Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Амур білий | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Аму́р бі́лий (Ctenopharyngodon idella) — цінна промислова риба родини Xenocyprididae. Належить до монотипового роду білий амур (Ctenopharyngodon), який раніше зараховувався до складу підродини Squaliobarbinae родини коропових (Cyprinidae). Прісноводна субтропічна демерсальна риба. Належить до групи потамодромних риб, тобто риб, які мігрують на нерест в межах прісних вод (з річок до озер, або навпаки). Промисловий вид, є поширеним об'єктом аквакультури, розводиться як у країнах Старого Світу, так і у Північній Америці
Зовнішня будова
Довжина цієї риби до 120 см, маса до 32 кг. Тіло білого амура подовжене, трохи сплюснуте з боків, голова невисока з прямо розташованим ротом. Луска велика, оточена темним обідком, (окрім розташованих на череві). Початок закругленого спинного плавця міститься дещо попереду підстави черевних плавців. Спина перед спинним плавцем і черево позаду черевних плавців закруглені. Черевні плавці далеко не доходять до анального отвору. Анальний плавець невеликий, злегка закруглений. Спинний плавець короткий, але високий. У спинному плавці три негіллястих і сім гіллястих променів, в анальному — три негіллястих і вісім гіллястих променів. Спинний і хвостовий плавці темні, всі інші — світлі. Хвостовий плавець великий з вирізом середньої величини. У бічній лінії від 40 до 47 лусочок.
Зяброві кришки з радіальними смужками. Зяброві тичинки (12) короткі, рідкісні. Рот зміщений донизу, задній кут його міститься на вертикалі переднього краю ока. Глоткові зуби дворядні, стиснуті з боків, з гострим зазубрений краєм. Спина у білого амура зеленувато-сіра, боки світлі з золотистим відтінком, черево світло-золотисте. Райдужка очей золотиста.
Поширення
Батьківщина білого амура — Східна Азія, де він поширений в середній та нижній течії Амуру, в його притоках — Уссурі та Сунгарі, в озері Ханка та в річках Китаю. У водоймах СРСР акліматизація білого амура почалася з першої половини 60-х років, де він був акліматизований з метою очищення водойм від водної рослинності, що є основною їжею цієї риби. Використовується як об'єкт ставкового рибництва. Зустрічається в магістральних зрошувальних каналах і водоймах-охолоджувачах електростанцій. Завезений в Україну у 1953 році, тоді ж була розпочата робота по її акліматизації. Тепер вона поширена практично у всіх водоймах України. В наших умовах білий амур не нереститься, а його мальок завозять з Молдови та Краснодарського краю. Також завезений у 60-70-х роках до Європи, США, Канади, Мексики, північної частини Південної Америки, Африки, Індії та Австралії.
Інвазивний вид
У теплих широтах інвазивний потенціал білого амура досить значний. У США, Новій Зеландії та Іспанії зіткнулись з проблемою неконтрольованого розмноження білого амура. Різке збільшення чисельності негативно впливає на водні екосистеми, адже цей вид знищує значну частину водної рослинності. Тому у деяких країнах світу він вважається шкідником. Наприклад, в Іспанії він був включений до списку чужорідних видів (Королівським указом 1628 / 2011 від 14 листопада). Цим указом було заборонено введення виду в навколишнє середовище (дозволене ізольоване розведення). У Сполучених Штатах вид теж вважається інвазивним, тим не менш досі розводиться у багатьох штатах з метою контролю чисельності водних рослин, багато з яких також є інвазивними. Для запобігання неконтрольованого поширення у США у водойми вводять стерильні особини (перед продажем здійснюються перевірки на ).
Спосіб життя (помірний пояс)
Амури живуть і пасуться групами 15-20 осіб. В кінці квітня — на початку травня риби з'являються на . Коли температура досягає 12 °C амури починають годуватися, а при температурі 25-28 °C у них прокидається справжній звіриний апетит: тоді за добу риба з'їдає приблизно 100—120 % своєї маси. Годується амур водною та наземною затопленою рослинністю. Молодняк цієї риби поїдає мотиль, рачки, а, дорослішаючи, переходить на рослинний корм. Віддають перевагу м'якій водній рослинності (елодеї, ). Під час паводків виходить у , де живиться звичайною травою.
Зимує амур, не живлячись, в ямах, утворюючи значні скупчення. У цей час його шкірні залози у великих кількостях виділяють слиз, що обволікає тіло риби. Нитки слизу, які пливуть за течією, добре помітні, рибалки називають їх «макаронами». І, таким чином, дізнаються про місця скупчення риби.
Нерест
Нерест може бути одноразовий і порційний. Ймовірно, характер нересту залежить від гідрологічного режиму та умов нагулу білого амура у різних водоймах. В Амурі терміни нересту — з першої декади червня до кінця липня. Нерестовищами слугують ділянки річок зі швидкою течією, зазвичай у місці впадіння великих приток, де злиття двох потоків води намивають на дні довгий піщано-кам'янистий поріг.
Плодючість амура становить до 1680 тис. ікринок. Пелагічна ікра вимітається у верхніх шарах води, коли рівень її піднімається в результаті зливових дощів, температура води сягає 26,3 °C, а швидкість течії — 1-1,7 м/с. Вода в цей час каламутна, насичена мулом. Нерест не відбувається там, де швидкість течії понад 3 м/с, або під час особливо сильних паводків, а також у період різкого спаду води нижче середнього рівня. Якщо внаслідок несприятливих гідрологічних умов самиці не вимітали ікру чи вимітали її частково, то у них спостерігається (руйнування) ікринок. Це тривалий процес, і якщо він не закінчиться до осінньо-зимового періоду, то призупиняється через низьку температуру, потім знову відновлюється навесні, і самиці в наступному нересті не беруть участі.
У помірному поясі не розмножується.
Ріст, розвиток
Виметана і запліднена ікра розвивається під час скату за течією річки. Молодняк, який вийшов з ікри, після розсмоктування жовткового мішка тримається в прибережній зоні, де харчується дрібними ракоподібними, личинками хірономід, водоростями. Восени мальки йдуть у русло на зимівлю. Швидкість росту і статевого дозрівання залежить від температури навколишнього середовища. Так, у Малайзії риба дозріває до 14 місяців, у китайській річці Янцзи — до 6 років, в річці Амур стає статевозрілою тільки на 7-10 році життя, на півдні України і у водоймах-охолоджувачах — у 4-5, а на півночі — у 8-9 років. Середньорічні прирости цієї риби на півдні України у теплих водоймах можуть становити 3 кг. В річках Китаю амур живе до 15 років.
Значення
Білий амур — цінна промислова риба, м'ясо його смачне і жирне. Вважається важливим об'єктом ставкового рибництва, акліматизації. У помірній зоні маленьких амурів виловлюють на нерестовищах і потім поміщають у ставки для вирощування. Основними місцями проживання є зрошувальні канали, водосховища, які використовуються для охолодження технологічних вод електростанцій, в яких ведеться боротьба з заростанням вищими водними рослинами. Поїдаючи на добу стільки ж трави, скільки важить сам, амур відмінно очищає від надлишків рослинності русла річок, ставків, озера, іригаційні системи, охолоджувачі гідроелектростанцій. Також не дає плодитися комару, що створює більш комфортні умови для мешканців дачних ділянок, розташованих по берегах водойм.
Поради рибалкам
Галерея
Література
- Riede, K. 2004 Global register of migratory species — from global to regional scales. Final Report of the R&D-Projekt 808 05 081. Federal Agency for Nature Conservation, Bonn, Germany. 329 p.
- . Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 20 квітня 2012.
- Shireman, J.V.; y C.R. Smith (1983). «Synopsis of biological data on the grass carp, Ctenopharyngodon idella (Cuvier and Valenciennes, 1884)». FAO Fish. Synop. (No.135): pp. 86 p.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Kottelat, M., (2001). «Fishes of Laos». WHT Publications Ltd., Colombo 5, Sri Lanka. 198 p.
- Frimodt, C., (1995). «Multilingual illustrated guide to the world's commercial warmwater fish». Fishing News Books, Osney Mead, Oxford, Inglaterra. 215 p.
- Management and Control Plan for Bighead, Black, Grass, and Silver Carps in the United States http://www.anstaskforce.gov/Documents/Carps_Management_Plan.pdf [ 2020-08-11 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия «Мир животных». Выпуск 41. — Издательство: ДП «Амерком Украина» при сотрудничестве с Oxford Educational Encycyclopedia, 2005. — 22 с.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Ctenopharyngodon idella at FishBase
- Catalogue of Life
Див. також
- Амур чорний (Mylopharyngodon piceus)
- Товстолоб строкатий (Hypophthalmichthys nobilis)
- Товстолоб білий (Hypophthalmichthys molitrix)
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amur bilij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Ryad Koropopodibni Cypriniformes Pidryad Koropovidni Cyprinoidei Rodina Xenocyprididae Rid Ctenopharyngodon Steindachner 1866 Vid Amur bilij Binomialna nazva Ctenopharyngodon idella Valenciennes 1844 Sinonimi Ctenopharingodon idella Valenciennes 1844 Ctenopharingodon idellus Valenciennes 1844 Ctenopharygodon idella Valenciennes 1844 Ctenopharyngodon idellus Valenciennes 1844 Ctenopharyngodon laticeps Steindachner 1866 Leuciscus idella Valenciennes 1844 Leuciscus idellus Valenciennes 1844 Leuciscus tschiliensis 1855 Pristiodon siemionovii Dybowski 1877 Sarcocheilichthys teretiusculus Kner 1867 Posilannya Vikishovishe Ctenopharyngodon idella Vikividi Ctenopharyngodon idella EOL 212044 ITIS 163537 MSOP 61295 NCBI 7959 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Amur riba Amu r bi lij Ctenopharyngodon idella cinna promislova riba rodini Xenocyprididae Nalezhit do monotipovogo rodu bilij amur Ctenopharyngodon yakij ranishe zarahovuvavsya do skladu pidrodini Squaliobarbinae rodini koropovih Cyprinidae Prisnovodna subtropichna demersalna riba Nalezhit do grupi potamodromnih rib tobto rib yaki migruyut na nerest v mezhah prisnih vod z richok do ozer abo navpaki Promislovij vid ye poshirenim ob yektom akvakulturi rozvoditsya yak u krayinah Starogo Svitu tak i u Pivnichnij AmericiZovnishnya budovaZagalnij viglyad Dovzhina ciyeyi ribi do 120 sm masa do 32 kg Tilo bilogo amura podovzhene trohi splyusnute z bokiv golova nevisoka z pryamo roztashovanim rotom Luska velika otochena temnim obidkom okrim roztashovanih na cherevi Pochatok zakruglenogo spinnogo plavcya mistitsya desho poperedu pidstavi cherevnih plavciv Spina pered spinnim plavcem i cherevo pozadu cherevnih plavciv zakrugleni Cherevni plavci daleko ne dohodyat do analnogo otvoru Analnij plavec nevelikij zlegka zakruglenij Spinnij plavec korotkij ale visokij U spinnomu plavci tri negillyastih i sim gillyastih promeniv v analnomu tri negillyastih i visim gillyastih promeniv Spinnij i hvostovij plavci temni vsi inshi svitli Hvostovij plavec velikij z virizom serednoyi velichini U bichnij liniyi vid 40 do 47 lusochok Zyabrovi krishki z radialnimi smuzhkami Zyabrovi tichinki 12 korotki ridkisni Rot zmishenij donizu zadnij kut jogo mistitsya na vertikali perednogo krayu oka Glotkovi zubi dvoryadni stisnuti z bokiv z gostrim zazubrenij krayem Spina u bilogo amura zelenuvato sira boki svitli z zolotistim vidtinkom cherevo svitlo zolotiste Rajduzhka ochej zolotista PoshirennyaBatkivshina bilogo amura Shidna Aziya de vin poshirenij v serednij ta nizhnij techiyi Amuru v jogo pritokah Ussuri ta Sungari v ozeri Hanka ta v richkah Kitayu U vodojmah SRSR aklimatizaciya bilogo amura pochalasya z pershoyi polovini 60 h rokiv de vin buv aklimatizovanij z metoyu ochishennya vodojm vid vodnoyi roslinnosti sho ye osnovnoyu yizheyu ciyeyi ribi Vikoristovuyetsya yak ob yekt stavkovogo ribnictva Zustrichayetsya v magistralnih zroshuvalnih kanalah i vodojmah oholodzhuvachah elektrostancij Zavezenij v Ukrayinu u 1953 roci todi zh bula rozpochata robota po yiyi aklimatizaciyi Teper vona poshirena praktichno u vsih vodojmah Ukrayini V nashih umovah bilij amur ne nerestitsya a jogo malok zavozyat z Moldovi ta Krasnodarskogo krayu Takozh zavezenij u 60 70 h rokah do Yevropi SShA Kanadi Meksiki pivnichnoyi chastini Pivdennoyi Ameriki Afriki Indiyi ta Avstraliyi Invazivnij vid U teplih shirotah invazivnij potencial bilogo amura dosit znachnij U SShA Novij Zelandiyi ta Ispaniyi zitknulis z problemoyu nekontrolovanogo rozmnozhennya bilogo amura Rizke zbilshennya chiselnosti negativno vplivaye na vodni ekosistemi adzhe cej vid znishuye znachnu chastinu vodnoyi roslinnosti Tomu u deyakih krayinah svitu vin vvazhayetsya shkidnikom Napriklad v Ispaniyi vin buv vklyuchenij do spisku chuzhoridnih vidiv Korolivskim ukazom 1628 2011 vid 14 listopada Cim ukazom bulo zaboroneno vvedennya vidu v navkolishnye seredovishe dozvolene izolovane rozvedennya U Spoluchenih Shtatah vid tezh vvazhayetsya invazivnim tim ne mensh dosi rozvoditsya u bagatoh shtatah z metoyu kontrolyu chiselnosti vodnih roslin bagato z yakih takozh ye invazivnimi Dlya zapobigannya nekontrolovanogo poshirennya u SShA u vodojmi vvodyat sterilni osobini pered prodazhem zdijsnyuyutsya perevirki na Sposib zhittya pomirnij poyas Bilij amur u prirodnomu seredovishi Amuri zhivut i pasutsya grupami 15 20 osib V kinci kvitnya na pochatku travnya ribi z yavlyayutsya na Koli temperatura dosyagaye 12 C amuri pochinayut goduvatisya a pri temperaturi 25 28 C u nih prokidayetsya spravzhnij zvirinij apetit todi za dobu riba z yidaye priblizno 100 120 svoyeyi masi Goduyetsya amur vodnoyu ta nazemnoyu zatoplenoyu roslinnistyu Molodnyak ciyeyi ribi poyidaye motil rachki a doroslishayuchi perehodit na roslinnij korm Viddayut perevagu m yakij vodnij roslinnosti elodeyi Pid chas pavodkiv vihodit u de zhivitsya zvichajnoyu travoyu Zimuye amur ne zhivlyachis v yamah utvoryuyuchi znachni skupchennya U cej chas jogo shkirni zalozi u velikih kilkostyah vidilyayut sliz sho obvolikaye tilo ribi Nitki slizu yaki plivut za techiyeyu dobre pomitni ribalki nazivayut yih makaronami I takim chinom diznayutsya pro miscya skupchennya ribi NerestNerest mozhe buti odnorazovij i porcijnij Jmovirno harakter nerestu zalezhit vid gidrologichnogo rezhimu ta umov nagulu bilogo amura u riznih vodojmah V Amuri termini nerestu z pershoyi dekadi chervnya do kincya lipnya Nerestovishami sluguyut dilyanki richok zi shvidkoyu techiyeyu zazvichaj u misci vpadinnya velikih pritok de zlittya dvoh potokiv vodi namivayut na dni dovgij pishano kam yanistij porig Plodyuchist amura stanovit do 1680 tis ikrinok Pelagichna ikra vimitayetsya u verhnih sharah vodi koli riven yiyi pidnimayetsya v rezultati zlivovih doshiv temperatura vodi syagaye 26 3 C a shvidkist techiyi 1 1 7 m s Voda v cej chas kalamutna nasichena mulom Nerest ne vidbuvayetsya tam de shvidkist techiyi ponad 3 m s abo pid chas osoblivo silnih pavodkiv a takozh u period rizkogo spadu vodi nizhche serednogo rivnya Yaksho vnaslidok nespriyatlivih gidrologichnih umov samici ne vimitali ikru chi vimitali yiyi chastkovo to u nih sposterigayetsya rujnuvannya ikrinok Ce trivalij proces i yaksho vin ne zakinchitsya do osinno zimovogo periodu to prizupinyayetsya cherez nizku temperaturu potim znovu vidnovlyuyetsya navesni i samici v nastupnomu neresti ne berut uchasti U pomirnomu poyasi ne rozmnozhuyetsya Rist rozvitokCogolitok bilogo amura Vimetana i zaplidnena ikra rozvivayetsya pid chas skatu za techiyeyu richki Molodnyak yakij vijshov z ikri pislya rozsmoktuvannya zhovtkovogo mishka trimayetsya v priberezhnij zoni de harchuyetsya dribnimi rakopodibnimi lichinkami hironomid vodorostyami Voseni malki jdut u ruslo na zimivlyu Shvidkist rostu i statevogo dozrivannya zalezhit vid temperaturi navkolishnogo seredovisha Tak u Malajziyi riba dozrivaye do 14 misyaciv u kitajskij richci Yanczi do 6 rokiv v richci Amur staye statevozriloyu tilki na 7 10 roci zhittya na pivdni Ukrayini i u vodojmah oholodzhuvachah u 4 5 a na pivnochi u 8 9 rokiv Serednorichni prirosti ciyeyi ribi na pivdni Ukrayini u teplih vodojmah mozhut stanoviti 3 kg V richkah Kitayu amur zhive do 15 rokiv ZnachennyaBilij amur cinna promislova riba m yaso jogo smachne i zhirne Vvazhayetsya vazhlivim ob yektom stavkovogo ribnictva aklimatizaciyi U pomirnij zoni malenkih amuriv vilovlyuyut na nerestovishah i potim pomishayut u stavki dlya viroshuvannya Osnovnimi miscyami prozhivannya ye zroshuvalni kanali vodoshovisha yaki vikoristovuyutsya dlya oholodzhennya tehnologichnih vod elektrostancij v yakih vedetsya borotba z zarostannyam vishimi vodnimi roslinami Poyidayuchi na dobu stilki zh travi skilki vazhit sam amur vidminno ochishaye vid nadlishkiv roslinnosti rusla richok stavkiv ozera irigacijni sistemi oholodzhuvachi gidroelektrostancij Takozh ne daye ploditisya komaru sho stvoryuye bilsh komfortni umovi dlya meshkanciv dachnih dilyanok roztashovanih po beregah vodojm Poradi ribalkamBilij amur vilovlenij na vudkuGalereyaLiteraturaRiede K 2004 Global register of migratory species from global to regional scales Final Report of the R amp D Projekt 808 05 081 Federal Agency for Nature Conservation Bonn Germany 329 p Arhiv originalu za 3 lipnya 2012 Procitovano 20 kvitnya 2012 Shireman J V y C R Smith 1983 Synopsis of biological data on the grass carp Ctenopharyngodon idella Cuvier and Valenciennes 1884 FAO Fish Synop No 135 pp 86 p Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kottelat M 2001 Fishes of Laos WHT Publications Ltd Colombo 5 Sri Lanka 198 p Frimodt C 1995 Multilingual illustrated guide to the world s commercial warmwater fish Fishing News Books Osney Mead Oxford Inglaterra 215 p Management and Control Plan for Bighead Black Grass and Silver Carps in the United States http www anstaskforce gov Documents Carps Management Plan pdf 2020 08 11 u Wayback Machine Enciklopediya Mir zhivotnyh Vypusk 41 Izdatelstvo DP Amerkom Ukraina pri sotrudnichestve s Oxford Educational Encycyclopedia 2005 22 s DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ctenopharyngodon idella at FishBase Catalogue of LifeDiv takozhAmur chornij Mylopharyngodon piceus Tovstolob strokatij Hypophthalmichthys nobilis Tovstolob bilij Hypophthalmichthys molitrix Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi