Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Запит Мистецтво перенаправляє сюди див також інші значення Мисте цтво галузь людської культури в якій за допомогою знакі

Мистецтво

Мистецтво
Запит «Мистецтво» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Мисте́цтво — галузь людської культури, в якій за допомогою знаків через конкретні о́брази світу виражаються його узагальнені сенси. Зазвичай поділяється на літературу, образотворче мистецтво, декоративно-ужиткове, сценічне, музику та архітектуру.

Мистецтво
image
Досліджується в мистецтвознавство, d, d і d
Продукція витвір мистецтва
Гештег art, Kunst і artwork[1]
image
Кількість підписників у соціальних мережах 22 520 234 і 1 093 170
Mastodon instance URL mastodon.art
sunny.garden
image Мистецтво у Вікісховищі

Мистецтво охоплює різноманітний спектр людської діяльності та її результати, що включає творчий або уявний талант, який виражає технічну майстерність, красу, емоційну силу або концептуальні ідеї.

В широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.

Етимологія

image
У багатьох мовах мистецтво пов'язується з «умілець», «вміння»

Укр. слово мистецтво (як і біл. мастацтва) вважається запозиченням зі ст.-пол. misterstwo (від mistrz), що походить од нім. meister (майстер), котре виводиться з лат. magister (навчитель, начальник), утвореного шляхом поєднання слів magis («великий») та histor («знавець», «умілець», згодом — «актор»). Створення слова приписують редакторам часопису «Основа», або Олені Пчілці.

У багатьох слов'янських мовах термін пов'язаний зі словами «умілець», «вміння», зокрема чеськ. umění та серб. um(j)etnost. Рос. искусство походить від запозиченого за часів християнізації ст.-болг. искоусъ («випробування», «спокуса») і є історичним свідченням настороженого ставлення православної церкви до художньої творчості. У західноєвропейських мовах використовуються переважно слова латинського походження — фр. та англ. art або ісп. та іт. arte. Відповідником лат. ars в грецькій мові є слово τέχνη, яке спершу означало узагальнено мистецтва, науку, вміння або ремесла. Цей корінь запозичено багатьма мовами, зокрема й українською для таких слів, як техніка.

Визначення

image
«Атрибути живопису, скульптури й архітектури», , 1769 р., Лувр
image
Різноманітність мистецьких зображень

У найзагальнішому значенні мистецтвом називають майстерність, застосування та результат якої приносять естетичне задоволення. Енциклопедія Британіка дає таке визначення: «Спосіб експресії, що використовує майстерність чи уяву для створення естетичних об'єктів, ситуації або дій, якими можна поділитись з іншими людьми».Таким чином, головним критерієм визнання діяльності чи її результатів мистецтвом є здатність викликати відгук в інших людей.

Два головних підходи до визначень мистецтва: договірний і естетичний. За договірним, ставлення до дечого як мистецтва зумовлюється суспільним договором, традицією, але не якими-небудь незмінними властивостями людини чи довкілля. Тільки спираючись на попередні закріплені в суспільній свідомості уявлення чи думку авторитетів можна стверджувати що є естетичне, а що ні, а отже і що є мистецтвом. Натомість естетичний підхід ґрунтується на ідеї, що естетичним, а отже і мистецьким, є все те, в чому форма відповідає змісту чи певним універсальним, незалежним від людини законам. Традиція чи думка авторитетів не задають рамок естетичного, а лише вказують до яких областей культури поняття естетичного може застосовуватись.

Дослідження про власне концепції мистецтва надзвичайно різноманітні. За словами Теодора Адорно: «У наш час вважається загальновизнаним, що з усього, що так чи інакше стосується мистецтва, ніщо більше не може вважатися загальновизнаним».

Платон розумів мистецтво як наслідування (мімезис) дійсності, тому будь-яке зображення поступається зображуваному. Твори мистецтва більш чи менш точно повторюють форму, але не зміст, який осягається не чуттями, а розумом. Арістотель дотримувався схожої думки, проте вбачав у мімезисі здатність до пізнання. На його погляд, естетичним є те, що виражається мірою, числом, пропорціями. Тому інтелектуальна діяльність завжди залучається до художньої; в мистецтві відбувається впізнавання вищої досконалості, що приносить радість. За Іммануїлом Кантом, мистецтво — це вид репрезентації, спрямованої на саму себе, що спонукає культивувати розумові сили та дружнє спілкування. Фрідріх Гегель розумів мистецтво як чуттєве вираження абсолютної істини. На противагу Платону, Гегель вважав, що художня краса перевершує природну, позаяк створюється для вираження вищої істини, прихованої за чуттєвим досвідом.

Позитивістська філософія XIX ст. і гегельянська естетика затвердили уявлення про мистецтво як віддзеркалення дійсності. Натомість романтичні уявлення поширили погляд на мистецтво як протилежність дійсності.

Характеристики мистецтва

image
Художниця малює картину з натури

Визначення й оцінка мистецтва як явища була і залишається предметом дискусій. Впродовж своєї довгої історії поняття мистецтва з дуже широкого, але точно окресленого значення звузило свій обсяг, однак і його межі розмилися.

Визначальною характеристикою мистецтво є те, що воно послуговується знаками речей, істот, явищ конкретної дійсності, поєднаними з певними узагальненими сенсами. Такі знаки називаються художніми образами. Кожен художній образ поєднує той чи той фрагмент дійсності з універсальними значеннями. Таким чином, мистецтво ніколи не копіює дійсність цілком, а лише більшою чи меншою мірою наслідує її, натомість додаючи суто людських характеристик тому, що зображає. Хосе Ортега-і-Гассет стверджував, що «ремесло художника саме в тому і полягає, щоб, узявши крихітний шматочок реальності: який-небудь пейзаж, якусь фігуру, якісь звуки, якісь слова — примусити їх виражати увесь інший світ».

Через мистецтво відбувається комунікація крізь час і простір, відтворення світогляду різних культур і епох. Твори мистецтва можуть не лише не втрачати своєї художньої цінності з роками, а й навпаки, набувати ще більшої, позаяк наповнені символами, здатними набувати нових значень. У зв'язку з цим Михайло Бахтін писав, що художні твори «живуть у віках, тобто, протягом значного часу, і часто (а визначні твори — завжди) інтенсивнішим і повнішим життям, ніж у своїй сучасності». Мистецтво в усіх своїх формах так чи інакше створюється людиною для людини, а художньо-творча діяльність конкретної особи має підґрунтя в історико-культурному досвіді людства.

За словами Юрія Лотмана, мистецтво створює додатковий шар реальності, в якому надає людині більше свободи. Мистецтво дозволяє експериментувати, зображати не лише дещо складно реалізоване чи заборонене, а й іще неіснуюче чи неможливе. Область мистецтва через свою знаково-символічну природу завжди включає почуття відстороненості, а це неминуче вводить механізм етичної оцінки. Деякі дослідники зближують мистецтво з діяльністю тварин, таких як бджоли, терміти чи птахи, що створюють геометрично правильні об'єкти на кшталт стільників, гнізд, або видають гарний для людини спів, наслідують звуки, рухи. Однак, така діяльність зумовлена інстинктом, тоді як мистецтво створюється як вияв свободи. Тож мистецтво притаманне суто людині.

Історія мистецтва

Зародження мистецтв

image
Ритуальний танок. епохи бронзи, Швеція

Перші зразки мистецтва відомі з доби пізнього палеоліту. Найдавніший знайдений твір мистецтва — це знайдені на південному узбережжі ПАР дві палички, покриті перехресними лініями, заповненими вохрою, створені 77 тис. років тому. Первісне мистецтво збереглося в формі наскельних малюнків, різьблення на кістці та камені. Найдавніші наскельні малюнки датуються 40 тис. років до н. е. Окрему категорію первісного мистецтва складають геогліфи — зображення, виконані на землі, найбільші з яких займають площу понад 500 м2. В деяких культурах натільні малюнки, татуювання, кераміка були основними формами образотворчого мистецтва.

image
Месопотамська скульптура, бл. 721—705 до н. е.

Про музичне мистецтво й танець первісних людей можна скласти уявлення за культурою народів, які вже в історичний час вели подібний спосіб життя — наприклад, аборигени Австралії. Завдяки особливостям свого впливу на людину (чуттєва безпосередність, емоційна насиченість, ідейна спрямованість) мистецтво стало однією з найважливіших складових частин духовної культури суспільства. Деякі первісні зображення доволі натуралістичні, такі як зображення тварин. В первісних суспільствах мистецтво виконує магічну функцію, слугує вираженням колективних вірувань і відіграє важливу роль у ритуалах єднання. Водночас культура первісних народів історичного часу засвідчує, що їм не чужа творчість задля самого естетичного задоволення.

Спів, імовірно, започаткував музичне мистецтво, спершу як засіб вираження сильних емоцій. Мистецтво слова, яке існувало спочатку в усній формі оповідей, міфів, епосу, з виникненням письма розвинулося в художню літературу. З виникненням держав з чіткою ієрархією мистецтво стає також формальною ознакою статусу та унормовує релігію. Окрім традиції, виникає канон, зокрема у зображеннях міфічних і релігійних постатей. Поняття індивідуального мистецького стилю чи інновації не існувало — при­наймні не знайдено свідчень їх існування. Водночас стародавні твори бували ви­тончені, майстерні та правдоподібні, такі як ассирійські батальні сцени чи єгипетські зображення птахів і звірів. Найдавніші реалістичні зображення людей належать єгипетській цивілізації — це скульптури, що зображають в людські подобі божеств і вельмож. Багато зразків стародавнього мистецтва відомо з поховань, куди для забезпечення потойбічного життя клалися зображення людей і все, що може їм знадобитися в посмертному існуванні.

Античні часи

Див. також: Давньогрецьке мистецтво
image
Скульптура дискобола, близько 140 н. е. Римська копія зі скульптори Мирона.

Інди­відуалізм у мистецтві сформувався поміж торгівців і фермерів Середземномор'я — гре­ків, фінікійців, етрусків та римлян. Якщо виконавці стародавніх творів здебільшого анонімні, за античності виник інтерес до них як публічних осіб. Зародився широкий клас споживачів мистецтва, котрі замовляли оздоблення житла, публічних споруд, портрети тощо.

В античні часи побутувало поняття техне (грец. τέχνη), що позначало всі цілеспрямовані заняття, котрі відбуваються за правилами. В техне людина не може проявляти індивідуальності. Сюди зараховувалося математика, різьбярство, куховарство, рільництво тощо. Тому греки вважали, що поезія й музика, де творчість не обмежена утилітарним призначенням, де людина може додавати щось непередбачене заздалегідь, близькі до божевілля і з'являються під натхненням муз, тож не відносили таку діяльність до техне. В філософії Стародавньої Греції виникло два основні погляди на мистецтво. Згідно з першим, мистецтво має справу з мімезисом (μίμησης) — імітацією вже наявного в природі. Тому творчість завжди поступається дійсності. За другим поглядом, у творах мистецтва виражаються надприродні досконалі ідеї. Проявляючись у чуттєвих образах, вони викликають почуття задоволення. Звідси походить теорія «правильного», гармонійного мистецтва, заснованого на математиці, що дозволяє якнайточніше виражати ідеї.

Римське мистецтво було більш декоративне та не виступало вираженим предметом філософських міркувань. Грецькому слову «техне» в ньому відповідало «арс» (ars). У римській культурі виділяли сім «вільних мистецтв» (artes liberales). Уперше цей термін зустрічається в Цицерона. До вільних мистецтв відносили граматику, риторику, діалектику (тривіум), а також арифметику, геометрію, астрономію і музику (квадривіум). Інші мистецтва називали загальними (artes vulgares), або, пізніше, механічними і вважали нижчими за вільні мистецтва. Давньогрецька скульптура та живопис склали фундамент академічного мистецтва Європи.

Від середньовіччя до сучасності

image
Ілюстрація з льєзької книги «Маастрихтські години», початок XIV ст.

Починаючи з IV ст. н. е., з римського мистецтва, видозміненого християнською релігією, розвинулося візантійське мистецтво, зокрема іконопис. Візантійське мистецтво і готика західного середньовіччя були зосереджені на релігійних сюжетах, у лоні церкви розвивалися духовні жанри. На ґрунті мистецтва Персії, римською й візантійського стилів зросло ісламське мистецтво, що поширилося в Індію, Туркестан і частково Китай. За середньовіччя активно розвивалося буддійське мистецтво в міру поширення буддизму в Китаї, Японії та Кореї. Оскільки релігія в кожній з країн еволю­ціонувала по-своєму, вона породила нові форми, такі як різьбярство та монументальна скульптура. Особлива ситуація склалася в Японії, де з IX ст., коли країна зазнала впливу Китаю, основну роль стали відігравати світські живописні мистецтва.

Протягом XII—XIII ст. у Західній Європі торгівля та обробка орних земель стали фінансувати релігійні споруди. Торговельні міста на кшталт Флоренції, Брюґґе й Венеції стали центрами розвитку мистецтв. Релігійні теми стали потіснятися темами з класичної міфології, що втілювалися в олійному живописі, скульптурі. Окрему нішу зайняли предмети розкоші на кшталт одягу й меблів.

image
Фрагмент фрески «Афінська школа» Рафаеля, 1511 р.

Зростання міст дало поштовх розвитку механічного відтворення зображень. Подібні процеси як у зміні укладу життя, так і мистецтві, відбувалися в Південній Німеччині, Китаї та Японії, поширюючись навколо. В Європі за доби Відродження виникла нова статусність митця як знаменитості. Меценати наймали митців для виконання своїх замовлень і змагалися за право підтримувати найкращих. В епоху Відродження відбувалась поступова секуляризація мистецтва. Разом з тим митці прагнули до відділення свого статусу від ремісничого і наближення до наукового. До рангу науки відносили скульптуру, архітектуру і живопис, митці епохи прагнули надати своїм творінням математичної досконалості. У XVIII столітті французький естетик об'єднав ці види мистецтв терміном «Витончені мистецтва» (фр. les beaux arts, нім. feine Künste або schöne Künste), що протиставлялися «механічним» мистецтвам — ремеслам.

image
Натюрморт , між 1650 та 1674 рр.

Розмаїття стилів за доби Відродження та Реформації відбива­ло різноманітність європейської культури й суспільства. Розвиток техніки та становлення буржуазії спричинили мистецьку реакцію романтизму, за якої мистецтво стало розглядатися як протилежність механістичній цивілізації, шлях до подолання її деструктивних процесів або спосіб втекти від суперечливої реальності. Оскільки тепер художники перебували у фінансовій залежності від продажів робіт на ринку, галеристи й критики стали основними фігурами, що доносили мистецтво до народних мас і визначали його цінність. Початок глобалізації, поки що здебільшого в формі імпе­ріалізму, приніс на Захід екзотичні впливи зі Сходу та Африки. Виник інтерес до мистецтва інших культур, «примітивного» мистецтва. Доволі поширеним стало мандрівництво митців, зокрема живопис на природі, чому посприяв розвиток транспорту й фарб у тюбиках.

image
«Возз'єднання родини» Жана Фредеріка Базиля, 1868 р.

У XIX столітті мистецтво остаточно відділилося від ремесел і пов'язувалося з поняттями творчості, оригінальності, індивідуалізму і новаторства. Матерією мистецтва стають твори мистецтва, а їх автори (згідно з ідеальною моделлю) розглядаються як творці, рухомі внутрішнім потягом до творчості, або потребою вираження почуттів, розв'язання особистих чи загальнолюдських проблем, що не дозволяють обмежити мистецтво лише функцією принесення естетичних вражень.

Поява модернізму наприкінці XIX століття призвела до радикального перелому в поглядах на роль мистецтва. Виниклі у західній культурі авангардні напрямки мистецтва поставили під сумнів категорію прекрасного, вона перестала бути не тільки визначальною, але навіть і необхідною для мистецтва. На противагу їй комуністична ідеологія, не відмовляючись від категорії прекрасного, висунула на чільне місце принцип партійності мистецтва, що пов'язував мистецтво з революційною боротьбою робітничого класу і вимагав від митця «правдивого історично-конкретного зображення дійсності в її революційному розвитку».

Сучасне мистецтво

image
«Леда та лебідь» Міхаеля Машки, 2015 р.

«Сучасним» мистецтвом («contemporary art») вважається те, що виникло та розвивається в епоху постмодерну — від 1960-70-х років і пізніше. В цю епоху мистецтво нерідко розглядають як відкрите поняття, що вільним чином об'єднує предмети, які не мають виразних спільних рис, а лише мають щось, назване Людвигом Вітгенштейном «родовою подібністю», що не можна окреслити вичерпними критеріями. Визначальними для творів мистецтва при цьому можуть вважатися або мета, з якою вони були створені, (за висловом  — мистецтвом є те, що вважає себе мистецтвом) або визнання того чи іншого твору мистецькими колами (англ. artworld).

Сучасному мистецтву притаманне заперечення існування загальних правил, натомість підноситься різноманітність поглядів, творчих методів. Жанри та стилі можуть різноманітно поєднуватись, а твори часто інтертекстуальні, так чи інакше посилаються одні на одних. Репрезентація речей і явищ має більше значення, ніж самі ці речі та явища. Їхні зображення чи те, яким чином зображення виконано, важливіше за те, що зображається. Мистецтво другої половини XX—XXI століття переважно відмовляється від закладення автором чіткого сенсу, натомість пропонує знаходити його глядачам. Участь глядачів у дотворенні твору — характерна риса сучасного мистецтва. Створення та сприйняття сучасного мистецтва має вагомі ігрові елементи, часто іронічні художні образи. «Високе» та «низьке» мистецтво за постмодерну змішуються. Мистецтво дедалі більше орієнтується на посередніх споживачів, оперуючи загальновідомими образами, формуючи поп-арт.

Функції мистецтва

image
Відвідувачі споглядають твори мистецтва в Музей Вікторії та Альберта, 2018 р.

Проблема функцій належить до фундаментальних теоретичних питань естетики, її основу зумовлює історичний чинник, адже функції мистецтва виникають і складаються впродовж усього розвитку цивілізації у зв'язку з формуванням нових потреб і особливостей поведінки людини.

Питанням функцій мистецтва приділяв значну увагу ще у теоретичних розробках Арістотель, який виділяв наступні три функції — пізнавальну, виховну та емоційного впливу, остання трактувалася філософом у гедоністичному розумінні. Сучасна естетична наука виділяє значно більшу кількість функцій.

Суспільно-перетворююча та компенсаторна функція. Мистецтво залучає людей до цілеспрямованої творчої діяльності, в ході якої відбувається трансформація людиною фактів дійсності, матеріалу та самої людини. В мистецтві втілюються ідеали, відбувається рух у напрямку досягнення бажаного, компенсація певної неповноцінності життя людини.

Пізнавально-евристична функція. Мистецтво пізнає дійсність співвідносно з людиною, в усьому багатстві форм, що сприймаються людською чуттєвістю. Завдяки цьому мистецтво здатне відкривати нове у вже відомому. Мистецтво виступає засобом просвіти, передачі досвіду, фактів життя, а також засобом навчання, передачі навичок мислення, узагальнення системи поглядів.

Художньо-концептуальна функція. Мистецтво дозволяє побачити у художньому творі уявлення митця про світ у цілому. Через твір певна цілісна концепція подається у чуттєво сприйманих формах, де емоційно втілені уявлення про світ, людину та її місце у світі.

Функція передбачення. Мистецтво здатне прогнозувати майбутнє, діючи подібно до інтуїції. Зокрема, в фантастичній літературі часто передбачається поява тих чи інших технічних досягнень. Однак важливішими вважаються є соціальні передбачення, прогнози щодо майбутнього людини та суспільства. Особливий інтерес тут складають утопії та антиутопії, але потенціалом до передбачення володіє мистецтво в цілому.

Інформативна та комунікативна функція. Кожен твір мистецтва є знаковою системою, тож має свій код, розшифровка якого полягає в особливостях культури, що породила твір. Художнє спілкування являє собою обмін культурними змістами, що зумовлює залучення до певної культури, отже — не тільки знання своєї культури, але й знайомство з культурою інших народів та епох. Мистецтво здатне об'єднувати людей, особливо через катарсис — процес «очищення» за допомогою виникнення схожих почуттів. Мистецтво дозволяє пережити досвід інших людей, тим самим розширюючи історично обмежений досвід життя особистості.

image
Вистава в китайській опері, 2018 р.

Сугестивна функція. Мистецтво здатне навіювати певний склад думок та почуттів, оскільки діє безпосередньо на почуття сприймачів, минаючи бар'єри раціонального мислення. З огляду на це воно є важливою складовою ідеології. Мистецтво здатне здійснювати як конструктивний, так і деструктивний вплив на особистість і суспільство.

Естетична функція. Мистецтво ціннісно орієнтує людину в світі, сприйняття творів мистецтва спонукає до подальшої творчості. Мистецтво пробуджує в людині творця.

Гедоністична функція. Мистецтво приносить задоволення, всі явища мистецтва співвідносні з естетичними цінностями. Джерелом естетичної насолоди є художня форма, яка перебуває в гармонійній єдності зі змістом. Залучення до творчості та ігровий аспект, присутній при сприйнятті художнього твору, здатні викликати почуття радості.

Мистецтво та наука

Докладніше: Мистецтвознавство
image
Золота спіраль на «Джоконді»

Мистецтво та окремі його аспекти є предметом наукового дослідження. Наука, що вивчає мистецтво загалом та пов'язані з ним явища — мистецтвознавство. Галузь філософії, що займається вивченням мистецтва — естетика. Феноменами, пов'язаними з мистецтвом, займаються й інші суспільні та гуманітарні науки, такі як культурологія, соціологія, психологія, поетика і семіотика.

Вперше до системного вивчення принципів мистецтва звернувся Арістотель (384—322 до н. е.) у своїй праці «Поетика». В інших працях Арістотель також поклав початок систематизації наукового знання і наукового методу. Водночас, стародавні греки широко розробляли окремі принципи створення досконалих мистецьких творів. Так, Поліктет у V ст. до н. е. описав «досконалі» пропорції скульптур. Переконання античних і ренесансних митців і філософів, що математика є основою фізичного світу, сприяли її застосуванню в мистецтві для зображення тривимірного простору на площині через певні пропорції, виражені в «золотій спіралі», симетрії тощо.

Найдавніші спроби систематично описати історію мистецтва містяться в «Природничій історії» (бл. 77-79 рр. н. е.) Плінія Старшого та стосувалися розвитку грецької скульптури й живопису. Подібно, в VI ст. в Китаї письменниками-каліграфами було укладено канон видатних художників. Також, художники давнини описані в «Шістьох принципах живопису», сформульованих Се Хе. Історія мистецтва як наука значною мірою спирається на «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» (1550) Джорджо Вазарі. Йоган Вінкельманн започаткував мистецьку критику книгами, що запровадили поняття мистецтвознавства: «Роздуми про наслідування грецьких творів у живописі та скульптурі» (1755) та «Історія мистецтва в античності» (1764). Генріх Вельфлін вважається засновником сучасної історії мистецтва з її поділом на стилістичні періоди та національну стилістику, зміною періодів «лінеарного» й «мальовничого» мистецтва, «відкриті» та «закриті» композиції.

Сучасні дослідження мистецтва відбуваються в тісному зв'язку з семіотикою — наукою про знаки. Ця наука, що з'явилася в кінці XIX століття, розглядає широкий спектр проблем з точки зору комунікації та знакових систем. Юрій Лотман (1922—1993), радянський культуролог і семіотик, у своїх роботах запропонував семіотичний підхід до культури і описав комунікаційну модель для вивчення . При такому підході мистецтво розглядається як комунікаційна система, що послуговується системою знаків — своєрідна мова.

Категорії мистецтва

image
Твори образотворчого мистецтва, виконані різними засобами, на картині Джона Баллантайна, 1867 р.

Мистецтво має такі головні категорії: засоби (медіа, посередник), жанр, стиль, форма та зміст.

Засоби — це матеріали й інструменти, за допомогою яких автор твору виражає свій задум у доступній іншим людям формі. Так, живописна картина може мати посередниками між автором і глядачами фарбу, полотно та пензель. Художня книга — папір, фарбу та друкарський верстат. В інсталяції посередниками можуть слугувати підручні матеріали. У відеоарті — монітори, проєктори та комп'ютери тощо.

Жанр визначається як форма або тип комунікації між автором твору та його сприймачами, що має усталені, повторювані формальні та змістові ознаки. Критерії виділення жанру можуть бути стилістичними, естетичними, риторичними, комунікативними чи функціональними. З огляду на це той самий твір може належати до декількох жанрів одночасно і мати піджанри, визначені другорядними ознаками. Наприклад, у кіно є жанри: комедія, мелодрама, детектив, хроніка, історична драма та т. ін. В літературі це: епопея, роман, повість, новела — в епосі; ліричний вірш, ода, елегія, пісня, послання — у ліриці; трагедія, комедія, драма — у драматичній літературі. У скульптурі поділу на жанри майже не існує, його замінює цільове призначення твору, таке як пам'ятник, надгробок, рельєф. З часом жанри змінюються, поєднуються, виникають нові.

Стиль являє собою сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. Наприклад, готичний стиль в архітектурі характеризується стрілчастими арками та склепіннями.

image
Оркестр із хором виконує твір у формі мелодії

Форма — це складові елементи художнього твору, незалежні від закладеного автором значення чи їхнього тлумачення. Форма охоплює методи виконання твору і його фізичний склад (колір, контур, розмір, носій, мелодія, простір, фактура, світлота). Вона може спиратися на , такі як розташування елементів, їхній баланс, контраст, акцент, гармонія, пропорція, групування та ритм.

Зміст — це відображені в творі за допомогою знаків елементи дійсності. Знаки можуть як очевидно вказувати на речі чи явища, так і потребувати певного досвіду для їх розуміння. Первинний зміст складають буквальні значення, котрі являють собою впізнавані образи. До вторинного змісту належать значення, що стоять за первинним і розкриваються через алегорію, атрибути, персоніфікацію, символ, метонімію, синекдохію, іронію, пародію. Третинний зміст містить значення, що випливають з контексту — обставин, за яких художній твір був створений, представляється аудиторії чи інтерпретується.

Класифікація мистецтв

image
Книга містить літературні мистецькі твори

Традиційна класифікація

Традиційно види мистецтва поділяються за способом втілення художнього образу (з допомогою яких засобів, матеріалів створюється та передається образ) та за формою чуттєвого сприймання (якими чуттями сприймається художній образ). Традиційний поділ включає такі види:

  • література — поезія, драма, історичний переказ тощо, зафіксовані в словах усної чи письмової мови;
  • образотворче мистецтво — зображення на площині чи в просторі; його сучасні форми — кінематограф, відео, фотографія;
    • живописне мистецтво — зображення, виконані на площині згідно з законами перспективи, лінії, кольору, світлотіні;
    • графічне мистецтво — зображення, виконані лініями, штрихами на площині, наприклад, гравюра, каліграфія, плакат;
    • пластичне мистецтво — об'ємні зображення, такі як скульптура, барельєф, виконані з матеріалів, яким може надаватися різна форма;
  • декоративно-ужиткове мистецтво — ужиткові речі, котрим крім практичної цінності, надається й естетична, наприклад, прикрашені меблі, різьблений, карбований чи художньо емальований посуд, художнє склодувство, мозаїка тощо. Декоративно-ужиткове мистецтво часто національне за своєю природою;
  • сценічне мистецтво — створення художнього образу рухом, виглядом, мовою людини, грою на музичних інструментах для публіки: театр, танець, спів;
  • музика — організація звуків, передусім музичних інструментів і голосу, відповідно до тієї чи іншої естетики;
  • архітектура — формування просторового середовища для життя й діяльності людини. Виділяється суспільна, житлова та виробнича архітектура.

Цей поділ, утім, не однаково застосовний до всього мистецтва. Так, стародавнє мистецтво було синкретичним — поєднувало різні способи втілення художнього образу та форми чуттєвого сприймання в єдиному дійстві. Сучасне мистецтво повертається до синкретизму, а науково-технічний прогрес зумовив появу мистецтва, створюваного й трансльованого електронними технічними засобами — медіамистецтва.

За способом втілення художнього образу

image
«Гітаристка» Яна Вермера, 1670 р.

За способом втілення художнього образу розрізняють:

За формою чуттєвого сприймання

За формою чуттєвого сприймання розрізняють

Ця класифікація, втім, не враховує змішані форми сприйняття. Так, з появою писемності й нотної грамоти мистецтво слова й музика набули графічних зображень. Також у мистецтві слів зображення літер набуло самостійного естетичного значення — зокрема мистецтво каліграфії в Східних цивілізаціях. У кожній із цих трьох груп художньо-творча діяльність може послуговуватися знаками:

  • іконічного типу, що передбачають подібність образів з чуттєво сприйманою реальністю (живопис, скульптура, графіка; література, акторське мистецтво);
  • індексного чи символічного типу, що не допускають впізнавання в образах реальних предметів, явищ, дій, і звернені безпосередньо до асоціативних механізмів сприйняття (архітектурно-прикладні мистецтва, музика й танець, обряд.
  • змішаного типу, властивими синтетичним формам творчості (синтезу архітектури або декоративно-прикладного мистецтва з мистецтвами образотворчими; словесно-музичному — пісенному й акторсько-танцювальному — пантомімічному синтезу).

За використовуваними засобами

image
Глядачі в кінотеатрі

Також мистецтва можна класифікувати за використовуваними засобами:

  • традиційні матеріали (фарби, полотно, глина, дерево, метал, граніт, мармур, гіпс) та сучасні (хімічні матеріали, продукти серійної індустрії тощо) — архітектура, скульптура, живопис, інсталяція тощо.
  • традиційні способи зберігання та відтворення інформації (письмо, малювання, усна чи письмова мова) та сучасні (цифрові носії інформації, відео) — кінематограф, медіамистецтво
  • людина-посередник (актор, оповідач тощо) — вистава, перформанс.

За жанрами

Історично сформовані особливості форми та змісту мистецьких творів зумовлюють їх поділ за жанрами. Багато жанрів притаманні лише для конкретного виду мистецтва. Так, жанри живописного мистецтва — це історичний, міфологічний, побутовий, анімалістичний, портрет, пейзаж, натюрморт, ню тощо.

Розподіл на жанри не вживається щодо архітектури, декоративного-ужиткового мистецтва та дизайну, бо там розподіл відбувається за призначенням. Жанри змінюються з часом, розвиваються відповідно до завдань мистецтва, набувають іншого змісту, поєднуються. Межі жанрів можуть бути доволі розмитими, що ускладнює класифікацію творів за цим критерієм.

Мистецтво в українському законодавстві

Закон України про культуру тлумачить поняття мистецтво таким чином: «мистецтво — творча художня діяльність у сферах: літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності людини, що подають дійсність у художніх образах».

Закон також оперує пов'язаними поняттями: «культурно-мистецька громадськість», «культурно-мистецька освіта», «культурно-мистецький проєкт», а також розрізняє «мистецьке аматорство» і «професійну творчу діяльність».

У 2020 році було створено Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти (Держмистецтв) — центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство культури та інформаційної політики і який реалізує державну політику у сфері мистецтв та спеціалізованої мистецької освіти.

Див. також

Примітки

  1. #artwork - Twitter Search / Twitter
  2. Мистецтво / Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис. 2002. с. 380—381.
  3. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  4. . Oxford Dictionaries. Архів оригіналу за 1 вересня 2016. Процитовано 30 серпня 2023.
  5. . sum.in.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 14 травня 2009. Процитовано 23 травня 2009.
  7. Искусство [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.], в етимологічному словникові російської мови Макса Фасмера.
  8. Elkins, James «Art History and Images That Are Not Art», The Art Bulletin, Vol. 47, No. 4 (Dec. 1995)
  9. Adajian, Thomas (2018). Zalta, Edward N. (ред.). . The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Fall 2018). Metaphysics Research Lab, Stanford University. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
  10. Carroll, Noël (2 жовтня 2012). (англ.). Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 вересня 2020.
  11. Adorno, Theodor W. Aesthetic Theory. (1970)
  12. Лотман, Ю. М. (2010). Культура и взрыв / Семиосфера. Санкт-Петербург: «Искусство-СПБ. с. 129—137.
  13. Ортега и Гассет, X. (1991). Эссе на эстетические темы в форме предисловия // Эстетика. Философия культуры. Москва: Искусство. с. 335—378.
  14. Бахтин, М. М. (1986). Эстетика словесного творчества / Примеч. С. С. Аверинцева, С. Г. Бочарова. Москва: Искусство. с. 331.
  15. Естетика: Навч. посіб. / М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовой та ін.; За ред. В.О. Лозового. Київ: Юрінком Інтер. 2003. с. 114—117.
  16. Олена, Вознесенська; Савінов, Володимир. . Мир. Мистецтво (Peace. Art) (англ.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 вересня 2020.
  17. Вёрман, К. (2000). Искусство первобытных племен, народов дохристианской эпохи и населения Азии и Африки с древних веков до XIX столетия (История искусства всех времен и народов, т. 1) – : OOO «», 2000.– 944 с., ил. Санкт-Петербург: Издательство Полигон. с. 9—18.
  18. Фартінг, Стівен (2019). Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. Vivat. с. 16—17.
  19. Фартіг, Стівен (2019). Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. Vivat. с. 8—13. ISBN .
  20. Bahn, Paul; Bahn, Paul G. (1998). (англ.). Cambridge University Press. с. 72—97. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  21. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  22. Мелетинский, Е.М. (2001). От мифа к литературе. Москва: Российский государственный гуманитарный университет.
  23. Фартінг, Стівен (2019). Історія мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. Vivat. с. 20—29.
  24. Техне // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Т. 2. Київ: ВЦ «Академія». 2007. с. 480.
  25. Barasch, Moshe (13 вересня 2013). (англ.). Routledge. с. 33. ISBN . Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  26. Addiss, Stephen; Erickson, Mary (1993). (англ.). University of Illinois Press. с. 15. ISBN . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  27. Kimball, Bruce A., 1951- (1995). Orators & philosophers : a history of the idea of liberal education (вид. Expanded ed). New York: College Entrance Examination Board. с. 13. ISBN . OCLC 32776486.
  28. Сім вільних мистецтв // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Т. 2. Київ: ВЦ «Академія». 2007. с. 400—401.
  29. Hoven, Birgit van den; Hoven, Birgitta Elisabeth Maria van den (1996). (англ.). J.C. Gieben. с. 62. ISBN . Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  30. Farthing, Stephen, 1950-; Cork, Richard,. Art : the whole story (вид. Revised and updated edition). London. с. 14—138. ISBN . OCLC 1061859699.
  31. Farthing, Stephen, 1950-; Cork, Richard,. Art : the whole story (вид. Revised and updated edition). London. с. 138—274. ISBN . OCLC 1061859699.
  32. Farthing, Stephen, 1950-; Cork, Richard,. Art : the whole story (вид. Revised and updated edition). London. с. 274—354. ISBN . OCLC 1061859699.
  33. Griselda Pollock, Differencing the Canon. Routledge, London & N.Y.,1999.
  34. Згідно з ухвалою І з'їзду письменників СРСР
  35. . ART Ukraine. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  36. Термін
  37. . irvine.georgetown.domains. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 27 вересня 2020.
  38. . users.rowan.edu. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 січня 2021.
  39. Stewart, Andrew (1978-11). The canon of Polykleitos: a question of evidence. The Journal of Hellenic Studies (англ.). Т. 98. с. 122—131. doi:10.2307/630196. ISSN 0075-4269. Процитовано 27 січня 2021.
  40. Emmer, Michele. (1993). . Cambridge, Mass.: MIT Press. ISBN . OCLC 28374249. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 27 січня 2021.
  41. Ferreira, Rute (5 січня 2019). . DailyArtMagazine.com - Art History Stories (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 27 січня 2021.
  42. Naturalis Historia - Wikisource. la.wikisource.org. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  43. Mair, Victor H. (2000). (англ.). Columbia University Press. с. 51. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  44. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  45. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  46. Mehta, Vaibhav (21 березня 2016). . Medium (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 27 січня 2021.
  47. Price, Nicholas C.; Price, Talley Vaccaro (26 вересня 1996). (англ.). Getty Publications. с. 84—85. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  48. Bal, Mieke; Bryson, Norman (1991-06). . The Art Bulletin. Т. 73, № 2. с. 174. doi:10.2307/3045790. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  49. Tamm, Marek (2019). Tamm, Marek (ред.). Introduction: Juri Lotman’s Semiotic Theory of History and Cultural Memory. Juri Lotman - Culture, Memory and History (англ.). Cham: Springer International Publishing. с. 1—26. doi:10.1007/978-3-030-14710-5_1. ISBN .
  50. Walton, Kendall L. (1970-07). . The Philosophical Review. Т. 79, № 3. с. 334. doi:10.2307/2183933. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  51. (амер.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  52. Vandenberg, Peter,; Heilker, Paul, 1962- (2014). Keywords in writing studies. Logan, Utah: Utah State University Press. с. 82—87. ISBN . OCLC 903985868.
  53. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
  54. Miller, Carolyn R. (1984-05). . Quarterly Journal of Speech (англ.). Т. 70, № 2. с. 151—167. doi:10.1080/00335638409383686. ISSN 0033-5630. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  55. . sum.in.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  56. . fccs.ok.ubc.ca. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
  57. Лозовий, В. О.; Ukraïna. Ministerstvo Osvity i Nauky (2003). Естетика: навчальний посібник. Київ: Юрінком Інтер. с. 138—156. ISBN . OCLC 249512533.
  58. Основи культурології: Навч. посіб. / За ред. Л.О. Сандюк та Н.В. Щубелки. Центр учбової літератури. 2012. с. 81.
  59. Каднічанський, Д. А. (2012). Мистецтвознавство. Курс лекцій для студентів спеціальності «Туризм». Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. с. 13—15.
  60. . Tate (брит.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  61. Fichner-Rathus, Lois (1 січня 2016). (англ.). Cengage Learning. с. 187—192. ISBN . Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
  62. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
  63. Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері культури. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 липня 2021.

Джерела

Мистецтво
у сестринських Вікіпроєктах
image Означення у Вікісловнику?
image Цитати у Вікіцитатах?
image Новини у Вікіновинах?
image Мистецтво у Вікісховищі?

Посилання

  • Stanford Encyclopedia of Philosophy: The Definition of Art [ 3 травня 2020 у Wayback Machine.]
  • Visual Arts Encyclopedia: Meaning & Definition of Art [ 30 травня 2020 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zapit Mistectvo perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Miste ctvo galuz lyudskoyi kulturi v yakij za dopomogoyu znakiv cherez konkretni o brazi svitu virazhayutsya jogo uzagalneni sensi Zazvichaj podilyayetsya na literaturu obrazotvorche mistectvo dekorativno uzhitkove scenichne muziku ta arhitekturu MistectvoDoslidzhuyetsya vmistectvoznavstvo d d i dProdukciyavitvir mistectvaGeshtegart Kunst i artwork 1 Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah22 520 234 i 1 093 170Mastodon instance URLmastodon art sunny garden Mistectvo u Vikishovishi Mistectvo ohoplyuye riznomanitnij spektr lyudskoyi diyalnosti ta yiyi rezultati sho vklyuchaye tvorchij abo uyavnij talant yakij virazhaye tehnichnu majsternist krasu emocijnu silu abo konceptualni ideyi V shirokomu sensi mistectvom nazivayut doskonale vminnya v yakijs spravi galuzi majsternist EtimologiyaU bagatoh movah mistectvo pov yazuyetsya z umilec vminnya Ukr slovo mistectvo yak i bil mastactva vvazhayetsya zapozichennyam zi st pol misterstwo vid mistrz sho pohodit od nim meister majster kotre vivoditsya z lat magister navchitel nachalnik utvorenogo shlyahom poyednannya sliv magis velikij ta histor znavec umilec zgodom aktor Stvorennya slova pripisuyut redaktoram chasopisu Osnova abo Oleni Pchilci U bagatoh slov yanskih movah termin pov yazanij zi slovami umilec vminnya zokrema chesk umeni ta serb um j etnost Ros iskusstvo pohodit vid zapozichenogo za chasiv hristiyanizaciyi st bolg iskous viprobuvannya spokusa i ye istorichnim svidchennyam nastorozhenogo stavlennya pravoslavnoyi cerkvi do hudozhnoyi tvorchosti U zahidnoyevropejskih movah vikoristovuyutsya perevazhno slova latinskogo pohodzhennya fr ta angl art abo isp ta it arte Vidpovidnikom lat ars v greckij movi ye slovo texnh yake spershu oznachalo uzagalneno mistectva nauku vminnya abo remesla Cej korin zapozicheno bagatma movami zokrema j ukrayinskoyu dlya takih sliv yak tehnika Viznachennya Atributi zhivopisu skulpturi j arhitekturi 1769 r LuvrRiznomanitnist misteckih zobrazhen U najzagalnishomu znachenni mistectvom nazivayut majsternist zastosuvannya ta rezultat yakoyi prinosyat estetichne zadovolennya Enciklopediya Britanika daye take viznachennya Sposib ekspresiyi sho vikoristovuye majsternist chi uyavu dlya stvorennya estetichnih ob yektiv situaciyi abo dij yakimi mozhna podilitis z inshimi lyudmi Takim chinom golovnim kriteriyem viznannya diyalnosti chi yiyi rezultativ mistectvom ye zdatnist viklikati vidguk v inshih lyudej Dva golovnih pidhodi do viznachen mistectva dogovirnij i estetichnij Za dogovirnim stavlennya do dechogo yak mistectva zumovlyuyetsya suspilnim dogovorom tradiciyeyu ale ne yakimi nebud nezminnimi vlastivostyami lyudini chi dovkillya Tilki spirayuchis na poperedni zakripleni v suspilnij svidomosti uyavlennya chi dumku avtoritetiv mozhna stverdzhuvati sho ye estetichne a sho ni a otzhe i sho ye mistectvom Natomist estetichnij pidhid gruntuyetsya na ideyi sho estetichnim a otzhe i misteckim ye vse te v chomu forma vidpovidaye zmistu chi pevnim universalnim nezalezhnim vid lyudini zakonam Tradiciya chi dumka avtoritetiv ne zadayut ramok estetichnogo a lishe vkazuyut do yakih oblastej kulturi ponyattya estetichnogo mozhe zastosovuvatis Doslidzhennya pro vlasne koncepciyi mistectva nadzvichajno riznomanitni Za slovami Teodora Adorno U nash chas vvazhayetsya zagalnoviznanim sho z usogo sho tak chi inakshe stosuyetsya mistectva nisho bilshe ne mozhe vvazhatisya zagalnoviznanim Platon rozumiv mistectvo yak nasliduvannya mimezis dijsnosti tomu bud yake zobrazhennya postupayetsya zobrazhuvanomu Tvori mistectva bilsh chi mensh tochno povtoryuyut formu ale ne zmist yakij osyagayetsya ne chuttyami a rozumom Aristotel dotrimuvavsya shozhoyi dumki prote vbachav u mimezisi zdatnist do piznannya Na jogo poglyad estetichnim ye te sho virazhayetsya miroyu chislom proporciyami Tomu intelektualna diyalnist zavzhdi zaluchayetsya do hudozhnoyi v mistectvi vidbuvayetsya vpiznavannya vishoyi doskonalosti sho prinosit radist Za Immanuyilom Kantom mistectvo ce vid reprezentaciyi spryamovanoyi na samu sebe sho sponukaye kultivuvati rozumovi sili ta druzhnye spilkuvannya Fridrih Gegel rozumiv mistectvo yak chuttyeve virazhennya absolyutnoyi istini Na protivagu Platonu Gegel vvazhav sho hudozhnya krasa perevershuye prirodnu pozayak stvoryuyetsya dlya virazhennya vishoyi istini prihovanoyi za chuttyevim dosvidom Pozitivistska filosofiya XIX st i gegelyanska estetika zatverdili uyavlennya pro mistectvo yak viddzerkalennya dijsnosti Natomist romantichni uyavlennya poshirili poglyad na mistectvo yak protilezhnist dijsnosti Harakteristiki mistectvaHudozhnicya malyuye kartinu z naturi Viznachennya j ocinka mistectva yak yavisha bula i zalishayetsya predmetom diskusij Vprodovzh svoyeyi dovgoyi istoriyi ponyattya mistectva z duzhe shirokogo ale tochno okreslenogo znachennya zvuzilo svij obsyag odnak i jogo mezhi rozmilisya Viznachalnoyu harakteristikoyu mistectvo ye te sho vono poslugovuyetsya znakami rechej istot yavish konkretnoyi dijsnosti poyednanimi z pevnimi uzagalnenimi sensami Taki znaki nazivayutsya hudozhnimi obrazami Kozhen hudozhnij obraz poyednuye toj chi toj fragment dijsnosti z universalnimi znachennyami Takim chinom mistectvo nikoli ne kopiyuye dijsnist cilkom a lishe bilshoyu chi menshoyu miroyu nasliduye yiyi natomist dodayuchi suto lyudskih harakteristik tomu sho zobrazhaye Hose Ortega i Gasset stverdzhuvav sho remeslo hudozhnika same v tomu i polyagaye shob uzyavshi krihitnij shmatochok realnosti yakij nebud pejzazh yakus figuru yakis zvuki yakis slova primusiti yih virazhati uves inshij svit Cherez mistectvo vidbuvayetsya komunikaciya kriz chas i prostir vidtvorennya svitoglyadu riznih kultur i epoh Tvori mistectva mozhut ne lishe ne vtrachati svoyeyi hudozhnoyi cinnosti z rokami a j navpaki nabuvati she bilshoyi pozayak napovneni simvolami zdatnimi nabuvati novih znachen U zv yazku z cim Mihajlo Bahtin pisav sho hudozhni tvori zhivut u vikah tobto protyagom znachnogo chasu i chasto a viznachni tvori zavzhdi intensivnishim i povnishim zhittyam nizh u svoyij suchasnosti Mistectvo v usih svoyih formah tak chi inakshe stvoryuyetsya lyudinoyu dlya lyudini a hudozhno tvorcha diyalnist konkretnoyi osobi maye pidgruntya v istoriko kulturnomu dosvidi lyudstva Za slovami Yuriya Lotmana mistectvo stvoryuye dodatkovij shar realnosti v yakomu nadaye lyudini bilshe svobodi Mistectvo dozvolyaye eksperimentuvati zobrazhati ne lishe desho skladno realizovane chi zaboronene a j ishe neisnuyuche chi nemozhlive Oblast mistectva cherez svoyu znakovo simvolichnu prirodu zavzhdi vklyuchaye pochuttya vidstoronenosti a ce neminuche vvodit mehanizm etichnoyi ocinki Deyaki doslidniki zblizhuyut mistectvo z diyalnistyu tvarin takih yak bdzholi termiti chi ptahi sho stvoryuyut geometrichno pravilni ob yekti na kshtalt stilnikiv gnizd abo vidayut garnij dlya lyudini spiv nasliduyut zvuki ruhi Odnak taka diyalnist zumovlena instinktom todi yak mistectvo stvoryuyetsya yak viyav svobodi Tozh mistectvo pritamanne suto lyudini Istoriya mistectvaZarodzhennya mistectv Ritualnij tanok epohi bronzi Shveciya Pershi zrazki mistectva vidomi z dobi piznogo paleolitu Najdavnishij znajdenij tvir mistectva ce znajdeni na pivdennomu uzberezhzhi PAR dvi palichki pokriti perehresnimi liniyami zapovnenimi vohroyu stvoreni 77 tis rokiv tomu Pervisne mistectvo zbereglosya v formi naskelnih malyunkiv rizblennya na kistci ta kameni Najdavnishi naskelni malyunki datuyutsya 40 tis rokiv do n e Okremu kategoriyu pervisnogo mistectva skladayut geoglifi zobrazhennya vikonani na zemli najbilshi z yakih zajmayut ploshu ponad 500 m2 V deyakih kulturah natilni malyunki tatuyuvannya keramika buli osnovnimi formami obrazotvorchogo mistectva Mesopotamska skulptura bl 721 705 do n e Pro muzichne mistectvo j tanec pervisnih lyudej mozhna sklasti uyavlennya za kulturoyu narodiv yaki vzhe v istorichnij chas veli podibnij sposib zhittya napriklad aborigeni Avstraliyi Zavdyaki osoblivostyam svogo vplivu na lyudinu chuttyeva bezposerednist emocijna nasichenist idejna spryamovanist mistectvo stalo odniyeyu z najvazhlivishih skladovih chastin duhovnoyi kulturi suspilstva Deyaki pervisni zobrazhennya dovoli naturalistichni taki yak zobrazhennya tvarin V pervisnih suspilstvah mistectvo vikonuye magichnu funkciyu sluguye virazhennyam kolektivnih viruvan i vidigraye vazhlivu rol u ritualah yednannya Vodnochas kultura pervisnih narodiv istorichnogo chasu zasvidchuye sho yim ne chuzha tvorchist zadlya samogo estetichnogo zadovolennya Spiv imovirno zapochatkuvav muzichne mistectvo spershu yak zasib virazhennya silnih emocij Mistectvo slova yake isnuvalo spochatku v usnij formi opovidej mifiv eposu z viniknennyam pisma rozvinulosya v hudozhnyu literaturu Z viniknennyam derzhav z chitkoyu iyerarhiyeyu mistectvo staye takozh formalnoyu oznakoyu statusu ta unormovuye religiyu Okrim tradiciyi vinikaye kanon zokrema u zobrazhennyah mifichnih i religijnih postatej Ponyattya individualnogo misteckogo stilyu chi innovaciyi ne isnuvalo pri najmni ne znajdeno svidchen yih isnuvannya Vodnochas starodavni tvori buvali vi toncheni majsterni ta pravdopodibni taki yak assirijski batalni sceni chi yegipetski zobrazhennya ptahiv i zviriv Najdavnishi realistichni zobrazhennya lyudej nalezhat yegipetskij civilizaciyi ce skulpturi sho zobrazhayut v lyudski podobi bozhestv i velmozh Bagato zrazkiv starodavnogo mistectva vidomo z pohovan kudi dlya zabezpechennya potojbichnogo zhittya klalisya zobrazhennya lyudej i vse sho mozhe yim znadobitisya v posmertnomu isnuvanni Antichni chasi Div takozh Davnogrecke mistectvo Skulptura diskobola blizko 140 n e Rimska kopiya zi skulptori Mirona Indi vidualizm u mistectvi sformuvavsya pomizh torgivciv i fermeriv Seredzemnomor ya gre kiv finikijciv etruskiv ta rimlyan Yaksho vikonavci starodavnih tvoriv zdebilshogo anonimni za antichnosti vinik interes do nih yak publichnih osib Zarodivsya shirokij klas spozhivachiv mistectva kotri zamovlyali ozdoblennya zhitla publichnih sporud portreti tosho V antichni chasi pobutuvalo ponyattya tehne grec texnh sho poznachalo vsi cilespryamovani zanyattya kotri vidbuvayutsya za pravilami V tehne lyudina ne mozhe proyavlyati individualnosti Syudi zarahovuvalosya matematika rizbyarstvo kuhovarstvo rilnictvo tosho Tomu greki vvazhali sho poeziya j muzika de tvorchist ne obmezhena utilitarnim priznachennyam de lyudina mozhe dodavati shos neperedbachene zazdalegid blizki do bozhevillya i z yavlyayutsya pid nathnennyam muz tozh ne vidnosili taku diyalnist do tehne V filosofiyi Starodavnoyi Greciyi viniklo dva osnovni poglyadi na mistectvo Zgidno z pershim mistectvo maye spravu z mimezisom mimhshs imitaciyeyu vzhe nayavnogo v prirodi Tomu tvorchist zavzhdi postupayetsya dijsnosti Za drugim poglyadom u tvorah mistectva virazhayutsya nadprirodni doskonali ideyi Proyavlyayuchis u chuttyevih obrazah voni viklikayut pochuttya zadovolennya Zvidsi pohodit teoriya pravilnogo garmonijnogo mistectva zasnovanogo na matematici sho dozvolyaye yaknajtochnishe virazhati ideyi Rimske mistectvo bulo bilsh dekorativne ta ne vistupalo virazhenim predmetom filosofskih mirkuvan Greckomu slovu tehne v nomu vidpovidalo ars ars U rimskij kulturi vidilyali sim vilnih mistectv artes liberales Upershe cej termin zustrichayetsya v Cicerona Do vilnih mistectv vidnosili gramatiku ritoriku dialektiku trivium a takozh arifmetiku geometriyu astronomiyu i muziku kvadrivium Inshi mistectva nazivali zagalnimi artes vulgares abo piznishe mehanichnimi i vvazhali nizhchimi za vilni mistectva Davnogrecka skulptura ta zhivopis sklali fundament akademichnogo mistectva Yevropi Vid serednovichchya do suchasnosti Ilyustraciya z lyezkoyi knigi Maastrihtski godini pochatok XIV st Pochinayuchi z IV st n e z rimskogo mistectva vidozminenogo hristiyanskoyu religiyeyu rozvinulosya vizantijske mistectvo zokrema ikonopis Vizantijske mistectvo i gotika zahidnogo serednovichchya buli zoseredzheni na religijnih syuzhetah u loni cerkvi rozvivalisya duhovni zhanri Na grunti mistectva Persiyi rimskoyu j vizantijskogo stiliv zroslo islamske mistectvo sho poshirilosya v Indiyu Turkestan i chastkovo Kitaj Za serednovichchya aktivno rozvivalosya buddijske mistectvo v miru poshirennya buddizmu v Kitayi Yaponiyi ta Koreyi Oskilki religiya v kozhnij z krayin evolyu cionuvala po svoyemu vona porodila novi formi taki yak rizbyarstvo ta monumentalna skulptura Osobliva situaciya sklalasya v Yaponiyi de z IX st koli krayina zaznala vplivu Kitayu osnovnu rol stali vidigravati svitski zhivopisni mistectva Protyagom XII XIII st u Zahidnij Yevropi torgivlya ta obrobka ornih zemel stali finansuvati religijni sporudi Torgovelni mista na kshtalt Florenciyi Bryugge j Veneciyi stali centrami rozvitku mistectv Religijni temi stali potisnyatisya temami z klasichnoyi mifologiyi sho vtilyuvalisya v olijnomu zhivopisi skulpturi Okremu nishu zajnyali predmeti rozkoshi na kshtalt odyagu j mebliv Fragment freski Afinska shkola Rafaelya 1511 r Zrostannya mist dalo poshtovh rozvitku mehanichnogo vidtvorennya zobrazhen Podibni procesi yak u zmini ukladu zhittya tak i mistectvi vidbuvalisya v Pivdennij Nimechchini Kitayi ta Yaponiyi poshiryuyuchis navkolo V Yevropi za dobi Vidrodzhennya vinikla nova statusnist mitcya yak znamenitosti Mecenati najmali mitciv dlya vikonannya svoyih zamovlen i zmagalisya za pravo pidtrimuvati najkrashih V epohu Vidrodzhennya vidbuvalas postupova sekulyarizaciya mistectva Razom z tim mitci pragnuli do viddilennya svogo statusu vid remisnichogo i nablizhennya do naukovogo Do rangu nauki vidnosili skulpturu arhitekturu i zhivopis mitci epohi pragnuli nadati svoyim tvorinnyam matematichnoyi doskonalosti U XVIII stolitti francuzkij estetik ob yednav ci vidi mistectv terminom Vitoncheni mistectva fr les beaux arts nim feine Kunste abo schone Kunste sho protistavlyalisya mehanichnim mistectvam remeslam Natyurmort mizh 1650 ta 1674 rr Rozmayittya stiliv za dobi Vidrodzhennya ta Reformaciyi vidbiva lo riznomanitnist yevropejskoyi kulturi j suspilstva Rozvitok tehniki ta stanovlennya burzhuaziyi sprichinili mistecku reakciyu romantizmu za yakoyi mistectvo stalo rozglyadatisya yak protilezhnist mehanistichnij civilizaciyi shlyah do podolannya yiyi destruktivnih procesiv abo sposib vtekti vid superechlivoyi realnosti Oskilki teper hudozhniki perebuvali u finansovij zalezhnosti vid prodazhiv robit na rinku galeristi j kritiki stali osnovnimi figurami sho donosili mistectvo do narodnih mas i viznachali jogo cinnist Pochatok globalizaciyi poki sho zdebilshogo v formi impe rializmu prinis na Zahid ekzotichni vplivi zi Shodu ta Afriki Vinik interes do mistectva inshih kultur primitivnogo mistectva Dovoli poshirenim stalo mandrivnictvo mitciv zokrema zhivopis na prirodi chomu pospriyav rozvitok transportu j farb u tyubikah Vozz yednannya rodini Zhana Frederika Bazilya 1868 r U XIX stolitti mistectvo ostatochno viddililosya vid remesel i pov yazuvalosya z ponyattyami tvorchosti originalnosti individualizmu i novatorstva Materiyeyu mistectva stayut tvori mistectva a yih avtori zgidno z idealnoyu modellyu rozglyadayutsya yak tvorci ruhomi vnutrishnim potyagom do tvorchosti abo potreboyu virazhennya pochuttiv rozv yazannya osobistih chi zagalnolyudskih problem sho ne dozvolyayut obmezhiti mistectvo lishe funkciyeyu prinesennya estetichnih vrazhen Poyava modernizmu naprikinci XIX stolittya prizvela do radikalnogo perelomu v poglyadah na rol mistectva Vinikli u zahidnij kulturi avangardni napryamki mistectva postavili pid sumniv kategoriyu prekrasnogo vona perestala buti ne tilki viznachalnoyu ale navit i neobhidnoyu dlya mistectva Na protivagu yij komunistichna ideologiya ne vidmovlyayuchis vid kategoriyi prekrasnogo visunula na chilne misce princip partijnosti mistectva sho pov yazuvav mistectvo z revolyucijnoyu borotboyu robitnichogo klasu i vimagav vid mitcya pravdivogo istorichno konkretnogo zobrazhennya dijsnosti v yiyi revolyucijnomu rozvitku Suchasne mistectvo Leda ta lebid Mihaelya Mashki 2015 r Suchasnim mistectvom contemporary art vvazhayetsya te sho viniklo ta rozvivayetsya v epohu postmodernu vid 1960 70 h rokiv i piznishe V cyu epohu mistectvo neridko rozglyadayut yak vidkrite ponyattya sho vilnim chinom ob yednuye predmeti yaki ne mayut viraznih spilnih ris a lishe mayut shos nazvane Lyudvigom Vitgenshtejnom rodovoyu podibnistyu sho ne mozhna okresliti vicherpnimi kriteriyami Viznachalnimi dlya tvoriv mistectva pri comu mozhut vvazhatisya abo meta z yakoyu voni buli stvoreni za vislovom mistectvom ye te sho vvazhaye sebe mistectvom abo viznannya togo chi inshogo tvoru misteckimi kolami angl artworld Suchasnomu mistectvu pritamanne zaperechennya isnuvannya zagalnih pravil natomist pidnositsya riznomanitnist poglyadiv tvorchih metodiv Zhanri ta stili mozhut riznomanitno poyednuvatis a tvori chasto intertekstualni tak chi inakshe posilayutsya odni na odnih Reprezentaciya rechej i yavish maye bilshe znachennya nizh sami ci rechi ta yavisha Yihni zobrazhennya chi te yakim chinom zobrazhennya vikonano vazhlivishe za te sho zobrazhayetsya Mistectvo drugoyi polovini XX XXI stolittya perevazhno vidmovlyayetsya vid zakladennya avtorom chitkogo sensu natomist proponuye znahoditi jogo glyadacham Uchast glyadachiv u dotvorenni tvoru harakterna risa suchasnogo mistectva Stvorennya ta sprijnyattya suchasnogo mistectva maye vagomi igrovi elementi chasto ironichni hudozhni obrazi Visoke ta nizke mistectvo za postmodernu zmishuyutsya Mistectvo dedali bilshe oriyentuyetsya na poserednih spozhivachiv operuyuchi zagalnovidomimi obrazami formuyuchi pop art Funkciyi mistectvaVidviduvachi spoglyadayut tvori mistectva v Muzej Viktoriyi ta Alberta 2018 r Problema funkcij nalezhit do fundamentalnih teoretichnih pitan estetiki yiyi osnovu zumovlyuye istorichnij chinnik adzhe funkciyi mistectva vinikayut i skladayutsya vprodovzh usogo rozvitku civilizaciyi u zv yazku z formuvannyam novih potreb i osoblivostej povedinki lyudini Pitannyam funkcij mistectva pridilyav znachnu uvagu she u teoretichnih rozrobkah Aristotel yakij vidilyav nastupni tri funkciyi piznavalnu vihovnu ta emocijnogo vplivu ostannya traktuvalasya filosofom u gedonistichnomu rozuminni Suchasna estetichna nauka vidilyaye znachno bilshu kilkist funkcij Suspilno peretvoryuyucha ta kompensatorna funkciya Mistectvo zaluchaye lyudej do cilespryamovanoyi tvorchoyi diyalnosti v hodi yakoyi vidbuvayetsya transformaciya lyudinoyu faktiv dijsnosti materialu ta samoyi lyudini V mistectvi vtilyuyutsya ideali vidbuvayetsya ruh u napryamku dosyagnennya bazhanogo kompensaciya pevnoyi nepovnocinnosti zhittya lyudini Piznavalno evristichna funkciya Mistectvo piznaye dijsnist spivvidnosno z lyudinoyu v usomu bagatstvi form sho sprijmayutsya lyudskoyu chuttyevistyu Zavdyaki comu mistectvo zdatne vidkrivati nove u vzhe vidomomu Mistectvo vistupaye zasobom prosviti peredachi dosvidu faktiv zhittya a takozh zasobom navchannya peredachi navichok mislennya uzagalnennya sistemi poglyadiv Hudozhno konceptualna funkciya Mistectvo dozvolyaye pobachiti u hudozhnomu tvori uyavlennya mitcya pro svit u cilomu Cherez tvir pevna cilisna koncepciya podayetsya u chuttyevo sprijmanih formah de emocijno vtileni uyavlennya pro svit lyudinu ta yiyi misce u sviti Funkciya peredbachennya Mistectvo zdatne prognozuvati majbutnye diyuchi podibno do intuyiciyi Zokrema v fantastichnij literaturi chasto peredbachayetsya poyava tih chi inshih tehnichnih dosyagnen Odnak vazhlivishimi vvazhayutsya ye socialni peredbachennya prognozi shodo majbutnogo lyudini ta suspilstva Osoblivij interes tut skladayut utopiyi ta antiutopiyi ale potencialom do peredbachennya volodiye mistectvo v cilomu Informativna ta komunikativna funkciya Kozhen tvir mistectva ye znakovoyu sistemoyu tozh maye svij kod rozshifrovka yakogo polyagaye v osoblivostyah kulturi sho porodila tvir Hudozhnye spilkuvannya yavlyaye soboyu obmin kulturnimi zmistami sho zumovlyuye zaluchennya do pevnoyi kulturi otzhe ne tilki znannya svoyeyi kulturi ale j znajomstvo z kulturoyu inshih narodiv ta epoh Mistectvo zdatne ob yednuvati lyudej osoblivo cherez katarsis proces ochishennya za dopomogoyu viniknennya shozhih pochuttiv Mistectvo dozvolyaye perezhiti dosvid inshih lyudej tim samim rozshiryuyuchi istorichno obmezhenij dosvid zhittya osobistosti Vistava v kitajskij operi 2018 r Sugestivna funkciya Mistectvo zdatne naviyuvati pevnij sklad dumok ta pochuttiv oskilki diye bezposeredno na pochuttya sprijmachiv minayuchi bar yeri racionalnogo mislennya Z oglyadu na ce vono ye vazhlivoyu skladovoyu ideologiyi Mistectvo zdatne zdijsnyuvati yak konstruktivnij tak i destruktivnij vpliv na osobistist i suspilstvo Estetichna funkciya Mistectvo cinnisno oriyentuye lyudinu v sviti sprijnyattya tvoriv mistectva sponukaye do podalshoyi tvorchosti Mistectvo probudzhuye v lyudini tvorcya Gedonistichna funkciya Mistectvo prinosit zadovolennya vsi yavisha mistectva spivvidnosni z estetichnimi cinnostyami Dzherelom estetichnoyi nasolodi ye hudozhnya forma yaka perebuvaye v garmonijnij yednosti zi zmistom Zaluchennya do tvorchosti ta igrovij aspekt prisutnij pri sprijnyatti hudozhnogo tvoru zdatni viklikati pochuttya radosti Mistectvo ta naukaDokladnishe Mistectvoznavstvo Zolota spiral na Dzhokondi Mistectvo ta okremi jogo aspekti ye predmetom naukovogo doslidzhennya Nauka sho vivchaye mistectvo zagalom ta pov yazani z nim yavisha mistectvoznavstvo Galuz filosofiyi sho zajmayetsya vivchennyam mistectva estetika Fenomenami pov yazanimi z mistectvom zajmayutsya j inshi suspilni ta gumanitarni nauki taki yak kulturologiya sociologiya psihologiya poetika i semiotika Vpershe do sistemnogo vivchennya principiv mistectva zvernuvsya Aristotel 384 322 do n e u svoyij praci Poetika V inshih pracyah Aristotel takozh poklav pochatok sistematizaciyi naukovogo znannya i naukovogo metodu Vodnochas starodavni greki shiroko rozroblyali okremi principi stvorennya doskonalih misteckih tvoriv Tak Poliktet u V st do n e opisav doskonali proporciyi skulptur Perekonannya antichnih i renesansnih mitciv i filosofiv sho matematika ye osnovoyu fizichnogo svitu spriyali yiyi zastosuvannyu v mistectvi dlya zobrazhennya trivimirnogo prostoru na ploshini cherez pevni proporciyi virazheni v zolotij spirali simetriyi tosho Najdavnishi sprobi sistematichno opisati istoriyu mistectva mistyatsya v Prirodnichij istoriyi bl 77 79 rr n e Pliniya Starshogo ta stosuvalisya rozvitku greckoyi skulpturi j zhivopisu Podibno v VI st v Kitayi pismennikami kaligrafami bulo ukladeno kanon vidatnih hudozhnikiv Takozh hudozhniki davnini opisani v Shistoh principah zhivopisu sformulovanih Se He Istoriya mistectva yak nauka znachnoyu miroyu spirayetsya na Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv 1550 Dzhordzho Vazari Jogan Vinkelmann zapochatkuvav mistecku kritiku knigami sho zaprovadili ponyattya mistectvoznavstva Rozdumi pro nasliduvannya greckih tvoriv u zhivopisi ta skulpturi 1755 ta Istoriya mistectva v antichnosti 1764 Genrih Velflin vvazhayetsya zasnovnikom suchasnoyi istoriyi mistectva z yiyi podilom na stilistichni periodi ta nacionalnu stilistiku zminoyu periodiv linearnogo j malovnichogo mistectva vidkriti ta zakriti kompoziciyi Suchasni doslidzhennya mistectva vidbuvayutsya v tisnomu zv yazku z semiotikoyu naukoyu pro znaki Cya nauka sho z yavilasya v kinci XIX stolittya rozglyadaye shirokij spektr problem z tochki zoru komunikaciyi ta znakovih sistem Yurij Lotman 1922 1993 radyanskij kulturolog i semiotik u svoyih robotah zaproponuvav semiotichnij pidhid do kulturi i opisav komunikacijnu model dlya vivchennya Pri takomu pidhodi mistectvo rozglyadayetsya yak komunikacijna sistema sho poslugovuyetsya sistemoyu znakiv svoyeridna mova Kategoriyi mistectvaTvori obrazotvorchogo mistectva vikonani riznimi zasobami na kartini Dzhona Ballantajna 1867 r Mistectvo maye taki golovni kategoriyi zasobi media poserednik zhanr stil forma ta zmist Zasobi ce materiali j instrumenti za dopomogoyu yakih avtor tvoru virazhaye svij zadum u dostupnij inshim lyudyam formi Tak zhivopisna kartina mozhe mati poserednikami mizh avtorom i glyadachami farbu polotno ta penzel Hudozhnya kniga papir farbu ta drukarskij verstat V instalyaciyi poserednikami mozhut sluguvati pidruchni materiali U videoarti monitori proyektori ta komp yuteri tosho Zhanr viznachayetsya yak forma abo tip komunikaciyi mizh avtorom tvoru ta jogo sprijmachami sho maye ustaleni povtoryuvani formalni ta zmistovi oznaki Kriteriyi vidilennya zhanru mozhut buti stilistichnimi estetichnimi ritorichnimi komunikativnimi chi funkcionalnimi Z oglyadu na ce toj samij tvir mozhe nalezhati do dekilkoh zhanriv odnochasno i mati pidzhanri viznacheni drugoryadnimi oznakami Napriklad u kino ye zhanri komediya melodrama detektiv hronika istorichna drama ta t in V literaturi ce epopeya roman povist novela v eposi lirichnij virsh oda elegiya pisnya poslannya u lirici tragediya komediya drama u dramatichnij literaturi U skulpturi podilu na zhanri majzhe ne isnuye jogo zaminyuye cilove priznachennya tvoru take yak pam yatnik nadgrobok relyef Z chasom zhanri zminyuyutsya poyednuyutsya vinikayut novi Stil yavlyaye soboyu sukupnist oznak yaki harakterizuyut mistectvo pevnogo chasu ta napryamu abo individualnu maneru hudozhnika stosovno idejnogo zmistu j hudozhnoyi formi Napriklad gotichnij stil v arhitekturi harakterizuyetsya strilchastimi arkami ta sklepinnyami Orkestr iz horom vikonuye tvir u formi melodiyi Forma ce skladovi elementi hudozhnogo tvoru nezalezhni vid zakladenogo avtorom znachennya chi yihnogo tlumachennya Forma ohoplyuye metodi vikonannya tvoru i jogo fizichnij sklad kolir kontur rozmir nosij melodiya prostir faktura svitlota Vona mozhe spiratisya na taki yak roztashuvannya elementiv yihnij balans kontrast akcent garmoniya proporciya grupuvannya ta ritm Zmist ce vidobrazheni v tvori za dopomogoyu znakiv elementi dijsnosti Znaki mozhut yak ochevidno vkazuvati na rechi chi yavisha tak i potrebuvati pevnogo dosvidu dlya yih rozuminnya Pervinnij zmist skladayut bukvalni znachennya kotri yavlyayut soboyu vpiznavani obrazi Do vtorinnogo zmistu nalezhat znachennya sho stoyat za pervinnim i rozkrivayutsya cherez alegoriyu atributi personifikaciyu simvol metonimiyu sinekdohiyu ironiyu parodiyu Tretinnij zmist mistit znachennya sho viplivayut z kontekstu obstavin za yakih hudozhnij tvir buv stvorenij predstavlyayetsya auditoriyi chi interpretuyetsya Klasifikaciya mistectvKniga mistit literaturni mistecki tvoriTradicijna klasifikaciya Tradicijno vidi mistectva podilyayutsya za sposobom vtilennya hudozhnogo obrazu z dopomogoyu yakih zasobiv materialiv stvoryuyetsya ta peredayetsya obraz ta za formoyu chuttyevogo sprijmannya yakimi chuttyami sprijmayetsya hudozhnij obraz Tradicijnij podil vklyuchaye taki vidi literatura poeziya drama istorichnij perekaz tosho zafiksovani v slovah usnoyi chi pismovoyi movi obrazotvorche mistectvo zobrazhennya na ploshini chi v prostori jogo suchasni formi kinematograf video fotografiya zhivopisne mistectvo zobrazhennya vikonani na ploshini zgidno z zakonami perspektivi liniyi koloru svitlotini grafichne mistectvo zobrazhennya vikonani liniyami shtrihami na ploshini napriklad gravyura kaligrafiya plakat plastichne mistectvo ob yemni zobrazhennya taki yak skulptura barelyef vikonani z materialiv yakim mozhe nadavatisya rizna forma dekorativno uzhitkove mistectvo uzhitkovi rechi kotrim krim praktichnoyi cinnosti nadayetsya j estetichna napriklad prikrasheni mebli rizblenij karbovanij chi hudozhno emalovanij posud hudozhnye skloduvstvo mozayika tosho Dekorativno uzhitkove mistectvo chasto nacionalne za svoyeyu prirodoyu scenichne mistectvo stvorennya hudozhnogo obrazu ruhom viglyadom movoyu lyudini groyu na muzichnih instrumentah dlya publiki teatr tanec spiv muzika organizaciya zvukiv peredusim muzichnih instrumentiv i golosu vidpovidno do tiyeyi chi inshoyi estetiki arhitektura formuvannya prostorovogo seredovisha dlya zhittya j diyalnosti lyudini Vidilyayetsya suspilna zhitlova ta virobnicha arhitektura Cej podil utim ne odnakovo zastosovnij do vsogo mistectva Tak starodavnye mistectvo bulo sinkretichnim poyednuvalo rizni sposobi vtilennya hudozhnogo obrazu ta formi chuttyevogo sprijmannya v yedinomu dijstvi Suchasne mistectvo povertayetsya do sinkretizmu a naukovo tehnichnij progres zumoviv poyavu mistectva stvoryuvanogo j translovanogo elektronnimi tehnichnimi zasobami mediamistectva Za sposobom vtilennya hudozhnogo obrazu Gitaristka Yana Vermera 1670 r Za sposobom vtilennya hudozhnogo obrazu rozriznyayut prostorovi mistectva arhitektura skulptura zhivopis grafika hudozhnya fotografiya dekorativno prikladne mistectvo ta dizajn chasovi mistectva radio muzika literatura prostorovo chasovi kinomistectvo teatr tanec cirkove mistectvo tosho Za formoyu chuttyevogo sprijmannya Za formoyu chuttyevogo sprijmannya rozriznyayut sluhovi muzika radio zorovi arhitektura skulptura zhivopis grafika hudozhnya fotografiya zorovo sluhovi teatr kino videogra Cya klasifikaciya vtim ne vrahovuye zmishani formi sprijnyattya Tak z poyavoyu pisemnosti j notnoyi gramoti mistectvo slova j muzika nabuli grafichnih zobrazhen Takozh u mistectvi sliv zobrazhennya liter nabulo samostijnogo estetichnogo znachennya zokrema mistectvo kaligrafiyi v Shidnih civilizaciyah U kozhnij iz cih troh grup hudozhno tvorcha diyalnist mozhe poslugovuvatisya znakami ikonichnogo tipu sho peredbachayut podibnist obraziv z chuttyevo sprijmanoyu realnistyu zhivopis skulptura grafika literatura aktorske mistectvo indeksnogo chi simvolichnogo tipu sho ne dopuskayut vpiznavannya v obrazah realnih predmetiv yavish dij i zverneni bezposeredno do asociativnih mehanizmiv sprijnyattya arhitekturno prikladni mistectva muzika j tanec obryad zmishanogo tipu vlastivimi sintetichnim formam tvorchosti sintezu arhitekturi abo dekorativno prikladnogo mistectva z mistectvami obrazotvorchimi slovesno muzichnomu pisennomu j aktorsko tancyuvalnomu pantomimichnomu sintezu Za vikoristovuvanimi zasobami Glyadachi v kinoteatri Takozh mistectva mozhna klasifikuvati za vikoristovuvanimi zasobami tradicijni materiali farbi polotno glina derevo metal granit marmur gips ta suchasni himichni materiali produkti serijnoyi industriyi tosho arhitektura skulptura zhivopis instalyaciya tosho tradicijni sposobi zberigannya ta vidtvorennya informaciyi pismo malyuvannya usna chi pismova mova ta suchasni cifrovi nosiyi informaciyi video kinematograf mediamistectvo lyudina poserednik aktor opovidach tosho vistava performans Za zhanrami Istorichno sformovani osoblivosti formi ta zmistu misteckih tvoriv zumovlyuyut yih podil za zhanrami Bagato zhanriv pritamanni lishe dlya konkretnogo vidu mistectva Tak zhanri zhivopisnogo mistectva ce istorichnij mifologichnij pobutovij animalistichnij portret pejzazh natyurmort nyu tosho Rozpodil na zhanri ne vzhivayetsya shodo arhitekturi dekorativnogo uzhitkovogo mistectva ta dizajnu bo tam rozpodil vidbuvayetsya za priznachennyam Zhanri zminyuyutsya z chasom rozvivayutsya vidpovidno do zavdan mistectva nabuvayut inshogo zmistu poyednuyutsya Mezhi zhanriv mozhut buti dovoli rozmitimi sho uskladnyuye klasifikaciyu tvoriv za cim kriteriyem Mistectvo v ukrayinskomu zakonodavstviZakon Ukrayini pro kulturu tlumachit ponyattya mistectvo takim chinom mistectvo tvorcha hudozhnya diyalnist u sferah literaturi arhitekturi skulpturi zhivopisu grafiki dekorativno vzhitkovogo mistectva muziki tancyu teatru kino ta inshi vidi diyalnosti lyudini sho podayut dijsnist u hudozhnih obrazah Zakon takozh operuye pov yazanimi ponyattyami kulturno mistecka gromadskist kulturno mistecka osvita kulturno misteckij proyekt a takozh rozriznyaye mistecke amatorstvo i profesijnu tvorchu diyalnist U 2020 roci bulo stvoreno Derzhavne agentstvo Ukrayini z pitan mistectv ta misteckoyi osviti Derzhmistectv centralnij organ vikonavchoyi vladi diyalnist yakogo spryamovuyetsya i koordinuyetsya Kabinetom Ministriv Ukrayini cherez Ministerstvo kulturi ta informacijnoyi politiki i yakij realizuye derzhavnu politiku u sferi mistectv ta specializovanoyi misteckoyi osviti Div takozhRemeslo i Mistectvo dlya mistectva Mistectvoznavstvo Misteckij tvir Istoriya mistectvPrimitki artwork Twitter Search Twitter Mistectvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik Kiyiv Abris 2002 s 380 381 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Oxford Dictionaries Arhiv originalu za 1 veresnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2023 sum in ua Arhiv originalu za 6 lipnya 2020 Procitovano 25 veresnya 2020 Arhiv originalu za 14 travnya 2009 Procitovano 23 travnya 2009 Iskusstvo 12 chervnya 2018 u Wayback Machine v etimologichnomu slovnikovi rosijskoyi movi Maksa Fasmera Elkins James Art History and Images That Are Not Art The Art Bulletin Vol 47 No 4 Dec 1995 Adajian Thomas 2018 Zalta Edward N red The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Fall 2018 Metaphysics Research Lab Stanford University Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 27 veresnya 2020 Carroll Noel 2 zhovtnya 2012 angl Routledge ISBN 978 1 134 72250 1 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2020 Adorno Theodor W Aesthetic Theory 1970 Lotman Yu M 2010 Kultura i vzryv Semiosfera Sankt Peterburg Iskusstvo SPB s 129 137 Ortega i Gasset X 1991 Esse na esteticheskie temy v forme predisloviya Estetika Filosofiya kultury Moskva Iskusstvo s 335 378 Bahtin M M 1986 Estetika slovesnogo tvorchestva Primech S S Averinceva S G Bocharova Moskva Iskusstvo s 331 Estetika Navch posib M P Kolesnikov O V Kolesnikova V O Lozovoj ta in Za red V O Lozovogo Kiyiv Yurinkom Inter 2003 s 114 117 Olena Voznesenska Savinov Volodimir Mir Mistectvo Peace Art angl Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2020 Vyorman K 2000 Iskusstvo pervobytnyh plemen narodov dohristianskoj epohi i naseleniya Azii i Afriki s drevnih vekov do XIX stoletiya Istoriya iskusstva vseh vremen i narodov t 1 OOO 2000 944 s il Sankt Peterburg Izdatelstvo Poligon s 9 18 Farting Stiven 2019 Istoriya mistectva vid najdavnishih chasiv do sogodennya Vivat s 16 17 Fartig Stiven 2019 Istoriya mistectva vid najdavnishih chasiv do sogodennya Vivat s 8 13 ISBN 978 966 942 839 4 Bahn Paul Bahn Paul G 1998 angl Cambridge University Press s 72 97 ISBN 978 0 521 45473 5 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2021 Meletinskij E M 2001 Ot mifa k literature Moskva Rossijskij gosudarstvennyj gumanitarnyj universitet Farting Stiven 2019 Istoriya mistectva vid najdavnishih chasiv do sogodennya Vivat s 20 29 Tehne Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv T 2 Kiyiv VC Akademiya 2007 s 480 Barasch Moshe 13 veresnya 2013 angl Routledge s 33 ISBN 978 1 135 19980 7 Arhiv originalu za 31 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Addiss Stephen Erickson Mary 1993 angl University of Illinois Press s 15 ISBN 978 0 252 06273 5 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Kimball Bruce A 1951 1995 Orators amp philosophers a history of the idea of liberal education vid Expanded ed New York College Entrance Examination Board s 13 ISBN 0 87447 514 7 OCLC 32776486 Sim vilnih mistectv Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv T 2 Kiyiv VC Akademiya 2007 s 400 401 Hoven Birgit van den Hoven Birgitta Elisabeth Maria van den 1996 angl J C Gieben s 62 ISBN 978 90 5063 557 8 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Farthing Stephen 1950 Cork Richard Art the whole story vid Revised and updated edition London s 14 138 ISBN 978 0 500 29446 8 OCLC 1061859699 Farthing Stephen 1950 Cork Richard Art the whole story vid Revised and updated edition London s 138 274 ISBN 978 0 500 29446 8 OCLC 1061859699 Farthing Stephen 1950 Cork Richard Art the whole story vid Revised and updated edition London s 274 354 ISBN 978 0 500 29446 8 OCLC 1061859699 Griselda Pollock Differencing the Canon Routledge London amp N Y 1999 ISBN 0 415 06700 6 Zgidno z uhvaloyu I z yizdu pismennikiv SRSR ART Ukraine Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2019 Termin irvine georgetown domains Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2020 users rowan edu Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 27 sichnya 2021 Stewart Andrew 1978 11 The canon of Polykleitos a question of evidence The Journal of Hellenic Studies angl T 98 s 122 131 doi 10 2307 630196 ISSN 0075 4269 Procitovano 27 sichnya 2021 Emmer Michele 1993 Cambridge Mass MIT Press ISBN 0 262 05048 X OCLC 28374249 Arhiv originalu za 7 lipnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2021 Ferreira Rute 5 sichnya 2019 DailyArtMagazine com Art History Stories angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2021 Naturalis Historia Wikisource la wikisource org Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Mair Victor H 2000 angl Columbia University Press s 51 ISBN 978 0 231 11999 3 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Mehta Vaibhav 21 bereznya 2016 Medium angl Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2021 Price Nicholas C Price Talley Vaccaro 26 veresnya 1996 angl Getty Publications s 84 85 ISBN 978 0 89236 398 8 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Bal Mieke Bryson Norman 1991 06 The Art Bulletin T 73 2 s 174 doi 10 2307 3045790 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 Tamm Marek 2019 Tamm Marek red Introduction Juri Lotman s Semiotic Theory of History and Cultural Memory Juri Lotman Culture Memory and History angl Cham Springer International Publishing s 1 26 doi 10 1007 978 3 030 14710 5 1 ISBN 978 3 030 14709 9 Walton Kendall L 1970 07 The Philosophical Review T 79 3 s 334 doi 10 2307 2183933 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 8 lyutogo 2021 amer Arhiv originalu za 28 lyutogo 2021 Procitovano 8 lyutogo 2021 Vandenberg Peter Heilker Paul 1962 2014 Keywords in writing studies Logan Utah Utah State University Press s 82 87 ISBN 978 0 87421 974 6 OCLC 903985868 esu com ua Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 8 lyutogo 2021 Miller Carolyn R 1984 05 Quarterly Journal of Speech angl T 70 2 s 151 167 doi 10 1080 00335638409383686 ISSN 0033 5630 Arhiv originalu za 13 lipnya 2021 Procitovano 8 lyutogo 2021 sum in ua Arhiv originalu za 14 lyutogo 2021 Procitovano 8 lyutogo 2021 fccs ok ubc ca Arhiv originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 8 lyutogo 2021 Lozovij V O Ukraina Ministerstvo Osvity i Nauky 2003 Estetika navchalnij posibnik Kiyiv Yurinkom Inter s 138 156 ISBN 966 667 074 7 OCLC 249512533 Osnovi kulturologiyi Navch posib Za red L O Sandyuk ta N V Shubelki Centr uchbovoyi literaturi 2012 s 81 Kadnichanskij D A 2012 Mistectvoznavstvo Kurs lekcij dlya studentiv specialnosti Turizm Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka s 13 15 Tate brit Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Fichner Rathus Lois 1 sichnya 2016 angl Cengage Learning s 187 192 ISBN 978 1 285 85929 3 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 26 veresnya 2020 esu com ua Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Deyaki pitannya diyalnosti centralnih organiv vikonavchoyi vladi u sferi kulturi Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 5 lipnya 2021 DzherelaMistectvo u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Mistectvo u Vikishovishi Malahov V A Mistectvo 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 668 ISBN 978 966 00 1028 1 Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Farting S Istoriya mistectva vid najdavnishih chasiv do sogodennya Za zagalnoyu redakciyeyu Stivena Fartinga per z angl A Pitik K Gricajchuk Yu Yefremov Yu Siroyid O Larikova H Vivat 2019 576 s ISBN 978 0 500 29446 8 Istoriya obrazu Mistectvo 2000 h zb st V Burlaka Fond pidtrimki vizual doslidzh K Obnova 2011 206 s il Tit ark paral ukr ros ISBN 978 966 97203 0 6 Levchuk L Mistectva vidi Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 379 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Skurativskij V Mistectvo FES s 380Mistectvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 982 984 1000 ekz 59 mode 1up view theater Mistectvo Mova mistectva Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 42 59 PosilannyaStanford Encyclopedia of Philosophy The Definition of Art 3 travnya 2020 u Wayback Machine Visual Arts Encyclopedia Meaning amp Definition of Art 30 travnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ