Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Історія Нагірного Карабаху | |
|---|---|
 | |
| (Давня історія) | |
| Азоська печера | |
| Велика Вірменія (Арцах) | |
| Кавказька Албанія | |
| (Середньовіччя) | |
| Хачен | |
| (Перська епоха) | |
| Карабаське п'ятикнязтво | |
| Карабаське ханство | |
| (Російська епоха) | |
| Вірменія у складі Російської імперії | |
| Єлизаветпольська губернія | |
| (Радянська епоха) | |
| Нагірно-Карабаська автономна область | |
| (Боротьба за незалежність) | |
| Карабаський конфлікт | |
| Мінська група | |
| Нагірно-Карабаська Республіка | |
Хачен, офіційно Хаченське князівство (вірм. Խաչեն, азерб. Xaçın) — середньовічне вірменське феодальне князівство на території сучасної Нагірно-Карабаської Республіки, що зіграло значну роль в політичній історії Вірменії та всього регіону в цілому у X—XVI ст..
Починаючи з середини VII століття до кінця IX століття в Арцасі (історична область Вірменії), що знаходилася під арабським пануванням, процвітав княжий рід . В кінці IX століття дві гілки цього роду, під патронажем вірменського царського роду Багратуні, створили Дізакське царство і Хаченське князівство. Територія увійшла до складу Багратідської Вірменії. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний свої офіційні листи адресував «князю Хачену — до Вірменії».
 | «… за Берда'а та Шамкуром народ з племені вірмен…» «Шлях з Берда'а в Дабіль пролягає по землям вірмен, та всі ці міста в царстві Санбата, сина |  |
На початку X століття син Грігор-Амама на півночі Арцаху та гірській частині Утіку заснував вірменське царство . Остання після 150 років існування, в результаті нашестя Гянджінського емірату Падланідів припинило своє існування. У 820 — рр. Сахл Смбатян (Сахл ібн Сунбат ал-Армані ) після низки військово-політичних заходів стає першим князем Хаченского князівства. В кінці XII століття Хачен розділилося на три гілки:
- Верхній Хачен (Сотк, Цар)
- Нижній Хачен (Гандзасар з околицями, Великий Аранк з долинами річок Хаченагету, Каркару і частиною Абанду)
- Атерк (лівобережжя річки Трту до Дадіванку)
Область Арцах змінила назву Хачен починаючи з X століття, оскільки більша частина області перебувала у складі князівства Хачен. Остання проіснувала в зазначених межах до XVI століття, після чого розпалося на ряд дрібніших вірменських князівств. До XVI століття територія власне Хаченського князівства скоротилася і охоплювала простір від правобережжя річки Хаченагет до південного берега річки Каркар (приблизно збігається з територією нинішнього Аскеранський району Нагірно-Карабахської Республіки).
Аж до початку XIII століття на території Хаченського князівства сюзереними правами володіли князі Атерку. Після смерті (1214 р.) це право остаточно перейшло до владик Нижнього Хачену, першим сюзереном правителів з яких стає Гасан-Джалал Дола. З цього історичного періоду гілка Араншахіків Нижнього Хачену іменувалося Гасан-Джалалян. У той же самий час на території Верхнього Хачену продовжували панувати родинні Гасан-Джалалянам князі Допяни. Після смерті (після 1331 р.), цей рід втратив свій колишній вплив, а з кінця XV століття Верхній Хачен ділився на три княжі гілки.
| | «Хачен країна важкодоступна, серед гір та лісів. Це одна з областей , де проживають вірмени (населення «є вірменське» - «армані анд»). Люди Абхаза називають їх падишаха «тагавер» | |
Рід Гасан-Джалалянів вів своє походження від князів Вахтангянів, які, у свою чергу, були гілкою княжого роду Араншахік, нащадків Арана, нащадка патріарха вірмен Айка Наапета. Рід Гасан-Джалалян (іноді зустрічається в російських джерелах як Гасан-Джалалянц, Джалалянц або Джалалови) сам послужив початком деяким іншим вірменським князівським родам; наприклад, княжий рід веде своє походження від , єдиного сина князя Гасан-Джалал Дола. Сам князь Гасан-Джалал Дола був сином князя і княгині Хорішах, сестри вірменських князів Закаре і Іване Закарянів.
У період правління Гасан-Джалалянів Хаченське князівство процвітало. Князь Гасан-Джалал Дола вів активне будівництво церков, фортець та інших цивільних, духовних і військових споруд. При ньому був відновлений родовий замок — Хаченаберд (), що став однією з ланок у системі оборонних споруд Арцаху. У пору політичного піднесення Хаченського князівства був також побудований Гандзасарський монастир (1238), де з XV ст. перебував патріарший престол північно-східних провінцій Вірменії. Цей монастир був і став родовою князів Гасан-Джалалянів, представник якого традиційно очолював патріарший престол Арцаху.
Хаченське князівство вело активну зовнішню політику. Перед загрозою монголо-татарської навали князь Гасан-Джалал Дола зумів встановити дипломатичні відносини з монголо-татарськими завойовниками і частково вберегти свій край від розорення. Гасан-Джалал Дола також зіграв посередницьку роль у встановленні дипломатичних контактів між Кілікійським вірменським царством і монголами. Сам князь двічі очолював дипломатичну місію Хачену до столиці монгольської держави — міста Каракорум.
У пізньому середньовіччі Хачен зберіг своє політичне становище. І. П. Петрушевський зазначає:
| | «Хасан-Джалалян походив із знатного вірменського прізвища нащадків меліків округу Хачен в нагірній частині Карабаху, населеній вірменами; предок цього прізвища Хасан-Джалал був князем Хачена в період монгольського завоювання, в XIII ст. При кизилбашському володарюванні Хасан-Джалалян зберів своє становище иеліків хаченських »... | |
З XVII по XIX ст. хаченські князі фактично очолювали боротьбу вірменських кназівств Арцаху проти османського і перського панування. Багато в чому завдяки їхнім зусиллям у 1813 році Карабах увійшов до складу Російської імперії. У середині XIX століття вже у складі Російської імперії Хаченське князівство (мелікство) було скасовано і перетворено в повіт.
Фортеці
 |  |  | |||
| , IX століття | Андаберд, IX століття | , XIII століття |
Примітки
- Robert H. Hewsen, Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press, 2001, p. 72.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 15 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2010. Процитовано 15 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2002. Процитовано 15 лютого 2011.
- КАРАУЛОВ Н. А. Відомості арабських письменників X та XI століття по Р. Хр. про Кавказ, Вірменію та Адербейджан.
- Пер.: вірменин Сахл син Смбата, див.:Абу-л-Хасан 'Алі ібн ал-Хусайн ібн 'Алі ал-Масуді. Золоті копі та розсипи самоцвітів (Історія Аббасидської династії 749—947 рр). М., 2002, стор., 262 (див. також прим., 52) [ 21 березня 2008 у Wayback Machine.]
- АДЖА’ІБ АД-ДУНЙА (Чудеса світу), розділ «ха»: ЛО ІВ РАН, рукопис А-253, л. 202 б ; Ср.: Н.Д. Миклухо-Маклай. Географічний твір XIII ст. перською мовою. Вчені записки Інституту Сходознавства. Том IX. М.-Л. 1954, с. 204-205
- Петрушевський І.П., Нариси з історії феодальних відносин в Азербайджані та Вірменії у XVI - початку XIX ст., Л., 1949, с. 28
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hachen znachennya Hachenske knyazivstvo Խաչենի իշխանություն820 ti rr XVI stolittyaPrapor GerbStolicya Car GandzasarMova i virmenskaReligiya Hristiyanstvo Virmenska apostolska cerkva Naselennya virmeniForma pravlinnya knyazivstvoDinastiya Gasan Dzhalalyani Istoriya V skladi Bagratidskoyi Virmeniyi Z 990 tih rr V skladi Mongolskoyi imperiyi Z 1230 tih rr Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriya Nagirnogo KarabahuDavnya istoriyaAzoska pecheraVelika Virmeniya Arcah Kavkazka AlbaniyaSerednovichchyaHachenPerska epohaKarabaske p yatiknyaztvoKarabaske hanstvoRosijska epohaVirmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyiYelizavetpolska guberniyaRadyanska epohaNagirno Karabaska avtonomna oblastBorotba za nezalezhnistKarabaskij konfliktMinska grupaNagirno Karabaska Respublikapereglyanutiredaguvati Hachen oficijno Hachenske knyazivstvo virm Խաչեն azerb Xacin serednovichne virmenske feodalne knyazivstvo na teritoriyi suchasnoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki sho zigralo znachnu rol v politichnij istoriyi Virmeniyi ta vsogo regionu v cilomu u X XVI st Pochinayuchi z seredini VII stolittya do kincya IX stolittya v Arcasi istorichna oblast Virmeniyi sho znahodilasya pid arabskim panuvannyam procvitav knyazhij rid V kinci IX stolittya dvi gilki cogo rodu pid patronazhem virmenskogo carskogo rodu Bagratuni stvorili Dizakske carstvo i Hachenske knyazivstvo Teritoriya uvijshla do skladu Bagratidskoyi Virmeniyi Vizantijskij imperator Kostyantin Bagryanorodnij svoyi oficijni listi adresuvav knyazyu Hachenu do Virmeniyi za Berda a ta Shamkurom narod z plemeni virmen Shlyah z Berda a v Dabil prolyagaye po zemlyam virmen ta vsi ci mista v carstvi Sanbata sina Istahri X stolittya Na pochatku X stolittya sin Grigor Amama na pivnochi Arcahu ta girskij chastini Utiku zasnuvav virmenske carstvo Ostannya pislya 150 rokiv isnuvannya v rezultati nashestya Gyandzhinskogo emiratu Padlanidiv pripinilo svoye isnuvannya U 820 rr Sahl Smbatyan Sahl ibn Sunbat al Armani pislya nizki vijskovo politichnih zahodiv staye pershim knyazem Hachenskogo knyazivstva V kinci XII stolittya Hachen rozdililosya na tri gilki Verhnij Hachen Sotk Car Nizhnij Hachen Gandzasar z okolicyami Velikij Arank z dolinami richok Hachenagetu Karkaru i chastinoyu Abandu Aterk livoberezhzhya richki Trtu do Dadivanku Oblast Arcah zminila nazvu Hachen pochinayuchi z X stolittya oskilki bilsha chastina oblasti perebuvala u skladi knyazivstva Hachen Ostannya proisnuvala v zaznachenih mezhah do XVI stolittya pislya chogo rozpalosya na ryad dribnishih virmenskih knyazivstv Do XVI stolittya teritoriya vlasne Hachenskogo knyazivstva skorotilasya i ohoplyuvala prostir vid pravoberezhzhya richki Hachenaget do pivdennogo berega richki Karkar priblizno zbigayetsya z teritoriyeyu ninishnogo Askeranskij rajonu Nagirno Karabahskoyi Respubliki Azh do pochatku XIII stolittya na teritoriyi Hachenskogo knyazivstva syuzerenimi pravami volodili knyazi Aterku Pislya smerti 1214 r ce pravo ostatochno perejshlo do vladik Nizhnogo Hachenu pershim syuzerenom praviteliv z yakih staye Gasan Dzhalal Dola Z cogo istorichnogo periodu gilka Aranshahikiv Nizhnogo Hachenu imenuvalosya Gasan Dzhalalyan U toj zhe samij chas na teritoriyi Verhnogo Hachenu prodovzhuvali panuvati rodinni Gasan Dzhalalyanam knyazi Dopyani Pislya smerti pislya 1331 r cej rid vtrativ svij kolishnij vpliv a z kincya XV stolittya Verhnij Hachen dilivsya na tri knyazhi gilki Hachen krayina vazhkodostupna sered gir ta lisiv Ce odna z oblastej de prozhivayut virmeni naselennya ye virmenske armani and Lyudi Abhaza nazivayut yih padishaha tagaver Perska hronika XIII stolittya Rid Gasan Dzhalalyaniv viv svoye pohodzhennya vid knyaziv Vahtangyaniv yaki u svoyu chergu buli gilkoyu knyazhogo rodu Aranshahik nashadkiv Arana nashadka patriarha virmen Ajka Naapeta Rid Gasan Dzhalalyan inodi zustrichayetsya v rosijskih dzherelah yak Gasan Dzhalalyanc Dzhalalyanc abo Dzhalalovi sam posluzhiv pochatkom deyakim inshim virmenskim knyazivskim rodam napriklad knyazhij rid vede svoye pohodzhennya vid yedinogo sina knyazya Gasan Dzhalal Dola Sam knyaz Gasan Dzhalal Dola buv sinom knyazya i knyagini Horishah sestri virmenskih knyaziv Zakare i Ivane Zakaryaniv U period pravlinnya Gasan Dzhalalyaniv Hachenske knyazivstvo procvitalo Knyaz Gasan Dzhalal Dola viv aktivne budivnictvo cerkov fortec ta inshih civilnih duhovnih i vijskovih sporud Pri nomu buv vidnovlenij rodovij zamok Hachenaberd sho stav odniyeyu z lanok u sistemi oboronnih sporud Arcahu U poru politichnogo pidnesennya Hachenskogo knyazivstva buv takozh pobudovanij Gandzasarskij monastir 1238 de z XV st perebuvav patriarshij prestol pivnichno shidnih provincij Virmeniyi Cej monastir buv i stav rodovoyu knyaziv Gasan Dzhalalyaniv predstavnik yakogo tradicijno ocholyuvav patriarshij prestol Arcahu Hachenske knyazivstvo velo aktivnu zovnishnyu politiku Pered zagrozoyu mongolo tatarskoyi navali knyaz Gasan Dzhalal Dola zumiv vstanoviti diplomatichni vidnosini z mongolo tatarskimi zavojovnikami i chastkovo vberegti svij kraj vid rozorennya Gasan Dzhalal Dola takozh zigrav poserednicku rol u vstanovlenni diplomatichnih kontaktiv mizh Kilikijskim virmenskim carstvom i mongolami Sam knyaz dvichi ocholyuvav diplomatichnu misiyu Hachenu do stolici mongolskoyi derzhavi mista Karakorum U piznomu serednovichchi Hachen zberig svoye politichne stanovishe I P Petrushevskij zaznachaye Hasan Dzhalalyan pohodiv iz znatnogo virmenskogo prizvisha nashadkiv melikiv okrugu Hachen v nagirnij chastini Karabahu naselenij virmenami predok cogo prizvisha Hasan Dzhalal buv knyazem Hachena v period mongolskogo zavoyuvannya v XIII st Pri kizilbashskomu volodaryuvanni Hasan Dzhalalyan zberiv svoye stanovishe ielikiv hachenskih Z XVII po XIX st hachenski knyazi faktichno ocholyuvali borotbu virmenskih knazivstv Arcahu proti osmanskogo i perskogo panuvannya Bagato v chomu zavdyaki yihnim zusillyam u 1813 roci Karabah uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi U seredini XIX stolittya vzhe u skladi Rosijskoyi imperiyi Hachenske knyazivstvo melikstvo bulo skasovano i peretvoreno v povit Forteci IX stolittya Andaberd IX stolittya XIII stolittyaPrimitkiRobert H Hewsen Armenia A Historical Atlas The University of Chicago Press 2001 p 72 Arhiv originalu za 28 serpnya 2009 Procitovano 15 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 7 bereznya 2010 Procitovano 15 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 19 grudnya 2002 Procitovano 15 lyutogo 2011 KARAULOV N A Vidomosti arabskih pismennikiv X ta XI stolittya po R Hr pro Kavkaz Virmeniyu ta Aderbejdzhan Per virmenin Sahl sin Smbata div Abu l Hasan Ali ibn al Husajn ibn Ali al Masudi Zoloti kopi ta rozsipi samocvitiv Istoriya Abbasidskoyi dinastiyi 749 947 rr M 2002 stor 262 div takozh prim 52 21 bereznya 2008 u Wayback Machine ADZhA IB AD DUNJA Chudesa svitu rozdil ha LO IV RAN rukopis A 253 l 202 b Sr N D Mikluho Maklaj Geografichnij tvir XIII st perskoyu movoyu Vcheni zapiski Institutu Shodoznavstva Tom IX M L 1954 s 204 205 Petrushevskij I P Narisi z istoriyi feodalnih vidnosin v Azerbajdzhani ta Virmeniyi u XVI pochatku XIX st L 1949 s 28