Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Август Бурнонвіль дан August Bournonville 21 серпня 1805 1805серпня21 Копенгаген 30 листопада 1879 там же данський балет

Август Бурнонвіль

Август Бурнонвіль

Август Бурнонвіль (дан. August Bournonville; 21 серпня 1805(1805серпня21), Копенгаген — 30 листопада 1879, там же) — данський балетмейстер, хореограф, педагог, творець власної системи хореографічного навчання, засновник унікального данського балетного стилю, що отримав назву «школа Бурнонвіля».

Август Бурнонвіль
фр. Auguste Bournonville
image
Народився21 серпня 1805(1805-08-21)[1][2][…]
Копенгаген, Королівство Данія[4][2]
Помер30 листопада 1879(1879-11-30)[1][2][…] (74 роки)
Копенгаген, Королівство Данія[4][2]
Похованняd[5]
Країнаimage Данія
image Франція
Діяльністьбалетмейстер, хореограф, артист балету
Вчителіd, d і d
Відомі учніd і d
Знання мовданська[1]
Батькоd
Дітиd

Біографія

Август Бурнонвіль народився у Копенгагені у 1805 році в сім'ї французького балетмейстера Антуана Бурнонвіля, учня, який переїхав до Данії, італійського балетмейстера Вінченцо Галеотті. У 1820 році вдосконалювався у Парижі у балетмейстера Огюста Вестриса. Виступав разом із балериною Марією Тальоні. Після навчання став солістом Королівського балету у Копенгагені.

У 1830—1848 роках працював балетмейстером і педагогом Данського королівського балету, зокрема переносив найвідоміші та вдалі постановки з інших європейських сцен (у 1834 році відновив у Копенгагені балет відомого французького балетмейстера Луї Мілона «Ніна, або Божевільна від кохання» композитора Ніколя Далейрака; у 1861—1864 роках був головним балетмейстером і педагогом Королівської опери у Стокгольмі.

Бурнонвіль був талановитим балетмейстером; поставив понад 50 балетів. Близько 15-ти збереглося у репертуарі данського балету до сьогодні. Серед них: «Сільфіда» (музика Германа Северіна фон Левенскольда, 1836), «Неаполь» (музика Нільса Вільгельма Ґаде, Едварда Матса Еббе Гельстеда, Гольгера Симона Паулли та Ганса Крістіана Лумбю, 1842), «Ярмарок у Брюгге» (музика Пауллі, 1849), «Народне оповідання» (музика Гаде та Йоханна Петера Еміліуса Гартманна, 1854), «Далеко від Данії» Луї Готшалка, Лумбю, Едуарда Дюпюї, Андреаса Фредеріка Лінке, 1860) та ін. Бурнонвіль надав данському балету національної своєрідності, використовував у постановках національний танцювальний фольклор, вводив національні танці інших країн, використовував велику кількість пантомімних епізодів. Дія балетів Бурнонвіля відбувається у різних країнах: Данії, Італії, Шотландії, Росії, Південній Америці.

Балети Августа Бурнонвіля стали широко відомі за межами Данії лише після Другої світової війни.

Серед учнів Бурнонвіля — Люсіль Ґран і Християн Іогансон. Відвідавши Росію навесні 1874 року, де він побував у Санкт-Петербурзі та Москві, зустрівся з Йоганссоном і Петіпою і відвідав кілька уроків і репетицій, він провів червень-липень з сім'єю в Італії. Восени він був у Парижі, де подивився кілька оперних вистав Паризької опери у Вентадур-хол і побачив Сен-Леона, які не справили на нього враження, як «слабкі сторони» балетної трупи:

На жаль, балет, колись багатий на персонал, тепер зводиться до одного посереднього танцюриста (можливо, маючи на увазі Меранта) і вже згаданої танцюристки (Леонтин Богранд) укупі з кількома невиразними мімами.

Тут він познайомився Жюлєм-Жозефом Перро, який жив приватними уроками, і, вважаючи постановки свого однолітка вершиною хореографічного мистецтва, намагався виступити на його захист:

Ми багато говорили про наше перебування у Росії, про нинішній майже повсюдний занепад мистецтва танцю. Я доклав усіх зусиль, щоб Перро знову почав складати балети, і з цією метою написав статтю у вигляді фейлетону, де наполягав на відновленні мистецтва, яке колись було скарбом Опери.

Напевно, у Франції цей фейлетон не був надрукований і не викликав жодного відгуку.

Повернувшись до Копенгагена, Бурнонвіль здійснив постановку ще кількох вистав, з яких останнім став балет «З Сибіру до Москви» (1876). Тепер він жив переважно за містом, у Фреденсборзі. Восени 1879 року повернувся до столиці, щоб скласти балетний апофеоз до вистави на честь 100-річчя від дня народження драматурга Адама Еленшлегера, що відбувся 14 листопада — це стало його останньою роботою. 30 листопада 1879 року Август Бурнонвіль помер на вулиці, повертаючись із ранкової церковної служби.

Балети

  • 28 листопада 1836 — «Сільфіда», двоактний балет на музику Германа фон Левенскольда за мотивами паризького спектаклю Філіппо Тальоні (1832). Сільфіда — Люсіль Ґран, Джеймс — Август Бурнонвіль.
  • 17 квітня 1839 — «Аладдін», постановка п'єси Адама Еленшлегера «Аладдін» (1805) спільно з режисером Томасом Оверскоу, актором Г. П. Полотном та самим драматургом.
  • 1840 — «Бог і баядера» (за мотивами однойменної опери Даніеля Обера).
  • 4 березня 1853 — «Весільний поїзд у Гардангері», двоактний балет на музику Голгера Пауллі. Рагнільда — Жюльєтта Прайс.
  • 1860 — «», двоактний балет-водевіль на музику Йосипа Глезера. Розіта — Жюльєтта Прайс.
  • 19 лютого 1871 — «Вільні стрільці з Амагера», балет-водевіль на музику Вільгельма Крістіана Гольма, Ганса Лумбю та Едуарда Дюпої.
  • 7 грудня 1876 — «З Сибіру до Москви», двоактний балет на музику Карла Крістіана Меллера.

Твори

  • Mit teaterliv. — Kbh., 1848—1878.
  • Det kongelige danske theater. — Kbh., 1849.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Personne N. A August Bournonville — С. 599.
    d:Track:Q6042511
  3. A August Bournonville — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  4. Бурнонвиль Август // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Dansk Biografisk Leksikon, 3. udgave — 3 — 1984.
    d:Track:Q66311588
  6. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Романтизм. — М. : Артист. Режиссёр. Театр, 1996. — 432 с.

Література

  • Классики хореографии. — Л.—М., 1937.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avgust Burnonvil dan August Bournonville 21 serpnya 1805 1805serpnya21 Kopengagen 30 listopada 1879 tam zhe danskij baletmejster horeograf pedagog tvorec vlasnoyi sistemi horeografichnogo navchannya zasnovnik unikalnogo danskogo baletnogo stilyu sho otrimav nazvu shkola Burnonvilya Avgust Burnonvilfr Auguste BournonvilleNarodivsya21 serpnya 1805 1805 08 21 1 2 Kopengagen Korolivstvo Daniya 4 2 Pomer30 listopada 1879 1879 11 30 1 2 74 roki Kopengagen Korolivstvo Daniya 4 2 Pohovannyad 5 Krayina Daniya FranciyaDiyalnistbaletmejster horeograf artist baletuVchitelid d i dVidomi uchnid i dZnannya movdanska 1 BatkodDitid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAvgust Burnonvil narodivsya u Kopengageni u 1805 roci v sim yi francuzkogo baletmejstera Antuana Burnonvilya uchnya yakij pereyihav do Daniyi italijskogo baletmejstera Vinchenco Galeotti U 1820 roci vdoskonalyuvavsya u Parizhi u baletmejstera Ogyusta Vestrisa Vistupav razom iz balerinoyu Mariyeyu Taloni Pislya navchannya stav solistom Korolivskogo baletu u Kopengageni U 1830 1848 rokah pracyuvav baletmejsterom i pedagogom Danskogo korolivskogo baletu zokrema perenosiv najvidomishi ta vdali postanovki z inshih yevropejskih scen u 1834 roci vidnoviv u Kopengageni balet vidomogo francuzkogo baletmejstera Luyi Milona Nina abo Bozhevilna vid kohannya kompozitora Nikolya Dalejraka u 1861 1864 rokah buv golovnim baletmejsterom i pedagogom Korolivskoyi operi u Stokgolmi Burnonvil buv talanovitim baletmejsterom postaviv ponad 50 baletiv Blizko 15 ti zbereglosya u repertuari danskogo baletu do sogodni Sered nih Silfida muzika Germana Severina fon Levenskolda 1836 Neapol muzika Nilsa Vilgelma Gade Edvarda Matsa Ebbe Gelsteda Golgera Simona Paulli ta Gansa Kristiana Lumbyu 1842 Yarmarok u Bryugge muzika Paulli 1849 Narodne opovidannya muzika Gade ta Johanna Petera Emiliusa Gartmanna 1854 Daleko vid Daniyi Luyi Gotshalka Lumbyu Eduarda Dyupyuyi Andreasa Frederika Linke 1860 ta in Burnonvil nadav danskomu baletu nacionalnoyi svoyeridnosti vikoristovuvav u postanovkah nacionalnij tancyuvalnij folklor vvodiv nacionalni tanci inshih krayin vikoristovuvav veliku kilkist pantomimnih epizodiv Diya baletiv Burnonvilya vidbuvayetsya u riznih krayinah Daniyi Italiyi Shotlandiyi Rosiyi Pivdennij Americi Baleti Avgusta Burnonvilya stali shiroko vidomi za mezhami Daniyi lishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni Sered uchniv Burnonvilya Lyusil Gran i Hristiyan Ioganson Vidvidavshi Rosiyu navesni 1874 roku de vin pobuvav u Sankt Peterburzi ta Moskvi zustrivsya z Joganssonom i Petipoyu i vidvidav kilka urokiv i repeticij vin proviv cherven lipen z sim yeyu v Italiyi Voseni vin buv u Parizhi de podivivsya kilka opernih vistav Parizkoyi operi u Ventadur hol i pobachiv Sen Leona yaki ne spravili na nogo vrazhennya yak slabki storoni baletnoyi trupi Na zhal balet kolis bagatij na personal teper zvoditsya do odnogo poserednogo tancyurista mozhlivo mayuchi na uvazi Meranta i vzhe zgadanoyi tancyuristki Leontin Bogrand ukupi z kilkoma neviraznimi mimami Tut vin poznajomivsya Zhyulyem Zhozefom Perro yakij zhiv privatnimi urokami i vvazhayuchi postanovki svogo odnolitka vershinoyu horeografichnogo mistectva namagavsya vistupiti na jogo zahist Mi bagato govorili pro nashe perebuvannya u Rosiyi pro ninishnij majzhe povsyudnij zanepad mistectva tancyu Ya doklav usih zusil shob Perro znovu pochav skladati baleti i z ciyeyu metoyu napisav stattyu u viglyadi fejletonu de napolyagav na vidnovlenni mistectva yake kolis bulo skarbom Operi Napevno u Franciyi cej fejleton ne buv nadrukovanij i ne viklikav zhodnogo vidguku Povernuvshis do Kopengagena Burnonvil zdijsniv postanovku she kilkoh vistav z yakih ostannim stav balet Z Sibiru do Moskvi 1876 Teper vin zhiv perevazhno za mistom u Fredensborzi Voseni 1879 roku povernuvsya do stolici shob sklasti baletnij apofeoz do vistavi na chest 100 richchya vid dnya narodzhennya dramaturga Adama Elenshlegera sho vidbuvsya 14 listopada ce stalo jogo ostannoyu robotoyu 30 listopada 1879 roku Avgust Burnonvil pomer na vulici povertayuchis iz rankovoyi cerkovnoyi sluzhbi Baleti28 listopada 1836 Silfida dvoaktnij balet na muziku Germana fon Levenskolda za motivami parizkogo spektaklyu Filippo Taloni 1832 Silfida Lyusil Gran Dzhejms Avgust Burnonvil 17 kvitnya 1839 Aladdin postanovka p yesi Adama Elenshlegera Aladdin 1805 spilno z rezhiserom Tomasom Overskou aktorom G P Polotnom ta samim dramaturgom 1840 Bog i bayadera za motivami odnojmennoyi operi Danielya Obera 4 bereznya 1853 Vesilnij poyizd u Gardangeri dvoaktnij balet na muziku Golgera Paulli Ragnilda Zhyulyetta Prajs 1860 dvoaktnij balet vodevil na muziku Josipa Glezera Rozita Zhyulyetta Prajs 19 lyutogo 1871 Vilni strilci z Amagera balet vodevil na muziku Vilgelma Kristiana Golma Gansa Lumbyu ta Eduarda Dyupoyi 7 grudnya 1876 Z Sibiru do Moskvi dvoaktnij balet na muziku Karla Kristiana Mellera TvoriMit teaterliv Kbh 1848 1878 Det kongelige danske theater Kbh 1849 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Personne N A August Bournonville S 599 d Track Q6042511 A August Bournonville 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Burnonvil Avgust Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Dansk Biografisk Leksikon 3 udgave 3 1984 d Track Q66311588 Zapadnoevropejskij baletnyj teatr Ocherki istorii Romantizm M Artist Rezhissyor Teatr 1996 432 s LiteraturaKlassiki horeografii L M 1937 Posilannya

Дата публікації:
Топ