Китой

Китой (рос. Китой, бур. Кхүти) — річка у Бурятії та Іркутській області Росії, ліва притока Ангари, басейн Єнісею.

Китой
52°39′14″ пн. ш. 103°53′56″ сх. д. / 52.65389500002777368° пн. ш. 103.89896400002778876° сх. д. / 52.65389500002777368; 103.89896400002778876
Витік	Саяни
• координати	52°02′45″ пн. ш. 101°06′57″ сх. д. / 52.0461000000277778° пн. ш. 101.11610000002778520° сх. д. / 52.0461000000277778; 101.11610000002778520
Гирло	Ангара
• координати	52°39′10″ пн. ш. 103°54′06″ сх. д. / 52.65280000002777427° пн. ш. 103.90170000002778750° сх. д. / 52.65280000002777427; 103.90170000002778750
Басейн	басейн Єнісею
Країни:	Росія^[1]
Регіон	Росія^[1]
Довжина	316 км
Площа басейну:	9190 км²
Середньорічний стік	118 м³/с
Медіафайли у Вікісховищі

Загальна інформація

Довжина річки — 316 м, площа басейну — 9 190 км². Починається з двох витоків у Східному Саяні. Протікає між Китойськими і Тункінськими Гольцями. У нижній течії має широку заболочену долину. Середньорічна витрата води в гирлі близько 115 м³/с, найбільша — 2 340 м³/с. Замерзає у другій половині жовтня, скресає у кінці квітня — на початку травня. Лісосплавна. На річці розміщене м. Ангарськ. Живлення змішане, з перевагою дощового (60 %). Ще 30 % становить ґрунтове підземне живлення, решта припадає на снігове живлення.

Швидкість течії — від 0,5 до 2 м/с, глибина — 1,5 м, іноді русло досягає 250 м у ширину. Мілини та косяки встелені галькою, біля розмитих узбереж накопичуються відмерлі чагарники. До Китою впадає близько 200 водойм загальною довжиною 5 332 км. Основні притоки: Горлик-Гол, Шумак, Сарамта, Федюшкіна Річка, Березівка, Картагон та інші.

У місці витоку, в Бурятії, це невеликий рівчак, який, при переході через кордон Іркутської області, виходить з гористої місцевості на рівнину, де перетворюється у широку водойму. За характером течії Китой відносять до річок з численними літніми паводками, позаяк весняний паводок бурхливий, але короткочасний. Впадає до Ангари нижче греблі Іркутської ГЕС.

Назва та історія

На думку філологів, назва пов'язана з племенами кетів (хетів), що проживали на її берегах. За переказами, на тунгуському й тофаларському діалектах «китой» означає «вовча паща».

У 1825 році організовано пошукову експедицію до річок Іркутського округу, яка знайшла, в тому числі у басейні Китою, золотоносні шари, після чого організувалися артілі золотодобувників.

Рослинний і тваринний світ

Річка протікає через гірські висоти понад 3 тис. м — типові альпійські вершини з гострими гребенями без рослинності. У хвойних лісах басейну річки водяться бурі ведмеді, росомахи, куниці, вовки, бурундуки, копитні тварини (лосі, сибірські олені ізюбри, козулі), у річках — минь, харіус, таймень, окунь, щука.

Антропогенний вплив

В долині розвинуте мисливство, насамперед на хутряну звірину, як то соболь чи куниця. У прибережних зонах багато ягід — чорниці, жимолость, обліпиха — та грибів, які збирає місцеве населення.

Раніше річку використовували для сплавляння лісу на деревообробне підприємство. Згодом сплав визнали невигідним та шкідливим і заборонили. В долині річки розробляють родовища золота та заготовляють деревину, в основному березу й сосну. На річці збудовано 5 мостів, один з них дуже давній, дерев'яний, використовується пішоходами. Є новий автомобільний перехід на трасі М53 та залізнична магістраль. Взимку діють переправи по льоду. На річці, окрім Ангарська, розміщуються села Октябрський, Розділля, Одинськ, Архієреївка, Стара Ясачна та інші.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Китой (река) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
3. Река Китой на карте Иркутской области от истока до устья. Oreke.ru (російська) . Процитовано 4 квітня 2023.
4. История реки Китой…. Ангарск38 (російська) . Процитовано 4 квітня 2023.
5. Река Китой в Иркутской области и Бурятии. По-Сибири (російська) . Процитовано 4 квітня 2023.