano budivnictvo naftoprovodu Keystone XL Nini zhivi kolishni prezidentiDiv takozh Zhivi prezidenti SShA Stanom na cherven 2024 roku zhivut p yat kolishnih amerikanskih prezidentiv Prezident Roki prezidentstva Data narodzhennyaDzhimmi Karter 1977 1981 1 zhovtnya 1924 19241001 Bill Klinton 1993 2001 19 serpnya 1946 19460819 Dzhordzh Voker Bush 2001 2009 6 lipnya 1946 19460706 Barak Obama 2009 2017 4 serpnya 1961 19610804 Donald Tramp 2017 2021 14 chervnya 1946 19460614 Ostannya smert prezidenta vidbulasya 30 listopada 2018 Todi pomer u vici 94 rokiv Dzhordzh Gerbert Voker Bush 1989 1993 Prezidentski dinastiyi v SShADinastiya Adamsiv Dzhon Adams 1797 1801 2 j prezident ridnij batko Dzhona Kvinsi Adamsa 1825 1829 6 go prezidenta SShA Dinastiya Garrisoniv Vilyam Genri Garison 1841 9 j prezident ridnij didus Bendzhamina Garrisona 1889 1893 23 go prezidenta SShA Dinastiya Ruzveltiv Teodor Ruzvelt 1901 1909 26 j prezident ridnij dyadko druzhini Franklina Delano Ruzvelta 32 go prezidenta SShA Dinastiya Bushiv Dzhordzh Bush starshij 1989 1993 41 j prezident SShA ridnij batko Dzhordzha Busha molodshogo 2001 2009 43 go prezidenta SShA Dinastiya Pirsa Busha Franklin Pirs 1853 1857 14 j prezident SShA ye dalekim rodichem dlya Dzhordzha Busha starshogo ta Dzhordzha Busha molodshogo Dinastiya Tejlora Devisa Zakari Tejlor 1849 1850 12 j prezident SShA buv testem Dzheffersona Devisa 1 go prezidenta KShA KomentariYaksho zhoden kandidat ne nabiraye absolyutnoyi bilshosti golosiv vibornikiv to zgidno z Dvanadcyatoyu popravkoyu prezidenta obiraye Palata predstavnikiv v istoriyi SShA buv lishe odin takij vipadok 1824 roku Dzhon Tajler buv obranij viceprezidentom vid partiyi vigiv razom iz prezidentom Vilyamom Garrisonom Pislya shvidkoyi smerti Garrisona post prezidenta zajnyav Tajler ale vin vidmovivsya pidtrimuvati partiyu vigiv u Kongresi za sho buv viklyuchenij z neyi Funkciyi Pershoyi ledi oficijno vikonuvala pleminnicya B yukenena Garriyet Lejn Zmovniki planuvali vbiti i Dzhonsona ale yim ne vdalosya ce zrobiti Za uspishne poserednictvo v zavershenni vijni mizh Rosiyeyu ta Yaponiyeyu Velika trijka Franklin Ruzvelt Vinston Cherchill i Josip Stalin Zgidno iz dvadcyat drugoyu popravkoyu do Konstituciyi SShA osoba mala pravo balotuvatisya na posadu prezidenta lishe raz tilki yaksho bula prezidentom ponad dva roki protyagom terminu na yakij bulo obrano yiyi poperednika a Dzhonson pislya smerti Kennedi buv prezidentom zamist nogo menshe dvoh rokiv PrimitkiAge of Candidacy Law amp Legal Definition 5 kvitnya 2019 u Wayback Machine angl The Youngest Presidents in U S History 18 listopada 2012 u Wayback Machine angl Twenty second Amendment 27 listopada 2012 u Wayback Machine angl Ingersoll Jared Death of the President University of Virginia s Miller Center of Public Affairs Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 2 listopada 2010 Russell Francis 1962 The Shadow of Blooming Grove Warren G Harding in His Times Easton Press s 591 ISBN ISBN 0 07 054338 0 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Martin Paul Lincoln s Missing Bodyguard 2013 12 29 u Wayback Machine Smithsonian Magazine 8 kvitnya 2010 Procitovano 15 listopada 2010 Big Ben Parker and President McKinley s Assassination Math buffalo edu Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 8 serpnya 2011 The Washington Post Arhiv originalu za 14 grudnya 2017 Procitovano 31 grudnya 2008 Presidential Trivia 9 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl The 12 bereznya 2007 Biography of George Washington Whitehouse gov Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George Washington no Political Party 1st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George Washington February 22 1732 December 14 1799 C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of John Adams Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl John Adams Federalist Party 2nd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl John Adams October 30 1735 July 4 1826 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Thomas Jefferson Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Thomas Jefferson Democratic Republican Party 3rd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Thomas Jefferson April 13 1743 July 4 1826 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of James Madison Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 James Madison Democratic Republican Party 4th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 James Madison March 16 1751 June 28 1836 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of James Madison Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 James Monroe Democratic Republican Party 5th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 James Monroe April 28 1758 July 4 1831 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of John Quincy Adams Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl John Quincy Adams Federalist Democratic Republican National Republican WHIG Party 6th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 John Quincy Adams July 11 1767 February 23 1848 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Andrew Jackson Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Andrew Jackson Democratic Republican Party 7th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Andrew Jackson March 15 1767 June 8 1845 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Martin Van Buren Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Martin Van Buren Democratic Republican Democratic and Free Soil Party 8th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Martin Van Buren December 5 1782 July 24 1862 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of William Henry Harrison Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William Henry Harrison WHIG Party 9th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William Henry Harrison February 9 1773 April 4 1841 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of John Tyler Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 John Tyler No Party 10th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl John Tyler March 29 1790 January 18 1862 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of James Polk Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl James Polk Democratic Party 11th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl James K Polk November 2 1795 June 15 1849 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Zachary Tyler Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Zachary Taylor WHIG Party 12th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Zachary Taylor November 24 1784 July 9 1850 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Millard Fillmore Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Millard Filmore WHIG Party 13th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Millard Fillmore January 7 1800 March 8 1874 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Franklin Pierce Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Franklin Pierce Democratic Party 14th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Franklin Pierce November 23 1804 October 8 1869 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of James Buchanan Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 James Buchanan Democratic Party 15th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 James Buchanan April 23 1791 June 1 1868 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Abraham Lincoln Whitehouse gov 12 sichnya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Abraham Lincoln Republic National Union Party 16th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Abraham Lincoln February 12 1809 April 15 1865 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Andrew Johnson Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Andrew Johnson National Union Party 17th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Andrew Johnson December 29 1808 July 31 1875 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Ulysses S Grant Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Ulysses S Grant National Union Party 18th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Ulysses S Grant April 27 1822 July 23 1885 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Rutherford B Hayes Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Rutherford B Hayes Republican Party 19th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Rutherford B Hayes October 4 1822 January 17 1893 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of James Garfield Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl James Garfield Republican Party 20th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl James A Garfield November 19 1831 September 19 1881 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Chester Arthur Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Chester A Arthur Republican Party 21st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Chester A Arthur October 5 1829 November 18 1886 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Grover Cleveland Democratic Party 22nd and 24th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Grover Cleveland March 18 1837 June 24 1908 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Benjamin Harrison Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William Henry Harrison Whig Party 23rd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Benjamin Harrison August 20 1833 March 13 1901 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of William McKinley Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William McKinley Republican Party 25th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William McKinley January 29 1843 September 14 1901 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Theodore Roosevelt Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Theodore Roosevelt Republican Bull Moose Party 26th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Theodore Roosevelt October 27 1858 January 6 1919 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of William Howard Taft Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 William Howard Taft Republican Party 27th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl William Howard Taft September 15 1857 March 8 1930 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Woodrow Wilson Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Woodrow Wilson Democratic Party 28th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Woodrow Wilson December 28 1856 February 3 1924 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Warren G Harding Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Warren Harding Republican Party 29th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Warren G Harding November 2 1865 August 2 1923 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Calvin Coolidge Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Calvin Coolidge Republican Party 30th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Calvin Coolidge July 4 1872 January 5 1933 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Herbert Hoover Whitehouse gov 13 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Herbert Hoover Republican Party 31st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Herbert Hoover August 10 1874 October 20 1964 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Franklin D Roosevelt Whitehouse gov 20 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl History Arhiv originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Franklin D Roosevelt January 30 1882 April 12 1945 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Harry S Truman Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl History Arhiv originalu za 25 lyutogo 2009 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Harry S Truman May 8 1884 December 26 1972 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Dwight D Eisenhower Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 History Arhiv originalu za 27 lyutogo 2009 Procitovano 12 sichnya 2009 Dwight D Eisenhower October 14 1890 March 28 1969 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of John F Kennedy Whitehouse gov 12 sichnya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 John F Kennedy Democratic Party 35th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 John F Kennedy May 29 1917 November 22 1963 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Lyndon B Johnson Democratic Party 36th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Lyndon B Johnson August 27 1908 January 22 1973 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Richard M Nixon Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Richard Nixon Republican Party 37th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Richard M Nixon January 9 1913 April 22 1994 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Gerald R Ford Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Gerald Ford Republican Party 38th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Gerald R Ford July 14 1913 December 26 2006 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of Jimmy Carter Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Jimmy Carter Democratic Party 39th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Jimmy Carter October 1 1924 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of Ronald Reagan Whitehouse gov 25 chervnya 2008 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Ronald Reagan Republican Party 40th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Ronald Reagan February 6 1911 June 5 2004 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 Biography of George Herbert Walker Bush Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George H W Bush Republican Party 41st President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George Bush June 12 1924 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of William J Clinton Whitehouse gov 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Bill Clinton Democratic Party 42nd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Bill Clinton August 19 1946 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Biography of President George W Bush Whitehouse gov 25 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George W Bush Republican Party 43rd President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl George W Bush July 6 1946 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl President Barack Obama Whitehouse gov 20 sichnya 2009 Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2009 angl Barack Obama Democratic Party 44th President American Presidents History Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl Barack Obama August 4 1961 American Presidents Life Portrait C SPAN Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 Procitovano 12 sichnya 2009 angl BBC 5 listopada 2008 Arhiv originalu za 25 grudnya 2008 Procitovano 5 listopada 2008 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prezidenti SShA angl The Presidents 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine na sajti Bilogo domu angl American President A Reference Resource 21 listopada 2012 u Wayback Machine angl Vse prezidenty SShA 22 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Div takozhSpisok pershih ledi SShA Spisok viceprezidentiv SShA Spisok gubernatoriv SShA Spisok kandidativ u prezidenti SShA Spisok zamahiv na prezidentiv SShA Spisok prezidentiv SShA za yihnimi poperednimi posadami Spisok prezidentiv SShA za vikomCej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi