Ірку́тська губе́рнія — губернія Російської імперії і РРФСР (СРСР) у 1764—1926 роках. Губернське місто — Іркутськ. У 1900 році складалася з п'яти округів і одного повіту.
Іркутська губернія | ||||
| ||||
Центр | Іркутськ | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1764—1926 | |||
Площа | 743 285 км² | |||
Населення | 514 267 осіб (1897) | |||
Попередники | Сибірська губернія | |||
Наступники | Сибірський край | |||
Коротка історична довідка
У 1708 році ліквідували і утворили Сибірську губернію (від Вятки до Камчатки). У 1764 році Сибірська губернія була перейменована в (Сибірське царство), яке поділялося на та . У 1805 році з Іркутської губернії була виділена Якутська область. У 1851 році з Іркутської губернії виділена й утворена самостійна Забайкальська область.
Після Лютневої революції 1917 року , в яке входили Іркутська і Єнисейська губернії, Забайкальська і Якутська області, припинило своє існування. 15 серпня 1924 року територія Іркутської губернії була поділена на 3 округи — Іркутську, Тулунську, Киренську і 2 промислових райони — Черемховський і Бодайбинський. 25 травня 1925 року постановою ВЦВК був утворений Сибірський край. Іркутська губернія увійшла до його складу.
28 червня 1926 року постановою ВЦВК Іркутська губернія була ліквідована, а на її території створено 3 округи — Іркутську, Тулунську і Киренську.
Географія
Географічне положення
Іркутська губернія була розташована в Східному Сибіру, між 51° і 62° 30' пн. ш. і 96° і 107° сх. д., більша площею ніж Франція чи Німеччина: за вимірами Стрельбицького, в ній 743 496 км², в тому числі під водами озера Байкал 17 120 км² і під островом Ольхон 626 км². Найбільша довжина Іркутської губернії від південного заходу до північного сходу сягає до 1390 км при ширині до 700 км верст. Межі губернії: на півночі і частково на північному сході — Якутська, на сході і південному сході Забайкальская область, на півдні — Китайська імперія (Монголія), на заході — Єнісейська губернія.
Рельєф
Загалом поверхня Іркутської губернії являла собою плоску височину з нахилом з півдня на північ, яка була оперезана з південного заходу, півдня і сходу гірськими хребтами, серед яких у південно-східній околиці губернії лежить велика глибоководна западина — озеро Байкал. Терасовидне зниження цієї плоскої височини обумовлено найдавнішим зрушенням, яке відокремило більшу частину займаної їй площі від лежачого на південному сході високого Забайкальського плоскогір'я, а на північному заході від нижчої тераси, що знаходиться в середній частині Єнісейської губернії. Зокрема ж площа Іркутської губернії складалася: з гірської альпійської країни з розбіжними від неї ланцюгами гір, плоских височин і прирічкових долин — двох головних водних артерій — Ангари і Олени та їх приток. Гори, що знаходяться в Іркутській губернії, належать двом головним хребтах — Саяну і Байкальським горам; із них перший, заповнюючи своїми відрогами південь губернії, має альпійський характер і, входячи в межі Іркутської губернії, у південно-західній її частині, у верхів'ях річок Бірюса і Уди, направляється з північного заходу на південний схід — то одним ланцюгом, шириною від 15 до 20 верст, то декількома паралельними ланцюгами, розділеними глибокими і вузькими ущелинами гірських річок, причому ширина хребта доходить до 50 верст. Середня висота головних вершин Саян 2300 м над поверхнею моря, з окремими його вершинами до 2600 м, а на кордоні з Монголією лежить найвищий його голець — Мунку-Сардик, тобто срібна гора, вічно покрита снігом на вершині, яка досягає до 3500 м. На північному схилі цього гольця від вершини і протягом 4 км спускається подвійний льодовик, простягнувши свої кінцеві морени до озера Ехой. Загальний безлад в розташуванні гір Саяна, розрізнених глибокими долинами і дикими ущелинами, з швидкими водними потоками, конічні, кам'яні вершини гольців, позбавлені будь-якої рослинності, складають характерні риси головного ланцюга хребта, на вершинах якого сніг зникає від червня до серпня. У глибоких же гірських потоках, звернених на північ — сніг іноді лежить протягом усього літа. Починаючи від центральної осі Саянського хребта, на північ йде поступове зниження його відрогів — до долини р. Ангари, яка, однак же, біля гирла р. Білій лежить ще на висоті 1200 футів над рівнем океану. Зниження гір Саян йде наче уступами: за найбільш високим поруч гольців йде другий ряд їх, з більш м'яким обрисом вершин гір, вкритих вже лісом, далі йде — третій ряд, ще меншої висоти тощо, Всі ці гори йдуть то паралельно один до одного, то взаємно перетинаючись. В межах Іркутської губернії від Саян відокремлюється чимало хребтів, які можуть вважатися загалом самостійними: у південно-західномц куті губернії, на її кордоні, біля витоків р. Бірюса, частина Саянського хребта носить назву — Бірюсінских гір, що досягають до 6200 футів абсолютної висоти. Далі йде в південно-східному напрямку головна частина Саяна, Ергік-Таргак-Тайга, яка має досить складний рельєф. Від гірського вузла Тарасхан-Дабан, в верхів'ях р. Ії, починаються два хребта, що йдуть на північ: Куйтун-Хардин і інший хребет, який не має назви. У Джунбулукського вузла, де лежить згаслий кратер Хукушка (Чашки) з потоками лави, яка колись вилилась, протягом 20 км, бере початок високий, скелястий кряж до 2200 м, що йде між pp. Хойт-Окою і Окою. Потім від вузла Нуку-Дабана, що піднімається до 2300 м і становить північний відріг Мунгу-Сардик, розходяться віялом: а) Ідінські гори, між pp. Окою і Білою; б) Китойські альпи, між руслами рек Білій і Кіто; в) Тункинські белки, які супроводжують з півночі долину р. Іркут; паралельно ж їм йде ланцюг гір, що обмежує з півдня долину Іркут, носить назву Гурби-Дабана і, зберігаючи складний рельєф Саяна, розгалужується на багато гірських кряжів, що відрізняються в геологічному і фауністичному сенсі від Саяна. Нарешті, в південно-східній частині губернії знаходиться Ургульдейскій вузол, який лежить біля витоків рр. — Зон-Мурина, притоки річки Іркут і Джиди, яка впадає в річку Селенгу; від цього вузла направляється на схід високий ланцюг гір (2300 м абсолютної висоти), що носить назву Хамар-Дабана, що становить одну з найбільших висот, що лежать у південно-західному куті Байкалу і взагалі Прібайкальскіх гір. З гірських перевалів в Саяні найвідоміші і найзручніші:
- Гірський прохід — Про-Сарим, що лежить на висоті 1860 м, в верхів'ях річки Ханги, притоки річки Іркут.
Далі на північний захід лежать:
- Перевал Нарин-Хоройскій,
- Урюк-Дабан,
- Тенгіз-Дабан,
- Торос-Дабан і
- Мустаг-Аршай;
з них перший і третій служили для перегону худоби з Монголії в місто Іркутськ і для доставки з останнього мануфактурних товарів в Монголію. Другу групу гір Іркутської губернії становили Байкальські, що піднімаються з витоків рік Олени і Кіренги до найбільшої висоти в 1830 футів і складаються з ланцюгів: Приморського і Онотского. Плоска височина, на яку спирається гірська альпійська країна Саяна, займає всю північ і північний захід Іркутської губернії, маючи здебільшого висоту від 460 до 600 м. Нижній уступ цього плоскогір'я, що представляє найменш підвищену частину (до 800 футів абсолютної висоти) губернії, знаходиться в північно-західній її частині, за течією pp. Нижньої Тунгуски і Лєни, біля кордонів Якутській області. Зустрічаються на цьому плоскогір'ї значні нерівності ґрунту, які є наслідки розмиву і утворення річкових долин; з цих невисоких вододільних хребтів відомі в губернії: Березовий, Ілімський, Тунгуський та інші. Найбільша рівнина знаходиться за течією річки Ангари, маючи кордоном лінію, що йде приблизно від Іркутська на річку Китой, звідси до річки Білої до гирла річки Залари, потім перетинає середню течію річки Кади і направляється на північний схід на річку Ангару, де, перейшовши на правий її берег, закінчується; але і ця рівнина в багатьох місцях холмиста. Крім цієї рівнини, в Іркутській губернії були ще дві: одна між ріками Окою і Удій, інша, більш піднесена і безлісна, що носить назву «Братського степу», тягнеться уздовж Якутського тракту до пристані Качугского на річці Лені.
Геологія
Геогностичний склад ґрунту Іркутської губернії за своєю різноманітністю заслуговує на особливу увагу. Осадові породи, що відносяться до пізніших сучасним відкладень, складаються з озерно-річкових галькових і піщано-глинистих наносів, знаходяться всюди в річкових долинах і нерідко облямовують у вигляді валу берега озер; алювій зустрічається часто на схилах і навіть на вершинах гір; сипучі піски знаходяться в різних місцях губернії, але невеликими ділянками.
З давніших потретічних відкладень в південно-західній частині Байкалу, місцями в Саянах і у всій знаходили лісові. У долині річки Ангари знайдені з постпліоценових пластів: галькові наноси, льоссовидний шаруватий суглинок і льос; потретічні відкладення зустрічаються ще: по річці Кам'янці і в західній частині губернії — за течією річок Оки, Кімільтейкі, Уди та інших. У східній частині Іркутської губернії, в верхів'ях річки Лени і її приток, а також за течією річок Ангі і Бугульдейкі знаходяться наноси — глинисто-піщані або гравійні; крім того, в Ленській долині сильно розвинені однорідні червоноколірні наноси і льос. У потретічних наносах знайдені залишки товстошкірих тварин, які колись водилися в цій місцевості: первісного бика, зубра, різних оленів і антилоп.
Породи третинної системи мають незначне поширення в Іркутській губернії. З осадів мезозойської ери в той час була знайдена тільки юрська формація в південній частині губернії, що тягнеться смугою близько 100 верст в ширину, від озера Байкал до міста Нижньоудинськ; її осади (на девонських червоних пісковиках або на верхньосилурійському вапняку) складаються зі сланцюватої глини і мергелів, з пісковиків з прошарками бурого вугілля і місцями з вапняку і кременистого сланцю. З осадових порід палеозойської (первинної) епохи найпоширенішими в губернії системами є кам'яновугільна, девонська і силурійська, які від прориву Ангари з озера Байкалу йдуть широкою смугою вздовж ангари майже до північного кордону Балаганського повіту; зустрічаються також в вододілі річок Ангари і Олени, а в долині останньої, породи девонської системи мають відносно інших більш значне поширення і складаються з червоних пісковиків, мергелів і глин. Породи девонської системи знаходяться: в , на правому березі річки Ангари, трохи вище міста (нині селища міського типу) , по всій долині річки Оси, потім, перейшовши на лівий берег Ангари, тягнуться за течією річок Унгі, Ії і Оки і до впаданні останньої в Ангару — по обох берегах останньої. Вони супроводжують верхню течію річки Олени до міста Кіренська, за яким вже йдуть червоні пісковики силурійської системи по правому березі Лени до станції Дарінскої, а на лівому березі знаходиться верхньосилурійськими вапняк.
Давніші осадові відкладення — кембро-силурійскої системи, — відрізняються значною товщиною своїх пластів (до 760 м), сильно поширені в гористих частинах Іркутської губернії, причому верхній ярус складають виключно вапняки, що знаходяться в північно-західному схилі Онотского хребта, у багатьох місцях на Олені, на річці Ангарі (близько Усолья), від гирла річки Білій до Балаганська, тощо. Нижній ярус кембро-силурійської системи складається з глинистих і сероваккових сланців і пісковиків, які головним чином знаходяться в Саянах — в верхів'ях річок Іркут, Оки, Бутогола, Джанбулака та інших, потім в Онотском хребті і частково в Приморському — Байкальських горах і інших місцях. Кристалічні породи, що відносяться до архейської (Лаврентіївської) системи, становлять всі гребені головних хребтів — Саяна, Тункинських альп, Байкальських гір. Ці породи утворюють два яруси: верхній складається з почергових шарів доломіту або кристалічного вапняку з польовошпатовими породами, а нижній ярус — частіше всього з гнейсів, граніту, гранито-сієниту і хлоритових сланців. Пласти зігнуті в ряд складок, нерідко перекинуті і притиснуті один до одного. Простягання складок в південній частині губернії в Саянах і Тункинских альпах в напрямку захід-південний захід — схід-північнийсхід, в Східному Саяні з захід-південного заходу на північний захід, а в Байкальський горах з захід-південного заходу на схід-північний схід; понад те, в останніх зустрічаються антиклінальні перегини пластів. Кристалічні породи поширені і в інших гірських частинах Іркутської губернії, так, наприклад, в долині річки Ангари нижче впадання в неї річки Оки граніти утворюють всі значні Ангарські пороги. Менше за інших кристалічних порід в губернії поширені — діорити і серпентини; діабази знаходяться головним чином в західній та північно-західній частинах губернії і в долині річки Тунгуски. Базальти мають більш значне поширення, вони зустрічаються: на схилі Мунгу-Сардик, у Хангінскої варти і у Тунки — за течією Іркута, південно-західної частини озера Байкалу, між річками Слюдянка і Талою, в нижній течії Іліму, за течією річки Ангари, між тим як по притоках її зустрічаються частіше вулканічні туфи, а також обсидіани і пемза; нарешті, в Тункінській улоговині знаходяться лавові пагорби, а в еловській відрозі і інших місцях — потоки лави: все це вказує, що тутешня місцевість була колись центром сильної вулканічної діяльності, що виявляється нині в досить частих землетрусах в Іркутську.
Корисні копалини
Іркутська губернія була багата на корисні копалини, але на золото була біднішою за сусідні губернії; найбагатіші її золотоносні копалини перебуваюли в південно-західній її частині, за системою річки , в Нижньоудинському повіті, де в 1892 році на 21 копальні намито 387 кг золота. Три копальні розроблялися ще в Киренському повіті, по річкам Нерпь і Джалогун, де в 1890 році було намито 34 кг золота. Бідні за змістом копальні, що нині не розробляються, знаходяться по річках, що впадають в Байкал, і по верхніх притоках річки Лени, в Верхоленському повіті. Високої якості графіт добувався на Ботугольскому гольці (до початку XX століття розробку його було залишено) і на острові Ольхоні. Буре вугілля було знайдено у багатьох місцях: поблизу міста Іркутська в берегових схилах Ангари, по річках Іркут, Куде, Ушаковка, в декількох місцях Балаганського повіту, найцікавішими є поклади кам'яного вугілля на річці Ока; але втам вугілля ніде не видобувалося. Залізна руда зустрічалася в багатьох місцях губернії, але розроблялася тільки при впадінні річки Оки в Ангару, на Миколаївському залізоробному заводі. Залізний купорос знаходили біля села Зиминского, на правому березі річки Оки і в горі Желтуні-Тонг.
Соляні джерела були: у 72 км від міста Іркутськ, на річці Ангарі, по річці Ілім і в чотирьох верстах від берега річки Лени, на річці Куте. У цих місцях на чотирьох варницях видобуто в 1892 році кухонної солі на суму 170 929 рублів. Крім того, були відомі соляні джерела: на річці Таганці, що впадає в річку Оку, в верхів'ях річки Унгі, притоки річки Ангари, в долині річок Куди і Білой, неподалік села Вузький Луч і на острові посеред річки Ангари, що лежить вище . Глауберова сіль (гуджір) знаходилась в невеликих озерах у північно-західних берегів Байкалу, між річками Ангой і островом Ольхон. Селітряне багно — по річці Талой, поблизу села Тунки. З мінеральних джерел були найвідоміші: Туранський — у Ніловій пустелі, на річці Ухе-Угун, в 270 км від Іркутська, мали температуру до 45 °С. Аршан-Су — вуглекисле джерело, в 42 км від Туранської варти.
Гіпс знаходився: у верхів'ях річки Оси, по річці Ангарі, вище Балаганська, на правому березі річки Унгі і її притоки Улєй; випалювання вапна проводилося в багатьох місцях губернії. Каолін і біла глина видобуваються в верхів'ях річки . Вогнетривка глина знаходилася по річці Білій, біля села Бадайське, а цегляна — у багатьох місцях губернії. Вогнетривкий камінь був знайдений по річці Анге (притока Байкалу) і в 10 верстах від селища Братський Острог. Польовий шпат і кварц для скляних заводів добувалися в Прибайкальских горах, поблизу Улан-Нурського мису і по річкам Мала Бугульдейке і Єланці. Жерновий камінь — по річці Асі Другій і на правому березі Ангари, біля села Янди. Точильний камінь — між станціями Ользоновська і Баендаєвська Якутського тракту. Білий дрібнозернистий мармур — по річці Слюдянці, що впадає в Байкал. Кольорові камені зустрічалися більше всього в південно-східній частині губернії: Лазурит — по річці ; гранат — по річці Мала Бистра; Амазоніт, Стено і польовий шпат малинового кольору — по річці Велика Бистра. Слюда, змійовик, тальк, , діопсид — по річці Талой; блакитний вапняковий шпат, , тремоліт, чорний шерл та інші — по річці . Чорна слюда, зелений апатит — в западині Улунтуй; нефрит в верхів'ях річки Бєлой, в .
Гідрографія
Іркутська губернія була рясно зрошена водами; перше місце по кількості води належало озеру Байкалу, яке складало природні кордон губернії на південному сході. Крім нього, в губернії не було великих озер. Майже всі річки Іркутської губернії належали, головним чином, двом річкових басейнах — Єнісейського і Ленського. До Єнісейської системі належали 3 Тунгуски: Верхня, або Ангара, Підкам'яна і Нижня, з їх притоками.
Ангара і Лена — дві головні водні артерії, що мали важливе значення в економічному житті краю; Ангара була водним шляхом на заході і служила для сплаву хліба на промисли Єнісейської губернії та інших товарів, а Лена грала ще більшу роль в доставці хліба і мануфактурних товарів в Якутський край. Вододіл Ангаро-Ленський, проходячи верстах в 70-100 від кожної з цих річок, обумовлює цим незначність правих приток Ангари і лівих — Олени. Найбільші притоки Ангари вливаються в неї зліва, несучи свої води з більш віддалених альпійських місць Саяна; більш значні притоки Лени впадають в неї праворуч, збираючи свої води — в Байкальської, Ікатському, Північно-Муйському і в інших віддалених гірських хребтах. Ангара, вийшовши з Байкалу, перетинає Іркутську губернію в північно-північно-західному напрямку протягом близько 1000 км, причому глибина її по фарватеру від Байкалу до Іркутська від 3 до 5 сажнів. В Ангарі від Байкалу до м. Іркутська внаслідок швидкої течії води річка замерзає не раніше настання 30-градусних морозів — в кінці грудня, причому утворення льоду відбувається на дні річки. Взагалі Ангара дуже швидка, і наявні на ній пороги роблять судноплавство по ній вельми важкою справою.
Починаючи з впадання річки Оки, Ангара змінювала свою назву на Верхню Тунгуску. На цій ділянці протягом 75 км, один за іншим, в межах Іркутської губернії, знаходилися 7 порогів, з яких найц важливіші: Похмільний — тягнеться на 1 км, з падінням води до 7,5 м, П'янінський — довжиною в 1,6 км, падіння води 9,5 м, і Падун — при тій же довжині має падіння води до 16 м, причому у всіх цих порогах гранітна гряда підводних каменів йде на всю широчінь річки. З лівих приток Ангари найприкметніші річки Іркут, Китой, Біла, Ока — одна з найзначніших річок губернії — і Уда. З правих приток Ангари найвідоміші: (65 км), (180 км), Янда (150 км), (400 км) і (215 км). Підкам'яна Тунгуска, що впадає справа в річку Єнісей, належала до Іркутської губернії тільки своїми витоками, а Нижня Тунгуска зрошувала губернію протягом 700 км, приймаючи досить значний притоку — річку Нену (160 км).
Лена, беручи початок приблизно в 20 км від Байкалу, з північно-західних схилів Прибайкальскіх гір, зрошувала губернію протягом 1700 км; течія її досить тиха, і вона стає сплавною річкою від села (нині селища міського типу) , що лежить у 210 км від її витоків; тут вона має 65 м ширини і до 2 м глибини; у Усть-Кути (нині місто Усть-Кут) ширина річки Лени сягає до 500 м, а у Вітімі до 1 км. По річці Лені було згруповано осіле населення Верхоленського і Киренського повітів. З правих найбільших приток Лени відомі: Кіренга (530 км), (255 км), Чуя (340 км) і . З лівих приток Лени найбільші: Куленга (130 км), (215 км), (300 км), (320 км) і Нюя (400 км).
Клімат
Клімат Іркутської губернії, що лежить поодаль від моря, високо над поверхнею океану, покритої древніми лісами, континентальний, зі значною річною амплітудою коливання температури і тривалими холодами. Найтеплішими були місця, що лежать поблизу Іркутська.ю Місця, що знаходяться біля озера Байкал, внаслідок охолоджуючої дії вод його басейну мали менш теплий клімат. Абсолютна найменша температура в січні падала до -56 °С, а максимум в червні 42,5 °С, різниця в 98 °С. Перші морози і сніг з'являлися в кінці серпня, а іноді — у кінці липня. Середня річна кількість опадів в долинах Іркутської губернії досягало до 380 см, а в горах ще більше; найсухішими порами року були зима і весна, а з місяців — березень, з випаданням вологи в 10 мм. Найбільше випадає вологи влітку — в липні, всередньому 72 мм; але були роки, коли кількість опадів в липні доходила до 180 мм, обумовлюючи сильні розливи річок і підвищення рівня води в Байкалі. Незначна кількість опадів взимку обумовлюється слабкою хмарністю при постійному штилі внаслідок переваги антициклону. Переважним напрямком вітру взимку в південних частинах губернії був південно-східний, а влітку — північно-західний; число північних вітрів всюди збільшується від зими до літа, причому в північних частинах губернії західні вітри частіше бували в холодну пору року, а східні — в теплу.
Флора
Рослинність різноманітна, особливо сильно розвинена — лісова: весь простір губернії, за винятком найбільших вершин (гольців) Саяна, Тункінських білків, які вкриті здебільшого первісним лісом (тайгою), що складається переважно з порід хвойних дерев: модрини, кедра, Ялини, ялиці, а з листяних : берези, осики, різних видів верби, місцями тополі бальзамічної (), черемшини, глоду, а на півдні — яблуні. Дерева в північно-західній частині губернії, на Саянському хребті, з'являються у вигляді кволих деревець кедра і модрини, на висоті 1900 м, а в центральній частині, більш південній, на висоті 2000 м над рівнем моря: вниз же за течією річок, з пониженням висоти гір, хвойні ліси стають більш густими, з'являються листв'яні породи, і ліс покриває собою суцільно всі скати гір і річкові долини.
У лісах дерева вкриті масою лишайників і мохів, що висять патлами на їх гілках, і не тільки на низьких місцях, а й на передгір'ях в густих лісах, на сирому ґрунті, всюди сильно поширені — лишайники, мохи, гриби, папороті, хвощ і плавуни.
З рослин слід згадати про чагарники, які зустрічаються в Саянах — і Обліпиха крушиновидна.
Крім лісів, в губернії розвинена рослинність альпійського поясу, вапняних скель і круч, солонців і степів, а в прібайкальских місцях трапляються вже рослини, що належать флорі Далекого Сходу.
Фауна
У царстві тварин представляється велика різноманітність, особливо лісових. З хижих борсук, росомаха, бурий ведмідь, соболь, горностай, видра, вовк, лисиця, рись; з гризунів: летяга, білка, бурундук, еврашкі, заєць та ін .; з парнокопитних — кабан; з жуйних: кабарга, козуля, , лось (лось) і північний олень. У Байкалі водиться особливий рід тюленя — нерпа (Phoca baicalensis). З комах відзначимо лише особливий шкідливий рід кобили (Gomphocerus sibirica), сильно розмножується в сухі роки, винищуючи посіви і лугові трави.
Адміністративний поділ
В адміністративному відношенні Іркутська губернія розділена з 1857 року на 5 округів: Іркутський, Балаганський, Нижньоудинський, Верхоленський і Киренський, в яких значиться 18 ділянок (станів), 45 волостей, 40 інородческіх відомств і одне окреме сільське суспільство. Все населення губернії, з 4 окружними містами, 1 позаштатним і 1 губернським, у 1892 році досягало до 465 428 осіб, у тому числі 249 151 чоловіків і 216 277 жінок. Більшість селянських поселень знаходилось по берегах річок Ангари, Олени та деяких їх притоках, а також по Московському тракту. Великих сіл було мало, і вони розташовувались по поштовому тракту; мали понад 500 господарств налічується лише сім.
В кінці XIX сторіччя до складу губернії входило 5 округів (з 1898 року — повітів):
№ | повіт | центр | Площа, верст ² | Населення , чол. (1897) |
---|---|---|---|---|
1 | (1314 чол.) | 37 315,1 | 145 691 | |
2 | (1 354 чол.) | 65 667,3 | 69 103 | |
3 | Іркутськ (51 473 чол.) | 68 594,0 | 63 099 | |
4 | Кіренськ (2280 чол.) | 359 798,2 | 55 456 | |
5 | Нижньоудинськ (5752 чол.) | 106 823,6 | 80 918 |
Населення
Щільність населення незначна; величезний простір (до 90 % губернії) не було помежовано і він не перебував в чиєму-небудь володінні. У найнаселенішому Балаганському окрузі на 1 км² доводиться 3,7 особи сільського населення, в найменш заселеному, Киренському — 0,11 особи, у всій губернії — 0,62 особи. У трьох більш населених повітах на одне господарство припадає 5,6 осіб, а працівників — 1,3. На 100 чоловіків припадає 97,7 жінок. Бурятів осілих і кочових — 117811, тунгусів — 1654, карагасів — 431; в іншому населенні переважає москальський елемент; поміж засланців багато поляків, євреїв, татар. Населення губернії, складається з суміші інородців, переселенців і засланців з різних місцевостей Російської імперії, утворило особливий місцевий тип — сибіряка, з особливою місцевою говіркою. Найбільша частина населення середнього зросту, а саме 71 %; високого — 12 %, низького — 17 %. Досить сильно поширений зоб з його супутниками — кретинізмом і глухонімота.
У 1892 році в Іркутській губернії укладено шлюбів 4736, народилося 20 895 (10 722 ч. і 10 173 ж.), Померло 16 710 (9093 чоловічої, 7617 жіночої статі). Відсоток народжених: у православному населенні — 4,9 %, а в язицтві — 3,6 %; смертність у православних — 3,9 %, у язичників — 3,2 %. Природний приріст населення — 1,07 %, дійсний — 1,33 %; різницю падає на імміграцію.
У 1890 році значилося:
- Дворян спадкових і особистих — 4441,
- Духовенства православного білого — 1880,
- Духовенства православного в монахах — 87,
- Духовенства католицького — 2,
- Духовенства лютеранського — 1,
- Духовенства Єврейського — 1,
- Духовенства Ламайского — 10,
- Духовенства Магометанского — 9;
- Почесних громадян спадкових і особистих — 1368,
- Купців — 1 623,
- Міщан — 27 111,
- Цехових — 2 983,
- Селян усіх найменувань — 223812,
- Регулярних військ — 2546,
- Перебувають в запасі, відставних нижніх чинів, солдатських дружин і дітей — 18039,
- Козаків — 5230,
- Інородців осілих — 14 178,
- Кочових — 103 633,
- Бродячих — 2 085,
- Іноземних підданих — 68,
- Засланців і оселних робітників — 29 218,
- Політичних засланців — 619,
- Поселенців каторжників — 5 441,
- Осіб, які не належать до зазначених верств — 482.
У 1892 році значилося православних 372 456, розкольників різних сект — 382 (найбільше суботників у сел. Зимі, Балаганськ пов.), католиків — 3485, вірмено-грігоріан — 86, протестантів — 569, магометан — 2843 , євреїв — 6315, ламаітів — 14 210, шаманство — 64 945, в період з 1872 по 1881 Ѫрік православ'я прийняло 16 704 осіб (переважно буряти).
У губернії, не рахуючи міст, було 223 церкви, 2 монастирі, 216 каплиць, 2 мечеті, 2 дацану і 5 молитовних будинків.
Національний склад в 1897 році:
Округ | Москалі | Буряти | Євреї | Татари | Якути | Українці | Евенки(тунгуси) | Поляки |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Губернія в цілому | 73,1 % | 21,2 % | 1,4 % | 1,4 % | 0,53 % | 0.42 % | … | 0,75 |
Балаганський | 60,8 % | 35,6 % | 0,65 % | 1,2 % | … | 0.48 % | … | 0,57 % |
Верхоленський | 59,8 % | 35,6 % | 1,0 % | 1,2 % | … | 0,24 % | … | 0,37 % |
Іркутський | 75,5 % | 18,9 % | 2,3 % | 1,2 % | … | 0,29 % | … | 0.94 % |
Кіренський | 88,7 % | … | 1,7 % | … | 4,9 % | 0,14 % | 2,3 % | 0,17 % |
Нижньоудинський | 91,3 % | 1,9 % | 0,87 % | 2,4 % | … | 0,71 % | … | 1,14 % |
Податки і збори
У 1892 р. по всіх окладних поборів підлягало до стягнення 1 112 098 руб., з яких залишилося в недостачі 450 149 руб. Головним чином недостача приходить на засланців, які володіли найменшою платіжною силою. Неокладних поборів залишалося в недостачі 561 977 руб., на сплату якої надійшло всього лише 43 153 руб. Казенні платежі, мирські витрати і натуральна повинність трьох повітів, Іркутського, Балаганського та Нижньоудинського, становили разом 1 294 723 руб. (1887 р), з яких на частку селян падає 914 721 руб., а інородців — 380 002 руб. На одного робітника припадає від 24 до 30 руб., а на особу — від 10 до 13 руб. Мирські доходи сягали лише до 94 143 руб., в тому числі у селян — 87 506 руб., у інородців — 6 637 руб. З натуральних повинностей вартість дорожнього побору становила до 560 000 руб., підводного — до 300 000 руб. З казенних надходжень в 1892 р. найбільше дали: акцизний побір — 1 910 794 руб. і митний — 7 263 884 руб.
Освіта, медицина, благодійність
Народна освіта, за винятком губернського міста, була розвинута слабко: в 1892 році було 427 навчальних закладів, учнів — 11 112, в тому числі чоловічої статі 8 056, або 72,5 %, і жіночої статі 3 056, або 27,5 %. До всього населення губернії учні складали 2,1 %, до населення міст — 7,7 %, повітів — 1,2 %; до дітей шкільного віку в містах — 46,3 %, в повітах — 7,2 %, у всій губернії — 12,2 %. Сільських училищ значилося 366, в тому числі шкіл грамотності — 223, церковно-парафіяльних — 74, шкіл міністерства народної освіти: парафіяльних — 63 і двокласних — 6. Крім того, в селах було багато домашніх шкіл з викладачами-поселенцями; в трьох повітах таких шкіл було 107, з числом учнів до 1 020.
У губернії було 13 лікарень (на 664 ліжок), 3 етапних лазарети, 15 прийомних покоїв (72 кр.), 4 лазарети при заводах і фабриках, 5 аптек (з них дві сільські), 37 лікарів, 4 жінки-лікаря, 66 фельдшерів, 21 повитуха.
Благодійність, за винятком Іркутська, розвинена слабо; в селах всього 8 богоділень, в які відвідувало 66 чоловік; крім того, було 4 приватні богодільні і до 9 будинків, в яких старезні і каліки знаходять собі дах над головою, на харчі ж просили милостиню.
Економіка
Землеробство
Головне заняття жителів — землеробство, яким не займаються тільки Ольхінські буряти і алагуївські пологи капсальского відомства, а також тунгуси і карагаси. Вся північ губернії, тобто більша частина Киренського повіту і північно-східна частина Нижньоудинська, а також весь скелястий західний берег Байкалу, були зараховані до нехлібородної смуги; потім меншу хлібородність мають західні і південно-західні частини губернії, починаючи від р. Уди до західних кордонів губернії. Центр і південна частина хлібородні: ґрунт тут дуже жирний і не вимагає добрива; але на півдні заселена лише долина Іркут. Найпоширеніші в Іркутській губернії ґрунти — суглинні, переважно червоні, потім — сірі і як виняток — білі, перші залягають на більш високих місцях і по схилах гір, причому лісовий суглинок, що залягає на більш високих місцях, для обробки підходить краще степового. Цього роду ґрунти при глибині в 3-4 вершка для обробки важкі, але на них добре родить пшениця. Друге місце належить — чорним землям, що діляться на міцні і легкі; останні поділяються на степові і на так звані пихуни або Бузуна (буховіна). Ґрунт цей лежить нижче червоних суглинків, здебільшого на дні долин (міжгірських долин), багатший перегноєм; глибина його від декількох вершків до аршину. В степах чорні (легкі) ґрунту містять менше перегною, ніж бузна, й швидко втрачають свою продуктивність і вимагають довгого відпочинку, так що після зняття 3-ох або 5-ох хлібів залишаються на пару до 15 років і непридатні до озими. Бузна, що лежить в низьких місцях, там де були болота, вважається найгіршим ґрунтом, до нього наближаються тундрові ґрунти, що знаходяться біля боліт і калтусів. Нарешті, найпоширеніші в губернії піщані ґрунти і супіски різних аспектів, з якими поруч зустрічаються іноді і мулкуваті ґрунту. Ці ґрунти малопридатні для посівів; ще менш придатні для хліборобства мулкуваті ґрунту, зустрічаються з супесями і солонцями, що вимагають добрива, яке, за винятком Киренського повіту і деяких великих сіл, ніде не вживається, а виснажена рілля звичай кидається під пар на десятки років. Хоча місцеві умови укладають всі дані до розвитку трипільної сівозміни, але більша частина — 8/9 — оброблюваної площі експлуатується за допомогою двухпільної системи спільно з паром, причому поле засівається протягом декількох років поспіль, до повного виснаження (до 15 років), або зовсім забувається, замінюючись новим, для чого служить підсіка. Землі під посівом в 1892 р. було всього 348 400 десятин; з цього числа на Балаганський повіт припадає 39,8 %, Іркутська губернія — 22 %, Верхоленський — 16,1 %, Нижньоудинський — 14,6 %, Киренський — 7,5 %.
Повсюдно розводять картоплю, коноплю; менш поширені посіви гречки, гороху і проса. На якість врожаю, крім якості ґрунту, впливає висота поля, так як на більш низьких місцях посіви часто страждають від заморозків; далі ступінь захисту від вітрів, напрямок похилу поля — на північ чи південь, присутність гірських трав — осоту.
Городництво має промисловий характер тільки в селах, що лежать поблизу м. Іркутська, і у інших містечках де є більш значний попит. У селищі Олександрівському овочі вважаються кращими в губернії; селище Галумет вирощує чудову цибулю; в селищі Більському розвинене хмелярство з продажем щорічно до 40 000 пудів хмелю. Тютюн вирощують в городах, переважно в Іркутському окрузі, де в 1892 р зібрано з 154,5 дес. до 21 595 пудів. Конопля для продажу насіння вирощується в селах, найближчих до губернського міста. Інородці майже не займаються городництвом.
Скотарство
Після землеробства найрозвинутіше скотарство, цьому сприяють великі степи в центральній частині губернії, де буряти займаються скотарством як промислом; але здебільшого воно служить тільки для підтримки землеробства. Більше всього худоби розводиться в і в Тункінській улоговині Іркутського округу; але скотарство не відповідає потребам населення, а тому частина худоби щорічно приганяють — до Іркутська і золотих промислів — з Забайкалля, Монголії і навіть з Томська. Місцева худоба малоросла, корови дають мало молока; коні відрізняються рідкісною витривалістю. Всього в губернії, за винятком міст, (в 1892 р) значилося: коней — 292 111, рогатої худоби — 380 336, овець — 356 408, кіз — 51 112, свиней — 88 572, оленів — 3 930, верблюдів — 210.
Полювання
Полювання складає виняткове заняття тунгусів і карагасів; з слов'янського населення промислом звіролова займаються жителі сіл, що лежать в глибокій тайзі, або в гірських місцевостях, або в долинах Тунгуски, Іліму, Киренги і інших річок. Промишляють головним чином вивірку й інших хутрових звірів, добуваючи їх рушницею, плашками, ямами тощо Ведмедів і вовків б'ють тільки випадково, при полюванні на інших звірів. З птахів предметом промислу служать рябчики, тетереви і водяні птахи. З впольованого в продаж йшли шкури хутрових звірів, мускус, панти (молоді роги ізюбра), що продавалися за 100—200 руб. поштучно або на вагу від 6 до 12 руб. за фунт. У 1888 році в 3 округах (Іркутському, Балаганському і Нижньоудинському) займалося полюванням 4 822 особи, якими здобуто звіра на суму 122 246 руб.
Рибальство
Рибний промисл обумовлювався близькістю селищ до річок Ангара і Лена, а головним чином до озера Байкал, на якому щорічно виловом риби займається до 1500 осіб. На Байкалі предметом промислу служить лов , харіуса байкальського, а в річках видобувається сиг, ленок, таймень, харіус ангарський, зрідка осетер і інша риба. На Байкалі в 1892 році видобуто в літній лов 707 бочок омуля, в кожній від 800 до 1000 шт., а в осінній лов — 785 бочок; ікри 57 бочок, жиру 201 пуд, всього на суму 66 000 руб. Найнято на рибний промисел 1 171 робітників (1 020 чоловіків і 151 жінка), на 9 судах, з 50 неводами. Крім того, ольхонськими бурятами у Малого моря добуто 905 бочок риби, 173 пудів риб'ячого і 591 пудів .
Ремісництво
Кустарне виробництво було розвинене в губернії слабо і служило переважно підмогою в домашньому господарстві, як, наприклад, бондарство, виготовлення возів, коліс і інших виробів з дерева, плетіння неводів і рибацьких сіток, лагодження мотузок, приготування з вовни і волосся грубого сукна (тар), підстилок, в'язання вовняних панчіх і рукавиць, вироблення хутра і шкіри, добування живиці або сірки — для жування (місцевий звичай). Сюди ж можна віднести вуглярство, смолокурення, добуток дьогтю, збір кедрових горіхів. Ковальський промисел, глечикове виробництво і цегляний промисел поширені по всій губернії.
Відхожі промисли
Набагато важливішу позицію в економічному побуті населення займали відхожі промисли, люди наймалися в золоті копальні, в візництво, для сплаву судів і їх побудови, а також для поштових перевезень.
Візницьким промислом головним чином займалося населення Іркутського, Балаганського і особливо Нижньоудинського повітів; візництво викликало збільшення збуту місцевих продуктів і змісту заїжджих дворів, яких по Московському тракту налічувалося до 587. З міста Іркутська тільки чаю щорічно відправлялося 48 256 возів (290 446 місць, або близько 1 млн пудів), а всіх возів з товарами через Іркутськ проходило близько 75 000; доставка товарів коштувала близько 3 500 000 млн руб.
В Верхоленському і Кіренському повітах візницький промисел мав менше значення; важливішою були поштові перевезення, що доставляли в населенню Кіренського повіут валовий дохід в 500 000 руб.
В останніх двох округах населення знаходить собі значний заробіток в будівництві судів, їх навантаженні і сплаві. Суднобудування головним чином проводиться в Верхоленскому повіті, в селах, розташованих по річках Ілге, Олена і Тутуре; тут в середньому будувалося до 690 судів — барок, полубарок, паузки, карбасвв, човнів, на суму до 100 000 руб., причому суднобудуванням зайнято було до 1 300 осіб. З усіх 7 пристаней Верхоленского повіту було сплавлено на цих судах хліба і товарів в 1892 році 1 191 000 пудів, на суму 3 942 950 крб.
Жителі Кіренського повіту займаються також доставкою сіна на золоті промисли, заробляючи цим щорічно до 180 000 руб.
Промисловість
Незважаючи на віддаленість Іркутської губернії від промислових центрів Російської імперії і на дорожнечу перевезення (до 9 руб. З пуду), фабрична і заводська промисловість розвинена слабо і далеко не задовольняє місцевий попит; до того ж продукти місцевого виробництва якість мають нижчу ніж у привезених (наприклад, залізо, скло, сукно, порцеляновий і скляний посуд). Заводів і фабрик в губернії було 116, з яких в 1892 р не діяло 10; робітників було 2 235; виробів виготовлено на 2 027 210 руб. Велика частина фабрик і заводів знаходиться в м. Іркутську — 60, і в Іркутському окрузі — 36. З заводів найбільше шкіряних — 24 (1 з них не діяв), з 117 робітниками і виробництвом на 254 464 руб., Потім цегляних — 14, з 96 робітниками і виробництвом на 25 810 руб. За сумою виробництва перше місце належить 10 винокурним заводам (з них 3 не діяли) при 213 робітниках, з виробництвом на 318 394 руб. Дві суконні фабрики (1з них не діяла), при 105 робітниках, з виробництвом на 61 438 руб.; 1 металургійний завод, з 667 робітниками і виробництвом на 254 491 руб.; 2 фарфоро-фаянсові фабрики, при 210 робітниках, з виробництвом на 206 800 руб.; 4 солеварні, з 250 робітниками і виробництвом на 170 929 руб.; 4 скляних заводи (2 з них не діяло), при 84 робітниках, з виробництвом на 68 813 руб.
Торгівля
Торгових документів, свідчень і квитків в 1893 р по Іркутській губернії було 5 495. Торгівля була досить сильно розвинена, чому дуже сприяє транзитний шлях, який перетинає губернію, хоча перевезення чаю в останні роки сильно скоротилася внаслідок транспортування їх морем і поліпшення місцевих водних шляхів. Чимало сприяє розвитку торгівлі значний збут місцевого хліба на золоті промисли, особливо в Якутську область. Привезені товари, закуповуються головним чином на Нижегородській та Ірбітській ярмарках і в Томську. Місцева промисловість експортувала хліб, спиру, пиво, шкіру, залізо, скло, сукно, тютюн і порцелянові вироби, в Якутську і Забайкальську області і частково в Єнисейську губернію. Сільські товари знаходять збут на щоденних або недільних базарах в містах і в більш багатолюдних селах, а також на деяких ярмарках, з яких за сумою оборотів найбільш значні, крім Іркутської, 5 ярмарок в верхоленскому повіті і 2 в Киренському.
Транспорт
Головні торгові шляхи в Іркутській губернії — сухопутні. Московський, або Великий Сибірський, тракт прорізає губернію по всій її ширині з заходу на схід; продовженням йому слугує Навколобайкальський тракт, по якому йде рух товарів навесні і восени, під час припинення сполучення через Байкал. Другий тракт, , від м. Іркутська йде сухим шляхом до станції Жігаловського, а звідти водою до Якутська по р. Лені, по якій з 1862 року ходили пароплави, що піднімалися здебільшого тільки до Усть-Кути. Від Іркутська по правому березі р. Ангари йшов Заангарський тракт,повз міста Балаганськ, до сіл. Усть-Уди; до нього долучається Осинський тракт. В Нижньоудинському повіті — дві гілки, що йдуть від Московського тракту, і дорога, що веде до Шелашніковського тракту, прокладеного до Ніжнеслободської пристані на р. Ілге; остання дорога дуже важлива для перевезення хліба, який призначався для сплаву по р. Лені. Інший шлях на р. Лену веде від сіл. Тулуна по річках Ії і Оке до сіл Б. Мамирського на Ангарі, звідси повертає на р. Ілім через Ілімський волок, а потім на р. Усть-Куту, що впадає в р. Лену. Тункинський тракт веде до Монголії по долині р. Іркут. Водяне сполучення проводиться головним чином по річках Лені і Ангарі; нормальному шляху по останній перешкоджають пороги, але пароплави безперешкодно піднімаються протягом 600 верст. до сіл Братського Острогу. У 1885 р. дано дозвіл на рпобудову в порожистих частинах Ангари пароплавства і буксування від с. Братського до м. Єнисейська. По озеру Байкалу відбувалося дость діяльне пароплавне сполучення з Забайкаллям шістьма пароплавами, що належали Кяхтінскому товариству; крім того, по озеру ходить ще одне парове судно, що належить рибопромисловій фірмі.
Історія
Археологічні дослідження останніх років розкрили існування в Іркутській губернії, в долинах р. Ангари і її притоках людей кам'яної доби, сучасників мамута і допотопного бика: в різних місцях знайдено зброю, прикраси і знаряддя кам'яного періоду. У цих же місцях знайдено також чимало речей, що стосуються періодів знайомства людини з металом; але нічого не відомо про племена, які залишили по собі ці пам'ятки.
Найраніша історична звістка про місцеве населення приангарського краю відноситься до кінця XII ст., Тобто до часу заняття цих місць бурятами. На час появи москалів на берегах р. Ангари буряти були вже тут найчисельнішим і найсильнішим племенем; там жили і тунгуси.
В 1628 році в середній течії Ангари виник перший на цій річці острог — Рибінський. В 1630 році засноване Ілімське зимовище, на волоку, який вів на р. Лену, а на останній Нікольський цвинтар, перейменований в 1655 оцір в Киренський острог. В 1652 році закладено Іркутське ясачне зимовище, а в 1654 році закладений в самому центрі бурятських кочівель Балаганський острог. Тункінський край захоплений лише в 1709 році, при будівництві Тункінського острогу.
В 1719 році утворена , в 1764 році Іркутська губернія, в 1822 році Східно-Сибірське генерал-губернаторство (з 1887 ). Тільки з 1851 року, з часу відокремлення , Іркутська губернія отримала свої кінцеві кордонах.
Заселення краю проводилося спочатку або переселенням з європейської частини імперії селян і служивих людей за призначенням уряду, або добровільним переселенням селян. У перший час охочих до переселення було небагато: в 1648 році добровільно оселилися селяни під верхоленскіх острогом, в 1653 році поселено було 60 сімей близько , в 1697, в різних місцях, 500 сімей хліборобів з Верхотур'я і т. д.
Заселенню краю чимало заважали тимчасові заходи проти добровільного переселення, наприклад укази 1743 і 1846 років. Головним чином заселення Іркутської губернії відбувалося за рахунок засланців.
Значна частина поселенців (засланців) постійно знаходилася, поза межами губернії: або на золотих копальнях, або невідомо де. Чималий контингент переселенців склали штрафні солдати, військовополонені, а особливо польські повстанці 1830–1831 і 1863 років: в 1866 році в Сибіру налічувалося до 18 000 засланих поляків.
Керівництво губернії
Генерал-губернатори
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
генерал-поручик | ||
генерал-поручик |
Іркутські військові губернатори
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
генерал-лейтенант | ||
генерал від інфантерії | ||
генерал-лейтенант |
Генерал-губернатори Сибіру
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
дійсний таємний радник | ||
таємний радник | ||
Сперанський Михайло Михайлович | таємний радник |
Губернатори
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
генерал-майор | ||
генерал-поручик | ||
бригадир | ||
генерал-майор |
Правителі намістництва
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
генерал-майор | ||
генерал-майор | ||
генерал-майор |
Губернатори
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
таємний радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник, віце-губернатор, В. О. губернатора | ||
ддійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
Льовшин Олексій Іраклійович | дійсний статський радник | |
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
генерал-лейтенант | ||
дійсний статський радник | ||
генерал-майор | ||
генерал-майор | ||
генерал-лейтенант | ||
генерал-майор | ||
дійсний статський радник | ||
генерал-майор | ||
дійсний статський радник (таємний радник) | 21.01.1906—18.02.1908 | |
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
ддійсний статський радник |
Віце-губернатори
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
надвірний радник, 1-й товариш губернатора | ||
майор, 2-й товариш губернатора | ||
колезький радник, 1-й товариш губернатора | ||
барон, полковник, 1-й товариш губернатора | ||
надвірний радник, 2-й товариш губернатора | ||
колезький радник, 1-й товариш губернатора | ||
полковник, 1-й товариш губернатора | ||
колезький радник, 2-й товариш губернатора | ||
підполковник, 2-й товариш губернатора | ||
генерал-майор | ||
бригадир | ||
колезький радник | ||
колезький радник | ||
полковник, статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
статський радник | ||
колезький радник | ||
статський радник | ||
колезький радник(статський радник) |
Голови губернського правління
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
надвірний радник | ||
дійсний статський радник | ||
Муравйов Олександр Миколайович | статський радник | |
статський радник | ||
статський радник | ||
статський радник | ||
статський радник | ||
статський радник | ||
колезький радник | ||
дійсний статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
статський радник | ||
Петров Василь Васильович | статський радник | |
статський радник | ||
дійсний статський радник |
Віце-губернатори
П. І. Пб. | Титул, чин, звання | Час на посаді |
---|---|---|
дійсний статський радник | ||
статський радник | ||
дійсний статський радник | ||
колезький радник | ||
колезький радник | ||
надвірний радник (колезький радник) | ||
дійсний статський радник |
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 20 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 20 вересня 2016.
- Александровский (Заангарский) тракт [ 28 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Іркіпедія
Посилання
- То, что прежде ума глаголет. (Очерк об ангарском говоре) [ 29 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Джерела
- «Адрес-календарь Иркутской губернии», Иркутск, 1916 [ 13 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- інше див. Мєжов, «Сибирская библиография» (СПб., 1892 г.) (рос.)
- Иркутская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- «Материалы для исследования землепользования и хозяйственного быта сельского населения Иркутской и Енисейской губернии» (М., 1890 г.) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irku tska gube rniya guberniya Rosijskoyi imperiyi i RRFSR SRSR u 1764 1926 rokah Gubernske misto Irkutsk U 1900 roci skladalasya z p yati okrugiv i odnogo povitu Irkutska guberniyaCentr IrkutskUtvoreno 1764 1926Plosha 743 285 km Naselennya 514 267 osib 1897 Poperedniki Sibirska guberniyaNastupniki Sibirskij krajKorotka istorichna dovidkaU 1708 roci likviduvali i utvorili Sibirsku guberniyu vid Vyatki do Kamchatki U 1764 roci Sibirska guberniya bula perejmenovana v Sibirske carstvo yake podilyalosya na ta U 1805 roci z Irkutskoyi guberniyi bula vidilena Yakutska oblast U 1851 roci z Irkutskoyi guberniyi vidilena j utvorena samostijna Zabajkalska oblast Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku v yake vhodili Irkutska i Yenisejska guberniyi Zabajkalska i Yakutska oblasti pripinilo svoye isnuvannya 15 serpnya 1924 roku teritoriya Irkutskoyi guberniyi bula podilena na 3 okrugi Irkutsku Tulunsku Kirensku i 2 promislovih rajoni Cheremhovskij i Bodajbinskij 25 travnya 1925 roku postanovoyu VCVK buv utvorenij Sibirskij kraj Irkutska guberniya uvijshla do jogo skladu 28 chervnya 1926 roku postanovoyu VCVK Irkutska guberniya bula likvidovana a na yiyi teritoriyi stvoreno 3 okrugi Irkutsku Tulunsku i Kirensku GeografiyaOdin iz pravoslavnih hramiv Irkutskoyi guberniyiGeografichne polozhennya Irkutska guberniya bula roztashovana v Shidnomu Sibiru mizh 51 i 62 30 pn sh i 96 i 107 sh d bilsha plosheyu nizh Franciya chi Nimechchina za vimirami Strelbickogo v nij 743 496 km v tomu chisli pid vodami ozera Bajkal 17 120 km i pid ostrovom Olhon 626 km Najbilsha dovzhina Irkutskoyi guberniyi vid pivdennogo zahodu do pivnichnogo shodu syagaye do 1390 km pri shirini do 700 km verst Mezhi guberniyi na pivnochi i chastkovo na pivnichnomu shodi Yakutska na shodi i pivdennomu shodi Zabajkalskaya oblast na pivdni Kitajska imperiya Mongoliya na zahodi Yenisejska guberniya Relyef Zagalom poverhnya Irkutskoyi guberniyi yavlyala soboyu plosku visochinu z nahilom z pivdnya na pivnich yaka bula operezana z pivdennogo zahodu pivdnya i shodu girskimi hrebtami sered yakih u pivdenno shidnij okolici guberniyi lezhit velika glibokovodna zapadina ozero Bajkal Terasovidne znizhennya ciyeyi ploskoyi visochini obumovleno najdavnishim zrushennyam yake vidokremilo bilshu chastinu zajmanoyi yij ploshi vid lezhachogo na pivdennomu shodi visokogo Zabajkalskogo ploskogir ya a na pivnichnomu zahodi vid nizhchoyi terasi sho znahoditsya v serednij chastini Yenisejskoyi guberniyi Zokrema zh plosha Irkutskoyi guberniyi skladalasya z girskoyi alpijskoyi krayini z rozbizhnimi vid neyi lancyugami gir ploskih visochin i pririchkovih dolin dvoh golovnih vodnih arterij Angari i Oleni ta yih pritok Gori sho znahodyatsya v Irkutskij guberniyi nalezhat dvom golovnim hrebtah Sayanu i Bajkalskim goram iz nih pershij zapovnyuyuchi svoyimi vidrogami pivden guberniyi maye alpijskij harakter i vhodyachi v mezhi Irkutskoyi guberniyi u pivdenno zahidnij yiyi chastini u verhiv yah richok Biryusa i Udi napravlyayetsya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid to odnim lancyugom shirinoyu vid 15 do 20 verst to dekilkoma paralelnimi lancyugami rozdilenimi glibokimi i vuzkimi ushelinami girskih richok prichomu shirina hrebta dohodit do 50 verst Serednya visota golovnih vershin Sayan 2300 m nad poverhneyu morya z okremimi jogo vershinami do 2600 m a na kordoni z Mongoliyeyu lezhit najvishij jogo golec Munku Sardik tobto sribna gora vichno pokrita snigom na vershini yaka dosyagaye do 3500 m Na pivnichnomu shili cogo golcya vid vershini i protyagom 4 km spuskayetsya podvijnij lodovik prostyagnuvshi svoyi kincevi moreni do ozera Ehoj Zagalnij bezlad v roztashuvanni gir Sayana rozriznenih glibokimi dolinami i dikimi ushelinami z shvidkimi vodnimi potokami konichni kam yani vershini golciv pozbavleni bud yakoyi roslinnosti skladayut harakterni risi golovnogo lancyuga hrebta na vershinah yakogo snig znikaye vid chervnya do serpnya U glibokih zhe girskih potokah zvernenih na pivnich snig inodi lezhit protyagom usogo lita Pochinayuchi vid centralnoyi osi Sayanskogo hrebta na pivnich jde postupove znizhennya jogo vidrogiv do dolini r Angari yaka odnak zhe bilya girla r Bilij lezhit she na visoti 1200 futiv nad rivnem okeanu Znizhennya gir Sayan jde nache ustupami za najbilsh visokim poruch golciv jde drugij ryad yih z bilsh m yakim obrisom vershin gir vkritih vzhe lisom dali jde tretij ryad she menshoyi visoti tosho Vsi ci gori jdut to paralelno odin do odnogo to vzayemno peretinayuchis V mezhah Irkutskoyi guberniyi vid Sayan vidokremlyuyetsya chimalo hrebtiv yaki mozhut vvazhatisya zagalom samostijnimi u pivdenno zahidnomc kuti guberniyi na yiyi kordoni bilya vitokiv r Biryusa chastina Sayanskogo hrebta nosit nazvu Biryusinskih gir sho dosyagayut do 6200 futiv absolyutnoyi visoti Dali jde v pivdenno shidnomu napryamku golovna chastina Sayana Ergik Targak Tajga yaka maye dosit skladnij relyef Vid girskogo vuzla Tarashan Daban v verhiv yah r Iyi pochinayutsya dva hrebta sho jdut na pivnich Kujtun Hardin i inshij hrebet yakij ne maye nazvi U Dzhunbulukskogo vuzla de lezhit zgaslij krater Hukushka Chashki z potokami lavi yaka kolis vililas protyagom 20 km bere pochatok visokij skelyastij kryazh do 2200 m sho jde mizh pp Hojt Okoyu i Okoyu Potim vid vuzla Nuku Dabana sho pidnimayetsya do 2300 m i stanovit pivnichnij vidrig Mungu Sardik rozhodyatsya viyalom a Idinski gori mizh pp Okoyu i Biloyu b Kitojski alpi mizh ruslami rek Bilij i Kito v Tunkinski belki yaki suprovodzhuyut z pivnochi dolinu r Irkut paralelno zh yim jde lancyug gir sho obmezhuye z pivdnya dolinu Irkut nosit nazvu Gurbi Dabana i zberigayuchi skladnij relyef Sayana rozgaluzhuyetsya na bagato girskih kryazhiv sho vidriznyayutsya v geologichnomu i faunistichnomu sensi vid Sayana Nareshti v pivdenno shidnij chastini guberniyi znahoditsya Urguldejskij vuzol yakij lezhit bilya vitokiv rr Zon Murina pritoki richki Irkut i Dzhidi yaka vpadaye v richku Selengu vid cogo vuzla napravlyayetsya na shid visokij lancyug gir 2300 m absolyutnoyi visoti sho nosit nazvu Hamar Dabana sho stanovit odnu z najbilshih visot sho lezhat u pivdenno zahidnomu kuti Bajkalu i vzagali Pribajkalskih gir Z girskih perevaliv v Sayani najvidomishi i najzruchnishi Girskij prohid Pro Sarim sho lezhit na visoti 1860 m v verhiv yah richki Hangi pritoki richki Irkut Dali na pivnichnij zahid lezhat Pereval Narin Horojskij Uryuk Daban Tengiz Daban Toros Daban i Mustag Arshaj z nih pershij i tretij sluzhili dlya peregonu hudobi z Mongoliyi v misto Irkutsk i dlya dostavki z ostannogo manufakturnih tovariv v Mongoliyu Drugu grupu gir Irkutskoyi guberniyi stanovili Bajkalski sho pidnimayutsya z vitokiv rik Oleni i Kirengi do najbilshoyi visoti v 1830 futiv i skladayutsya z lancyugiv Primorskogo i Onotskogo Ploska visochina na yaku spirayetsya girska alpijska krayina Sayana zajmaye vsyu pivnich i pivnichnij zahid Irkutskoyi guberniyi mayuchi zdebilshogo visotu vid 460 do 600 m Nizhnij ustup cogo ploskogir ya sho predstavlyaye najmensh pidvishenu chastinu do 800 futiv absolyutnoyi visoti guberniyi znahoditsya v pivnichno zahidnij yiyi chastini za techiyeyu pp Nizhnoyi Tunguski i Lyeni bilya kordoniv Yakutskij oblasti Zustrichayutsya na comu ploskogir yi znachni nerivnosti gruntu yaki ye naslidki rozmivu i utvorennya richkovih dolin z cih nevisokih vododilnih hrebtiv vidomi v guberniyi Berezovij Ilimskij Tunguskij ta inshi Najbilsha rivnina znahoditsya za techiyeyu richki Angari mayuchi kordonom liniyu sho jde priblizno vid Irkutska na richku Kitoj zvidsi do richki Biloyi do girla richki Zalari potim peretinaye serednyu techiyu richki Kadi i napravlyayetsya na pivnichnij shid na richku Angaru de perejshovshi na pravij yiyi bereg zakinchuyetsya ale i cya rivnina v bagatoh miscyah holmista Krim ciyeyi rivnini v Irkutskij guberniyi buli she dvi odna mizh rikami Okoyu i Udij insha bilsh pidnesena i bezlisna sho nosit nazvu Bratskogo stepu tyagnetsya uzdovzh Yakutskogo traktu do pristani Kachugskogo na richci Leni Geologiya Geognostichnij sklad gruntu Irkutskoyi guberniyi za svoyeyu riznomanitnistyu zaslugovuye na osoblivu uvagu Osadovi porodi sho vidnosyatsya do piznishih suchasnim vidkladen skladayutsya z ozerno richkovih galkovih i pishano glinistih nanosiv znahodyatsya vsyudi v richkovih dolinah i neridko oblyamovuyut u viglyadi valu berega ozer alyuvij zustrichayetsya chasto na shilah i navit na vershinah gir sipuchi piski znahodyatsya v riznih miscyah guberniyi ale nevelikimi dilyankami Z davnishih potretichnih vidkladen v pivdenno zahidnij chastini Bajkalu miscyami v Sayanah i u vsij znahodili lisovi U dolini richki Angari znajdeni z postpliocenovih plastiv galkovi nanosi lossovidnij sharuvatij suglinok i los potretichni vidkladennya zustrichayutsya she po richci Kam yanci i v zahidnij chastini guberniyi za techiyeyu richok Oki Kimiltejki Udi ta inshih U shidnij chastini Irkutskoyi guberniyi v verhiv yah richki Leni i yiyi pritok a takozh za techiyeyu richok Angi i Buguldejki znahodyatsya nanosi glinisto pishani abo gravijni krim togo v Lenskij dolini silno rozvineni odnoridni chervonokolirni nanosi i los U potretichnih nanosah znajdeni zalishki tovstoshkirih tvarin yaki kolis vodilisya v cij miscevosti pervisnogo bika zubra riznih oleniv i antilop Porodi tretinnoyi sistemi mayut neznachne poshirennya v Irkutskij guberniyi Z osadiv mezozojskoyi eri v toj chas bula znajdena tilki yurska formaciya v pivdennij chastini guberniyi sho tyagnetsya smugoyu blizko 100 verst v shirinu vid ozera Bajkal do mista Nizhnoudinsk yiyi osadi na devonskih chervonih piskovikah abo na verhnosilurijskomu vapnyaku skladayutsya zi slancyuvatoyi glini i mergeliv z piskovikiv z prosharkami burogo vugillya i miscyami z vapnyaku i kremenistogo slancyu Z osadovih porid paleozojskoyi pervinnoyi epohi najposhirenishimi v guberniyi sistemami ye kam yanovugilna devonska i silurijska yaki vid prorivu Angari z ozera Bajkalu jdut shirokoyu smugoyu vzdovzh angari majzhe do pivnichnogo kordonu Balaganskogo povitu zustrichayutsya takozh v vododili richok Angari i Oleni a v dolini ostannoyi porodi devonskoyi sistemi mayut vidnosno inshih bilsh znachne poshirennya i skladayutsya z chervonih piskovikiv mergeliv i glin Porodi devonskoyi sistemi znahodyatsya v na pravomu berezi richki Angari trohi vishe mista nini selisha miskogo tipu po vsij dolini richki Osi potim perejshovshi na livij bereg Angari tyagnutsya za techiyeyu richok Ungi Iyi i Oki i do vpadanni ostannoyi v Angaru po oboh beregah ostannoyi Voni suprovodzhuyut verhnyu techiyu richki Oleni do mista Kirenska za yakim vzhe jdut chervoni piskoviki silurijskoyi sistemi po pravomu berezi Leni do stanciyi Darinskoyi a na livomu berezi znahoditsya verhnosilurijskimi vapnyak Davnishi osadovi vidkladennya kembro silurijskoyi sistemi vidriznyayutsya znachnoyu tovshinoyu svoyih plastiv do 760 m silno poshireni v goristih chastinah Irkutskoyi guberniyi prichomu verhnij yarus skladayut viklyuchno vapnyaki sho znahodyatsya v pivnichno zahidnomu shili Onotskogo hrebta u bagatoh miscyah na Oleni na richci Angari blizko Usolya vid girla richki Bilij do Balaganska tosho Nizhnij yarus kembro silurijskoyi sistemi skladayetsya z glinistih i serovakkovih slanciv i piskovikiv yaki golovnim chinom znahodyatsya v Sayanah v verhiv yah richok Irkut Oki Butogola Dzhanbulaka ta inshih potim v Onotskom hrebti i chastkovo v Primorskomu Bajkalskih gorah i inshih miscyah Kristalichni porodi sho vidnosyatsya do arhejskoyi Lavrentiyivskoyi sistemi stanovlyat vsi grebeni golovnih hrebtiv Sayana Tunkinskih alp Bajkalskih gir Ci porodi utvoryuyut dva yarusi verhnij skladayetsya z pochergovih shariv dolomitu abo kristalichnogo vapnyaku z polovoshpatovimi porodami a nizhnij yarus chastishe vsogo z gnejsiv granitu granito siyenitu i hloritovih slanciv Plasti zignuti v ryad skladok neridko perekinuti i pritisnuti odin do odnogo Prostyagannya skladok v pivdennij chastini guberniyi v Sayanah i Tunkinskih alpah v napryamku zahid pivdennij zahid shid pivnichnijshid v Shidnomu Sayani z zahid pivdennogo zahodu na pivnichnij zahid a v Bajkalskij gorah z zahid pivdennogo zahodu na shid pivnichnij shid ponad te v ostannih zustrichayutsya antiklinalni peregini plastiv Kristalichni porodi poshireni i v inshih girskih chastinah Irkutskoyi guberniyi tak napriklad v dolini richki Angari nizhche vpadannya v neyi richki Oki graniti utvoryuyut vsi znachni Angarski porogi Menshe za inshih kristalichnih porid v guberniyi poshireni dioriti i serpentini diabazi znahodyatsya golovnim chinom v zahidnij ta pivnichno zahidnij chastinah guberniyi i v dolini richki Tunguski Bazalti mayut bilsh znachne poshirennya voni zustrichayutsya na shili Mungu Sardik u Hanginskoyi varti i u Tunki za techiyeyu Irkuta pivdenno zahidnoyi chastini ozera Bajkalu mizh richkami Slyudyanka i Taloyu v nizhnij techiyi Ilimu za techiyeyu richki Angari mizh tim yak po pritokah yiyi zustrichayutsya chastishe vulkanichni tufi a takozh obsidiani i pemza nareshti v Tunkinskij ulogovini znahodyatsya lavovi pagorbi a v elovskij vidrozi i inshih miscyah potoki lavi vse ce vkazuye sho tuteshnya miscevist bula kolis centrom silnoyi vulkanichnoyi diyalnosti sho viyavlyayetsya nini v dosit chastih zemletrusah v Irkutsku Korisni kopalini Irkutska guberniya bula bagata na korisni kopalini ale na zoloto bula bidnishoyu za susidni guberniyi najbagatishi yiyi zolotonosni kopalini perebuvayuli v pivdenno zahidnij yiyi chastini za sistemoyu richki v Nizhnoudinskomu poviti de v 1892 roci na 21 kopalni namito 387 kg zolota Tri kopalni rozroblyalisya she v Kirenskomu poviti po richkam Nerp i Dzhalogun de v 1890 roci bulo namito 34 kg zolota Bidni za zmistom kopalni sho nini ne rozroblyayutsya znahodyatsya po richkah sho vpadayut v Bajkal i po verhnih pritokah richki Leni v Verholenskomu poviti Visokoyi yakosti grafit dobuvavsya na Botugolskomu golci do pochatku XX stolittya rozrobku jogo bulo zalisheno i na ostrovi Olhoni Bure vugillya bulo znajdeno u bagatoh miscyah poblizu mista Irkutska v beregovih shilah Angari po richkah Irkut Kude Ushakovka v dekilkoh miscyah Balaganskogo povitu najcikavishimi ye pokladi kam yanogo vugillya na richci Oka ale vtam vugillya nide ne vidobuvalosya Zalizna ruda zustrichalasya v bagatoh miscyah guberniyi ale rozroblyalasya tilki pri vpadinni richki Oki v Angaru na Mikolayivskomu zalizorobnomu zavodi Zaliznij kuporos znahodili bilya sela Ziminskogo na pravomu berezi richki Oki i v gori Zheltuni Tong Solyani dzherela buli u 72 km vid mista Irkutsk na richci Angari po richci Ilim i v chotiroh verstah vid berega richki Leni na richci Kute U cih miscyah na chotiroh varnicyah vidobuto v 1892 roci kuhonnoyi soli na sumu 170 929 rubliv Krim togo buli vidomi solyani dzherela na richci Taganci sho vpadaye v richku Oku v verhiv yah richki Ungi pritoki richki Angari v dolini richok Kudi i Biloj nepodalik sela Vuzkij Luch i na ostrovi posered richki Angari sho lezhit vishe Glauberova sil gudzhir znahodilas v nevelikih ozerah u pivnichno zahidnih beregiv Bajkalu mizh richkami Angoj i ostrovom Olhon Selitryane bagno po richci Taloj poblizu sela Tunki Z mineralnih dzherel buli najvidomishi Turanskij u Nilovij pusteli na richci Uhe Ugun v 270 km vid Irkutska mali temperaturu do 45 S Arshan Su vuglekisle dzherelo v 42 km vid Turanskoyi varti Gips znahodivsya u verhiv yah richki Osi po richci Angari vishe Balaganska na pravomu berezi richki Ungi i yiyi pritoki Ulyej vipalyuvannya vapna provodilosya v bagatoh miscyah guberniyi Kaolin i bila glina vidobuvayutsya v verhiv yah richki Vognetrivka glina znahodilasya po richci Bilij bilya sela Badajske a ceglyana u bagatoh miscyah guberniyi Vognetrivkij kamin buv znajdenij po richci Ange pritoka Bajkalu i v 10 verstah vid selisha Bratskij Ostrog Polovij shpat i kvarc dlya sklyanih zavodiv dobuvalisya v Pribajkalskih gorah poblizu Ulan Nurskogo misu i po richkam Mala Buguldejke i Yelanci Zhernovij kamin po richci Asi Drugij i na pravomu berezi Angari bilya sela Yandi Tochilnij kamin mizh stanciyami Olzonovska i Baendayevska Yakutskogo traktu Bilij dribnozernistij marmur po richci Slyudyanci sho vpadaye v Bajkal Kolorovi kameni zustrichalisya bilshe vsogo v pivdenno shidnij chastini guberniyi Lazurit po richci granat po richci Mala Bistra Amazonit Steno i polovij shpat malinovogo koloru po richci Velika Bistra Slyuda zmijovik talk diopsid po richci Taloj blakitnij vapnyakovij shpat tremolit chornij sherl ta inshi po richci Chorna slyuda zelenij apatit v zapadini Uluntuj nefrit v verhiv yah richki Byeloj v Gidrografiya Irkutska guberniya bula ryasno zroshena vodami pershe misce po kilkosti vodi nalezhalo ozeru Bajkalu yake skladalo prirodni kordon guberniyi na pivdennomu shodi Krim nogo v guberniyi ne bulo velikih ozer Majzhe vsi richki Irkutskoyi guberniyi nalezhali golovnim chinom dvom richkovih basejnah Yenisejskogo i Lenskogo Do Yenisejskoyi sistemi nalezhali 3 Tunguski Verhnya abo Angara Pidkam yana i Nizhnya z yih pritokami Angara i Lena dvi golovni vodni arteriyi sho mali vazhlive znachennya v ekonomichnomu zhitti krayu Angara bula vodnim shlyahom na zahodi i sluzhila dlya splavu hliba na promisli Yenisejskoyi guberniyi ta inshih tovariv a Lena grala she bilshu rol v dostavci hliba i manufakturnih tovariv v Yakutskij kraj Vododil Angaro Lenskij prohodyachi verstah v 70 100 vid kozhnoyi z cih richok obumovlyuye cim neznachnist pravih pritok Angari i livih Oleni Najbilshi pritoki Angari vlivayutsya v neyi zliva nesuchi svoyi vodi z bilsh viddalenih alpijskih misc Sayana bilsh znachni pritoki Leni vpadayut v neyi pravoruch zbirayuchi svoyi vodi v Bajkalskoyi Ikatskomu Pivnichno Mujskomu i v inshih viddalenih girskih hrebtah Angara vijshovshi z Bajkalu peretinaye Irkutsku guberniyu v pivnichno pivnichno zahidnomu napryamku protyagom blizko 1000 km prichomu glibina yiyi po farvateru vid Bajkalu do Irkutska vid 3 do 5 sazhniv V Angari vid Bajkalu do m Irkutska vnaslidok shvidkoyi techiyi vodi richka zamerzaye ne ranishe nastannya 30 gradusnih moroziv v kinci grudnya prichomu utvorennya lodu vidbuvayetsya na dni richki Vzagali Angara duzhe shvidka i nayavni na nij porogi roblyat sudnoplavstvo po nij velmi vazhkoyu spravoyu Pochinayuchi z vpadannya richki Oki Angara zminyuvala svoyu nazvu na Verhnyu Tungusku Na cij dilyanci protyagom 75 km odin za inshim v mezhah Irkutskoyi guberniyi znahodilisya 7 porogiv z yakih najc vazhlivishi Pohmilnij tyagnetsya na 1 km z padinnyam vodi do 7 5 m P yaninskij dovzhinoyu v 1 6 km padinnya vodi 9 5 m i Padun pri tij zhe dovzhini maye padinnya vodi do 16 m prichomu u vsih cih porogah granitna gryada pidvodnih kameniv jde na vsyu shirochin richki Z livih pritok Angari najprikmetnishi richki Irkut Kitoj Bila Oka odna z najznachnishih richok guberniyi i Uda Z pravih pritok Angari najvidomishi 65 km 180 km Yanda 150 km 400 km i 215 km Pidkam yana Tunguska sho vpadaye sprava v richku Yenisej nalezhala do Irkutskoyi guberniyi tilki svoyimi vitokami a Nizhnya Tunguska zroshuvala guberniyu protyagom 700 km prijmayuchi dosit znachnij pritoku richku Nenu 160 km Lena beruchi pochatok priblizno v 20 km vid Bajkalu z pivnichno zahidnih shiliv Pribajkalskih gir zroshuvala guberniyu protyagom 1700 km techiya yiyi dosit tiha i vona staye splavnoyu richkoyu vid sela nini selisha miskogo tipu sho lezhit u 210 km vid yiyi vitokiv tut vona maye 65 m shirini i do 2 m glibini u Ust Kuti nini misto Ust Kut shirina richki Leni syagaye do 500 m a u Vitimi do 1 km Po richci Leni bulo zgrupovano osile naselennya Verholenskogo i Kirenskogo povitiv Z pravih najbilshih pritok Leni vidomi Kirenga 530 km 255 km Chuya 340 km i Z livih pritok Leni najbilshi Kulenga 130 km 215 km 300 km 320 km i Nyuya 400 km KlimatKlimat Irkutskoyi guberniyi sho lezhit poodal vid morya visoko nad poverhneyu okeanu pokritoyi drevnimi lisami kontinentalnij zi znachnoyu richnoyu amplitudoyu kolivannya temperaturi i trivalimi holodami Najteplishimi buli miscya sho lezhat poblizu Irkutska yu Miscya sho znahodyatsya bilya ozera Bajkal vnaslidok oholodzhuyuchoyi diyi vod jogo basejnu mali mensh teplij klimat Absolyutna najmensha temperatura v sichni padala do 56 S a maksimum v chervni 42 5 S riznicya v 98 S Pershi morozi i snig z yavlyalisya v kinci serpnya a inodi u kinci lipnya Serednya richna kilkist opadiv v dolinah Irkutskoyi guberniyi dosyagalo do 380 sm a v gorah she bilshe najsuhishimi porami roku buli zima i vesna a z misyaciv berezen z vipadannyam vologi v 10 mm Najbilshe vipadaye vologi vlitku v lipni vserednomu 72 mm ale buli roki koli kilkist opadiv v lipni dohodila do 180 mm obumovlyuyuchi silni rozlivi richok i pidvishennya rivnya vodi v Bajkali Neznachna kilkist opadiv vzimku obumovlyuyetsya slabkoyu hmarnistyu pri postijnomu shtili vnaslidok perevagi anticiklonu Perevazhnim napryamkom vitru vzimku v pivdennih chastinah guberniyi buv pivdenno shidnij a vlitku pivnichno zahidnij chislo pivnichnih vitriv vsyudi zbilshuyetsya vid zimi do lita prichomu v pivnichnih chastinah guberniyi zahidni vitri chastishe buvali v holodnu poru roku a shidni v teplu FloraRoslinnist riznomanitna osoblivo silno rozvinena lisova ves prostir guberniyi za vinyatkom najbilshih vershin golciv Sayana Tunkinskih bilkiv yaki vkriti zdebilshogo pervisnim lisom tajgoyu sho skladayetsya perevazhno z porid hvojnih derev modrini kedra Yalini yalici a z listyanih berezi osiki riznih vidiv verbi miscyami topoli balzamichnoyi cheremshini glodu a na pivdni yabluni Dereva v pivnichno zahidnij chastini guberniyi na Sayanskomu hrebti z yavlyayutsya u viglyadi kvolih derevec kedra i modrini na visoti 1900 m a v centralnij chastini bilsh pivdennij na visoti 2000 m nad rivnem morya vniz zhe za techiyeyu richok z ponizhennyam visoti gir hvojni lisi stayut bilsh gustimi z yavlyayutsya listv yani porodi i lis pokrivaye soboyu sucilno vsi skati gir i richkovi dolini U lisah dereva vkriti masoyu lishajnikiv i mohiv sho visyat patlami na yih gilkah i ne tilki na nizkih miscyah a j na peredgir yah v gustih lisah na siromu grunti vsyudi silno poshireni lishajniki mohi gribi paporoti hvosh i plavuni Z roslin slid zgadati pro chagarniki yaki zustrichayutsya v Sayanah i Oblipiha krushinovidna Krim lisiv v guberniyi rozvinena roslinnist alpijskogo poyasu vapnyanih skel i kruch solonciv i stepiv a v pribajkalskih miscyah traplyayutsya vzhe roslini sho nalezhat flori Dalekogo Shodu FaunaU carstvi tvarin predstavlyayetsya velika riznomanitnist osoblivo lisovih Z hizhih borsuk rosomaha burij vedmid sobol gornostaj vidra vovk lisicya ris z grizuniv letyaga bilka burunduk evrashki zayec ta in z parnokopitnih kaban z zhujnih kabarga kozulya los los i pivnichnij olen U Bajkali voditsya osoblivij rid tyulenya nerpa Phoca baicalensis Z komah vidznachimo lishe osoblivij shkidlivij rid kobili Gomphocerus sibirica silno rozmnozhuyetsya v suhi roki vinishuyuchi posivi i lugovi travi Administrativnij podilV administrativnomu vidnoshenni Irkutska guberniya rozdilena z 1857 roku na 5 okrugiv Irkutskij Balaganskij Nizhnoudinskij Verholenskij i Kirenskij v yakih znachitsya 18 dilyanok staniv 45 volostej 40 inorodcheskih vidomstv i odne okreme silske suspilstvo Vse naselennya guberniyi z 4 okruzhnimi mistami 1 pozashtatnim i 1 gubernskim u 1892 roci dosyagalo do 465 428 osib u tomu chisli 249 151 cholovikiv i 216 277 zhinok Bilshist selyanskih poselen znahodilos po beregah richok Angari Oleni ta deyakih yih pritokah a takozh po Moskovskomu traktu Velikih sil bulo malo i voni roztashovuvalis po poshtovomu traktu mali ponad 500 gospodarstv nalichuyetsya lishe sim V kinci XIX storichchya do skladu guberniyi vhodilo 5 okrugiv z 1898 roku povitiv povit centr Plosha verst Naselennya chol 1897 1 1314 chol 37 315 1 145 6912 1 354 chol 65 667 3 69 1033 Irkutsk 51 473 chol 68 594 0 63 0994 Kirensk 2280 chol 359 798 2 55 4565 Nizhnoudinsk 5752 chol 106 823 6 80 918NaselennyaShilnist naselennya neznachna velicheznij prostir do 90 guberniyi ne bulo pomezhovano i vin ne perebuvav v chiyemu nebud volodinni U najnaselenishomu Balaganskomu okruzi na 1 km dovoditsya 3 7 osobi silskogo naselennya v najmensh zaselenomu Kirenskomu 0 11 osobi u vsij guberniyi 0 62 osobi U troh bilsh naselenih povitah na odne gospodarstvo pripadaye 5 6 osib a pracivnikiv 1 3 Na 100 cholovikiv pripadaye 97 7 zhinok Buryativ osilih i kochovih 117811 tungusiv 1654 karagasiv 431 v inshomu naselenni perevazhaye moskalskij element pomizh zaslanciv bagato polyakiv yevreyiv tatar Naselennya guberniyi skladayetsya z sumishi inorodciv pereselenciv i zaslanciv z riznih miscevostej Rosijskoyi imperiyi utvorilo osoblivij miscevij tip sibiryaka z osoblivoyu miscevoyu govirkoyu Najbilsha chastina naselennya serednogo zrostu a same 71 visokogo 12 nizkogo 17 Dosit silno poshirenij zob z jogo suputnikami kretinizmom i gluhonimota U 1892 roci v Irkutskij guberniyi ukladeno shlyubiv 4736 narodilosya 20 895 10 722 ch i 10 173 zh Pomerlo 16 710 9093 cholovichoyi 7617 zhinochoyi stati Vidsotok narodzhenih u pravoslavnomu naselenni 4 9 a v yazictvi 3 6 smertnist u pravoslavnih 3 9 u yazichnikiv 3 2 Prirodnij pririst naselennya 1 07 dijsnij 1 33 riznicyu padaye na immigraciyu Karta Irkutskoyi guberniyi v 1808 roci U 1890 roci znachilosya Dvoryan spadkovih i osobistih 4441 Duhovenstva pravoslavnogo bilogo 1880 Duhovenstva pravoslavnogo v monahah 87 Duhovenstva katolickogo 2 Duhovenstva lyuteranskogo 1 Duhovenstva Yevrejskogo 1 Duhovenstva Lamajskogo 10 Duhovenstva Magometanskogo 9 Pochesnih gromadyan spadkovih i osobistih 1368 Kupciv 1 623 Mishan 27 111 Cehovih 2 983 Selyan usih najmenuvan 223812 Regulyarnih vijsk 2546 Perebuvayut v zapasi vidstavnih nizhnih chiniv soldatskih druzhin i ditej 18039 Kozakiv 5230 Inorodciv osilih 14 178 Kochovih 103 633 Brodyachih 2 085 Inozemnih piddanih 68 Zaslanciv i oselnih robitnikiv 29 218 Politichnih zaslanciv 619 Poselenciv katorzhnikiv 5 441 Osib yaki ne nalezhat do zaznachenih verstv 482 U 1892 roci znachilosya pravoslavnih 372 456 rozkolnikiv riznih sekt 382 najbilshe subotnikiv u sel Zimi Balagansk pov katolikiv 3485 virmeno grigorian 86 protestantiv 569 magometan 2843 yevreyiv 6315 lamaitiv 14 210 shamanstvo 64 945 v period z 1872 po 1881 Ѫrik pravoslav ya prijnyalo 16 704 osib perevazhno buryati U guberniyi ne rahuyuchi mist bulo 223 cerkvi 2 monastiri 216 kaplic 2 mecheti 2 dacanu i 5 molitovnih budinkiv Nacionalnij sklad v 1897 roci Okrug Moskali Buryati Yevreyi Tatari Yakuti Ukrayinci Evenki tungusi PolyakiGuberniya v cilomu 73 1 21 2 1 4 1 4 0 53 0 42 0 75Balaganskij 60 8 35 6 0 65 1 2 0 48 0 57 Verholenskij 59 8 35 6 1 0 1 2 0 24 0 37 Irkutskij 75 5 18 9 2 3 1 2 0 29 0 94 Kirenskij 88 7 1 7 4 9 0 14 2 3 0 17 Nizhnoudinskij 91 3 1 9 0 87 2 4 0 71 1 14 Podatki i zboriU 1892 r po vsih okladnih poboriv pidlyagalo do styagnennya 1 112 098 rub z yakih zalishilosya v nedostachi 450 149 rub Golovnim chinom nedostacha prihodit na zaslanciv yaki volodili najmenshoyu platizhnoyu siloyu Neokladnih poboriv zalishalosya v nedostachi 561 977 rub na splatu yakoyi nadijshlo vsogo lishe 43 153 rub Kazenni platezhi mirski vitrati i naturalna povinnist troh povitiv Irkutskogo Balaganskogo ta Nizhnoudinskogo stanovili razom 1 294 723 rub 1887 r z yakih na chastku selyan padaye 914 721 rub a inorodciv 380 002 rub Na odnogo robitnika pripadaye vid 24 do 30 rub a na osobu vid 10 do 13 rub Mirski dohodi syagali lishe do 94 143 rub v tomu chisli u selyan 87 506 rub u inorodciv 6 637 rub Z naturalnih povinnostej vartist dorozhnogo poboru stanovila do 560 000 rub pidvodnogo do 300 000 rub Z kazennih nadhodzhen v 1892 r najbilshe dali akciznij pobir 1 910 794 rub i mitnij 7 263 884 rub Osvita medicina blagodijnistNarodna osvita za vinyatkom gubernskogo mista bula rozvinuta slabko v 1892 roci bulo 427 navchalnih zakladiv uchniv 11 112 v tomu chisli cholovichoyi stati 8 056 abo 72 5 i zhinochoyi stati 3 056 abo 27 5 Do vsogo naselennya guberniyi uchni skladali 2 1 do naselennya mist 7 7 povitiv 1 2 do ditej shkilnogo viku v mistah 46 3 v povitah 7 2 u vsij guberniyi 12 2 Silskih uchilish znachilosya 366 v tomu chisli shkil gramotnosti 223 cerkovno parafiyalnih 74 shkil ministerstva narodnoyi osviti parafiyalnih 63 i dvoklasnih 6 Krim togo v selah bulo bagato domashnih shkil z vikladachami poselencyami v troh povitah takih shkil bulo 107 z chislom uchniv do 1 020 U guberniyi bulo 13 likaren na 664 lizhok 3 etapnih lazareti 15 prijomnih pokoyiv 72 kr 4 lazareti pri zavodah i fabrikah 5 aptek z nih dvi silski 37 likariv 4 zhinki likarya 66 feldsheriv 21 povituha Blagodijnist za vinyatkom Irkutska rozvinena slabo v selah vsogo 8 bogodilen v yaki vidviduvalo 66 cholovik krim togo bulo 4 privatni bogodilni i do 9 budinkiv v yakih starezni i kaliki znahodyat sobi dah nad golovoyu na harchi zh prosili milostinyu EkonomikaZemlerobstvo Golovne zanyattya zhiteliv zemlerobstvo yakim ne zajmayutsya tilki Olhinski buryati i alaguyivski pologi kapsalskogo vidomstva a takozh tungusi i karagasi Vsya pivnich guberniyi tobto bilsha chastina Kirenskogo povitu i pivnichno shidna chastina Nizhnoudinska a takozh ves skelyastij zahidnij bereg Bajkalu buli zarahovani do nehliborodnoyi smugi potim menshu hliborodnist mayut zahidni i pivdenno zahidni chastini guberniyi pochinayuchi vid r Udi do zahidnih kordoniv guberniyi Centr i pivdenna chastina hliborodni grunt tut duzhe zhirnij i ne vimagaye dobriva ale na pivdni zaselena lishe dolina Irkut Najposhirenishi v Irkutskij guberniyi grunti suglinni perevazhno chervoni potim siri i yak vinyatok bili pershi zalyagayut na bilsh visokih miscyah i po shilah gir prichomu lisovij suglinok sho zalyagaye na bilsh visokih miscyah dlya obrobki pidhodit krashe stepovogo Cogo rodu grunti pri glibini v 3 4 vershka dlya obrobki vazhki ale na nih dobre rodit pshenicya Druge misce nalezhit chornim zemlyam sho dilyatsya na micni i legki ostanni podilyayutsya na stepovi i na tak zvani pihuni abo Buzuna buhovina Grunt cej lezhit nizhche chervonih suglinkiv zdebilshogo na dni dolin mizhgirskih dolin bagatshij peregnoyem glibina jogo vid dekilkoh vershkiv do arshinu V stepah chorni legki gruntu mistyat menshe peregnoyu nizh buzna j shvidko vtrachayut svoyu produktivnist i vimagayut dovgogo vidpochinku tak sho pislya znyattya 3 oh abo 5 oh hlibiv zalishayutsya na paru do 15 rokiv i nepridatni do ozimi Buzna sho lezhit v nizkih miscyah tam de buli bolota vvazhayetsya najgirshim gruntom do nogo nablizhayutsya tundrovi grunti sho znahodyatsya bilya bolit i kaltusiv Nareshti najposhirenishi v guberniyi pishani grunti i supiski riznih aspektiv z yakimi poruch zustrichayutsya inodi i mulkuvati gruntu Ci grunti malopridatni dlya posiviv she mensh pridatni dlya hliborobstva mulkuvati gruntu zustrichayutsya z supesyami i soloncyami sho vimagayut dobriva yake za vinyatkom Kirenskogo povitu i deyakih velikih sil nide ne vzhivayetsya a visnazhena rillya zvichaj kidayetsya pid par na desyatki rokiv Hocha miscevi umovi ukladayut vsi dani do rozvitku tripilnoyi sivozmini ale bilsha chastina 8 9 obroblyuvanoyi ploshi ekspluatuyetsya za dopomogoyu dvuhpilnoyi sistemi spilno z parom prichomu pole zasivayetsya protyagom dekilkoh rokiv pospil do povnogo visnazhennya do 15 rokiv abo zovsim zabuvayetsya zaminyuyuchis novim dlya chogo sluzhit pidsika Zemli pid posivom v 1892 r bulo vsogo 348 400 desyatin z cogo chisla na Balaganskij povit pripadaye 39 8 Irkutska guberniya 22 Verholenskij 16 1 Nizhnoudinskij 14 6 Kirenskij 7 5 Povsyudno rozvodyat kartoplyu konoplyu mensh poshireni posivi grechki gorohu i prosa Na yakist vrozhayu krim yakosti gruntu vplivaye visota polya tak yak na bilsh nizkih miscyah posivi chasto strazhdayut vid zamorozkiv dali stupin zahistu vid vitriv napryamok pohilu polya na pivnich chi pivden prisutnist girskih trav osotu Gorodnictvo maye promislovij harakter tilki v selah sho lezhat poblizu m Irkutska i u inshih mistechkah de ye bilsh znachnij popit U selishi Oleksandrivskomu ovochi vvazhayutsya krashimi v guberniyi selishe Galumet viroshuye chudovu cibulyu v selishi Bilskomu rozvinene hmelyarstvo z prodazhem shorichno do 40 000 pudiv hmelyu Tyutyun viroshuyut v gorodah perevazhno v Irkutskomu okruzi de v 1892 r zibrano z 154 5 des do 21 595 pudiv Konoplya dlya prodazhu nasinnya viroshuyetsya v selah najblizhchih do gubernskogo mista Inorodci majzhe ne zajmayutsya gorodnictvom Skotarstvo Pislya zemlerobstva najrozvinutishe skotarstvo comu spriyayut veliki stepi v centralnij chastini guberniyi de buryati zajmayutsya skotarstvom yak promislom ale zdebilshogo vono sluzhit tilki dlya pidtrimki zemlerobstva Bilshe vsogo hudobi rozvoditsya v i v Tunkinskij ulogovini Irkutskogo okrugu ale skotarstvo ne vidpovidaye potrebam naselennya a tomu chastina hudobi shorichno priganyayut do Irkutska i zolotih promisliv z Zabajkallya Mongoliyi i navit z Tomska Misceva hudoba malorosla korovi dayut malo moloka koni vidriznyayutsya ridkisnoyu vitrivalistyu Vsogo v guberniyi za vinyatkom mist v 1892 r znachilosya konej 292 111 rogatoyi hudobi 380 336 ovec 356 408 kiz 51 112 svinej 88 572 oleniv 3 930 verblyudiv 210 Polyuvannya Polyuvannya skladaye vinyatkove zanyattya tungusiv i karagasiv z slov yanskogo naselennya promislom zvirolova zajmayutsya zhiteli sil sho lezhat v glibokij tajzi abo v girskih miscevostyah abo v dolinah Tunguski Ilimu Kirengi i inshih richok Promishlyayut golovnim chinom vivirku j inshih hutrovih zviriv dobuvayuchi yih rushniceyu plashkami yamami tosho Vedmediv i vovkiv b yut tilki vipadkovo pri polyuvanni na inshih zviriv Z ptahiv predmetom promislu sluzhat ryabchiki teterevi i vodyani ptahi Z vpolovanogo v prodazh jshli shkuri hutrovih zviriv muskus panti molodi rogi izyubra sho prodavalisya za 100 200 rub poshtuchno abo na vagu vid 6 do 12 rub za funt U 1888 roci v 3 okrugah Irkutskomu Balaganskomu i Nizhnoudinskomu zajmalosya polyuvannyam 4 822 osobi yakimi zdobuto zvira na sumu 122 246 rub Ribalstvo Ribnij promisl obumovlyuvavsya blizkistyu selish do richok Angara i Lena a golovnim chinom do ozera Bajkal na yakomu shorichno vilovom ribi zajmayetsya do 1500 osib Na Bajkali predmetom promislu sluzhit lov hariusa bajkalskogo a v richkah vidobuvayetsya sig lenok tajmen harius angarskij zridka oseter i insha riba Na Bajkali v 1892 roci vidobuto v litnij lov 707 bochok omulya v kozhnij vid 800 do 1000 sht a v osinnij lov 785 bochok ikri 57 bochok zhiru 201 pud vsogo na sumu 66 000 rub Najnyato na ribnij promisel 1 171 robitnikiv 1 020 cholovikiv i 151 zhinka na 9 sudah z 50 nevodami Krim togo olhonskimi buryatami u Malogo morya dobuto 905 bochok ribi 173 pudiv rib yachogo i 591 pudiv Remisnictvo Kustarne virobnictvo bulo rozvinene v guberniyi slabo i sluzhilo perevazhno pidmogoyu v domashnomu gospodarstvi yak napriklad bondarstvo vigotovlennya voziv kolis i inshih virobiv z dereva pletinnya nevodiv i ribackih sitok lagodzhennya motuzok prigotuvannya z vovni i volossya grubogo sukna tar pidstilok v yazannya vovnyanih panchih i rukavic viroblennya hutra i shkiri dobuvannya zhivici abo sirki dlya zhuvannya miscevij zvichaj Syudi zh mozhna vidnesti vuglyarstvo smolokurennya dobutok dogtyu zbir kedrovih gorihiv Kovalskij promisel glechikove virobnictvo i ceglyanij promisel poshireni po vsij guberniyi Vidhozhi promisli Nabagato vazhlivishu poziciyu v ekonomichnomu pobuti naselennya zajmali vidhozhi promisli lyudi najmalisya v zoloti kopalni v viznictvo dlya splavu sudiv i yih pobudovi a takozh dlya poshtovih perevezen Viznickim promislom golovnim chinom zajmalosya naselennya Irkutskogo Balaganskogo i osoblivo Nizhnoudinskogo povitiv viznictvo viklikalo zbilshennya zbutu miscevih produktiv i zmistu zayizhdzhih dvoriv yakih po Moskovskomu traktu nalichuvalosya do 587 Z mista Irkutska tilki chayu shorichno vidpravlyalosya 48 256 voziv 290 446 misc abo blizko 1 mln pudiv a vsih voziv z tovarami cherez Irkutsk prohodilo blizko 75 000 dostavka tovariv koshtuvala blizko 3 500 000 mln rub V Verholenskomu i Kirenskomu povitah viznickij promisel mav menshe znachennya vazhlivishoyu buli poshtovi perevezennya sho dostavlyali v naselennyu Kirenskogo poviut valovij dohid v 500 000 rub V ostannih dvoh okrugah naselennya znahodit sobi znachnij zarobitok v budivnictvi sudiv yih navantazhenni i splavi Sudnobuduvannya golovnim chinom provoditsya v Verholenskomu poviti v selah roztashovanih po richkah Ilge Olena i Tuture tut v serednomu buduvalosya do 690 sudiv barok polubarok pauzki karbasvv chovniv na sumu do 100 000 rub prichomu sudnobuduvannyam zajnyato bulo do 1 300 osib Z usih 7 pristanej Verholenskogo povitu bulo splavleno na cih sudah hliba i tovariv v 1892 roci 1 191 000 pudiv na sumu 3 942 950 krb Zhiteli Kirenskogo povitu zajmayutsya takozh dostavkoyu sina na zoloti promisli zaroblyayuchi cim shorichno do 180 000 rub Promislovist Nezvazhayuchi na viddalenist Irkutskoyi guberniyi vid promislovih centriv Rosijskoyi imperiyi i na dorozhnechu perevezennya do 9 rub Z pudu fabrichna i zavodska promislovist rozvinena slabo i daleko ne zadovolnyaye miscevij popit do togo zh produkti miscevogo virobnictva yakist mayut nizhchu nizh u privezenih napriklad zalizo sklo sukno porcelyanovij i sklyanij posud Zavodiv i fabrik v guberniyi bulo 116 z yakih v 1892 r ne diyalo 10 robitnikiv bulo 2 235 virobiv vigotovleno na 2 027 210 rub Velika chastina fabrik i zavodiv znahoditsya v m Irkutsku 60 i v Irkutskomu okruzi 36 Z zavodiv najbilshe shkiryanih 24 1 z nih ne diyav z 117 robitnikami i virobnictvom na 254 464 rub Potim ceglyanih 14 z 96 robitnikami i virobnictvom na 25 810 rub Za sumoyu virobnictva pershe misce nalezhit 10 vinokurnim zavodam z nih 3 ne diyali pri 213 robitnikah z virobnictvom na 318 394 rub Dvi sukonni fabriki 1z nih ne diyala pri 105 robitnikah z virobnictvom na 61 438 rub 1 metalurgijnij zavod z 667 robitnikami i virobnictvom na 254 491 rub 2 farforo fayansovi fabriki pri 210 robitnikah z virobnictvom na 206 800 rub 4 solevarni z 250 robitnikami i virobnictvom na 170 929 rub 4 sklyanih zavodi 2 z nih ne diyalo pri 84 robitnikah z virobnictvom na 68 813 rub TorgivlyaTorgovih dokumentiv svidchen i kvitkiv v 1893 r po Irkutskij guberniyi bulo 5 495 Torgivlya bula dosit silno rozvinena chomu duzhe spriyaye tranzitnij shlyah yakij peretinaye guberniyu hocha perevezennya chayu v ostanni roki silno skorotilasya vnaslidok transportuvannya yih morem i polipshennya miscevih vodnih shlyahiv Chimalo spriyaye rozvitku torgivli znachnij zbut miscevogo hliba na zoloti promisli osoblivo v Yakutsku oblast Privezeni tovari zakupovuyutsya golovnim chinom na Nizhegorodskij ta Irbitskij yarmarkah i v Tomsku Misceva promislovist eksportuvala hlib spiru pivo shkiru zalizo sklo sukno tyutyun i porcelyanovi virobi v Yakutsku i Zabajkalsku oblasti i chastkovo v Yenisejsku guberniyu Silski tovari znahodyat zbut na shodennih abo nedilnih bazarah v mistah i v bilsh bagatolyudnih selah a takozh na deyakih yarmarkah z yakih za sumoyu oborotiv najbilsh znachni krim Irkutskoyi 5 yarmarok v verholenskomu poviti i 2 v Kirenskomu TransportGolovni torgovi shlyahi v Irkutskij guberniyi suhoputni Moskovskij abo Velikij Sibirskij trakt prorizaye guberniyu po vsij yiyi shirini z zahodu na shid prodovzhennyam jomu sluguye Navkolobajkalskij trakt po yakomu jde ruh tovariv navesni i voseni pid chas pripinennya spoluchennya cherez Bajkal Drugij trakt vid m Irkutska jde suhim shlyahom do stanciyi Zhigalovskogo a zvidti vodoyu do Yakutska po r Leni po yakij z 1862 roku hodili paroplavi sho pidnimalisya zdebilshogo tilki do Ust Kuti Vid Irkutska po pravomu berezi r Angari jshov Zaangarskij trakt povz mista Balagansk do sil Ust Udi do nogo doluchayetsya Osinskij trakt V Nizhnoudinskomu poviti dvi gilki sho jdut vid Moskovskogo traktu i doroga sho vede do Shelashnikovskogo traktu prokladenogo do Nizhneslobodskoyi pristani na r Ilge ostannya doroga duzhe vazhliva dlya perevezennya hliba yakij priznachavsya dlya splavu po r Leni Inshij shlyah na r Lenu vede vid sil Tuluna po richkah Iyi i Oke do sil B Mamirskogo na Angari zvidsi povertaye na r Ilim cherez Ilimskij volok a potim na r Ust Kutu sho vpadaye v r Lenu Tunkinskij trakt vede do Mongoliyi po dolini r Irkut Vodyane spoluchennya provoditsya golovnim chinom po richkah Leni i Angari normalnomu shlyahu po ostannij pereshkodzhayut porogi ale paroplavi bezpereshkodno pidnimayutsya protyagom 600 verst do sil Bratskogo Ostrogu U 1885 r dano dozvil na rpobudovu v porozhistih chastinah Angari paroplavstva i buksuvannya vid s Bratskogo do m Yenisejska Po ozeru Bajkalu vidbuvalosya dost diyalne paroplavne spoluchennya z Zabajkallyam shistma paroplavami sho nalezhali Kyahtinskomu tovaristvu krim togo po ozeru hodit she odne parove sudno sho nalezhit ribopromislovij firmi IstoriyaGerb guberniyi z vidomim opisom babra yakij buv zatverdzhenij Oleksandrom II 1878 Arheologichni doslidzhennya ostannih rokiv rozkrili isnuvannya v Irkutskij guberniyi v dolinah r Angari i yiyi pritokah lyudej kam yanoyi dobi suchasnikiv mamuta i dopotopnogo bika v riznih miscyah znajdeno zbroyu prikrasi i znaryaddya kam yanogo periodu U cih zhe miscyah znajdeno takozh chimalo rechej sho stosuyutsya periodiv znajomstva lyudini z metalom ale nichogo ne vidomo pro plemena yaki zalishili po sobi ci pam yatki Najranisha istorichna zvistka pro misceve naselennya priangarskogo krayu vidnositsya do kincya XII st Tobto do chasu zanyattya cih misc buryatami Na chas poyavi moskaliv na beregah r Angari buryati buli vzhe tut najchiselnishim i najsilnishim plemenem tam zhili i tungusi V 1628 roci v serednij techiyi Angari vinik pershij na cij richci ostrog Ribinskij V 1630 roci zasnovane Ilimske zimovishe na voloku yakij viv na r Lenu a na ostannij Nikolskij cvintar perejmenovanij v 1655 ocir v Kirenskij ostrog V 1652 roci zakladeno Irkutske yasachne zimovishe a v 1654 roci zakladenij v samomu centri buryatskih kochivel Balaganskij ostrog Tunkinskij kraj zahoplenij lishe v 1709 roci pri budivnictvi Tunkinskogo ostrogu V 1719 roci utvorena v 1764 roci Irkutska guberniya v 1822 roci Shidno Sibirske general gubernatorstvo z 1887 Tilki z 1851 roku z chasu vidokremlennya Irkutska guberniya otrimala svoyi kincevi kordonah Zaselennya krayu provodilosya spochatku abo pereselennyam z yevropejskoyi chastini imperiyi selyan i sluzhivih lyudej za priznachennyam uryadu abo dobrovilnim pereselennyam selyan U pershij chas ohochih do pereselennya bulo nebagato v 1648 roci dobrovilno oselilisya selyani pid verholenskih ostrogom v 1653 roci poseleno bulo 60 simej blizko v 1697 v riznih miscyah 500 simej hliborobiv z Verhotur ya i t d Zaselennyu krayu chimalo zavazhali timchasovi zahodi proti dobrovilnogo pereselennya napriklad ukazi 1743 i 1846 rokiv Golovnim chinom zaselennya Irkutskoyi guberniyi vidbuvalosya za rahunok zaslanciv Znachna chastina poselenciv zaslanciv postijno znahodilasya poza mezhami guberniyi abo na zolotih kopalnyah abo nevidomo de Chimalij kontingent pereselenciv sklali shtrafni soldati vijskovopoloneni a osoblivo polski povstanci 1830 1831 i 1863 rokiv v 1866 roci v Sibiru nalichuvalosya do 18 000 zaslanih polyakiv Kerivnictvo guberniyiGeneral gubernatori P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadigeneral poruchik 1783 1787general poruchik 1787 1793Irkutski vijskovi gubernatori P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadigeneral lejtenant 1797 1798general vid infanteriyi 1798 1800general lejtenant 1800 1803General gubernatori Sibiru P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadidijsnij tayemnij radnik 23 05 1803 06 1806tayemnij radnik 06 1806 22 03 1819Speranskij Mihajlo Mihajlovich tayemnij radnik 22 03 1819 1822Gubernatori P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadigeneral major 1765 1767general poruchik 1767 1776brigadir 1776 1779general major 1779 1783Praviteli namistnictva P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadigeneral major 1783 1786general major 1786 1791general major 1791 13 12 1797Gubernatori P I Pb Titul chin zvannya Chas na posaditayemnij radnik 05 09 1798 25 09 1798dijsnij statskij radnik 25 09 1798 1802dijsnij statskij radnik 1802 1804dijsnij statskij radnik 1804 1805dijsnij statskij radnik 1805 1806dijsnij statskij radnik 1806 1819dijsnij statskij radnik vice gubernator V O gubernatora 1819 1821ddijsnij statskij radnik 25 06 1821 29 06 1835dijsnij statskij radnik 29 06 1835 11 03 1838Lovshin Oleksij Iraklijovich dijsnij statskij radnik 11 03 1838 26 01 1839dijsnij statskij radnik 26 01 1839 10 05 1848dijsnij statskij radnik 10 05 1848 29 06 1851general lejtenant 03 07 1851 14 12 1859dijsnij statskij radnik 18 12 1859 23 03 1862general major 23 03 1862 13 01 1864general major 23 01 1864 20 04 1880general lejtenant 20 04 1880 17 05 1882general major 17 05 1882 09 02 1886dijsnij statskij radnik 06 03 1886 12 05 1889general major 12 05 1889 24 01 1897dijsnij statskij radnik tayemnij radnik 01 02 1897 18 02 1905 21 01 1906 18 02 1908dijsnij statskij radnik 12 05 1908 28 02 1911dijsnij statskij radnik 28 02 1911 1913ddijsnij statskij radnik 1913 1917Vice gubernatori P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadinadvirnij radnik 1 j tovarish gubernatora 1764 1766major 2 j tovarish gubernatora 1764 1771kolezkij radnik 1 j tovarish gubernatora 1766 1771baron polkovnik 1 j tovarish gubernatora 1771 1772nadvirnij radnik 2 j tovarish gubernatora 1771 1775kolezkij radnik 1 j tovarish gubernatora 1773 1775polkovnik 1 j tovarish gubernatora 1775 1782kolezkij radnik 2 j tovarish gubernatora 1775 1778pidpolkovnik 2 j tovarish gubernatora 1778 1782general major 1778 1784brigadir 1784 1785kolezkij radnik 1785 1789kolezkij radnik 1789 1793polkovnik statskij radnik 1793 1797dijsnij statskij radnik 15 12 1798 18 01 1799dijsnij statskij radnik 01 02 1799 1804statskij radnik 1804 1806kolezkij radnik 1806 1809statskij radnik 1809 1814kolezkij radnik statskij radnik 1814 1822Golovi gubernskogo pravlinnya P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadinadvirnij radnik 1822 25 07 1823dijsnij statskij radnik 25 07 1823 25 07 1827Muravjov Oleksandr Mikolajovich statskij radnik 11 07 1831 25 06 1832statskij radnik 25 06 1832 09 08 1838statskij radnik 17 03 1839 10 04 1845statskij radnik 08 11 1846 18 02 1853statskij radnik 18 02 1853 20 12 1855statskij radnik 01 01 1858 18 12 1859kolezkij radnik 05 02 1860 05 02 1865dijsnij statskij radnik 08 02 1865 27 02 1875dijsnij statskij radnik 04 06 1875 19 09 1879statskij radnik 28 03 1880 15 03 1884Petrov Vasil Vasilovich statskij radnik 10 05 1884 13 11 1886statskij radnik 08 01 1887 24 01 1891dijsnij statskij radnik 24 01 1891 12 10 1895Vice gubernatori P I Pb Titul chin zvannya Chas na posadidijsnij statskij radnik 12 10 1895 12 07 1897statskij radnik 12 07 1897 21 09 1901dijsnij statskij radnik 11 12 1901 12 12 1903kolezkij radnik 12 12 1903 05 08 1906kolezkij radnik 05 08 1906 31 12 1910nadvirnij radnik kolezkij radnik 24 01 1911 1914dijsnij statskij radnik 1914 1917Primitki Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 20 veresnya 2016 Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 20 veresnya 2016 Aleksandrovskij Zaangarskij trakt 28 zhovtnya 2013 u Wayback Machine IrkipediyaPosilannyaTo chto prezhde uma glagolet Ocherk ob angarskom govore 29 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Dzherela Adres kalendar Irkutskoj gubernii Irkutsk 1916 13 veresnya 2018 u Wayback Machine ros inshe div Myezhov Sibirskaya bibliografiya SPb 1892 g ros Irkutskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Materialy dlya issledovaniya zemlepolzovaniya i hozyajstvennogo byta selskogo naseleniya Irkutskoj i Enisejskoj gubernii M 1890 g ros