Близько трьох десятків замахів на президентів США відбулось за всю історію існування посади. При чому замахи були і на чинних президентів, і на колишніх, і на тих, які ще не склали присягу. Чотири чинних президента було вбито: Авраам Лінкольн (16-й президент) — 14 квітня 1865, Джеймс Гарфілд (20-й) — 19 вересня 1881, Вільям Мак-Кінлі (25-й) — 14 вересня 1901 та Джон Кеннеді (35-й) — 22 листопада 1963. Два президенти були поранені внаслідок замаху: Теодор Рузвельт (26-й) — 14 жовтня 1912 та Рональд Рейган (40-й) — 30 березня 1981. Починаючи з Річарда Ніксона кожен президент зазнавав замахів на своє життя.
Більшість замахів скоєні з політичних причин. Але оскільки після смерті президента його повноваження отримує віцепрезидент, який обирається з тієї ж партії що й президент, то це мало змінює політичну ситуацію.
Вбивства президентів
Вбивство Лінкольна відбулося 14 квітня 1865 приблизно о 22:23 в театрі Форда в м. Вашингтон, коли там грали п'єсу «Наш американський кузен». Президент був застрелений в голову з пістолета «Деррінгер» 44го калібру актором та прихильником конфедератів Джоном Бутом. Разом з Лінкольном були його дружина Мері Тодд Лінкольн та його друг Генрі Ресбоун з нареченою Кларою Харріс. Ресбоун спробував піймати Бута, але він завдав Ресбоуну удару в груди кинджалом, зачепивши при цьому руку. Диригент оркестру також спробував затримати вбивцю, але той і його вдарив ножем. Бут, попри те, що зламав ногу, пробіг повз акторів і вискочив через двері на сцені. Згодом рану президента було визнано смертельною. Непритомного Лінкольна перенесли в Петерсон Хаус через дорогу, де він лежав у комі дев'ять годин, після чого о 7:22 ранку 15 квітня помер.
Згодом Бут був знайдений Союзною армією та застрелений сержантом Бостоном Корбеттом 26 квітня 1865. Бут був переконаний, що вбиство Лінкольна радикально змінить політику уряду щодо півдня.
Замах на Джеймса Гарфілда відбувся о 9:30 ранку 2 липня 1881 в м. Вашингтон. Гарфілд тоді був лише на четвертому місяці свого президентства. Шарль Гіто вистрілив двічі з револьвера .442 «Веблі»: один раз в руку і один раз в спину. Президент помер через 11 тижнів (19 вересня 1881 о 22:35) від зараження крові, спричиненого пострілами.
Гіто був затриманий одразу на місці скоєння злочину. Після суду, який набув величезного розголосу та тривав з 14 листопада 1881 до 25 січня 1882, він був засуджений до страти. Подальша апеляція була відхилена і 30 червня 1882 Гіто був повішений. Під час судового процесу з'ясували, що він був психічно неврівноважений і, можливо, страждав від якоїсь форми біполярного афективного розладу або від впливу сифілісу на мозок. Гіто заявив, що вбив президента через те, що його не призначили новим послом США у Франції.
Замах на Вільяма Мак-Кінлі відбувся 6 вересня 1901 о 16:07 в «Храмі Музики» в Буффало, штат Нью-Йорк. Президент тоді відвідував панамериканську виставку. Леон Чолгош, самопроголошений анархіст, наблизився до президента з простягнутою рукою, нібито бажаючи з ним привітатися, та двічі зблизька вистрілив йому в живіт з револьвера 32го калібру, що був завернутий в хустинку. Перша куля зрикошетила від ґудзика або від медалі на піджаку Маккінлі та опинилась в рукаві, але другий постріл пронизав його шлунок. Натовп схопив вбивцю, після чого правоохоронці побили його так сильно, що засумнівались що він доживе до суду. Президент помер через 9 днів 14 вересня 1901 о 2:15 ночі. 24 вересня 1901 після швидкого дводенного суду Чолгош був засуджений до страти. Його стратили на електричному стільці у в'язниці Оберна 29 жовтня 1901.
Незабаром після цього Конгрес США виступив з проханням до Секретної служби зайнятися охороною президента (оскільки тоді це була єдина спецслужба в країні).
Вбивство Джона Кеннеді відбулося 22 листопада 1963 о 12:30 в Далласі, штат Техас. Він був застрелений в голову зі снайперської гвинтівки під час поїздки на кабріолеті зі своєю дружиною Жаклін Кеннеді в супроводі кортежу. Президент помер миттєво.
Згодом робітник складу шкільних книжок, що знаходився в Ділі Плаза, Лі Гарві Освальд був заарештований в кінотеатрі. 24 листопада об 11:21 Освальд, який був прикутий до детектива Джима Лівелла і якого збиралися переводити в окружну в'язницю Далласа, був застрелений в підвалі офісу поліції Далласа Джеком Рубі, власником нічних клубів в Далласі. Рубі сказав що він дуже розізлився через вбивство Кеннеді. Вбивство Освальда було показане по телебаченню оскільки до його переводу була прикута увага ЗМІ. Швидка допомога доставила Освальда в госпіталь Паркланд Меморіал де він помер о 13:07.
Комісія Уоррена після десятимісячного розслідування оголосила, що Кеннеді був вбитий Освальдом і що Освальд діяв один. Це рішення стало предметом численних суперечок і сумнівів, а також теорій змови.
Замахи на вбивства
- 30 січня 1835 маляр Річард Лоуренс біля Капітолію спробував застрелити Ендрю Джексона з двох пістолетів, обидва з яких не влучили. Лоуренс був затриманий після того, як Джексон жорстоко побив його тростиною. Лоуренса було визнано невинним через його божевілля і його помістили в психіатричну лікарню, де він помер в 1861 році.
- 23 лютого 1861 відбувся «Балтиморський замах» — змова з метою вбивства новообраного президента Авраама Лінкольна на шляху до інавгурації. Алан Пінкертон, засновник Національного Детективного Агентства Пінкертона, відігравав ключову роль у захисті обраного президента, управляючи безпекою Лінкольна протягом всієї поїздки. Лінкольн і його радники вжили заходів для забезпечення його безпечного проходу через Балтимор.
- В серпні 1864 постріл з гвинтівки пролетів в дюймі від голови Лінкольна, зачепивши його капелюх, коли той повертався без охорони в свій котедж (де він часто ночував, після чого вранці повертався в Білий Дім). Близько 11 вечора рядовий Джон Ніколз, вартовий біля воріт на територію котеджу, почув постріл, а через декілька секунд з'явився президент, який їхав без капелюха. Лінкольн одразу розповів про це своєму старому другу та охоронцю Уорду Лемону.
- В 1909 році Вільям Тафт та Порфіріо Діас запланували провести зустріч в Ель-Пасо, штат Техас та в Сьюдад-Хуарес, штат Чіуауа, Мексика — історичну першу зустріч президента США та президента Мексики. Діас попросив щоб на цій зустрічі було декларовано підтримку Сполученими Штатами його балотування на восьмий строк і Тафт погодився щоб захистити кілька мільярдів доларів американського капіталу, що тоді був вкладений в Мексику. Обидві сторони погодились визнати полосу Чемізал між Ель-Пасо та Сьюдад-Хуарес нейтральною територією без жодних прапорів під час зустрічі, але увага була прикута до цієї території, що закінчилося погрозами вбивства президентів. Техаські рейнджери, американські та мексиканські військові, агенти Секретної служби, агенти ФБР та маршали США були задіяні для охорони. Охороною керував Фредерік Бернхем. 16 жовтня 1909 в день зустрічі Бернхем та рейнджер Мур помітили чоловіка з прихованим в долоні пістолетом, який стояв біля будівлі Комерційної Палати Ель-Пасо на шляху процесії. Бернем та Мур схопили та знезброїли чоловіка в футі від Тафта та Діаза.
- 14 жовтня 1912 через три з половиною роки після того, як Теодор Рузвельт залишив посаду президента, він вирішив балотуватись на цю посаду знову від Прогресивної партії. Під час промови у Мілвокі, штат Вісконсин охоронець салону з Нью-Йорка Джон Шренк, який переслідував його протягом декількох тижнів, вистрілив Рузвельту в груди з револьвера 38-го калібру. 50-тисторінкова промова Рузвельта, складена навпіл, та залізний футляр для окулярів, що лежали в його нагрудній кишені, сповільнили кулю. Помічник Рузвельта Елберт Е. Мартін не розгубився й повалив на землю злочинця. Відтак Шренка миттєво схопили, обеззброїли, та мало не вчинили над ним самосуд, але Рузвельт попросив його не чіпати. Потім політик виголосив заплановану промову, яка тривала 90 хвилин. Виборці засумнівалися в тому, що він поранений. Тоді Рузвельт розстебнув одяг і продемонстрував закривавлену сорочку. Після того, як Рузвельт закінчив свою промову з кулею в грудях, він вирушив до найближчої лікарні. Лікар вирішив що діставати кулю занадто ризиковано, бо вона застрягла занадто близько біля серця, і куля залишилась в грудях Рузвельта на все життя.
- На суді Шренк заявив, що до нього уві сні прийшов Вільям Мак-Кінлі і наказав вбити Рузвельта, щоб помститися за свою смерть. Його визнали божевільним та помістили в психіатричну лікарню, де він помер в 1943.
- 19 листопада 1928 новообраний президент Гувер перебував почав семитижневий тур доброї волі по латиноамериканських країнах. Під час цього туру в Аргентині анархісти під керівництвом Северіно Ді Джованні спланували підірвати вагон президента. Але вони були заарештовані до того, як вони могли покласти вибухівку на рейки.
- 15 лютого 1933 в Маямі Джузеппе Дзангара вистрілив в Рузвельта п'ять разів. Замах стався менш, ніж за три тижні до інавгурації Рузвельта на перший строк. Хоча Рузвельт не зазнав шкоди, чотири інших людини були поранені, а мер Чикаго Антон Чермак був вбитий. Дзангара був визнаний винним та був страчений 20 березня 1933. Є припущення, що насправді мішенню вбивці був Чермак, який був запеклим ворогом Аль Капоне.
- влітку 1947, добиваючись незалежності Ізраїлю, радикальне сіоністське угруповання Лехі надіслало декілька листів з вибуховими пристроями президенту Гаррі Трумену та іншим високопоставленим особам Білого Дому. Секретна служба була попереджена британською розвідкою, оскільки угруповання раніше надіслало такі ж листи-бомби британським високопосадовцям. Поштова служба Білого Дому перехопила листи та Секретна Служба їх знешкодила. Тоді інцидент замовчували. Дочка Трумена Маргарет розповіла про цей інцидент в біографії Трумена випущеній в 1972. Раніше про це розповідала працівниця Поштової служби Білого Дому Іра Сміт в своїх мемуарах.
- 1 листопада 1950 два пуерториканських прихильника незалежності Оскар Коллацо та Гріселіо Торресола спробували вбити Трумена в Блер Хаус, де Трумен проживав, поки Білий Дім був на реставрації. Під час атаки Торресола смертельно поранив поліцейського Леслі Коффельта, який вбив нападника пострілом в голову. Коллацо поранив іншого поліцейського і вижив, але з численними пораненнями. Трумена поранено не було. Трумен замінив смертний вирок Коллацо на довічне ув'язнення.
- 11 грудня 1960 73-річний працівник пошти Річард Павлік планував протаранити автомобіль новообраного президента Джона Кеннеді, який тоді перебував на відпочинку в Палм-Біч, своїм автомобілем, начиненим вибухівкою, але передумав коли побачив, що разом з Кеннеді його дружина та діти. Павлік вирішив скоїти напад пізніше, коли президент буде один. Але він був заарештований через три дні, коли поліцейський зупинив його автомобіль за порушення правил дорожнього руху та помітив вибухівку. Наступні шість років Павлік провів в федеральних тюрмах та психіатричних клініках, після чого його випустили в грудні 1966.
- 13 квітня 1972 Артур Бремер збирався пронести зброю на виступ президента, але був зупинений охороною. Через декілька тижнів він своїм пострілом серйозно поранив губернатора Алабами Джорджа Воллеса.
- 22 лютого 1974 Семюель Бюк планував викрасти літак та протаранити їм Білий Дім щоби вбити Ніксона. Він силою захопив літак, що стояв на землі, але йому сказали що літак не зможе злетіти оскільки не прибрані блокування коліс. Він застрелив пілота та другого пілота, але сам був поранений вистрілом поліцейського. Після цього він скоїв самогубство. Ці події згодом були зображені в кінофільмі «Замах на Ніксона».
- 5 вересня 1975 року біля Капітолію Каліфорнії в місті Сакраменто Лінетт Фромм, послідовниця Чарлза Менсона, направила Кольт M1911 45-го калібру на Джеральда Форда, коли він підійшов до натовпу, щоби потиснути їй руку. Вона була миттєво обеззброєна агентом Секретної служби Ларі Б'юндорфом. Фромм була засуджена до довічного ув'язнення, але була випущена 14 серпня 2009.
- 22 вересня 1975 року в Сан-Франциско лише через 17 днів після останнього замаху, Сара Мур вистрілила в Форда з револьвера з відстані в 12 метрів. Олівер Сіппл, колишній морський піхотинець, схопив її руку і вона не влучила по Форду, а її куля легко поранила водія таксі Джона Людвіга. Мур була засуджена до довічного ув'язнення. Вона була помилувана 31 грудня 2007.
- 5 травня 1979 Секретна Служба заарештувала бомжа Реймонда Харві за те, що він тримав стартовий пістолет біля Сівік Центр в Лос-Анджелесі за 10 хвилин до того, як президент Джиммі Картер мав виголосити там промову. Харві мав довгу історію психічних хвороб, але поліція все одно провела розслідування з приводу його заяви, що він був тільки одним з групи чотирьох нападників. Харві сказав, що він сім разів вистрілив холостими патронами по даху готелю вночі 4 травня, щоби перевірити наскільки гучним є пістолет. Він заявив, що цієї ночі він був разом з одним зі своїх співучасників, якого знав під ім'ям «Джуліо». Ця людина потім була ідентифікована як 21-річний нелегальний мігрант з Мексики Освальдо Еспіноза Ортіз.
- 30 березня 1981 Джон Хінклі-молодший вистрілами поранив Рональда Рейгана та трьох інших людей, коли президент повертався до свого лімузина після промови в готелі Хілтон в м. Вашингтон. Одна з куль зламала ребро Рейгана та пройшла через його легені, що спричинило сильну внутрішню кровотечу. Рейгана відвезли до госпіталю університету ім. Джорджа Вашингтона, де йому негайно зробити операцію. Після цього він пролежав в лікарні ще два тижні. Окрім Рейгана були поранені ще пресс-секретар Білого Дому Джеймс Брейді, агент Секретної Служби Тім Мак-Карті та поліцейський Томас Делаханті. Всі вони вижили, але мозок Брейді був пошкоджений і він залишився інвалідом. Хінклі був негайно заарештований на місці події. Пізніше він заявив, що хотів вбити президента що справити враження на акторку Джоді Фостер. Він був визнаний психічно нездоровим та був поміщений в психіатричну клініку де й перебуває зараз.
- 13 квітня 1993 14 людей, які працювали на Саддама Хусейна, збиралися вбити колишнього президента Джорджа Буша за допомогою замінування автомобіля, коли той перебував в Кувейті. Замах не вдався через те що кувейтські правоохоронці знайшли бомбу та заарештували терористів. Двоє із заарештованих, Валі Абдельхаді Газалі і Раад Абдель-Амір аль-Ассаді, відмовилися від своїх зізнань у суді, стверджуючи, що їх примусили дати зізнання. Згодом з'ясували, що замах організував 14-ий відділ Служби Розвідки Іраку.
- 21 січня 1994 року військовий у відставці та письменник Рональд Барбур планував вбити президента Білла Клінтона під час пробіжки. Барбур повернувся до Флориди через тиждень, не напавши на президента, оскільки той перебував з візитом в Росії. Барбура піймали та засудили до п'яти років ув'язнення. У 1998 році його випустили.
- 12 вересня 1994 року далекобійник з Меріленду, що мав проблеми з алкоголем, Френк Кордер вкрав одномісний літак «Сессна» щоби протаранити ним Білий Дім та вбити Клінтона, але врізався в дерево біля Білого Дому і помер. Президента та його родини на момент події там не було.
- 29 жовтня 1994 року Франциско Дюран вистрілив щонайменше 29 разів із напівавтоматичної гвинтівки в групу людей, думаючи що президент перебуває серед них. Три туристи: Гаррі Раковські, Кен Девіс і Роберт Хейнес знешкодили Дюрана. У нього в кишені знайшли передсмертну записку. Його засудили до 40 років ув'язнення.
- У 1996 році під час візиту Клінтона на самміт Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва в Манілі, Філіппіни маршрут президентського кортежу був змінений, оскільки було перехоплене повідомлення, що планується напад. Згодом з'ясували, що міст, по якому кортеж мав проїхати спочатку, був замінований Осамою бен Ладеном.
- 7 лютого 2001 поки президент Джордж Буш перебував у Білому домі, Роберт Пікетт, стоячи біля огорожі по периметру, випустив низку пострілів зі зброї в бік Білого дому. Його засудили до трьох років позбавлення волі.
- 10 травня 2005 під час того як Джордж Вокер Буш виголошував промову на Площі Свободи в Тбілісі, Володимир Аратунян кинув радянську гранату РГД-5 в сторону подіуму. Чека гранати була висмикнута, але вона не вибухнула бо була щільно загорнута в червону хустинку. Аратуняну вдалося втекти, але його піймали в липні того ж року. Під час затримання він вбив співробітника МВС Грузії. В січні 2006 засуджений до довічного ув'язнення.
- У серпні 2008 року двоюрідні брати Тарін Гартрелл та Шон Адольф разом з їхнім другом Натаном Джонсоном поїхали в Денвер, штат Колорадо плануючи вбити президента Барака Обаму під час його промови на Національній конференції демократичної партії, але вони були заарештовані до того.
- У 2008 році році двоє білих расистів Пол Шлесельман та Деніел Коварт запланували під'їхати на машині до кандидата в президенти Барака Обами та відкрити по ньому вогонь. Їх заарештували 22 жовтня 2008 до того, як вони здійснили свій план. В 2010 році вони були засуджені до 10 та 14 років ув'язнення.
- У квітні 2009 року під час самміту Альянсу Цивілізацій в Стамбулі був заарештований чоловік сирійського походження з журналістським посвідченням телеканалу Аль-Джазіра. Турецькі спецслужби дізнались, що він із трьома спільниками планував зарізати Обаму ножем.
- У листопаді 2011 року Оскар Раміро Ортего-Ернандес, який вірив що він Ісус, а Обама — антихрист, почав стрілянину по Білому Дому з напівавтоматичної гвинтівки. Ніхто не постраждав.
- У квітні 2013 року хтось надіслав президенту листа зі смертельною отрутою, але лист було перехоплено.
- У жовтні 2018 року пакет, який містив сфабриковану бомбу, був відправлений колишньому президенту Обамі в його будинку у Вашингтоні, округ Колумбія. Пакет перехопила секретна служба.
- Майкл Стівен Сендфорд, британський громадянин з психічною хворобою, намагався вихопити пістолет поліцейського на мітингу Трампа в Лас-Вегасі, штат Невада, при спробі вбивства Трампа (тоді вважався кандидатом-республіканцем). За повідомленнями, Сандфорд планував таку акцію вже більше року. Сендфорд був негайно заарештований, а згодом депортований до Великої Британії. Інцидент отримав менше висвітлення у Сполучених Штатах, ніж у Британії, де він призвів до дискусії з приводу Закону про розумову дієздатність 2005 року і став предметом документального фільму BBC.
- Листопад 2017 року: Філіппінська національна поліція в парку Різал заарештувала чоловіка, пов'язаного з Ісламською державою Іраку та Леванту, який за повідомленнями, планував вбивство президента Трампа під час саміту АСЕАН.
- Жовтень 2018 року: Вітейн Клайд Аллен III, ветеран ВМС США, надіслав президенту Трампу листа, що містить подрібнені отруйні касторові боби. Лист не дійшов до Білого дому, оскільки його захопила секретна служба. Він надіслав аналогічні листи міністру оборони Джеймсу Меттісу та начальнику військово-морських операцій адміралу Джону Річардсону. Аллен був заарештований 3 жовтня 2018 року в штаті Юта.
Див. також
Примітки
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 194.
- Замахи на президентів США
- Замах на Джона Кеннеді
- Oswald Shooting — Youtube (англ.)
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 226.
- Ігор Шаров. Характери Нового світу. — К.: Арт Економі, 2018. — С. 227.
- Попытка убийства президента Рейгана — Youtube
- Stolen Plane Crashes on White House Lawn (англ.)
- Crash at the White House (англ.)
- "Вбивства та замахи на президента США". timelines.latimes.com. Процитовано 15 листопада 2019.
- FBI confirms letters to Obama, others contained ricin (англ.)
- Frizzell, Nell (27 січня 2017). "Він ніколи навіть не дивився новин" - британець, який намагався вбити Трампа. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 листопада 2019.
- Stern, Marlow (13 жовтня 2018). How the Secret Service Foiled a Trump Assassination Attempt (англ.). Процитовано 15 листопада 2019.
- Ziezulewicz, Tara Copp, Geoff (4 жовтня 2018). «Людина звинувачується у відправці листів з рицином». Military Times (амер.). Процитовано 15 листопада 2019.
- News, A. B. C. "Ветран військово-морського флоту заарештований за те, що він нібито намагався отруїти Меттіса". ABC News (англ.). Процитовано 15 листопада 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blizko troh desyatkiv zamahiv na prezidentiv SShA vidbulos za vsyu istoriyu isnuvannya posadi Pri chomu zamahi buli i na chinnih prezidentiv i na kolishnih i na tih yaki she ne sklali prisyagu Chotiri chinnih prezidenta bulo vbito Avraam Linkoln 16 j prezident 14 kvitnya 1865 Dzhejms Garfild 20 j 19 veresnya 1881 Vilyam Mak Kinli 25 j 14 veresnya 1901 ta Dzhon Kennedi 35 j 22 listopada 1963 Dva prezidenti buli poraneni vnaslidok zamahu Teodor Ruzvelt 26 j 14 zhovtnya 1912 ta Ronald Rejgan 40 j 30 bereznya 1981 Pochinayuchi z Richarda Niksona kozhen prezident zaznavav zamahiv na svoye zhittya Bilshist zamahiv skoyeni z politichnih prichin Ale oskilki pislya smerti prezidenta jogo povnovazhennya otrimuye viceprezident yakij obirayetsya z tiyeyi zh partiyi sho j prezident to ce malo zminyuye politichnu situaciyu Vbivstva prezidentivAvraam Linkoln Vbivstvo Linkolna Vbivstvo Linkolna vidbulosya 14 kvitnya 1865 priblizno o 22 23 v teatri Forda v m Vashington koli tam grali p yesu Nash amerikanskij kuzen Prezident buv zastrelenij v golovu z pistoleta Derringer 44go kalibru aktorom ta prihilnikom konfederativ Dzhonom Butom Razom z Linkolnom buli jogo druzhina Meri Todd Linkoln ta jogo drug Genri Resboun z narechenoyu Klaroyu Harris Resboun sprobuvav pijmati Buta ale vin zavdav Resbounu udaru v grudi kindzhalom zachepivshi pri comu ruku Dirigent orkestru takozh sprobuvav zatrimati vbivcyu ale toj i jogo vdariv nozhem But popri te sho zlamav nogu probig povz aktoriv i viskochiv cherez dveri na sceni Zgodom ranu prezidenta bulo viznano smertelnoyu Nepritomnogo Linkolna perenesli v Peterson Haus cherez dorogu de vin lezhav u komi dev yat godin pislya chogo o 7 22 ranku 15 kvitnya pomer Zgodom But buv znajdenij Soyuznoyu armiyeyu ta zastrelenij serzhantom Bostonom Korbettom 26 kvitnya 1865 But buv perekonanij sho vbistvo Linkolna radikalno zminit politiku uryadu shodo pivdnya Dzhejms Garfild Zamah na Garfilda Zamah na Dzhejmsa Garfilda vidbuvsya o 9 30 ranku 2 lipnya 1881 v m Vashington Garfild todi buv lishe na chetvertomu misyaci svogo prezidentstva Sharl Gito vistriliv dvichi z revolvera 442 Vebli odin raz v ruku i odin raz v spinu Prezident pomer cherez 11 tizhniv 19 veresnya 1881 o 22 35 vid zarazhennya krovi sprichinenogo postrilami Gito buv zatrimanij odrazu na misci skoyennya zlochinu Pislya sudu yakij nabuv velicheznogo rozgolosu ta trivav z 14 listopada 1881 do 25 sichnya 1882 vin buv zasudzhenij do strati Podalsha apelyaciya bula vidhilena i 30 chervnya 1882 Gito buv povishenij Pid chas sudovogo procesu z yasuvali sho vin buv psihichno nevrivnovazhenij i mozhlivo strazhdav vid yakoyis formi bipolyarnogo afektivnogo rozladu abo vid vplivu sifilisu na mozok Gito zayaviv sho vbiv prezidenta cherez te sho jogo ne priznachili novim poslom SShA u Franciyi Vilyam Mak Kinli Zamah na Mak Kinli Zamah na Vilyama Mak Kinli vidbuvsya 6 veresnya 1901 o 16 07 v Hrami Muziki v Buffalo shtat Nyu Jork Prezident todi vidviduvav panamerikansku vistavku Leon Cholgosh samoprogoloshenij anarhist nablizivsya do prezidenta z prostyagnutoyu rukoyu nibito bazhayuchi z nim privitatisya ta dvichi zblizka vistriliv jomu v zhivit z revolvera 32go kalibru sho buv zavernutij v hustinku Persha kulya zrikoshetila vid gudzika abo vid medali na pidzhaku Makkinli ta opinilas v rukavi ale drugij postril pronizav jogo shlunok Natovp shopiv vbivcyu pislya chogo pravoohoronci pobili jogo tak silno sho zasumnivalis sho vin dozhive do sudu Prezident pomer cherez 9 dniv 14 veresnya 1901 o 2 15 nochi 24 veresnya 1901 pislya shvidkogo dvodennogo sudu Cholgosh buv zasudzhenij do strati Jogo stratili na elektrichnomu stilci u v yaznici Oberna 29 zhovtnya 1901 Nezabarom pislya cogo Kongres SShA vistupiv z prohannyam do Sekretnoyi sluzhbi zajnyatisya ohoronoyu prezidenta oskilki todi ce bula yedina specsluzhba v krayini Dzhon Kennedi Dokladnishe Ubivstvo Dzhona Kennedi Kennedi za moment do vbivstva Vbivstvo Dzhona Kennedi vidbulosya 22 listopada 1963 o 12 30 v Dallasi shtat Tehas Vin buv zastrelenij v golovu zi snajperskoyi gvintivki pid chas poyizdki na kabrioleti zi svoyeyu druzhinoyu Zhaklin Kennedi v suprovodi kortezhu Prezident pomer mittyevo Zgodom robitnik skladu shkilnih knizhok sho znahodivsya v Dili Plaza Li Garvi Osvald buv zaareshtovanij v kinoteatri 24 listopada ob 11 21 Osvald yakij buv prikutij do detektiva Dzhima Livella i yakogo zbiralisya perevoditi v okruzhnu v yaznicyu Dallasa buv zastrelenij v pidvali ofisu policiyi Dallasa Dzhekom Rubi vlasnikom nichnih klubiv v Dallasi Rubi skazav sho vin duzhe rozizlivsya cherez vbivstvo Kennedi Vbivstvo Osvalda bulo pokazane po telebachennyu oskilki do jogo perevodu bula prikuta uvaga ZMI Shvidka dopomoga dostavila Osvalda v gospital Parkland Memorial de vin pomer o 13 07 Komisiya Uorrena pislya desyatimisyachnogo rozsliduvannya ogolosila sho Kennedi buv vbitij Osvaldom i sho Osvald diyav odin Ce rishennya stalo predmetom chislennih superechok i sumniviv a takozh teorij zmovi Zamahi na vbivstvaEndryu Dzhekson Zamah na Dzheksona 30 sichnya 1835 malyar Richard Lourens bilya Kapitoliyu sprobuvav zastreliti Endryu Dzheksona z dvoh pistoletiv obidva z yakih ne vluchili Lourens buv zatrimanij pislya togo yak Dzhekson zhorstoko pobiv jogo trostinoyu Lourensa bulo viznano nevinnim cherez jogo bozhevillya i jogo pomistili v psihiatrichnu likarnyu de vin pomer v 1861 roci Avraam Linkoln Zamah na Linkolna 23 lyutogo 1861 vidbuvsya Baltimorskij zamah zmova z metoyu vbivstva novoobranogo prezidenta Avraama Linkolna na shlyahu do inavguraciyi Alan Pinkerton zasnovnik Nacionalnogo Detektivnogo Agentstva Pinkertona vidigravav klyuchovu rol u zahisti obranogo prezidenta upravlyayuchi bezpekoyu Linkolna protyagom vsiyeyi poyizdki Linkoln i jogo radniki vzhili zahodiv dlya zabezpechennya jogo bezpechnogo prohodu cherez Baltimor V serpni 1864 postril z gvintivki proletiv v dyujmi vid golovi Linkolna zachepivshi jogo kapelyuh koli toj povertavsya bez ohoroni v svij kotedzh de vin chasto nochuvav pislya chogo vranci povertavsya v Bilij Dim Blizko 11 vechora ryadovij Dzhon Nikolz vartovij bilya vorit na teritoriyu kotedzhu pochuv postril a cherez dekilka sekund z yavivsya prezident yakij yihav bez kapelyuha Linkoln odrazu rozpoviv pro ce svoyemu staromu drugu ta ohoroncyu Uordu Lemonu Vilyam Taft V 1909 roci Vilyam Taft ta Porfirio Dias zaplanuvali provesti zustrich v El Paso shtat Tehas ta v Syudad Huares shtat Chiuaua Meksika istorichnu pershu zustrich prezidenta SShA ta prezidenta Meksiki Dias poprosiv shob na cij zustrichi bulo deklarovano pidtrimku Spoluchenimi Shtatami jogo balotuvannya na vosmij strok i Taft pogodivsya shob zahistiti kilka milyardiv dolariv amerikanskogo kapitalu sho todi buv vkladenij v Meksiku Obidvi storoni pogodilis viznati polosu Chemizal mizh El Paso ta Syudad Huares nejtralnoyu teritoriyeyu bez zhodnih praporiv pid chas zustrichi ale uvaga bula prikuta do ciyeyi teritoriyi sho zakinchilosya pogrozami vbivstva prezidentiv Tehaski rejndzheri amerikanski ta meksikanski vijskovi agenti Sekretnoyi sluzhbi agenti FBR ta marshali SShA buli zadiyani dlya ohoroni Ohoronoyu keruvav Frederik Bernhem 16 zhovtnya 1909 v den zustrichi Bernhem ta rejndzher Mur pomitili cholovika z prihovanim v doloni pistoletom yakij stoyav bilya budivli Komercijnoyi Palati El Paso na shlyahu procesiyi Bernem ta Mur shopili ta znezbroyili cholovika v futi vid Tafta ta Diaza Teodor Ruzvelt 14 zhovtnya 1912 cherez tri z polovinoyu roki pislya togo yak Teodor Ruzvelt zalishiv posadu prezidenta vin virishiv balotuvatis na cyu posadu znovu vid Progresivnoyi partiyi Pid chas promovi u Milvoki shtat Viskonsin ohoronec salonu z Nyu Jorka Dzhon Shrenk yakij peresliduvav jogo protyagom dekilkoh tizhniv vistriliv Ruzveltu v grudi z revolvera 38 go kalibru 50 tistorinkova promova Ruzvelta skladena navpil ta zaliznij futlyar dlya okulyariv sho lezhali v jogo nagrudnij kisheni spovilnili kulyu Pomichnik Ruzvelta Elbert E Martin ne rozgubivsya j povaliv na zemlyu zlochincya Vidtak Shrenka mittyevo shopili obezzbroyili ta malo ne vchinili nad nim samosud ale Ruzvelt poprosiv jogo ne chipati Potim politik vigolosiv zaplanovanu promovu yaka trivala 90 hvilin Viborci zasumnivalisya v tomu sho vin poranenij Todi Ruzvelt rozstebnuv odyag i prodemonstruvav zakrivavlenu sorochku Pislya togo yak Ruzvelt zakinchiv svoyu promovu z kuleyu v grudyah vin virushiv do najblizhchoyi likarni Likar virishiv sho distavati kulyu zanadto rizikovano bo vona zastryagla zanadto blizko bilya sercya i kulya zalishilas v grudyah Ruzvelta na vse zhittya Na sudi Shrenk zayaviv sho do nogo uvi sni prijshov Vilyam Mak Kinli i nakazav vbiti Ruzvelta shob pomstitisya za svoyu smert Jogo viznali bozhevilnim ta pomistili v psihiatrichnu likarnyu de vin pomer v 1943 Gerbert Guver 19 listopada 1928 novoobranij prezident Guver perebuvav pochav semitizhnevij tur dobroyi voli po latinoamerikanskih krayinah Pid chas cogo turu v Argentini anarhisti pid kerivnictvom Severino Di Dzhovanni splanuvali pidirvati vagon prezidenta Ale voni buli zaareshtovani do togo yak voni mogli poklasti vibuhivku na rejki Franklin Ruzvelt 15 lyutogo 1933 v Mayami Dzhuzeppe Dzangara vistriliv v Ruzvelta p yat raziv Zamah stavsya mensh nizh za tri tizhni do inavguraciyi Ruzvelta na pershij strok Hocha Ruzvelt ne zaznav shkodi chotiri inshih lyudini buli poraneni a mer Chikago Anton Chermak buv vbitij Dzangara buv viznanij vinnim ta buv strachenij 20 bereznya 1933 Ye pripushennya sho naspravdi mishennyu vbivci buv Chermak yakij buv zapeklim vorogom Al Kapone Garri Trumen vlitku 1947 dobivayuchis nezalezhnosti Izrayilyu radikalne sionistske ugrupovannya Lehi nadislalo dekilka listiv z vibuhovimi pristroyami prezidentu Garri Trumenu ta inshim visokopostavlenim osobam Bilogo Domu Sekretna sluzhba bula poperedzhena britanskoyu rozvidkoyu oskilki ugrupovannya ranishe nadislalo taki zh listi bombi britanskim visokoposadovcyam Poshtova sluzhba Bilogo Domu perehopila listi ta Sekretna Sluzhba yih zneshkodila Todi incident zamovchuvali Dochka Trumena Margaret rozpovila pro cej incident v biografiyi Trumena vipushenij v 1972 Ranishe pro ce rozpovidala pracivnicya Poshtovoyi sluzhbi Bilogo Domu Ira Smit v svoyih memuarah 1 listopada 1950 dva puertorikanskih prihilnika nezalezhnosti Oskar Kollaco ta Griselio Torresola sprobuvali vbiti Trumena v Bler Haus de Trumen prozhivav poki Bilij Dim buv na restavraciyi Pid chas ataki Torresola smertelno poraniv policejskogo Lesli Koffelta yakij vbiv napadnika postrilom v golovu Kollaco poraniv inshogo policejskogo i vizhiv ale z chislennimi poranennyami Trumena poraneno ne bulo Trumen zaminiv smertnij virok Kollaco na dovichne uv yaznennya Dzhon Kennedi 11 grudnya 1960 73 richnij pracivnik poshti Richard Pavlik planuvav protaraniti avtomobil novoobranogo prezidenta Dzhona Kennedi yakij todi perebuvav na vidpochinku v Palm Bich svoyim avtomobilem nachinenim vibuhivkoyu ale peredumav koli pobachiv sho razom z Kennedi jogo druzhina ta diti Pavlik virishiv skoyiti napad piznishe koli prezident bude odin Ale vin buv zaareshtovanij cherez tri dni koli policejskij zupiniv jogo avtomobil za porushennya pravil dorozhnogo ruhu ta pomitiv vibuhivku Nastupni shist rokiv Pavlik proviv v federalnih tyurmah ta psihiatrichnih klinikah pislya chogo jogo vipustili v grudni 1966 Richard Nikson 13 kvitnya 1972 Artur Bremer zbiravsya pronesti zbroyu na vistup prezidenta ale buv zupinenij ohoronoyu Cherez dekilka tizhniv vin svoyim postrilom serjozno poraniv gubernatora Alabami Dzhordzha Vollesa 22 lyutogo 1974 Semyuel Byuk planuvav vikrasti litak ta protaraniti yim Bilij Dim shobi vbiti Niksona Vin siloyu zahopiv litak sho stoyav na zemli ale jomu skazali sho litak ne zmozhe zletiti oskilki ne pribrani blokuvannya kolis Vin zastreliv pilota ta drugogo pilota ale sam buv poranenij vistrilom policejskogo Pislya cogo vin skoyiv samogubstvo Ci podiyi zgodom buli zobrazheni v kinofilmi Zamah na Niksona Dzherald Ford Forda vivodyat z miscya zamahu v Sakramento 5 veresnya 1975 roku bilya Kapitoliyu Kaliforniyi v misti Sakramento Linett Fromm poslidovnicya Charlza Mensona napravila Kolt M1911 45 go kalibru na Dzheralda Forda koli vin pidijshov do natovpu shobi potisnuti yij ruku Vona bula mittyevo obezzbroyena agentom Sekretnoyi sluzhbi Lari B yundorfom Fromm bula zasudzhena do dovichnogo uv yaznennya ale bula vipushena 14 serpnya 2009 22 veresnya 1975 roku v San Francisko lishe cherez 17 dniv pislya ostannogo zamahu Sara Mur vistrilila v Forda z revolvera z vidstani v 12 metriv Oliver Sippl kolishnij morskij pihotinec shopiv yiyi ruku i vona ne vluchila po Fordu a yiyi kulya legko poranila vodiya taksi Dzhona Lyudviga Mur bula zasudzhena do dovichnogo uv yaznennya Vona bula pomiluvana 31 grudnya 2007 Dzhimmi Karter 5 travnya 1979 Sekretna Sluzhba zaareshtuvala bomzha Rejmonda Harvi za te sho vin trimav startovij pistolet bilya Sivik Centr v Los Andzhelesi za 10 hvilin do togo yak prezident Dzhimmi Karter mav vigolositi tam promovu Harvi mav dovgu istoriyu psihichnih hvorob ale policiya vse odno provela rozsliduvannya z privodu jogo zayavi sho vin buv tilki odnim z grupi chotiroh napadnikiv Harvi skazav sho vin sim raziv vistriliv holostimi patronami po dahu gotelyu vnochi 4 travnya shobi pereviriti naskilki guchnim ye pistolet Vin zayaviv sho ciyeyi nochi vin buv razom z odnim zi svoyih spivuchasnikiv yakogo znav pid im yam Dzhulio Cya lyudina potim bula identifikovana yak 21 richnij nelegalnij migrant z Meksiki Osvaldo Espinoza Ortiz Ronald Rejgan Zamah na Rejgana 30 bereznya 1981 Dzhon Hinkli molodshij vistrilami poraniv Ronalda Rejgana ta troh inshih lyudej koli prezident povertavsya do svogo limuzina pislya promovi v goteli Hilton v m Vashington Odna z kul zlamala rebro Rejgana ta projshla cherez jogo legeni sho sprichinilo silnu vnutrishnyu krovotechu Rejgana vidvezli do gospitalyu universitetu im Dzhordzha Vashingtona de jomu negajno zrobiti operaciyu Pislya cogo vin prolezhav v likarni she dva tizhni Okrim Rejgana buli poraneni she press sekretar Bilogo Domu Dzhejms Brejdi agent Sekretnoyi Sluzhbi Tim Mak Karti ta policejskij Tomas Delahanti Vsi voni vizhili ale mozok Brejdi buv poshkodzhenij i vin zalishivsya invalidom Hinkli buv negajno zaareshtovanij na misci podiyi Piznishe vin zayaviv sho hotiv vbiti prezidenta sho spraviti vrazhennya na aktorku Dzhodi Foster Vin buv viznanij psihichno nezdorovim ta buv pomishenij v psihiatrichnu kliniku de j perebuvaye zaraz Dzhordzh Gerbert Voker Bush 13 kvitnya 1993 14 lyudej yaki pracyuvali na Saddama Husejna zbiralisya vbiti kolishnogo prezidenta Dzhordzha Busha za dopomogoyu zaminuvannya avtomobilya koli toj perebuvav v Kuvejti Zamah ne vdavsya cherez te sho kuvejtski pravoohoronci znajshli bombu ta zaareshtuvali teroristiv Dvoye iz zaareshtovanih Vali Abdelhadi Gazali i Raad Abdel Amir al Assadi vidmovilisya vid svoyih ziznan u sudi stverdzhuyuchi sho yih primusili dati ziznannya Zgodom z yasuvali sho zamah organizuvav 14 ij viddil Sluzhbi Rozvidki Iraku Bill Klinton 21 sichnya 1994 roku vijskovij u vidstavci ta pismennik Ronald Barbur planuvav vbiti prezidenta Billa Klintona pid chas probizhki Barbur povernuvsya do Floridi cherez tizhden ne napavshi na prezidenta oskilki toj perebuvav z vizitom v Rosiyi Barbura pijmali ta zasudili do p yati rokiv uv yaznennya U 1998 roci jogo vipustili 12 veresnya 1994 roku dalekobijnik z Merilendu sho mav problemi z alkogolem Frenk Korder vkrav odnomisnij litak Sessna shobi protaraniti nim Bilij Dim ta vbiti Klintona ale vrizavsya v derevo bilya Bilogo Domu i pomer Prezidenta ta jogo rodini na moment podiyi tam ne bulo 29 zhovtnya 1994 roku Francisko Dyuran vistriliv shonajmenshe 29 raziv iz napivavtomatichnoyi gvintivki v grupu lyudej dumayuchi sho prezident perebuvaye sered nih Tri turisti Garri Rakovski Ken Devis i Robert Hejnes zneshkodili Dyurana U nogo v kisheni znajshli peredsmertnu zapisku Jogo zasudili do 40 rokiv uv yaznennya U 1996 roci pid chas vizitu Klintona na sammit Azijsko Tihookeanskogo ekonomichnogo spivrobitnictva v Manili Filippini marshrut prezidentskogo kortezhu buv zminenij oskilki bulo perehoplene povidomlennya sho planuyetsya napad Zgodom z yasuvali sho mist po yakomu kortezh mav proyihati spochatku buv zaminovanij Osamoyu ben Ladenom Dzhordzh Voker Bush Volodimir Aratunyan gotuyetsya kinuti granatu v Busha 7 lyutogo 2001 poki prezident Dzhordzh Bush perebuvav u Bilomu domi Robert Pikett stoyachi bilya ogorozhi po perimetru vipustiv nizku postriliv zi zbroyi v bik Bilogo domu Jogo zasudili do troh rokiv pozbavlennya voli 10 travnya 2005 pid chas togo yak Dzhordzh Voker Bush vigoloshuvav promovu na Ploshi Svobodi v Tbilisi Volodimir Aratunyan kinuv radyansku granatu RGD 5 v storonu podiumu Cheka granati bula vismiknuta ale vona ne vibuhnula bo bula shilno zagornuta v chervonu hustinku Aratunyanu vdalosya vtekti ale jogo pijmali v lipni togo zh roku Pid chas zatrimannya vin vbiv spivrobitnika MVS Gruziyi V sichni 2006 zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya Barak Obama U serpni 2008 roku dvoyuridni brati Tarin Gartrell ta Shon Adolf razom z yihnim drugom Natanom Dzhonsonom poyihali v Denver shtat Kolorado planuyuchi vbiti prezidenta Baraka Obamu pid chas jogo promovi na Nacionalnij konferenciyi demokratichnoyi partiyi ale voni buli zaareshtovani do togo U 2008 roci roci dvoye bilih rasistiv Pol Shleselman ta Deniel Kovart zaplanuvali pid yihati na mashini do kandidata v prezidenti Baraka Obami ta vidkriti po nomu vogon Yih zaareshtuvali 22 zhovtnya 2008 do togo yak voni zdijsnili svij plan V 2010 roci voni buli zasudzheni do 10 ta 14 rokiv uv yaznennya U kvitni 2009 roku pid chas sammitu Alyansu Civilizacij v Stambuli buv zaareshtovanij cholovik sirijskogo pohodzhennya z zhurnalistskim posvidchennyam telekanalu Al Dzhazira Turecki specsluzhbi diznalis sho vin iz troma spilnikami planuvav zarizati Obamu nozhem U listopadi 2011 roku Oskar Ramiro Ortego Ernandes yakij viriv sho vin Isus a Obama antihrist pochav strilyaninu po Bilomu Domu z napivavtomatichnoyi gvintivki Nihto ne postrazhdav U kvitni 2013 roku htos nadislav prezidentu lista zi smertelnoyu otrutoyu ale list bulo perehopleno U zhovtni 2018 roku paket yakij mistiv sfabrikovanu bombu buv vidpravlenij kolishnomu prezidentu Obami v jogo budinku u Vashingtoni okrug Kolumbiya Paket perehopila sekretna sluzhba Donald Tramp Majkl Stiven Sendford britanskij gromadyanin z psihichnoyu hvoroboyu namagavsya vihopiti pistolet policejskogo na mitingu Trampa v Las Vegasi shtat Nevada pri sprobi vbivstva Trampa todi vvazhavsya kandidatom respublikancem Za povidomlennyami Sandford planuvav taku akciyu vzhe bilshe roku Sendford buv negajno zaareshtovanij a zgodom deportovanij do Velikoyi Britaniyi Incident otrimav menshe visvitlennya u Spoluchenih Shtatah nizh u Britaniyi de vin prizviv do diskusiyi z privodu Zakonu pro rozumovu diyezdatnist 2005 roku i stav predmetom dokumentalnogo filmu BBC Listopad 2017 roku Filippinska nacionalna policiya v parku Rizal zaareshtuvala cholovika pov yazanogo z Islamskoyu derzhavoyu Iraku ta Levantu yakij za povidomlennyami planuvav vbivstvo prezidenta Trampa pid chas samitu ASEAN Zhovten 2018 roku Vitejn Klajd Allen III veteran VMS SShA nadislav prezidentu Trampu lista sho mistit podribneni otrujni kastorovi bobi List ne dijshov do Bilogo domu oskilki jogo zahopila sekretna sluzhba Vin nadislav analogichni listi ministru oboroni Dzhejmsu Mettisu ta nachalniku vijskovo morskih operacij admiralu Dzhonu Richardsonu Allen buv zaareshtovanij 3 zhovtnya 2018 roku v shtati Yuta Div takozhPrezident SShA Sekretna sluzhba SShA Proklyattya Tekumse Zbigi Linkolna Kennedi Ubivstvo Dzhona Kennedi Zamah na RejganaPrimitkiIgor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 194 ISBN 978 617 7289 69 1 Zamahi na prezidentiv SShA Zamah na Dzhona Kennedi Oswald Shooting Youtube angl Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 226 ISBN 978 617 7289 69 1 Igor Sharov Harakteri Novogo svitu K Art Ekonomi 2018 S 227 ISBN 978 617 7289 69 1 Popytka ubijstva prezidenta Rejgana Youtube Stolen Plane Crashes on White House Lawn angl Crash at the White House angl Vbivstva ta zamahi na prezidenta SShA timelines latimes com Procitovano 15 listopada 2019 FBI confirms letters to Obama others contained ricin angl Frizzell Nell 27 sichnya 2017 Vin nikoli navit ne divivsya novin britanec yakij namagavsya vbiti Trampa The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 15 listopada 2019 Stern Marlow 13 zhovtnya 2018 How the Secret Service Foiled a Trump Assassination Attempt angl Procitovano 15 listopada 2019 Ziezulewicz Tara Copp Geoff 4 zhovtnya 2018 Lyudina zvinuvachuyetsya u vidpravci listiv z ricinom Military Times amer Procitovano 15 listopada 2019 News A B C Vetran vijskovo morskogo flotu zaareshtovanij za te sho vin nibito namagavsya otruyiti Mettisa ABC News angl Procitovano 15 listopada 2019