Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пала́ц Фонтенбло́ (фр. Château de Fontainebleau — шато блакитного водограю) — резиденція-шато королів Франції, що віддалена від Парижа приблизно на 55 кілометрів на південний схід. З часом тут виникло містечко Фонтенбло.
| Палац Фонтенбло | |
|---|---|
| Палац і парк Фонтенбло фр. Château de Fontainebleau | |
| Світова спадщина | |
 Палац Фонтенбло | |
| 48°24′08″ пн. ш. 2°42′02″ сх. д. / 48.402222222249775996° пн. ш. 2.700555555583377565° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Тип | змішаний |
| (Критерії) | (ii), (vi) |
| Об'єкт № | 160 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1981 (5 сесія) |
| | |
 Палац Фонтенбло у Вікісховищі | |
Історія
Період з XII по XV століття
Ліс Фонтенбло здавна був мисливським угіддям королів Франції. Невеличкий мисливський замок побудували тут ще у XII столітті для короля Луї VI. Тут було джерело води, де вельможні особи поїли спраглих коней. Назва місцини пішла він назви джерела. Замок розширяли й добудовували королі:
- Луї Святий
- Філіп Август
- Філіп Красивий
Тісно пов'язаний з королями Франції та королівськими родинами, замок почав змінюватись разом зі змінами смаків королівських осіб.
Фонтенбло і Франциск I
Сучасна кам'яна споруда виникла на місті попередніх в часи правління Франциска I () (1515—1547), тобто в XVI столітті. Стабільність держави дозволила королю не закладати фортеці в Фонтенбло, що стало першою королівською резиденцією в Європі без оборонно-фортечних споруд. Знайомство з досягненнями культури та будівництва Італії доби Відродження в часи Італійських воєн дала змогу королю запросити на роботи в резиденції майстрів-італійців. Бо вельможі та король були шоковані красою палаців і ренесансних садів в Італії та забажали хоч щось перенести на батьківщину.
У Фонтенбло працювали архітектори
- Віньола
- Себастьяно Серліо,
- скульптор Челліні,
- художники Приматіччо,
- Россо Фьорентино та ін.
Виникла особлива художня школа Фонтенбло, що обслуговувала королівський двір і твори якої несли ознаки маньєризму.Вважають, що саме звідси після Італії маньєризм розповсюдився по країнах Західної Європи.
У 1528 р. за наказом Франциска I архітектор Жиль Лебретон будує нові корпуси палацу на місці зруйнованих середньовічних. Ці будівлі були розташовані навколо так званого Овального двору. Жиль Лебретон поєднав нові споруди з донжоном XII ст., вибудував і Галерею Франциска I. ЇЇ фасади виходили на двір Джерела і двір Діани (там стояла скульптура богині, покровительки полювань, і насадили квітники.
Фонтенбло часто добудовували та перебудовували. В часи правління Генріха II й Катерини Медичі тут працював видатний архітектор Франції доби Відродження Філібер Делорм.
Майстерні Фонтенбло
Для обслуговування королівського двору виникає декілька майстерень з виготовлення скульптур, портретів, килимів, гравюр на міді, з виготовлення коштовного посуду і ювелірних речей. Скульптури з Фонтенбло були добре відомі завдяки великій кількості копій і реплік з бронзи та теракоти. Свій попит мали й килими мануфактури Фонтенбло, бо мали різні сюжети. Тільки від гравера Рене Буайє, що фіксував стінописи художника-італійця Россо, дійшло 240 аркушів гравюр. Коштовний посуд майстерень Фонтенбло розійшовся по світу і є навіть в музеях Москви.
Фонтенбло і Людовик XIV
Король Людовик XIV покинув Фонтенбло і Париж заради нової резиденції у Версалі. Але він приїздив сюди на полювання і зупинявся в замку. Звиклий до розкоші, він наказав наново декорувати свої апартаменти та апартаменти тодішньої дружини — мадам де Ментенон. Саме в її апартаментах відбувались театральні вистави, а король мав звичку приймати там міністрів. Старі хороми були красивими, але незатишними. Мадам де Ментенон, жінка з сильним характером, страждала від галасу і незручних апартаментів. І скаржилася, що дивувало придворних і ті зафіксували її слова :
В замку Фонтенбло у мене красиві апартаменти, але холодні, коли холодно і душні, коли спека. Вікна, висота яких дорівнює висоті великих аркад, не мають навіть ставень, бо ж це порушує симетрію ! Ми загинемо заради симетрії...
Перебудови здійснили й в саду бароко Додали нові ділянки, зробили каскад і фонтани. Партер (сад) мав боскети з підстриженого самшиту. На місті була ще й гіпсова скульптура — алегорія річки Тибр, що привіз з Італії ще Приматіччо. Все це загине під час перебудов, які тут робитимуть і надалі.
Фонтенбло і Людовик XV
Людовик XV, одружений з Марією Лещінською, мав велику родину. Він часто навідувався в Фонтенбло, бо полювання було головною розвагою і короля, і королеви. Велика родина, де були й близнюки, потребувала (за думкою короля) і перебудов старого палацу. Саме тоді й зруйновано давні корпуси та вибудували нові. Зруйнували й Галерею Улісса 16 століття зі стінописами Франческо Приматіччо і Нікколо дель Аббате. На її місці архітектор Габріель вибудував нове крило з павільйоном, де були апартаменти Марії Лещінської. Був наново декорований і кабінет Рад (художник Франсуа Буше з помічниками К. Ванло та Ж. Б. П'єром).
Фонтенбло і Французька революція 1789-1793 рр.
Революція не зупинялася перед стратою живих аристократів, руйнацією стародавніх соборів, винищенню уславлених французьких вітражів, поховань аристократів тощо. Знаючи про це, знайшлися люди, що охороняли Фонтенбло від руйнацій, саме завдяки яким, замок пройшов через роки зневаги та плюндрування.
У Фонтенбло перебували вояки французької Національної гвардії. Їх змінили 20 000 германських офіцерів і солдат. В колишніх королівських стайнях стояло 3000 коней, яких доглядала 1000 конюхів. Замкові зали відвели під шпиталь з пораненими та вмираючими, а підвали використовували як в'язницю.
В гарячкуваті голови революціонерів приходили божевільні ідеї зруйнувати замок і побудувати тут — фабрику пороху. Замок врятував проєкт розміщення тут Центральної школи. Аби привабити учнів і викладачів, рекламували красу замку, житло для викладачів в королівських апартаментах, земельні ділянки на місті регулярних садів і партерів, вільні місця для гімнастичних вправ. Школу відкрили, але вона швидко зникла разом з кінцем революції й поверненням здорового глузду.
Контрреволюція Наполеона Бонапарта
Лише Наполеон Бонапарт, що всіляко підтримував свою спадковість королівської влади Франції, повернув палацу Фонтенбло минулий блиск і значення владної резиденції. Зовнішні фасади не міняли. Але інтер'єри оздобили в новому стилі ампір. Він наказав обладнати тут свою Тронну залу, бібліотеку, спальню, кабінет. Бажання мати королівське оточення спонукало Наполеона до наказу розшукати й викупити навіть давні королівські меблі, що встигли вивезти з палацу.
Композитор Бетховен, почувши про проголошення Наполеона імператором, обурено вигукнув : «Так він же — як всі тирани!»
Саме в Фонтенбло у 1814 р. під тиском своїх маршалів Наполеон підписав зречення він престолу і своє, і всіх своїх нащадків. Звідси він і відбув на заслання на острів Ельба, що належав англійцям. В Європі не хотіли повернення військових авантюр колишнього імператора.
Реставрації
Вже в XIX столітті була спроба відновити апартаменти, сплюндровані при Наполеоні. Королівська резиденція перестала використовуватись як резиденція в 1868 р.
З 1919 року тут музей, а замок відкрили для відвідин.
В 1960 р. нова реставрація, коли розчистили від олійних фарб фрески Россо Фьорентіно і Франческо Приматіччо.
Галерея
-
![image]()
Художник Жан Клуе,король Франциск I, 1525 р. -
![image]()
Королівська капелла в Фонтенбло. -
![image]()
Парковий фасад палацу Фонтенбло -
![image]()
Королівська бібліотека в Фонтенбло
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Фонтенбло |
- Сайт о дворце Фонтенбло (англ.), (фр.), (рос.)
- Сайт друзей и меценатов дворца Фонтенбло (фр.)
- Фотографии дворца (фр.)
Джерела
- Louis Dimier, Le Château de Fontainebleau et la cour de François Ier, Calmann-Lévy, 1930, 234 pages
- Félix Herbet, Henri Stein, Le Château de Fontainebleau : les appartements, les cours, le parc, les jardins, Paris, 1937
- , Histoire mobilière du Palais de Fontainebleau, La Révolution, Librairie de France, Paris, 1938
- André Mazelet, Le Château de Fontainebleau, Alpina, 1943
- Charles Terrasse, Le Château de Fontainebleau, H.Laurens, 1946, 107 pages
- Marc Foucault, Emmanuel Boudot-Lamotte, Georges Pillement, Le Château de Fontainebleau, éditions Tel, 1947
- Clément Mesdon, Le Château de Fontainebleau, Atlas, 1983, 76 pages
- , Fontainebleau, Éditions Scala, Paris, 1998
- Fr. Boudon, J. Blecon, C. Grodecki, Le Château de Fontainebleau de François Ier à Henri IV, Picard, Paris, 1998
- Nicole Barbier, L'ABCdaire du château de Fontainebleau, Flammarion, 1999, 119 pages
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pala c Fontenblo fr Chateau de Fontainebleau shato blakitnogo vodograyu rezidenciya shato koroliv Franciyi sho viddalena vid Parizha priblizno na 55 kilometriv na pivdennij shid Z chasom tut viniklo mistechko Fontenblo Palac FontenbloPalac i park Fontenblo fr Chateau de Fontainebleau Svitova spadshinaPalac Fontenblo48 24 08 pn sh 2 42 02 sh d 48 402222222249775996 pn sh 2 700555555583377565 sh d 48 402222222249775996 2 700555555583377565Krayina FranciyaTip zmishanijKriteriyi ii vi Ob yekt 160Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1981 5 sesiya Palac Fontenblo u VikishovishiIstoriyaPeriod z XII po XV stolittya Lis Fontenblo zdavna buv mislivskim ugiddyam koroliv Franciyi Nevelichkij mislivskij zamok pobuduvali tut she u XII stolitti dlya korolya Luyi VI Tut bulo dzherelo vodi de velmozhni osobi poyili spraglih konej Nazva miscini pishla vin nazvi dzherela Zamok rozshiryali j dobudovuvali koroli Luyi Svyatij Filip Avgust Filip Krasivij Tisno pov yazanij z korolyami Franciyi ta korolivskimi rodinami zamok pochav zminyuvatis razom zi zminami smakiv korolivskih osib Fontenblo i Francisk I Suchasna kam yana sporuda vinikla na misti poperednih v chasi pravlinnya Franciska I 1515 1547 tobto v XVI stolitti Stabilnist derzhavi dozvolila korolyu ne zakladati forteci v Fontenblo sho stalo pershoyu korolivskoyu rezidenciyeyu v Yevropi bez oboronno fortechnih sporud Znajomstvo z dosyagnennyami kulturi ta budivnictva Italiyi dobi Vidrodzhennya v chasi Italijskih voyen dala zmogu korolyu zaprositi na roboti v rezidenciyi majstriv italijciv Bo velmozhi ta korol buli shokovani krasoyu palaciv i renesansnih sadiv v Italiyi ta zabazhali hoch shos perenesti na batkivshinu U Fontenblo pracyuvali arhitektori Vinola Sebastyano Serlio skulptor Chellini hudozhniki Primatichcho Rosso Forentino ta in Vinikla osobliva hudozhnya shkola Fontenblo sho obslugovuvala korolivskij dvir i tvori yakoyi nesli oznaki manyerizmu Vvazhayut sho same zvidsi pislya Italiyi manyerizm rozpovsyudivsya po krayinah Zahidnoyi Yevropi Fontan Diani U 1528 r za nakazom Franciska I arhitektor Zhil Lebreton buduye novi korpusi palacu na misci zrujnovanih serednovichnih Ci budivli buli roztashovani navkolo tak zvanogo Ovalnogo dvoru Zhil Lebreton poyednav novi sporudi z donzhonom XII st vibuduvav i Galereyu Franciska I YiYi fasadi vihodili na dvir Dzherela i dvir Diani tam stoyala skulptura bogini pokrovitelki polyuvan i nasadili kvitniki Fontenblo chasto dobudovuvali ta perebudovuvali V chasi pravlinnya Genriha II j Katerini Medichi tut pracyuvav vidatnij arhitektor Franciyi dobi Vidrodzhennya Filiber Delorm Majsterni Fontenblo Dlya obslugovuvannya korolivskogo dvoru vinikaye dekilka majsteren z vigotovlennya skulptur portretiv kilimiv gravyur na midi z vigotovlennya koshtovnogo posudu i yuvelirnih rechej Skulpturi z Fontenblo buli dobre vidomi zavdyaki velikij kilkosti kopij i replik z bronzi ta terakoti Svij popit mali j kilimi manufakturi Fontenblo bo mali rizni syuzheti Tilki vid gravera Rene Buajye sho fiksuvav stinopisi hudozhnika italijcya Rosso dijshlo 240 arkushiv gravyur Koshtovnij posud majsteren Fontenblo rozijshovsya po svitu i ye navit v muzeyah Moskvi Fontenblo i Lyudovik XIV Palac i park Fontenblo na gravyuri 17 stolittya Korol Lyudovik XIV pokinuv Fontenblo i Parizh zaradi novoyi rezidenciyi u Versali Ale vin priyizdiv syudi na polyuvannya i zupinyavsya v zamku Zviklij do rozkoshi vin nakazav nanovo dekoruvati svoyi apartamenti ta apartamenti todishnoyi druzhini madam de Mentenon Same v yiyi apartamentah vidbuvalis teatralni vistavi a korol mav zvichku prijmati tam ministriv Stari horomi buli krasivimi ale nezatishnimi Madam de Mentenon zhinka z silnim harakterom strazhdala vid galasu i nezruchnih apartamentiv I skarzhilasya sho divuvalo pridvornih i ti zafiksuvali yiyi slova V zamku Fontenblo u mene krasivi apartamenti ale holodni koli holodno i dushni koli speka Vikna visota yakih dorivnyuye visoti velikih arkad ne mayut navit staven bo zh ce porushuye simetriyu Mi zaginemo zaradi simetriyi Perebudovi zdijsnili j v sadu baroko Dodali novi dilyanki zrobili kaskad i fontani Parter sad mav bosketi z pidstrizhenogo samshitu Na misti bula she j gipsova skulptura alegoriya richki Tibr sho priviz z Italiyi she Primatichcho Vse ce zagine pid chas perebudov yaki tut robitimut i nadali Fontenblo i Lyudovik XV Bila zala 1730 r Lyudovik XV odruzhenij z Mariyeyu Leshinskoyu mav veliku rodinu Vin chasto naviduvavsya v Fontenblo bo polyuvannya bulo golovnoyu rozvagoyu i korolya i korolevi Velika rodina de buli j bliznyuki potrebuvala za dumkoyu korolya i perebudov starogo palacu Same todi j zrujnovano davni korpusi ta vibuduvali novi Zrujnuvali j Galereyu Ulissa 16 stolittya zi stinopisami Franchesko Primatichcho i Nikkolo del Abbate Na yiyi misci arhitektor Gabriel vibuduvav nove krilo z paviljonom de buli apartamenti Mariyi Leshinskoyi Buv nanovo dekorovanij i kabinet Rad hudozhnik Fransua Bushe z pomichnikami K Vanlo ta Zh B P yerom Fontenblo i Francuzka revolyuciya 1789 1793 rr Stavok koropiv ta vosmikutnij paviljon v parku palacu Revolyuciya ne zupinyalasya pered stratoyu zhivih aristokrativ rujnaciyeyu starodavnih soboriv vinishennyu uslavlenih francuzkih vitrazhiv pohovan aristokrativ tosho Znayuchi pro ce znajshlisya lyudi sho ohoronyali Fontenblo vid rujnacij same zavdyaki yakim zamok projshov cherez roki znevagi ta plyundruvannya U Fontenblo perebuvali voyaki francuzkoyi Nacionalnoyi gvardiyi Yih zminili 20 000 germanskih oficeriv i soldat V kolishnih korolivskih stajnyah stoyalo 3000 konej yakih doglyadala 1000 konyuhiv Zamkovi zali vidveli pid shpital z poranenimi ta vmirayuchimi a pidvali vikoristovuvali yak v yaznicyu V garyachkuvati golovi revolyucioneriv prihodili bozhevilni ideyi zrujnuvati zamok i pobuduvati tut fabriku porohu Zamok vryatuvav proyekt rozmishennya tut Centralnoyi shkoli Abi privabiti uchniv i vikladachiv reklamuvali krasu zamku zhitlo dlya vikladachiv v korolivskih apartamentah zemelni dilyanki na misti regulyarnih sadiv i parteriv vilni miscya dlya gimnastichnih vprav Shkolu vidkrili ale vona shvidko znikla razom z kincem revolyuciyi j povernennyam zdorovogo gluzdu Kontrrevolyuciya Napoleona Bonaparta Lishe Napoleon Bonapart sho vsilyako pidtrimuvav svoyu spadkovist korolivskoyi vladi Franciyi povernuv palacu Fontenblo minulij blisk i znachennya vladnoyi rezidenciyi Zovnishni fasadi ne minyali Ale inter yeri ozdobili v novomu stili ampir Vin nakazav obladnati tut svoyu Tronnu zalu biblioteku spalnyu kabinet Bazhannya mati korolivske otochennya sponukalo Napoleona do nakazu rozshukati j vikupiti navit davni korolivski mebli sho vstigli vivezti z palacu Kompozitor Bethoven pochuvshi pro progoloshennya Napoleona imperatorom obureno viguknuv Tak vin zhe yak vsi tirani Same v Fontenblo u 1814 r pid tiskom svoyih marshaliv Napoleon pidpisav zrechennya vin prestolu i svoye i vsih svoyih nashadkiv Zvidsi vin i vidbuv na zaslannya na ostriv Elba sho nalezhav anglijcyam V Yevropi ne hotili povernennya vijskovih avantyur kolishnogo imperatora Restavraciyi Vzhe v XIX stolitti bula sproba vidnoviti apartamenti splyundrovani pri Napoleoni Korolivska rezidenciya perestala vikoristovuvatis yak rezidenciya v 1868 r Z 1919 roku tut muzej a zamok vidkrili dlya vidvidin V 1960 r nova restavraciya koli rozchistili vid olijnih farb freski Rosso Forentino i Franchesko Primatichcho GalereyaHudozhnik Zhan Klue korol Francisk I 1525 r Korolivska kapella v Fontenblo Parkovij fasad palacu Fontenblo Korolivska biblioteka v FontenbloDiv takozhSpisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u Franciyi Lis FontenbloPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac Fontenblo Sajt o dvorce Fontenblo angl fr ros Sajt druzej i mecenatov dvorca Fontenblo fr Fotografii dvorca fr DzherelaLouis Dimier Le Chateau de Fontainebleau et la cour de Francois Ier Calmann Levy 1930 234 pages Felix Herbet Henri Stein Le Chateau de Fontainebleau les appartements les cours le parc les jardins Paris 1937 Histoire mobiliere du Palais de Fontainebleau La Revolution Librairie de France Paris 1938 Andre Mazelet Le Chateau de Fontainebleau Alpina 1943 Charles Terrasse Le Chateau de Fontainebleau H Laurens 1946 107 pages Marc Foucault Emmanuel Boudot Lamotte Georges Pillement Le Chateau de Fontainebleau editions Tel 1947 Clement Mesdon Le Chateau de Fontainebleau Atlas 1983 76 pages Fontainebleau Editions Scala Paris 1998 Fr Boudon J Blecon C Grodecki Le Chateau de Fontainebleau de Francois Ier a Henri IV Picard Paris 1998 Nicole Barbier L ABCdaire du chateau de Fontainebleau Flammarion 1999 119 pages