Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іркутська ГЕС — ГЕС на річці Ангара, Іркутськ, Іркутська область, Росія. ГЕС є першою сходинкою Ангарського каскаду.
| Іркутська ГЕС | |
|---|---|
 | |
| 52°14′34″ пн. ш. 104°19′42″ сх. д. / 52.2427777800277724° пн. ш. 104.3286111100277793° сх. д.Координати: 52°14′34″ пн. ш. 104°19′42″ сх. д. / 52.2427777800277724° пн. ш. 104.3286111100277793° сх. д. | |
| Країна |  Росія |
| Стан | діюча |
| Річка | Ангара |
| Каскад | Ангарський |
| Початок будівництва | 1954 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1956-1958 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 662,4 МВт |
| Середнє річне виробництво | 4 100 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблево-дереваційна |
| Розрахований напір | 26 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | поворотно-лопатеві |
| Кількість та марка турбін | 8хПЛ 577-ВБ-720 |
| Витрата через турбіни | 8х410 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 8хСВ 1160/180-72 |
| Потужність гідроагрегатів | 8х82,8 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна водоскидна |
| Висота греблі | 44 м |
| Довжина греблі | 2500 м |
| Шлюз | немає |
| Власник | |
  Іркутська ГЕС | |
| Мапа | |
 Іркутська ГЕС у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Будівництво Іркутської ГЕС почалося у 1950 , закінчено у 1958. ГЕС є русловою з поєднаною будівлею ГЕС. Склад споруд ГЕС:
- бетонна водозливна гребля;
- суміщена будівля ГЕС довжиною 240 м;
- земляна насипна гребля з суглинним ядром найбільше заввишки — 44 м і завдовжки — 2500 м, що складається з лівобережної, острівної, руслової та правобережної ділянок.
Висота верхнього б'єфу над рівнем моря (НПР) становить 457 м По греблі ГЕС проходить автодорожній перехід. Судноплавних шлюзів ГЕС не має, оскільки наскрізне судноплавство по Ангарі відсутнє, проте місце для шлюзів зарезервовано.
Потужність ГЕС — 662,4 МВт, середньорічне вироблення — 4,1 млрд кВт·год. У будівлі ГЕС встановлено 8 поворотно-лопатевих гідроагрегатів потужністю по 82,8 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 26 м. Обладнання ГЕС застаріло і зношене, проводиться його модернізація.
Напірні споруди ГЕС (довжина напірного фронту 2,73 км) утворюють велике Іркутське водосховище, що включає в себе озеро Байкал. ГЕС спроектовано інститутом «Гідропроект». Іркутська ГЕС контролюється ВАТ , проте греблі ГЕС знаходяться у федеральній власності, планується їх передача ВАТ «РусГідро».
Історія будівництва
Фактично комплексні дослідження на Ангарі почалися у 1930, коли при ВРНГ було створено «Управління з вивчення Ангарської проблеми». У 1931 це «Управління» було перейменовано в «Бюро Ангари» і увійшло до складу тресту «Гідроенергопроект».
У 1935 під керівництвом професора В. М. Малишева було закінчено перший етап дослідницьких робіт з проблеми Ангари, результатом якого з'явилися: схема використання верхньої ділянки Ангари, схематичний проект першочергової байкальської «Іркутської» гідроустановки і техніко-економічної схеми Прибайкальского комплексу промислових підприємств, споживачів її енергії. Ці матеріали у 1936 були розглянуті експертною комісією Держплану СРСР. Результатом розгляду стало рішення про будівництво на р.. Ангарі шести ГЕС , що утворюють безперервний каскад. Першочерговим з усіх Ангарських гідроелектростанцій за сукупністю умов, була намічена сама верхня — Іркутська ГЕС. Друга світова війна перервала проектні роботи.
У серпні 1947 за рішенням ЦК ВКП (б) і Ради Міністрів СРСР в Іркутську на Конференції Академії Наук СРСР були намічені реальні шляхи рішення Ангарської проблеми, зокрема проведення спеціальних вишукувань для розробки завдання на проектування Іркутського гідровузла — першого ступеня каскаду.
У 1948 Іркутська ГЕС включена в титульний список проектно-вишукувальних робіт тресту «МОСГІДЕП».
До кінця 1949 проект гідроелектростанції був розроблений і затверджений, а в січні 1950 урядом СРСР прийнято рішення про спорудження Іркутського гідровузла. І вже через місяць у створі майбутньої греблі з'явилися перші гідробудівники. Для виконання робіт з будівництва Іркутської ГЕС в системі Главгідроенергобуду Міністерства електростанцій було організовано спеціальне будівельно-монтажне управління .
При проектуванні каскаду гідростанцій на Ангарі інженери Гідроенергопроект пропонували для підвищення потужності ГЕС спрямованим вибухом створити проран у витоку Ангари. Справа в тому, що її обсяг стоку і спрацювання водосховища рівень обмежується рівнем дна річки в створі . Це обмеження впливає на пропускну здатність витоку і, отже, на витрату води на Іркутській ГЕС, особливо при низьких рівнях Байкалу. Створення прорану глибиною 25 м дозволило б направити в Ангару близько 120 км³ на рік води і тим самим збільшити середньорічне вироблення електроенергії на каскаді. Проте ця ідея викликала протести громадськості і залишилася нереалізованою. Сибірські вчені та письменники опублікували в жовтні 1958 відкритий лист-протест в «Літературній газеті».
Проект ГЕС неодноразово змінювався, наприклад, за первинними варіантам планувалося будівництво пригребельної будівлі ГЕС та судноплавних шлюзів.
Остаточне затвердження переробленого проекту було вироблено Міністерством електростанцій 16 листопада 1955, менш ніж за рік ( 10 липня 1956 ) була перекрита Ангара, а 28 грудня 1956 поставлений під навантаження перший гідроагрегат. У 1958 будівельники достроково ввели в експлуатацію останні два агрегати, і Іркутська ГЕС запрацювала на повну проектну потужність. 24 жовтня 1959 Державна комісія під головуванням М. Н. Маркелова, голови Східно-Сибірського раднаргоспу, прийняла Іркутську гідроелектростанцію в постійну експлуатацію.
Іркутське водосховище
Іркутське водосховище заповнювалося протягом семи років. За цей час підпір від греблі поширився на озеро Байкал, підвищивши його рівень на 1,46 метра. Таким чином, з одного боку, долина Ангари перетворилася в затоку Байкалу, а з іншого — саме велике озеро стало головною регулюючої частиною Іркутського водосховища.
В результаті наповнення Іркутського водосховища була затоплена частина Навколобайкальської залізниці від Іркутська до селища Байкал, що проходила вздовж Ангари, що перетворило НБЗ у тупикову ділянкук.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 11 серпня 2013.
- Александров Н. А. Кругобайкальская железная дорога. Исторический очерк. // Железнодорожный транспорт, № 5, 1991 г. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 2011-9-11.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=()
Ресурси Інтернету
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іркутська ГЕС |
- Опис Іркутської ГЕС на сайті ВАТ «Іркутськенерго» [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт інституту «Гідропроект» [ 1 серпня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Іркутська ГЕС. Фоторепортаж [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irkutska GES GES na richci Angara Irkutsk Irkutska oblast Rosiya GES ye pershoyu shodinkoyu Angarskogo kaskadu Irkutska GESVid na greblyu52 14 34 pn sh 104 19 42 sh d 52 2427777800277724 pn sh 104 3286111100277793 sh d 52 2427777800277724 104 3286111100277793 Koordinati 52 14 34 pn sh 104 19 42 sh d 52 2427777800277724 pn sh 104 3286111100277793 sh d 52 2427777800277724 104 3286111100277793Krayina RosiyaStan diyuchaRichka AngaraKaskad AngarskijPochatok budivnictva 1954Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1956 1958Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 662 4 MVtSerednye richne virobnictvo 4 100 mln kVt godTip GES greblevo derevacijnaRozrahovanij napir 26 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin povorotno lopateviKilkist ta marka turbin 8hPL 577 VB 720Vitrata cherez turbini 8h410 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 8hSV 1160 180 72Potuzhnist gidroagregativ 8h82 8 MVtOsnovni sporudiTip grebli betonna gravitacijna vodoskidnaVisota grebli 44 mDovzhina grebli 2500 mShlyuz nemayeVlasnikIrkutska GESMapa Irkutska GES u VikishovishiZagalni vidomostiBudivnictvo Irkutskoyi GES pochalosya u 1950 zakincheno u 1958 GES ye ruslovoyu z poyednanoyu budivleyu GES Sklad sporud GES betonna vodozlivna greblya sumishena budivlya GES dovzhinoyu 240 m zemlyana nasipna greblya z suglinnim yadrom najbilshe zavvishki 44 m i zavdovzhki 2500 m sho skladayetsya z livoberezhnoyi ostrivnoyi ruslovoyi ta pravoberezhnoyi dilyanok Visota verhnogo b yefu nad rivnem morya NPR stanovit 457 m Po grebli GES prohodit avtodorozhnij perehid Sudnoplavnih shlyuziv GES ne maye oskilki naskrizne sudnoplavstvo po Angari vidsutnye prote misce dlya shlyuziv zarezervovano Potuzhnist GES 662 4 MVt serednorichne viroblennya 4 1 mlrd kVt god U budivli GES vstanovleno 8 povorotno lopatevih gidroagregativ potuzhnistyu po 82 8 MVt sho pracyuyut pri rozrahunkovomu napori 26 m Obladnannya GES zastarilo i znoshene provoditsya jogo modernizaciya Napirni sporudi GES dovzhina napirnogo frontu 2 73 km utvoryuyut velike Irkutske vodoshovishe sho vklyuchaye v sebe ozero Bajkal GES sproektovano institutom Gidroproekt Irkutska GES kontrolyuyetsya VAT prote grebli GES znahodyatsya u federalnij vlasnosti planuyetsya yih peredacha VAT RusGidro Istoriya budivnictvaFaktichno kompleksni doslidzhennya na Angari pochalisya u 1930 koli pri VRNG bulo stvoreno Upravlinnya z vivchennya Angarskoyi problemi U 1931 ce Upravlinnya bulo perejmenovano v Byuro Angari i uvijshlo do skladu trestu Gidroenergoproekt U 1935 pid kerivnictvom profesora V M Malisheva bulo zakincheno pershij etap doslidnickih robit z problemi Angari rezultatom yakogo z yavilisya shema vikoristannya verhnoyi dilyanki Angari shematichnij proekt pershochergovoyi bajkalskoyi Irkutskoyi gidroustanovki i tehniko ekonomichnoyi shemi Pribajkalskogo kompleksu promislovih pidpriyemstv spozhivachiv yiyi energiyi Ci materiali u 1936 buli rozglyanuti ekspertnoyu komisiyeyu Derzhplanu SRSR Rezultatom rozglyadu stalo rishennya pro budivnictvo na r Angari shesti GES sho utvoryuyut bezperervnij kaskad Pershochergovim z usih Angarskih gidroelektrostancij za sukupnistyu umov bula namichena sama verhnya Irkutska GES Druga svitova vijna perervala proektni roboti U serpni 1947 za rishennyam CK VKP b i Radi Ministriv SRSR v Irkutsku na Konferenciyi Akademiyi Nauk SRSR buli namicheni realni shlyahi rishennya Angarskoyi problemi zokrema provedennya specialnih vishukuvan dlya rozrobki zavdannya na proektuvannya Irkutskogo gidrovuzla pershogo stupenya kaskadu U 1948 Irkutska GES vklyuchena v titulnij spisok proektno vishukuvalnih robit trestu MOSGIDEP Do kincya 1949 proekt gidroelektrostanciyi buv rozroblenij i zatverdzhenij a v sichni 1950 uryadom SRSR prijnyato rishennya pro sporudzhennya Irkutskogo gidrovuzla I vzhe cherez misyac u stvori majbutnoyi grebli z yavilisya pershi gidrobudivniki Dlya vikonannya robit z budivnictva Irkutskoyi GES v sistemi Glavgidroenergobudu Ministerstva elektrostancij bulo organizovano specialne budivelno montazhne upravlinnya Pri proektuvanni kaskadu gidrostancij na Angari inzheneri Gidroenergoproekt proponuvali dlya pidvishennya potuzhnosti GES spryamovanim vibuhom stvoriti proran u vitoku Angari Sprava v tomu sho yiyi obsyag stoku i spracyuvannya vodoshovisha riven obmezhuyetsya rivnem dna richki v stvori Ce obmezhennya vplivaye na propusknu zdatnist vitoku i otzhe na vitratu vodi na Irkutskij GES osoblivo pri nizkih rivnyah Bajkalu Stvorennya proranu glibinoyu 25 m dozvolilo b napraviti v Angaru blizko 120 km na rik vodi i tim samim zbilshiti serednorichne viroblennya elektroenergiyi na kaskadi Prote cya ideya viklikala protesti gromadskosti i zalishilasya nerealizovanoyu Sibirski vcheni ta pismenniki opublikuvali v zhovtni 1958 vidkritij list protest v Literaturnij gazeti Proekt GES neodnorazovo zminyuvavsya napriklad za pervinnimi variantam planuvalosya budivnictvo prigrebelnoyi budivli GES ta sudnoplavnih shlyuziv Ostatochne zatverdzhennya pereroblenogo proektu bulo virobleno Ministerstvom elektrostancij 16 listopada 1955 mensh nizh za rik 10 lipnya 1956 bula perekrita Angara a 28 grudnya 1956 postavlenij pid navantazhennya pershij gidroagregat U 1958 budivelniki dostrokovo vveli v ekspluataciyu ostanni dva agregati i Irkutska GES zapracyuvala na povnu proektnu potuzhnist 24 zhovtnya 1959 Derzhavna komisiya pid golovuvannyam M N Markelova golovi Shidno Sibirskogo radnargospu prijnyala Irkutsku gidroelektrostanciyu v postijnu ekspluataciyu Irkutske vodoshovisheDokladnishe Irkutske vodoshovishe Irkutske vodoshovishe zapovnyuvalosya protyagom semi rokiv Za cej chas pidpir vid grebli poshirivsya na ozero Bajkal pidvishivshi jogo riven na 1 46 metra Takim chinom z odnogo boku dolina Angari peretvorilasya v zatoku Bajkalu a z inshogo same velike ozero stalo golovnoyu regulyuyuchoyi chastinoyu Irkutskogo vodoshovisha V rezultati napovnennya Irkutskogo vodoshovisha bula zatoplena chastina Navkolobajkalskoyi zaliznici vid Irkutska do selisha Bajkal sho prohodila vzdovzh Angari sho peretvorilo NBZ u tupikovu dilyankuk Primitki Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 11 serpnya 2013 Aleksandrov N A Krugobajkalskaya zheleznaya doroga Istoricheskij ocherk Zheleznodorozhnyj transport 5 1991 g Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 2011 9 11 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Irkutska GESOpis Irkutskoyi GES na sajti VAT Irkutskenergo 5 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Sajt institutu Gidroproekt 1 serpnya 2010 u Wayback Machine ros Irkutska GES Fotoreportazh 29 travnya 2013 u Wayback Machine ros