Фанні Ельслер (справжнє ім'я Франциска Ельслер; нім. Fanny Elßler, 23 червня 1810, Відень — 27 листопада 1884, Відень) — австрійська танцівниця балету. Поряд з Марією Тальоні Фанні Ельслер була найвідомішою балериною XIX століття.
Фанні Ельслер | |
---|---|
нім. Fanny Elßler | |
Франциска Ельслер | |
Ім'я при народженні | нім. Franziska Elßler |
Народилася | 23 червня 1810 Відень, Австрія |
Померла | 27 листопада 1884 (74 роки) Відень, Австрія |
Поховання | d[1] |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Діяльність | артистка балету |
Галузь | танець[2], театр[2] і балет[2] |
Знання мов | французька[3] і німецька |
Заклад | d[4] |
Роки активності | 1824—1851 |
Конфесія | католицтво[5] |
Батько | d[4] |
Брати, сестри | d[4], d[4], d[4] і d[4] |
У шлюбі з | d[4] |
|
Життя та творчість
Мистецтво танцю Фанні Ельслер вивчала разом зі старшою сестрою в балетній школі при Віденському Бурґтеатрі. Вперше вийшла на сцену в 1824 році в театрі Сан Карло в Неаполі. Тут балерина познайомилася з принцом Салернським Леопольдом, сином неаполітанського короля Фердинанда IV. Від їх зв'язку Фанні народила сина Франца. У 1829 році вона познайомилася з , секретарем міністра Клемента фон Меттерніха, який був старший за неї на 46 років, і жила з ним аж до смерті Генца в 1832 році. Генц серйозно займався вихованням і освітою молодої жінки, її навчанням іноземним мовам, надавав їй всебічну підтримку.
Гучний успіх прийшов до Фанні Ельслер в 1830 році в Берліні, а потім у Парижі і підкріплений був її подальшими турне по Європі, Північній Америці та Кубі (1840—1841), Росії (1848—1850).
Виконувала партії в балеті «Кульгавий біс» Казимира Жида, партії Лізи («Марна пересторога» Луї Герольда), Есмеральди («Есмеральда» Цезаря Пуньї).
Великою популярністю користувалися виконувані нею народні танці — краков'як, полька, та інші. Часто виступала зі своєю сестрою, теж танцівницею — аж до 1850 року, коли Тереза вийшла заміж за принца Адальберта Прусського. У 1851 році Ф. Ельслер, перебуваючи на піку своєї слави, несподівано залишила сцену і зосередилася на приватному житті. Її останній виступ відбувся в рідному Відні, після чого вона до 1854 роки жила в Гамбурзі. У 1854 році балерина остаточно повернулася до Відня. Похована на Хітцінгському кладовищі.
Репертуар
24 червня 1839 — «Тарантул» Жана Кораллі, музика Казимира Жида, лібрето Ежена Скриба (в інших ролях Жозеф Мазильє та Іпполит Барре).
Визнання
У 1894 році на честь Ельслер була названа одна з вулиць Відня (Elßlergasse). Її ім'я носять також вулиці в Гамбурзі і в Айзенштадті.
Образ в мистецтві
У живописі
Портрет Фанні Ельслер в ролі циганки з «Кульгавого біса» з позначенням року її дебюту (1834), написаний Гюставом Буланже по літографії , розташовується на фризі Танцювального фоє Гранд-Опера серед інших двадцяти портретів видатних танцівниць Опери кінця XVII — середини XIX століть.
В театрі
Фанні Ельслер є героїнею двох оперет:
- «Танцівниця Фанні Ельслер» — трьохактна оперета Йоганна Штрауса-сина по лібрето Ганса Адлера, прем'єра відбулася 22 грудня 1934 року в Берліні.
- «Імператорський бал в Шенбрунні» (Hofball in Schönbrunn) — оперета серпня Пепека по лібрето Йозефа Вентера, прем'єра відбулася 3 вересня 1937 року у Відні.
На екрані
- «Досвід знаменитої танцівниці Фанні Ельслер» — фільм режисера Фрідріха Цельника, в ролях Лія Мара і Ернст Гофман (Zelnik-Mara-Film, Берлін, 1920).
- «Фанні Ельслер» — фільм режисера Пауля Мартіна, в ролях Ліліан Харві і Віллем Біргель (UFA, Берлін, 1937).
- «Балерина Фанні Ельслер» — фільм режисера Артура Рабенральта (Берлін, 1965).
Примітки
- https://www.friedhoefewien.at/verstorbenensuche-detail?fname=Fanny+El%C3%9Fler&id=04%3E3MCDJGW&initialId=04%3E3MCDJGW&fdate=1884-11-29&c=018&hist=false
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118688863 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/06-gumpendorf/01-015/?pg=168
- Homans, 2013, с. 119-120.
- Эльслер, Тереза // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Homans, Jennifer (2013). Apollo's Angels: A History of Ballet (англ.). Granta Books. ISBN .
- Lieselotte Denk: Fanny Elßler. Tänzerin eines Jahrhunderts. Amalthea-Verlag, Wien 1984,
- Ivor Guest: Fanny Elßler. Black Books, London 1970
- Riki Raab: Fanny Elßler. Eine Weltfaszination. Bergland-Verlag, Wien 1962
- Jarmila Weißenböck: Fanny Elßler. Materlialien. Böhlau, Wien 1984,
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фанні Ельслер |
- Эльслер, Фанни // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fanni Elsler spravzhnye im ya Franciska Elsler nim Fanny Elssler 23 chervnya 1810 Viden 27 listopada 1884 Viden avstrijska tancivnicya baletu Poryad z Mariyeyu Taloni Fanni Elsler bula najvidomishoyu balerinoyu XIX stolittya Fanni Elslernim Fanny ElsslerFranciska ElslerIm ya pri narodzhenninim Franziska ElsslerNarodilasya23 chervnya 1810 1810 06 23 Viden AvstriyaPomerla27 listopada 1884 1884 11 27 74 roki Viden AvstriyaPohovannyad 1 GromadyanstvoAvstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistartistka baletuGaluztanec 2 teatr 2 i balet 2 Znannya movfrancuzka 3 i nimeckaZakladd 4 Roki aktivnosti1824 1851Konfesiyakatolictvo 5 Batkod 4 Brati sestrid 4 d 4 d 4 i d 4 U shlyubi zd 4 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittya ta tvorchistMistectvo tancyu Fanni Elsler vivchala razom zi starshoyu sestroyu v baletnij shkoli pri Videnskomu Burgteatri Vpershe vijshla na scenu v 1824 roci v teatri San Karlo v Neapoli Tut balerina poznajomilasya z princom Salernskim Leopoldom sinom neapolitanskogo korolya Ferdinanda IV Vid yih zv yazku Fanni narodila sina Franca U 1829 roci vona poznajomilasya z sekretarem ministra Klementa fon Metterniha yakij buv starshij za neyi na 46 rokiv i zhila z nim azh do smerti Genca v 1832 roci Genc serjozno zajmavsya vihovannyam i osvitoyu molodoyi zhinki yiyi navchannyam inozemnim movam nadavav yij vsebichnu pidtrimku Fanni Elsler vikonuye kachuchu Guchnij uspih prijshov do Fanni Elsler v 1830 roci v Berlini a potim u Parizhi i pidkriplenij buv yiyi podalshimi turne po Yevropi Pivnichnij Americi ta Kubi 1840 1841 Rosiyi 1848 1850 Vikonuvala partiyi v baleti Kulgavij bis Kazimira Zhida partiyi Lizi Marna perestoroga Luyi Gerolda Esmeraldi Esmeralda Cezarya Punyi Velikoyu populyarnistyu koristuvalisya vikonuvani neyu narodni tanci krakov yak polka ta inshi Chasto vistupala zi svoyeyu sestroyu tezh tancivniceyu azh do 1850 roku koli Tereza vijshla zamizh za princa Adalberta Prusskogo U 1851 roci F Elsler perebuvayuchi na piku svoyeyi slavi nespodivano zalishila scenu i zoseredilasya na privatnomu zhitti Yiyi ostannij vistup vidbuvsya v ridnomu Vidni pislya chogo vona do 1854 roki zhila v Gamburzi U 1854 roci balerina ostatochno povernulasya do Vidnya Pohovana na Hitcingskomu kladovishi Repertuar24 chervnya 1839 Tarantul Zhana Koralli muzika Kazimira Zhida libreto Ezhena Skriba v inshih rolyah Zhozef Mazilye ta Ippolit Barre ViznannyaU 1894 roci na chest Elsler bula nazvana odna z vulic Vidnya Elsslergasse Yiyi im ya nosyat takozh vulici v Gamburzi i v Ajzenshtadti Obraz v mistectviU zhivopisi Portret Fanni Elsler v roli ciganki z Kulgavogo bisa z poznachennyam roku yiyi debyutu 1834 napisanij Gyustavom Bulanzhe po litografiyi roztashovuyetsya na frizi Tancyuvalnogo foye Grand Opera sered inshih dvadcyati portretiv vidatnih tancivnic Operi kincya XVII seredini XIX stolit V teatri Fanni Elsler ye geroyineyu dvoh operet Tancivnicya Fanni Elsler trohaktna opereta Joganna Shtrausa sina po libreto Gansa Adlera prem yera vidbulasya 22 grudnya 1934 roku v Berlini Imperatorskij bal v Shenbrunni Hofball in Schonbrunn opereta serpnya Pepeka po libreto Jozefa Ventera prem yera vidbulasya 3 veresnya 1937 roku u Vidni Na ekrani Dosvid znamenitoyi tancivnici Fanni Elsler film rezhisera Fridriha Celnika v rolyah Liya Mara i Ernst Gofman Zelnik Mara Film Berlin 1920 Fanni Elsler film rezhisera Paulya Martina v rolyah Lilian Harvi i Villem Birgel UFA Berlin 1937 Balerina Fanni Elsler film rezhisera Artura Rabenralta Berlin 1965 Primitkihttps www friedhoefewien at verstorbenensuche detail fname Fanny El C3 9Fler amp id 04 3E3MCDJGW amp initialId 04 3E3MCDJGW amp fdate 1884 11 29 amp c 018 amp hist false Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118688863 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 https data matricula online eu de oesterreich wien 06 gumpendorf 01 015 pg 168 Homans 2013 s 119 120 Elsler Tereza Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaHomans Jennifer 2013 Apollo s Angels A History of Ballet angl Granta Books ISBN 9781847084545 Lieselotte Denk Fanny Elssler Tanzerin eines Jahrhunderts Amalthea Verlag Wien 1984 ISBN 3 85002 196 3 Ivor Guest Fanny Elssler Black Books London 1970 Riki Raab Fanny Elssler Eine Weltfaszination Bergland Verlag Wien 1962 Jarmila Weissenbock Fanny Elssler Materlialien Bohlau Wien 1984 ISBN 3 205 06301 5PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fanni Elsler Fanni Elsler u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Elsler Fanni Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref