Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Важливе місце жінки в танцях можна простежити до самих витоків цивілізації Печерні наскельні розписи єгипетські фрески і

Жінки в хореографії

Жінки в хореографії

Важливе місце жінки в танцях можна простежити до самих витоків цивілізації. Печерні наскельні розписи, єгипетські фрески, індійські статуетки, давньогрецьке і римське мистецтво, а також записи про придворні традиції в Китаї і Японії — все це свідчить про важливу роль, яку жінки відігравали в ритуальних і релігійних танцях з самого початку людської історії. В Середні віки те, що стало відомо як балет, починалося на італійських придворних фестивалях, коли жінки часто грали ролі чоловіків. Однак саме в кінці XVII століття у Франції Паризька опера явила світові [en]. У той час, як жінки стали домінувати на сцені балету в XVIII столітті, саме з появою [en] в XIX столітті вони стали безперечним центром уваги, із зірками, що грають головні ролі в творах Маріуса Петіпа, які виступають у театрах по всій Європі від міланського «Ла Скала» до Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. У сучасному ж світі жінки грають провідну роль в розвитку різних форм сучасного танцю, включаючи фламенко й [en].

image
Літографія [en]; 1845 рік.(зліва направо): [en], Марія Тальоні, Люсіль Ґран та [en]

Історія

Жінки завжди відігравали домінуючу роль в танцях, як це видно з їх ранньої історії аж від появи формальних танців в XV столітті, які з часом переросли в балет, до сучасних видів танцювального мистецтва.

Давні часи

Наскальні малюнки, зроблені ще в 6000 році до нашої ери, вже зображували танцюючих жінок. Приклади цього можна побачити в [en]поблизу Палермо і в [en] в Каталонії. У Стародавньому Єгипті жінки виконували (ритуальні танці) для релігійних церемоній, таких як похорони, про що свідчать фрески на гробницях фараонів. Найдавніші записи про організовані танці й професійних танцівниць походять з Єгипту. Особливо танці були популярні за часів Старого королівства, коли жінки були організовані в групи, знані як кхенери, до яких, мабуть, лише тільки на пізньомішу етапі існування долучилися й чоловіки.

Крім того, на Індійському субконтиненті також були знайдені ранні свідоцтва танцюючих жінок, особливо бронзова статуетка з Мохенджо-Даро в долині Інду, що датується приблизно 2500 роком до н. е. У той час як рання участь чоловіків у танцювальних ритуалах, мабуть, була пов'язано з полюванням і боями — жіночий танець був насамперед пов'язаний з родючістю, як сільськогосподарською, так і людською.

  • image
    Танцюючі жінки; Малюнок у печері [en]
  • image
    Статуетка танцюючої дівчини у Мохенджо-Даро
  • image
    Давньоєгипетська танцівниця
  • image
    Могила Небамуна

Танець на Криті й в Греції, мабуть, розвивався під впливом танців Стародавнього Єгипту. Існує низка прикладів давньогрецького мистецтва VI та V століть, що зберегился до нашої ери, які зображують танцюючих жінок. Діви Делоса танцювали в колі на честь Аполлона, в той час, як Терпсіхора була музою танцю. У VI столітті до нашої ери хор став невіддільною частиною грецького театру, а жінки, знані як діонісійці, часто зображувані на грецьких вазах, танцювали прославляючи бога віна Діоніса. У Стародавньому Римі співачки й танцівниці виступали на щорічних святкуваннях Ісіди, які включали таємничі п'єси, що зображують воскресіння Осіріса.

  • image
    Музикант і танцюрист
  • image
    Грецька танцівниця, Афіни
  • image
    Грецька теракотова статуетка танцюючої Менади
  • image
    Завуальована теракотова танцівниця
  • image
    Фреска діонісичного танцю ініціації, Помпеї

Біблія також містить кілька оповідань про жіночі танці, зокрема про свята, які влаштовувала Міріам після [en] через Червоне море, коли жінки, як кажуть, танцювали й грали на ручних барабанах. Про те, як після того, як Давид повернувся після вбивства Голіафа, жінки вийшли співати й танцювати. У Новому Завіті Матвій розповідає історію про те, як Саломія танцювала для Ірода, щоб отримати голову Іоанна Хрестителя.

Японія і Китай

У Китаї також існує довга історія жінок-танцівниць, яка розпочала повноцінний розвиток з часів династії Чжоу і досягла піку при династії Тан. Хорові танці, що виконувалися жінками династії Чжоу, були знані як сі. У стародавніх театральних виставах, званих байсі (пай-ши), ймовірно, брали участь танцюючі дівчата в сукнях з розгорнутими шовковими рукавами. Тексти періоду Весни й Осені містять описи професійних танцюючих дівчат, в той час, як танець Нішан Юйї, створений імператором Сюань-цзун, що зображує незайманих жінок, танцюючих ніби в чарівному світі. В [ru][en] були відомі своїми танцями й поезією. Однією з найвідоміших була придворна танцівниця [en], яка неодноразово згадувалася в японській літературі того періоду.

Індія

Всього в Індії існує дев'ять [en]. Деякі з них виконуються суто жінками, такими як [en]. Інші виконуються з чоловіками, наприклад, Катгак.

Середні Віки

У Середні Віки, коли християнство поширилося по всій Європі, церква ставилася до танців вельми негативно, але всупереч цьому, на народних святах, особливо на початку травня, часто влаштовувалися танці. У Франції та Італії існували ланцюгові та кругові танці, такі як [en] та Тріска. Вони були особливо популярні в період IV-XIV століть. Зазвичай вони танцювалися в замкнутому колі, де чоловіки й жінки перемежовувалися тримаючись за руки. В Італії жвава [en], що поширилась з Неаполя, була популярною в XIV-XV століттях. Групи куртизанок, переодягнених як чоловіки, виконували цей танець на маскарадах.

  • image
    Танці Керол
  • image
    Середньовічний танець
  • image
    Сальтарелло
  • image
    Пишний бал

Поява балету

У XV столітті придворні гуляння в Італії ставали все складнішими й витонченими, часто з офіційними танцями. Одним з перших майстрів був Доменіко да П'яченца, який склав перший посібник з танців, що здобув назву «De arte saltandi et choreas ducendi». У Франції в цей же період аналогічно почали формуватися професійні танці, переважно поштовхом до цього став виступ танцюристів перед королем Генріхом III Французьким у Фонтенбло на початку 1580-х років. Подальший ж розвиток відбувався вже за часів Людовика XIV, який часто сам брав участь у виставах. Але, перш за все, саме під час правління Людовика XIV були закладені основи того, що стало відомо як балет. Король не тільки записав єдині правила танцю, а й заснував в 1661 році Королівську академію танців, яка перетворилася на сучасний [en]. Багато ранніх балетів були створені італо-французьким композитором Жаном Батистом Люллі та французьким хореографом [en], якому часто допомагав і асистував Мольєр.

Спочатку жіночі ролі (партії) в ранніх балетах виконували молоді чоловіки, проте в 1681 році молода жінка, знана як [en], танцювала в «Тріумфі Амура» Жана-Батіста Люллі й стала першою професійною жінкою-балериною. У період з 1681 по 1693 рік вона стала провідною балериною щонайменше в 18 інших постановках Паризької опери, що довело першорядне значення жінок в балеті. Лафонтен змінила [en], яка стала першою балериною, яка виступила за кордоном, в Лондоні, коли вона з'явилася з [fr] в 1699 році. З чуток, краща балерина свого часу, з прекрасними очима і прекрасною фігурою, Сюбліньї танцювала в Паризькій опері з 1688 року до свого уходу на спокій в 1707 році.

Наступною провідною танцівницею опери була [en], чия точність, легкість і грація зробили великий внесок в класичний балет. Вона переконала диригента [en] скласти сюїти спеціально для балету. Його твори «Caprice», «Boutade», «Les Caractères de la danse» і «La Terpsichore» принесли їй чималий успіх. Зокрема, її особиста інтерпретація кроків в «Caprice» послужила прикладом для інших прим, в той час, як вона перетворила «Caractères» в послідовність, яка ілюструвала різні типи коханців, як чоловіків, так і жінок. Крім власного вкладу, Прево також навчила двох дуже успішних в майбутньому танцівниць: [en] і [en], які додали свої особисті переваги до її характерів, кожен з яких розвивав індивідуальний стиль. Вони займуть її місце прими-балерини після того, як вона піде з опери в 1730 році.

Камарго мала величезний успіх не тільки завдяки своїй сліпучій роботі ногами (особливо її entrechat à quatre), але й тому, що вона ввела в моду нові зачіски та кілька коротших спідниць. Вона також відмовилася від туфель на високих підборах, ввівши танцювальні капці, які полегшували виконання складніших вправ. Виконуючи складніші номери, які раніше виконувалися суто чоловіками, Камарго ще більше зміцнила образ балерини.

Салле прагнула до самого балетного танцю набагато більше, ніж до майстерної демонстрації техніки, яку вважали кращою прихильники традиційного балету. Вона вважала, що музика, кроки, декор та костюми повинні сприяти витонченому, виразному виконанню, що поєднує пантоміму з танцем в тому, що стало відомо як [en]». Оскільки багато хто в Паризькій опері не поділяв її поглядів, вона вирішила перебратися в більш ліберальний Лондон. 1734 року в Ковент-Гарден вона викликала сенсацію своєю роллю Галатеї в балеті «Pygmalion», який поставила сама. Відкинувши звичний наряд балерини, вона вибрала просту муслінову туніку і дозволила волоссю вільно розсипатися по плечах. У наступному році вона навіть вирішила переодягнутися чоловіком, виконуючи роль Купідона, проте цього разу відгуки були вкрай критичними. В результаті вона повернулася в Париж, де танцювала в опері до самої свого уходу на спокій в 1740 році в молодому віці 33 років. Після цього вона лише іноді танцювала для королівського версальського двору.

У другій половині XVIII століття домінуючою зіркою [en] була [en], яка, можливо, і не володіла технікою та уміннями Салле, але з усім тим була відома своїми чуттєвими рухами, численними шанувальниками й екзотичними нарядами. Серед інших талановитих зірок балету слід виділити [en], яка в 1756 році вступила в Паризьку оперу, де навчалася у [en], ставши не тільки етуаль (зіркою), а і його дружиною. Хоча вона була досить огрядною і часто вагітною, її хвалили за дивовижну роботу ніг.

  • image
    [en]
  • image
    [en]
  • image
    [en]
  • image
    [en]
  • image
    [en]

Романтичний балет

Найбільш успішним періодом для жінок-артистів балету були 1830-1840 роки, коли вони стали великими зірками [en]. Італійсько-шведська танцівниця Марія Тальоні не тільки досягла успіху в [en], коли танцювала «[en]» в 1832 році, але і розповсюдила свою славу і популярність на балет Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, а також на сцени Берліна, Мілана та Лондона аж до свого уходу на спокій в 1847 році. Саме вона розробила балет на пуантах (танці на кінчиках пальців), одночасно представивши нову моду в одязі й укладанні волосся, яка стала популярною у всій Європі. Слід також виділити австрійську танцівницю Фанні Ельслер, що здобула популярність і багатство, танцюючи кокетливу іспанську [en] в «[fr]», виступаючи не тільки в Австрії, Німеччині, Франції, Англії та Росії, а й в Сполучених Штатах. Проте в 1845 році вона відмовилася танцювати зі своїми суперницями Марі Тальоні, [en], [en] і Люсіль Ґран в «[en]» [en].

Представлений в Лондонському театрі Її Величності «Pas de Quatre» викликав сенсацію, фурор, об'єднавши чотирьох найвеличніших балерин того часу. Крім Марі Тальоні, італійка Карлотта Грізі також прославилася в Парижі та Санкт-Петербурзі своїм балетом «Жізель», а Фанні Черріто з Неаполя стала зіркою міланського театру «Ла Скала». Датчанка Люсіль Ґран, що навчався у Августа Бурнонвіля, жила в Парижі, але також танцювала в Лондоні, Санкт-Петербурзі й Мілані, перш ніж остаточно оселитися в Німеччині, де розпочала викладати в [en] в Мюнхені.

Кілька видатних італійських балерин з'явилися в другій половині XIX століття, досягнувши зеніту своєї популярності під час виступів в Росії. Уродженка Італії [en] вперше танцювала в Італії й Німеччині, але її інтерпретації балету Маріуса Петіпа в Росії були настільки успішні, що цар наполіг на тому, щоб вона приєдналася до балету Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. В середині 1880-х років вона взяла участь в постановках «», «[en]» і «[en]», революціонізувати балет в Росії завдяки надзвичайній силі своїх виступів.[en] з Мілану пішла тим самим шляхом, також танцюючи в Маріїнському театрі з 1892 року, де вона отримала знамениті ролі в балетах Петіпа, включаючи «Попелюшку», «Лебедине озеро» і «Раймонду», отримавши звання прими-балерини ассолюти.[en], також уродженка Мілана, вперше здобула популярність в театрі «Ла Скала», з яким гастролювала по Сполученим Штатам Америки. Вона запам'яталася насамперед тим, що танцювала Аврору на прем'єрі «Сплячої красуні» Петіпа в 1890 році.

  • image
    [en]
  • image
    [en]
  • image
    [en]

Балет XX століття

З самого початку XX століття почали з'являтися нові, динамічніші підходи до балету, найбільш впливовими з яких стали [en]Сергія Дягілєва, що сприяли інноваційному співробітництву між хореографами, композиторами й танцюристами. Однією з перших зірок нового балету була Анна Павлова, яка здобула популярність, танцюючи «[en]» в хореографії Михайла Фокіна, перш ніж приєднатися до Російських балетів в 1909 році. Її суперниця, Тамара Карсавіна, що також виступала з Російськими балетами, запам'яталася насамперед створенням головної ролі в «Жар-птиці» Фокіна. Також слід виділити Ольгу Спесивцеву, яка танцювала в Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі, але також гастролювала з російськими балетами, танцюючи Аврору в «Сплячій красуня» Дягілєва в Лондоні.

Балет також почав розвиватися і в Лондоні, головним чином завдяки зусиллям двох жінок. Уродженці Польщі [en], яка також набула досвіду роботи з Російськими балетами, що в 1926 році заснувала власний [en] (пізніше Rambert Dance Company), представивши нових хореографів, таких як Фредерік Ештон. Ще більш впливова Нінетт де Валуа пропрацювала з [en] три роки, перш ніж в 1931 році створити [en] (який пізніше став Королівським балетом), де [en] була першою примою-балериною, що зіграла головні ролі в балетах з класичних постановок Маріїнського театру. 1937 року Маркова покинула його, щоб створити власну гастрольну трупу. А десять років по тому Марго Фонтейн стала новою примою-балериною трупи. Пік її слави припав на 1961 рік, коли вона почала співпрацювати з Рудольфом Нурєєвим, першою роботу з яким став виступ в балеті «Жізель», вона продовжувала виступати аж до завершення кар'єри у 1979 році.

У міру розвитку балету в Сполучених Штатах Марія Толчіф, перша велика американська прима-балерина, була просунута хореографом Броніславою Ніжинською, коли вона приєдналася до [en] в Нью-Йорку в 1942 році. У 1944 році вона танцювала як солістка в аранжуваннях Джорджа Баланчина до «[en]». Незабаром вона стала дружиною Баланчина, а після набула статусу зірки [en]. Також можна згадати [en], яка була співзасновником [en] в 1939 році й стала його художнім керівником на більш ніж 40 років, керуючи постановкою широкого спектра нових балетів. За ці роки з'явилося кілька видатних американських балерин, в тому числі Гілсі Кіркланд, яка виконала головну роль в «Жар-птиці», коли їй було всього 17 років, і [en], яка була зіркою «[en]» Баланчина в 1965 році.

Інші форми танцю

image
Танцюрист фламенко

Жінки також зробили значний внесок в більшість інших форм танцю, зокрема фламенко, сучасний танець, [en], танець живота і кабаре, які привели до музичного театру.

Фламенко

Музика фламенко виникла на півдні Іспанії в XV столітті, ймовірно, в результаті впливу маврів з можливим походженням в Індії. У той час як багато співаків, що з'явилися в XVIII столітті, були чоловіками, жінки дедалі більше набували популярності як танцівниці. Однією з найбільш ранніх була [en], яка вперше виступила в Севільї зі співаком [en], але незабаром стала популярною не тільки в Іспанії, але й у всій Європі. Серед представників мистецтва фламенко слід також виділити Лолу Флорес, відому своїм співом і танцями андалузького фольклору, особливо фламенко, [en] і [en]. А також [en], яка вважається однією з найвеличніших зірок андалузького танцю фламенко, що гастролює по Європі, США, Японії та Австралії.

Сучасний танець в США

Під керівництвом жінок до кінця XIX століття почали розвиватися різні стилі сучасного танцю. Лої Фуллер з Чикаго вважається одним з піонерів в цьому напрямі. Вона використовувала свій власний природний підхід до руху та імпровізації, пізніше ставши зіркою театру Фолі-Бержер в Парижі. Важливим прикладом є натхненна грецьким мистецтвом Ісідора Дункан з Сан-Франциско, яка проклала шлях до сучасного стилю вільного танцю, вважаючи, що важливіше висловити суть життя через рух, ніж дотримуватия заповітів класичного балету. Також слід виділити [en], яка виросла на фермі в Нью-Джерсі, вона розробила власні інтерпретації східного танцю як вираження спіритизму. І американку Марту Грем, яка мала значний вплив на розвиток сучасного танцю через свій однойменний [en]. Інші жіночі фігури, які зробили свій внесок в розвиток подій в середині XX століття, включають також [en], яка займалася створенням постановок афроамериканських спіритуалів та [en], яка зіграла важливу роль в постановці перших американських мюзиклів. Ще одним великим хореографом бродвейських мюзиклів був уродженка Німеччини [en], учениця Мері Вігман.

Експресіоністський танець

Творцем [en] вважається німкеня Мері Вігман. Натхненна східною перкусією, вона часто підкреслювала похмуре у своїх творах. Серед танцівниць-експресіоністів слід виділити хореографа [en], також з Німеччини. Вона заснувала свою власну школу в Берліні, поєднуючи гімнастику з нудизмом і танцями, хоча пізніше її амбіції були серйозно обмежені під час режиму націонал-соціалізму. А також [en], теж соратниця Вігман, вона відкрила [en] в Німеччині, що існували 1920-1930-х роках, але пізніше через її єврейське походження вони були закриті. Одна з її учениць, [en], яка також була помічницею Мері Вігман, розробила власні танцювальні програми перед Другою світовою війною, що використовувалися в Німеччині, Нідерландах, Данії та Швеції. Після війни вона стала балетмейстером Гамбурзької державної опери.

Танець живота

Хоча танець живота, імовірно, бере свій початок в далекому минулому, він був представлений в Європі й Північній Америці в кінці XIX століття. Кілька єгипетських кіноактрис виконували танець живота в мюзиклах 1930-1940-х років. Ранніми зірками цього виду танцювального мистецтва були [en], [en] і [en]. З 1960-х років танець живота ставав все популярнішим в Сполучених Штатах.

  • image
    Єгипетська танцівниця живота
  • image
    [en]
  • image
    [en]
  • image
    [en]

Кабаре

Жінки почали співати й танцювати в паризьких кабаре вже в 1890-х роках, підкреслюючи жіноче тіло спокусливими рухами, що виділяли їх груди та стегна. Більшість з них не мали профільної (танцювальної) освіти, за винятком Клео де Мерод, яка покинула Паризьку опера, щоб виступати в Фолі-Бержер. Головним хореографом була уродженка Алжиру [en], яка стала балетмейстером в паризьких Фолі-Бержер та Комічній опері. Серед зірок того періоду були іспанська Кароліна Отеро з Галісії, що здобула популярність в [en] в 1890 році, Емільєна д'Алансон, що танцювала в Фолі-Бержер, і голландка Мата Харі, яка з 1905 року прославилася своїм індонезійським храмовим танцем спочатку в Парижі, а потім і в інших європейських столицях.[en] ж запам'яталася тим, що в 1890-х роках вона танцювала канкан у Мулен Руж.

Примітки

  1. . www.reshafim.org.il. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  2. (PDF). www.raqssharqisociety.org. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2017. Процитовано 7 березня 2021.
  3. . nationalmuseumindia.gov.in. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 7 березня 2021.
  4. (PDF). webetab.ac-bordeaux.fr. Архів оригіналу (PDF) за 1 липня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  5. . www.cvm.qc.ca. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  6. . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 2 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  7. Choruses of Young Women in Ancient Greece: Their Morphology, Religious Role, and Social Functions. Rowman & Littlefield. ISBN .
  8. . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  9. . www.historyworld.net. Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 7 березня 2021.
  10. . galeapps.gale.com. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 7 березня 2021.
  11. . Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  12. . biblehub.com. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 7 березня 2021.
  13. . Bible Gateway. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  14. The Chinese Aesthetic Tradition. University of Hawaii Press. ISBN .
  15. . www.xip.fi. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 7 березня 2021.
  16. . www.israeldance.co.il. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  17. . immortalgeisha.com. Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 7 березня 2021.
  18. . www.sangeetnatak.gov.in. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  19. . Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  20. The carole : a study of a medieval dance. ISBN . OCLC 682903103.
  21. Courtly Dance of the Renaissance: A New Translation and Edition of the Nobiltà Di Dame (1600). Courier Corporation. ISBN .
  22. . www.pbm.com. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  23. . www.ccs.neu.edu. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 7 березня 2021.
  24. . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  25. . www.oxfordreference.com. doi:10.1093/oi/authority.20110803100047735. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 7 березня 2021.
  26. . perabaroque.fr. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 7 березня 2021.
  27. . www.britannica.com. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  28. Greskovic, Robert (2005). Ballet 101: A Complete Guide to Learning and Loving the Ballet (англ.). Hal Leonard Corporation. ISBN .
  29. Women’s Work: Making Dance in Europe Before 1800. Univ of Wisconsin Press. ISBN .
  30. . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  31. History of Dance: An Interactive Arts Approach. Human Kinetics. ISBN .
  32. . www.mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  33. . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
  34. . www.mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  35. . www.vam.ac.uk. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  36. . web.archive.org. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  37. . oxfordindex.oup.com. doi:10.1093/oi/authority.20110803133549548. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  38. . oxfordindex.oup.com. doi:10.1093/oi/authority.20110803100058642. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 7 березня 2021.
  39. The Choreographic Art: An Outline of Its Principles and Craft.
  40. . oxfordindex.oup.com. doi:10.1093/oi/authority.20110803095526796. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 березня 2021.
  41. . www.culture24.org.uk. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 7 березня 2021.
  42. . www.russianballethistory.com. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 6 березня 2021.
  43. . www.russianballethistory.com. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  44. . www.russianballethistory.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 7 березня 2021.
  45. . www.vam.ac.uk. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  46. . The Rudolf Nureyev Foundation. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  47. . The New York Times. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 6 березня 2021.
  48. . The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 6 березня 2021.
  49. . Academy of Achievement. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  50. . www.biography.com. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  51. . artsalive.ca. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 7 березня 2021.
  52. Evolución. Etapa Hermética. Primeros cantaores. www.andalucia.org.
  53. . Andalucia.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  54. . www.apsaraflamenco.fr. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  55. . artsalive.ca. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 6 березня 2021.
  56. . www.mdc.edu. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  57. (PDF). www.danceheritage.org. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 7 березня 2021.
  58. . www.oxfordreference.com. doi:10.1093/oi/authority.20110803095902861. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  59. Encyclopedia of Music in the 20th Century. ISBN .
  60. . Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  61. . The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  62. . theatre-dance.cahss.ualr.edu. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 7 березня 2021.
  63. . www.sk-kultur.de. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 7 березня 2021.
  64. . archiv.adk.de. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  65. . www.sk-kultur.de. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  66. . www.aleenah.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 7 березня 2021.
  67. Popular Culture in the Arab World: Arts, Politics, and the Media. American Univ in Cairo Press. ISBN .
  68. . www.bellydance.org. Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 7 березня 2021.
  69. . www.mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 7 березня 2021.
  70. . histoire-image.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  71. . Biography. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
  72. . www.appl-lachaise.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 7 березня 2021.

Бібліографія

  • Brooks, Lynn (2007). . Univ of Wisconsin Press. ISBN . Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  • Calame, Claude (2001). . Rowman & Littlefield. ISBN . Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  • Drinker, Sophie (1995). . Feminist Press at CUNY. ISBN . Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  • Guest, Ivor (1976). . Théâtre national de l'Opéra. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  • Lexová, Irena (2012). . Courier Dover Publications. ISBN . Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  • Varadpande, Manohar Laxman (2006). . Abhinav Publications. ISBN . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 6 березня 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vazhlive misce zhinki v tancyah mozhna prostezhiti do samih vitokiv civilizaciyi Pecherni naskelni rozpisi yegipetski freski indijski statuetki davnogrecke i rimske mistectvo a takozh zapisi pro pridvorni tradiciyi v Kitayi i Yaponiyi vse ce svidchit pro vazhlivu rol yaku zhinki vidigravali v ritualnih i religijnih tancyah z samogo pochatku lyudskoyi istoriyi V Seredni viki te sho stalo vidomo yak balet pochinalosya na italijskih pridvornih festivalyah koli zhinki chasto grali roli cholovikiv Odnak same v kinci XVII stolittya u Franciyi Parizka opera yavila svitovi en U toj chas yak zhinki stali dominuvati na sceni baletu v XVIII stolitti same z poyavoyu en v XIX stolitti voni stali bezperechnim centrom uvagi iz zirkami sho grayut golovni roli v tvorah Mariusa Petipa yaki vistupayut u teatrah po vsij Yevropi vid milanskogo La Skala do Mariyinskogo teatru v Sankt Peterburzi U suchasnomu zh sviti zhinki grayut providnu rol v rozvitku riznih form suchasnogo tancyu vklyuchayuchi flamenko j en Litografiya en 1845 rik zliva napravo en Mariya Taloni Lyusil Gran ta en IstoriyaZhinki zavzhdi vidigravali dominuyuchu rol v tancyah yak ce vidno z yih rannoyi istoriyi azh vid poyavi formalnih tanciv v XV stolitti yaki z chasom pererosli v balet do suchasnih vidiv tancyuvalnogo mistectva Davni chasi Naskalni malyunki zrobleni she v 6000 roci do nashoyi eri vzhe zobrazhuvali tancyuyuchih zhinok Prikladi cogo mozhna pobachiti v en poblizu Palermo i v en v Kataloniyi U Starodavnomu Yegipti zhinki vikonuvali ritualni tanci dlya religijnih ceremonij takih yak pohoroni pro sho svidchat freski na grobnicyah faraoniv Najdavnishi zapisi pro organizovani tanci j profesijnih tancivnic pohodyat z Yegiptu Osoblivo tanci buli populyarni za chasiv Starogo korolivstva koli zhinki buli organizovani v grupi znani yak kheneri do yakih mabut lishe tilki na piznomishu etapi isnuvannya doluchilisya j choloviki Krim togo na Indijskomu subkontinenti takozh buli znajdeni ranni svidoctva tancyuyuchih zhinok osoblivo bronzova statuetka z Mohendzho Daro v dolini Indu sho datuyetsya priblizno 2500 rokom do n e U toj chas yak rannya uchast cholovikiv u tancyuvalnih ritualah mabut bula pov yazano z polyuvannyam i boyami zhinochij tanec buv nasampered pov yazanij z rodyuchistyu yak silskogospodarskoyu tak i lyudskoyu Tancyuyuchi zhinki Malyunok u pecheri en Statuetka tancyuyuchoyi divchini u Mohendzho Daro Davnoyegipetska tancivnicya Mogila Nebamuna Tanec na Kriti j v Greciyi mabut rozvivavsya pid vplivom tanciv Starodavnogo Yegiptu Isnuye nizka prikladiv davnogreckogo mistectva VI ta V stolit sho zberegilsya do nashoyi eri yaki zobrazhuyut tancyuyuchih zhinok Divi Delosa tancyuvali v koli na chest Apollona v toj chas yak Terpsihora bula muzoyu tancyu U VI stolitti do nashoyi eri hor stav neviddilnoyu chastinoyu greckogo teatru a zhinki znani yak dionisijci chasto zobrazhuvani na greckih vazah tancyuvali proslavlyayuchi boga vina Dionisa U Starodavnomu Rimi spivachki j tancivnici vistupali na shorichnih svyatkuvannyah Isidi yaki vklyuchali tayemnichi p yesi sho zobrazhuyut voskresinnya Osirisa Muzikant i tancyurist Grecka tancivnicya Afini Grecka terakotova statuetka tancyuyuchoyi Menadi Zavualovana terakotova tancivnicya Freska dionisichnogo tancyu iniciaciyi Pompeyi Bibliya takozh mistit kilka opovidan pro zhinochi tanci zokrema pro svyata yaki vlashtovuvala Miriam pislya en cherez Chervone more koli zhinki yak kazhut tancyuvali j grali na ruchnih barabanah Pro te yak pislya togo yak David povernuvsya pislya vbivstva Goliafa zhinki vijshli spivati j tancyuvati U Novomu Zaviti Matvij rozpovidaye istoriyu pro te yak Salomiya tancyuvala dlya Iroda shob otrimati golovu Ioanna Hrestitelya Tanec Miriam Tanec SalomiyiYaponiya i Kitaj U Kitayi takozh isnuye dovga istoriya zhinok tancivnic yaka rozpochala povnocinnij rozvitok z chasiv dinastiyi Chzhou i dosyagla piku pri dinastiyi Tan Horovi tanci sho vikonuvalisya zhinkami dinastiyi Chzhou buli znani yak si U starodavnih teatralnih vistavah zvanih bajsi paj shi jmovirno brali uchast tancyuyuchi divchata v suknyah z rozgornutimi shovkovimi rukavami Teksti periodu Vesni j Oseni mistyat opisi profesijnih tancyuyuchih divchat v toj chas yak tanec Nishan Yujyi stvorenij imperatorom Syuan czun sho zobrazhuye nezajmanih zhinok tancyuyuchih nibi v charivnomu sviti V ru en buli vidomi svoyimi tancyami j poeziyeyu Odniyeyu z najvidomishih bula pridvorna tancivnicya en yaka neodnorazovo zgaduvalasya v yaponskij literaturi togo periodu Kitajska tancivnicya z dinastiyi Tan Statuetki muzikantiv i tancivnic z dinastiyi Suj Tancyuyuchi figuri z dinastiyi Tan Tancivnicya z dinastiyi Tan Tancivnicya z dinastiyi Han SidzukaIndiya Vsogo v Indiyi isnuye dev yat en Deyaki z nih vikonuyutsya suto zhinkami takimi yak en Inshi vikonuyutsya z cholovikami napriklad Katgak Bharatanatyam Katgak en en en Manipuri en Seredni Viki U Seredni Viki koli hristiyanstvo poshirilosya po vsij Yevropi cerkva stavilasya do tanciv velmi negativno ale vsuperech comu na narodnih svyatah osoblivo na pochatku travnya chasto vlashtovuvalisya tanci U Franciyi ta Italiyi isnuvali lancyugovi ta krugovi tanci taki yak en ta Triska Voni buli osoblivo populyarni v period IV XIV stolit Zazvichaj voni tancyuvalisya v zamknutomu koli de choloviki j zhinki peremezhovuvalisya trimayuchis za ruki V Italiyi zhvava en sho poshirilas z Neapolya bula populyarnoyu v XIV XV stolittyah Grupi kurtizanok pereodyagnenih yak choloviki vikonuvali cej tanec na maskaradah Tanci Kerol Serednovichnij tanec Saltarello Pishnij balPoyava baletuU XV stolitti pridvorni gulyannya v Italiyi stavali vse skladnishimi j vitonchenimi chasto z oficijnimi tancyami Odnim z pershih majstriv buv Domeniko da P yachenca yakij sklav pershij posibnik z tanciv sho zdobuv nazvu De arte saltandi et choreas ducendi U Franciyi v cej zhe period analogichno pochali formuvatisya profesijni tanci perevazhno poshtovhom do cogo stav vistup tancyuristiv pered korolem Genrihom III Francuzkim u Fontenblo na pochatku 1580 h rokiv Podalshij zh rozvitok vidbuvavsya vzhe za chasiv Lyudovika XIV yakij chasto sam brav uchast u vistavah Ale persh za vse same pid chas pravlinnya Lyudovika XIV buli zakladeni osnovi togo sho stalo vidomo yak balet Korol ne tilki zapisav yedini pravila tancyu a j zasnuvav v 1661 roci Korolivsku akademiyu tanciv yaka peretvorilasya na suchasnij en Bagato rannih baletiv buli stvoreni italo francuzkim kompozitorom Zhanom Batistom Lyulli ta francuzkim horeografom en yakomu chasto dopomagav i asistuvav Molyer Spochatku zhinochi roli partiyi v rannih baletah vikonuvali molodi choloviki prote v 1681 roci moloda zhinka znana yak en tancyuvala v Triumfi Amura Zhana Batista Lyulli j stala pershoyu profesijnoyu zhinkoyu balerinoyu U period z 1681 po 1693 rik vona stala providnoyu balerinoyu shonajmenshe v 18 inshih postanovkah Parizkoyi operi sho dovelo pershoryadne znachennya zhinok v baleti Lafonten zminila en yaka stala pershoyu balerinoyu yaka vistupila za kordonom v Londoni koli vona z yavilasya z fr v 1699 roci Z chutok krasha balerina svogo chasu z prekrasnimi ochima i prekrasnoyu figuroyu Syublinyi tancyuvala v Parizkij operi z 1688 roku do svogo uhodu na spokij v 1707 roci Nastupnoyu providnoyu tancivniceyu operi bula en chiya tochnist legkist i graciya zrobili velikij vnesok v klasichnij balet Vona perekonala dirigenta en sklasti syuyiti specialno dlya baletu Jogo tvori Caprice Boutade Les Caracteres de la danse i La Terpsichore prinesli yij chimalij uspih Zokrema yiyi osobista interpretaciya krokiv v Caprice posluzhila prikladom dlya inshih prim v toj chas yak vona peretvorila Caracteres v poslidovnist yaka ilyustruvala rizni tipi kohanciv yak cholovikiv tak i zhinok Krim vlasnogo vkladu Prevo takozh navchila dvoh duzhe uspishnih v majbutnomu tancivnic en i en yaki dodali svoyi osobisti perevagi do yiyi harakteriv kozhen z yakih rozvivav individualnij stil Voni zajmut yiyi misce primi balerini pislya togo yak vona pide z operi v 1730 roci Kamargo mala velicheznij uspih ne tilki zavdyaki svoyij slipuchij roboti nogami osoblivo yiyi entrechat a quatre ale j tomu sho vona vvela v modu novi zachiski ta kilka korotshih spidnic Vona takozh vidmovilasya vid tufel na visokih pidborah vvivshi tancyuvalni kapci yaki polegshuvali vikonannya skladnishih vprav Vikonuyuchi skladnishi nomeri yaki ranishe vikonuvalisya suto cholovikami Kamargo she bilshe zmicnila obraz balerini Salle pragnula do samogo baletnogo tancyu nabagato bilshe nizh do majsternoyi demonstraciyi tehniki yaku vvazhali krashoyu prihilniki tradicijnogo baletu Vona vvazhala sho muzika kroki dekor ta kostyumi povinni spriyati vitonchenomu viraznomu vikonannyu sho poyednuye pantomimu z tancem v tomu sho stalo vidomo yak en Oskilki bagato hto v Parizkij operi ne podilyav yiyi poglyadiv vona virishila perebratisya v bilsh liberalnij London 1734 roku v Kovent Garden vona viklikala sensaciyu svoyeyu rollyu Galateyi v baleti Pygmalion yakij postavila sama Vidkinuvshi zvichnij naryad balerini vona vibrala prostu muslinovu tuniku i dozvolila volossyu vilno rozsipatisya po plechah U nastupnomu roci vona navit virishila pereodyagnutisya cholovikom vikonuyuchi rol Kupidona prote cogo razu vidguki buli vkraj kritichnimi V rezultati vona povernulasya v Parizh de tancyuvala v operi do samoyi svogo uhodu na spokij v 1740 roci v molodomu vici 33 rokiv Pislya cogo vona lishe inodi tancyuvala dlya korolivskogo versalskogo dvoru U drugij polovini XVIII stolittya dominuyuchoyu zirkoyu en bula en yaka mozhlivo i ne volodila tehnikoyu ta uminnyami Salle ale z usim tim bula vidoma svoyimi chuttyevimi ruhami chislennimi shanuvalnikami j ekzotichnimi naryadami Sered inshih talanovitih zirok baletu slid vidiliti en yaka v 1756 roci vstupila v Parizku operu de navchalasya u en stavshi ne tilki etual zirkoyu a i jogo druzhinoyu Hocha vona bula dosit ogryadnoyu i chasto vagitnoyu yiyi hvalili za divovizhnu robotu nig en en en en en Romantichnij balet Najbilsh uspishnim periodom dlya zhinok artistiv baletu buli 1830 1840 roki koli voni stali velikimi zirkami en Italijsko shvedska tancivnicya Mariya Taloni ne tilki dosyagla uspihu v en koli tancyuvala en v 1832 roci ale i rozpovsyudila svoyu slavu i populyarnist na balet Mariyinskogo teatru v Sankt Peterburzi a takozh na sceni Berlina Milana ta Londona azh do svogo uhodu na spokij v 1847 roci Same vona rozrobila balet na puantah tanci na kinchikah palciv odnochasno predstavivshi novu modu v odyazi j ukladanni volossya yaka stala populyarnoyu u vsij Yevropi Slid takozh vidiliti avstrijsku tancivnicyu Fanni Elsler sho zdobula populyarnist i bagatstvo tancyuyuchi koketlivu ispansku en v fr vistupayuchi ne tilki v Avstriyi Nimechchini Franciyi Angliyi ta Rosiyi a j v Spoluchenih Shtatah Prote v 1845 roci vona vidmovilasya tancyuvati zi svoyimi supernicyami Mari Taloni en en i Lyusil Gran v en en Predstavlenij v Londonskomu teatri Yiyi Velichnosti Pas de Quatre viklikav sensaciyu furor ob yednavshi chotiroh najvelichnishih balerin togo chasu Krim Mari Taloni italijka Karlotta Grizi takozh proslavilasya v Parizhi ta Sankt Peterburzi svoyim baletom Zhizel a Fanni Cherrito z Neapolya stala zirkoyu milanskogo teatru La Skala Datchanka Lyusil Gran sho navchavsya u Avgusta Burnonvilya zhila v Parizhi ale takozh tancyuvala v Londoni Sankt Peterburzi j Milani persh nizh ostatochno oselitisya v Nimechchini de rozpochala vikladati v en v Myunheni Mariya Taloni Fanni Elsler en en Lyusil Gran Kilka vidatnih italijskih balerin z yavilisya v drugij polovini XIX stolittya dosyagnuvshi zenitu svoyeyi populyarnosti pid chas vistupiv v Rosiyi Urodzhenka Italiyi en vpershe tancyuvala v Italiyi j Nimechchini ale yiyi interpretaciyi baletu Mariusa Petipa v Rosiyi buli nastilki uspishni sho car napolig na tomu shob vona priyednalasya do baletu Mariyinskogo teatru v Sankt Peterburzi V seredini 1880 h rokiv vona vzyala uchast v postanovkah en i en revolyucionizuvati balet v Rosiyi zavdyaki nadzvichajnij sili svoyih vistupiv en z Milanu pishla tim samim shlyahom takozh tancyuyuchi v Mariyinskomu teatri z 1892 roku de vona otrimala znameniti roli v baletah Petipa vklyuchayuchi Popelyushku Lebedine ozero i Rajmondu otrimavshi zvannya primi balerini assolyuti en takozh urodzhenka Milana vpershe zdobula populyarnist v teatri La Skala z yakim gastrolyuvala po Spoluchenim Shtatam Ameriki Vona zapam yatalasya nasampered tim sho tancyuvala Avroru na prem yeri Splyachoyi krasuni Petipa v 1890 roci en en en Balet XX stolittya Z samogo pochatku XX stolittya pochali z yavlyatisya novi dinamichnishi pidhodi do baletu najbilsh vplivovimi z yakih stali en Sergiya Dyagilyeva sho spriyali innovacijnomu spivrobitnictvu mizh horeografami kompozitorami j tancyuristami Odniyeyu z pershih zirok novogo baletu bula Anna Pavlova yaka zdobula populyarnist tancyuyuchi en v horeografiyi Mihajla Fokina persh nizh priyednatisya do Rosijskih baletiv v 1909 roci Yiyi supernicya Tamara Karsavina sho takozh vistupala z Rosijskimi baletami zapam yatalasya nasampered stvorennyam golovnoyi roli v Zhar ptici Fokina Takozh slid vidiliti Olgu Spesivcevu yaka tancyuvala v Mariyinskomu teatri v Sankt Peterburzi ale takozh gastrolyuvala z rosijskimi baletami tancyuyuchi Avroru v Splyachij krasunya Dyagilyeva v Londoni Anna Pavlova Tamara Karsavina Olga Spesivceva Balet takozh pochav rozvivatisya i v Londoni golovnim chinom zavdyaki zusillyam dvoh zhinok Urodzhenci Polshi en yaka takozh nabula dosvidu roboti z Rosijskimi baletami sho v 1926 roci zasnuvala vlasnij en piznishe Rambert Dance Company predstavivshi novih horeografiv takih yak Frederik Eshton She bilsh vplivova Ninett de Valua propracyuvala z en tri roki persh nizh v 1931 roci stvoriti en yakij piznishe stav Korolivskim baletom de en bula pershoyu primoyu balerinoyu sho zigrala golovni roli v baletah z klasichnih postanovok Mariyinskogo teatru 1937 roku Markova pokinula jogo shob stvoriti vlasnu gastrolnu trupu A desyat rokiv po tomu Margo Fontejn stala novoyu primoyu balerinoyu trupi Pik yiyi slavi pripav na 1961 rik koli vona pochala spivpracyuvati z Rudolfom Nuryeyevim pershoyu robotu z yakim stav vistup v baleti Zhizel vona prodovzhuvala vistupati azh do zavershennya kar yeri u 1979 roci en en Margo Fontejn U miru rozvitku baletu v Spoluchenih Shtatah Mariya Tolchif persha velika amerikanska prima balerina bula prosunuta horeografom Bronislavoyu Nizhinskoyu koli vona priyednalasya do en v Nyu Jorku v 1942 roci U 1944 roci vona tancyuvala yak solistka v aranzhuvannyah Dzhordzha Balanchina do en Nezabarom vona stala druzhinoyu Balanchina a pislya nabula statusu zirki en Takozh mozhna zgadati en yaka bula spivzasnovnikom en v 1939 roci j stala jogo hudozhnim kerivnikom na bilsh nizh 40 rokiv keruyuchi postanovkoyu shirokogo spektra novih baletiv Za ci roki z yavilosya kilka vidatnih amerikanskih balerin v tomu chisli Gilsi Kirkland yaka vikonala golovnu rol v Zhar ptici koli yij bulo vsogo 17 rokiv i en yaka bula zirkoyu en Balanchina v 1965 roci en Mariya Tolchif en Inshi formi tancyuTancyurist flamenko Zhinki takozh zrobili znachnij vnesok v bilshist inshih form tancyu zokrema flamenko suchasnij tanec en tanec zhivota i kabare yaki priveli do muzichnogo teatru Flamenko Muzika flamenko vinikla na pivdni Ispaniyi v XV stolitti jmovirno v rezultati vplivu mavriv z mozhlivim pohodzhennyam v Indiyi U toj chas yak bagato spivakiv sho z yavilisya v XVIII stolitti buli cholovikami zhinki dedali bilshe nabuvali populyarnosti yak tancivnici Odniyeyu z najbilsh rannih bula en yaka vpershe vistupila v Sevilyi zi spivakom en ale nezabarom stala populyarnoyu ne tilki v Ispaniyi ale j u vsij Yevropi Sered predstavnikiv mistectva flamenko slid takozh vidiliti Lolu Flores vidomu svoyim spivom i tancyami andaluzkogo folkloru osoblivo flamenko en i en A takozh en yaka vvazhayetsya odniyeyu z najvelichnishih zirok andaluzkogo tancyu flamenko sho gastrolyuye po Yevropi SShA Yaponiyi ta Avstraliyi Suchasnij tanec v SShA Pid kerivnictvom zhinok do kincya XIX stolittya pochali rozvivatisya rizni stili suchasnogo tancyu Loyi Fuller z Chikago vvazhayetsya odnim z pioneriv v comu napryami Vona vikoristovuvala svij vlasnij prirodnij pidhid do ruhu ta improvizaciyi piznishe stavshi zirkoyu teatru Foli Berzher v Parizhi Vazhlivim prikladom ye nathnenna greckim mistectvom Isidora Dunkan z San Francisko yaka proklala shlyah do suchasnogo stilyu vilnogo tancyu vvazhayuchi sho vazhlivishe visloviti sut zhittya cherez ruh nizh dotrimuvatiya zapovitiv klasichnogo baletu Takozh slid vidiliti en yaka virosla na fermi v Nyu Dzhersi vona rozrobila vlasni interpretaciyi shidnogo tancyu yak virazhennya spiritizmu I amerikanku Martu Grem yaka mala znachnij vpliv na rozvitok suchasnogo tancyu cherez svij odnojmennij en Inshi zhinochi figuri yaki zrobili svij vnesok v rozvitok podij v seredini XX stolittya vklyuchayut takozh en yaka zajmalasya stvorennyam postanovok afroamerikanskih spiritualiv ta en yaka zigrala vazhlivu rol v postanovci pershih amerikanskih myuzikliv She odnim velikim horeografom brodvejskih myuzikliv buv urodzhenka Nimechchini en uchenicya Meri Vigman Loyi Fuller Isidora Dunkan en Marta GremEkspresionistskij tanec Tvorcem en vvazhayetsya nimkenya Meri Vigman Nathnenna shidnoyu perkusiyeyu vona chasto pidkreslyuvala pohmure u svoyih tvorah Sered tancivnic ekspresionistiv slid vidiliti horeografa en takozh z Nimechchini Vona zasnuvala svoyu vlasnu shkolu v Berlini poyednuyuchi gimnastiku z nudizmom i tancyami hocha piznishe yiyi ambiciyi buli serjozno obmezheni pid chas rezhimu nacional socializmu A takozh en tezh soratnicya Vigman vona vidkrila en v Nimechchini sho isnuvali 1920 1930 h rokah ale piznishe cherez yiyi yevrejske pohodzhennya voni buli zakriti Odna z yiyi uchenic en yaka takozh bula pomichniceyu Meri Vigman rozrobila vlasni tancyuvalni programi pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu sho vikoristovuvalisya v Nimechchini Niderlandah Daniyi ta Shveciyi Pislya vijni vona stala baletmejsterom Gamburzkoyi derzhavnoyi operi Meri Vigman en en Tanec zhivota Hocha tanec zhivota imovirno bere svij pochatok v dalekomu minulomu vin buv predstavlenij v Yevropi j Pivnichnij Americi v kinci XIX stolittya Kilka yegipetskih kinoaktris vikonuvali tanec zhivota v myuziklah 1930 1940 h rokiv Rannimi zirkami cogo vidu tancyuvalnogo mistectva buli en en i en Z 1960 h rokiv tanec zhivota stavav vse populyarnishim v Spoluchenih Shtatah Yegipetska tancivnicya zhivota en en en Kabare Zhinki pochali spivati j tancyuvati v parizkih kabare vzhe v 1890 h rokah pidkreslyuyuchi zhinoche tilo spokuslivimi ruhami sho vidilyali yih grudi ta stegna Bilshist z nih ne mali profilnoyi tancyuvalnoyi osviti za vinyatkom Kleo de Merod yaka pokinula Parizku opera shob vistupati v Foli Berzher Golovnim horeografom bula urodzhenka Alzhiru en yaka stala baletmejsterom v parizkih Foli Berzher ta Komichnij operi Sered zirok togo periodu buli ispanska Karolina Otero z Galisiyi sho zdobula populyarnist v en v 1890 roci Emilyena d Alanson sho tancyuvala v Foli Berzher i gollandka Mata Hari yaka z 1905 roku proslavilasya svoyim indonezijskim hramovim tancem spochatku v Parizhi a potim i v inshih yevropejskih stolicyah en zh zapam yatalasya tim sho v 1890 h rokah vona tancyuvala kankan u Mulen Ruzh en ta Emilyena d Alanson Kleo de Merod Karolina Otero Mata Hari en Primitki www reshafim org il Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 PDF www raqssharqisociety org Arhiv originalu PDF za 29 serpnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2021 nationalmuseumindia gov in Arhiv originalu za 6 sichnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2021 PDF webetab ac bordeaux fr Arhiv originalu PDF za 1 lipnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www cvm qc ca Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 2 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 Choruses of Young Women in Ancient Greece Their Morphology Religious Role and Social Functions Rowman amp Littlefield ISBN 978 0 7425 1525 3 Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 11 lyutogo 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www historyworld net Arhiv originalu za 3 travnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2021 galeapps gale com Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 7 bereznya 2021 Jewish Women s Archive Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 biblehub com Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 7 bereznya 2021 Bible Gateway Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 The Chinese Aesthetic Tradition University of Hawaii Press ISBN 978 0 8248 3307 7 www xip fi Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2021 www israeldance co il Arhiv originalu za 23 serpnya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 immortalgeisha com Arhiv originalu za 7 sichnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2021 www sangeetnatak gov in Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 Arhiv originalu za 20 sichnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 The carole a study of a medieval dance ISBN 978 1 4094 1248 9 OCLC 682903103 Courtly Dance of the Renaissance A New Translation and Edition of the Nobilta Di Dame 1600 Courier Corporation ISBN 978 0 486 28619 8 www pbm com Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www ccs neu edu Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2021 Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www oxfordreference com doi 10 1093 oi authority 20110803100047735 Arhiv originalu za 15 listopada 2018 Procitovano 7 bereznya 2021 perabaroque fr Arhiv originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 7 bereznya 2021 www britannica com Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 Greskovic Robert 2005 Ballet 101 A Complete Guide to Learning and Loving the Ballet angl Hal Leonard Corporation ISBN 978 0 87910 325 5 Women s Work Making Dance in Europe Before 1800 Univ of Wisconsin Press ISBN 978 0 299 22530 8 Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 History of Dance An Interactive Arts Approach Human Kinetics ISBN 978 0 7360 6035 6 www mtholyoke edu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 Encyclopedia Britannica Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 8 bereznya 2021 www mtholyoke edu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 www vam ac uk Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 web archive org Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 oxfordindex oup com doi 10 1093 oi authority 20110803133549548 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 oxfordindex oup com doi 10 1093 oi authority 20110803100058642 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2021 The Choreographic Art An Outline of Its Principles and Craft oxfordindex oup com doi 10 1093 oi authority 20110803095526796 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2021 www culture24 org uk Arhiv originalu za 1 serpnya 2020 Procitovano 7 bereznya 2021 www russianballethistory com Arhiv originalu za 19 chervnya 2014 Procitovano 6 bereznya 2021 www russianballethistory com Arhiv originalu za 29 chervnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 www russianballethistory com Arhiv originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 7 bereznya 2021 www vam ac uk Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 The Rudolf Nureyev Foundation Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 The New York Times Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 6 bereznya 2021 The New York Times ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 6 bereznya 2021 Academy of Achievement Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www biography com Arhiv originalu za 28 lipnya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 artsalive ca Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 7 bereznya 2021 Evolucion Etapa Hermetica Primeros cantaores www andalucia org Andalucia com Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www apsaraflamenco fr Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 artsalive ca Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 6 bereznya 2021 www mdc edu Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 PDF www danceheritage org Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2021 www oxfordreference com doi 10 1093 oi authority 20110803095902861 Arhiv originalu za 23 serpnya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 Encyclopedia of Music in the 20th Century ISBN 978 1 135 92946 6 Jewish Women s Archive Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 The New York Times ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 theatre dance cahss ualr edu Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 7 bereznya 2021 www sk kultur de Arhiv originalu za 14 bereznya 2018 Procitovano 7 bereznya 2021 archiv adk de Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www sk kultur de Arhiv originalu za 23 serpnya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 www aleenah com Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 7 bereznya 2021 Popular Culture in the Arab World Arts Politics and the Media American Univ in Cairo Press ISBN 978 977 416 054 7 www bellydance org Arhiv originalu za 5 travnya 2012 Procitovano 7 bereznya 2021 www mtholyoke edu Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 7 bereznya 2021 histoire image org Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 Biography Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 www appl lachaise net Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 7 bereznya 2021 BibliografiyaBrooks Lynn 2007 Univ of Wisconsin Press ISBN 978 0 299 22530 8 Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 Calame Claude 2001 Rowman amp Littlefield ISBN 978 0 7425 1525 3 Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 Drinker Sophie 1995 Feminist Press at CUNY ISBN 978 1 55861 116 0 Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 Guest Ivor 1976 Theatre national de l Opera Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 Lexova Irena 2012 Courier Dover Publications ISBN 978 0 486 14870 0 Arhiv originalu za 29 serpnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021 Varadpande Manohar Laxman 2006 Abhinav Publications ISBN 978 81 7017 474 5 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 6 bereznya 2021

Дата публікації:
Топ