У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Синюха Синю ха річка в Україні в межах Новоархангельського Новоукра

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синюха.

Синю́ха — річка в Україні, в межах Новоархангельського,Новоукраїнського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Синюха
Синюха біля Новоархангельська
48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04956800002777584° пн. ш. 30.84906100002777762° сх. д.
Витік	злиття річок Великої Висі і Тікича
• координати	48°44′45″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.74610000002777355° пн. ш. 30.891800000028° сх. д.
Гирло	Південний Буг (м. Первомайськ)
• координати	48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04960000002777321° пн. ш. 30.849100000028° сх. д.
Країни:	Україна Кіровоградська область Миколаївська область
Регіон	Миколаївська область Кіровоградська область
Довжина	111 км
Площа басейну:	16 725 км²
Притоки:	Ятрань і Чорний Ташлик

Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Місце розкопок міста золотоординського періоду, біля с. Торговиця на березі Синюхи

Синюха між Торговицею і Новоархангельськом

Довжина 111 км. Площа водозбірного басейну 16 725 км². Похил 0,46 м/км. Річкова долина трапецієподібна, часто асиметрична, завширшки 2,5 км. Схили розчленовані ярами, характерні виходи скельних порід. Річище звивисте, завширшки 40—50 м (у пониззі 90—120 м), завглибшки до 60 м. Місцями утворює пороги й перекати. Середньорічна витрата води р. Синюха (за 12 км від гирла) становить 29,4 м³/с. Мінералізація води річки становить: весняна повінь — 697 мг/дм³; літньо-осіння межень — 708 мг/дм³; зимова межень — 824 мг/дм³. Вода використовується на технічні потреби, сільське господарство, водопостачання, зрошення. Прибережні смуги заліснені і залужені. На р. Синюсі збудовано 3 водосховища, кілька ГЕС.

Розташування

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу. Тече Придніпровською височиною переважно на південь і (частково) на південний захід. Впадає до Південного Бугу в місті Первомайську.

Про назву річки

Первісна назва Синіє Води (пор. ще Синиця, Синька), виникла через синій колір прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу, з його, здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання, водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

Притоки

Праві

Велика Вись, Ятрань, Чумата, Малий Ташлик, Кам'янка, Маломужів.

Ліві

Гнилий Тікич, , Кагарлик, Тернівка, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик, Вільшанка.

Річка без назви - ліва притока у Тишківській громаді. Бере початок на північно-східній околиці села Тишківка і тече через нього. Далі тече переважно на південний захід через село Богданівку і між селами Попівка та Федорівка впадає у Синюху. Довжина річки 15 км, похил річки 6,1 м/км площа басейну водозбіру 70,1 км² Населені пункти вздовж берегової смуги: Новомихайлівка.

Битва на Синіх Водах

Докладніше: Битва на Синіх Водах

На берегах річки відбулася Битва на Синіх Водах, імовірно між 24 вересня — 25 грудня 1362 між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).

Примітки

Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
Werbowka al. Bohdanowka, wś nad bezim. dopł. Siniuchy, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 220. (пол.)
Топографічна карта Главного штабу М-36-122. Новоархангельськ. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.
«Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 66. — (№ 1003).
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського

Джерела

Siniucha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 620. (пол.)
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — . — С. 185.
Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.
Синюха. Межа Дикого Поля // Український тиждень 19 червня 2017

[літ.3-1] Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с.

[2] Werbowka al. Bohdanowka, wś nad bezim. dopł. Siniuchy, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 220. (пол.)

[3] Топографічна карта Главного штабу М-36-122. Новоархангельськ. Масштаб 1 : 100 000. Стан місцевості подано на 1989 рік.

[4] «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 66. — (№ 1003).

[5] ttp://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського