Українське образотворче мистецтво — сукупність творів образотворчого мистецтва, створених за всю історію України.
Історичний розвиток
Розвиток образотворчого мистецтва в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду трипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів тодішніх жителів сучасної території України.
Українське малярство
Церковне мистецтво
Дійшли до нас зразки мистецтва Київської Русі, яке розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було пов'язане з церквою і християнською вірою. Провідні жанри образотворчого мистецтва Києво-Руської держави;— мозаїка, фреска, іконопис і книжкова мініатюра.
Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно-прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі, який зберіг єдині в усій Європі зразки світського монументального живопису 11 століття. Окрасою собору є збережені мозаїки, які прикрашають центральну баню і головний вівтар.
Шедевром мистецтва мозаїки вважається зображення Оранти (або Богоматір Непорушна Стіна) в центральній апсиді. Мозаїка має 6 метрів заввишки. Унікальність зображення полягає в тому, що воно виконане на внутрішній поверхні апсиди Собору, і з різних точок Оранта виглядає зображеною у різних позах — стоячи, схилившись у молитві чи на колінах.
-
- Волинська Богородиця, злам XIII–XIV ст.
- Золоті Царські врата, виготовлені коштом І. Мазепи, Собор Бориса й Гліба (Чернігів)
- Ск. Пінзель, «Ангел», середина XVIII ст.
- "Богоматір Оранта" (олія). 1884. Кирилівська церква, хори, конха молитовні, Їжакевич Іван Сидорович
- Оранта. Ярославль. Приблизно 1218
- Софійський собор.
- Кам'яна ікона святого Димитрія. Початок ХІІІ століття
- Повість врем'яних літ у Радзивіллівському літописі
- Сторінка з Молитовника Гертруди. 1060-ті
- . Фреска ХІІ ст., Кирилівська церква
Світський портрет
До XVII століття головними художніми творами в Україні залишалися ікони. Перехідну роль між іконописом і світським портретним живописом займали так звані парсуни — портрети, виконані прийомами іконописної техніки. Заможні родини козацької старшини часто замовляли свої портрети.
У XVII–XVIII ст. важливу роль у розвитку національного художнього мистецтва відігравали мистецька школа при Києво-Печерській лаврі та Києво-Могилянська академія. Визначним мистецьким осередком у Харкові були «додаткові класи» при Харківському колегіумі, які фактично були справжньою академією мистецтва.
Розквіт світського портретного живопису припадає на другу половину XVIII століття. Саме тоді багато талановитої української молоді навчалося та працювало в Петербурзькій академії мистецтв. Найвідоміші художники Росії того часу Дмитро Левицький — родом з Києва, Володимир Боровиковський — із Миргорода. Українцями були творець історичного жанру російського академічного мистецтва Антон Лосенко (уродженець Глухова) та видатний скульптор доби класицизму І. Мартос з Ічні Чернігівської губернії. Відомим портретистом був також Васько Гаврило Андрійович.
Творчість Д. Левицького підняла портретне мистецтво Російської імперії до рівня західноєвропейських митців. Магнатська родина Воронцових вважала його за родинного майстра та добре платила за портрети його пензля. А портрети шляхетних смолянок стали унікальною серією портретів всього 18 століття, як і прижиттєвий портрет філософа Дені Дідро, що позував Левицькому в Петербурзі.
Живопис 18 століття
- Левицький Дмитро Григорович. «Віце-канцлер Олександр Голіцин», 1772
-
- Володимир Боровиковський. Портрет полковника Павла Руденка, 1778
-
- Лосенко Антон Павлович. Прощання Гектора з Андромахою (1773)
Живопис 19 століття
Хоча у XIX столітті головним центром освіти в Російській імперії і далі була Академія мистецтв у Петербурзі, багатьох художників приваблює Україна — «нова Італія», як її тоді називали.
Перехід до реалізму ініціював учень Боровиковського, українець з грецьким корінням з Ніжина Олекса Венеціанов (1779–1847). Він мав у своїй майстерні у Петербурзькій академії мистецтв значну групу учнів. Але авторитет та блискуча художня манера Карла Брюллова вразила учнів Венеціанова більше й вони перейшли до модного метра.
Серед учнів Брюллова були й останні українські майстри класичного малярства — Іван Сошенко, Тарас Шевченко, Дмитро Безперчий та ін. Тарас Шевченко, геній українського слова, був за фахом художник. Його творчість охопила декілька галузей малярства: портретну, жанрову, пейзажну, релігійну.
Як представник останньої доби класицизму (часи Бідермайєр), Шевченко уникав великих академічних полотен, а його творчість найкраще виявлялася у невеликих інтимних речах. Правда, він не уникав і більших образів олійними фарбами (наприклад, «Катерина»), особливу ж малярську славу йому здобули портрети — елегантні жіночі, індивідуальні чоловічі. У романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка» та інших уже помітний відхід від чистого академізму. Різнобічний талант митця відбився і в художній графіці (серія «Мальовнича Україна» тощо). 1860 року Тарасові Шевченку надали звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв. На жаль, заслання та заборона малювати перешкодили розкритися в повній мірі його живописному таланту.
Інший представник класицизму, російський художник Василь Тропінін говорив, що Україна замінила йому Академію. Він багато років жив і працював на Поділлі і присвятив українській темі чимало портретів: «Дівчина з Поділля», «Хлопчик із сокирою», «Весілля в селі Кукавці», «Українець», «Портрет подільського селянина».
Тісно пов'язаною з Україною була доля художника-мариніста Івана Айвазовського, який значну частину життя провів у рідній Феодосії і заповів цьому місту свою картинну галерею. Українська тема звучить у його роботах «Очерети на Дніпрі поблизу містечка Олешки» та унікальній для художника жанровій картині «Весілля на Україні».
Новаторською для пейзажу стала творчість Архипа Куїнджі, який народився поблизу Маріуполя. Перша ж виставлена ним картина — «Ніч на Дніпрі» — стала сенсацією в Петербурзі. Художник володів неймовірним талантом писати краєвиди та гру світла на хмарах, деревах, скелях.
Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини 19 століття — рух до реалізму — головна тенденція творчих зусиль членів Товариства пересувних художніх виставок. Найзнаменитіший живописний портрет Тараса Шевченка написано ініціатором створення та ідейним керівником товариства передвижників українцем з Острогорського на Слобожанщині Іваном Крамським. Багато видатних художників-передвижників були також родом з України: Олександр Литовченко (з Кременчука), Микола Ярошенко (з Полтави), а Микола Ге довгі роки жив на хуторі поблизу Харкова.
Родом з-під Чугуєва був художник-реаліст Ілля Рєпін. Навіть після від'їзду до Росії, сумував за Батьківщиною та повертався до неї. Він часто гостював у маєтку «Качанівка» українських меценатів поміщиків Тарновських. В їх родинній садибі «Качанівці» Рєпін створив перші етюди до знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Таким чином, в його творчості та житті Україна посідала значне місце.
Видатним майстром побутового жанру був Микола Пимоненко. Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щирістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Проводи рекрутів», «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Пимоненко — автор близько 715 картин і малюнків. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж, заснував у Києві художню школу.
«Шукачем сонця» називали Володимира Орловського, одного з засновників нового українського реалістичного пейзажу. Найкращим українським портретистом кінця 19 — початку 20 століть вважається Олександр Мурашко — учень Іллі Рєпіна, автор уславленої «Каруселі», «Дівчини в червоному капелюшку», «Старого вчителя», «Парижанок біля кафе».
Поєднання мистецтва з усвідомленням національної ідеї вперше відбувається в творчості Сергія Васильківського. Свою майстерність він повністю віддає Україні: пише пейзажі Подніпров'я, Поділля, Слобожанщини, архітектурні пам'ятники, жанрові картини, історичні полотна (зокрема «Козаки в степу», «Козача левада», портрет Тараса Шевченка). Одночасно вивчає і збирає пам'ятки старовинного українського мистецтва.
1900 року Васильківський спільно з художником-баталістом Миколою Самокишем створює альбом «З української старовини», коментарі до акварелей Васильківського пише історик Дмитро Яворницький, засновник музею в Катеринославі.
- Перший автопортрет Тараса Шевченка (1814–1861), 1840
- Марія (ілюстрація до поеми О. С. Пушкіна «Полтава»), 1840
- Портрет Архипа Куїнджі (1841–1910) роботи В. М. Васнецова, 1869
- Ельбрус. Місячна ніч. Худ. Архип Куїнджі, 1890-1895
- Портрет Івана Айвазовського (1817–1900) роботи (1841)
-
-
- Ілля Рєпін (1844–1930), автопортрет, 1878
- Українська хата, худ. Ілля Рєпін, 1880
-
- Микола Ге (1831–1894). Портрет пензля Миколи Ярошенко
-
- С. І. Васильківський (1854–1917). Портрет пензля . Полотно, олія. Близько 1917
- Рубо Франц Олексійович. Кавказька сцена
- Орловський Володимир Донатович. Урожай в Україні, 1880
- Мурашко Микола Іванович. Український краєвид. 1896
- Васильківський Сергій Іванович. Козацький двір
- Пимоненко Микола Корнилович. Жнива в Україні, (1896), полотно, олія — Волгоградський обласний музей образотворчих мистецтв
- Будкевич Йосип-Казимир Костянтинович. «Єрусалим», 1894
- Мартинович Порфирій Денисович. Портрет Павла Тарасенка із села Кирилівка
- Сластіон Опанас Георгійович. Проводи на Січ, 1886
Живопис 20 століття
Трохи пізніше, ніж в Західній Європі в Україні на межі століть з'являються художники-імпресіоністи, які прагнуть передати у творах витончене відтворення особистісних вражень та спостережень. Яскравим представником цієї генерації малярів був Микола Бурачек, відомий картинами Дніпра та Києва.
Довгі роки мешкала під Харковом у селищі Нескучне жінка-маляр Зінаїда Серебрякова (1884–1967), багато творів якої присвячено українському селу та темам Сходу. Вона також належить до вітчизняних імпресіоністів. Після еміграції Серебрякова довгі роки мешкала у Франції та Бельгії. Частину робіт закордонного періоду майстрині передано в Київ.
Розвиток живопису в Україні у післяреволюційні роки на початку 20 століття проходив у боротьбі художніх течій і напрямів. Поряд з тими, хто стояв на позиціях традиційного реалізму, творили прихильники футуризму, формалізму (наприклад, розписи Василя Єрмилова Харківського партійного клубу). Крім масових агітаційних форм образотворчого мистецтва, помітного прогресу досягла станкова графіка та живопис. У галузі станкової графіки працювали Михайло Жук, Іван Падалка, Володимир Заузе. У живописі найвідомішими були полотна Киріака Костанді, Федора Кричевського, Олександра Мурашка. Георгій Нарбут оформив перші українські радянські книги та журнали «Мистецтво», «Зорі», «Сонце труда». У Західній Україні в перші післяреволюційні роки працювали Іван Труш, Антон Манастирський, Осип Курилас.
Добре відомі твори Миколи Самокиша на українську історичну тематику: «В'їзд Богдана Хмельницького до Києва 1648» (1929), «Битва під Жовтими Водами», «Абордаж турецької галери запорожцями» (1930), «Битва Івана Богуна під Монастирищем 1653» (1931), «Бій під Царичанкою 1709», «Похід запорожців на Крим» (1934), «Руйнування Батурина Меньшиковим», «Кость Гордієнко нищить драгунів Кемпеля», «Битва Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» (1934), «Царські жандарми везуть Шевченка у заслання» (1938) та ін.
Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) став справжнім центром авангардного образотворчого мистецтва. Сюди в цей час повертається всесвітньовідомий Казимір Малевич — засновник абстрактного супрематизму, в якому зображення складалося зі сполучень найпростіших геометричних фігур. Значний вплив на творчість Малевича, за його власними словами, справили культура і побут українського села, але він пішов далі від мистецтва села.
Яскравою сторінкою став український авангард початку 20 століття, представлений іменами художників Олександра Богомазова, Михайла Бойчука, Анатолія Петрицького та ін. Михайло Бойчук започаткував новий напрям монументального мистецтва 20 століття — неовізантизм, поклавши в його основу органічне поєднання традицій давньоруського іконопису з конструктивними особливостями візантійського живопису. На жаль, багато видатних художників (Михайло Бойчук, Василь Седляр, Іван Падалка та ін.) були знищені комуністичним режимом в часи репресій.
Український живопис 60—80 років 20 століття, характеризувався негативними тенденціями партійного диктату соціалістичного реалізму, що насаджував народницький академічний стиль 19 століття, пропагандизм і догматичність. Крім того, згідно з гаслом про те, що мистецтво повинне бути зрозумілим «широким масам», на творчий експеримент, пошук нових форм була фактично накладена заборона. Водночас і далі творили такі видатні художники як Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська, Садовського Віталія, Михайло Дерегус, Василь Касіян.
Сьогодні твори Тетяни Яблонської, Івана Марчука, Феодосія Гуменюка, Садовського Віталія, Андрія Чебикіна, Олександра Бородая та інших відомі далеко за межами України.
- Козак Мамай
- Федір Кричевський (1879–1947), автопортрет
- Казимір Малевич (1878–1935), автопортрет, 1908 або 1910-11
- Зінаїда Серебрякова (1884–1967), автопортрет «За туалетом», 1909
- Мурашко Олександр Олександрович. Дівчина в червонім капелюшку
- Кричевський Федір Григорович. «Наречена», 1910.
Народний живопис
Поряд із канонічним та академічним малярством ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр «народної картини». Образи «Козака Мамая» та «Козака з бандурою» стали знаковими для українського мистецтва. Як елемент народного побуту, ці картини стали відображенням характеру та світогляду простого українського народу.
20 століття подарувало ціле гроно талановитих майстрів народного живопису, які у своїй творчості розвивають барвисті й фантастичні образи, породжені уявою та реалізовані за законами стилістики народного малярства 18—19 століть і українського декоративного розпису. Це Ганна Собачко-Шостак, Параска Власенко, , Параска Хома, Марія Приймаченко, Никифор Дровняк, Катерина Білокур, Іван Сколоздра та ін.
Українська графіка
- Майстер Ілія
- Щирський Іван (народився бл. 1650–1714)
- Левицький Григорій Кирилович (1697–1769)
- Карновський Михайло
- Іларіон Мігура (гравюра «Мазепа серед добрих діл своїх», 1706)
Українська скульптура
Скульптура 1946–1970 років
В УРСР скульптуру сталінської доби знищило населення[] за перших днів німецької окупації 1941 року. По перемозі над німцями, радянський уряд почав відновлювати пам'ятники, передусім Йосипові Сталіну, щоб після XX з'їзді КПРС (1956) і боротьбі проти «культу особи» знищити їх наново. На їх місце прийшли нові — Леніна та ін. діячів жовтневої революції, а також великої кількости Героїв Радянського Союзу і Героїв Соціалістичної праці. Негативні риси урядової скульптури тієї доби згодом відзначала сама критика, переклавши провину за них на культ сталінської особи.
Найбільше розвинений жанр у скульптурі УССР повоєнної доби і досі — портрет. Масово продукувалися портрети «вождів» і «героїв», у яких «документально вірно» передавалися риси портретованих.
Більше індивідуальні портрети (гол. діячів науки, культури, мистецтва) дали Іван Шаповал (академіка Миколи Стражеска 1949), Олександр Ковальов (академіка Володимира Філатова 1952 і Богдана Хмельницького 1954), Еліус Фрідман (академіка Леоніда Булаховського 1962). Галина Кальченко (1958–1975 створила цілу ґалерію портретів письменників, музикантів і митців; цікавіші Ванди Василевської 1963, Івана Кавалерідзе 1967, Григорія Косинки 1969), Микола Рябінін (Фіделя Кастро, 1967), Іван Гончар (Олеся Гончара, 1949, Максима Кривоноса, 1952), Михайла Лисенка (Івана Мар'яненка, 1963), Яків Чайка (Івана Айвазовського 1954, Антіна Манастирського 1959–1960), Галина Петрашевич (Наталії Ужвій, 1947, Олександра Корнійчука, 1949, 1951), В. Власов (Соломії Крушельницької 1960). Ювілейні портрети створили Іван Севера (Івана Франка, 1955), Лука Біганич (Лесі Українки, 1959, Марії Заньковецької, 1962), І. Самотос (1969) і Галини Кальченко (1972; два останні — Григорія Сковороди), Яків Чайка (Василя Стефаника 1971) та багато ін.
У ділянці монументальної скульптури створено чимало пам'ятників, насамперед воєнних і партійних діячів. Серед них — Миколі Щорсові у Києві (1954) роботи Михайла Лисенка, Василя Бородая і Миколи Суходолова (схожий на відомі кондотьєрські пам'ятники Донателльо і Вероккіо з доби ренесансу). Риси помпезности мають пам'ятники генералові Миколі Ватутіну в Києві (1948) Євгена Вучетича і низка пам'ятників двічі Героям Радянського Союзу, що їх за окремим указом Верховної Ради будували по містах і селах України. До найкращих з мистецького погляду належать пам'ятники: Олександрові Пушкіну (1962) і Миколі Лисенку (1965) у Києві Олександра Ковальова та модерніший Тарасові Шевченку у Москві (1964), створений групою скульпторів (Михайло Грицюк, Анатолій Фуженко, Юлій Синькевич) та архітекторів ( і ). Варто відзначити пам'ятник Іванові Франку перед Львівським Університетом роботи В. Борисенка, Д. Крвавича, Е. Миська, В. Одрехівського і Я. Чайки (1964). Ювілейні пам'ятники поставлено Тарасові Шевченку в Канаді в Палермо (1951, Макара Вронського) і в Торонто (1961; М. Ковтуна), Василеві Стефанику перед бібліотекою у Львові (1971, Володимира Сколоздри, архітектор М. Вендзилович) і Лесі Українці у Києві (1973, Галина Кальченко).
Окрему численну групу монументальної скульптури в УССР творили неперсональні пам'ятники і меморіальні ансамблі, присвячені іст. подіям, жертвам війни, ювілейним датам тощо (1971–1975 — понад 70), виконувані групами скульпторів і архітектів, через що втрачалися індивідуальні прикмети окремих мистців.
У ділянці композиційної скульптури слід відзначити «Бокораша» Валентина Зноби (1957), «Олексу Довбуша» Миколи Рябініна і Володимира Сколоздри (1951), групову скульптуру «Перед боєм» з Богданом Хмельницьким, Максимом Кривоносом й Іваном Богуном (Оксани Супрун і Анітолія Білостоцького 1954) та ін. Серед молодшої генерації українських митців помітне було намагання модернізувати кульптуру, наприклад, праці Теодозії Бриж (серія до старослов. мітології: «Бог війни», «Бог землі, води», «Бог вогню» 1968–1970), Віри Шатух («Пам'ять» 1969), І. Чумака («Слово о полку Ігореві» 1966) та ін. на сучасні теми.
Чимало скульпторів працювали в пластиці малих форм, зокрема в майоліці і теракоті: Б. Довгань («Волошки» 1960), В. Клоков («Біля струмка» 1962), Ольга Рапай-Маркіш («Чорт на козі» 1965, «Весілля» 1968), Яків Ражба («Мавка» 1960, «Теофан Грек» 1970, «Дон Кіхот і Санчо» 1971), В. Трегубова («Одарка» «Карась», 1970), Віра Шатух («Приятелі» 1957) та ін.
У 1970-х pp. помітне відродження медальерства в УССР (перша виставка медалей 1975 у Києві); серед ін. працювали у цій ділянці Галина Кальченко (медалі С. Гулака-Артемовського, Г. Сковороди, 1972; Лесі Українки 1974), Еммануїл Мисько (І. Труша 1969, О. Новаківського, Василя Стефаника 1972), Олександр Скобліков (Марка Черемшини 1974), Ісак Хотінок («До 700-річчя Данте Аліґ'єрі», 1965; «До 200-річчя від дня народження Івана Котляревського» 1969) та ін.
Скульптура української еміграції у перші роки по війні через постійні переселенчі проблеми не мала тривалої бази для нормального розвитку; проте скульптори активно виявили себе за т. зв. «таборової доби», особливо на виставках у Мюнхені (1947) і Реґенсбурзі (1948): Г. Крук, С. Литвиненко, Б. Мухин, А. Павлось, М. Черешньовський, М. Дзиндра. Григорій Крук залишився в Мюнхені і своїми Фігурними і портретними працями здобув визнання у нім. мист. колах. У Берліні працював Василь Масютин, один з найяскравіших представників нац. мистецтва (залишив серію медалей-рельєфів укр. іст. постатей, бюсти гетьманів та сучасників). Усі ін., названі вище, у 1948–1950 виїхали до США.
У США, у Нью-Йорку, жив Олександр Архипенко (1923–1964), засновник модерної світової скульптури. Він шукав «праформи» у творах, доведених до максимальної простоти, до гри площ і ліній, опуклостей і вглиблень, як і кольорів, які він використовував у скульптурі, що межувала з абстракцією. Він творив і реальний портрет (портрети-пам'ятники Тарасові Шевченку й Іванові Франку в Парку народів у Клівленді, портрети укр. діячів). На поч. 1950-х pp. Архипенко виставляв у Німеччині, Італії, Швейцарії; 1969 музей Родена в Парижі влаштував ретроспективну посмертну виставку його творів, яку згодом перебрав Смітсонський музей у Вашингтоні.
З 1948–1950 у Нью-Йорку працювали: С. Литвиненко, що дав цілу ґалерію скульптурних портретів сучасників, низку фігурних композицій і пам'ятників; М. Черешньовський, що до скульптури прийшов від дерев'яної різьби, досконалість якої характеристична для його творів (портрети, композиції, пам'ятники Лесі Українки у Клівленді і Торонто).
У Філадельфії працював О.Капшученко, автор невеликих груп реалістичних фігур, здебільша типів сучасного міста, часто з соц. забарвленням і гумористичним теплим ставленням до людини.
Модерного вислову надавали своїй скульптурі, ґрунтуючися на фолкльорі і мітології, керамістка С. Ґеруляк у Нью-Йорку і Г. Пецух у Польщі.
У ділянці скульптурного портрета працювали О. Лятуринська, Ф. Ємець (Каракас, Венесуела), В. Сім'янців (США), К. Бульдин (Буенос-Айрес).
На відомого скульптора Канади вибився Л. Молодожанин (Лео Мол) (між його творами — портрети церк. і держ. діячів Європи, Канади і США, пам'ятники Шевченкові у Вашингтоні і Буенос-Айресі).
У ділянці абстрактної скульптуриу США і Канаді працювали К. Мілонадіс (кінетична кульптура), М. Урбан, М. Дзиндра, М. Гуненко, М. Голодик, В. Палійчук, В. Баляс, І. Букоємська, Р. Коваль, М. Бентов, І. Осадца, А. Перейма, Р. Костинюк, Е. Зеленак, П. Колісник та ін. молодші. У їх творчості відчутні різні сучасні стилі, від конструктивістичного до експресіоністичного. Деякі з названих мистців викладали в амер. високих мистецьких школах.
Див. також
Джерела і література
- Александрович В. С. Українське малярство XIII—XV ст. (Студії з історії українського мистецтва. Т. 1). — Львів, 1995. — 200 с.
- Александрович В. С. Львівські маляри кінця XVI століття / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Л.: Місіонер, 1998. — 198 с.: іл. — (Студії з історії українського мистецтва; Т. 2).
- Александрович В. С. Західноукраїнські малярі XVI століття. Шляхи розвитку професійного середовища / НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича. — Л., 2000. — 309 с.: іл. — (Студії з історії українського мистецтва; Т. 3). — Бібліогр.: с. 251—278.
- Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. — Л.: Центр Європи, 2005. — 184 с.
- Дмитро Степовик. Скарби України. — Київ: Веселка, 1990.
- Енциклопедія Українознавства. — Львів, 1993.
- Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ століття / ІПСМ АМУ; Ред.-упоряд. О. О. Авраменко; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, В. Я. Даниленко та ін.: У 2 кн. — К.: Інтертехнологія, 2006. — Кн. 1. — 544 с.: іл.
- Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ століття / ІПСМ АМУ; Ред.-упоряд. О. О. Авраменко; Редкол.: В. Д. Сидоренко (голова), О. О. Авраменко, В. Я. Даниленко та ін.: У 2 кн. — К.: Інтертехнологія, 2006. — Кн. 2. — 656 с.: іл.
- С. Гординський. Малярство [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Сучасні українські художники = Contemporary ukrainian artists: кат. вист. [01.06—26.08.2012, Харків, Єрміловцентр / керівник проекту: І. Абрамович, Т. Тумасян ; ред.: Клименко В. та ін. ; фото М. Бикова]. — Київ: Rodovid-А, 2012. — 228, [11] с. : кольор. іл. ; 31х24 см. — (Серія українського сучасного мистецтва). — Текст парал. укр., англ. — .
- Українське образотворче мистецтво: імена, життєписи, твори ХІ — ХХІ ст. / І. В. Голод, І. В. Козак, Я. О. Кравченко та ін. — Х. : Факт, 2013. — 720 с.
- Українські радянські художники: Довідник / Упоряд. Р. О. Доскалова та ін.; Відп. ред. І. І. Верба; Спілка художників України. — К.: Мистецтво, 1972. — 563 с.
- Українські художники: з відлиги до Незалежності: [у 2-х кн.]. Кн. 1 / Г. Я. Скляренко ; Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, НАН України, Ін-т проблем сучас. мистецтва. — Київ: ArtHuss, 2018. — 288 с. : іл.
- Художники радянської Львівщини: Бібліогр. покажчик / Уклав С. П. Костюк; Наук. ред. Х. І. Саноцька; АН УРСР, Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника. — Л., 1980. — 354 с.
- Художники України. Вип. 7 : живопис, графіка, скульптура, монумент.-декор. мистецтво, декор.-ужитк. мистецтво: творчо-біогр. альб.-довід. / [авт.-упоряд. С. Журавель]. — с. Лісовичі (Київ. обл.): Журавель С. В., 2013. — 109, [2] с. : кольор. іл., портр. ; 31х25 см. — Назва паліт. парал. укр., англ. — Парал. тит. арк. англ. — Текст та підписи до репрод. парал. укр., англ. — 1 000 пр. —
- Художники Харкова: Довідник / Редколегія: М. М. Безхутрий (автор текстів і упорядник), В. В. Сизиков, Г. О. Томенко та ін.; Харківське обл. упр. культури, Харківське відділення Спілки художників та художнього фонду України, Харківський художній музей. — Х., 1967. — 175 с.: іл.
- / Д.Горбачов. — К.: Мистецтво, 2008. — 608 с. — , Мова укр., резюме і текстівки: англ., рос. і фр.
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinske obrazotvorche mistectvo sukupnist tvoriv obrazotvorchogo mistectva stvorenih za vsyu istoriyu Ukrayini Istorichnij rozvitokRozvitok obrazotvorchogo mistectva v Ukrayini vede vidlik iz pradavnih chasiv Znahidki arheologiv zokrema periodu tripilskoyi ta skifskoyi kultur viriznyayutsya majsternoyu tehnikoyu vikonannya i zasvidchuyut visokij misteckij riven vitvoriv todishnih zhiteliv suchasnoyi teritoriyi Ukrayini Ukrayinske malyarstvoCerkovne mistectvo Dijshli do nas zrazki mistectva Kiyivskoyi Rusi yake rozvivalosya v zagalnomu rusli serednovichnoyi yevropejskoyi kulturi i bulo pov yazane z cerkvoyu i hristiyanskoyu viroyu Providni zhanri obrazotvorchogo mistectva Kiyevo Ruskoyi derzhavi mozayika freska ikonopis i knizhkova miniatyura Cilij svit davnoruskogo mistectva v yedinomu ansambli arhitekturi zhivopisu i dekorativno prikladnogo mistectva dijshov do nas u kiyivskomu Sofijskomu sobori yakij zberig yedini v usij Yevropi zrazki svitskogo monumentalnogo zhivopisu 11 stolittya Okrasoyu soboru ye zberezheni mozayiki yaki prikrashayut centralnu banyu i golovnij vivtar Shedevrom mistectva mozayiki vvazhayetsya zobrazhennya Oranti abo Bogomatir Neporushna Stina v centralnij apsidi Mozayika maye 6 metriv zavvishki Unikalnist zobrazhennya polyagaye v tomu sho vono vikonane na vnutrishnij poverhni apsidi Soboru i z riznih tochok Oranta viglyadaye zobrazhenoyu u riznih pozah stoyachi shilivshis u molitvi chi na kolinah Bogomatir Oranta mozayichnij obraz z soboru Kiyivskoyi Sofiyi Volinska Bogorodicya zlam XIII XIV st Zoloti Carski vrata vigotovleni koshtom I Mazepi Sobor Borisa j Gliba Chernigiv Sk Pinzel Angel seredina XVIII st Bogomatir Oranta oliya 1884 Kirilivska cerkva hori konha molitovni Yizhakevich Ivan Sidorovich Oranta Yaroslavl Priblizno 1218 Sofijskij sobor Kam yana ikona svyatogo Dimitriya Pochatok HIII stolittya Povist vrem yanih lit u Radzivillivskomu litopisi Storinka z Molitovnika Gertrudi 1060 ti Freska HII st Kirilivska cerkvaSvitskij portret Peterburzka akademiya mistectv na berezi Nevi 1764 1789 arh Zh B Vallen Delamot i A F Kokorinov Tut pracyuvali ta zakladali fundament rosijskoyi akademichnoyi shkoli Dmitro Levickij Volodimir Borovikovskij Akademiya vihovala takozh bagato ukrayinskih hudozhnikiv Shevchenko Taras Grigorovich V Orlovskij M ta O Murashki S Vasilkivskij M Pimonenko M Samokish F Krichevskij K Trohimenko ta in Dmitro Levickij 1735 1822 avtoportret 1783 Do XVII stolittya golovnimi hudozhnimi tvorami v Ukrayini zalishalisya ikoni Perehidnu rol mizh ikonopisom i svitskim portretnim zhivopisom zajmali tak zvani parsuni portreti vikonani prijomami ikonopisnoyi tehniki Zamozhni rodini kozackoyi starshini chasto zamovlyali svoyi portreti U XVII XVIII st vazhlivu rol u rozvitku nacionalnogo hudozhnogo mistectva vidigravali mistecka shkola pri Kiyevo Pecherskij lavri ta Kiyevo Mogilyanska akademiya Viznachnim misteckim oseredkom u Harkovi buli dodatkovi klasi pri Harkivskomu kolegiumi yaki faktichno buli spravzhnoyu akademiyeyu mistectva Rozkvit svitskogo portretnogo zhivopisu pripadaye na drugu polovinu XVIII stolittya Same todi bagato talanovitoyi ukrayinskoyi molodi navchalosya ta pracyuvalo v Peterburzkij akademiyi mistectv Najvidomishi hudozhniki Rosiyi togo chasu Dmitro Levickij rodom z Kiyeva Volodimir Borovikovskij iz Mirgoroda Ukrayincyami buli tvorec istorichnogo zhanru rosijskogo akademichnogo mistectva Anton Losenko urodzhenec Gluhova ta vidatnij skulptor dobi klasicizmu I Martos z Ichni Chernigivskoyi guberniyi Vidomim portretistom buv takozh Vasko Gavrilo Andrijovich Tvorchist D Levickogo pidnyala portretne mistectvo Rosijskoyi imperiyi do rivnya zahidnoyevropejskih mitciv Magnatska rodina Voroncovih vvazhala jogo za rodinnogo majstra ta dobre platila za portreti jogo penzlya A portreti shlyahetnih smolyanok stali unikalnoyu seriyeyu portretiv vsogo 18 stolittya yak i prizhittyevij portret filosofa Deni Didro sho pozuvav Levickomu v Peterburzi Zhivopis 18 stolittya Levickij Dmitro Grigorovich Vice kancler Oleksandr Golicin 1772 Volodimir Borovikovskij Portret Mariyi Lopuhinoyi 1797 Volodimir Borovikovskij Portret polkovnika Pavla Rudenka 1778 Volodimir Borovikovskij Katerina II na progulyanci v Carskoselskomu parku 1794 Losenko Anton Pavlovich Proshannya Gektora z Andromahoyu 1773 Zhivopis 19 stolittya Hocha u XIX stolitti golovnim centrom osviti v Rosijskij imperiyi i dali bula Akademiya mistectv u Peterburzi bagatoh hudozhnikiv privablyuye Ukrayina nova Italiya yak yiyi todi nazivali Perehid do realizmu iniciyuvav uchen Borovikovskogo ukrayinec z greckim korinnyam z Nizhina Oleksa Venecianov 1779 1847 Vin mav u svoyij majsterni u Peterburzkij akademiyi mistectv znachnu grupu uchniv Ale avtoritet ta bliskucha hudozhnya manera Karla Bryullova vrazila uchniv Venecianova bilshe j voni perejshli do modnogo metra Sered uchniv Bryullova buli j ostanni ukrayinski majstri klasichnogo malyarstva Ivan Soshenko Taras Shevchenko Dmitro Bezperchij ta in Taras Shevchenko genij ukrayinskogo slova buv za fahom hudozhnik Jogo tvorchist ohopila dekilka galuzej malyarstva portretnu zhanrovu pejzazhnu religijnu Yak predstavnik ostannoyi dobi klasicizmu chasi Bidermajyer Shevchenko unikav velikih akademichnih poloten a jogo tvorchist najkrashe viyavlyalasya u nevelikih intimnih rechah Pravda vin ne unikav i bilshih obraziv olijnimi farbami napriklad Katerina osoblivu zh malyarsku slavu jomu zdobuli portreti elegantni zhinochi individualni cholovichi U romantichnih kartinah Selyanska rodina Ciganka vorozhka ta inshih uzhe pomitnij vidhid vid chistogo akademizmu Riznobichnij talant mitcya vidbivsya i v hudozhnij grafici seriya Malovnicha Ukrayina tosho 1860 roku Tarasovi Shevchenku nadali zvannya akademika gravyuri Peterburzkoyi akademiyi mistectv Na zhal zaslannya ta zaborona malyuvati pereshkodili rozkritisya v povnij miri jogo zhivopisnomu talantu Inshij predstavnik klasicizmu rosijskij hudozhnik Vasil Tropinin govoriv sho Ukrayina zaminila jomu Akademiyu Vin bagato rokiv zhiv i pracyuvav na Podilli i prisvyativ ukrayinskij temi chimalo portretiv Divchina z Podillya Hlopchik iz sokiroyu Vesillya v seli Kukavci Ukrayinec Portret podilskogo selyanina Tisno pov yazanoyu z Ukrayinoyu bula dolya hudozhnika marinista Ivana Ajvazovskogo yakij znachnu chastinu zhittya proviv u ridnij Feodosiyi i zapoviv comu mistu svoyu kartinnu galereyu Ukrayinska tema zvuchit u jogo robotah Ochereti na Dnipri poblizu mistechka Oleshki ta unikalnij dlya hudozhnika zhanrovij kartini Vesillya na Ukrayini Novatorskoyu dlya pejzazhu stala tvorchist Arhipa Kuyindzhi yakij narodivsya poblizu Mariupolya Persha zh vistavlena nim kartina Nich na Dnipri stala sensaciyeyu v Peterburzi Hudozhnik volodiv nejmovirnim talantom pisati krayevidi ta gru svitla na hmarah derevah skelyah Golovna tendenciya obrazotvorchogo mistectva drugoyi polovini 19 stolittya ruh do realizmu golovna tendenciya tvorchih zusil chleniv Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok Najznamenitishij zhivopisnij portret Tarasa Shevchenka napisano iniciatorom stvorennya ta idejnim kerivnikom tovaristva peredvizhnikiv ukrayincem z Ostrogorskogo na Slobozhanshini Ivanom Kramskim Bagato vidatnih hudozhnikiv peredvizhnikiv buli takozh rodom z Ukrayini Oleksandr Litovchenko z Kremenchuka Mikola Yaroshenko z Poltavi a Mikola Ge dovgi roki zhiv na hutori poblizu Harkova Rodom z pid Chuguyeva buv hudozhnik realist Illya Ryepin Navit pislya vid yizdu do Rosiyi sumuvav za Batkivshinoyu ta povertavsya do neyi Vin chasto gostyuvav u mayetku Kachanivka ukrayinskih mecenativ pomishikiv Tarnovskih V yih rodinnij sadibi Kachanivci Ryepin stvoriv pershi etyudi do znamenitoyi kartini Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu Takim chinom v jogo tvorchosti ta zhitti Ukrayina posidala znachne misce Vidatnim majstrom pobutovogo zhanru buv Mikola Pimonenko Bilshist jogo robit napisanih na temi selyanskogo zhittya vidriznyayutsya shiristyu emocijnistyu visokoyu zhivopisnoyu majsternistyu Svyatochni vorozhinnya Vesillya v Kiyivskij guberniyi Provodi rekrutiv Svati Zhniva Po vodu Yarmarok inshi Pimonenko avtor blizko 715 kartin i malyunkiv Vin odin z pershih u vitchiznyanomu malyarstvi poyednav pobutovij zhanr i poetichnij ukrayinskij pejzazh zasnuvav u Kiyevi hudozhnyu shkolu Shukachem soncya nazivali Volodimira Orlovskogo odnogo z zasnovnikiv novogo ukrayinskogo realistichnogo pejzazhu Najkrashim ukrayinskim portretistom kincya 19 pochatku 20 stolit vvazhayetsya Oleksandr Murashko uchen Illi Ryepina avtor uslavlenoyi Karuseli Divchini v chervonomu kapelyushku Starogo vchitelya Parizhanok bilya kafe Poyednannya mistectva z usvidomlennyam nacionalnoyi ideyi vpershe vidbuvayetsya v tvorchosti Sergiya Vasilkivskogo Svoyu majsternist vin povnistyu viddaye Ukrayini pishe pejzazhi Podniprov ya Podillya Slobozhanshini arhitekturni pam yatniki zhanrovi kartini istorichni polotna zokrema Kozaki v stepu Kozacha levada portret Tarasa Shevchenka Odnochasno vivchaye i zbiraye pam yatki starovinnogo ukrayinskogo mistectva 1900 roku Vasilkivskij spilno z hudozhnikom batalistom Mikoloyu Samokishem stvoryuye albom Z ukrayinskoyi starovini komentari do akvarelej Vasilkivskogo pishe istorik Dmitro Yavornickij zasnovnik muzeyu v Katerinoslavi Pershij avtoportret Tarasa Shevchenka 1814 1861 1840 Mariya ilyustraciya do poemi O S Pushkina Poltava 1840 Portret Arhipa Kuyindzhi 1841 1910 roboti V M Vasnecova 1869 Elbrus Misyachna nich Hud Arhip Kuyindzhi 1890 1895 Portret Ivana Ajvazovskogo 1817 1900 roboti 1841 Ajvazovskij Ivan Kostyantinovich Dev yatij val Port Odesi na Chornomu mori hud I K Ajvazovskij 1852 Illya Ryepin 1844 1930 avtoportret 1878 Ukrayinska hata hud Illya Ryepin 1880 Pasha Mikola Pimonenko Mikola Ge 1831 1894 Portret penzlya Mikoli Yaroshenko Quod Est Veritas Hristos i Pontij Pilat Hud Mikola Ge 1890 S I Vasilkivskij 1854 1917 Portret penzlya Polotno oliya Blizko 1917 Rubo Franc Oleksijovich Kavkazka scena Orlovskij Volodimir Donatovich Urozhaj v Ukrayini 1880 Murashko Mikola Ivanovich Ukrayinskij krayevid 1896 Vasilkivskij Sergij Ivanovich Kozackij dvir Pimonenko Mikola Kornilovich Zhniva v Ukrayini 1896 polotno oliya Volgogradskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Budkevich Josip Kazimir Kostyantinovich Yerusalim 1894 Martinovich Porfirij Denisovich Portret Pavla Tarasenka iz sela Kirilivka Slastion Opanas Georgijovich Provodi na Sich 1886Zhivopis 20 stolittya Trohi piznishe nizh v Zahidnij Yevropi v Ukrayini na mezhi stolit z yavlyayutsya hudozhniki impresionisti yaki pragnut peredati u tvorah vitonchene vidtvorennya osobistisnih vrazhen ta sposterezhen Yaskravim predstavnikom ciyeyi generaciyi malyariv buv Mikola Burachek vidomij kartinami Dnipra ta Kiyeva Dovgi roki meshkala pid Harkovom u selishi Neskuchne zhinka malyar Zinayida Serebryakova 1884 1967 bagato tvoriv yakoyi prisvyacheno ukrayinskomu selu ta temam Shodu Vona takozh nalezhit do vitchiznyanih impresionistiv Pislya emigraciyi Serebryakova dovgi roki meshkala u Franciyi ta Belgiyi Chastinu robit zakordonnogo periodu majstrini peredano v Kiyiv Rozvitok zhivopisu v Ukrayini u pislyarevolyucijni roki na pochatku 20 stolittya prohodiv u borotbi hudozhnih techij i napryamiv Poryad z timi hto stoyav na poziciyah tradicijnogo realizmu tvorili prihilniki futurizmu formalizmu napriklad rozpisi Vasilya Yermilova Harkivskogo partijnogo klubu Krim masovih agitacijnih form obrazotvorchogo mistectva pomitnogo progresu dosyagla stankova grafika ta zhivopis U galuzi stankovoyi grafiki pracyuvali Mihajlo Zhuk Ivan Padalka Volodimir Zauze U zhivopisi najvidomishimi buli polotna Kiriaka Kostandi Fedora Krichevskogo Oleksandra Murashka Georgij Narbut oformiv pershi ukrayinski radyanski knigi ta zhurnali Mistectvo Zori Sonce truda U Zahidnij Ukrayini v pershi pislyarevolyucijni roki pracyuvali Ivan Trush Anton Manastirskij Osip Kurilas Dobre vidomi tvori Mikoli Samokisha na ukrayinsku istorichnu tematiku V yizd Bogdana Hmelnickogo do Kiyeva 1648 1929 Bitva pid Zhovtimi Vodami Abordazh tureckoyi galeri zaporozhcyami 1930 Bitva Ivana Boguna pid Monastirishem 1653 1931 Bij pid Carichankoyu 1709 Pohid zaporozhciv na Krim 1934 Rujnuvannya Baturina Menshikovim Kost Gordiyenko nishit draguniv Kempelya Bitva Maksima Krivonosa z Yaremoyu Vishneveckim 1934 Carski zhandarmi vezut Shevchenka u zaslannya 1938 ta in Kiyivskij hudozhnij institut nini Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi stav spravzhnim centrom avangardnogo obrazotvorchogo mistectva Syudi v cej chas povertayetsya vsesvitnovidomij Kazimir Malevich zasnovnik abstraktnogo suprematizmu v yakomu zobrazhennya skladalosya zi spoluchen najprostishih geometrichnih figur Znachnij vpliv na tvorchist Malevicha za jogo vlasnimi slovami spravili kultura i pobut ukrayinskogo sela ale vin pishov dali vid mistectva sela Yaskravoyu storinkoyu stav ukrayinskij avangard pochatku 20 stolittya predstavlenij imenami hudozhnikiv Oleksandra Bogomazova Mihajla Bojchuka Anatoliya Petrickogo ta in Mihajlo Bojchuk zapochatkuvav novij napryam monumentalnogo mistectva 20 stolittya neovizantizm poklavshi v jogo osnovu organichne poyednannya tradicij davnoruskogo ikonopisu z konstruktivnimi osoblivostyami vizantijskogo zhivopisu Na zhal bagato vidatnih hudozhnikiv Mihajlo Bojchuk Vasil Sedlyar Ivan Padalka ta in buli znisheni komunistichnim rezhimom v chasi represij Ukrayinskij zhivopis 60 80 rokiv 20 stolittya harakterizuvavsya negativnimi tendenciyami partijnogo diktatu socialistichnogo realizmu sho nasadzhuvav narodnickij akademichnij stil 19 stolittya propagandizm i dogmatichnist Krim togo zgidno z gaslom pro te sho mistectvo povinne buti zrozumilim shirokim masam na tvorchij eksperiment poshuk novih form bula faktichno nakladena zaborona Vodnochas i dali tvorili taki vidatni hudozhniki yak Oleksij Shovkunenko Tetyana Yablonska Sadovskogo Vitaliya Mihajlo Deregus Vasil Kasiyan Sogodni tvori Tetyani Yablonskoyi Ivana Marchuka Feodosiya Gumenyuka Sadovskogo Vitaliya Andriya Chebikina Oleksandra Borodaya ta inshih vidomi daleko za mezhami Ukrayini Kozak Mamaj Fedir Krichevskij 1879 1947 avtoportret Kazimir Malevich 1878 1935 avtoportret 1908 abo 1910 11 Zinayida Serebryakova 1884 1967 avtoportret Za tualetom 1909 Murashko Oleksandr Oleksandrovich Divchina v chervonim kapelyushku Krichevskij Fedir Grigorovich Narechena 1910 Narodnij zhivopis Poryad iz kanonichnim ta akademichnim malyarstvom she z knyazhih chasiv v Ukrayini rozvivayetsya unikalnij zhanr narodnoyi kartini Obrazi Kozaka Mamaya ta Kozaka z banduroyu stali znakovimi dlya ukrayinskogo mistectva Yak element narodnogo pobutu ci kartini stali vidobrazhennyam harakteru ta svitoglyadu prostogo ukrayinskogo narodu 20 stolittya podaruvalo cile grono talanovitih majstriv narodnogo zhivopisu yaki u svoyij tvorchosti rozvivayut barvisti j fantastichni obrazi porodzheni uyavoyu ta realizovani za zakonami stilistiki narodnogo malyarstva 18 19 stolit i ukrayinskogo dekorativnogo rozpisu Ce Ganna Sobachko Shostak Paraska Vlasenko Paraska Homa Mariya Prijmachenko Nikifor Drovnyak Katerina Bilokur Ivan Skolozdra ta in Ukrayinska grafika Majster Iliya Shirskij Ivan narodivsya bl 1650 1714 Levickij Grigorij Kirilovich 1697 1769 Karnovskij Mihajlo Ilarion Migura gravyura Mazepa sered dobrih dil svoyih 1706 Ukrayinska skulpturaDokladnishe Ukrayinska skulptura Vijtovich Petro Slava na frontoni Lvivskogo opernogo teatruSk Roman Vilgushinskij Pam yatnik Ioanu Georgiyu Pinzelyu Buchach 2014 r Skulptura 1946 1970 rokiv V URSR skulpturu stalinskoyi dobi znishilo naselennya dzherelo za pershih dniv nimeckoyi okupaciyi 1941 roku Po peremozi nad nimcyami radyanskij uryad pochav vidnovlyuvati pam yatniki peredusim Josipovi Stalinu shob pislya XX z yizdi KPRS 1956 i borotbi proti kultu osobi znishiti yih nanovo Na yih misce prijshli novi Lenina ta in diyachiv zhovtnevoyi revolyuciyi a takozh velikoyi kilkosti Geroyiv Radyanskogo Soyuzu i Geroyiv Socialistichnoyi praci Negativni risi uryadovoyi skulpturi tiyeyi dobi zgodom vidznachala sama kritika pereklavshi provinu za nih na kult stalinskoyi osobi Najbilshe rozvinenij zhanr u skulpturi USSR povoyennoyi dobi i dosi portret Masovo produkuvalisya portreti vozhdiv i geroyiv u yakih dokumentalno virno peredavalisya risi portretovanih Bilshe individualni portreti gol diyachiv nauki kulturi mistectva dali Ivan Shapoval akademika Mikoli Strazheska 1949 Oleksandr Kovalov akademika Volodimira Filatova 1952 i Bogdana Hmelnickogo 1954 Elius Fridman akademika Leonida Bulahovskogo 1962 Galina Kalchenko 1958 1975 stvorila cilu galeriyu portretiv pismennikiv muzikantiv i mitciv cikavishi Vandi Vasilevskoyi 1963 Ivana Kavaleridze 1967 Grigoriya Kosinki 1969 Mikola Ryabinin Fidelya Kastro 1967 Ivan Gonchar Olesya Gonchara 1949 Maksima Krivonosa 1952 Mihajla Lisenka Ivana Mar yanenka 1963 Yakiv Chajka Ivana Ajvazovskogo 1954 Antina Manastirskogo 1959 1960 Galina Petrashevich Nataliyi Uzhvij 1947 Oleksandra Kornijchuka 1949 1951 V Vlasov Solomiyi Krushelnickoyi 1960 Yuvilejni portreti stvorili Ivan Severa Ivana Franka 1955 Luka Biganich Lesi Ukrayinki 1959 Mariyi Zankoveckoyi 1962 I Samotos 1969 i Galini Kalchenko 1972 dva ostanni Grigoriya Skovorodi Yakiv Chajka Vasilya Stefanika 1971 ta bagato in U dilyanci monumentalnoyi skulpturi stvoreno chimalo pam yatnikiv nasampered voyennih i partijnih diyachiv Sered nih Mikoli Shorsovi u Kiyevi 1954 roboti Mihajla Lisenka Vasilya Borodaya i Mikoli Suhodolova shozhij na vidomi kondotyerski pam yatniki Donatello i Verokkio z dobi renesansu Risi pompeznosti mayut pam yatniki generalovi Mikoli Vatutinu v Kiyevi 1948 Yevgena Vucheticha i nizka pam yatnikiv dvichi Geroyam Radyanskogo Soyuzu sho yih za okremim ukazom Verhovnoyi Radi buduvali po mistah i selah Ukrayini Do najkrashih z misteckogo poglyadu nalezhat pam yatniki Oleksandrovi Pushkinu 1962 i Mikoli Lisenku 1965 u Kiyevi Oleksandra Kovalova ta modernishij Tarasovi Shevchenku u Moskvi 1964 stvorenij grupoyu skulptoriv Mihajlo Gricyuk Anatolij Fuzhenko Yulij Sinkevich ta arhitektoriv i Varto vidznachiti pam yatnik Ivanovi Franku pered Lvivskim Universitetom roboti V Borisenka D Krvavicha E Miska V Odrehivskogo i Ya Chajki 1964 Yuvilejni pam yatniki postavleno Tarasovi Shevchenku v Kanadi v Palermo 1951 Makara Vronskogo i v Toronto 1961 M Kovtuna Vasilevi Stefaniku pered bibliotekoyu u Lvovi 1971 Volodimira Skolozdri arhitektor M Vendzilovich i Lesi Ukrayinci u Kiyevi 1973 Galina Kalchenko Okremu chislennu grupu monumentalnoyi skulpturi v USSR tvorili nepersonalni pam yatniki i memorialni ansambli prisvyacheni ist podiyam zhertvam vijni yuvilejnim datam tosho 1971 1975 ponad 70 vikonuvani grupami skulptoriv i arhitektiv cherez sho vtrachalisya individualni prikmeti okremih mistciv U dilyanci kompozicijnoyi skulpturi slid vidznachiti Bokorasha Valentina Znobi 1957 Oleksu Dovbusha Mikoli Ryabinina i Volodimira Skolozdri 1951 grupovu skulpturu Pered boyem z Bogdanom Hmelnickim Maksimom Krivonosom j Ivanom Bogunom Oksani Suprun i Anitoliya Bilostockogo 1954 ta in Sered molodshoyi generaciyi ukrayinskih mitciv pomitne bulo namagannya modernizuvati kulpturu napriklad praci Teodoziyi Brizh seriya do staroslov mitologiyi Bog vijni Bog zemli vodi Bog vognyu 1968 1970 Viri Shatuh Pam yat 1969 I Chumaka Slovo o polku Igorevi 1966 ta in na suchasni temi Chimalo skulptoriv pracyuvali v plastici malih form zokrema v majolici i terakoti B Dovgan Voloshki 1960 V Klokov Bilya strumka 1962 Olga Rapaj Markish Chort na kozi 1965 Vesillya 1968 Yakiv Razhba Mavka 1960 Teofan Grek 1970 Don Kihot i Sancho 1971 V Tregubova Odarka Karas 1970 Vira Shatuh Priyateli 1957 ta in U 1970 h pp pomitne vidrodzhennya medalerstva v USSR persha vistavka medalej 1975 u Kiyevi sered in pracyuvali u cij dilyanci Galina Kalchenko medali S Gulaka Artemovskogo G Skovorodi 1972 Lesi Ukrayinki 1974 Emmanuyil Misko I Trusha 1969 O Novakivskogo Vasilya Stefanika 1972 Oleksandr Skoblikov Marka Cheremshini 1974 Isak Hotinok Do 700 richchya Dante Alig yeri 1965 Do 200 richchya vid dnya narodzhennya Ivana Kotlyarevskogo 1969 ta in Skulptura ukrayinskoyi emigraciyi u pershi roki po vijni cherez postijni pereselenchi problemi ne mala trivaloyi bazi dlya normalnogo rozvitku prote skulptori aktivno viyavili sebe za t zv taborovoyi dobi osoblivo na vistavkah u Myunheni 1947 i Regensburzi 1948 G Kruk S Litvinenko B Muhin A Pavlos M Chereshnovskij M Dzindra Grigorij Kruk zalishivsya v Myunheni i svoyimi Figurnimi i portretnimi pracyami zdobuv viznannya u nim mist kolah U Berlini pracyuvav Vasil Masyutin odin z najyaskravishih predstavnikiv nac mistectva zalishiv seriyu medalej relyefiv ukr ist postatej byusti getmaniv ta suchasnikiv Usi in nazvani vishe u 1948 1950 viyihali do SShA U SShA u Nyu Jorku zhiv Oleksandr Arhipenko 1923 1964 zasnovnik modernoyi svitovoyi skulpturi Vin shukav praformi u tvorah dovedenih do maksimalnoyi prostoti do gri plosh i linij opuklostej i vgliblen yak i koloriv yaki vin vikoristovuvav u skulpturi sho mezhuvala z abstrakciyeyu Vin tvoriv i realnij portret portreti pam yatniki Tarasovi Shevchenku j Ivanovi Franku v Parku narodiv u Klivlendi portreti ukr diyachiv Na poch 1950 h pp Arhipenko vistavlyav u Nimechchini Italiyi Shvejcariyi 1969 muzej Rodena v Parizhi vlashtuvav retrospektivnu posmertnu vistavku jogo tvoriv yaku zgodom perebrav Smitsonskij muzej u Vashingtoni Z 1948 1950 u Nyu Jorku pracyuvali S Litvinenko sho dav cilu galeriyu skulpturnih portretiv suchasnikiv nizku figurnih kompozicij i pam yatnikiv M Chereshnovskij sho do skulpturi prijshov vid derev yanoyi rizbi doskonalist yakoyi harakteristichna dlya jogo tvoriv portreti kompoziciyi pam yatniki Lesi Ukrayinki u Klivlendi i Toronto U Filadelfiyi pracyuvav O Kapshuchenko avtor nevelikih grup realistichnih figur zdebilsha tipiv suchasnogo mista chasto z soc zabarvlennyam i gumoristichnim teplim stavlennyam do lyudini Modernogo vislovu nadavali svoyij skulpturi gruntuyuchisya na folklori i mitologiyi keramistka S Gerulyak u Nyu Jorku i G Pecuh u Polshi U dilyanci skulpturnogo portreta pracyuvali O Lyaturinska F Yemec Karakas Venesuela V Sim yanciv SShA K Buldin Buenos Ajres Na vidomogo skulptora Kanadi vibivsya L Molodozhanin Leo Mol mizh jogo tvorami portreti cerk i derzh diyachiv Yevropi Kanadi i SShA pam yatniki Shevchenkovi u Vashingtoni i Buenos Ajresi U dilyanci abstraktnoyi skulpturiu SShA i Kanadi pracyuvali K Milonadis kinetichna kulptura M Urban M Dzindra M Gunenko M Golodik V Palijchuk V Balyas I Bukoyemska R Koval M Bentov I Osadca A Perejma R Kostinyuk E Zelenak P Kolisnik ta in molodshi U yih tvorchosti vidchutni rizni suchasni stili vid konstruktivistichnogo do ekspresionistichnogo Deyaki z nazvanih mistciv vikladali v amer visokih misteckih shkolah Div takozhObrazotvorche mistectvo Ukrayinska arhitektura Ukrayinske baroko Ukrayinskij Svit Mistectvo Ukrayini ta diaspori derevorizba sakralna j uzhitkova Hristiyanske mistectvo Spisok ukrayinskih majstriv ekslibrisaDzherela i literaturaAleksandrovich V S Ukrayinske malyarstvo XIII XV st Studiyi z istoriyi ukrayinskogo mistectva T 1 Lviv 1995 200 s Aleksandrovich V S Lvivski malyari kincya XVI stolittya NAN Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo L Misioner 1998 198 s il Studiyi z istoriyi ukrayinskogo mistectva T 2 Aleksandrovich V S Zahidnoukrayinski malyari XVI stolittya Shlyahi rozvitku profesijnogo seredovisha NAN Ukrayini In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha L 2000 309 s il Studiyi z istoriyi ukrayinskogo mistectva T 3 Bibliogr s 251 278 Biryulov Yu Mistectvo lvivskoyi secesiyi L Centr Yevropi 2005 184 s ISBN 978 966 7022 44 7 Dmitro Stepovik Skarbi Ukrayini Kiyiv Veselka 1990 Enciklopediya Ukrayinoznavstva Lviv 1993 Narisi z istoriyi obrazotvorchogo mistectva Ukrayini HH stolittya IPSM AMU Red uporyad O O Avramenko Redkol V D Sidorenko golova O O Avramenko V Ya Danilenko ta in U 2 kn K Intertehnologiya 2006 Kn 1 544 s il Narisi z istoriyi obrazotvorchogo mistectva Ukrayini HH stolittya IPSM AMU Red uporyad O O Avramenko Redkol V D Sidorenko golova O O Avramenko V Ya Danilenko ta in U 2 kn K Intertehnologiya 2006 Kn 2 656 s il S Gordinskij Malyarstvo 24 grudnya 2013 u Wayback Machine Enciklopediya ukrayinoznavstva U 10 h t Gol red Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 Suchasni ukrayinski hudozhniki Contemporary ukrainian artists kat vist 01 06 26 08 2012 Harkiv Yermilovcentr kerivnik proektu I Abramovich T Tumasyan red Klimenko V ta in foto M Bikova Kiyiv Rodovid A 2012 228 11 s kolor il 31h24 sm Seriya ukrayinskogo suchasnogo mistectva Tekst paral ukr angl ISBN 978 966 7845 73 5 Ukrayinske obrazotvorche mistectvo imena zhittyepisi tvori HI HHI st I V Golod I V Kozak Ya O Kravchenko ta in H Fakt 2013 720 s Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Uporyad R O Doskalova ta in Vidp red I I Verba Spilka hudozhnikiv Ukrayini K Mistectvo 1972 563 s Ukrayinski hudozhniki z vidligi do Nezalezhnosti u 2 h kn Kn 1 G Ya Sklyarenko In t mistectvoznav folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini In t problem suchas mistectva Kiyiv ArtHuss 2018 288 s il Hudozhniki radyanskoyi Lvivshini Bibliogr pokazhchik Uklav S P Kostyuk Nauk red H I Sanocka AN URSR Lvivska nauk b ka im V Stefanika L 1980 354 s Hudozhniki Ukrayini Vip 7 zhivopis grafika skulptura monument dekor mistectvo dekor uzhitk mistectvo tvorcho biogr alb dovid avt uporyad S Zhuravel s Lisovichi Kiyiv obl Zhuravel S V 2013 109 2 s kolor il portr 31h25 sm Nazva palit paral ukr angl Paral tit ark angl Tekst ta pidpisi do reprod paral ukr angl 1 000 pr ISBN 966 96548 9 2 Hudozhniki Harkova Dovidnik Redkolegiya M M Bezhutrij avtor tekstiv i uporyadnik V V Sizikov G O Tomenko ta in Harkivske obl upr kulturi Harkivske viddilennya Spilki hudozhnikiv ta hudozhnogo fondu Ukrayini Harkivskij hudozhnij muzej H 1967 175 s il D Gorbachov K Mistectvo 2008 608 s ISBN 978 966 577 114 2 Mova ukr rezyume i tekstivki angl ros i fr Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi