Півде́нний Буг, раніше Бог (дав.-гр. ‛Ύπανις — Гіпаніс, крим. Aqsu — Ак-Су, пол. Boh) — річка на південному заході України. Бере початок на Поділлі і впадає до Бузького лиману Чорного моря.
Південний Буг | |
---|---|
Південний Буг у Вінниці | |
Південний Буг на мапі України | |
49°37′52″ пн. ш. 26°25′44″ сх. д. / 49.63130000002777820° пн. ш. 26.42890000002777739° сх. д. | |
Витік | поблизу села Холодець Хмельницького р-ну Хмельницької області. |
• координати | 49°37′52″ пн. ш. 26°25′43″ сх. д. / 49.6313139° пн. ш. 26.4288583° сх. д. |
• висота, м | 321 м |
Гирло | Бузький лиман Чорного моря. |
• координати | 46°55′ пн. ш. 32°00′ сх. д. / 46.917° пн. ш. 32.000° сх. д. |
Країни: | Україна |
Регіон | Хмельницька область Кіровоградська область Миколаївська область Вінницька область Одеська область |
Довжина | 806 км |
Площа басейну: | 63700 |
Середньорічний стік | 108 м³/с |
Притоки: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Третя за довжиною в межах України річка після Дніпра, і найдовша з тих, що течуть винятково теренами України — довжина її 806 км, басейн ріки також розташований повністю на території країни. Протікає західними, центральними і південними областями держави (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Одеська та Миколаївська області) через фізико-географічні зони лісостепу і степу. Тут на поверхню виходить найдавніше в Україні геологічне утворення — Український кристалічний щит, завдяки якому Південний Буг відомий своїми порогами.
Назва
Упродовж століть, різні народи по-своєму називали річку. Давні греки — Гіпанісом або Іпанісом, османи-турки називали її Ак-су, що означає «біла вода», Слов'яни нарекли річку Богом (в розумінні «багата» або «та, що тече по багатій, родючій землі»). 22 травня – День Південного Бугу: цікаві факти про річку та фото Вважається також, що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси — «кривий», «покручений». Ще, у француза Ґійома Левассера де Боплана, який може вважатись засновником української картографії, вона значиться саме як Бог Руський. Сучасну назву річка отримала випадково. Проводячи на початку XX століття дослідження Правобережної України, геолог - випускник Одеського університету В. Д. Ласкарєв зауважив на існуванні двох річок з однаковими (як йому здалося) назвами — Буг. Західна річка й справді звалася Бугом, південна — Богом. Проте В. Д. Ласкарєв можливо не помітив цього і, щоби можна було надалі розрізняти річки, позначив їх на карті як Західний Буг і Південний Буг.
Геологічна будова
Басейн Південного Бугу розташовано в межах трьох геоструктурних районів: верхня частина басейну розміщена на Волино-Подільській височині, середня його частина — в межах Придніпровської височини, нижня течія належить до Причорноморської низовини.
У верхній частині, тобто з місця її джерела, яке розташоване на бл. 320 м над р. м., річка тече багнистою долиною, що також відбивається на забарвленні води. Градієнт на цій ділянці становить лише 0,37 м/км, а швидкість течії — до 0,5 м/с. У середній частині вона прорізує кристалічний гірський масив, а нахил зростає (до 0,92 м/км), коли Буг пробивається крізь скелі.
У межах Волино-Подільської і Придніпровської височини рельєф басейну рівнинний; тут водозбір являє собою плато, дуже розчленоване глибоко врізаними річковими долинами і балками, сильно еродоване. У верхній частині водозбір розчленований мережею ярів та балок, глибина ерозії 50—100 м. У середній частині водозбору глибина ерозії сягає 100—200 м, а густота яруго-балкової мережі 0,50—1,0 км/км². Для нижньої частини водозбору притаманним є плоский рельєф з численними западинами-блюдцями. Рівнина середньорозчленована з глибиною ерозії 50—100 м, густота яруго-балкової мережі 0,50—0,75 км/км².
В основі плато залягають давні кристалічні породи (граніти, гнейси), в багатьох місцях виходять на денну поверхню, але часто перекриті плащем морських і континентальних третинних відкладів (піски, глини, мергелі). Верхню частину геологічного розрізу, становлять четвертинні відкладення. Розповсюджені вони усюди, і відсутні лише на невеликих ділянках, де оголюються корінні породи.
У берегових обривах оголюються шари ґрунтів і гірських порід, нерідко дуже стародавніх. На берегах часто знаходять численні свідоцтва стоянок давніх людей (див. Савранська стоянка, Сабатинівська культура, Сабатинівський човен, Гренівський заказник, Гард (урочище), Бугогардівська паланка, Брояка, Буго-дністровська культура).
Із сучасних геологічних процесів у межах басейну Південного Бугу найбільшого поширення набула ерозійна діяльність, заболочування, зсувні процеси, еолова діяльність (еолові леси), ерозія землі і локально-карстові явища.
У басейні на кристалічній основі, розташовані водоносні горизонти палеогена, неогена, сарматських, торонських відкладів й інших, перекритих горизонтами четвертинних відкладів. Водоносний горизонт останніх, широко використовується для сільськогосподарського, а також централізованого водопостачання населених пунктів.
Основним джерелом якісного водопостачання багатьох населених пунктів, є води кристалічних порід докембрію, розповсюджені в тріщинуватих зонах повсюдно в межах Українського кристалічного щита.
Мінералізація вод всіх водоносних горизонтів збільшується на південний схід басейну, досягаючи значень 1,5 г/дм³ і більше (Миколаївська область).
Ґрунти
За властивостями ґрунтового покриву басейн Південного Бугу належить до лісостепу та степу.
Поверхневий покрив складається із лесів і лесоподібних суглинків, чим пояснюється перевага пилуватих легкосуглинистих і піщано-середньосуглинистих ґрунтів. Ґрунти переважно сірі опідзолені, у верхів'ї місцями чорноземні.
Ґрунти в верхній частині басейну представлені світло-сірими суглинками. Центральну частину басейну вкривають малогумусні чорноземи. На підвищених місцях рельєфу залягають опідзолені чорноземи.
Сучасний ґрунтовий покрив верхньої та середньої частин басейну Південного Бугу утворився під впливом взаємодії ґрунтоутворювальних порід, рослинного покрову, рельєфу, клімату та господарської діяльності людини. Здебільшого, ґрунти виникли на карбонатних лесових відкладах. На рівнинних ділянках басейну під покривом степової рослинності утворились чорноземи глибокі, а на ділянках під лісовою рослинністю виникли лесові опідзолені ґрунти. На алювіальних відкладах в долинах річок утворилися лучні та торфово-болотні ґрунти.
Світло-сірі, темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені поширені в верхній і середній частині басейну. Світло-сірі ґрунти найбільше опідзолені та найменш гумусовані серед лісостепових опідзолених ґрунтів. Гумусо-елювіальний горизонт чорноземів опідзолених неглибокий (до 35 см). На південь від лінії, що проходить через Балту — Первомайськ (на правобережжі Кодими) розташована зона різно-трав'яного степу. Ґрунтовий покрив тут представлений чорноземами, розташованими на важких суглинисто-лесових породах. В районі нижче м. Первомайська до с. Олександрівка Миколаївської області, переважають чорноземи мало та середньогумусні, важко та легкосуглинисті. В пониззі Південного Бугу вони переходять в чорноземи слабкосолонцюваті та каштанові ґрунти.
Рослинність та тваринний світ
Одним із основних чинників, від яких залежить гідрологічний режим басейну, нарівні з кліматичними, ґрунтово-геологічними і геоморфологічними є рослинний покрив. Рослинність кількісно та якісно перерозподіляє опади, що потрапляють на землю, і дуже змінює гідрологічний режим території.
Більша частина басейну Південного Бугу лежить в межах лісостепової зони і має досить багатий і різноманітний рослинний світ, що зумовлено передусім сприятливим кліматом, рельєфом та родючими ґрунтами. Природна рослинність посідає тут 12 % усієї площі. Із них 11 % припадає на ліси, близько 1 % на луки і 0,5 % — на болота.
Рослинність північно-західної частини басейну представлена молодими і середньовіковими широколистими лісами, які розташовані окремими ділянками. Найпоширенішими породами дерев є дуб, граб, ясен, клен, липа, в'яз, вільха. З кущів та чагарників можна зустріти ліщину, шипшину, жимолость, скумпію та інші.
На південь ліси поступово змінюються на лісостеп і степ, спочатку ковилово-різнотравний, а потім ковилово-типчаковий. Степова рослинність представлена засухостійкими бобово-злаковими різнотравними скупченнями — тимофіївкою, фіалкою, суницею, медункою, пирієм, волошкою, ковилою, кропивою та іншими. Загалом, лісистість басейну становить близько 7 %, заболоченість — 2 %. Орними землями зайнято близько 70 % території водозбору.
Усі ліси, розташовані в басейні, розподілені на дві групи. До першої групи входять зелені зони навколо міст, інших населених пунктів і промислових підприємств, ґрунтозахисні лісосмуги, водоохоронні прибережні захисні смуги, а також захисні лісові смуги уздовж залізних та шосейних доріг.
До другої групи належать експлуатаційні ліси, де допускається рубка, але не більше річного приросту. Ліси першої групи посідають в басейні Південного Бугу 73 % загальної площі лісового фонду, ліси другої групи — 27 %.
На частинах басейну Південного Бугу, що вкриті орними землями котрі обробляються, вирощують культурні види рослин: пшеницю, цукрові буряки, кукурудзу, жито, горох, гречку, картоплю та інші.
Серед рослинного світу басейну, є низка ендемічних видів (рослини, котрі зустрічаються лише на даній території): волошка савранська, й інші. Можна знайти і реліктові види: хвощ великий, бруслина мала, медунка м'яка та інші. Для їх збереження створюються нові заказники природно-заповідного фонду.
Водорості річки, представлено здебільшого, роголисником (куширем), який не має коріння та запилюється під водою, різухою морською, лепехою, рдесником, білим лататтям, занесеним до Червоної книги України, глечиками жовтими, ряскою й іншими. По берегах, та на мілинах, росте переважно очерет та рогіз.
Серед тварин, можна зустріти: річкову видру, ондатру, нутрію, раків, водяного вужа, черепаху, п'явку; основними мешканцями прибережних вод, є: норець, крижень, лиска, чирянка велика, крячок, бугайчик, очеретянка, мартин сріблястий, мартин жовтоногий, баклан, лунь очеретяний, сіра чапля, а також, лелеки, лебеді, чепура велика, мала біла чапля; основними видами риб, є: головень, бичок, тараня, карась, короп, плітка, краснопірка, щука, окунь, сонячний окунь, лящ, плоскирка, білий амур, товстолобик, сом, судак, а також злісний шкідник чебачок амурський. Навесні до Південного Бугу, на нерест з Чорного моря, заходить вид оселедців пузанок азовський, а восени може заходити кефаль-лобан, залежно від солоності води, інколи пониззя річки відвідують поодинокі дельфіни.
Цікаво, що на Бузі, наприклад, навпроти Костянтинівки, існують величезні, розтягнуті на сотні метрів, місця гніздування крячків річкових, які роблять плавучі гнізда просто на лататтях, і величезні коропи з цього користаються — з-під води розгойдують гнізда, яйця скочуються у воду, і рибини їх поїдають.
А баклан може добряче сполохати, наприклад рибалку, зненацька виринувши з-під човна, адже птах сягає більше 3 кілограмів ваги, метровий розмах крил та має майже чорний колір, до того ж він одразу з хлюпотом і з рибою у дзьобі починає злітати.
Може здатися неймовірним, але ще у 1970-80 роках у Південному Бузі та Дніпровсько-Бузькому лимані, була заборона на вилов бичка. Тепер (2020-і) це, напевно, найбільш розповсюджений у річці та лимані вид риб.
Клімат, метеорологічна та гідрологічна обстановка
Клімат
На утворення клімату басейну Південного Бугу дуже впливає циркуляція атмосфери, з якою пов'язані переміщення повітряних мас з Атлантики, Арктики і Середземномор'я.
У верхів'ї та в середній частині басейну, клімат помірно континентальний. Погодні умови південних районів перебувають під впливом Чорного моря і в нижній течії річки, повільно переходять до посушливих.
Значна протяжність території басейну з північного заходу на південний схід спричинює помітні відмінності в розподілі температури повітря. Середня річна температура повітря змінюється від 7,1 °C до 10,0 °C.
Середня багаторічна температура повітря у верхній і середній частинах басейну коливається в межах 7,1-8,1 °C. Найбільша температура влітку сягає 39 °C, найнижча температура в холодні дні зими — до −38 °C. Для цієї частини басейну зимовий сезон відзначається опадами у вигляді снігу, частими туманами.
Середня висота снігового покриву становить від 10 до 15 см. В окремі роки зима буває стійка та сувора.
Весна відрізняється різким переходом від потепління до похолодання, від сухої погоди до дощової. У травні починає розвиватися грозова діяльність. Погодним умовам літнього сезону притаманні значні підвищення температури, велика кількість ясних днів, збільшення кількості опадів, активна грозова діяльність.
Період осіннього сезону, особливо в другій половині, відзначається великою кількістю похмурих днів, тривалими опадами і туманами.
Річний показник опадів у верхній та середній частинах басейну, становить від 669 мм до 550 мм, поступово зменшуючись з півночі на південь.
Нижня частина басейну річки Південний Буг розташована в межах степової зони України з помірно-континентальним кліматом, для якої притаманні тепле літо і м'яка нестійка зима. Середньорічна температура повітря тут коливається від 8,0 °C до 10,0 °C.
Максимальна температура повітря, до 40 °C, спостерігається в липні-серпні. Найнижча температура повітря (до мінус 35 °C) відзначається в січні. В нижній частині басейну сніговий покрив встановлюється в другій половині грудня і руйнується в кінці лютого — на початку березня. Середня висота снігового покриву 5—8 см. Глибина промерзання ґрунту в середній та нижній частині басейну становить 20—50 см.
Річна кількість опадів в нижній частині басейну становить від 470 мм до 540 мм. Відносна середньорічна вологість повітря лежить у межах 60—65 %. Показники випаровування з водної поверхні сягають у верхів'ї і середній частині басейну 530…625 мм, в пониззі — 800…900 мм.
Переважними вітрами в басейні, є вітри північно-західних напрямів. Середньорічна швидкість вітру становить від 3 до 4,4 м/с, найбільша — перевищує 30 м/с.
Гідрологія
Живлення річки Південний Буг відбувається завдяки талим водам у весняний і зимовий періоди, та дощовим опадам у літній. Підземний стік в басейні незначний.
Рівневий режим річки відзначається явно вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка іноді переривається під час проходження дощових паводків, та осінньо-зимовими підйомами води.
Річка славиться значними припливами з моря (у районі Миколаєва, до 40 сантиметрів), коли вода доволі швидко може залити велику площу, а відтак знову звільнити. На рівень води річки, у цих місцинах, також дуже впливає напрямок і сила вітру — північний та східний вітри (по козацькому москаль та донець), виганяють воду з П. Бугу до Чорного моря, а за південного та західного вітру (по козацькому, відповідно басурман та лях), рівень води у річці збільшується і кльов риби значно покращується. Під час дужого південного вітру, горішня течія виносить з моря медуз аж до Нової Одеси.
Сплеск весняної повені сягає найбільшого значення в другій половині березня. Літньо-осіння межень встановлюється в середині травня на початку червня. Найменші рівні спостерігаються в липні-серпні, на пригирловій ділянці — у вересні-жовтні. Найнижчі рівні зимової межені спостерігаються наприкінці грудня — в першій половині січня. Середньорічна витрата води р. Південний Буг біля с. Олександрівка (в районі Південноукраїнської АЕС) становить 92,1 м³/с. Мінералізація води у цьому створі досягає: весняна повінь — 600 мг/дм³; літньо-осіння межень — 674 мг/дм³; зимова межень — 701 мг/дм³.
У верхній течії Південний Буг замерзає в кінці листопада — на початку грудня. В середній та нижній течії — у другій половині грудня, хоча бувають роки, коли річка не замерзає зовсім. Льодостав малостійкий, середня товщина льоду змінюється від 15 до 35 см, найбільша сягає 80 см. Скресання річки проходить в другій половині березня у верхній течії та в першій половині березня у нижній та середній течії. Очищення річок басейну від льоду відбувається в кінці березня на початку квітня.
Гідрографічна мережа
- Басейн Південного Бугу на гідрографічній мапі України
- Водозбірний басейн Південного Бугу на карті України
- Річкова мережа Південного Бугу на карті України
- Річкова мережа Південного Бугу
Міста
Річка починається недалеко від Хмельницького, далі протікає через Летичів, Хмільник, Вінницю (гребля, Сабарівська ГЕС), Гнівань, Тиврів, Брацлав, Ладижин (гребля, Ладижинська ГЕС), Гайворон, Первомайськ, Южноукраїнськ (гребля, Олександрівська ГЕС), Вознесенськ, Нова Одеса, Миколаїв.
Притоки
Південний Буг є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах України. Площа басейну річки — 63700 км², довжина 806 км, середній похил — 0,40 %.
Південний Буг бере початок на Волино-Подільській височині поблизу с. Холодець Хмельницької області і впадає в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.
Особливістю Південного Бугу є те, що ця річка насправді має лише одну велику притоку — р. Синюху, яка утворюється внаслідок злиття річок Велика Вись та Тікич (басейн якої складається з двох основних приток — Гнилий і Гірський Тікич).
Площа басейну Синюхи дорівнює 16725 км² (26 % від усієї площі водозбору Південного Бугу). В Південний Буг, Синюха впадає в межах м. Первомайськ. Місцями утворює пороги та перекати.
Серед інших приток можна виокремити річку Інгул (площа басейну — 9890 км²), яка насамперед відзначається своєю довжиною — 354 км. Можна сказати, річка впадає безпосередньо в Бузький лиман в межах м. Миколаєва.
Показники основних приток Південного Бугу наводяться нижче.
Назва притоки | З якого берега впадає | Відстань від гирла, км | Довжина, км | Площа водозбору, км² |
---|---|---|---|---|
Бужок | Ліва | 711 | 75 | 703 |
Вовк | Права | 695 | 71 | 915 |
Іква | Ліва | 669 | 57 | 505 |
Снивода | Ліва | 614 | 58 | 906 |
Згар | Права | 602 | 95 | 1160 |
Десна | Ліва | 591 | 80 | 1400 |
Рів | Права | 553 | 104 | 1160 |
Сільниця | Права | 396 | 67 | 830 |
Соб | Ліва | 395 | 115 | 2840 |
Удич | Ліва | 347 | 56 | 861 |
Дохна | Права | 330 | 68 | 1280 |
Саврань | Права | 281 | 97 | 1770 |
Синиця | Ліва | 274 | 78 | 765 |
Кодима | Права | 201 | 149 | 2470 |
Синюха | Ліва | 196 | 111 | 16700 |
Корабельна | Ліва | 176 | 18 | 550 |
Бакшала | Права | 140 | 57 | 766 |
Мертвовод | Ліва | 103 | 114 | 1820 |
Чичиклія | Права | 75 | 156 | 2120 |
Гнилий Єланець | Ліва | 61 | 103 | 1204 |
Інгул | Ліва | 0 | 354 | 9890 |
Всього на теренах басейну Південного Бугу протікає 6594 річки, серед них великих — 1, середніх — 11, малих — 6582 (з них 367 — довжиною більше 10 км). Загальна довжина річок в басейні дорівнює 22,4 тис. км, густота річкової сітки — 0,35 км/км².
Озера
В басейні річки Південний Буг окремі невеликі озера зустрічаються в Хмельницькій, Черкаській, Одеській, Кіровоградській і Миколаївській областях. Загальна площа озер в басейні сягає 274 гектарів.
Лимани
Дніпро-Бузький лиман є мілководною затокою Чорного моря, що відокремлена від нього Кінбурнською косою. Сполучається лиман з морем Кінбурнською протокою, крізь яку і здійснюється водообмін. На сході лиман межує з гирлом Дніпра, на півночі поступово переходить у р. Південний Буг.
За своїми розмірами Дніпро-Бузький лиман є найбільшим на Чорному морі. Його площа становить 800 км², об'єм води — 3 км³. Лиман є мілководним, його середня глибина становить 3,5-4 м.
Дніпро-Бузький лиман інколи розглядають як дві водойми — Дніпровський та Бузький, але чіткої межі між ними немає. Якщо межі дніпровської частини лиману є доволі чіткими, то верхня межа бузької частини є суперечливою. Найчастіше цю межу проводять по Варварівському мосту, що в м. Миколаїв. Довжина Бузького лиману 47 км, ширина — 11 км, площа 162 км². Ступінь мінералізації лиману — солонуватий.
Штучні водойми
Властивою особливістю басейну Південного Бугу, що вирізняє його з-поміж інших великих річок, є дуже велика його зарегульованість. В басейні створено понад 8 тисяч штучних водойм, сумарний їх обсяг є близьким до 1,5 км³, що маже дорівнює стоку в маловодний рік 95 % забезпеченості.
Водосховища. В басейні розташовано 188 водосховищ, загальною площею водного дзеркала 30,8 тис.га, спільним об'ємом 897 млн м³. На самій річці Південний Буг створено 16 руслових водосховищ, загальний обсяг яких становить 303 млн м³. Найбільша кількість водосховищ побудована в Кіровоградській (64) і Вінницькій (42) областях.
Ставки. В басейні розташовано 8437 ставків, загальною площею понад 48 тис. га та сукупним об'ємом 618,2 млн м³. Найбільша кількість ставків побудовано у Вінницькій, Кіровоградській та Черкаській областях.
На теренах басейну річки Південний Буг керування водними ресурсами у межах своїх повноважень здійснює .
Цікаві відомості
- У місті Вінниця на річці Південний Буг встановлено найбільший в Європі плавучий світломузичний фонтан.
- У Первомайському районі Миколаївської області розташована мекка українського рафтингу — село Мигія. Щороку, тисячі туристів приїжджають сюди приборкати пороги Південного Бугу: «Млинний», «Інтеграл» та багато інших. Пороги здебільшого 2-го класу, Млинний поріг — 3-го. Також щороку на Південному Бузі проходять численні змагання з каякінгу, рафтингу та водного туризму.
- У плавнях поблизу Миколаєва, росте, можливо, найбільший в Україні очерет — більше 5 метрів заввишки та з діаметром стебла до 16 міліметрів, а деякі мешканці прибережного села Миколаївщини, Костянтинівки, станом на початок 2010-х років, як і сотні років тому, використовували річкову воду для пиття та приготування їжі. Задля цього, взимку, відстояну воду насосами закачують у муровані басейни з якимось срібним виробом на дні, відтак використовують її цілий рік і живуть більше 80 років.
- 22 травня відзначається День Південного Бугу. Основна мета свята — привернути увагу громадськості до першочергових завдань щодо захисту і забезпечення екологічно чистого стану річки.
Підрив Каховської ГЕС
Внаслідок знищення 6 червня 2023 року, російськими військами, частини греблі Каховської ГЕС під час російського вторгнення, відбулося затоплення берегів Південного Бугу, зокрема на Миколаївщині. Станом на 8 червня рівень води в річці, перевищив історичний найбільший рівень (листопад 1981 року) на 6 сантиметрів. Вже о 21:00, рівень води в акваторії Миколаєва піднявся на 104 см, повідомляв міський голова.
Примітки
- 22 травня – День Південного Бугу! | Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області. mk-vodres.davr.gov.ua. Процитовано 16 червня 2023.
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов: Эрудит, 1993.
- Денисик Г. І. Поверхневі води: річки та болота / Г. І. Денисик, О. М. Гусак // Середнє Побужжя: [монографія]; за ред. Г. І. Денисика. — Вінниця: Гіпаніс, 2002. — С. 67-81.
- Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу: Монографія [Електронний ресурс] / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
- р. Південний Буг
- Межею прийнято вважати маяк Нижній Хабловський (на перетині Миколаївської та Херсонської областей): лінія на захід до с. Дніпровського відокремлює Бузький лиман (на північ); лінія на південь до острова Тендра (біля Кінбурнського півострова, на схід від с. Геройське) відмежовує Дніпровський лиман (на схід), на захід від цієї умовної лінії розташований Дніпро-Бузький лиман.
Див. Топографічні карти
Лист карти L-36-52 Очаків (Дніпровське, гирло річки-лиману). Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1977—1984 рік. Видання 1985 р. (рос.) - http://roshen.com/ua/news/corporation/view/372[недоступне посилання з липня 2019] Фонтан Roshen у Вінниці — відкрито!
- Реєстраційна картка проєкту. dfrr.minregion.gov.ua. Процитовано 9 серпня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Otter, Rob (8 червня 2023). Рівень води у Миколаєві перевищив позначки історичного максимуму. 1NEWS.COM.UA (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- Свобода, Радіо (8 червня 2023). Рівень води в акваторії Миколаєва піднявся до 104 см – мер. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 червня 2023.
- Exploratorium: Frogs: The Amazing, Adaptable Frog / page 6 of 6. annex.exploratorium.edu. Процитовано 19 червня 2023.
- Why Are My Pond Plants Turning Yellow And Dying? (амер.). 2 лютого 2018. Процитовано 16 червня 2023.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Південний Буг |
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Маштаков П. Л. Список рек бассейнов Днестра и Буга (Южного). Пг., 1917.
- Ресурсы поверхностных вод СССР. Описание рек и озёр и расчёты основных характеристик их режима. — Т. 6. Украина и Молдавия. Вып. 1. Западная Украина и Молдавия (без бассейна р. Днестра). — Л., Гидрометеоиздат, 1978. — с. 8, 15 (табл. 4), 19-21, 25-26, 129—137. (рос.)
- Хільчевський В. К. та ін. Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу: Монографія. — К. : Ніка-центр, 2009. — 184 с. — .
- План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та першочергові заходи / За ред. С. Афанасьєва, А. Петерс, В. Сташука та О. Ярошевича. — Київ: Вид-во ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2014. — 188 с.
- Олександр Лагошняк. Південний Буг: від козацьких переправ до сучасних мостів. – Вінниця, Вінницька обласна друкарня, 2020. – 152 с. (Випуск 46)
Посилання
- Рафтинг по Південному Бугу в Мигії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pivdennij Bug znachennya Pivde nnij Bug ranishe Bog dav gr Ypanis Gipanis krim Aqsu Ak Su pol Boh richka na pivdennomu zahodi Ukrayini Bere pochatok na Podilli i vpadaye do Buzkogo limanu Chornogo morya Pivdennij BugPivdennij Bug u VinniciPivdennij Bug na mapi Ukrayini49 37 52 pn sh 26 25 44 sh d 49 63130000002777820 pn sh 26 42890000002777739 sh d 49 63130000002777820 26 42890000002777739Vitik poblizu sela Holodec Hmelnickogo r nu Hmelnickoyi oblasti koordinati 49 37 52 pn sh 26 25 43 sh d 49 6313139 pn sh 26 4288583 sh d 49 6313139 26 4288583 visota m 321 mGirlo Buzkij liman Chornogo morya koordinati 46 55 pn sh 32 00 sh d 46 917 pn sh 32 000 sh d 46 917 32 000Krayini UkrayinaRegion Hmelnicka oblast Kirovogradska oblast Mikolayivska oblast Vinnicka oblast Odeska oblastDovzhina 806 kmPlosha basejnu 63700Serednorichnij stik 108 m sPritoki Pravi Ploska Vovk Zgar Riv Savran Kodima Chichikliya Livi Buzhok Sob Sinicya Sinyuha Velika Vis Girskij Tikich Gnilij Tikich Mertvovod Gnilij Yalanec Ingul Mediafajli u Vikishovishi Tretya za dovzhinoyu v mezhah Ukrayini richka pislya Dnipra i najdovsha z tih sho techut vinyatkovo terenami Ukrayini dovzhina yiyi 806 km basejn riki takozh roztashovanij povnistyu na teritoriyi krayini Protikaye zahidnimi centralnimi i pivdennimi oblastyami derzhavi Hmelnicka Vinnicka Kirovogradska Odeska ta Mikolayivska oblasti cherez fiziko geografichni zoni lisostepu i stepu Tut na poverhnyu vihodit najdavnishe v Ukrayini geologichne utvorennya Ukrayinskij kristalichnij shit zavdyaki yakomu Pivdennij Bug vidomij svoyimi porogami NazvaVarvarivskij mist u Mikolayevi provodit mezhu mizh Pivdennim Bugom i Buzkim limanom Uprodovzh stolit rizni narodi po svoyemu nazivali richku Davni greki Gipanisom abo Ipanisom osmani turki nazivali yiyi Ak su sho oznachaye bila voda Slov yani narekli richku Bogom v rozuminni bagata abo ta sho teche po bagatij rodyuchij zemli 22 travnya Den Pivdennogo Bugu cikavi fakti pro richku ta foto Vvazhayetsya takozh sho nazva richki pohodit vid slova bgati tobto zginati zvidsi krivij pokruchenij She u francuza Gijoma Levassera de Boplana yakij mozhe vvazhatis zasnovnikom ukrayinskoyi kartografiyi vona znachitsya same yak Bog Ruskij Suchasnu nazvu richka otrimala vipadkovo Provodyachi na pochatku XX stolittya doslidzhennya Pravoberezhnoyi Ukrayini geolog vipusknik Odeskogo universitetu V D Laskaryev zauvazhiv na isnuvanni dvoh richok z odnakovimi yak jomu zdalosya nazvami Bug Zahidna richka j spravdi zvalasya Bugom pivdenna Bogom Prote V D Laskaryev mozhlivo ne pomitiv cogo i shobi mozhna bulo nadali rozriznyati richki poznachiv yih na karti yak Zahidnij Bug i Pivdennij Bug Geologichna budovaBasejn Pivdennogo Bugu roztashovano v mezhah troh geostrukturnih rajoniv verhnya chastina basejnu rozmishena na Volino Podilskij visochini serednya jogo chastina v mezhah Pridniprovskoyi visochini nizhnya techiya nalezhit do Prichornomorskoyi nizovini source source source source source source Tak zvuchat Buzki porogi shum chuti za sotni metriv Mikolayivshina Kuripchine U verhnij chastini tobto z miscya yiyi dzherela yake roztashovane na bl 320 m nad r m richka teche bagnistoyu dolinoyu sho takozh vidbivayetsya na zabarvlenni vodi Gradiyent na cij dilyanci stanovit lishe 0 37 m km a shvidkist techiyi do 0 5 m s U serednij chastini vona prorizuye kristalichnij girskij masiv a nahil zrostaye do 0 92 m km koli Bug probivayetsya kriz skeli U mezhah Volino Podilskoyi i Pridniprovskoyi visochini relyef basejnu rivninnij tut vodozbir yavlyaye soboyu plato duzhe rozchlenovane gliboko vrizanimi richkovimi dolinami i balkami silno erodovane U verhnij chastini vodozbir rozchlenovanij merezheyu yariv ta balok glibina eroziyi 50 100 m U serednij chastini vodozboru glibina eroziyi syagaye 100 200 m a gustota yarugo balkovoyi merezhi 0 50 1 0 km km Dlya nizhnoyi chastini vodozboru pritamannim ye ploskij relyef z chislennimi zapadinami blyudcyami Rivnina serednorozchlenovana z glibinoyu eroziyi 50 100 m gustota yarugo balkovoyi merezhi 0 50 0 75 km km V osnovi plato zalyagayut davni kristalichni porodi graniti gnejsi v bagatoh miscyah vihodyat na dennu poverhnyu ale chasto perekriti plashem morskih i kontinentalnih tretinnih vidkladiv piski glini mergeli Verhnyu chastinu geologichnogo rozrizu stanovlyat chetvertinni vidkladennya Rozpovsyudzheni voni usyudi i vidsutni lishe na nevelikih dilyankah de ogolyuyutsya korinni porodi U beregovih obrivah ogolyuyutsya shari gruntiv i girskih porid neridko duzhe starodavnih Na beregah chasto znahodyat chislenni svidoctva stoyanok davnih lyudej div Savranska stoyanka Sabatinivska kultura Sabatinivskij choven Grenivskij zakaznik Gard urochishe Bugogardivska palanka Broyaka Bugo dnistrovska kultura Nejmovirno garnij Pivdennij Bug Viddalik vidno velicheznij kamin slon de zazvichaj zavershuyetsya spusk richkoyu na plavzasobah rafting Nemaye vitrovih elektrostancij promislovih trub tosho i zir vidpochivaye Iz suchasnih geologichnih procesiv u mezhah basejnu Pivdennogo Bugu najbilshogo poshirennya nabula erozijna diyalnist zabolochuvannya zsuvni procesi eolova diyalnist eolovi lesi eroziya zemli i lokalno karstovi yavisha U basejni na kristalichnij osnovi roztashovani vodonosni gorizonti paleogena neogena sarmatskih toronskih vidkladiv j inshih perekritih gorizontami chetvertinnih vidkladiv Vodonosnij gorizont ostannih shiroko vikoristovuyetsya dlya silskogospodarskogo a takozh centralizovanogo vodopostachannya naselenih punktiv Osnovnim dzherelom yakisnogo vodopostachannya bagatoh naselenih punktiv ye vodi kristalichnih porid dokembriyu rozpovsyudzheni v trishinuvatih zonah povsyudno v mezhah Ukrayinskogo kristalichnogo shita Mineralizaciya vod vsih vodonosnih gorizontiv zbilshuyetsya na pivdennij shid basejnu dosyagayuchi znachen 1 5 g dm i bilshe Mikolayivska oblast GruntiZa vlastivostyami gruntovogo pokrivu basejn Pivdennogo Bugu nalezhit do lisostepu ta stepu Poverhnevij pokriv skladayetsya iz lesiv i lesopodibnih suglinkiv chim poyasnyuyetsya perevaga piluvatih legkosuglinistih i pishano serednosuglinistih gruntiv Grunti perevazhno siri opidzoleni u verhiv yi miscyami chornozemni Grunti v verhnij chastini basejnu predstavleni svitlo sirimi suglinkami Centralnu chastinu basejnu vkrivayut malogumusni chornozemi Na pidvishenih miscyah relyefu zalyagayut opidzoleni chornozemi Pivdennij Bug v m Hmelnickij Suchasnij gruntovij pokriv verhnoyi ta serednoyi chastin basejnu Pivdennogo Bugu utvorivsya pid vplivom vzayemodiyi gruntoutvoryuvalnih porid roslinnogo pokrovu relyefu klimatu ta gospodarskoyi diyalnosti lyudini Zdebilshogo grunti vinikli na karbonatnih lesovih vidkladah Na rivninnih dilyankah basejnu pid pokrivom stepovoyi roslinnosti utvorilis chornozemi gliboki a na dilyankah pid lisovoyu roslinnistyu vinikli lesovi opidzoleni grunti Na alyuvialnih vidkladah v dolinah richok utvorilisya luchni ta torfovo bolotni grunti Granitni porogi Pivdennogo Bugu bilya sela Migiya Svitlo siri temno siri opidzoleni grunti ta chornozemi opidzoleni poshireni v verhnij i serednij chastini basejnu Svitlo siri grunti najbilshe opidzoleni ta najmensh gumusovani sered lisostepovih opidzolenih gruntiv Gumuso elyuvialnij gorizont chornozemiv opidzolenih neglibokij do 35 sm Na pivden vid liniyi sho prohodit cherez Baltu Pervomajsk na pravoberezhzhi Kodimi roztashovana zona rizno trav yanogo stepu Gruntovij pokriv tut predstavlenij chornozemami roztashovanimi na vazhkih suglinisto lesovih porodah V rajoni nizhche m Pervomajska do s Oleksandrivka Mikolayivskoyi oblasti perevazhayut chornozemi malo ta serednogumusni vazhko ta legkosuglinisti V ponizzi Pivdennogo Bugu voni perehodyat v chornozemi slabkosoloncyuvati ta kashtanovi grunti Roslinnist ta tvarinnij svitKam yana stela na misci vitoku poblizu sela Kushnirivka u Hmelnickij oblasti Pivdennij Bug na pivnochi Mikolayivskoyi oblasti Odnim iz osnovnih chinnikiv vid yakih zalezhit gidrologichnij rezhim basejnu narivni z klimatichnimi gruntovo geologichnimi i geomorfologichnimi ye roslinnij pokriv Roslinnist kilkisno ta yakisno pererozpodilyaye opadi sho potraplyayut na zemlyu i duzhe zminyuye gidrologichnij rezhim teritoriyi Bilsha chastina basejnu Pivdennogo Bugu lezhit v mezhah lisostepovoyi zoni i maye dosit bagatij i riznomanitnij roslinnij svit sho zumovleno peredusim spriyatlivim klimatom relyefom ta rodyuchimi gruntami Prirodna roslinnist posidaye tut 12 usiyeyi ploshi Iz nih 11 pripadaye na lisi blizko 1 na luki i 0 5 na bolota Roslinnist pivnichno zahidnoyi chastini basejnu predstavlena molodimi i serednovikovimi shirokolistimi lisami yaki roztashovani okremimi dilyankami Najposhirenishimi porodami derev ye dub grab yasen klen lipa v yaz vilha Z kushiv ta chagarnikiv mozhna zustriti lishinu shipshinu zhimolost skumpiyu ta inshi Buzka bolotna cherepaha yevropejska Na pivden lisi postupovo zminyuyutsya na lisostep i step spochatku kovilovo riznotravnij a potim kovilovo tipchakovij Stepova roslinnist predstavlena zasuhostijkimi bobovo zlakovimi riznotravnimi skupchennyami timofiyivkoyu fialkoyu suniceyu medunkoyu piriyem voloshkoyu koviloyu kropivoyu ta inshimi Zagalom lisistist basejnu stanovit blizko 7 zabolochenist 2 Ornimi zemlyami zajnyato blizko 70 teritoriyi vodozboru Usi lisi roztashovani v basejni rozpodileni na dvi grupi Do pershoyi grupi vhodyat zeleni zoni navkolo mist inshih naselenih punktiv i promislovih pidpriyemstv gruntozahisni lisosmugi vodoohoronni priberezhni zahisni smugi a takozh zahisni lisovi smugi uzdovzh zaliznih ta shosejnih dorig Do drugoyi grupi nalezhat ekspluatacijni lisi de dopuskayetsya rubka ale ne bilshe richnogo prirostu Lisi pershoyi grupi posidayut v basejni Pivdennogo Bugu 73 zagalnoyi ploshi lisovogo fondu lisi drugoyi grupi 27 Vodorosti na shvidkoplinnomu Bugu Na chastinah basejnu Pivdennogo Bugu sho vkriti ornimi zemlyami kotri obroblyayutsya viroshuyut kulturni vidi roslin pshenicyu cukrovi buryaki kukurudzu zhito goroh grechku kartoplyu ta inshi Sered roslinnogo svitu basejnu ye nizka endemichnih vidiv roslini kotri zustrichayutsya lishe na danij teritoriyi voloshka savranska j inshi Mozhna znajti i reliktovi vidi hvosh velikij bruslina mala medunka m yaka ta inshi Dlya yih zberezhennya stvoryuyutsya novi zakazniki prirodno zapovidnogo fondu Vodorosti richki predstavleno zdebilshogo rogolisnikom kushirem yakij ne maye korinnya ta zapilyuyetsya pid vodoyu rizuhoyu morskoyu lepehoyu rdesnikom bilim latattyam zanesenim do Chervonoyi knigi Ukrayini glechikami zhovtimi ryaskoyu j inshimi Po beregah ta na milinah roste perevazhno ocheret ta rogiz source source source source source source source Pirnikoza velika zvichajnij predstavnik tvarinnogo svitu Pivdennogo Bugu Seredina listopada 2022 roku na berezi richki sidiv i trusivsya vid holodu 2 S molodij ptah vsi inshi mabut vidletili na zimivlyu Spochatku kinuvsya u vodu ale shvidko zmerz i vijshov nazad na bereg Zaraz perebuvaye u Mikolayivskomu zooparku viyavilosya sho u nogo zlamanij palec Naprikinci rolika ptaha pogrozhuye Sered tvarin mozhna zustriti richkovu vidru ondatru nutriyu rakiv vodyanogo vuzha cherepahu p yavku osnovnimi meshkancyami priberezhnih vod ye norec krizhen liska chiryanka velika kryachok bugajchik ocheretyanka martin sriblyastij martin zhovtonogij baklan lun ocheretyanij sira chaplya a takozh leleki lebedi chepura velika mala bila chaplya osnovnimi vidami rib ye goloven bichok taranya karas korop plitka krasnopirka shuka okun sonyachnij okun lyash ploskirka bilij amur tovstolobik som sudak a takozh zlisnij shkidnik chebachok amurskij Navesni do Pivdennogo Bugu na nerest z Chornogo morya zahodit vid oseledciv puzanok azovskij a voseni mozhe zahoditi kefal loban zalezhno vid solonosti vodi inkoli ponizzya richki vidviduyut poodinoki delfini Cikavo sho na Buzi napriklad navproti Kostyantinivki isnuyut velichezni roztyagnuti na sotni metriv miscya gnizduvannya kryachkiv richkovih yaki roblyat plavuchi gnizda prosto na latattyah i velichezni koropi z cogo koristayutsya z pid vodi rozgojduyut gnizda yajcya skochuyutsya u vodu i ribini yih poyidayut A baklan mozhe dobryache spolohati napriklad ribalku znenacka virinuvshi z pid chovna adzhe ptah syagaye bilshe 3 kilogramiv vagi metrovij rozmah kril ta maye majzhe chornij kolir do togo zh vin odrazu z hlyupotom i z riboyu u dzobi pochinaye zlitati Mozhe zdatisya nejmovirnim ale she u 1970 80 rokah u Pivdennomu Buzi ta Dniprovsko Buzkomu limani bula zaborona na vilov bichka Teper 2020 i ce napevno najbilsh rozpovsyudzhenij u richci ta limani vid rib Klimat meteorologichna ta gidrologichna obstanovkaKlimatPorogi Pivdennogo Bugu na pivnochi Mikolayivskoyi oblasti Na utvorennya klimatu basejnu Pivdennogo Bugu duzhe vplivaye cirkulyaciya atmosferi z yakoyu pov yazani peremishennya povitryanih mas z Atlantiki Arktiki i Seredzemnomor ya U verhiv yi ta v serednij chastini basejnu klimat pomirno kontinentalnij Pogodni umovi pivdennih rajoniv perebuvayut pid vplivom Chornogo morya i v nizhnij techiyi richki povilno perehodyat do posushlivih Znachna protyazhnist teritoriyi basejnu z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid sprichinyuye pomitni vidminnosti v rozpodili temperaturi povitrya Serednya richna temperatura povitrya zminyuyetsya vid 7 1 C do 10 0 C Serednya bagatorichna temperatura povitrya u verhnij i serednij chastinah basejnu kolivayetsya v mezhah 7 1 8 1 C Najbilsha temperatura vlitku syagaye 39 C najnizhcha temperatura v holodni dni zimi do 38 C Dlya ciyeyi chastini basejnu zimovij sezon vidznachayetsya opadami u viglyadi snigu chastimi tumanami Plavni P Bugu Balovno Matviyivske urochishe Serednya visota snigovogo pokrivu stanovit vid 10 do 15 sm V okremi roki zima buvaye stijka ta suvora Vesna vidriznyayetsya rizkim perehodom vid poteplinnya do poholodannya vid suhoyi pogodi do doshovoyi U travni pochinaye rozvivatisya grozova diyalnist Pogodnim umovam litnogo sezonu pritamanni znachni pidvishennya temperaturi velika kilkist yasnih dniv zbilshennya kilkosti opadiv aktivna grozova diyalnist Period osinnogo sezonu osoblivo v drugij polovini vidznachayetsya velikoyu kilkistyu pohmurih dniv trivalimi opadami i tumanami Richnij pokaznik opadiv u verhnij ta serednij chastinah basejnu stanovit vid 669 mm do 550 mm postupovo zmenshuyuchis z pivnochi na pivden Nizhnya chastina basejnu richki Pivdennij Bug roztashovana v mezhah stepovoyi zoni Ukrayini z pomirno kontinentalnim klimatom dlya yakoyi pritamanni teple lito i m yaka nestijka zima Serednorichna temperatura povitrya tut kolivayetsya vid 8 0 C do 10 0 C Maksimalna temperatura povitrya do 40 C sposterigayetsya v lipni serpni Najnizhcha temperatura povitrya do minus 35 C vidznachayetsya v sichni V nizhnij chastini basejnu snigovij pokriv vstanovlyuyetsya v drugij polovini grudnya i rujnuyetsya v kinci lyutogo na pochatku bereznya Serednya visota snigovogo pokrivu 5 8 sm Glibina promerzannya gruntu v serednij ta nizhnij chastini basejnu stanovit 20 50 sm Misyac nad Pivdennim Bugom Mikolayiv Richna kilkist opadiv v nizhnij chastini basejnu stanovit vid 470 mm do 540 mm Vidnosna serednorichna vologist povitrya lezhit u mezhah 60 65 Pokazniki viparovuvannya z vodnoyi poverhni syagayut u verhiv yi i serednij chastini basejnu 530 625 mm v ponizzi 800 900 mm Perevazhnimi vitrami v basejni ye vitri pivnichno zahidnih napryamiv Serednorichna shvidkist vitru stanovit vid 3 do 4 4 m s najbilsha perevishuye 30 m s Gidrologiya Priplivi vidplivi na Pivdennomu Buzi vidno minulij riven vodi z zalishkami krigi Mikolayiv Matviyivka Zhivlennya richki Pivdennij Bug vidbuvayetsya zavdyaki talim vodam u vesnyanij i zimovij periodi ta doshovim opadam u litnij Pidzemnij stik v basejni neznachnij Krishtalevo chista voda P Bugu navesni Matviyivka Rivnevij rezhim richki vidznachayetsya yavno virazhenoyu vesnyanoyu povinnyu nizkoyu litnoyu mezhennyu yaka inodi pererivayetsya pid chas prohodzhennya doshovih pavodkiv ta osinno zimovimi pidjomami vodi Zmini rivnya vodi vidbuvayutsya kozhni 6 godin Mikolayiv Richka slavitsya znachnimi priplivami z morya u rajoni Mikolayeva do 40 santimetriv koli voda dovoli shvidko mozhe zaliti veliku ploshu a vidtak znovu zvilniti Na riven vodi richki u cih miscinah takozh duzhe vplivaye napryamok i sila vitru pivnichnij ta shidnij vitri po kozackomu moskal ta donec viganyayut vodu z P Bugu do Chornogo morya a za pivdennogo ta zahidnogo vitru po kozackomu vidpovidno basurman ta lyah riven vodi u richci zbilshuyetsya i klov ribi znachno pokrashuyetsya Pid chas duzhogo pivdennogo vitru gorishnya techiya vinosit z morya meduz azh do Novoyi Odesi Splesk vesnyanoyi poveni syagaye najbilshogo znachennya v drugij polovini bereznya Litno osinnya mezhen vstanovlyuyetsya v seredini travnya na pochatku chervnya Najmenshi rivni sposterigayutsya v lipni serpni na prigirlovij dilyanci u veresni zhovtni Najnizhchi rivni zimovoyi mezheni sposterigayutsya naprikinci grudnya v pershij polovini sichnya Serednorichna vitrata vodi r Pivdennij Bug bilya s Oleksandrivka v rajoni Pivdennoukrayinskoyi AES stanovit 92 1 m s Mineralizaciya vodi u comu stvori dosyagaye vesnyana povin 600 mg dm litno osinnya mezhen 674 mg dm zimova mezhen 701 mg dm U verhnij techiyi Pivdennij Bug zamerzaye v kinci listopada na pochatku grudnya V serednij ta nizhnij techiyi u drugij polovini grudnya hocha buvayut roki koli richka ne zamerzaye zovsim Lodostav malostijkij serednya tovshina lodu zminyuyetsya vid 15 do 35 sm najbilsha syagaye 80 sm Skresannya richki prohodit v drugij polovini bereznya u verhnij techiyi ta v pershij polovini bereznya u nizhnij ta serednij techiyi Ochishennya richok basejnu vid lodu vidbuvayetsya v kinci bereznya na pochatku kvitnya Gidrografichna merezhaBasejn Pivdennogo Bugu na gidrografichnij mapi Ukrayini Vodozbirnij basejn Pivdennogo Bugu na karti Ukrayini Richkova merezha Pivdennogo Bugu na karti Ukrayini Richkova merezha Pivdennogo Bugu Mista Richka pochinayetsya nedaleko vid Hmelnickogo dali protikaye cherez Letichiv Hmilnik Vinnicyu greblya Sabarivska GES Gnivan Tivriv Braclav Ladizhin greblya Ladizhinska GES Gajvoron Pervomajsk Yuzhnoukrayinsk greblya Oleksandrivska GES Voznesensk Nova Odesa Mikolayiv P Bug nedaleko vid Hmelnickogo Pritoki Pivdennij Bug ye najbilshoyu richkoyu basejn yakoyi povnistyu roztashovanij v mezhah Ukrayini Plosha basejnu richki 63700 km dovzhina 806 km serednij pohil 0 40 Pivdennij Bug bere pochatok na Volino Podilskij visochini poblizu s Holodec Hmelnickoyi oblasti i vpadaye v Dniprovsko Buzkij liman Chornogo morya Osoblivistyu Pivdennogo Bugu ye te sho cya richka naspravdi maye lishe odnu veliku pritoku r Sinyuhu yaka utvoryuyetsya vnaslidok zlittya richok Velika Vis ta Tikich basejn yakoyi skladayetsya z dvoh osnovnih pritok Gnilij i Girskij Tikich Plosha basejnu Sinyuhi dorivnyuye 16725 km 26 vid usiyeyi ploshi vodozboru Pivdennogo Bugu V Pivdennij Bug Sinyuha vpadaye v mezhah m Pervomajsk Miscyami utvoryuye porogi ta perekati Sered inshih pritok mozhna viokremiti richku Ingul plosha basejnu 9890 km yaka nasampered vidznachayetsya svoyeyu dovzhinoyu 354 km Mozhna skazati richka vpadaye bezposeredno v Buzkij liman v mezhah m Mikolayeva Pokazniki osnovnih pritok Pivdennogo Bugu navodyatsya nizhche Nazva pritoki Z yakogo berega vpadaye Vidstan vid girla km Dovzhina km Plosha vodozboru km Buzhok Liva 711 75 703 Vovk Prava 695 71 915 Ikva Liva 669 57 505 Snivoda Liva 614 58 906 Zgar Prava 602 95 1160 Desna Liva 591 80 1400 Riv Prava 553 104 1160 Silnicya Prava 396 67 830 Sob Liva 395 115 2840 Udich Liva 347 56 861 Dohna Prava 330 68 1280 Savran Prava 281 97 1770 Sinicya Liva 274 78 765 Kodima Prava 201 149 2470 Sinyuha Liva 196 111 16700 Korabelna Liva 176 18 550 Bakshala Prava 140 57 766 Mertvovod Liva 103 114 1820 Chichikliya Prava 75 156 2120 Gnilij Yelanec Liva 61 103 1204 Ingul Liva 0 354 9890 Vsogo na terenah basejnu Pivdennogo Bugu protikaye 6594 richki sered nih velikih 1 serednih 11 malih 6582 z nih 367 dovzhinoyu bilshe 10 km Zagalna dovzhina richok v basejni dorivnyuye 22 4 tis km gustota richkovoyi sitki 0 35 km km Ozera V basejni richki Pivdennij Bug okremi neveliki ozera zustrichayutsya v Hmelnickij Cherkaskij Odeskij Kirovogradskij i Mikolayivskij oblastyah Zagalna plosha ozer v basejni syagaye 274 gektariv Limani Dnipro Buzkij liman ye milkovodnoyu zatokoyu Chornogo morya sho vidokremlena vid nogo Kinburnskoyu kosoyu Spoluchayetsya liman z morem Kinburnskoyu protokoyu kriz yaku i zdijsnyuyetsya vodoobmin Na shodi liman mezhuye z girlom Dnipra na pivnochi postupovo perehodit u r Pivdennij Bug Zobrazhennya z kosmosu SeaWiFS Vidno misce vpadinnya nevelikogo porivnyano z Dniprom Pivdennogo Bugu do Dnipro Buzkogo limanu Za svoyimi rozmirami Dnipro Buzkij liman ye najbilshim na Chornomu mori Jogo plosha stanovit 800 km ob yem vodi 3 km Liman ye milkovodnim jogo serednya glibina stanovit 3 5 4 m Dnipro Buzkij liman inkoli rozglyadayut yak dvi vodojmi Dniprovskij ta Buzkij ale chitkoyi mezhi mizh nimi nemaye Yaksho mezhi dniprovskoyi chastini limanu ye dovoli chitkimi to verhnya mezha buzkoyi chastini ye superechlivoyu Najchastishe cyu mezhu provodyat po Varvarivskomu mostu sho v m Mikolayiv Dovzhina Buzkogo limanu 47 km shirina 11 km plosha 162 km Stupin mineralizaciyi limanu solonuvatij Shtuchni vodojmi Stavok zapovnyuvanij z P Bugu Balovno Matviyivske urochishe Vlastivoyu osoblivistyu basejnu Pivdennogo Bugu sho viriznyaye jogo z pomizh inshih velikih richok ye duzhe velika jogo zaregulovanist V basejni stvoreno ponad 8 tisyach shtuchnih vodojm sumarnij yih obsyag ye blizkim do 1 5 km sho mazhe dorivnyuye stoku v malovodnij rik 95 zabezpechenosti Vodoshovisha V basejni roztashovano 188 vodoshovish zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 30 8 tis ga spilnim ob yemom 897 mln m Na samij richci Pivdennij Bug stvoreno 16 ruslovih vodoshovish zagalnij obsyag yakih stanovit 303 mln m Najbilsha kilkist vodoshovish pobudovana v Kirovogradskij 64 i Vinnickij 42 oblastyah Stavki V basejni roztashovano 8437 stavkiv zagalnoyu plosheyu ponad 48 tis ga ta sukupnim ob yemom 618 2 mln m Najbilsha kilkist stavkiv pobudovano u Vinnickij Kirovogradskij ta Cherkaskij oblastyah Na terenah basejnu richki Pivdennij Bug keruvannya vodnimi resursami u mezhah svoyih povnovazhen zdijsnyuye Cikavi vidomostiU misti Vinnicya na richci Pivdennij Bug vstanovleno najbilshij v Yevropi plavuchij svitlomuzichnij fontan Pivdennij Bug vzimku U Pervomajskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti roztashovana mekka ukrayinskogo raftingu selo Migiya Shoroku tisyachi turistiv priyizhdzhayut syudi priborkati porogi Pivdennogo Bugu Mlinnij Integral ta bagato inshih Porogi zdebilshogo 2 go klasu Mlinnij porig 3 go Takozh shoroku na Pivdennomu Buzi prohodyat chislenni zmagannya z kayakingu raftingu ta vodnogo turizmu U plavnyah poblizu Mikolayeva roste mozhlivo najbilshij v Ukrayini ocheret bilshe 5 metriv zavvishki ta z diametrom stebla do 16 milimetriv a deyaki meshkanci priberezhnogo sela Mikolayivshini Kostyantinivki stanom na pochatok 2010 h rokiv yak i sotni rokiv tomu vikoristovuvali richkovu vodu dlya pittya ta prigotuvannya yizhi Zadlya cogo vzimku vidstoyanu vodu nasosami zakachuyut u murovani basejni z yakimos sribnim virobom na dni vidtak vikoristovuyut yiyi cilij rik i zhivut bilshe 80 rokiv 22 travnya vidznachayetsya Den Pivdennogo Bugu Osnovna meta svyata privernuti uvagu gromadskosti do pershochergovih zavdan shodo zahistu i zabezpechennya ekologichno chistogo stanu richki Pidriv Kahovskoyi GES Vnaslidok znishennya 6 chervnya 2023 roku rosijskimi vijskami chastini grebli Kahovskoyi GES pid chas rosijskogo vtorgnennya vidbulosya zatoplennya beregiv Pivdennogo Bugu zokrema na Mikolayivshini Stanom na 8 chervnya riven vodi v richci perevishiv istorichnij najbilshij riven listopad 1981 roku na 6 santimetriv Vzhe o 21 00 riven vodi v akvatoriyi Mikolayeva pidnyavsya na 104 sm povidomlyav miskij golova Zatoplennya beregiv Pivdennogo Bugu pislya pidrivu rosijskimi vijskami Kahovskoyi GES Pershij znimok 7 chervnya pochala pribuvati skalamuchena voda z poverhnevim smittyam na drugij tretij den pishla voda z glibshih shariv Kahovskogo vodoshovisha z nepriyemnim solodko jodistim zapahom majzhe chornogo koloru Pislya spadannya rivnya vodi na berezi zalishilisya riznobarvni kalyuzhi kamera smartfonu ne zovsim pravilno peredaye kolir persha kalyuzha majzhe pomarancheva druga buro fioletova cikavo sho zhabi yaki ye pokazhchikom zdorovogo dovkillya ohoche hovayutsya v cij temnij kalyuzhi hocha v dvoh metrah majzhe chista richka 4 j znimok 14 chervnya riven vodi zatoplennya mozhna vidstezhiti za pozhovklim listyam i steblami ocheretu zhovte listya ne obov yazkovo svidchit pro himichnij sklad vodi oskilki zanurene listya vodnih roslin chasto zhovkne Na 9 den pislya pidrivu voda u Pivdennomu Buzi majzhe ochistilasya zagibeli ribi chi vodnih ptahiv ne sposterigalosya Primitki22 travnya Den Pivdennogo Bugu Regionalnij ofis vodnih resursiv u Mikolayivskij oblasti mk vodres davr gov ua Procitovano 16 chervnya 2023 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 ISBN 5 7707 2044 1 Denisik G I Poverhnevi vodi richki ta bolota G I Denisik O M Gusak Serednye Pobuzhzhya monografiya za red G I Denisika Vinnicya Gipanis 2002 S 67 81 Vodni resursi ta yakist richkovih vod basejnu Pivdennogo Bugu Monografiya Elektronnij resurs Za red V K Hilchevskogo K Nika centr 2009 184s ISBN 978 966 521 516 5 r Pivdennij Bug Mezheyu prijnyato vvazhati mayak Nizhnij Hablovskij na peretini Mikolayivskoyi ta Hersonskoyi oblastej liniya na zahid do s Dniprovskogo vidokremlyuye Buzkij liman na pivnich liniya na pivden do ostrova Tendra bilya Kinburnskogo pivostrova na shid vid s Gerojske vidmezhovuye Dniprovskij liman na shid na zahid vid ciyeyi umovnoyi liniyi roztashovanij Dnipro Buzkij liman Div Topografichni karti List karti L 36 52 Ochakiv Dniprovske girlo richki limanu Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1977 1984 rik Vidannya 1985 r ros http roshen com ua news corporation view 372 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Fontan Roshen u Vinnici vidkrito Reyestracijna kartka proyektu dfrr minregion gov ua Procitovano 9 serpnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Otter Rob 8 chervnya 2023 Riven vodi u Mikolayevi perevishiv poznachki istorichnogo maksimumu 1NEWS COM UA ukr Procitovano 16 chervnya 2023 Svoboda Radio 8 chervnya 2023 Riven vodi v akvatoriyi Mikolayeva pidnyavsya do 104 sm mer Radio Svoboda ukr Procitovano 16 chervnya 2023 Exploratorium Frogs The Amazing Adaptable Frog page 6 of 6 annex exploratorium edu Procitovano 19 chervnya 2023 Why Are My Pond Plants Turning Yellow And Dying amer 2 lyutogo 2018 Procitovano 16 chervnya 2023 Div takozhRichki Hmelnickoyi oblasti Kinburnska protoka Kinburnska kosa Priroda Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivdennij BugLiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Mashtakov P L Spisok rek bassejnov Dnestra i Buga Yuzhnogo Pg 1917 Resursy poverhnostnyh vod SSSR Opisanie rek i ozyor i raschyoty osnovnyh harakteristik ih rezhima T 6 Ukraina i Moldaviya Vyp 1 Zapadnaya Ukraina i Moldaviya bez bassejna r Dnestra L Gidrometeoizdat 1978 s 8 15 tabl 4 19 21 25 26 129 137 ros Hilchevskij V K ta in Vodni resursi ta yakist richkovih vod basejnu Pivdennogo Bugu Monografiya K Nika centr 2009 184 s ISBN 978 966 521 516 5 Plan upravlinnya richkovim basejnom Pivdennogo Bugu analiz stanu ta pershochergovi zahodi Za red S Afanasyeva A Peters V Stashuka ta O Yaroshevicha Kiyiv Vid vo TOV NVP Interservis 2014 188 s Oleksandr Lagoshnyak Pivdennij Bug vid kozackih pereprav do suchasnih mostiv Vinnicya Vinnicka oblasna drukarnya 2020 152 s Vipusk 46 PosilannyaPortal Geografiya Rafting po Pivdennomu Bugu v Migiyi