Королівський театр (дан. Det Kongelige Teater), а за межами Данії — Королівський театр Данії (англ. Royal Danish Theatre) — перший національний театр Данії, заснований у XVIII столітті; найбільший в країні. З 1848 року в будівлі театру було відкрито організацію під керівництвом данського міністерства культури, що займалась забезпеченням і контролем над постановками вистав, що також має назву Данського королівського театру.
Королівський театр | ||||
---|---|---|---|---|
55°40′46″ пн. ш. 12°35′09″ сх. д. / 55.67962777780577710° пн. ш. 12.586002777805777697° сх. д.Координати: 55°40′46″ пн. ш. 12°35′09″ сх. д. / 55.67962777780577710° пн. ш. 12.586002777805777697° сх. д. | ||||
Країна | Данія | |||
Місто | ||||
Адреса | d | |||
Архітектор | d | |||
Місткість | 1600 | |||
Тип | оперний театр, театр | |||
Статус спадщини | d | |||
Відкрито | 1748 | |||
Оф. відкриття | 1874 | |||
Керівництво | Ерік Якобсен дан. Erik Jacobsen | |||
kglteater.dk | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 937 | |||
20009809 | ||||
| ||||
Королівський театр Данії у Вікісховищі |
Попередники
У березні 1720 року за підтримки французького інженера й виноторговця Етьєна Капіона (дан. Etienne Capion) у Копенгагені відкрився Дім Театру (дан. Gjethus, Tjærehuset). Однак, через те що постановки були в основному французькою та німецькою, король Данії Фредерік IV заборонив таку діяльність. Тоді Капіон домовився з французьким актором і театральним постановником Рене Монтегю (дан. Rene Magnon de Montaigu) про створення сцени (таким чином, театр первинно був приватною антрепризою), де могли б грати данською.
Відкриття Данської сцени (дан. Lille Grønnegade, а згодом — Ny Adelgade) відбулось 23 вересня 1722, а першою постановкою була перекладена комедія Мольєра «Скупий або Школа брехні». У період з 1722 до 1728 року в житті театру значну роль відіграв Людвіг Гольберг, який брав участь у наборі трупи (що складалась в основному з його учнів), займався постановками, а його комедії склали основу репертуару театру. Невдовзі після «Скупого» на Данській сцені відбулась прем'єра комедії Гольберга «Олов'янщик-політикан» (дан. Den politiske Kandestöber, іноді також — «Бляхар-політикан»)
Комедії Гольберга, що висміювали дворянство й бюргерство природно спричинили жорстоку травлю з боку урядових кіл. 1727 Капіон збанкрутів (за іншими даними, він уже 1725 потрапив за борги до в'язниці), і 1728 року театр було закрито за наказом короля. Після пожежі в Коппенгагені 1728 будівля театру не збереглась, а з приходом до влади 1730 Кристіана VI, відновлення багатьох будівель було обмежено. Тим більше Кристіан VI, будучи палким пієтистом, був противником масових розваг. Відомо, що театр було підпільно відновлено у квартирах.
З коронації Фредеріка V театр зміг вийти з підпілля, що дозволило знову зібрати стару команду Капіона й Гольберга. Відновлення почалось з 1747 року, й виставами і постановками у різних місцях.
Створення
11 листопада 1747 року Фредерік V видав указ про будівництво в Копенгагені театру на Королівському майдані. Архітектором став (дан. Nikolai Eigtved), що мав із 1735 року звання містобудівника. Причому Ейгтвед завершив будівництво у рекордні строки: перший камінь до фундаменту було закладено 4 липня 1748, а відкриття відбулось уже 18 грудня того ж року. Кошти на будівництво й фінансування Королівської данської сцени, як охрестили театр, відбувалось за рахунок магістрату.
Після 1769–1770 років, а саме кризи в Данії, фінансування театру було обмежено. В результаті чого Кристіан VII, який любив театр, вирішив надати підтримку на своєму рівні. І 1 листопада 1772 року театр, що перейшов під егіду королівської родини, став Королівським' вже у буквальному сенсі. Були найняті посадові особи, підпорядковані безпосередньо королю, що займались розподілом коштів, і театр перейшов у відомство Міністерства двору.
Оновлення
Оригінальний театр міг прийняти до 600 глядачів, і невдовзі виявився занадто малим, щоб умістити всіх бажаючих. 1749 року була проведена внутрішня модернізація, що дозволила звільнити місце для оперних декорацій та збільшити число глядацьких місць. Нестача місць та аварійність будівлі, спричинена підвищеною вологістю землі, призвели до того, що 1772 було прийнято рішення про відновлення театру.
Архітектором став Каспар Гарсдорф (дан. Caspar Frederik Harsdorff). Будівля нового театру стала вищою, було розширено вхід. І хоч театр відчинився (26 березня 1773 в театрі відбулась прем'єра сатиричної п'єси «Кохання без панчіх» (дан. Kierlighed uden Strømper), 1772), однак будівництво не було завершено, ремонтні роботи тривали до 1792 року.
Наступного перетворення театр зазнав 1837, коли було вивезено бічні стіни, за рахунок чого було збільшено глядацьку залу. 1855 року було демонтовано сцену та замінено на більшу. 1857 року простір сцени було збільшено знову, щоб звільнити місце для нових декорацій і лаштунків. Займався цим архітектор Нільс Небелонг (дан. Niels Sigfred Nebelong).
Зрештою, постійні перебудови призвели до того, що будівля мало того, що неприємно виглядала й багато з функцій не були практичними, та ще й прийшла в аварійний стан. При цьому звалища будівельного сміття й вологість призвели до розмноження щурів. Розмови про нову будівлю театру велись іще з 1857 року, проте комісія з цього питання була скликана лише 1867 (так сталось, що поряд саме було знесено житловий будинок, й у комісії не було проблем з вибором нового місця для театру). 1871 було оголошено конкурс.
Перший камінь до фундаменту нової будівлі було закладено 18 жовтня 1872, а урочисте відкриття відбулось лише 15 жовтня 1874. Затримка була спричинена перевитратою бюджетних коштів, що призвело до імпічменту кількох міністрів. Тільки 1883 року нову будівлю театру було прикрашено ззовні, завдяки фінансуванню фонду Карлсберга. Нова будівля є лише одну сцену, розрахована на 1600 місць та має спеціальну ложу для монарха.
Підрозділи та інші сцени
Наприкінці XVIII століття на базі Королівського театру утворились три самостійні трупи: драматична, балетна й оперна. До того у Королівському театрі ставились тільки драматичні вистави.
1857 року при театрі почало працювати хореографічне училище, а з 1886 — драматична школа. З 1909 при театрі відкрились оперні класи. 1931 в сусідній будівлі була збудована ще одна сцена — Нова сцена (дан. Nye scene, Stærekassen), таким чином Королівський театр мав уже два сценічних майданчики (на одному з яких ставились драматичні вистави, а на другому — опера та балет), що дозволило розділити простір між драмою та музичним театром.
2001 року на острові в центрі Копенгагена, навпроти палацу Амалієнборг і Мармурової церкви, почалось будівництво нового оперного театру. Загальна вартість будівництва склала понад 500 мільйонів доларів США. Урочисто відкритий 15 січня 2005 року, оперний театр був переданий до відомства Королівського театру Данії.
Оперний театр має дві сцени, чотирнадцять поверхів (5 з яких під землею). Велика зала може вмістити від 1492 до 1703 глядачів (залежно від розмірів оркестрової ями, в якій розміщуються до 110 музикантів). Друга глядацька зала — Таккеллофтет (дан. Takkelloftet) вміщує до 180 глядачів. У фоє будівлі Оперного театру розміщено кав'ярню та ресторан.
Театральний дім
2008 завершилось будівництво ще одного майданчика для Королівського театру. Обговорення будівництва почалось іще 1880 року, коли вже тоді діючий театр не відповідав новим тенденціям драматичного мистецтва. Будівництво взяла на себе заснована 1983 року компанія «Лунгард і Транберг» (дан. Lundgaard & Tranberg).
Так само, як і збудований 2005 року Оперний театр, Театральний дім (дан. Skuespilhuset, англ. Royal Danish Playhouse) розташований у гавані Копенгагена, саме навпроти Оперного театру, поряд із палацом Амалієнборг і портовим кварталом Ніхавн. Театральний дім є комплексом будівель зі скла та мармуру неподалік від води: близько 40% будівлі розташовано безпосередньо над водою.
Сучасність
Нині Королівський театр Данії має фінансові проблеми. Це зумовлено тим, що стара публіка йде, а нова не з'являється, хоч театр відбудував нову залу й оперу. Популярність втратили всі три види мистецтва: 2009 загальна кількість реалізованих квитків склала 542 тисяч (2008 — близько 667 тисяч). Прибуток 2009 року склав близько 3,5 мільйонів крон. Театру вдалось збільшити спонсорську підтримку на 82%.
Примітки
- Жуковська Д. . Западноевропейский театр в эпоху Просвещения (рос.). «Историк» — суспільно-політичний журнал. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
- Смоліна К. Королевский театр Дании // 100 великих театров мира. — Вече, 2001. — . з джерела 21 вересня 2010. Процитовано 2014-10-30.
- Ніколай Ейгтвед (рос.). Dansk.ru. 10 червня 2009. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 25 жовтня 2014.
- Офіційний сайт Carlsbergfondet [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.].(дан.)
- Королівський данський театр (рос.). INDenmark Дания. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2014.
- . Найкращі сцени Європи (рос.). Ваш Досуг. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2014.
- . Дания (рос.). Turzona. 2 грудня 2009. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
- . Проекты (рос.). Peri. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
- Королевский Театр увольняет 35 служащих (рос.). Dansk.ru. 4 травня 2010. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 30 жовтня 2014.
- (дан.). Berlingske Tidende. 15 квітня 2010. Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 30 жовтня 2014.
Посилання
- Офіційна сторінка [ 24 січня 2007 у Wayback Machine.] (дан.)
Це незавершена стаття про театр. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Korolivskij teatr Korolivskij teatr dan Det Kongelige Teater a za mezhami Daniyi Korolivskij teatr Daniyi angl Royal Danish Theatre pershij nacionalnij teatr Daniyi zasnovanij u XVIII stolitti najbilshij v krayini Z 1848 roku v budivli teatru bulo vidkrito organizaciyu pid kerivnictvom danskogo ministerstva kulturi sho zajmalas zabezpechennyam i kontrolem nad postanovkami vistav sho takozh maye nazvu Danskogo korolivskogo teatru Korolivskij teatr 55 40 46 pn sh 12 35 09 sh d 55 67962777780577710 pn sh 12 586002777805777697 sh d 55 67962777780577710 12 586002777805777697 Koordinati 55 40 46 pn sh 12 35 09 sh d 55 67962777780577710 pn sh 12 586002777805777697 sh d 55 67962777780577710 12 586002777805777697 Krayina DaniyaMisto KopengagenAdresa dArhitektor dMistkist 1600Tip opernij teatr teatrStatus spadshini dVidkrito 1748Of vidkrittya 1874Kerivnictvo Erik Yakobsen dan Erik Jacobsenkglteater dkIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 93720009809 Korolivskij teatr Daniyi u VikishovishiPoperednikiU berezni 1720 roku za pidtrimki francuzkogo inzhenera j vinotorgovcya Etyena Kapiona dan Etienne Capion u Kopengageni vidkrivsya Dim Teatru dan Gjethus Tjaerehuset Odnak cherez te sho postanovki buli v osnovnomu francuzkoyu ta nimeckoyu korol Daniyi Frederik IV zaboroniv taku diyalnist Todi Kapion domovivsya z francuzkim aktorom i teatralnim postanovnikom Rene Montegyu dan Rene Magnon de Montaigu pro stvorennya sceni takim chinom teatr pervinno buv privatnoyu antreprizoyu de mogli b grati danskoyu Vidkrittya Danskoyi sceni dan Lille Gronnegade a zgodom Ny Adelgade vidbulos 23 veresnya 1722 a pershoyu postanovkoyu bula perekladena komediya Molyera Skupij abo Shkola brehni U period z 1722 do 1728 roku v zhitti teatru znachnu rol vidigrav Lyudvig Golberg yakij brav uchast u nabori trupi sho skladalas v osnovnomu z jogo uchniv zajmavsya postanovkami a jogo komediyi sklali osnovu repertuaru teatru Nevdovzi pislya Skupogo na Danskij sceni vidbulas prem yera komediyi Golberga Olov yanshik politikan dan Den politiske Kandestober inodi takozh Blyahar politikan Komediyi Golberga sho vismiyuvali dvoryanstvo j byurgerstvo prirodno sprichinili zhorstoku travlyu z boku uryadovih kil 1727 Kapion zbankrutiv za inshimi danimi vin uzhe 1725 potrapiv za borgi do v yaznici i 1728 roku teatr bulo zakrito za nakazom korolya Pislya pozhezhi v Koppengageni 1728 budivlya teatru ne zbereglas a z prihodom do vladi 1730 Kristiana VI vidnovlennya bagatoh budivel bulo obmezheno Tim bilshe Kristian VI buduchi palkim piyetistom buv protivnikom masovih rozvag Vidomo sho teatr bulo pidpilno vidnovleno u kvartirah Z koronaciyi Frederika V teatr zmig vijti z pidpillya sho dozvolilo znovu zibrati staru komandu Kapiona j Golberga Vidnovlennya pochalos z 1747 roku j vistavami i postanovkami u riznih miscyah StvorennyaBudivlya teatru arhitektora Ejgtveda 1748 11 listopada 1747 roku Frederik V vidav ukaz pro budivnictvo v Kopengageni teatru na Korolivskomu majdani Arhitektorom stav dan Nikolai Eigtved sho mav iz 1735 roku zvannya mistobudivnika Prichomu Ejgtved zavershiv budivnictvo u rekordni stroki pershij kamin do fundamentu bulo zakladeno 4 lipnya 1748 a vidkrittya vidbulos uzhe 18 grudnya togo zh roku Koshti na budivnictvo j finansuvannya Korolivskoyi danskoyi sceni yak ohrestili teatr vidbuvalos za rahunok magistratu Pislya 1769 1770 rokiv a same krizi v Daniyi finansuvannya teatru bulo obmezheno V rezultati chogo Kristian VII yakij lyubiv teatr virishiv nadati pidtrimku na svoyemu rivni I 1 listopada 1772 roku teatr sho perejshov pid egidu korolivskoyi rodini stav Korolivskim vzhe u bukvalnomu sensi Buli najnyati posadovi osobi pidporyadkovani bezposeredno korolyu sho zajmalis rozpodilom koshtiv i teatr perejshov u vidomstvo Ministerstva dvoru OnovlennyaBudivlya teatru mizh 1837 ta 1855 rokami Originalnij teatr mig prijnyati do 600 glyadachiv i nevdovzi viyavivsya zanadto malim shob umistiti vsih bazhayuchih 1749 roku bula provedena vnutrishnya modernizaciya sho dozvolila zvilniti misce dlya opernih dekoracij ta zbilshiti chislo glyadackih misc Nestacha misc ta avarijnist budivli sprichinena pidvishenoyu vologistyu zemli prizveli do togo sho 1772 bulo prijnyato rishennya pro vidnovlennya teatru Arhitektorom stav Kaspar Garsdorf dan Caspar Frederik Harsdorff Budivlya novogo teatru stala vishoyu bulo rozshireno vhid I hoch teatr vidchinivsya 26 bereznya 1773 v teatri vidbulas prem yera satirichnoyi p yesi Kohannya bez panchih dan Kierlighed uden Stromper 1772 odnak budivnictvo ne bulo zaversheno remontni roboti trivali do 1792 roku Nastupnogo peretvorennya teatr zaznav 1837 koli bulo vivezeno bichni stini za rahunok chogo bulo zbilsheno glyadacku zalu 1855 roku bulo demontovano scenu ta zamineno na bilshu 1857 roku prostir sceni bulo zbilsheno znovu shob zvilniti misce dlya novih dekoracij i lashtunkiv Zajmavsya cim arhitektor Nils Nebelong dan Niels Sigfred Nebelong Budivnictvo novoyi sporudi teatru livoruch 1873 Zreshtoyu postijni perebudovi prizveli do togo sho budivlya malo togo sho nepriyemno viglyadala j bagato z funkcij ne buli praktichnimi ta she j prijshla v avarijnij stan Pri comu zvalisha budivelnogo smittya j vologist prizveli do rozmnozhennya shuriv Rozmovi pro novu budivlyu teatru velis ishe z 1857 roku prote komisiya z cogo pitannya bula sklikana lishe 1867 tak stalos sho poryad same bulo zneseno zhitlovij budinok j u komisiyi ne bulo problem z viborom novogo miscya dlya teatru 1871 bulo ogolosheno konkurs Pershij kamin do fundamentu novoyi budivli bulo zakladeno 18 zhovtnya 1872 a urochiste vidkrittya vidbulos lishe 15 zhovtnya 1874 Zatrimka bula sprichinena perevitratoyu byudzhetnih koshtiv sho prizvelo do impichmentu kilkoh ministriv Tilki 1883 roku novu budivlyu teatru bulo prikrasheno zzovni zavdyaki finansuvannyu fondu Karlsberga Nova budivlya ye lishe odnu scenu rozrahovana na 1600 misc ta maye specialnu lozhu dlya monarha Pidrozdili ta inshi sceniNaprikinci XVIII stolittya na bazi Korolivskogo teatru utvorilis tri samostijni trupi dramatichna baletna j operna Do togo u Korolivskomu teatri stavilis tilki dramatichni vistavi 1857 roku pri teatri pochalo pracyuvati horeografichne uchilishe a z 1886 dramatichna shkola Z 1909 pri teatri vidkrilis operni klasi 1931 v susidnij budivli bula zbudovana she odna scena Nova scena dan Nye scene Staerekassen takim chinom Korolivskij teatr mav uzhe dva scenichnih majdanchiki na odnomu z yakih stavilis dramatichni vistavi a na drugomu opera ta balet sho dozvolilo rozdiliti prostir mizh dramoyu ta muzichnim teatrom Opernij teatr Kopengagena Budivlya Opernogo teatru 2008 2001 roku na ostrovi v centri Kopengagena navproti palacu Amaliyenborg i Marmurovoyi cerkvi pochalos budivnictvo novogo opernogo teatru Zagalna vartist budivnictva sklala ponad 500 miljoniv dolariv SShA Urochisto vidkritij 15 sichnya 2005 roku opernij teatr buv peredanij do vidomstva Korolivskogo teatru Daniyi Opernij teatr maye dvi sceni chotirnadcyat poverhiv 5 z yakih pid zemleyu Velika zala mozhe vmistiti vid 1492 do 1703 glyadachiv zalezhno vid rozmiriv orkestrovoyi yami v yakij rozmishuyutsya do 110 muzikantiv Druga glyadacka zala Takkelloftet dan Takkelloftet vmishuye do 180 glyadachiv U foye budivli Opernogo teatru rozmisheno kav yarnyu ta restoran Teatralnij dim Budivlya Teatralnogo domu 2007 2008 zavershilos budivnictvo she odnogo majdanchika dlya Korolivskogo teatru Obgovorennya budivnictva pochalos ishe 1880 roku koli vzhe todi diyuchij teatr ne vidpovidav novim tendenciyam dramatichnogo mistectva Budivnictvo vzyala na sebe zasnovana 1983 roku kompaniya Lungard i Tranberg dan Lundgaard amp Tranberg Tak samo yak i zbudovanij 2005 roku Opernij teatr Teatralnij dim dan Skuespilhuset angl Royal Danish Playhouse roztashovanij u gavani Kopengagena same navproti Opernogo teatru poryad iz palacom Amaliyenborg i portovim kvartalom Nihavn Teatralnij dim ye kompleksom budivel zi skla ta marmuru nepodalik vid vodi blizko 40 budivli roztashovano bezposeredno nad vodoyu SuchasnistNini Korolivskij teatr Daniyi maye finansovi problemi Ce zumovleno tim sho stara publika jde a nova ne z yavlyayetsya hoch teatr vidbuduvav novu zalu j operu Populyarnist vtratili vsi tri vidi mistectva 2009 zagalna kilkist realizovanih kvitkiv sklala 542 tisyach 2008 blizko 667 tisyach Pributok 2009 roku sklav blizko 3 5 miljoniv kron Teatru vdalos zbilshiti sponsorsku pidtrimku na 82 PrimitkiZhukovska D Zapadnoevropejskij teatr v epohu Prosvesheniya ros Istorik suspilno politichnij zhurnal Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 25 zhovtnya 2014 Smolina K Korolevskij teatr Danii 100 velikih teatrov mira Veche 2001 ISBN 5 7838 0929 2 z dzherela 21 veresnya 2010 Procitovano 2014 10 30 Nikolaj Ejgtved ros Dansk ru 10 chervnya 2009 Arhiv originalu za 3 travnya 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2014 Oficijnij sajt Carlsbergfondet 13 serpnya 2011 u Wayback Machine dan Korolivskij danskij teatr ros INDenmark Daniya Arhiv originalu za 3 travnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Najkrashi sceni Yevropi ros Vash Dosug Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Daniya ros Turzona 2 grudnya 2009 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Proekty ros Peri Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Korolevskij Teatr uvolnyaet 35 sluzhashih ros Dansk ru 4 travnya 2010 Arhiv originalu za 3 travnya 2012 Procitovano 30 zhovtnya 2014 dan Berlingske Tidende 15 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2010 Procitovano 30 zhovtnya 2014 PosilannyaOficijna storinka 24 sichnya 2007 u Wayback Machine dan Ce nezavershena stattya pro teatr Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi