Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Навколобайкальська залізниця НБЗ рос Кругобайкальская железная дорога назва що використовувалося за часів будівництва 18

Навколобайкальська залізниця

Навколобайкальська залізниця

Навколобайкальська залізниця (НБЗ; рос. Кругобайкальская железная дорога) — назва, що використовувалося за часів будівництва (1899—1905) і перших років експлуатації дільниці  —  Забайкальської залізниці в Росії, 260 км завдовжки (з 1934 року дільниця входить до Східно-Сибірської залізниці). Адміністративно НБЗ ніколи не існувала — діяло Управління з будівництва Навколобайкальської залізниці.

Навколобайкальська залізниця
image
51°43′43″ пн. ш. 103°43′17″ сх. д. / 51.72865000002777691° пн. ш. 103.72159000002778839° сх. д. / 51.72865000002777691; 103.72159000002778839Координати: 51°43′43″ пн. ш. 103°43′17″ сх. д. / 51.72865000002777691° пн. ш. 103.72159000002778839° сх. д. / 51.72865000002777691; 103.72159000002778839
Типзалізнична лінія
Статусдіюча як ділянка в складі Східно-Сибірської залізниці
Штаб-квартираІркутська область
image Росія
Роки функціонування1905-1949 рр. як частина основного ходу Транссибірської магістралі на всьому протязі, з 1949 по 1956 рр. як допоміжний хід Транссибу на ділянці від Іркутська до Слюдянки (через селище ), з 1956 р. понині — тупикова лінія на ділянці від ст. до ст. і частина Транссибу від ст. до ст.
Країнаimage Росія
Експлуатаційна довжина колій260 км:
89 км від ст. до ст. ,
171 км від ст. до ст.
Власник(и)Російські залізниці
Материнська компаніяВАТ «Російські залізниці»
image Навколобайкальська залізниця у Вікісховищі
Не плутати з КСЗ.

Наразі під НБЗ мається на увазі тупикова з 1956 року дільниці Байкал — .

До 1949 року по всій НБЗ проходив основний хід Транссибірської магістралі, частина якого від станції Іркутськ-Пасажирський до станції Слюдянка II була переведена на новозбудовану дублювальну дільницю залізниці від Іркутська до Слюдянки безпосередньо через . Дільниця Слюдянка II — Мисова є частиною Транссибірської магістралі на теперішній час.

Після введення до експлуатації 1949 року дублювальної дільниці через Олхинське плато лінія Іркутськ — Байкал— Слюдянка втратила колишнє значення. Дільниця від Іркутська до станції Байкал, що проходила лівим берегом Ангари, 1956 року була розібрана і повністю затоплена 1958 року водами Іркутського водосховища після будівництва Іркутської ГЕС. Таким чином, дільниця Байкал — Слюдянка II стала тупиковою.

Відлік кілометрів на НБЗ ведеться від станції Іркутськ-Сортувальний, яка до 1934 року була адміністративною межею  і Забайкальської залізниць. Станція Байкал знаходиться на 72-му кілометрі від цієї точки відліку, станція Слюдянка II — на 161-му.

Дільниця НБЗ від міста Слюдянка до , що проходить берегом озера Байкал уздовж підніжжя Олхинського плато, є унікальною пам'яткою інженерного мистецтва.

Історія

Сибірський залізничний шлях, що згодом одержав назву Транссибірської магістралі, при проектуванні був розділений на сім ділянок, серед яких був Навколобайкальський, маршрут, що мав був пройти від Іркутська до пристані Мисова (нині місто Бабушкін) на східному березі Байкалу.

Вишукувальні роботи

Початкові вишукувальні роботи були проведені за участю  в 1836—1840 роках. Остаточний етап робіт із визначення маршруту першої ділянки Навколобайкальської залізниці, від Іркутська до озера Байкал, був проведений 1894 року.

Спочатку передбачалося побудувати понтонний міст і вести дорогу правим берегом річки Ангари (лівий берег був надскладний), однак згодом цей варіант було визнано недоцільним: рівень води в Ангарі був схильний до частих коливань, а під час льодоходу переправа і зовсім була б недоступна. Тому згодом дорогу від Іркутська вирішили прокладати по лівому березі.

image
Варіанти проходження Навколобайкальської залізниці

Паралельно проводилися роботи з визначення маршруту ділянки дороги, покликаної з'єднати «розрив» на Сибірській магістралі. Східний її відрізок, від Мисової до , що проходить по рівнинному і пологому південному березі озера, не викликав суперечок. Найбільші труднощі викликала ділянка, покликана з'єднати Іркутськ і Култук. У ході досліджень, здійснених під керівництвом професора , було досліджено чотири варіанти проходження залізниці на цьому відрізку:

  • від Іркутська по лівому березі річки  через  до селища Култук;
  • від Іркутська долинами річок  і  та далі берегом озера Байкал до селища Култук;
  • від станції Байкал до Култука по березі озера Байкал;
  • від села Белектуй (розташованого на Середньо-Сибірській залізниці на захід від Іркутська) через  до селища Култук.

За результатами робіт гірських інженерних партій комітетом зі спорудження Сибірської залізниці 29 червня 1899 року з чотирьох первісних варіантів було відібрано два: від Іркутська через Зиркузунський хребет і по березі озера Байкал. Протягом 1899—1900 років під керівництвом  цими маршрутами були проведені детальні остаточні вишукування і переваги інженерів були віддані варіанту вздовж узбережжя. Незважаючи на складність берега, що становив собою скелясте пасмо з крутими схилами, що підноситься над урізом води на 270—400 метрів, розрахунки показали економічну ефективність саме цього варіанту.

Остаточне рішення щодо проходження маршруту було ухвалено комітетом зі спорудження Сибірської залізниці 9  . Кошторисна вартість будівництва цього відрізка Навколобайкальського шляху склала 52,52 млн руб. Начальником будівництва був призначений інженер шляхів сполучення Б. У. Савримович.

image
Ф. К. Дриженко — керівник Гідрографічної експедиції на Байкалі

Гідрографічні дослідження

За задумом Комітету з будівництва Транссибірської магістралі, під час побудови найскладнішої ділянки НБЗ від порту Байкал до Култука наскрізний рух мав забезпечуватися , яка після введення до експлуатації основного залізничного шляху мала б виконувати наступні функції:

  • дублювальної залізничної гілки (на випадок аварій на НБЗ);
  • казенного пароплавства на озері Байкал;
  • залізничного поромного «стикування» з планованою в перспективі Північнобайкальською залізницею, яка мала пройти від північного краю Байкалу в район Бодайбо (один з перших проектів БАМу).

Для забезпечення роботи Байкальської залізничної переправи мали бути проведені гідрографічні дослідження озера Байкал, складені морські навігаційні карти, лоція, дослідження льоду, вибрані місця для маяків і метеорологічних станцій. Проект гідрографічних досліджень Байкалу склали 1894 року Ф. К. Дриженко та Ю. М. Шокальський.

1895 року була створена  під керівництвом полковника Ф. К. Дриженко, яка 1896 року почала рекогносційні роботи на озері. Роботи експедиції тривали літніми сезонами 1897—1902 років, причому 1902 року досліджувалася річка Верхня Ангара і волок від Верхньої Ангари до Бодайбо.

Результатом роботи експедиції стали морські навігаційні карти та атлас Байкалу, лоція озера з описом фізико-географічних умов плавання, атлас Верхньої Ангари, атлас волока до Бодайбо, побудовані маяки і метеорологічні станції.

Будівництво колії

Спорудження колії від Іркутська до байкальського мису Малий Баранчик (на сучасних картах мис Устянський), на якому розташований , велося з 1896 по 1900 рік; загалом на ці цілі було витрачено 3,47 млн руб. До цього часу також була добудована залізниця від Сретенська до Мисової на східному березі Байкалу.

Будівництво дільниці НБЗ на східному березі розпочалося наприкінці 1899 року, спочатку сили будівельників були кинуті на дільницю від Мисової до Танхоя. Потім було прокладено дільницю від Танхоя до Слюдянки. При будівництві цих відрізків широко застосовувалася праця арештантів і каторжників .

image
Накочування  в бухті Березовій

Зведення найскладнішого відрізка, від Слюдянки до станції Байкал, розпочалося лише навесні 1902 року, а терміном закінчення робіт Комітетом зі спорудження Навколобайкальської залізниці була названа дата 15 серпня 1905 року.

Берег Байкалу на цій дільниці становив собою кам'янисте пасмо, що підноситься над урізом озера на висоту до 400 метрів. За попереднім планом, на цій ділянці було необхідно спорудити 33 тунелі загальною вартістю 5,3 млн рублів; підпірних стінок на суму 3,7 млн рублів; віадуків на суму 1,6 млн рублів. Через можливий негативний вплив вод озера була розрахована мінімальна висота пролягання залізничного полотна над урізом води Байкалу — 5,33 м. Технічні умови при влаштуванні роз'їздів визначали пропускну здатність залізниці — 14 пар потягів на добу.

Через відсутність прибережної тераси транспортування всіх матеріалів до місця будівництва (за винятком каменю, видобутого на місці) здійснювалася по воді (влітку — на баржах, взимку — на гужовому ходу по льоду). Складний рельєф берега, складеного практично скрізь скельними породами, змусив будівельників переважну частину маршруту залізниці прокладати у тунелях або на штучних полицях, вирубаних у скелях; ухили залізниці доводилося зміцнювати підпірними стінками. Будівництво велося практично вручну; труднощі і незгоди, несені робітниками, посилювалися спекотним літом і суворою зимою.

На кожен кілометр колії було витрачено в середньому близько вагона вибухових речовин, а також було проведено земляних робіт з обсягом, приблизно рівним 400 вагонів. Насипи склали 28,7 % довжини колії, виймання — 71,3 % (причому велика частина — у скельних ґрунтах). Верхню будову колії на шляху довелося обтяжити: були використані потужні рейки, збільшено кількість шпал. Через складний рельєф довелося зменшити мінімальний радіус кривих у поворотах.

image
Будівництво одного з кам'яних віадуків

У будівництві НБЗ брали участь іноземці — албанці, поляки, особливо великим був внесок італійських фахівців. Зокрема, у будівництві тунелів брали участь понад 600 фріуліанських майстрів-тунелебудівників. Пам'ять про це збереглася у назві однієї з підпірних стінок — Італійської.

Роботи з будівництва магістралі були пришвидшені через початок Російсько-японської війни 1904—1905 років. Спочатку, в 1901—1902 роках, на будівництві магістралі працювало близько 9 тис. робітників, а в 1903—1904 роках — 13,5 тис. осіб. Основні сили були пущені на введення в експлуатацію залізничного полотна, тому роботи з розвитку станцій та селищ на шляху прямування залізниці не проводилися.

Робочий рух поїздів маршрутом НБЗ розпочався 18 сентября () , а 16   шлях був прийнятий до постійної експлуатації. Довжина магістралі в остаточному вигляді від станції Байкал до Мисової склала 244 версти (260 км). Підсумкова вартість одного кілометра НБЗ склала близько 130 тис. руб. порівняно з 93 тис. руб. на інших відрізках Транссибу).

Байкальська залізнична переправа

З метою встановлення наскрізного залізничного сполучення було вирішено до закінчення будівництва Навколобайкальського шляху з'єднати береги озера . Для роботи на переправі в англійському Ньюкаслі на верфі Sir W G Armstrong Whitworth & Co Ltd були замовлені два пороми-криголами — «» і «».

24 квітня 1900 року пором «Байкал» водотоннажністю 3470 тон здійснив свій перший робочий рейс, маючи на борту 500 пасажирів, 167 коней, 2 паровози, 3 вагони і 1000 пудів вантажу. 1 серпня 1900 року почалися робочі рейси «Ангари» з перевезення вантажів і пасажирів. 10 жовтня 1901 року «» була офіційно прийнята до експлуатації і увійшла до складу Забайкальської залізниці. Загальна вартість комплексу досягла 6,74 млн руб.

image
Тунелі № 18 (не експлуатується з 1913 р.) та № 18-біс біля струмка Кіркірея (тут відбулося стикування Великого Сибірського шляху: останній костиль 13.09.1904 вбив міністр ШС Росії М. І. Хілков)

З січня 1901 року, після закінчення навігації «Байкалу» і «Ангари», почала діяти залізниця, прокладена по льоду. Вагони по ній переганялися поштучно на гужовій тязі. Паралельно до залізничної гілки прокладалося льодове шосе. Залізнична гілка і шосе по льоду мали хоча б частково замінити поромну переправу. З 9 січня почався рух по льоду на санях, а з 12 січня льодовою залізницею. Згодом подібні шляхи прокладалися щозими до пуску Навколобайкальської залізниці 1905 року. Особливо інтенсивно льодові траси діяли під час Російсько-японської війни.

Активна експлуатація

Із введенням всієї траси НБЗ маршрут Транссибу навколо Байкалу був повністю замкнутий, магістраллю пішли вантажі, пасажирські вагони. Навколобайкальську залізницю називали «Золотою пряжкою сталевого поясу Росії».

Спочатку шлях був побудований в одній колії; в 1911—1914 роках були проведені роботи зі спорудження колій, що дозволило збільшити пропускну здатність Навколобайкальської залізниці до 48 пар поїздів на добу. При цьому при будівництві мостів та інших інженерних споруд замість природного каменю активно застосовувався новий для тих часів матеріал — залізобетон. У рамках цих робіт значна увага надавалася будівництву станцій і пристанційних селищ. Усього на ділянці Байкал — Слюдяка було утворено десять зупинних пунктів. Також було вжито заходів щодо поліпшення безпеки руху, виключення обвалів і т. ін.

image
Один з мостів на НБЗ

В ході революційних подій 1917 року і наступної Громадянської війни НБЗ була ареною активних боїв, свідченням чого є братські могили жертв тих подій. «Кіркідайський» тунель (№ 39 — за Слюдянкою в бік Мисової) був підірваний 23 липня 1918 року червоноармійцями, що відступали під натиском білочехів. Пізніше тунель був відновлений, але руху на дорозі не було майже 20 днів.

В 1930—1950-ті роки на Навколобайкальській залізниці активно розвивалися населені пункти, будувалися нові житлові будинки, казарми для військовослужбовців, електростанції тощо.

Занепад Навколобайкальської залізниці

1940 року були розпочаті вишукувальні роботи зі зміцнення залізничного полотна та забезпечення безпеки руху на НБЗ. Через початок Великої Вітчизняної війни ці роботи були завершені тільки до 1947 року. Група розробників прийшла до несподіваного висновку: у зв'язку з величезною вартістю було запропоновано не проводити ніяких робіт на дорозі уздовж Байкалу. Натомість пропонувалося одноколійний шлях від Іркутська до Слюдянки через Олхинське плато, що на той момент ще добудовувався, перетворити у двоколійну електрифіковану магістраль.

Будівництво перевального шляху Іркутськ —  — Слюдянка почалось у серпні 1941 року з проходження двох тунелів поблизу станції Култук. Повністю одноколійна «зрізка» була введена в експлуатацію 1 січня 1949 року, після чого будівельники приступили до спорудження другого шляху, а в середині 1950-х років лінія була електрифікована. Основний хід Транссибірської магістралі був переведений на нову ділянку, помітно скоротивши шлях порівняно з Навколобайкальською гілкою.

1950 року розпочалося будівництво Іркутської ГЕС. У зв'язку з цим частину Транссибу від Іркутська до селища Байкал, що проходила вздовж річки Ангари (не відноситься до НБЗ), було розібрано 1956 року і цього ж року затоплено при наповненні Іркутського водосховища (від неї збереглися лише залишки дамби на березі Ангари поблизу селища Байкал). В результаті сформувався сучасний, «тупиковий» маршрут НБЗ (Слюдянка-II — Байкал). Магістраль втратила своє стратегічне значення, кількість пар потягів на дорозі різко зменшилася, з тунелів і мостів була знята охорона. У зв'язку з непотрібністю був розібраний перший шлях НБЗ.

На початку 1980-х років навіть лунали голоси за закриття шляху або будівництво на його місці автомобільного шосе. Поступово стали порожніти селища вздовж дороги, люди стали залишати будинки. Практично єдиним засобом зв'язку з «великою землею» для жителів цих місць стали нечасті рейси паровоза (пізніше — тепловоза) з пасажирськими і вантажними вагонами (з 2012 року замість нього може використовуватися також дизель-поїзд РА2 або автомотриса ) сполученням Слюдянка — Култук — Байкал (порт Байкал пов'язаний поромом із селищем Ліствянка, що перебуває на протилежному березі Ангари). Водночас, прокинувся інтерес до НБЗ як до пам'ятки історії та інженерного мистецтва. Влітку 1975 року за завданням  була проведена експедиція з обстеження та опису шляху.

Сучасний стан

image
Вокзал станції Байкал
image
Вокзал у Слюдянці (у будівлі вокзалу відкрита музейна експозиція, присвячена НБЗ)

Наразі Навколобайкальською залізницею зазвичай називають гілку  —  завдовжки 89 кілометрів. На дорозі зараз є чотири станції (, ,  і Байкал) та один роз'їзд 137-й км. На НБЗ використовуються 38 тунелів загальною довжиною 9063 м (найдовший з них — тунель через мис Половинний довжиною 777 м), 15 кам'яних галерей загальною довжиною 295 м (зараз використовується лише 5 з них) і 3 залізобетонні галереї з отворами, 248 мостів і віадуків, 268 підпірних стінок. За насиченістю інженерними спорудами НБЗ не має рівних у Росії і займає одне з перших місць у світі. Тунелі й кам'яні галереї НБЗ унікальні тим, що вони будувалися за нетиповими проектами і не були перебудовані в наступні роки, зберігши первісний задум архітекторів та інженерів початку XX сторіччя.

У 1980-1990-х роках була проведена деяка реконструкція шляху, проведено ряд заходів зі зміцнення споруд, перекладений новий шлях на всьому протязі. На початку XXI сторіччя шляхом регулярно курсує один потяг (тепловоз і два вагони) чотири рази на тиждень туди і назад. Час у дорозі від Слюдянки до станції Байкал — 4 години 40 хвилин. Цей потяг іменується жителями придорожніх селищ словом «передача», що відбиває значення цього транспорту для забезпечення предметами першої необхідності. Ще одна назва потягу — «мотаня» (мотається між станціями, тому і «мотаня»). Також періодично ходять туристичні поїзди, у тому числі з паровозною тягою та оформленням вагонів у стилі «ретро». Є можливість орендувати для туристичних цілей дрезину.

image
Захід сонця на НБЗ

21 грудня 1982 року рішенням Іркутської облради ділянку НБЗ Байкал — Култук було оголошено архітектурно-ландшафтним заповідником і взято під державну охорону. Наразі територія НБЗ у межах зони відчуження простягається від станції Слюдянка-I до станції Байкал на 94 км, відходячи від узбережжя Байкалу на 106—213 м, далі починається територія Прибайкальского національного парку. З початку 1980-х років почав поступово освоюватися туристичний потенціал НБЗ (утім, на обмежених масштабах як дачне місце та зони відпочинку станції на шляху використовувалися з моменту її побудови). Працює ряд туристичних баз (134 км «Таёжная», 102 км «Шумиха», 98 км «Хвойная», 80 км «Ретро» і «Серебряный ключ»), розвинений «дикий» туризм. У даний час освоєнням туристських можливостей дороги, в тому числі і для зарубіжних туристів, активно займається ВАТ «Російські залізниці».

Окрім власне «залізничних» пам'яток туристів за маршрутом НБЗ приваблюють численні пам'ятники природи: скельні відшарування («Біла виїмка» та ін.), кам'яні останці тощо. В селищах уздовж НБЗ, особливо в , зберігся ряд дерев'яних будівель початку XX сторіччя, побудованих у стилі модерн.

Також на маршруті НБЗ розміщені наступні установи:

Восени 2005 року був проведений комплекс заходів з відзначення 100-річчя шляху. До цієї події був перебудований вокзал на станції Байкал (відкрита музейна експозиція, присвячена НБЗ), реконструйований вокзальний комплекс станції Слюдянка.

У листопаді 2013 року проводився капітальний ремонт колії від станції Култук до станції Марітуй. Маршрути приміських потягів, що слідують від станції Слюдянка-1 до станції Байкал і в зворотному напрямку, були розбиті на дві частини зі збереженням розкладу і зупинок, між станцією Култук і з/п  курсували вахтові автобуси.

Перелік станцій і зупинних пунктів

Км Станція/зупинний пункт Місце знаходження
72 станція селище
74 з. п. 74 км селище Байкал
78 з. п. 78 км турбаза «Серебряный Ключ»
80 з. п. 80 км турбаза «Ретро»
98 станція турбаза «Хвойная»
102 з. п. 102 км селище , турбаза «Шумиха»
106 з. п. 106 км селище Іванівка
107 з. п. 107 км селище 
110 з. п. 110 км селище 
119 станція село
120 з. п. 120 км село Марітуй
129 з. п. 129 км селище
134 з. п. 134 км турбаза «Таёжная»
137 з. п. 137 км Центр ділових зв'язків ССЗ
138 з. п.  база Шарижалгай
139 з. п. 139 км селище
149 з. п. 149 км селище
154 з. п. 154 км селище 
156 станція селище 
159 з. п. 159 км селище Култук
161 станція  місто Слюдянка

Випадки і події

Обвали та інші природні явища

Серйозною проблемою на НБЗ є досі часті обвали і селеві потоки. Ще за часів проведення перших досліджень інженери відзначали сильну вивітреність гірських порід і численні осипи. Масове підрізування крутих схилів, що спускалися до озера, під час будівництва залізниці спровокувало катастрофічну активізацію геодинамічних процесів. Серйозні обвали траплялися під час будівництва шляху, зокрема, біля тунелю № 5 у квітні 1904 року стався обвал обсягом близько 3000 м³, за місяць до закінчення будівництва в тунелі № 9 відбувся обвал обсягом близько 1000 м³, пошкодив кладку тунелю.

Результати подальших досліджень гірських порід, що лежать уздовж дороги, показали, що вони виявилися не настільки стійкими, як передбачалося при первинних дослідженнях. Крім того, виконання робіт, пов'язаних з будівництвом залізниці (особливо — із застосуванням вибухових речовин), призвело до утворення численних тріщин у товщі скель. Були зроблені висновки про необхідність розширення будівництва підпірних стінок, зрізання крутосхилів та інших заходів. У ряді місць довелося обходити небезпечні ділянки новими тунелями.

image
Східний портал тунелю № 9 (зруйнований селем 1971 року)

Тим не менш, незважаючи на високу активність із запобігання небезпечних природних явищ, обвали були дуже частим і небезпечним явищем на НБЗ, часто приводячи до  і багатоденних зупинень роботи залізниці. Отак, наприклад:

  • На початку квітня 1913 року в тунелі № 16 з Іркутського боку стався обвал об'ємом 4000 м³ породи, у результаті чого рух потягів було перервано на десять діб.
  • У квітні 1929 року в результаті землетрусу на 143 км залізниці стався зсув скельного масиву, який потім обвалився з висоти 200 м. При падінні порода розбила підпірну стінку і пошкодила обидва шляхи (окремі брили досягали об'єму 30 м³, їх усували вибухом). Затримка руху в результаті обвалу досягла 12 годин.
  • 1937 року брила діаметром близько 4 метрів упала на вагон потягу, що проходив знизу, пробила дах і підлогу, викликавши трощу потягу.

1936 року з метою забезпечення безпеки руху була утворена Марітуйська дистанція колії, працівники якої обслуговували одну з найскладніших у країні ділянок залізниці. 1939 року на Східно-Сибірській залізниці утворена Колійна машинна станція (КМС), що займалася протиобвальними роботами (до її складу навіть входили скелелази). Зрізання небезпечних схилів і усування окремих брил тривало протягом багатьох років, але інтенсивне руйнування схилів тривало і триває донині.

  • У травні 1941 року на 87 км залізниці брила об'ємом 8 м³, зірвавшись з висоти 30 м, перекинула рухомий поїзд разом з паровозом в озеро, і він опинився в Байкалі догори колесами. Цією кам'яною брилою, яка стала своєрідною пам'яткою, досі притиснені деякі деталі вагона.
  • 27 вересня 1948 року на 104 км шляху стався обвал скельного масиву (100 м завдовжки і 35 м заввишки) загальним обсягом близько 20 тис. м³, у результаті чого рух був відсутній четверо діб.
  • 1982 року відбувся обвал об'ємом 900 м³, рух зупинився на тиждень.
  • 1991 року обвалом обсягом близько 700 м³ завалений вхід у тунель на 140 км НБЗ.
image
НБЗ взимку

Серед інших природних явищ, які негативно впливали на безпеку руху на НБЗ, слід зазначити селеві потоки і паводки. Найбільшу активність у цьому відношенні виявляла річка , що впадає в Байкал поблизу станції . Катастрофічні наслідки носив селевий потік на цій річці, що стався 29 червня 1934 року, який змив кілька житлових будинків і заніс станцію товстим шаром мулу і піску. 1960 року селевий потік на Слюдянці знову замив залізничні колії, зруйнував ряд дамб. Потужні зливи 1971 року викликали найсильніші селеві паводки, що призвело до руйнування ряду мостів і тунельних порталів, а також конструкції колії на НБЗ (перерва в русі склала майже тиждень).

Також небезпечним слід визнати незвичайне природне явище, що реєструється на півдні Байкалу: нанос льоду іноді викликає багатометрове нагромадження крижаних брил на березі, що призводить до завалювання льодом шляхів залізниці.

Тільки за 16 років з 1932 по 1947 рік відбувся 721 обвал, з них 502 без наслідків для залізниці, 201 із закриттям перегону і порушенням верхньої конструкції колії, 18 з них призвели до аварії поїзда і руйнування земляного полотна. За даними інженерної служби Східно-Сибірської залізниці, всього з 1930 по 1984 рік відзначені близько 1200 обвалів і селевих явищ. Окрім цього, зафіксовано близько 500 випадків падіння окремих каменів, що викликали пошкодження колії та рухомого складу.

За спогадами старих машиністів, поїздки Навколобайкальською залізницею завжди були якимись особливими — і важливими, і трохи тривожними.

Оригінальний текст (рос.)
По воспоминаниям старых машинистов, поездки по Кругобайкальской всегда были какими-то особенными — и важными, и чуть-чуть тревожными.

Інші події

6 березня 1946 року пасажирський поїзд № 51 у зв'язку зі зривом стоп-крана допустив зупинку перед тунелем № 36 на перегоні Култук — Шарижалгай, а потім пройшов у тунель на швидкості 10 км/ч. Наступний за ним вантажний потяг № 961 через неуважність локомотивної бригади допустив проїзд заборонного показання маршрутного світлофора і в тунелі зіткнувся з хвостом пасажирського поїзда. Після зіткнення виникла пожежа. В результаті аварії загинуло 20 осіб, 29 було поранено.

НБЗ в художніх творах

  • Будівництво Навколобайкальської залізниці описано в романі відомого сибірського письменника «» (опублікований 1989 року).
  • Навколобайкальська залізниця оспівана у вірші поета Юрія Левитанського (рос.):

И вот расступаются горы,
Уходят гряда за грядой,
Зелёный глазок семафора —
Над синей Байкальской водой.

Дежурный, давай отправление!
Пусть ветер свистит и поёт —
Нам по сердцу скорость движенья,
Сквозного движения вперёд.

  • Магістраль знайшла своє відображення у творчості ряду живописців () і фотохудожників (Ігор Бержинський, Галина Коробова тощо).
  • У художньому фільмі «Адмірал» (2008) на кілька секунд з'являються зимові пейзажі Навколобайкальської залізниці. Помилка криється в тому, що ділянки цієї дороги показуються в той час, коли за сюжетом А. В. Колчак їде з Омська в Іркутськ, тим часом як НБЗ знаходиться на схід від Іркутська.
  • У романі Б. Акуніна «Алмазна колісниця» один з героїв книги повинен був вчинити диверсію і підірвати тунель № 12 НБЗ.

Світлини

  • image
    Західний портал тунелю № 9
  • image
    Мости на ст. Половинній
  • image
    83-метрова галерея № 1 між 74-м і 79-м кілометрами зі сходу
  • image
    Закінчення (глухий кут) сучасної НБЗ на ст. Байкал
  • image
    Туристичний поїзд на НБЗ
  • image
    "Відкол"
  • image
    Туманний ранок
  • image
    Вигляд на станції Шумиха
  • image
    Берег Байкалу на НБЗ

Примітки

  1. (рос.) Справочный словарь «Забайкальская железная дорога», 2-е издание
  2. (рос.) Общие сведения [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Перевірено 25 лютого 2012)
  3. (фр.) Справочный словарь «Забайкальская железная дорога», 2-е издание
  4. (рос.) Исторические факты [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Перевірено 25 лютого 2012)
  5. (рос.) От первой железной дороги до высокоскоростных магистралей [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 25 лютого 2012)
  6. (рос.) ОАО «РЖД» будет развивать туристический потенциал Кругобайкальской железной дороги [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (Перевірено 25 лютого 2012)
  7. (рос.) Начальник Восточно-Сибирского филиала «РЖД» назвал «несостоятельными» разговоры о возможном закрытии Кругобайкальской железной дороги.[недоступне посилання] (Перевірено 25 лютого 2012)
  8. (рос.) Про Прибайкальський національний парк на сайті «Особо охраняемые природные территории Российской Федерации» Мінприроди РФ [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (Перевірено 25 лютого 2012)
  9. (рос.) Александров Н. А. Кругобайкальская железная дорога. Исторический очерк [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.] // Железнодорожный транспорт, № 5, 1991 г.
  10. Колотило Л. Г. (1997). Фёдор Кириллович Дриженко (1858—1922). «Научно-биографическая литература» (рос.). СПб.: Наука. ISBN .
  11. (рос.) Рекогносцировка Байкальского озера в 1896 г. // Вісник Російського географічного товариства, 1897. Т. 33. С. 210—241.
  12. (рос.) Лоция и физико-географический очерк озера Байкал / Под ред. Ф. К. Дриженко. — СПб: Издание Главного гидрографического управления, 1908. — 443 с.
  13. (рос.) Атлас реки Верхней Ангары от Дагарского устья до Нирундукана. Составлен Гидрографической экспедицией Байкальского озера под начальством полковника Дриженко. — СПб.: Издание Главного гидрографического управления, 1902.
  14. (рос.) Атлас волока от Бодайбо на Витиме до Нирундукана на Верхней Ангаре. Составлен Гидрографической экспедицией Байкальского озера под начальством полковника Дриженко. — СПб.: Издание Главного гидрографического управления, 1902.
  15. (рос.) Строительство 1-го пути - 1902-1905 гг. // info.irk.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 2012-3-20.
  16. (рос.) Зустріч нащадків італійських будівельників, які брали участь у прокладанні Навколобайкальської залізниці пройшла сьогодні в Іркутську [ 31 липня 2019 у Wayback Machine.] // ria-sibir.ru (Перевірено 10 лютого 2011)
  17. (рос.) Вийшов новий путівник з Навколобайкальської залізниці // news.babr.ru (Перевірено 10 лютого 2011)
  18. (рос.) Из Листвянки на Кругобайкальскую железную дорогу [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] — страница сайта Сергея Волкова «Байкальская земля» [ 5 січня 2008 у Wayback Machine.].
  19. ; Андриенко, В. Г. (2005). Трансбайкальский перекрёсток: проблемы транспортных путей и железнодорожной паромной переправы через озеро Байкал на рубеже XIX—XX вв (рос.). СПб: Наука. ISBN .
  20. (рос.) Ксения Докукина. Ледокол и паровоз. // Иркутский репортер, 04 июня 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 2011-8-12.
  21. (рос.) Владимир Шувалов. Железный пояс России. // Эксперт, № 30-31 (764), 01 августа 2011. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 2011-8-12.
  22. (рос.) Кругобайкальская Железная Дорога — Справочник Байкал [ 11 липня 2010 у Wayback Machine.] // mylakebaikal.com (Перевірено 8 липня 2010)
  23. (рос.) Владимир Сазонов. Дорога через перевал[недоступне посилання] // Восточно-сибирский путь, 13 ноября 2009 (Перевірено 4 листопада 2011)
  24. (рос.) Галина Маркина. Иркутская история Ольгерта Маркевича. // moi-goda.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 2011-8-12.
  25. (рос.) Уникальность дороги [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Перевірено 25 лютого 2012)
  26. (рос.) Алексей Чертилов о развитии туризма на Кругобайкалке [ 10 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // Собеседник, № 6, февраль 1988 г., (Перевірено 18 березня 2010)
  27. (рос.) Деградация дороги — 1956 г…? [ 27 серпня 2007 у Wayback Machine.] // info.irk.ru (Перевірено 18 березня 2010)
  28. (рос.) Байкальский круиз [ 29 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  29. (рос.) КБЖД — как добраться [НБЗ — як дістатися] [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  30. (рос.) Дополнительные пассажирские поезда будут введены на новогодние праздники // irk.aif.ru (Перевірено 10 лютого 2011)
  31. (рос.) Прибайкальський національний парк [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] // irkobl.ru (Перевірено 8 липня 2010)
  32. (рос.) Пресс-релизы | Пресс-Центр[недоступне посилання]
  33. (рос.) Маритуй [ 12 січня 2018 у Wayback Machine.] // krugobaikalka.ru (Перевірено 6 вересня 2010)
  34. (рос.) Елена Кудрявцева. Поймай меня, если сможешь [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] // Огонёк, № 46 (5155) от 22.11.2010 (Перевірено 10 лютого 2011)
  35. (рос.) На Кругобайкальской железной дороге завершены работы по капитальному ремонту пути [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  36. (рос.) transsib_ru: Кругобайкалка без путей [ 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  37. (рос.) Хобта А. В. Обвалам не счесть числа, а селям нет преград [ 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] // kbzd.transsib.ru (Перевірено 10 лютого 2012)
  38. (рос.) Хобта А. В. Кругобайкальская железная дорога. Мысли вслух [ 9 лютого 2012 у Wayback Machine.] (главы из неопубликованной книги).
  39. (рос.) Агалаков В. Подвиг у Байкала // Восточно-Сибирская правда. — 1997. — № 31.
  40. (рос.) Крушение в тоннеле на КБЖД, 06 марта 1946 года. [ 22 січня 2020 у Wayback Machine.] // traindisaster.ru (Перевірено 4 жовтня 2010)
  41. (рос.) Фотохудожник и Кругобайкальская железная дорога // news.babr.ru (Перевірено 26 листопада 2010)
  42. (рос.) Спецгашение конвертов к 100-летию Кругобайкальской магистрали // news.babr.ru (Перевірено 26 листопада 2010)

Література

  • (рос.) Александров Н. А. Кругобайкальская железная дорога // Железнодорожный транспорт. — 1991. — № 5.
  • (рос.) Русские инженеры. — М.: Молодая гвардия, 1947. — с. 353—354.
  • (рос.)Восточно-Сибирская магистраль. Путь в 100 лет. — Иркутск, 1998.
  • (рос.) Колотило Л. Г. Военные моряки Байкала: проблемы исторической реконструкции деятельности военных моряков российского флота по физико-географическому изучению и освоению озера Байкал в XVIII—XX вв. — СПб.: Наука, 2001. — 560 с. .
  • (рос.) Хобта А. В. КБЖД — памятник инженерного искусства и уникального ландшафта // Земля Иркутская. — 2002. — № 2.
  • (рос.) Чертилов А. К. Кругобайкальская железная дорога. — Иркутск: Артиздат, 2008. — 72 с. .
  • (англ.) Polunina N. M., Korobov S. A., Sutton J. M., Korobova G. W. Her Majesty — Queen of Siberia // Издательство Коробова. — Иркутск, 2008.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Навколобайкальська залізниця

  • (рос.) Навколобайкальська залізниця[недоступне посилання з вересня 2019] — новини на офіційному сайті Східно-Сибірської залізниці
  • (рос.) Кругобайкалка [ 15 березня 2017 у Wayback Machine.] — сайт Сергія Сигачева і Михайла Крайнова
  • Навколобайкальська залізниця [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] на сервісі Яндекс.Панорами
  • (рос.) Кругобайкалка [ 2 січня 2018 у Wayback Machine.] — сторінка на сайті info.irk.ru
  • (рос.) Фотографії на сайті «Природа Байкалу» [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Третьяков В. В., к.и.н., доцент ИрГУПС Организация работы Байкальской паромной переправы [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Земля Иркутская, № 2-3, 2003

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Navkolobajkalska zaliznicya NBZ ros Krugobajkalskaya zheleznaya doroga nazva sho vikoristovuvalosya za chasiv budivnictva 1899 1905 i pershih rokiv ekspluataciyi dilnici Zabajkalskoyi zaliznici v Rosiyi 260 km zavdovzhki z 1934 roku dilnicya vhodit do Shidno Sibirskoyi zaliznici Administrativno NBZ nikoli ne isnuvala diyalo Upravlinnya z budivnictva Navkolobajkalskoyi zaliznici Navkolobajkalska zaliznicya51 43 43 pn sh 103 43 17 sh d 51 72865000002777691 pn sh 103 72159000002778839 sh d 51 72865000002777691 103 72159000002778839 Koordinati 51 43 43 pn sh 103 43 17 sh d 51 72865000002777691 pn sh 103 72159000002778839 sh d 51 72865000002777691 103 72159000002778839Tipzaliznichna liniyaStatusdiyucha yak dilyanka v skladi Shidno Sibirskoyi zalizniciShtab kvartiraIrkutska oblast RosiyaRoki funkcionuvannya1905 1949 rr yak chastina osnovnogo hodu Transsibirskoyi magistrali na vsomu protyazi z 1949 po 1956 rr yak dopomizhnij hid Transsibu na dilyanci vid Irkutska do Slyudyanki cherez selishe z 1956 r ponini tupikova liniya na dilyanci vid st do st i chastina Transsibu vid st do st Krayina RosiyaEkspluatacijna dovzhina kolij260 km 89 km vid st do st 171 km vid st do st Vlasnik i Rosijski zalizniciMaterinska kompaniyaVAT Rosijski zaliznici Navkolobajkalska zaliznicya u VikishovishiNe plutati z KSZ Narazi pid NBZ mayetsya na uvazi tupikova z 1956 roku dilnici Bajkal Do 1949 roku po vsij NBZ prohodiv osnovnij hid Transsibirskoyi magistrali chastina yakogo vid stanciyi Irkutsk Pasazhirskij do stanciyi Slyudyanka II bula perevedena na novozbudovanu dublyuvalnu dilnicyu zaliznici vid Irkutska do Slyudyanki bezposeredno cherez Dilnicya Slyudyanka II Misova ye chastinoyu Transsibirskoyi magistrali na teperishnij chas Pislya vvedennya do ekspluataciyi 1949 roku dublyuvalnoyi dilnici cherez Olhinske plato liniya Irkutsk Bajkal Slyudyanka vtratila kolishnye znachennya Dilnicya vid Irkutska do stanciyi Bajkal sho prohodila livim beregom Angari 1956 roku bula rozibrana i povnistyu zatoplena 1958 roku vodami Irkutskogo vodoshovisha pislya budivnictva Irkutskoyi GES Takim chinom dilnicya Bajkal Slyudyanka II stala tupikovoyu Vidlik kilometriv na NBZ vedetsya vid stanciyi Irkutsk Sortuvalnij yaka do 1934 roku bula administrativnoyu mezheyu i Zabajkalskoyi zaliznic Stanciya Bajkal znahoditsya na 72 mu kilometri vid ciyeyi tochki vidliku stanciya Slyudyanka II na 161 mu Dilnicya NBZ vid mista Slyudyanka do sho prohodit beregom ozera Bajkal uzdovzh pidnizhzhya Olhinskogo plato ye unikalnoyu pam yatkoyu inzhenernogo mistectva IstoriyaSibirskij zaliznichnij shlyah sho zgodom oderzhav nazvu Transsibirskoyi magistrali pri proektuvanni buv rozdilenij na sim dilyanok sered yakih buv Navkolobajkalskij marshrut sho mav buv projti vid Irkutska do pristani Misova nini misto Babushkin na shidnomu berezi Bajkalu Vishukuvalni roboti Pochatkovi vishukuvalni roboti buli provedeni za uchastyu v 1836 1840 rokah Ostatochnij etap robit iz viznachennya marshrutu pershoyi dilyanki Navkolobajkalskoyi zaliznici vid Irkutska do ozera Bajkal buv provedenij 1894 roku Spochatku peredbachalosya pobuduvati pontonnij mist i vesti dorogu pravim beregom richki Angari livij bereg buv nadskladnij odnak zgodom cej variant bulo viznano nedocilnim riven vodi v Angari buv shilnij do chastih kolivan a pid chas lodohodu pereprava i zovsim bula b nedostupna Tomu zgodom dorogu vid Irkutska virishili prokladati po livomu berezi prNavkolobajkalska zaliznicyaLegenda 5177 100 0 Irkutsk Sortuvalnij 5180 93 0r Irkut5182 75 05184 57 0 Irkutsk Pasazhirskij Irkutske vdsh 727477 9 galereya 17879 5 rzd Listvenichnij8082 1 tunel 182 782 9 tunel 284 1 tunel 385 585 7 tunel 487 787 9 tunel 588 1 galereya 289 189 2 tunel 689 389 8 tunel 78991 291 5 tunel 892 392 8 galereya 39495 395 8 tunel 997 597 6 galereya 497 897 9 galereya 598100 2 galereya 6Berezova buhta100 1100 6 tunel 9 bis100 9 tunel 10101 6101 9 tunel 11102102 4102 6 galereya 7102 4102 6 galereya 8104 2 galereya 9106107109 4110 2 tunel 12110 110 kmr 110 9 tunel 13113115 3115 4 tunel 14117 2117 3 tunel 15119120r 121 10122 2 tunel 16122 3 tunel 17123 2123 3 tunel 18123 2123 6 tunel 18 bis123 9124 1 tunel 19122 4 tunel 20124 9125 3 tunel 21125 7125 9 tunel 22126126 3126 6 tunel 23128 1128 4 tunel 24128 7128 8 galereya 10galereya 11129r 130 1131 1 tunel 25131 3131 5 tunel 26131 6 galereya 12132 4 tunel 27133 2133 4 tunel 28133 5133 7 tunel 29133 9134 2 tunel 30134137 1 tunel 31137137 0 rzd 137 km138139 139 km140 5140 7 tunel 32141 2141 5 tunel 33143 2143 4 tunel 34143 9144 4 tunel 35144 4 galereya 13144 6144 8 tunel 36145147 5147 6 galereya 14131 6 galereya 14144 7144 8 tunel 37148 2148 3 tunel 38149r 149 7149 8 galereya 15149 10150 1 galereya 16153 1153 2 galereya 17154156Kultuk Perev159 r 5306 0160 0r r 5310 8 Varianti prohodzhennya Navkolobajkalskoyi zaliznici Paralelno provodilisya roboti z viznachennya marshrutu dilyanki dorogi poklikanoyi z yednati rozriv na Sibirskij magistrali Shidnij yiyi vidrizok vid Misovoyi do sho prohodit po rivninnomu i pologomu pivdennomu berezi ozera ne viklikav superechok Najbilshi trudnoshi viklikala dilyanka poklikana z yednati Irkutsk i Kultuk U hodi doslidzhen zdijsnenih pid kerivnictvom profesora bulo doslidzheno chotiri varianti prohodzhennya zaliznici na comu vidrizku vid Irkutska po livomu berezi richki cherez do selisha Kultuk vid Irkutska dolinami richok i ta dali beregom ozera Bajkal do selisha Kultuk vid stanciyi Bajkal do Kultuka po berezi ozera Bajkal vid sela Belektuj roztashovanogo na Seredno Sibirskij zaliznici na zahid vid Irkutska cherez do selisha Kultuk Za rezultatami robit girskih inzhenernih partij komitetom zi sporudzhennya Sibirskoyi zaliznici 29 chervnya 1899 roku z chotiroh pervisnih variantiv bulo vidibrano dva vid Irkutska cherez Zirkuzunskij hrebet i po berezi ozera Bajkal Protyagom 1899 1900 rokiv pid kerivnictvom cimi marshrutami buli provedeni detalni ostatochni vishukuvannya i perevagi inzheneriv buli viddani variantu vzdovzh uzberezhzhya Nezvazhayuchi na skladnist berega sho stanoviv soboyu skelyaste pasmo z krutimi shilami sho pidnositsya nad urizom vodi na 270 400 metriv rozrahunki pokazali ekonomichnu efektivnist same cogo variantu Ostatochne rishennya shodo prohodzhennya marshrutu bulo uhvaleno komitetom zi sporudzhennya Sibirskoyi zaliznici 9 Koshtorisna vartist budivnictva cogo vidrizka Navkolobajkalskogo shlyahu sklala 52 52 mln rub Nachalnikom budivnictva buv priznachenij inzhener shlyahiv spoluchennya B U Savrimovich F K Drizhenko kerivnik Gidrografichnoyi ekspediciyi na BajkaliGidrografichni doslidzhennya Za zadumom Komitetu z budivnictva Transsibirskoyi magistrali pid chas pobudovi najskladnishoyi dilyanki NBZ vid portu Bajkal do Kultuka naskriznij ruh mav zabezpechuvatisya yaka pislya vvedennya do ekspluataciyi osnovnogo zaliznichnogo shlyahu mala b vikonuvati nastupni funkciyi dublyuvalnoyi zaliznichnoyi gilki na vipadok avarij na NBZ kazennogo paroplavstva na ozeri Bajkal zaliznichnogo poromnogo stikuvannya z planovanoyu v perspektivi Pivnichnobajkalskoyu zalizniceyu yaka mala projti vid pivnichnogo krayu Bajkalu v rajon Bodajbo odin z pershih proektiv BAMu Dlya zabezpechennya roboti Bajkalskoyi zaliznichnoyi perepravi mali buti provedeni gidrografichni doslidzhennya ozera Bajkal skladeni morski navigacijni karti lociya doslidzhennya lodu vibrani miscya dlya mayakiv i meteorologichnih stancij Proekt gidrografichnih doslidzhen Bajkalu sklali 1894 roku F K Drizhenko ta Yu M Shokalskij 1895 roku bula stvorena pid kerivnictvom polkovnika F K Drizhenko yaka 1896 roku pochala rekognoscijni roboti na ozeri Roboti ekspediciyi trivali litnimi sezonami 1897 1902 rokiv prichomu 1902 roku doslidzhuvalasya richka Verhnya Angara i volok vid Verhnoyi Angari do Bodajbo Rezultatom roboti ekspediciyi stali morski navigacijni karti ta atlas Bajkalu lociya ozera z opisom fiziko geografichnih umov plavannya atlas Verhnoyi Angari atlas voloka do Bodajbo pobudovani mayaki i meteorologichni stanciyi Budivnictvo koliyi Sporudzhennya koliyi vid Irkutska do bajkalskogo misu Malij Baranchik na suchasnih kartah mis Ustyanskij na yakomu roztashovanij velosya z 1896 po 1900 rik zagalom na ci cili bulo vitracheno 3 47 mln rub Do cogo chasu takozh bula dobudovana zaliznicya vid Sretenska do Misovoyi na shidnomu berezi Bajkalu Budivnictvo dilnici NBZ na shidnomu berezi rozpochalosya naprikinci 1899 roku spochatku sili budivelnikiv buli kinuti na dilnicyu vid Misovoyi do Tanhoya Potim bulo prokladeno dilnicyu vid Tanhoya do Slyudyanki Pri budivnictvi cih vidrizkiv shiroko zastosovuvalasya pracya areshtantiv i katorzhnikiv Nakochuvannya v buhti Berezovij Zvedennya najskladnishogo vidrizka vid Slyudyanki do stanciyi Bajkal rozpochalosya lishe navesni 1902 roku a terminom zakinchennya robit Komitetom zi sporudzhennya Navkolobajkalskoyi zaliznici bula nazvana data 15 serpnya 1905 roku Bereg Bajkalu na cij dilnici stanoviv soboyu kam yaniste pasmo sho pidnositsya nad urizom ozera na visotu do 400 metriv Za poperednim planom na cij dilyanci bulo neobhidno sporuditi 33 tuneli zagalnoyu vartistyu 5 3 mln rubliv pidpirnih stinok na sumu 3 7 mln rubliv viadukiv na sumu 1 6 mln rubliv Cherez mozhlivij negativnij vpliv vod ozera bula rozrahovana minimalna visota prolyagannya zaliznichnogo polotna nad urizom vodi Bajkalu 5 33 m Tehnichni umovi pri vlashtuvanni roz yizdiv viznachali propusknu zdatnist zaliznici 14 par potyagiv na dobu Cherez vidsutnist priberezhnoyi terasi transportuvannya vsih materialiv do miscya budivnictva za vinyatkom kamenyu vidobutogo na misci zdijsnyuvalasya po vodi vlitku na barzhah vzimku na guzhovomu hodu po lodu Skladnij relyef berega skladenogo praktichno skriz skelnimi porodami zmusiv budivelnikiv perevazhnu chastinu marshrutu zaliznici prokladati u tunelyah abo na shtuchnih policyah virubanih u skelyah uhili zaliznici dovodilosya zmicnyuvati pidpirnimi stinkami Budivnictvo velosya praktichno vruchnu trudnoshi i nezgodi neseni robitnikami posilyuvalisya spekotnim litom i suvoroyu zimoyu Na kozhen kilometr koliyi bulo vitracheno v serednomu blizko vagona vibuhovih rechovin a takozh bulo provedeno zemlyanih robit z obsyagom priblizno rivnim 400 vagoniv Nasipi sklali 28 7 dovzhini koliyi vijmannya 71 3 prichomu velika chastina u skelnih gruntah Verhnyu budovu koliyi na shlyahu dovelosya obtyazhiti buli vikoristani potuzhni rejki zbilsheno kilkist shpal Cherez skladnij relyef dovelosya zmenshiti minimalnij radius krivih u povorotah Budivnictvo odnogo z kam yanih viadukiv U budivnictvi NBZ brali uchast inozemci albanci polyaki osoblivo velikim buv vnesok italijskih fahivciv Zokrema u budivnictvi tuneliv brali uchast ponad 600 friulianskih majstriv tunelebudivnikiv Pam yat pro ce zbereglasya u nazvi odniyeyi z pidpirnih stinok Italijskoyi Roboti z budivnictva magistrali buli prishvidsheni cherez pochatok Rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv Spochatku v 1901 1902 rokah na budivnictvi magistrali pracyuvalo blizko 9 tis robitnikiv a v 1903 1904 rokah 13 5 tis osib Osnovni sili buli pusheni na vvedennya v ekspluataciyu zaliznichnogo polotna tomu roboti z rozvitku stancij ta selish na shlyahu pryamuvannya zaliznici ne provodilisya Robochij ruh poyizdiv marshrutom NBZ rozpochavsya 18 sentyabrya a 16 shlyah buv prijnyatij do postijnoyi ekspluataciyi Dovzhina magistrali v ostatochnomu viglyadi vid stanciyi Bajkal do Misovoyi sklala 244 versti 260 km Pidsumkova vartist odnogo kilometra NBZ sklala blizko 130 tis rub porivnyano z 93 tis rub na inshih vidrizkah Transsibu Bajkalska zaliznichna pereprava Z metoyu vstanovlennya naskriznogo zaliznichnogo spoluchennya bulo virisheno do zakinchennya budivnictva Navkolobajkalskogo shlyahu z yednati beregi ozera Dlya roboti na perepravi v anglijskomu Nyukasli na verfi Sir W G Armstrong Whitworth amp Co Ltd buli zamovleni dva poromi krigolami i 24 kvitnya 1900 roku porom Bajkal vodotonnazhnistyu 3470 ton zdijsniv svij pershij robochij rejs mayuchi na bortu 500 pasazhiriv 167 konej 2 parovozi 3 vagoni i 1000 pudiv vantazhu 1 serpnya 1900 roku pochalisya robochi rejsi Angari z perevezennya vantazhiv i pasazhiriv 10 zhovtnya 1901 roku bula oficijno prijnyata do ekspluataciyi i uvijshla do skladu Zabajkalskoyi zaliznici Zagalna vartist kompleksu dosyagla 6 74 mln rub Tuneli 18 ne ekspluatuyetsya z 1913 r ta 18 bis bilya strumka Kirkireya tut vidbulosya stikuvannya Velikogo Sibirskogo shlyahu ostannij kostil 13 09 1904 vbiv ministr ShS Rosiyi M I Hilkov Z sichnya 1901 roku pislya zakinchennya navigaciyi Bajkalu i Angari pochala diyati zaliznicya prokladena po lodu Vagoni po nij pereganyalisya poshtuchno na guzhovij tyazi Paralelno do zaliznichnoyi gilki prokladalosya lodove shose Zaliznichna gilka i shose po lodu mali hocha b chastkovo zaminiti poromnu perepravu Z 9 sichnya pochavsya ruh po lodu na sanyah a z 12 sichnya lodovoyu zalizniceyu Zgodom podibni shlyahi prokladalisya shozimi do pusku Navkolobajkalskoyi zaliznici 1905 roku Osoblivo intensivno lodovi trasi diyali pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni Aktivna ekspluataciya Iz vvedennyam vsiyeyi trasi NBZ marshrut Transsibu navkolo Bajkalu buv povnistyu zamknutij magistrallyu pishli vantazhi pasazhirski vagoni Navkolobajkalsku zaliznicyu nazivali Zolotoyu pryazhkoyu stalevogo poyasu Rosiyi Spochatku shlyah buv pobudovanij v odnij koliyi v 1911 1914 rokah buli provedeni roboti zi sporudzhennya kolij sho dozvolilo zbilshiti propusknu zdatnist Navkolobajkalskoyi zaliznici do 48 par poyizdiv na dobu Pri comu pri budivnictvi mostiv ta inshih inzhenernih sporud zamist prirodnogo kamenyu aktivno zastosovuvavsya novij dlya tih chasiv material zalizobeton U ramkah cih robit znachna uvaga nadavalasya budivnictvu stancij i pristancijnih selish Usogo na dilyanci Bajkal Slyudyaka bulo utvoreno desyat zupinnih punktiv Takozh bulo vzhito zahodiv shodo polipshennya bezpeki ruhu viklyuchennya obvaliv i t in Odin z mostiv na NBZ V hodi revolyucijnih podij 1917 roku i nastupnoyi Gromadyanskoyi vijni NBZ bula arenoyu aktivnih boyiv svidchennyam chogo ye bratski mogili zhertv tih podij Kirkidajskij tunel 39 za Slyudyankoyu v bik Misovoyi buv pidirvanij 23 lipnya 1918 roku chervonoarmijcyami sho vidstupali pid natiskom bilochehiv Piznishe tunel buv vidnovlenij ale ruhu na dorozi ne bulo majzhe 20 dniv V 1930 1950 ti roki na Navkolobajkalskij zaliznici aktivno rozvivalisya naseleni punkti buduvalisya novi zhitlovi budinki kazarmi dlya vijskovosluzhbovciv elektrostanciyi tosho Zanepad Navkolobajkalskoyi zaliznici 1940 roku buli rozpochati vishukuvalni roboti zi zmicnennya zaliznichnogo polotna ta zabezpechennya bezpeki ruhu na NBZ Cherez pochatok Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ci roboti buli zaversheni tilki do 1947 roku Grupa rozrobnikiv prijshla do nespodivanogo visnovku u zv yazku z velicheznoyu vartistyu bulo zaproponovano ne provoditi niyakih robit na dorozi uzdovzh Bajkalu Natomist proponuvalosya odnokolijnij shlyah vid Irkutska do Slyudyanki cherez Olhinske plato sho na toj moment she dobudovuvavsya peretvoriti u dvokolijnu elektrifikovanu magistral Budivnictvo perevalnogo shlyahu Irkutsk Slyudyanka pochalos u serpni 1941 roku z prohodzhennya dvoh tuneliv poblizu stanciyi Kultuk Povnistyu odnokolijna zrizka bula vvedena v ekspluataciyu 1 sichnya 1949 roku pislya chogo budivelniki pristupili do sporudzhennya drugogo shlyahu a v seredini 1950 h rokiv liniya bula elektrifikovana Osnovnij hid Transsibirskoyi magistrali buv perevedenij na novu dilyanku pomitno skorotivshi shlyah porivnyano z Navkolobajkalskoyu gilkoyu 1950 roku rozpochalosya budivnictvo Irkutskoyi GES U zv yazku z cim chastinu Transsibu vid Irkutska do selisha Bajkal sho prohodila vzdovzh richki Angari ne vidnositsya do NBZ bulo rozibrano 1956 roku i cogo zh roku zatopleno pri napovnenni Irkutskogo vodoshovisha vid neyi zbereglisya lishe zalishki dambi na berezi Angari poblizu selisha Bajkal V rezultati sformuvavsya suchasnij tupikovij marshrut NBZ Slyudyanka II Bajkal Magistral vtratila svoye strategichne znachennya kilkist par potyagiv na dorozi rizko zmenshilasya z tuneliv i mostiv bula znyata ohorona U zv yazku z nepotribnistyu buv rozibranij pershij shlyah NBZ Na pochatku 1980 h rokiv navit lunali golosi za zakrittya shlyahu abo budivnictvo na jogo misci avtomobilnogo shose Postupovo stali porozhniti selisha vzdovzh dorogi lyudi stali zalishati budinki Praktichno yedinim zasobom zv yazku z velikoyu zemleyu dlya zhiteliv cih misc stali nechasti rejsi parovoza piznishe teplovoza z pasazhirskimi i vantazhnimi vagonami z 2012 roku zamist nogo mozhe vikoristovuvatisya takozh dizel poyizd RA2 abo avtomotrisa spoluchennyam Slyudyanka Kultuk Bajkal port Bajkal pov yazanij poromom iz selishem Listvyanka sho perebuvaye na protilezhnomu berezi Angari Vodnochas prokinuvsya interes do NBZ yak do pam yatki istoriyi ta inzhenernogo mistectva Vlitku 1975 roku za zavdannyam bula provedena ekspediciya z obstezhennya ta opisu shlyahu Suchasnij stanVokzal stanciyi BajkalVokzal u Slyudyanci u budivli vokzalu vidkrita muzejna ekspoziciya prisvyachena NBZ Narazi Navkolobajkalskoyu zalizniceyu zazvichaj nazivayut gilku zavdovzhki 89 kilometriv Na dorozi zaraz ye chotiri stanciyi i Bajkal ta odin roz yizd 137 j km Na NBZ vikoristovuyutsya 38 tuneliv zagalnoyu dovzhinoyu 9063 m najdovshij z nih tunel cherez mis Polovinnij dovzhinoyu 777 m 15 kam yanih galerej zagalnoyu dovzhinoyu 295 m zaraz vikoristovuyetsya lishe 5 z nih i 3 zalizobetonni galereyi z otvorami 248 mostiv i viadukiv 268 pidpirnih stinok Za nasichenistyu inzhenernimi sporudami NBZ ne maye rivnih u Rosiyi i zajmaye odne z pershih misc u sviti Tuneli j kam yani galereyi NBZ unikalni tim sho voni buduvalisya za netipovimi proektami i ne buli perebudovani v nastupni roki zberigshi pervisnij zadum arhitektoriv ta inzheneriv pochatku XX storichchya U 1980 1990 h rokah bula provedena deyaka rekonstrukciya shlyahu provedeno ryad zahodiv zi zmicnennya sporud perekladenij novij shlyah na vsomu protyazi Na pochatku XXI storichchya shlyahom regulyarno kursuye odin potyag teplovoz i dva vagoni chotiri razi na tizhden tudi i nazad Chas u dorozi vid Slyudyanki do stanciyi Bajkal 4 godini 40 hvilin Cej potyag imenuyetsya zhitelyami pridorozhnih selish slovom peredacha sho vidbivaye znachennya cogo transportu dlya zabezpechennya predmetami pershoyi neobhidnosti She odna nazva potyagu motanya motayetsya mizh stanciyami tomu i motanya Takozh periodichno hodyat turistichni poyizdi u tomu chisli z parovoznoyu tyagoyu ta oformlennyam vagoniv u stili retro Ye mozhlivist orenduvati dlya turistichnih cilej drezinu Zahid soncya na NBZ 21 grudnya 1982 roku rishennyam Irkutskoyi oblradi dilyanku NBZ Bajkal Kultuk bulo ogolosheno arhitekturno landshaftnim zapovidnikom i vzyato pid derzhavnu ohoronu Narazi teritoriya NBZ u mezhah zoni vidchuzhennya prostyagayetsya vid stanciyi Slyudyanka I do stanciyi Bajkal na 94 km vidhodyachi vid uzberezhzhya Bajkalu na 106 213 m dali pochinayetsya teritoriya Pribajkalskogo nacionalnogo parku Z pochatku 1980 h rokiv pochav postupovo osvoyuvatisya turistichnij potencial NBZ utim na obmezhenih masshtabah yak dachne misce ta zoni vidpochinku stanciyi na shlyahu vikoristovuvalisya z momentu yiyi pobudovi Pracyuye ryad turistichnih baz 134 km Tayozhnaya 102 km Shumiha 98 km Hvojnaya 80 km Retro i Serebryanyj klyuch rozvinenij dikij turizm U danij chas osvoyennyam turistskih mozhlivostej dorogi v tomu chisli i dlya zarubizhnih turistiv aktivno zajmayetsya VAT Rosijski zaliznici Okrim vlasne zaliznichnih pam yatok turistiv za marshrutom NBZ privablyuyut chislenni pam yatniki prirodi skelni vidsharuvannya Bila viyimka ta in kam yani ostanci tosho V selishah uzdovzh NBZ osoblivo v zberigsya ryad derev yanih budivel pochatku XX storichchya pobudovanih u stili modern Takozh na marshruti NBZ rozmisheni nastupni ustanovi 80 km naukovo doslidna eksperimentalna baza 106 km baza institutu yadernih doslidzhen tut pid vodoyu Bajkalu z 1993 roku pracyuye Bajkalskij pidvodnij nejtrinnij teleskop NT 200 119 120 km Marituj misce praktiki studentiv biologo gruntovogo fakultetu Irkutskogo derzhavnogo universitetu Voseni 2005 roku buv provedenij kompleks zahodiv z vidznachennya 100 richchya shlyahu Do ciyeyi podiyi buv perebudovanij vokzal na stanciyi Bajkal vidkrita muzejna ekspoziciya prisvyachena NBZ rekonstrujovanij vokzalnij kompleks stanciyi Slyudyanka U listopadi 2013 roku provodivsya kapitalnij remont koliyi vid stanciyi Kultuk do stanciyi Marituj Marshruti primiskih potyagiv sho sliduyut vid stanciyi Slyudyanka 1 do stanciyi Bajkal i v zvorotnomu napryamku buli rozbiti na dvi chastini zi zberezhennyam rozkladu i zupinok mizh stanciyeyu Kultuk i z p kursuvali vahtovi avtobusi Perelik stancij i zupinnih punktivKm Stanciya zupinnij punkt Misce znahodzhennya72 stanciya selishe74 z p 74 km selishe Bajkal78 z p 78 km turbaza Serebryanyj Klyuch 80 z p 80 km turbaza Retro 98 stanciya turbaza Hvojnaya 102 z p 102 km selishe turbaza Shumiha 106 z p 106 km selishe Ivanivka107 z p 107 km selishe 110 z p 110 km selishe 119 stanciya selo120 z p 120 km selo Marituj129 z p 129 km selishe134 z p 134 km turbaza Tayozhnaya 137 z p 137 km Centr dilovih zv yazkiv SSZ138 z p baza Sharizhalgaj139 z p 139 km selishe149 z p 149 km selishe154 z p 154 km selishe 156 stanciya selishe 159 z p 159 km selishe Kultuk161 stanciya misto SlyudyankaVipadki i podiyiObvali ta inshi prirodni yavisha Serjoznoyu problemoyu na NBZ ye dosi chasti obvali i selevi potoki She za chasiv provedennya pershih doslidzhen inzheneri vidznachali silnu vivitrenist girskih porid i chislenni osipi Masove pidrizuvannya krutih shiliv sho spuskalisya do ozera pid chas budivnictva zaliznici sprovokuvalo katastrofichnu aktivizaciyu geodinamichnih procesiv Serjozni obvali traplyalisya pid chas budivnictva shlyahu zokrema bilya tunelyu 5 u kvitni 1904 roku stavsya obval obsyagom blizko 3000 m za misyac do zakinchennya budivnictva v tuneli 9 vidbuvsya obval obsyagom blizko 1000 m poshkodiv kladku tunelyu Rezultati podalshih doslidzhen girskih porid sho lezhat uzdovzh dorogi pokazali sho voni viyavilisya ne nastilki stijkimi yak peredbachalosya pri pervinnih doslidzhennyah Krim togo vikonannya robit pov yazanih z budivnictvom zaliznici osoblivo iz zastosuvannyam vibuhovih rechovin prizvelo do utvorennya chislennih trishin u tovshi skel Buli zrobleni visnovki pro neobhidnist rozshirennya budivnictva pidpirnih stinok zrizannya krutoshiliv ta inshih zahodiv U ryadi misc dovelosya obhoditi nebezpechni dilyanki novimi tunelyami Shidnij portal tunelyu 9 zrujnovanij selem 1971 roku Tim ne mensh nezvazhayuchi na visoku aktivnist iz zapobigannya nebezpechnih prirodnih yavish obvali buli duzhe chastim i nebezpechnim yavishem na NBZ chasto privodyachi do i bagatodennih zupinen roboti zaliznici Otak napriklad Na pochatku kvitnya 1913 roku v tuneli 16 z Irkutskogo boku stavsya obval ob yemom 4000 m porodi u rezultati chogo ruh potyagiv bulo perervano na desyat dib U kvitni 1929 roku v rezultati zemletrusu na 143 km zaliznici stavsya zsuv skelnogo masivu yakij potim obvalivsya z visoti 200 m Pri padinni poroda rozbila pidpirnu stinku i poshkodila obidva shlyahi okremi brili dosyagali ob yemu 30 m yih usuvali vibuhom Zatrimka ruhu v rezultati obvalu dosyagla 12 godin 1937 roku brila diametrom blizko 4 metriv upala na vagon potyagu sho prohodiv znizu probila dah i pidlogu viklikavshi troshu potyagu 1936 roku z metoyu zabezpechennya bezpeki ruhu bula utvorena Maritujska distanciya koliyi pracivniki yakoyi obslugovuvali odnu z najskladnishih u krayini dilyanok zaliznici 1939 roku na Shidno Sibirskij zaliznici utvorena Kolijna mashinna stanciya KMS sho zajmalasya protiobvalnimi robotami do yiyi skladu navit vhodili skelelazi Zrizannya nebezpechnih shiliv i usuvannya okremih bril trivalo protyagom bagatoh rokiv ale intensivne rujnuvannya shiliv trivalo i trivaye donini U travni 1941 roku na 87 km zaliznici brila ob yemom 8 m zirvavshis z visoti 30 m perekinula ruhomij poyizd razom z parovozom v ozero i vin opinivsya v Bajkali dogori kolesami Ciyeyu kam yanoyu briloyu yaka stala svoyeridnoyu pam yatkoyu dosi pritisneni deyaki detali vagona 27 veresnya 1948 roku na 104 km shlyahu stavsya obval skelnogo masivu 100 m zavdovzhki i 35 m zavvishki zagalnim obsyagom blizko 20 tis m u rezultati chogo ruh buv vidsutnij chetvero dib 1982 roku vidbuvsya obval ob yemom 900 m ruh zupinivsya na tizhden 1991 roku obvalom obsyagom blizko 700 m zavalenij vhid u tunel na 140 km NBZ NBZ vzimku Sered inshih prirodnih yavish yaki negativno vplivali na bezpeku ruhu na NBZ slid zaznachiti selevi potoki i pavodki Najbilshu aktivnist u comu vidnoshenni viyavlyala richka sho vpadaye v Bajkal poblizu stanciyi Katastrofichni naslidki nosiv selevij potik na cij richci sho stavsya 29 chervnya 1934 roku yakij zmiv kilka zhitlovih budinkiv i zanis stanciyu tovstim sharom mulu i pisku 1960 roku selevij potik na Slyudyanci znovu zamiv zaliznichni koliyi zrujnuvav ryad damb Potuzhni zlivi 1971 roku viklikali najsilnishi selevi pavodki sho prizvelo do rujnuvannya ryadu mostiv i tunelnih portaliv a takozh konstrukciyi koliyi na NBZ pererva v rusi sklala majzhe tizhden Takozh nebezpechnim slid viznati nezvichajne prirodne yavishe sho reyestruyetsya na pivdni Bajkalu nanos lodu inodi viklikaye bagatometrove nagromadzhennya krizhanih bril na berezi sho prizvodit do zavalyuvannya lodom shlyahiv zaliznici Tilki za 16 rokiv z 1932 po 1947 rik vidbuvsya 721 obval z nih 502 bez naslidkiv dlya zaliznici 201 iz zakrittyam peregonu i porushennyam verhnoyi konstrukciyi koliyi 18 z nih prizveli do avariyi poyizda i rujnuvannya zemlyanogo polotna Za danimi inzhenernoyi sluzhbi Shidno Sibirskoyi zaliznici vsogo z 1930 po 1984 rik vidznacheni blizko 1200 obvaliv i selevih yavish Okrim cogo zafiksovano blizko 500 vipadkiv padinnya okremih kameniv sho viklikali poshkodzhennya koliyi ta ruhomogo skladu Za spogadami starih mashinistiv poyizdki Navkolobajkalskoyu zalizniceyu zavzhdi buli yakimis osoblivimi i vazhlivimi i trohi trivozhnimi Originalnij tekst ros Po vospominaniyam staryh mashinistov poezdki po Krugobajkalskoj vsegda byli kakimi to osobennymi i vazhnymi i chut chut trevozhnymi Inshi podiyi 6 bereznya 1946 roku pasazhirskij poyizd 51 u zv yazku zi zrivom stop krana dopustiv zupinku pered tunelem 36 na peregoni Kultuk Sharizhalgaj a potim projshov u tunel na shvidkosti 10 km ch Nastupnij za nim vantazhnij potyag 961 cherez neuvazhnist lokomotivnoyi brigadi dopustiv proyizd zaboronnogo pokazannya marshrutnogo svitlofora i v tuneli zitknuvsya z hvostom pasazhirskogo poyizda Pislya zitknennya vinikla pozhezha V rezultati avariyi zaginulo 20 osib 29 bulo poraneno NBZ v hudozhnih tvorahBudivnictvo Navkolobajkalskoyi zaliznici opisano v romani vidomogo sibirskogo pismennika opublikovanij 1989 roku Navkolobajkalska zaliznicya ospivana u virshi poeta Yuriya Levitanskogo ros I vot rasstupayutsya gory Uhodyat gryada za gryadoj Zelyonyj glazok semafora Nad sinej Bajkalskoj vodoj Dezhurnyj davaj otpravlenie Pust veter svistit i poyot Nam po serdcu skorost dvizhenya Skvoznogo dvizheniya vperyod Magistral znajshla svoye vidobrazhennya u tvorchosti ryadu zhivopisciv i fotohudozhnikiv Igor Berzhinskij Galina Korobova tosho U hudozhnomu filmi Admiral 2008 na kilka sekund z yavlyayutsya zimovi pejzazhi Navkolobajkalskoyi zaliznici Pomilka kriyetsya v tomu sho dilyanki ciyeyi dorogi pokazuyutsya v toj chas koli za syuzhetom A V Kolchak yide z Omska v Irkutsk tim chasom yak NBZ znahoditsya na shid vid Irkutska U romani B Akunina Almazna kolisnicya odin z geroyiv knigi povinen buv vchiniti diversiyu i pidirvati tunel 12 NBZ SvitliniZahidnij portal tunelyu 9 Mosti na st Polovinnij 83 metrova galereya 1 mizh 74 m i 79 m kilometrami zi shodu Zakinchennya gluhij kut suchasnoyi NBZ na st Bajkal Turistichnij poyizd na NBZ Vidkol Tumannij ranok Viglyad na stanciyi Shumiha Bereg Bajkalu na NBZPrimitki ros Spravochnyj slovar Zabajkalskaya zheleznaya doroga 2 e izdanie ros Obshie svedeniya 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Perevireno 25 lyutogo 2012 fr Spravochnyj slovar Zabajkalskaya zheleznaya doroga 2 e izdanie ros Istoricheskie fakty 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Perevireno 25 lyutogo 2012 ros Ot pervoj zheleznoj dorogi do vysokoskorostnyh magistralej 21 listopada 2011 u Wayback Machine Perevireno 25 lyutogo 2012 ros OAO RZhD budet razvivat turisticheskij potencial Krugobajkalskoj zheleznoj dorogi 27 veresnya 2011 u Wayback Machine Perevireno 25 lyutogo 2012 ros Nachalnik Vostochno Sibirskogo filiala RZhD nazval nesostoyatelnymi razgovory o vozmozhnom zakrytii Krugobajkalskoj zheleznoj dorogi nedostupne posilannya Perevireno 25 lyutogo 2012 ros Pro Pribajkalskij nacionalnij park na sajti Osobo ohranyaemye prirodnye territorii Rossijskoj Federacii Minprirodi RF 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Perevireno 25 lyutogo 2012 ros Aleksandrov N A Krugobajkalskaya zheleznaya doroga Istoricheskij ocherk 11 travnya 2012 u Wayback Machine Zheleznodorozhnyj transport 5 1991 g Kolotilo L G 1997 Fyodor Kirillovich Drizhenko 1858 1922 Nauchno biograficheskaya literatura ros SPb Nauka ISBN 5 02 024722 7 ros Rekognoscirovka Bajkalskogo ozera v 1896 g Visnik Rosijskogo geografichnogo tovaristva 1897 T 33 S 210 241 ros Lociya i fiziko geograficheskij ocherk ozera Bajkal Pod red F K Drizhenko SPb Izdanie Glavnogo gidrograficheskogo upravleniya 1908 443 s ros Atlas reki Verhnej Angary ot Dagarskogo ustya do Nirundukana Sostavlen Gidrograficheskoj ekspediciej Bajkalskogo ozera pod nachalstvom polkovnika Drizhenko SPb Izdanie Glavnogo gidrograficheskogo upravleniya 1902 ros Atlas voloka ot Bodajbo na Vitime do Nirundukana na Verhnej Angare Sostavlen Gidrograficheskoj ekspediciej Bajkalskogo ozera pod nachalstvom polkovnika Drizhenko SPb Izdanie Glavnogo gidrograficheskogo upravleniya 1902 ros Stroitelstvo 1 go puti 1902 1905 gg info irk ru Arhiv originalu za 23 bereznya 2012 Procitovano 2012 3 20 ros Zustrich nashadkiv italijskih budivelnikiv yaki brali uchast u prokladanni Navkolobajkalskoyi zaliznici projshla sogodni v Irkutsku 31 lipnya 2019 u Wayback Machine ria sibir ru Perevireno 10 lyutogo 2011 ros Vijshov novij putivnik z Navkolobajkalskoyi zaliznici news babr ru Perevireno 10 lyutogo 2011 ros Iz Listvyanki na Krugobajkalskuyu zheleznuyu dorogu 27 veresnya 2007 u Wayback Machine stranica sajta Sergeya Volkova Bajkalskaya zemlya 5 sichnya 2008 u Wayback Machine Andrienko V G 2005 Transbajkalskij perekryostok problemy transportnyh putej i zheleznodorozhnoj paromnoj perepravy cherez ozero Bajkal na rubezhe XIX XX vv ros SPb Nauka ISBN 5 02 025060 0 ros Kseniya Dokukina Ledokol i parovoz Irkutskij reporter 04 iyunya 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 2011 8 12 ros Vladimir Shuvalov Zheleznyj poyas Rossii Ekspert 30 31 764 01 avgusta 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 2011 8 12 ros Krugobajkalskaya Zheleznaya Doroga Spravochnik Bajkal 11 lipnya 2010 u Wayback Machine mylakebaikal com Perevireno 8 lipnya 2010 ros Vladimir Sazonov Doroga cherez pereval nedostupne posilannya Vostochno sibirskij put 13 noyabrya 2009 Perevireno 4 listopada 2011 ros Galina Markina Irkutskaya istoriya Olgerta Markevicha moi goda ru Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 2011 8 12 ros Unikalnost dorogi 24 serpnya 2021 u Wayback Machine Perevireno 25 lyutogo 2012 ros Aleksej Chertilov o razvitii turizma na Krugobajkalke 10 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Sobesednik 6 fevral 1988 g Perevireno 18 bereznya 2010 ros Degradaciya dorogi 1956 g 27 serpnya 2007 u Wayback Machine info irk ru Perevireno 18 bereznya 2010 ros Bajkalskij kruiz 29 grudnya 2019 u Wayback Machine ros KBZhD kak dobratsya NBZ yak distatisya 22 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Dopolnitelnye passazhirskie poezda budut vvedeny na novogodnie prazdniki irk aif ru Perevireno 10 lyutogo 2011 ros Pribajkalskij nacionalnij park 26 grudnya 2017 u Wayback Machine irkobl ru Perevireno 8 lipnya 2010 ros Press relizy Press Centr nedostupne posilannya ros Marituj 12 sichnya 2018 u Wayback Machine krugobaikalka ru Perevireno 6 veresnya 2010 ros Elena Kudryavceva Pojmaj menya esli smozhesh 5 lyutogo 2011 u Wayback Machine Ogonyok 46 5155 ot 22 11 2010 Perevireno 10 lyutogo 2011 ros Na Krugobajkalskoj zheleznoj doroge zaversheny raboty po kapitalnomu remontu puti 30 grudnya 2017 u Wayback Machine ros transsib ru Krugobajkalka bez putej 25 grudnya 2019 u Wayback Machine ros Hobta A V Obvalam ne schest chisla a selyam net pregrad 11 listopada 2011 u Wayback Machine kbzd transsib ru Perevireno 10 lyutogo 2012 ros Hobta A V Krugobajkalskaya zheleznaya doroga Mysli vsluh 9 lyutogo 2012 u Wayback Machine glavy iz neopublikovannoj knigi ros Agalakov V Podvig u Bajkala Vostochno Sibirskaya pravda 1997 31 ros Krushenie v tonnele na KBZhD 06 marta 1946 goda 22 sichnya 2020 u Wayback Machine traindisaster ru Perevireno 4 zhovtnya 2010 ros Fotohudozhnik i Krugobajkalskaya zheleznaya doroga news babr ru Perevireno 26 listopada 2010 ros Specgashenie konvertov k 100 letiyu Krugobajkalskoj magistrali news babr ru Perevireno 26 listopada 2010 Literatura ros Aleksandrov N A Krugobajkalskaya zheleznaya doroga Zheleznodorozhnyj transport 1991 5 ros Russkie inzhenery M Molodaya gvardiya 1947 s 353 354 ros Vostochno Sibirskaya magistral Put v 100 let Irkutsk 1998 ros Kolotilo L G Voennye moryaki Bajkala problemy istoricheskoj rekonstrukcii deyatelnosti voennyh moryakov rossijskogo flota po fiziko geograficheskomu izucheniyu i osvoeniyu ozera Bajkal v XVIII XX vv SPb Nauka 2001 560 s ISBN 5 02 025048 1 ros Hobta A V KBZhD pamyatnik inzhenernogo iskusstva i unikalnogo landshafta Zemlya Irkutskaya 2002 2 ros Chertilov A K Krugobajkalskaya zheleznaya doroga Irkutsk Artizdat 2008 72 s ISBN 978 5 93765 042 9 angl Polunina N M Korobov S A Sutton J M Korobova G W Her Majesty Queen of Siberia Izdatelstvo Korobova Irkutsk 2008 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Navkolobajkalska zaliznicya ros Navkolobajkalska zaliznicya nedostupne posilannya z veresnya 2019 novini na oficijnomu sajti Shidno Sibirskoyi zaliznici ros Krugobajkalka 15 bereznya 2017 u Wayback Machine sajt Sergiya Sigacheva i Mihajla Krajnova Navkolobajkalska zaliznicya 12 bereznya 2016 u Wayback Machine na servisi Yandeks Panorami ros Krugobajkalka 2 sichnya 2018 u Wayback Machine storinka na sajti info irk ru ros Fotografiyi na sajti Priroda Bajkalu 30 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Tretyakov V V k i n docent IrGUPS Organizaciya raboty Bajkalskoj paromnoj perepravy 30 grudnya 2017 u Wayback Machine Zemlya Irkutskaya 2 3 2003

Дата публікації:
Топ