Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (лютий 2015) |
Андрі́й Григо́рович Шку́ро (7 (19) січня 1886, станиця Пашківська, Кубань — 16 січня 1947, Москва) — кубанський козак, первісно прізвище звучало як Шкура, командувач Кубанського козацького війська Кубанської Народної Республіки, генерал-лейтенант Кубанської армії, голова резерву козачих кубанських військ Вермахту.
| Андрій Григорович Шкуро | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Андрей Григорьевич Шкуро | ||||||||
 Командувач Кубанського козацького війська Андрій Шкуро | ||||||||
| Ім'я при народженні | Андрій Григорович Шкура | |||||||
| Народився | 7 (19) січня 1886 станиця Пашківська, Кубань, Російська імперія | |||||||
| Помер | 16 січня 1947 (60 років) Москва, СРСР ·повішений | |||||||
| Громадянство | Російська імперія | |||||||
| Діяльність | військовий, кубанський козак | |||||||
| Alma mater | d | |||||||
| Учасник | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і Друга світова війна | |||||||
| Військове звання | командувач Кубанського козацького війська Кубанської Народної Республіки  генерал-лейтенант | |||||||
| Конфесія | православний | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
| ||||||||
Дитинство й юність
Народився у родині кубанського козака Григорія Шкури (пізніше, в 1918-му, в документах прізвище Андрія стало писатися як «Шкуро»).
Своє раннє дитинство Андрій провів біля Катеринодара, в станиці Пашківській. Спочатку хлопець навчався в Ставропольському комерційному училищі та його бурхлива натура вимагала військової долі. І 1896-го, коли Андрієві виповнилося 10 років, його відправили до Москви в 3-й кадетський корпус. І тут, попри суворі закони, виявилася його неспокійна, войовнича натура. В жовтні 1905 року він став одним із організаторів бунту в кадетському корпусі. Андрій емоційно читав перед своїми однокласниками власні вірші, в яких засуджував начальство. І його поетичне слово перевтілилося в дію: кадети поламали парти і лавки, побили лампи, розігнали педагогів, розгромили квартиру директора кадетського корпусу. Закінчилося все тим, що головних заколотників, серед них і Андрія, було виключено з корпусу. І все ж російське військове начальство виявило гуманізм, чи радше, розсудливість, і за місяць Андрію дозволили відновити навчання. Успішно завершивши кадетський корпус, він поступив до Миколаївського кавалерійського училища, про яке мріяв із дитинства.
Військова кар'єра
В травні 1907 р. Андрій Шкура став офіцером. Наказ про це він отримав особисто з рук імператора Миколи II, який і змінив з естетичних міркувань його прізвище на «Шкуро». Невдовзі пашківський козак вже воював у Персії, проти племені шахсевен, яке боролося за свою свободу. Звісно, що і це плем'я, як й інших борців за свободу, називали розбійниками і бандитами. Так пішов Андрій шляхом свого батька, який у 1880-х роках брав участь у походах проти, як тоді казали, «немирних горців». Під час карної експедиції до Персії Андрій відзначився — і отримав свою першу нагороду — орден Станіслава 3-го ступеня. У Першій Світовій війні Андрій Шкуро брав участь від самого початку. Воював у Галичині і в першому ж бою отримав поранення, за що був нагороджений орденом Святої Анни 4-го ступеня.
Нащадок запорожців був палким противником оборонних дій. Його стихією стала партизанщина з її несподіваними — і підступними — нападами. Вже в роки Першої світової війни створив свій перший партизанський відділ, який спеціалізувався на диверсіях у запіллі ворога. Його було сформовано виключно з кубанців. І називався він Кубанським особливим кінним загоном. Відділ швидко уславився зухвалими нападами на запільні відділи ворога, штаби німецьких частин. Із рейдів кубанці приводили сотні полонених німців та австрійців.
Під час боїв Андрія Шкуро кілька разів було поранено, а одного разу контужено. За героїзм його нагородили Золотою георгіївською зброєю, представили до Георгіївського хреста.
Повернення на Кубань
Після Лютневої революції російська армія почала деморалізуватись і розвалюватись. Андрій Шкуро, щоб зберегти свій загін, повернувся з ним на Кубань. Невдовзі його було обрано делегатом Кубанської крайової ради. Та активної участі в її діяльності він не взяв. Спочатку на перешкоді став тиф, а потім війна за визволення Кубані. Повстання проти совєтської влади він розпочав у Баталпашинській окрузі, маючи за плечима лише загін у 25 вершників.
Успіхи Андрія Шкуро були вражаючими від самого початку. В основі небувалих військових перемог над червоними лежала його особиста хоробрість, віра в свою зірку, амбітність та авантюризм. 1918 року на Північному Кавказі він визволив від більшовиків Ставрополь, Єсентуки, Кисловодськ, П'ятигорськ, Мінеральні Води, Владикавказ, Нальчик.
Козаки охоче йшли до частин уславленого командира. Магія його імені призвела до того, що партизанський загін дуже швидко виріс у бригаду, а потім у дивізію повного складу. Однією з важливих причин його перемог було те, що він зумів опоетизувати бойову діяльність «романтикою козацького минулого».
Величезне враження на ворогів і друзів Андрія Шкуро справляла так звана «вовча сотня» (його особиста охорона), яка йшла до бою з прапором, на якому було зображено вовчу голову на чорному тлі. Козаки цієї сотні були вдягнені в шапки з вовчого хутра. Вони мали особливий бойовий клич, подібний до вовчого виття і на вітання командира відповідали вовчим підвиванням.
Внаслідок постійних успіхів, ім'я цього невисокого зростом командира вимовляли з пошаною та обожнюванням. Про нього складались легенди та пісні. Ось одна з них:
- А у перших рядах: Ой, та сам Шкуро,
- Гей, на конику він вихиляється,
- Своїм військом вихваляється:
- Ой, та в мене військо,
- Ой, та все кубанське: Та ще й сотня Бургустанська…
Добровольча армія
Коли Андрій Шкуро з'єднався із Добровольчою армією і підпорядкувався її головнокомандувачу Антону Денікіну, перед кубанцями швидко поставили завдання виходити на «велику московську дорогу», тобто йти на Москву, щоб скинути більшовиків. Багато кубанців дивилося на Андрія Шкуро. Як вчинить він?
Якби Шкуро закликав козаків залишатися на Кубані для її охорони, немає сумніву, що доля його батьківщини пішла б іншим, не московським шляхом. Та всеросійська слава, як видно, запаморочила йому голову і він вказав своїм землякам шлях на Москву. Витворилась дивна ситуація: козаки, які в масі своїй були кубанськими республіканцями, склали хребет армії запеклого російського монархіста Антона Денікіна.
Шлях на Москву лежав через Україну. І тут удача довгий час не залишала Андрія Шкуро. Він відбив у червоних Горлівку, Юзівку (тепер Донецьк), Дебальцеве, Синельникове. Воював і проти махновців. Захопив їхнє Гуляй-Поле. Під Горлівкою взяв у полон 5000 червоних, у Воронежі — 13 тисяч, під Старим Осколом — 35000.
У складі Добровольчої армії Андрій Шкуро командував козацькою бригадою, дивізією, а від травня 1919 р. — кінним корпусом. Очолював він і Західний фронт Добровольчої армії.
Пізніше Денікін призначив його командувачем Кубанської армії, але в цей час авторитет Андрія Шкуро серед кубанців різко впав — адже він завів земляків під дурного хату, закликаючи визволяти Росію від більшовизму, яка зовсім не хотіла від цього більшовизму визволятися. Через національну інфантильність Андрія Шкуро десятки тисяч козаків загинуло або скалічилось у війні за чужі інтереси.
Коли більшовики притисли деморалізовану Кубанську армію до Чорного моря, серед кубанців закружляли чутки, що в Україні почав бити більшовиків Петлюра, що його війська визволили від червоних Одесу, Миколаїв та Херсон. Як і 1918 року, кубанці чекали порятунку з України. Вони вже забули, що заподіяли своїй Прабатьківщині в складі денікінської армії.
Думав свою думу і командувач Кубанської армії Андрій Шкуро — він почав розпитувати козаків, яких вважав за «петлюрівців», «чи не можна було б, дійсно, як не-будь перехопитися на Україну. Адже він, Шкуро… нащадок чубатих запорожців і нічого не мав би проти, щоб разом із Петлюрою відновити Січ». Та було вже пізно для України.
Еміграція та початок Другої світової війни
Ставши на початку 1920 р. емігрантом, Андрій Шкуро жив у Парижі та Югославії. Колишній командувач фронтом очолював тепер групу козаків, які виступали в цирках із кінними номерами. В еміграції Андрій Шкуро багато чого переосмислив.
З початком Другої світової війни були розбуджені старі надії козаків про перемогу над більшовизмом. 1941 року в Хорватії з ініціативи українських націоналістів почав формуватися полк добровольців. Кубанські козаки, значна частина яких осіла в Сербії, довідались про це і вислали своїх представників. Саме через них українські націоналісти і передали Андрію Шкуро, який на той час формував козацьку дивізію, відозву голови ОУН Андрія Мельника. 19 серпня 1941 р. Андрій Шкуро у відповідь на це звернення пише листа голові Проводу українських націоналістів. У ньому, зокрема, зазначалося: «Я, Андрій Шкуро, генерал-поручник Кубанського Козачого Війська, зголошую готовність стати під прапори Українського Націоналізму… На це моє рішення вплинули такі обставини: …часи, що їх тепер переживаємо, покладають на всіх українців обов'язок скупчення всіх творчих сил під одним проводом у боротьбі з відвічним ворогом Української Нації для виборення її суверенного державного життя в усіх її етнографічних границях…» .
На це рішення Андрія Шкуро вплинуло і жахливе становище кубанських емігрантів у Сербії та бажання козацької верхівки в Сербії «повести козацтво визволяти Батьківщину». Козацька старшина доручила Андрію Шкуро розпочати переговори з Андрієм Мельником «у справі включення козацтва до активної боротьби з московським більшовизмом у складі української самостійної формації, а коли це неможливо, то у складі козацьких частин у складі німецького, або хорватського війська». «Нашим безумовним бажанням, — писав Шкуро, — (є) вжити нас в операціях тільки на українських етнографічних територіях». «Про все це договорився я з Вашим уповноваженим представником… — закінчував свого листа Андрій Шкуро Андрієві Мельнику, — і складаючи оцим мою чолобитню, підтверджую своїм власноручним підписом. Слава Україні!»… Та планам галичанина Андрія Мельника і кубанця Андрія Шкуро не судилося здійснитися.
Разом з колишнім Донським отаманом Красновим приступив до формування козацьких частин, союзних німецькому вермахту. У 1944 році спеціальним указом Гіммлера Шкуро був призначений начальником Резерву козацьких військ в Берліні, Празі та інших містах. Козаки Шкуро виконували охоронні функції та боролись з партизанським рухом у Югославії.
Видача СРСР
У 1945 році усупереч рішенню Ялтинськой конференції, згідно з яким британський уряд зобов'язався видати після закінчення війни Радянському уряду всіх переміщених осіб, що були громадянами СРСР на 1939 рік, англійські війська інтернували Шкуро та інших козаків-емігрантів, які ніколи не були громадянами СРСР, на територію Австрії. Потім англійці, які 1919 року урочисто нагородили Андрія Шкуро від імені Його Королівської Величності орденом Лазні — «за заслуги в боротьбі з більшовиками, як зі світовим злом» — віддали його з ще 25000 козаками та їх родинами на вірну смерть тим же більшовикам (див. Видача козаків у Лієнці).
17 січня 1947 року Андрія Шкуро, який не був громадянином СРСР, разом із колишнім донським отаманом, 77-ми літнім письменником Петром Красновим, кубанським воєначальником Султан-Килич Гиреєм та іншими за вироком Військової колегії Верховного Суду повісили на Луб'янці в Москві.
Це було зроблено незважаючи на те, що британський МЗС заявив про видачу СРСР лише радянських громадян (у сенсі до 1 вересня 1939). До речі, українські вояки дивізії «Галичина» не були видані СРСР саме тому, що вони за старими кордонами вважались польськими громадянами.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом
- орден (1907)
- мечі і бант (31 березня 1917)
- Орден Святої Анни
- 4-го ступеня з написом «За хоробрість» і Аннинська зброя (4 січня 1915)
- 3-го ступеня з мечами і бантом (2 квітня 1915)
- Георгіївська зброя (5 травня 1915)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом (20 травня 1917)
- Хрест «Порятунок Кубані» 1-го ступеня (грудень 1919)
- Орден Лазні, лицар-командор (Британська імперія; 1919)
Переклади книг українською
- Андрій Шкуро. / пер. з рос. Дмитро Дудка. — К. : Пропала грамота, 2020. — 252 с. — .
Посилання
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шкуро Андрій Григорович |
- Коваль Р.
- Крупина В. Шкуро Андрій Григорович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 643. — .
- Баранов А. Г. История выпуска гарантированных чеков («шкуринок») Баталпашинско-Пятигорского отряда Добровольческой армии полковника А. Г. Шкуро. Научные труды Московского Гуманитарного университета. — 2006. — Вып. 64. — С. 82—88. [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shkuro Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2015 Andri j Grigo rovich Shku ro 7 19 sichnya 1886 18860119 stanicya Pashkivska Kuban 16 sichnya 1947 Moskva kubanskij kozak pervisno prizvishe zvuchalo yak Shkura komanduvach Kubanskogo kozackogo vijska Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki general lejtenant Kubanskoyi armiyi golova rezervu kozachih kubanskih vijsk Vermahtu Andrij Grigorovich Shkuroros Andrej Grigorevich ShkuroKomanduvach Kubanskogo kozackogo vijska Andrij ShkuroIm ya pri narodzhenni Andrij Grigorovich ShkuraNarodivsya 7 19 sichnya 1886 1886 01 19 stanicya Pashkivska Kuban Rosijska imperiyaPomer 16 sichnya 1947 1947 01 16 60 rokiv Moskva SRSR povishenijGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist vijskovij kubanskij kozakAlma mater dUchasnik Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i Druga svitova vijnaVijskove zvannya komanduvach Kubanskogo kozackogo vijska Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki general lejtenant Kubanskoyi armiyi golova rezervu kozachih kubanskih vijsk Vermahtu general lejtenantKonfesiya pravoslavnijNagorodi Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya z mechami ta bantom Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya z napisom Za horobrist Georgiyivska zbroya Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami ta bantom Mediafajli u Vikishovishi Rosijskij kolaboracionizm Druga svitova vijna Osnovni ponyattya Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Ideologiya Antikomunizm Porazhenstvo Istoriya Gromadyanska vijna v Rosiyi Bila emigraciya Kolektivizaciya v SRSR Chervonij teror Stalinski represiyi Druga svitova vijna Operaciya Barbarossa Smolenska deklaraciya Prazkij manifest Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Kvitnevij viter Prazke povstannya Simvolika antiradyanskih rosijskih nacionalnih formuvan Drugoyi svitovoyi vijni Repatriaciya Vidacha kozakiv u Liyenci Operaciya Kilgol Personaliyi A Vlasov V Malishkin K Voskobojnik B Kaminskij P Krasnov A Shkuro S Bunyachenko G Zvyeryev M Shapovalov V Malcev B Shtejfon A Turkul T Domanov F Truhin S Klich Geraj V Gil S Pavlov V Bayerskij Zbrojni formuvannya ROA 29 ta grenaderska diviziya SS RONA 1 sha rosijska Kozachij Stan Rosijska dopomizhna policiya 15 j kozachij kavalerijskij korpus SS 30 ta grenaderska diviziya SS 2 ga rosijska 30 ta grenaderska diviziya SS 1 sha biloruska Diviziya Russland Rosijskij korpus Givi Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina Rosijska nacionalna narodna armiya Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Kolaboracijni utvorennya Lokotska respublika Respublika Zuyeva Organizaciyi Vserosijska fashistska organizaciya Rosijska Trudova Narodna Partiya Rosijska fashistska partiya Rosijska zagalno vijskova spilka Narodna socialistichna partiya Rosiyi Narodno trudovij soyuz rosijskih solidaristiv Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi Cej shablon pereglyanutiredaguvati Portal Druga svitova vijnaDitinstvo j yunistNarodivsya u rodini kubanskogo kozaka Grigoriya Shkuri piznishe v 1918 mu v dokumentah prizvishe Andriya stalo pisatisya yak Shkuro Svoye rannye ditinstvo Andrij proviv bilya Katerinodara v stanici Pashkivskij Spochatku hlopec navchavsya v Stavropolskomu komercijnomu uchilishi ta jogo burhliva natura vimagala vijskovoyi doli I 1896 go koli Andriyevi vipovnilosya 10 rokiv jogo vidpravili do Moskvi v 3 j kadetskij korpus I tut popri suvori zakoni viyavilasya jogo nespokijna vojovnicha natura V zhovtni 1905 roku vin stav odnim iz organizatoriv buntu v kadetskomu korpusi Andrij emocijno chitav pered svoyimi odnoklasnikami vlasni virshi v yakih zasudzhuvav nachalstvo I jogo poetichne slovo perevtililosya v diyu kadeti polamali parti i lavki pobili lampi rozignali pedagogiv rozgromili kvartiru direktora kadetskogo korpusu Zakinchilosya vse tim sho golovnih zakolotnikiv sered nih i Andriya bulo viklyucheno z korpusu I vse zh rosijske vijskove nachalstvo viyavilo gumanizm chi radshe rozsudlivist i za misyac Andriyu dozvolili vidnoviti navchannya Uspishno zavershivshi kadetskij korpus vin postupiv do Mikolayivskogo kavalerijskogo uchilisha pro yake mriyav iz ditinstva Vijskova kar yeraV travni 1907 r Andrij Shkura stav oficerom Nakaz pro ce vin otrimav osobisto z ruk imperatora Mikoli II yakij i zminiv z estetichnih mirkuvan jogo prizvishe na Shkuro Nevdovzi pashkivskij kozak vzhe voyuvav u Persiyi proti plemeni shahseven yake borolosya za svoyu svobodu Zvisno sho i ce plem ya yak j inshih borciv za svobodu nazivali rozbijnikami i banditami Tak pishov Andrij shlyahom svogo batka yakij u 1880 h rokah brav uchast u pohodah proti yak todi kazali nemirnih gorciv Pid chas karnoyi ekspediciyi do Persiyi Andrij vidznachivsya i otrimav svoyu pershu nagorodu orden Stanislava 3 go stupenya U Pershij Svitovij vijni Andrij Shkuro brav uchast vid samogo pochatku Voyuvav u Galichini i v pershomu zh boyu otrimav poranennya za sho buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 4 go stupenya Nashadok zaporozhciv buv palkim protivnikom oboronnih dij Jogo stihiyeyu stala partizanshina z yiyi nespodivanimi i pidstupnimi napadami Vzhe v roki Pershoyi svitovoyi vijni stvoriv svij pershij partizanskij viddil yakij specializuvavsya na diversiyah u zapilli voroga Jogo bulo sformovano viklyuchno z kubanciv I nazivavsya vin Kubanskim osoblivim kinnim zagonom Viddil shvidko uslavivsya zuhvalimi napadami na zapilni viddili voroga shtabi nimeckih chastin Iz rejdiv kubanci privodili sotni polonenih nimciv ta avstrijciv Pid chas boyiv Andriya Shkuro kilka raziv bulo poraneno a odnogo razu kontuzheno Za geroyizm jogo nagorodili Zolotoyu georgiyivskoyu zbroyeyu predstavili do Georgiyivskogo hresta Povernennya na KubanPislya Lyutnevoyi revolyuciyi rosijska armiya pochala demoralizuvatis i rozvalyuvatis Andrij Shkuro shob zberegti svij zagin povernuvsya z nim na Kuban Nevdovzi jogo bulo obrano delegatom Kubanskoyi krajovoyi radi Ta aktivnoyi uchasti v yiyi diyalnosti vin ne vzyav Spochatku na pereshkodi stav tif a potim vijna za vizvolennya Kubani Povstannya proti sovyetskoyi vladi vin rozpochav u Batalpashinskij okruzi mayuchi za plechima lishe zagin u 25 vershnikiv Uspihi Andriya Shkuro buli vrazhayuchimi vid samogo pochatku V osnovi nebuvalih vijskovih peremog nad chervonimi lezhala jogo osobista horobrist vira v svoyu zirku ambitnist ta avantyurizm 1918 roku na Pivnichnomu Kavkazi vin vizvoliv vid bilshovikiv Stavropol Yesentuki Kislovodsk P yatigorsk Mineralni Vodi Vladikavkaz Nalchik Kozaki ohoche jshli do chastin uslavlenogo komandira Magiya jogo imeni prizvela do togo sho partizanskij zagin duzhe shvidko viris u brigadu a potim u diviziyu povnogo skladu Odniyeyu z vazhlivih prichin jogo peremog bulo te sho vin zumiv opoetizuvati bojovu diyalnist romantikoyu kozackogo minulogo Velichezne vrazhennya na vorogiv i druziv Andriya Shkuro spravlyala tak zvana vovcha sotnya jogo osobista ohorona yaka jshla do boyu z praporom na yakomu bulo zobrazheno vovchu golovu na chornomu tli Kozaki ciyeyi sotni buli vdyagneni v shapki z vovchogo hutra Voni mali osoblivij bojovij klich podibnij do vovchogo vittya i na vitannya komandira vidpovidali vovchim pidvivannyam Vnaslidok postijnih uspihiv im ya cogo nevisokogo zrostom komandira vimovlyali z poshanoyu ta obozhnyuvannyam Pro nogo skladalis legendi ta pisni Os odna z nih A u pershih ryadah Oj ta sam Shkuro Gej na koniku vin vihilyayetsya Svoyim vijskom vihvalyayetsya Oj ta v mene vijsko Oj ta vse kubanske Ta she j sotnya Burgustanska Dobrovolcha armiyaKoli Andrij Shkuro z yednavsya iz Dobrovolchoyu armiyeyu i pidporyadkuvavsya yiyi golovnokomanduvachu Antonu Denikinu pered kubancyami shvidko postavili zavdannya vihoditi na veliku moskovsku dorogu tobto jti na Moskvu shob skinuti bilshovikiv Bagato kubanciv divilosya na Andriya Shkuro Yak vchinit vin Yakbi Shkuro zaklikav kozakiv zalishatisya na Kubani dlya yiyi ohoroni nemaye sumnivu sho dolya jogo batkivshini pishla b inshim ne moskovskim shlyahom Ta vserosijska slava yak vidno zapamorochila jomu golovu i vin vkazav svoyim zemlyakam shlyah na Moskvu Vitvorilas divna situaciya kozaki yaki v masi svoyij buli kubanskimi respublikancyami sklali hrebet armiyi zapeklogo rosijskogo monarhista Antona Denikina Shlyah na Moskvu lezhav cherez Ukrayinu I tut udacha dovgij chas ne zalishala Andriya Shkuro Vin vidbiv u chervonih Gorlivku Yuzivku teper Doneck Debalceve Sinelnikove Voyuvav i proti mahnovciv Zahopiv yihnye Gulyaj Pole Pid Gorlivkoyu vzyav u polon 5000 chervonih u Voronezhi 13 tisyach pid Starim Oskolom 35000 U skladi Dobrovolchoyi armiyi Andrij Shkuro komanduvav kozackoyu brigadoyu diviziyeyu a vid travnya 1919 r kinnim korpusom Ocholyuvav vin i Zahidnij front Dobrovolchoyi armiyi Piznishe Denikin priznachiv jogo komanduvachem Kubanskoyi armiyi ale v cej chas avtoritet Andriya Shkuro sered kubanciv rizko vpav adzhe vin zaviv zemlyakiv pid durnogo hatu zaklikayuchi vizvolyati Rosiyu vid bilshovizmu yaka zovsim ne hotila vid cogo bilshovizmu vizvolyatisya Cherez nacionalnu infantilnist Andriya Shkuro desyatki tisyach kozakiv zaginulo abo skalichilos u vijni za chuzhi interesi Koli bilshoviki pritisli demoralizovanu Kubansku armiyu do Chornogo morya sered kubanciv zakruzhlyali chutki sho v Ukrayini pochav biti bilshovikiv Petlyura sho jogo vijska vizvolili vid chervonih Odesu Mikolayiv ta Herson Yak i 1918 roku kubanci chekali poryatunku z Ukrayini Voni vzhe zabuli sho zapodiyali svoyij Prabatkivshini v skladi denikinskoyi armiyi Dumav svoyu dumu i komanduvach Kubanskoyi armiyi Andrij Shkuro vin pochav rozpituvati kozakiv yakih vvazhav za petlyurivciv chi ne mozhna bulo b dijsno yak ne bud perehopitisya na Ukrayinu Adzhe vin Shkuro nashadok chubatih zaporozhciv i nichogo ne mav bi proti shob razom iz Petlyuroyu vidnoviti Sich Ta bulo vzhe pizno dlya Ukrayini Emigraciya ta pochatok Drugoyi svitovoyi vijniNa sudi u Moskvi Pershij ryad zliva napravo Petro Krasnov Andrij Shkuro Sultan Girej Klich Stavshi na pochatku 1920 r emigrantom Andrij Shkuro zhiv u Parizhi ta Yugoslaviyi Kolishnij komanduvach frontom ocholyuvav teper grupu kozakiv yaki vistupali v cirkah iz kinnimi nomerami V emigraciyi Andrij Shkuro bagato chogo pereosmisliv Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni buli rozbudzheni stari nadiyi kozakiv pro peremogu nad bilshovizmom 1941 roku v Horvatiyi z iniciativi ukrayinskih nacionalistiv pochav formuvatisya polk dobrovolciv Kubanski kozaki znachna chastina yakih osila v Serbiyi dovidalis pro ce i vislali svoyih predstavnikiv Same cherez nih ukrayinski nacionalisti i peredali Andriyu Shkuro yakij na toj chas formuvav kozacku diviziyu vidozvu golovi OUN Andriya Melnika 19 serpnya 1941 r Andrij Shkuro u vidpovid na ce zvernennya pishe lista golovi Provodu ukrayinskih nacionalistiv U nomu zokrema zaznachalosya Ya Andrij Shkuro general poruchnik Kubanskogo Kozachogo Vijska zgoloshuyu gotovnist stati pid prapori Ukrayinskogo Nacionalizmu Na ce moye rishennya vplinuli taki obstavini chasi sho yih teper perezhivayemo pokladayut na vsih ukrayinciv obov yazok skupchennya vsih tvorchih sil pid odnim provodom u borotbi z vidvichnim vorogom Ukrayinskoyi Naciyi dlya viborennya yiyi suverennogo derzhavnogo zhittya v usih yiyi etnografichnih granicyah Na ce rishennya Andriya Shkuro vplinulo i zhahlive stanovishe kubanskih emigrantiv u Serbiyi ta bazhannya kozackoyi verhivki v Serbiyi povesti kozactvo vizvolyati Batkivshinu Kozacka starshina doruchila Andriyu Shkuro rozpochati peregovori z Andriyem Melnikom u spravi vklyuchennya kozactva do aktivnoyi borotbi z moskovskim bilshovizmom u skladi ukrayinskoyi samostijnoyi formaciyi a koli ce nemozhlivo to u skladi kozackih chastin u skladi nimeckogo abo horvatskogo vijska Nashim bezumovnim bazhannyam pisav Shkuro ye vzhiti nas v operaciyah tilki na ukrayinskih etnografichnih teritoriyah Pro vse ce dogovorivsya ya z Vashim upovnovazhenim predstavnikom zakinchuvav svogo lista Andrij Shkuro Andriyevi Melniku i skladayuchi ocim moyu cholobitnyu pidtverdzhuyu svoyim vlasnoruchnim pidpisom Slava Ukrayini Ta planam galichanina Andriya Melnika i kubancya Andriya Shkuro ne sudilosya zdijsnitisya Razom z kolishnim Donskim otamanom Krasnovim pristupiv do formuvannya kozackih chastin soyuznih nimeckomu vermahtu U 1944 roci specialnim ukazom Gimmlera Shkuro buv priznachenij nachalnikom Rezervu kozackih vijsk v Berlini Prazi ta inshih mistah Kozaki Shkuro vikonuvali ohoronni funkciyi ta borolis z partizanskim ruhom u Yugoslaviyi Vidacha SRSRAndrij Shkuro na sudi pislya ogoloshennya viroku U 1945 roci usuperech rishennyu Yaltinskoj konferenciyi zgidno z yakim britanskij uryad zobov yazavsya vidati pislya zakinchennya vijni Radyanskomu uryadu vsih peremishenih osib sho buli gromadyanami SRSR na 1939 rik anglijski vijska internuvali Shkuro ta inshih kozakiv emigrantiv yaki nikoli ne buli gromadyanami SRSR na teritoriyu Avstriyi Potim anglijci yaki 1919 roku urochisto nagorodili Andriya Shkuro vid imeni Jogo Korolivskoyi Velichnosti ordenom Lazni za zaslugi v borotbi z bilshovikami yak zi svitovim zlom viddali jogo z she 25000 kozakami ta yih rodinami na virnu smert tim zhe bilshovikam div Vidacha kozakiv u Liyenci 17 sichnya 1947 roku Andriya Shkuro yakij ne buv gromadyaninom SRSR razom iz kolishnim donskim otamanom 77 mi litnim pismennikom Petrom Krasnovim kubanskim voyenachalnikom Sultan Kilich Gireyem ta inshimi za virokom Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo Sudu povisili na Lub yanci v Moskvi Ce bulo zrobleno nezvazhayuchi na te sho britanskij MZS zayaviv pro vidachu SRSR lishe radyanskih gromadyan u sensi do 1 veresnya 1939 Do rechi ukrayinski voyaki diviziyi Galichina ne buli vidani SRSR same tomu sho voni za starimi kordonami vvazhalis polskimi gromadyanami NagorodiOrden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya z mechami i bantom orden 1907 mechi i bant 31 bereznya 1917 Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya z napisom Za horobrist i Anninska zbroya 4 sichnya 1915 3 go stupenya z mechami i bantom 2 kvitnya 1915 Georgiyivska zbroya 5 travnya 1915 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom 20 travnya 1917 Hrest Poryatunok Kubani 1 go stupenya gruden 1919 Orden Lazni licar komandor Britanska imperiya 1919 Perekladi knig ukrayinskoyuAndrij Shkuro per z ros Dmitro Dudka K Propala gramota 2020 252 s ISBN 9789669798015 PosilannyaDzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shkuro Andrij Grigorovich Koval R Krupina V Shkuro Andrij Grigorovich 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 643 ISBN 978 966 00 1359 9 Baranov A G Istoriya vypuska garantirovannyh chekov shkurinok Batalpashinsko Pyatigorskogo otryada Dobrovolcheskoj armii polkovnika A G Shkuro Nauchnye trudy Moskovskogo Gumanitarnogo universiteta 2006 Vyp 64 S 82 88 27 veresnya 2007 u Wayback Machine